35252

Основи конституційного права України

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

начно радикальніший проект Конституції України було опубліковано у вересні 1905 р. в першому числі часопису Української народної партії Самостійна Україна під назвою Основний закон Самостійної України спілки народу українського. Цей проект передбачав повну самостійність України, територія якої мала складатися з девяти земель.

Украинкский

2014-03-24

115.5 KB

3 чел.

Лекція 2. Основи конституційного права України.

План

  1.  Історичний розвиток конституційного права в України.
  2.  Загальні засади конституційного права України: поняття, предмет та джерела.
  3.  Поняття конституційного ладу. Основні принципи конституційного ладу в Україні.
  4.  Громадянство України.

1. Історичний розвиток конституційного права в Україні.

 Витоки українського конституційного процесу мають давні історичні традиції. Ще в період Київської Русі на віче укладалися договори між князем і народом, князем і його дружиною, що відображено в різних редакціях "Руської правди". У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція Пилипа Орлика 1710 р.

Значно радикальніший проект Конституції України було опубліковано у вересні 1905 р. в першому числі часопису Української народної партії "Самостійна Україна" під назвою "Основний закон "Самостійної України" спілки народу українського". Цей проект передбачав повну самостійність України, територія якої мала складатися з дев'яти земель.

Початок реального конституційного процесу в України пов'язується з поваленням самодержавства та організацією у березні 1917р. Української Центральної Ради, універсали якої проголошували спочатку автономний статус України, потім федеративний, а останній – 4 Універсал – визначав Україну як незалежну державу.

Після падіння Гетьманату в листопаді 1918 р. до влади дісталася Директорія. Правові акти Директорії, які мали конституційне значення, проголошували створення українського радянського уряду і ознаменувало початок нового етапу в розвиткові конституційного процесу в Україні. Створення 1922р. Союзу Радянських Соціалістичних Республік і прийняття 1924 р. Конституції СРСР зумовило необхідність внести в Конституцію УСРР 1919 р. відповідні зміни. Конституція УРСР у складі Радянського Союзу змінювалась двічі: 1937 та 1978 рр.

Після розпаду СРСР і здобуття нашою країною незалежності розпочався новий етап у розвитку конституційного процесу в Україні.

Проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990р.

Юридичне закріплення повної самостійності України поза СРСР було здійснено Актом проголошення незалежності України, прийнятим Верховною Радою України 24 серпня 1991 р.

12 вересня 1991 р. прийняття Верховною Радою Закону України "Про правонаступництво України".

До прийняття нової Конституції України діяла Конституція УРСР.

Основними віхами конституційного процесу в Україні після здобуття нею незалежності були:

  1.  підготовлення кількох нових проектів Конституції України;
  2.  створення конституційних комісій та їхніх робочих груп, які за період 1991 - 1996 рр. підготували й розглянули кілька проектів Конституцій України;
  3.  укладення в червні 1995 р. Верховною Радою України і Президентом України Конституційного Договору, який діяв до прийняття нової Конституції України, і т. ін.

Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п'ятій сесії 28 червня 1996 р. Конституція України складається з преамбули, 15 розділів (161 стаття).

 Конституція – це основний установчий юридичний акт держави, що регулює найважливіші суспільні відносини в країні. Конституція України має наступні юридичні властивості:

  •  верховенство в системі нормативно – правових актів;
  •  особливий порядок прийняття (Конституція була прийнята кваліфікованою більшістю голосів Верховної Ради);
  •  особлива форма викладання правових розпоряджень (на основі практично кожної зі статей Конституції може бути створено самостійний нормативний акт);
  •  особливий зміст і особливий предмет правового регулювання (Конституція України формулює стратегічні цілі українського суспільства, визначає основи політичної системи України, регулює відносини між громадянами і їхніми об’єднаннями, з одного боку, і державою – з іншого);
  •  особливий характер захисту (верховенство Конституції України забезпечується за допомогою Конституційного Суду).

Конституції України притаманні регулятивна й охоронна функції.

2. Загальні засади конституційного права України: поняття, предмет та джерела

Конституційне право України – це основна галузь права, норми якої закріплюють основи правового статусу людини і громадянина України, її державно-територіальний устрій, встановлюють систему, основні принципи організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, форми безпосередньої демократії.

Предмет галузі конституційного права складають такі групи суспільних відносин :

  1.  відносини політичного характеру, що характеризують якісні риси держави – державний суверенітет, форму правління, форму державного устрою, державний режим, належність і суб’єкти державної влади, форми та механізм її здійснення, загальні засади організації та функціонування політичної системи ;
  2.  найважливіші економічні відносини, що є основою економічної системи держави і характеризують наявні в суспільстві форми власності, систему забезпечення соціальних потреб членів суспільства в галузях освіти, культури, охорони здоров’я тощо;
  3.  відносини з приводу організації і діяльності органів державної влади України, взаємодії найголовніших ланок державного апарату ;
  4.  відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов’язані з територіальним та адміністративно – територіальним устроєм України ;
  5.  відносини, що визначають основи місцевого самоврядування в Україні та принципи організації їх діяльності.

