34725

Изменение единиц площади, длины и расстояния в удельных княжествах

Доклад

История и СИД

Сохраняется старое деление крупных единиц на мелкие: локоть или стопа = 2 пядям или ногам; сажень = 4 локтям = 8 пядям.и сажень в 174 см. Малой пяди в 19 см соответствовал локоть в 38 см й сажень в 152 см. Помимо указанных размеров саженей локтей и пядей в употреблении была и сажень в 216 см образовавшаяся на основании пяди с кувырком в 27 см1.

Русский

2013-09-08

15.91 KB

0 чел.

Вопрос 29 Изменение единиц площади, длины и расстояния в удельных княжествах

Меры площади:

Из местных единиц измерения площади наиболее известны новгородские меры: обжа и коробья. По мнению академика Грекова  обжа являлась не единицей измерения площади а была фискальной единицей обложения хозяйств. Её размеры зависели от качества земельных угодий, наличия определённой рабочей силы и хозяйственного инвентаря. Другие исследователи (Данилова, Абрамович) считают обжу мерой земельной площади, включавшей пашню, сенокос, огороды и усадьбы. В трёх полях считалось в обже 5 десятин пашни а вместе с другими угодьями около 9 десятин. В южных новгородских пятинах размер обжи был несколько больше, чем в северных.

Размер коробьи был равен десятине или двум четвертям. Своё название коробья, как и четверть получила от меры сыпучих тел.

Меры длины:

В период феодальной раздробленности наблюдается дальнейшее развитие мер, сложившихся в древнерусском государстве, и появление местных мер.

В различных источниках упоминаются пяди; в некоторых случаях пядь называлась ногой. Имеются указания на употребление локтей; .локоть иногда назывался стопой. Встречаются и сажени.

Сохраняется старое деление крупных единиц на мелкие: локоть или стопа = 2 пядям или ногам; сажень = 4 локтям = 8 пядям. Кроме того, продолжают употребляться разные по размерам сажени, локти и пяди, встречавшиеся еще в середине XI в.

В этот период постепенно складываются две системы мер длины. Существование двух систем мер длины прослеживает Б. А. Рыбаков по пропорциям памятников архитектуры. Первая система мер длины сложилась в Новгороде и Пскове, вторая употреблялась зодчими Москвы, Владимира и Чернигова.»

Ноигородско-псковская система опиралась на великую пядь в 22— 23см, которой соответствовал локоть в 44-46 см.и сажень в 174 см.

Московско-владимирско-черниговская система опиралась на ранее встречавшуюся малую пядь в 19 см. Малой пяди в 19 см соответствовал локоть в 38 см й сажень в 152 см.

Помимо указанных размеров саженей, локтей и пядей в употреблении была и сажень в 216 см, образовавшаяся на основании пяди «с кувырком» в 27 см1.

Меры расстояния:

Из крупных мер длины, которыми измерялись расстояния, встречается, как и раньше, верста, или поприще. По источникам периода феодальной раздробленности можно определить соотношение версты, или поприща, с саженью. Верста, или поприще, по ним равнялась 700 или 500 саженям. Учитывая выводы Б. А. Рыбакова о существовании различных по размерам саженей, можно предположить, что колебания количества саженей в версте объясняются тем, какая взята сажень. Если мы возьмем сажень в 152 см, то получим следующий размер версты:

152 X 700 = 106400 см = 1 064 м. Если же мы примем размер сажени около 216 см, то получим приблизительно ту же величину при количестве саженей в версте 500:

216 Х 500 = 108,000 см = 1 080 м.

Очевидно, верста периода феодальной раздробленности была несколько больше 1 км приблизительно соответствовала позднейшей версте, равной 1066 м.

В период феодальной раздробленности продолжают употребляться меры длины, встречавшиеся в древнерусском государстве. Сохраняется старое деление крупных единиц на мелкие: локоть = 2 пядям; сажень = 4 локтям = 8 пядям. Локоть иногда назывался стопой, пядь — ногой. Размеры их в разных феодальных центрах были различные. Складываются две системы мер длины: новгородско-псковская и москов-ско-владимирско-черниговская. В новгородско-псков-ской системе пядь равнялась 22—23 см. В московско-владимирско-черниговской системе пядь приравнивалась к 19 см. Соответственно этим величинам разные размеры имели локоть и сажень. Крупной единицей измерения расстояний являлась верста, или поприще. Размеры версты были песколько более I км я приблизительно соответствовали позднейшей версте.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.
25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок €œАрхеологія гуманітарного знання€. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі €œАрхеологія знання€ доробив та €œпомякшив€ розриви між епістемами за рахунок поняття €œдискурсивна практика€.
25172. Роль соціальних інститутів в житті суспільства 25.5 KB
  Соціальні інститути бувають: Економічні поділ праці право приватної власності заробітна плата; Політичні держава армія суд партії Інститути шлюбу та сімї Виховні Соціальні інститути в системі культури.Дюркгейма вивів ряд базових соціальних характеристик якими повинні володіти соціальні інститути. Інститути сприймаються індивідами як зовнішня реальність. Інститути сприймаються індивідом як об'єктивна реальність.
25173. Поняття нації в сучасній соціальній філософії 25 KB
  Поняття нації в сучасній соціальній філософії. Але якщо говорити про сучасне розуміння нації то панує ряд таких тенденцій: Нації це явища модерної епохи Європоцентризм погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття Нації це штучно створений феномен вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей. Нації це територіальні та політичні спільноти Вони завжди засновані на соціальній комунікації. Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:...
25174. Критика соціальних теорій Гегеля і Маркса за працею К.Поппера “Відкрите суспільство та його вороги” 22.5 KB
  Найголовніший пункт критики ідея історичної закономірності розвитку людської спільноти. Поппер відкидає поняття закону історії і каже що історичні факти можна пояснити після того як вони відбулися але шукати в них закономірності немає сенсу. Закономірності вивчає соціологія історія ж аналізує окремі події. Він вважав хибною дихотомію природничонаукового та соціального знання через те що й там і там діє принцип фальсифікації заперечував існування обєктивних законів історії стверджував відсутність жорсткого детермінізму в природі і...
25175. К.Леві-Стросс – один з найвизначніших представників структуралізму 29.5 KB
  Подібні спроби вчинялися до нього Проппом при аналізі казки але саме ЛевіСтросс вкорінив інваріантні форми структуру не у емпіричній реальності а у самій людині в несвідомих структурах розуму. нова дисципліна яка виникає як результат обєднання ЛевіСтросом соціальної антропології і етнологічної дисципліни. Недоліки вчення ЛевіСтросса: поглинання свободи індивіда обєктивними закономірностями переоцінка ролі позасвідомого недооцінка ролі історії.