35069

Післявоєнна відбудова народного господарства

Реферат

История и СИД

Чоловіки пішли далі дорогами війни. За самовідданість у роки війни більше 300 трудящих району були нагороджені медаллю За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 19411945 р. Наслідки війни були трагічними вони давали про себе знати на кожному кроці.

Украинкский

2013-09-09

41.5 KB

1 чел.

Післявоєнна відбудова народного господарства

Ще в ході війни в нашій місцевості стали функціонувати державні партійні органи.

1944 рік

Першим повоєнним секретарем Дзержинського райкому була відважна партизанка Оксана Остапівна Бондар. Зразу ж після визволення Дзержинська вона включила весь актив на відновлення роботи підприємств та колгоспів. Чоловіки пішли далі дорогами війни. Залишилося саме жіноцтво.

Спокою ще не давала різна наволоч кримінального ???????, дезертири, що нишпорили навкруги, ворожі десанти.

Для охорони району та боротьби з десантами, парашутистами і диверсантами противника у прифронтовій смузі в райцентрі було сформовано винищувальний батальйон в кількості 175 чоловік з колишніх партизанів та партійно-комсомольського і радянського активу райцентру, а на підприємствах, в колгоспах і установах – групи сприяння батальйону. Силами батальйону було затримано 13 кримінальних осіб, 17 порушників військового режиму, чимало дезертирів, а також було зібрано значну кількість зброї.

Найперше завдання – посіяти хліб. Орати доводилось коровами, частенько плуги тягали самі. Але силу давала віра в недалеку вже Перемогу над ворогом і сподівалися, що невдовзі повернуться додому і чоловіки.

Під спекотним сонцем дозріли хліба. На збирання врожаю вийшли всією громадою. Жінки з косами вийшли на покоси. Діди готували грабки, мантачили коси.

Далеко не кожній трудівниці вдавалося від сходу до заходу сонця втримати в руках  нехитрі знаряддя. Але були й такі, що за світловий день клали в покоси по гектару і більше хліба.

Хоч урожай був мізерний, але то був надзвичайно дорогий хліб, бо скроплений він потом, гарячими сльозами солдатських вдів і працею зовсім юного покоління, на плечі якого ліг непосильний тягар господарських турбот. Тяжкою працею давався хліб 1944 року. Ростили його  покалічені фронтовики, жінки та діти. Їх по праву можна назвати героями. Їм випала сувора доля, але вони вистояли і перемогли. Своєю самовідданою працею довели наскільки безмежна їх любов до рідної землі.

Влітку 1944 року трударі Дзержинщини здали для Радянської Армії 50 тонн хліба та 27 тонн м’яса. За самовідданість  у роки війни більше 300 трудящих району були нагороджені медаллю «За доблесну працю  у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

Наслідки війни були трагічними, вони давали про себе знати на кожному кроці. Багато дітей осиротіло, вдови ледве зводили кінці з кінцями, інваліди помирали від ран, жінки, й особливо діти, гинули на полях, «нашпигованих» вибухівкою.

В Колонії Чеській був відкритий дитячий будинок на 110 дітей. Обслуговувало їх 62 працівники, в тому числі 4 – медперсоналу та 8 педагогів. Випускники дитбудинку направлялися на роботу на промислові підприємства ( зокрема на склозавод) та в ремісничі училища.

В цей час розорена Україна мала промислової продукції лише 26 відсотків від того, що випускалося до війни, показники в сільському господарстві були ще гіршими. Негативним чинником були і несприятливі кліматичні умови. Вже восени 1946 року  склалося вкрай скрутне становище із забезпеченням населення продуктами харчування, зокрема хлібом. 43 відсотки розорених війною підсобних господарств не мали корів, 20% взагалі ні худоби, ні навіть птиці. Давався  взнаки великий сільгоспподаток на городину, на садки, на утримання будь-якої живності. Не дивно, що господарства розорилися, садки вирубувалися.

Після проведення хлібозаготівлі (план було доведено Сталіним до 363 млн. пудів і виконано його на 60%) взимку 1946-1947 р.р починається голод. Особливо тяжке становище склалося навесні-влітку 1947 року. Менша скрута була там, де існувала карткова система, яка забезпечувала мінімальний рівень споживання.

Дзержинськ з його службовцями та промисловими підприємствами одержував хлібний пайок. Робітники склозаводу на роботі з борошна, одержаного для виробничих потреб (присипка скло формуючих), тут же пекли коржі, в печах смажили буряки до чаю (носили їх з села, адже більшість робітників проживали в навколишніх селах).

В рахунок заробітку робітники одержували скло посуд, лампове скло і їздили в Західну Україну ( там збереглися індивідуальні господарства і голоду не було), міняли на зерно і картоплю.

Більше потерпали від  голоду глухі села, люди там їли лободу, дикий щавель. За даними Міністерства охорони здоров’я УРСР на 10 травня 1947 р. в Україні було зареєстровано до 1 млн. хворих   на дистрофію. За 1947 рік в Україні померло до 100 тисяч чоловік. За неофіційними даними ці цифри були значно більшими.

