3518

Установление архитектурно-строительной ценности объектов реконструкции

Доклад

Архитектура, проектирование и строительство

Установление архитектурно-строительной ценности объектов реконструкции Здания и ансамбли, подлежащие охране, и требования, предъявляемые к ним. Защитные зоны памятников истории и архитектуры. Мероприятия по сохранению памятников на реконструируемой ...

Русский

2012-11-02

38.5 KB

44 чел.

Установление архитектурно-строительной ценности объектов реконструкции

Здания и ансамбли, подлежащие охране, и требования, предъявляемые к ним. Защитные зоны памятников истории и архитектуры. Мероприятия по сохранению памятников на реконструируемой территории.

Для гармоничного развития городской среды и сохранения существующей, ценной в историческом плане, застройки необходимо использовать интенсивные методы градостроительства с ограничением роста городов и развитием внутригородского строительства путем реконструкции центральных районов, повышением плотности застройки новых и разукрупнением застройки старых территорий.

Задача реконструкции в этой связи - максимальное сохранение исторически ценной застройки с включением ее в основной строительный фонд.

Историко-архитектурную ценность застройки исследуют на 2 уровнях:

1. планировочная структура территории;

- производят анализ архивных документов учреждений городского управления, исторических и краеведческих музеев (планы города разных эпох);

- изучают эволюционно-планировочную структуру города;

- составляют историко-архитектурную справку, в которой приводят сведения о качестве пространственной структуры территории, наличии памятников архитектуры и утраченных исторических зданий.

2. здания-памятники: исследуют историко-архитектурную ценность отдельных зданий. Архивные данные сопоставляют с современным ситуационным планом.

К историко-архитектурной справке прилагают план ретроспекции развития города с нанесением существующих и снесенных памятников, охранных зон. Историко-архитектурная оценка зданий включает:

- изучение первоначального окружения памятника и развитие застройки;

- введение ограничения на расположение и высоту зданий нового строительства;

- изучение архивных документов по зданию (время постройки и перестройки, архитектор, владелец, арендаторы);

- выявляют первоначальный облик, утраченные элементы. На основе полученных данных здания делят на 4 вида:

- памятники федерального, территориального и местного значения, охраняемые государством;

- здания исторической или архитектурной ценности, предложенные к охране;

- постройки, представляющие интерес, как этнографические образцы старой застройки;

- элементы градостроительной среды, фасады которых придают индивидуальность кварталу.

В процессе исследования отделяют рядовую застройку и малоценные здания (возможны реконструкция и снос). Устанавливают художественную ценность фасадов зданий, утраченные элементы архитектуры и декоративные детали. Для особо ценных зданий восстанавливают чертежи фасадов с подбором колеров. Исследуют интерьеры, поэтажные планы разных лет сопоставляют с инвентарными, устанавливая первоначальную планировку.   '

С позиций градостроительного вмешательства в историческую среду старого города в России существует концепция деления городских земель на «защитные» зоны:

- заповедные - накладывающие наиболее строгие ограничения; организуются в пределах архитектурных ансамблей (кремли, усадьбы, парки, площади, улицы, имеющие границы в виде крепостных стен, оград; древний центр города);

- охранные 3 категорий:

1. примыкают к отдельно стоящим среди чужой среды историческим и архитектурным памятникам; необходимо создать обзор памятника, масштаб и архитектуру новых зданий согласовывают с исторической средой;

2. градостроительные образования (весь городской ландшафт является историческим памятником);

3. участки вокруг заповедных зон памятников, застройка которых может влиять на их восприятие. Раскрытие перспективного обзора с дальних подходов должно решаться планировочными методами.

- зоны регулирования - примыкают к внешним границам охранных зон. Допускается преобразование застройки. Разрешено новое строительство с ограничением этажности, обеспечением обзора с дальних подходов. Не исключается возможность изменения планировки при условии сохранения преемственности со сложившейся структурой.

Архитектурно-градостроительные мероприятия при реконструкции

городских территорий

1. Сохранение - архитектурно-градостроительная консервация и реставрация (с воссозданием утраченных элементов) со скрытым введением современных инженерных систем, благоустройство территории и зданий. Принцип сохранения используют при внутренней реконструкции сохраняемых неизменными ценных фрагментов городской среды, центральных площадей и зданий.

2. Градостроительное обновление - реконструкция с преимущественным сохранением имеющегося историко-архитектурного наследия, включением новых элементов, восполняющих утрату и воссоздающих пространственное соотношение зданий в застройке. Включает в себя обязательное сохранение имеющейся исторической застройки (облика, размеров и пропорций зданий); встраивание новых зданий, форма и размеры которых согласуются с внешней средой.

3. Преобразование - реконструкция, оберегающая основы исторической планировки и объемно-пространственных соотношений, с целью сохранения характера градостроительной среды или создания оптимальной среды для расположенных в ней памятников архитектуры. Применяется при значительных объемах сноса ветхих зданий в исторических зонах городов с сохранением исторических функций реконструируемого района. Сводится к созданию нового жилого фонда и развитию инфраструктуры старого города с сохранением архитектурно-художественных черт.

4. Полное переустройство - наиболее полная степень реконструкции. Осуществляется на малоценных в историческом и художественном отношении участках города с сохранением основ его планировочной структуры (сети улиц, проездов). Преследует следующие цели: экономические (повышение плотности застройки), функциональные (переустройство квартир и развитие сети обслуживания), художественные (обогащение объемно-пространственного решения и архитектурных форм застройки в целом).

5. Воссоздание - новое строительство утраченных объектов по сохранившимся обмерным чертежам.

Мероприятия по сохранению памятников на реконструируемой территории

Обследование зданий с фиксацией состояния их планировочных, конструктивных и инженерных систем является базой для принятия решений о проведении дальнейших мероприятий при сносе зданий или их реконструкции.

В соответствии с итогами анализа результатов обследований подлежащей обновлению застройки выбирают тип технических мероприятий по обновлению.

Существуют следующие виды мероприятий:

1. Капитальный ремонт - устранение физического износа конструкций и инженерного оборудования путем восстановления или улучшения физико-технических свойств конструкций или смены оборудования без изменения планировочного или архитектурного решения здания.

2. Модернизация - кроме работ, проводимых по капитальному ремонту, включает работы по внутренней перепланировке здания, вплоть до смены функций, осуществляемой без изменения его объема и внешнего облика.

3. Реконструкция - восстановление и улучшение качеств конструкций, замена инженерного оборудования, перепланировка, изменение объема здания и внешнего вида.

4. Консервация памятников архитектуры - совокупность технических мероприятий по защите от разрушения и укреплению сооружения в его существующем виде, проводимых без изменений внешнего облика или интерьеров.

5. Реставрация - допускает внесение в здание определенных изменений или дополнений, необходимых для его сохранения и использования, являющихся единственным средством спасения от разрушения.

Существует 5 видов реставрационной деятельности:

1. укрепление конструкций памятника;

2. анастилоз - установка в первоначальное положение обрушившихся частей сооружения;

3. раскрытие первоначального состояния памятника от последующих пристроек, штукатурки, облицовок;

4. дополнение утраченных частей;

5. воссоздание зданий и их ансамблей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення – світ як прояв ідеї поняття Духа – процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення€ Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії – обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі – культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє – не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія – знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.