34759

Противоречие как источник развития. Закон единства и борьбы противоположностей. Принцип антагонистической регуляции функций

Доклад

Логика и философия

Принцип антагонистической регуляции функций Противоречие как источник развития диалектика Гераклита. О том что реальный процесс развития научного знания связан с этапами преодоления возникающих противоречий говорят многочисленные факты истории математики физики и др. Закон единства и борьбы противоположностей Движущую силу развития выражает закон единства и борьбы противоположностей.

Русский

2013-09-08

28.5 KB

28 чел.

Противоречие как источник развития. Закон единства и борьбы противоположностей. Принцип антагонистической регуляции функций

Противоречие как источник развития, диалектика Гераклита.

Противоречие буквально означает редкое рассогласование в речи, высказываниях о некотором предмете. Запрет противоречия, начиная с античности, считается одним из принципов логического рассуждения. Согласно этому принципу, не может быть одновременно истинным некоторое предложение и его отрицание. Такие противоречия, издавна привлекающие внимание логиков, считаются нарушениями правил рассуждения. О том, что реальный процесс развития научного знания связан с этапами преодоления возникающих противоречий, говорят многочисленные факты истории математики, физики и др. наук. Критический пересмотр принципов математики в целом и отдельных ее ветвей всегда совпадал с периодами выявления и разрешения противоречий. Антиномия - острая форма постановки проблемы, требующей своего решения. Обнаружение антиномий и их разрешение -характерная черта диалектического мышления. Сами по себе антиномии, возникающие в познании, нельзя отождествлять с диалектическими противоречиями. Диалектика - не метод нагромождения противоречий. Дело диалектики - выяснение и разрешение противоречий. Разрешение антиномий-проблем подчиняется общему ритму, открытому еще в античности в ситуациях творческого диалога.

Гераклит не только возражает против слепого накопления знаний, не признанных светом постигающей философской мысли. Он также возражает против безотчетною следования традиции против некритического заимствования чужих взглядов, не следует перенимать что-либо некритически, догматически. По мнению Гераклита в принципе мышление -одно для всех людей. Однако, несмотря на это постоянное общение, люди, по убеждению Гераклита, в своем большинстве расходятся с "законом", или "разумом" (логосом). И Гераклит задается вопросом о том, почему это происходит. Объяснение Гераклита проливает свет на его взгляд относительно чувственного познания. Он говорит: "Плохие свидетели глаза и уши у людей, которые имеют грубые души." Фрагмент этот толковали в том смысле, будто Гераклит отвергает в нем чувственное познание как несовершенное, будто при помощи зрения и слуха мы не можем получить верного знания о природе. Но мысль Гераклита не такова. Он говорит, что влияние чувства не дает истинного знания только тем людям, у которых грубые души. Но чувства, по Гераклиту, не могут дать полного, окончательного знания о природе вещей. Такое знание дает нам только мышление. Мышление по Гераклиту, = познавательной деятельности. Основу Гераклит видит в сухом огненном веществе. Физике огня в психологии Гераклита соответствует учение об огненной "психее". Гераклит утверждает, что мудрейшая и наилучшая та душа, природа которой характеризуется "сухим блеском". В истории Философии нового времени Гераклит, естественно, привлекал к себе внимание тех философов и историков философии, которые высоко ценили диалектику. Гераклит в основных принципах своей философии - материалист, выводит все из огня.

Закон единства и борьбы противоположностей

Движущую силу развития выражает закон единства и борьбы противоположностей. Сущность этого закона состоит в том, что предметы и явления объективного мира в процессе своего развития, вытекающего из взаимодействия и противоречия между различными предметами и явлениями и различными сторонами внутри предметов и явлений, переходят из состояния незаметного, несущественного различия составляющих данное явление сторон, тенденций к существенным различиям моментов целого и к противоположностям, которые вступают между собой в противоречие, борьбу, составляющую внутренний источник развития данного явления. Каждый предмет содержит в себе иное самого себя. Внутренняя противоречивость любого объекта состоит в том, что в едином предмете в одно и то же время имеет место и взаимопроникновение и взаимоисключение противоположностей. Развитие возможно только благодаря противоречию, т. е. возникновению активного взаимодействия, столкновения, борьбы противоположностей. Борющиеся противоположности находятся между собой в единстве в том смысле, что они присущи одному предмету, явлению. Противоречие, выражающееся в борьбе противоположностей в рамках данного единства, составляет источник развития.