В порівнянні з іншими регіонами СРСР відбудова в Україні проходила значно повільніше, особливо в сільському господарстві, але поволі на місці зруйнованих хат зводилися нові, відбудовувалися колгоспні будівлі і промислові об’єкти. Маслозавод працював в простій селянській хаті, меблева – в дощатому сараї. Ці підприємства на виділеній території розпочали будівництво великих кам’яних типових цехів. Те ж саме було й з іншими підприємствами. Але все це створювалося виключно тяжкою фізичною працею без застосування механізмів.

Тракторна  бригада, яка обслуговувала колгоспи Дзержинська, спочатку мала один старий трактор, який часто виходив з ладу. Потім поповнилася ще двома. Робота в колгоспі виконувалася вручну, за тяглову силу були в основному корови. Велику допомогу колгоспам надавали промислові підприємства. Романівський склозавод лише восени 1949 року в колгоспах Дзержинська відробив: «10-річчя Жовтня» - 380 людиноднів, в «Комсомольці» - 135 людиноднів, в «Червоному промені» - 60 людиноднів. В 1950 році завод в колгоспах зібрав врожай на 376 гектарах.

В кінці четвертої п’ятирічки (1950 р.) сільське господарство досягло довоєнного рівня. За успіхи, досягнуті в нашому районі, секретар Дзержинського райкому  партії О.О.Бондар була нагороджена орденом Вітчизняної війни.

В першій повоєнній п’ятирічці Сталін основну увагу звертав на відбудову і розвиток важкої промисловості, особливо вугільної. «Всесоюзній кочегарці», тобто Донбасу, віддав свою працю та робочі руки і наш край. Зокрема туди відправлявся кріпильний ліс, склозавод постачав на Донбас посуд. В районі проводилася мобілізація молоді у  ФЗУ та ремісничі училища, де готувалися робітничі кадри для шахт. Ми можемо гордитися, що наш земляк Степан Макарчук, вибійником шахти, став Героєм  Соціалістичної Праці.

В 1950 році промисловість досягла 95% довоєнного рівня але не за рахунок нової технології. Мало було модернізації, нижчими від довоєнного рівня були реальні доходи працюючих, погані житлові умови.

В нашій місцевості все це  найповніше й найкраще простежується на прикладі Романівського склозаводу. Склороби відбудовуючии своє підприємство, працювали з подвоєною енергією. Запрацював малопотужний локомобіль. Проте ця машина не могла задовольнити виробництво, тому заводчани добилися встановлення парового котла на 125 кінських сил, динамомашини на 75 кіловатт. Підприємство мало труднощі з транспортними засобами, не вистачало кваліфікованих  робочих рук.

Люди працювали з подвоєною  енергією. Разом з чоловіками після зміни заготовляли паливо і жінки. Приклади трудового героїзму показували шліфувальниці А. Нестерук, О. Волощук, В. Жданівська. Перебої з доставкою палива значно погіршували якість скломаси. Це ставило під загрозу зриву виробничий план. Вирішення цього питання взяли на себе партійна і комсомольська організації, очолювані фронтовиком П.П. Мататом та ініціативним комсомольцем Андрієм Степановим. Вони організували активістів для безперебійного завезення палива на підприємство.

Підтримуючи заклик про дострокове виконання першої післявоєнної п’ятирічки, склороби дали слово виробити  продукції на суму 3350 тис. крб.., виготовити 5500 тис. штук чайних стаканів, побудувати і ввести в дію ще одну піч, перевести цех виробітку скла на двозмінну роботу, укомплектувати бригади за рахунок підготовки нових спеціалістів.

Ініціаторами виступили молоді виробничники А. Лебедєв, Н. Лебедєва, В. Акінчиць, В. Лемешик, А. Катериніч, М. Хмільовська, А. Саюк, А. Галес, Л. Шантора, які виконали річне завдання на 120%.

Зміцнювалася технічна оснащеність підприємства. В цеху обробітку було встановлено затопочну машину, вступили в дію верстати ШД-5, СШ-1 для обробки країв скловиробів та три гранильних верстати . було реконструйовано старий цех виробітку скла. Тут запрацювала піч випуску скловиробів із кольорового скла.

Справжньою перемогою склоробів було те, що в першому році четвертої післявоєнної п’ятирічки вони виробили понад план валової продукції на суму більш як 200 тисяч карбованців.

Для забезпечення заводу паливом трудівники успішно освоювали торфорозробки. Цікавим є той факт, що на заводі виготовляли облицювальні плити, приміром для будинку Президії Верховної Ради УРСР, на інші значні будови в країні. За успішне виконання планів тодішнього директора склозаводу А.А. Іванова та головного інженера С.П. Полторацького було нагороджено знаками відмінників змагання, 27 склоробів – Почесними грамотами.

