35228

Основи організації вуличного руху транспорту. Схеми переміщення транспорту. Організація руху на міських вулицях

Лекция

Логистика и транспорт

Раціональна організація руху транспорту в містах дозволяє забезпечити високу швидкість і безпеку руху, найбільші зручності для пасажирів и економічність перевезень.

Украинкский

2014-12-13

18.73 KB

0 чел.

Лекция №3

Основи організації вуличного руху транспорту.

Схеми переміщення транспорту.

Організація руху на міських вулицях.

Схеми руху транспорту.

Раціональна організація  руху транспорту  в містах дозволяє забезпечити високу швидкість і безпеку руху, найбільші зручності для пасажирів и економічність перевезень.

 Організація руху -  це розчленування транспортних потоків в просторі.

 Регулювання руху – це методи і прийоми розчленування транспортних потоків в часі. Організація руху і регулювання руху - дві сторони одного процесу управління міським рухом.

При розробці генеральних планів розвитку міст процес управління міським транспортом вирішується у вигляді схеми транспортної та магістральної вулично-міської мережі.

Вихідними даними для розробки схем транспорту є:

  1.  існуюча транспортна схема міста;
  2.  картограма фактичної інтенсивності руху на магістральній мережі міста;

картограма взаємної кореляції розрахункових транспортних районів;

  1.  данні про ДТП;
  2.  структура та планувальні параметри вуличної мережі.

Транспортну мережу наносять на план міста. Окремо складають карту небезпечних ділянок і вулиць.

Окремо складається схема організації і регулювання руху на вуличній мережі міста.

Склад і розміри вуличного руху.

Для встановлення методів регулювання руху технічних засобів, що підвищують безпеку руху  необхідно знати:

  1.  інтенсивність руху транспорту і пішоходів;
  2.  розподіл транспортних і пішохода потоків в просторі і в часі;
  3.  склад транспортного потоку.

Ці показники за даними обстеження вуличного руху.

Основною характеристикою є - інтенсивність руху. За одиницу вимірювання приймають:

  1.  пішохід;
  2.  легковий автомобіль;
  3.  трамвай;
  4.  тролейбус;
  5.  двоколісний транспорт.

Отримані дані дозволяють встановити режим роботи світлофорів і організувати  рух автомобіля і пішоходів на перехрестях.

Дослідження може бути виконано двома методами:

  1.  суцільним;
  2.  вибірковим.

При суцільному обстеженні реєструються всі транспортні засоби проходять через певну ділянку.

При вибірковому обстежують окремі вузли або основні магістралі міста.

Обстеження виконують візуальними методами з використанням автоматичних або напівавтоматичних засобів кіно або фото зйомки.

Візуальні методи обстеження дозволяють за допомогою спостерігачів-лічильників. Обстежують транспортні потоки і рухомих пішоходів.

Обстеження за допомогою автоматичних засобів.

Виконується напівавтоматичними лічильниками з механічними або електричним приводом, приладами, кінокамерами.

В даний час використовуються наступні автоматичні пристрої:

  1.  сприймаючі - детектори, педалі, радіолокатори, магнітні детектори,     ультразвукові установки, інфрачервоні детектори.
  2.  записуючі - прилади з друкованим пристроєм, фотоустановки;
  3.  вимірювальні - комбінації перерахованих вище.

 Метод опитування водіїв - найбільш трудомісткий. Полягає в опитуванні водіїв.

Метод запису полярних знаків - відомості одержують шляхом аналізу зібраних даних (помірного знаків переслідував транспорту).

Метод позначок транспортних засобів - не відрізняється від методу реєстрації помірного знаків.

Аналіз подорожніх листів - дозволяє одержати дані для конкретного підприємства.

Анкетний метод - дозволяє отримати будь-які необхідні дані.

Найбільш трудомістка робота - це обробка отриманих даних.

Організація руху на міських вулицях.

Перехрестя і площа по яких пропускаються потоки транспорту, є транспортними вузлами вулично-дорожньої мережі. Транспортні вузли найбільш складні ділянки транспортної мережі.

За транспортно-планувальної характеристиці вузли підрозділяють:

  1.  нерегульовані;
  2.  з примусовим регулюванням;
  3.  площі кільцевого руху;
  4.  розв'язка в різних рівнях.

Завдання організації руху в транспортних вузлах полягає у створенні сприятливих умов для пропуску транспорту і пішохідних потоків.

Транспортні вузли з кільцевим рухом дозволяють чітко і з мінімальними витратами організувати рух і уникнути затримки транспорту.

Односторонній рух на вулицях.

Не вимагає капітальних витрат, але суттєво покращує умови міського руху.

