35069

Післявоєнна відбудова народного господарства

Реферат

История и СИД

Чоловіки пішли далі дорогами війни. За самовідданість у роки війни більше 300 трудящих району були нагороджені медаллю За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 19411945 р. Наслідки війни були трагічними вони давали про себе знати на кожному кроці.

Украинкский

2013-09-09

41.5 KB

1 чел.

Післявоєнна відбудова народного господарства

Ще в ході війни в нашій місцевості стали функціонувати державні партійні органи.

1944 рік

Першим повоєнним секретарем Дзержинського райкому була відважна партизанка Оксана Остапівна Бондар. Зразу ж після визволення Дзержинська вона включила весь актив на відновлення роботи підприємств та колгоспів. Чоловіки пішли далі дорогами війни. Залишилося саме жіноцтво.

Спокою ще не давала різна наволоч кримінального ???????, дезертири, що нишпорили навкруги, ворожі десанти.

Для охорони району та боротьби з десантами, парашутистами і диверсантами противника у прифронтовій смузі в райцентрі було сформовано винищувальний батальйон в кількості 175 чоловік з колишніх партизанів та партійно-комсомольського і радянського активу райцентру, а на підприємствах, в колгоспах і установах – групи сприяння батальйону. Силами батальйону було затримано 13 кримінальних осіб, 17 порушників військового режиму, чимало дезертирів, а також було зібрано значну кількість зброї.

Найперше завдання – посіяти хліб. Орати доводилось коровами, частенько плуги тягали самі. Але силу давала віра в недалеку вже Перемогу над ворогом і сподівалися, що невдовзі повернуться додому і чоловіки.

Під спекотним сонцем дозріли хліба. На збирання врожаю вийшли всією громадою. Жінки з косами вийшли на покоси. Діди готували грабки, мантачили коси.

Далеко не кожній трудівниці вдавалося від сходу до заходу сонця втримати в руках  нехитрі знаряддя. Але були й такі, що за світловий день клали в покоси по гектару і більше хліба.

Хоч урожай був мізерний, але то був надзвичайно дорогий хліб, бо скроплений він потом, гарячими сльозами солдатських вдів і працею зовсім юного покоління, на плечі якого ліг непосильний тягар господарських турбот. Тяжкою працею давався хліб 1944 року. Ростили його  покалічені фронтовики, жінки та діти. Їх по праву можна назвати героями. Їм випала сувора доля, але вони вистояли і перемогли. Своєю самовідданою працею довели наскільки безмежна їх любов до рідної землі.

Влітку 1944 року трударі Дзержинщини здали для Радянської Армії 50 тонн хліба та 27 тонн м’яса. За самовідданість  у роки війни більше 300 трудящих району були нагороджені медаллю «За доблесну працю  у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

Наслідки війни були трагічними, вони давали про себе знати на кожному кроці. Багато дітей осиротіло, вдови ледве зводили кінці з кінцями, інваліди помирали від ран, жінки, й особливо діти, гинули на полях, «нашпигованих» вибухівкою.

В Колонії Чеській був відкритий дитячий будинок на 110 дітей. Обслуговувало їх 62 працівники, в тому числі 4 – медперсоналу та 8 педагогів. Випускники дитбудинку направлялися на роботу на промислові підприємства ( зокрема на склозавод) та в ремісничі училища.

В цей час розорена Україна мала промислової продукції лише 26 відсотків від того, що випускалося до війни, показники в сільському господарстві були ще гіршими. Негативним чинником були і несприятливі кліматичні умови. Вже восени 1946 року  склалося вкрай скрутне становище із забезпеченням населення продуктами харчування, зокрема хлібом. 43 відсотки розорених війною підсобних господарств не мали корів, 20% взагалі ні худоби, ні навіть птиці. Давався  взнаки великий сільгоспподаток на городину, на садки, на утримання будь-якої живності. Не дивно, що господарства розорилися, садки вирубувалися.

Після проведення хлібозаготівлі (план було доведено Сталіним до 363 млн. пудів і виконано його на 60%) взимку 1946-1947 р.р починається голод. Особливо тяжке становище склалося навесні-влітку 1947 року. Менша скрута була там, де існувала карткова система, яка забезпечувала мінімальний рівень споживання.