Будучи отраженным в системе теоретического знания, этот закон входит основным стержнем или ядром в диалектический метод научного познания. В собственном смысле диалектика есть изучение противоречия в самой сущности предметов" (Ленин В. И., "Философские тетради", М., 1947, с. 237). Диалектика, т. о., дает возможность усматривать стимулы развития мира внутри самого мира.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83486. Громадянство і підданство 33.42 KB
  У доктрині міжнародного права і національного законодавства деяких держав замість терміна громадянство використовується термін підданство причому в якості цілком рівнозначних. Підданство відрізняється від громадянства насамперед тим що воно: поперше є інститутом монархічної держави і означає політикоправовий зв\'язок підданого з монархом; подруге такий правовий зв\'язок характеризується не взаємним і рівнообов\'язковим як при громадянстві а одностороннім характером: підданий виконує перед монархом тільки обов\'язки а монарх щодо...
83487. Придбання і втрата громадянства 37.17 KB
  Виділяють наступні способи набуття громадянства: філіація; натуралізація укорінення; поновлення в громадянстві реінтеграція; дарування громадянства; оптація; трансферт. Філіація або набуття громадянства за народженням базується на двох принципах: права крові jus snguinis та права ґрунту jus soli. Різновидом натуралізації є спрощений порядок набуття громадянства певними категоріями осіб.
83488. Режим іноземців. Особи без громадянства 35.93 KB
  До іноземців окрім іноземних громадян також відносять осіб без громадянства. Режим правове положення іноземців визначають як сукупність прав та обовязків іноземців на території даної держави. Режим іноземців встановлюється внутрішнім законодавством держав з врахуванням їх міжнародних зобовязань.
83489. Біженці, вимушені переселенці. Право притулку 39.38 KB
  В якості біженців не розглядаються особи що винні у скоєнні: злочину проти миру воєнного злочину або злочину проти людяності; важкого злочину аполітичного характеру поза країною що надала притулок; дій що суперечать цілям та принципам ООН. Право притулку право кожної людини шукати притулок від переслідування в інших державах та користатися цим притулком а також право держави дозволяти вїзд та проживання на її території особі яка переслідується в іншій державі за політичними мотивами. Територіальний притулок означає що держави...
83490. Покоління прав людини 37.26 KB
  До першого покоління відносяться лише громадянські і політичні права. Тому права першого покоління іменуються негативними оскільки їх реалізація передбачає невтручання держави Початок формування другого покоління прав людини здебільшого повязують із прийняттям Веймарської конституції 1919 р. Друге покоління складають соціальні економічні та культурні права. Це покоління позитивних прав оскільки їх реалізація потребує втручання з боку держави та зі лежить від рівня економічного розвитку держави.
83491. Класифікація прав і свобод людини 34.69 KB
  До громадських відносяться наприклад право на життя і особисту недоторканністьправо дотримуватися своєї думки і вільно її висловлювати свобода пересування. До політичних прав перш за все відноситься право брати участь у веденні державних справ обирати і бути обраним на основі загального і рівного виборчого права. Зокрема виділяють: право на працю включаючи право на справедливі і сприятливі умови праці; право на створення профспілок і на проведення страйків; право на соціальне забезпечення право сімї на охорону і допомогу право на...
83492. Принцип поваги прав людини 36.62 KB
  Основу міжнародноправового захисту прав людини складає принцип поваги прав людини і основних свобод. Принцип поваги прав людини і основних свобод отримав визнання з ухваленням Статуту ООН у 1945 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини у якій сформульовані основні права людини.
83493. Поняття міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини 34.38 KB
  Міжнародноправові стандарти прав людини це узгоджені державами загальнолюдські права і свободи обов\'язкові для держав заходи із забезпечення прав і свобод та охорони їх від посягань а також надання особі юридичної можливості реалізовувати і захищати визнані права і свободи. Можна позначити наступні функції стандартів: визначення переліку прав і свобод що відносяться до категорії основних і обов\'язкових для всіх держав; формулювання головних рис змісту кожного з цих прав кожної з цих свобод які повинні бути втілені у відповідних...
83494. Основні міжнародно-правові акти про права людини 38.45 KB
  Зокрема до таких договорів відносяться: Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р.; Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р.; Конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього 1973 р.; Конвенція про рабство 1926 р.