Разом з перевагами, односторонній рух має недоліки:

- Ускладнюється робота трамвая і тролейбуса;

- Проблеми з організацією пішохідного руху.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32979. НАУЧНОЕ МИРОВОЗЗРЕНИЕ КАК СЛОЖНОЭВОЛЮЦИОНИРУЮЩАЯ, ОТКРЫТАЯ СИСТЕМА (В.И.ВЕРНАДСКИЙ. О НАУЧНОМ МИРОВОЗЗРЕНИИ) 17.27 KB
  НАУЧНОЕ МИРОВОЗЗРЕНИЕ КАК СЛОЖНОЭВОЛЮЦИОНИРУЮЩАЯ ОТКРЫТАЯ СИСТЕМА В. Научное мировоззрение не есть ч. Научное мировоззрение не дает нам картины мира в действительном его состоянии. Научное мировоззрение не есть картина Космоса которая раскрывается в своих вечных и незыблемых чертах перед изучающим ее независимым от Космоса человеческим разумом.
32980. НАУЧНЫЕ ПОИСКИ ОТВЕТОВ НА ВЫЗОВЫ СОВРЕМЕННОСТИ (Э.ГИДДЕНС. РИСК) 13.86 KB
  РИСК Мы не знаем каковы будут results дальнейших изменений и какими опасностями они чреваты. Идея риска утвердилась в XVI XVIIвв. Само слово риск пришло к нам из испанского или португальского языка где оно означало плаванье в незнакомых водах не нанесенных на карту. Позднее риск стал и временной категорией это понятие стало употребляться в банковском деле и инвестиционных операциях обозначая анализ возможных последствий того или иного решения о вложении капиталов для кредиторов и заемщиков.
32981. НЕКЛАССИЧЕСКАЯ НАУКА: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ И ФИЛОСОФСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ 17.52 KB
  Становление неклассической научной картины мира осуществлялось на основе представлений о мире как сложной системе включающей микро макро и мегамиры. If в классической науке универсальным способом задания объектов теории были операции абстракции и непосредственной генерализации наличного эмпирического материала то в неклассической введение объектов осуществляется на пути математизации которая выступает основным индикатором идей в науке приводящих к созданию новых ее разделов и теорий. Переход от...
32982. О СПЕЦИФИКЕ П. ЗНАНИЯ. ПРИ КАКИХ УСЛОВИЯХ П. МОЖЕТ СТАТЬ НАУКОЙ (К.МАНХЕЙМ. ИДЕОЛОГИЯ И УТОПИЯ) 14 KB
  ощущал свое время как эпоху радикальной соц. перестройки Суть перестройки: переход от традиционной соц. чтобы избежать рокового развития событий необходимо регулирование даже планирование социокультурных изменений 3. австрийский социолог и политик Шеффле: общвенная и госвенная жизнь cn be разделена на 2 части: 1 повседневная госвенная жизнь=управление 2 П.
32983. ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЕСТЕСТВЕННЫХ И ГУМАНИТАРНЫХ НАУК В КОНТЕКСТЕ МИРОВОЙ СИСТЕМЫ (И.ВАЛЛЕРСТАЙН. ЭВОЛЮЦИЯ СТРУКТУР ЗНАНИЯ В МИРОСИСТЕМНОЙ ПЕРСПЕКТИВЕ) 17.06 KB
  Она синтезирует социологический исторический и экономический подходы к общвенной эволюции. Концепция Мир системная теория: мир и мировое сообщво система госв госва в этой системе располагаются по экономическому фактору госваядра центра: США Япония Зап. ввел новое понятие модернити современное индустриальное общво. Согласно их кредо по мере продвижения к правильному пониманию реального мира формируется условие для лучшего управления реальным общвом.
32984. ПОНИМАНИЕ КАК МЕТОД ПОЗНАНИЯ В СОЦ.-ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ 20.88 KB
  ПОНИМАНИЕ КАК МЕТОД ПОЗНАНИЯ В СОЦ.ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ Понимание психологическое состояние верное восприятие или интерпретация к. В психолингвистике понимание трактуется преимущественно как result смыслового восприятия речевого сообщения. Понимание как метод гуманитарных наук было противопоставлено объяснению как методу естественных наук.
32985. ПОСТНЕКЛАССИЧЕСКАЯ НАУКА: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ И ФИЛОСОФСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ 18.97 KB
  В качестве парадигмальной теории постнеклассической науки выступает синергетика теория самоорганизации изучающая поведение открытых неравновесных систем. Наиболее ценным достижением постнеклассической науки выступает предпринятая в ней попытка соединения объективного мира и мира человека. Гуманитарные и естественные науки больше не представляются разделенными непреодолимой пропастью.
32986. ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ (Ф.ФРАНК. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ) 18.2 KB
  ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ Ф. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ 1. философия всегда стремилась связать абстрактные положения науки со здравым смыслом вырабатывая тем самым единый и доступный рациональному пониманию взгляд на мир из которого вытекают определенные принципы человеческого поведения и деятти задача философии науки гуманизация науки и преодоление разрыва м у ее гуманитарными и естественнонаучными областями 2. Философия науки связующее звено способное обеспечить единое научное понимание мира и...
32987. ПРИРОДА И СУЩНОСТЬ НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ (Т.КУН. СТРУКТУРА НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ) 14.44 KB
  Развитие науки процесс поочередной смены 2х периодов: 1 нормальная наука безраздельно господствует парадигма 2 научная революция : распад парадигмы конкуренция м у альтернативными парадигмами победа одной из них переход к новому периоду нормальной науки . Свва парадигмы: 1 принята научным сообщвом как основа для дальнейшей работы; 2 содержит переменные вопросы т. Переход одной парадигмы к др. 2 Период нормальной науки : начинается с признания парадигмы формулируются и широко применяются самые многообразные и...