Дзержинськ з його службовцями та промисловими підприємствами одержував хлібний пайок. Робітники склозаводу на роботі з борошна, одержаного для виробничих потреб (присипка скло формуючих), тут же пекли коржі, в печах смажили буряки до чаю (носили їх з села, адже більшість робітників проживали в навколишніх селах).

В рахунок заробітку робітники одержували скло посуд, лампове скло і їздили в Західну Україну ( там збереглися індивідуальні господарства і голоду не було), міняли на зерно і картоплю.

Більше потерпали від  голоду глухі села, люди там їли лободу, дикий щавель. За даними Міністерства охорони здоров’я УРСР на 10 травня 1947 р. в Україні було зареєстровано до 1 млн. хворих   на дистрофію. За 1947 рік в Україні померло до 100 тисяч чоловік. За неофіційними даними ці цифри були значно більшими.

В порівнянні з іншими регіонами СРСР відбудова в Україні проходила значно повільніше, особливо в сільському господарстві, але поволі на місці зруйнованих хат зводилися нові, відбудовувалися колгоспні будівлі і промислові об’єкти. Маслозавод працював в простій селянській хаті, меблева – в дощатому сараї. Ці підприємства на виділеній території розпочали будівництво великих кам’яних типових цехів. Те ж саме було й з іншими підприємствами. Але все це створювалося виключно тяжкою фізичною працею без застосування механізмів.

Тракторна  бригада, яка обслуговувала колгоспи Дзержинська, спочатку мала один старий трактор, який часто виходив з ладу. Потім поповнилася ще двома. Робота в колгоспі виконувалася вручну, за тяглову силу були в основному корови. Велику допомогу колгоспам надавали промислові підприємства. Романівський склозавод лише восени 1949 року в колгоспах Дзержинська відробив: «10-річчя Жовтня» - 380 людиноднів, в «Комсомольці» - 135 людиноднів, в «Червоному промені» - 60 людиноднів. В 1950 році завод в колгоспах зібрав врожай на 376 гектарах.

В кінці четвертої п’ятирічки (1950 р.) сільське господарство досягло довоєнного рівня. За успіхи, досягнуті в нашому районі, секретар Дзержинського райкому  партії О.О.Бондар була нагороджена орденом Вітчизняної війни.

В першій повоєнній п’ятирічці Сталін основну увагу звертав на відбудову і розвиток важкої промисловості, особливо вугільної. «Всесоюзній кочегарці», тобто Донбасу, віддав свою працю та робочі руки і наш край. Зокрема туди відправлявся кріпильний ліс, склозавод постачав на Донбас посуд. В районі проводилася мобілізація молоді у  ФЗУ та ремісничі училища, де готувалися робітничі кадри для шахт. Ми можемо гордитися, що наш земляк Степан Макарчук, вибійником шахти, став Героєм  Соціалістичної Праці.

В 1950 році промисловість досягла 95% довоєнного рівня але не за рахунок нової технології. Мало було модернізації, нижчими від довоєнного рівня були реальні доходи працюючих, погані житлові умови.

В нашій місцевості все це  найповніше й найкраще простежується на прикладі Романівського склозаводу. Склороби відбудовуючии своє підприємство, працювали з подвоєною енергією. Запрацював малопотужний локомобіль. Проте ця машина не могла задовольнити виробництво, тому заводчани добилися встановлення парового котла на 125 кінських сил, динамомашини на 75 кіловатт. Підприємство мало труднощі з транспортними засобами, не вистачало кваліфікованих  робочих рук.

Люди працювали з подвоєною  енергією. Разом з чоловіками після зміни заготовляли паливо і жінки. Приклади трудового героїзму показували шліфувальниці А. Нестерук, О. Волощук, В. Жданівська. Перебої з доставкою палива значно погіршували якість скломаси. Це ставило під загрозу зриву виробничий план. Вирішення цього питання взяли на себе партійна і комсомольська організації, очолювані фронтовиком П.П. Мататом та ініціативним комсомольцем Андрієм Степановим. Вони організували активістів для безперебійного завезення палива на підприємство.