Підприємство постійно розвивалося. На капітальне будівництво та реконструкцію заводу виділялися значні кошти. З’являлися то нові верстати, то нова водокачка тощо. Підприємство розпочало виробництво кришталевого і накладного посуду. На теренах Радянського Союзу ця продукція користувалася великим попитом. На кінець п’ятирічки в основному цеху виробітку (Гуті) працювало 28 бригад. Кращий стахановець К. Новіцький за три роки і 10 місяців виконав шість річних норм. Його приклад наслідували інші.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41254. Загальні положення об’ємного (титриметричного) аналізу 70.5 KB
  Класифікація методів об’ємного аналізу за способом титрування Точність титрування Визначення нормальності робочих титрованих розчинів Обчислення в об’ємному методі аналізу Сутність і особливості об’ємного аналізу. Цей процес називають титруванням. Проте необхідно мати на увазі деякі обмеження можливості застосування об’ємного аналізу: 1 взаємодія повинна іти в певних стехіометричних співвідношеннях; 2 реакції повинні іти швидко інакше титрування здійснювати важко а іноді неможливо. На цій основі об’ємні методи поділяються на...
41255. Визначення концентрації іонів водню в розчинах кислот, основ і солей. Буферні розчини 95.5 KB
  Так для 003н розчинуHCl знаходимо pН= . Слабкі кислоти Для кислоти складу НА константа дисоціації дорівнює але Cкисл =[HА] і [H]= [А] тому Зручно користовуватися величиною рКкисл= lg Ккисл Приклад: Багатоосновні кислоти Розглядаємо константи ступінчатої дисоціації наприклад вугільної карбонатної кислоти: Н2СО3 Н НСО3 НСО3 Н СО32 рК1=65 рК2=102 Отже друга константа дисоціації в 5000 раз менша першої тому друга ступінь дисоціації не має практичного впливу на величину...
41256. Загальні положення об’ємного титриметричного аналізу. Сутність методу нейтралізації 121.5 KB
  Криві титрування кислот і основ. Вибір індикаторів кислотноосновного титрування. В останньому випадку титрування можливе тому що в результаті гідролізу у розчині є вільна кислота або основа. 2 наведенні інтервали переходу та відповідні кольори для деяких найбільш вживаних в аналізі індикаторів Таблиця 2 індикатор Інтервал переходу рТ Кольори Тимолсиній 13 2 червонийжовтий Метилоранжевий 35 4 червонийжовтий Метилчервоний 46 5 червонийжовтий Лакмус 68 7 червоний синій Фенолфталеїн 810 9 безбарвнийчервоний Тимолфталеїн 911 10...
41257. Приклади практичних визначень методом нейтралізації 331 KB
  Визначення кальцинованої харчової та каустичної соди та їх сумішей. Визначення карбонатної твердості води. Титриметричне визначення кислотності рідких вуглеводневих палив. Це пов'язано з тим що така кислота летка і визначення її концентрації за густиною є неточним.
41258. Криві титрування та індикатори редоксометрії 102 KB
  Криві титрування та індикатори редоксометрії. План Криві титрування. Індикатори редоксометрії Криві титрування.
41259. Встановлення нормальності перманганату калію за вихідними речовинами 83.5 KB
  З рівняння видно що окиснювальний потенціал сильно залежить від рН розчину. В іншому випадку можливий перебіг побічних процесів наприклад: Для підкислення розчину застосовуеться звичайно сірчана кмслота оскільки HCl відновлюється перманганатом а азотна кислота сама здатна виступати як окисник що зрозуміло у кількісному аналізі неприпустимо. Приготування робочого розчину Як видно з рівняння реакції еквівалентна маса KMnO4 дорівнює Ми ділемо молярну масу на 5 у даному випадку тому що молярні маси еквівалентів в окисновідновних реакціях...
41260. Приготування та встановлення нормальності робочих розчинів йодометрії 92.5 KB
  Загальна характеристика методу Методи які базуються на виділенні або поглинанні йоду називаються йодометрією і займають особливе місце серед інших методів редоксометрії. Сильні відновники SnCl2 N3SO3 та інші визначають прямим титруванням робочим розчином йоду подібно перманганатометрії дихроматометрії тощо. До розчину окисника додають спочатку надлишок йодиду калію при цьому виділяється еквівалентна кількість йоду який відтиттровують тіосульфатом натрію. Деякою перепоною для широкого впровадження йодометрії при масових аналізах є...
41261. Комплексна функція електричного кола і частотні характеристики лінійних електричних кіл 247 KB
  Аналіз ланцюгів синусоїдального струму показує що амплітуди і початкові фази струмів у гілках і напруг на елементах ланцюга в загальному випадку залежать не тільки від схеми і параметрів її елементів не тільки від амплітуди і початкової фази коливань джерел що діють у ланцюзі але і від частоти цих коливань. Іншими словами характеристики процесів у ланцюгах істотно залежать від частоти. Визначаючи реакції одного і того ж ланцюга на гармонійні впливи з однаковими амплітудною і початковою фазою але різною частотою і порівнюючи них легко...
41262. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ В ЕЛЕКТРИЧНИХ ЛАНЦЮГАХ 255.5 KB
  Розрізняють два режими роботи ланцюга: сталий стаціонарний і несталий перехідний нестаціонарний. Несталим режимом або перехідним процесом у електричного ланцюга називають элекромагнитный процес що виникає у ланцюзі при переході від одного сталого режиму до іншого. Цей процес виникає в електричних ланцюгах при підключенні до них або відключенні від них джерел елект...