34777

Этический рационализм Сократа. Учение о душе и добродетели. Переоценка ценностей. Особенности метода субъективной диалектики

Доклад

Логика и философия

Сократ около 470 399 до н. Универсальное основание мироздания по Сократу выступает как его всеобщая объективная родовая сущность которая может быть рациональнологически выражена в определенных закономерностях происходящего. Нравственный лучший тот кто знает что именно есть добродетель ибо по Сократу знающий благо поступает в соответствии с этим знанием.

Русский

2013-09-08

30 KB

19 чел.

Этический рационализм Сократа. Учение о душе и добродетели. Переоценка ценностей. Особенности метода субъективной диалектики.

Сократ (около 470—399 до н. э.), древнегреческий философ. Заложил традицию, согласно которой человек рассматривался как основная проблема философии. В своем учении стремился усмотреть за эмпирической калейдоскопичностью бытия общее, единое, универсальное основание (однако не имеющее ничего общего с его натурфилософским j толкованием). Универсальное основание мироздания, по Сократу, выступает как его всеобщая объективная родовая сущность, которая может быть рационально-логически выражена в определенных закономерностях происходящего. Для обозначения этого всеобщего начала использовал понятие Бога. Не менее важную роль отводил и понятию даймона (демона), которым обозначил индивидуальный рассудок, единично-конкретный здравый смысл. Наиболее адекватным инструментом философского поиска считал живой диалог. Родоначальник диалектического метода философствования, который определял как майевтику (искусство помочь родиться знанию) и сущность которого состояла в отыскании истины посредством наводящих вопросов. Познавательный процесс должен разрешиться оформлением позитивного знания. В этике отрицал этический релятивизм софистов, придерживался рационалистической позиции. Нравственный, «лучший» — тот, кто знает, что именно есть добродетель, ибо, по Сократу, знающий благо поступает в соответствии с этим знанием. В этом смысле добродетель оказывается фактически тождественной мудрости, а наличие зла объясняется как рассогласование благих целей с неадекватными средствами их реализации. Унаследовал свойственный античной греческой культуре идеал калокагатии, то есть единства истины, добра и красоты. В сфере социальной философии придерживался мнения, согласно которому государство выступает инструментом и гарантом воплощения в жизнь общего понятия о справедливости; для воплощения этой цели власть в государстве должна принадлежать «лучшим» — то есть мудрым и добродетельным. Сократ ничего не написал.

Философия Сократа находилась между объективизмом досократики и субъективизмом софистики. Человеческая душа (сознание) подчинена своим собственным законам, которые отнюдь не произвольны, как хотели доказать софисты; самопознание имеет внутренний критерий истинности: если знание и добро тождественны, то, познавая себя, мы должны делаться лучше. Знаменитую дельфийскую максиму «Познай самого себя» Сократ понимал как призыв к моральному самосовершенствованию и в этом видел истинное религиозное благочестие.

По Сократу, не только истинно моральное (благо) всегда сознательно, но и сознательное – всегда хорошо, а бессознательное – плохо. Если кто-то поступает плохо, значит он еще не знает того, как надо поступать на самом деле, и после того, как его душа будет очищена от ложных предрассудков, в ней проявится природная любовь к добру. Точно так же, как нельзя хорошо поступать, не зная добродетели, так нельзя и по-настоящему любить, не зная, что такое любовь и что должно быть истинным предметом влечения.

Тема любви (эроса) и дружбы – наиболее хорошо засвидетельствованная тема рассуждений Сократа: «я всегда говорю, что я ничего не знаю, кроме разве одной совсем небольшой науки – эротики. А в ней я ужасно силен» (Феаг, 128b). Кроме очевидно присутствовашей игры словами, производными от «спрашивать» и «любить» (erôtaô – спрашивать, erôtikos – влюбленный), любовная тема был важна как психологическое обоснование тождества истины и добра: желать лучше узнать и быть при этом безусловно благорасположенным к узнаваемому предмету можно только любя его; и наибольший смысл имеет любовь к конкретному человеку, точнее, по Сократу, к его душе, – в той мере, в какой она добродетельна или стремится к этому. В каждой душе есть доброе начало, как у каждой души есть демон-покровитель. Сократ слышал голос своего «демония», предостерегавший его или его друзей совершать те или иные поступки. Именно за это подозрительное с точки зрения государственной религии учение он был обвинен в неблагочестии.

сократовская философия была началом перехода от материи просто и от идеи просто к их диалектике/то обычно всю философию до Сократа, и прежде всего натурфилософов-интуити-вистов, так и называют «досократиками» или досократовскими

Сократ уделял большое внимание знанию и полагал, что правильное знание следует определять с помощью двух методов 11 метода выделения общего из ряда частных случаев, 2) метода выделения признаков, упущенных при общем анализе

Метод Сократа был вполне научным в плане выявления знания. Он был впоследствии назван Аристотелем индукцией или приемом выявления определений для общих понятий. Сократ обучал искус ству обобщения, искусству находить правильные определения общих понятий Обучение это велось в форме диалогов, в процессе которых ученики в действительности не приобретали новых знаний, а лишь проясняли с помощью учителя те, которые они знали Сам Сократ называл свой метод преподавания маевтикой — «повивальным искусством», т.е. искусством рождения уже имеющегося у человека знания, присущего его душе до того, как она воплотилась в его теле.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80956. Теоретичний матеріал в історичних курсах 34.9 KB
  Пояснюючий виклад історичних даних теоретичного характеру орієнтує учнів на репродуктивний спосіб роботи на просте відтворення їх з допомогою прийомів якими при викладенні користувався вчитель. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.
80957. Проведення тематичного оцінювання знань учнів з історії України 35.46 KB
  Тема на вибір студента Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знаньумінь і навичок. При цьому оцінювані доцільно використовувати такі форми оцінюванняякі не вимагають від пятикласників довгих розгорнутих відповідей. Тематичне оцінювання розглядають як підсумкову роботу кожного учня.
80958. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу 35.82 KB
  Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень обєкта, що пізнається. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках
80959. Методика написання плану-конспекту з історії 36.2 KB
  Молоді вчителі у конспекті зазначають: способи прийоми актуалізації опорних знаньосновних понять визначень висновків формул які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності необхідних для сприймання учнями нового змісту; Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів: виділяють логічно повязані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів; зазначають нові факти положення уміння та навички якими повинні оволодіти школярі;...
80960. Поняття про вміння в методиці навчання історії 36.44 KB
  Пізнавальні вміння в методиці навчання історії визначають як підготовленість до свідомих і точних дій розумових і практичних і здатність учня послідовно застосовувати всю сукупність навчальних і розумових дій. Ознакою сформованого вміння є здатність учнів переносити відомі їм навчальні або розумові дії прийом в нову ситуацію вибирати і використовувати адекватні прийоми для розвязання оригінальних задач. У будьякому випадку вміння завжди буде свідомою дією адекватною цілям її застосування і змісту навчального історичного матеріалу.
80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.