Підтримуючи заклик про дострокове виконання першої післявоєнної п’ятирічки, склороби дали слово виробити  продукції на суму 3350 тис. крб.., виготовити 5500 тис. штук чайних стаканів, побудувати і ввести в дію ще одну піч, перевести цех виробітку скла на двозмінну роботу, укомплектувати бригади за рахунок підготовки нових спеціалістів.

Ініціаторами виступили молоді виробничники А. Лебедєв, Н. Лебедєва, В. Акінчиць, В. Лемешик, А. Катериніч, М. Хмільовська, А. Саюк, А. Галес, Л. Шантора, які виконали річне завдання на 120%.

Зміцнювалася технічна оснащеність підприємства. В цеху обробітку було встановлено затопочну машину, вступили в дію верстати ШД-5, СШ-1 для обробки країв скловиробів та три гранильних верстати . було реконструйовано старий цех виробітку скла. Тут запрацювала піч випуску скловиробів із кольорового скла.

Справжньою перемогою склоробів було те, що в першому році четвертої післявоєнної п’ятирічки вони виробили понад план валової продукції на суму більш як 200 тисяч карбованців.

Для забезпечення заводу паливом трудівники успішно освоювали торфорозробки. Цікавим є той факт, що на заводі виготовляли облицювальні плити, приміром для будинку Президії Верховної Ради УРСР, на інші значні будови в країні. За успішне виконання планів тодішнього директора склозаводу А.А. Іванова та головного інженера С.П. Полторацького було нагороджено знаками відмінників змагання, 27 склоробів – Почесними грамотами.

Підприємство постійно розвивалося. На капітальне будівництво та реконструкцію заводу виділялися значні кошти. З’являлися то нові верстати, то нова водокачка тощо. Підприємство розпочало виробництво кришталевого і накладного посуду. На теренах Радянського Союзу ця продукція користувалася великим попитом. На кінець п’ятирічки в основному цеху виробітку (Гуті) працювало 28 бригад. Кращий стахановець К. Новіцький за три роки і 10 місяців виконав шість річних норм. Його приклад наслідували інші.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44897. Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови 25.5 KB
  Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови. Культура мови ознака літературної мови параметр за яким встановлюються авторитетні загальновизнані стандарти реалізовані в нормах писемного й усного спілкування. З культурою мови насамперед пов'язують уміння правильно говорити й писати дотримуватися всіх норм літературної мови.
44899. Принципы и технологии оценки недвижимости 13.6 KB
  Оценка недвижимости это прежде всего оценка прав собственности на данную недвижимость. Отсюда следует что оценка недвижимости должна включать оценку самой недвижимости оценку права собственности или права пользования землей или зданиями. Основные принципы оценки недвижимости: Принцип спроса и предложения: заключается в учете действия закона спроса и предложения на стоимость объекта недвижимости.
44900. Представления. Отличие представления от базовых переменных отношения 28.5 KB
  Представления. Отличие представления от базовых переменных отношения. CRETE TBLE ЕМР Однако реляционные системы обычно поддерживают еще один вид именованных переменных отношений называемых представлениями В любой конкретный момент их значение является производным отношением и поэтому упрощенно можно считать что представление это производная переменнаяотношение. Значение данного представления в данное время является результатом вычисления определенного реляционного выражения в данный момент а упомянутое реляционное выражение...
44903. The USA. Соединенные Штаты Америки 16.29 KB
  The United States of America is the fourth largest country in the world (after Russia, Canada, and China). It occupies the southern part of North America and stretches from the Pacific to the Atlantic Ocean. It also includes Alaska in the north and Hawaii in the Pacific Ocean.
44905. Основные принципы обучения РЯ в школе 16.17 KB
  Специальные: общеметодические и частнометодические: экстра-лингвистический сопоставление языка и реалий функциональный коммуникативный показ функций языковых единиц речи структурно-семантический изучение языковых явлений с точки зрения строения и значения функциональносемантический межуровневых и внутриуровневых связях нормативностилистический обучение учащихся правильной и выразительной речи исторический учет исторических изменений языка. Эстетический отбор понятий направленных на раскрытие прекрасного в...