 Конституційне право регулює відносини, які виникають в процесі організації і здійснення державної влади і місцевого самоврядування.

 Джерела конституційного права України:

політичні:

- Декларація про державний суверенітет України (від 16 липня 1990 р.)

 політико-правові:

 - Акт проголошення незалежності України (від 24 серпня 1991 р.)

- Конституція України, Конституція Автономної республіки Крим

- акти всеукраїнського референдуму

- рішення Конституційного Суду України

- закони та постанови ВРУ

- укази Президента України

- акти КМУ

- акти Центральної виборчої комісії України

- акти місцевих референдумів

- статути територіальних громад

- рішення органів місцевого самоврядування

- міжнародні угоди та ін.

 

3. Поняття конституційного ладу. Основні принципи конституційного ладу в Україні.

Конституційний лад – порядок , при якому дотримуються права і свободи людини і громадянина, держава підпорядкована праву (є конституційною), сприяє утвердженню справедливих, гуманних і правових взаємозв’язків між людиною, громадянським суспільством і державою.

Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

До засад конституційного ладу за Конституцією України належать:

  •   народовладдя (народний суверенітет);
  •  державний суверенітет і незалежність України; республіканська форма правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;
  •  унітарний устрій України;
  •  визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод;
  •  соціальний захист людини;
  •  статус української мови як державної;
  •  поділ влади;
  •  гарантованість місцевого самоврядування;
  •  політична, економічна та ідеологічна багатоманітність;
  •  вища юридична сила Конституції України і пряма дія її норм;
  •  рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

Гарантіями конституційного ладу України є такі положення Конституції України:

а) неможливість зміни Конституції, якщо ці зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України ( ст. 157);

б) неможливість зміни Конституції в умовах воєнного або над звичайного стану (ст. 157);

в) ускладнений порядок внесення змін до першого розділу Конституції, присвяченого засадам конституційного ладу України;

г) конституційне визначення статусу Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадяни на ( ст. 102) та встановлення відповідальності Президента України у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111);

д) заборону утворювати політичні партії та громадські організації, програмні цілі або дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом ( ст. 37);

е) присягу народних депутатів України щодо додержання Конституції України та законів України ( ст. 79);

ж) конституційний обов'язок Кабінету Міністрів України забезпечувати державний суверенітет України, виконання Конституції і законів України (ст. 116);

з) діяльність спеціального органу захисту конституційного ладу – Конституційного Суду України, який вирішує питання про конституційність чинного законодавства, актів Президента України та актів Кабінету Міністрів України.

  1.  Громадянство України.

 Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.

Джерела інституту громадянства є:

  1.  Конституція України.
  2.  Закон України «Про громадянство України» в редакції Закону від 18 січня 2001 р.
  3.  Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.
  4.  Підзаконні акти (наприклад, Указ Президента України від 27 березня 2001р. № 215/2001 «Питання виконання Закону України «Про громадянство України»).

Принципи громадянства України:

  1.  єдиного громадянства;
  2.  запобігання виникненню випадків без громадянства (апатризму);
  3.  неможливості позбавлення громадянина України громадянства України (невід'ємності громадянства України).
  4.  визнання права громадянина України на зміну громадянства;
  5.  неможливості екстрадиції чи депортації громадян;
  6.  захисту державою громадян України за кордоном (ст. 25 Конституції України);
  7.  неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя;
  8.  рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України.

 

Законодавство України встановлює обмеження щодо набуття громадянства окремими особами. Зокрема, в громадянство України не приймаються особи, які:

1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України;

2) засудженні до позбавлення волі до зняття судимості;

3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;

4) перебувають на військовій службі, у службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави”.

  Отже, громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами, які ратифіковані.

Рішення про надання громадянства або його припинення приймає Президент України.

1. Нормативно-правові акти:

  1.  Закон України «Про вибори Президента України»//ВВР.-2004.- № 20-2 1.-Ст. 291.
    1.  Закон України «Про громадянство України» //ВВР.- 2001.-№ 13.- Ст. 65.
      1.  Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» //ВВР.-1 994.- № 23.- Ст. 1 6 1 .
        1.  Закон України «Про статус народного депутата України» // ВВР.- 1993.-№3.-Ст. 17.

2. Основна література:

  1.  Балакірєва Р. С. Конституційне право України: Навч. посібник. - К.: Центр навч. л-ри, 2003.
  2.  Бисага Ю.М., Гомонай В.В., Чичерський В.І. Конституційно-процесуальне право: навчальний посібник. – Ужгород: Басараб М.М., 2006. – 256с.
  3.  Кислий Павло, Ват Чарльз. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду .- К.: Абрис, 2000.
  4.  Колодій А. М., Олійник А. Ю., Права людини і громадянина в Україні .- К.: Юрінком Інтер, 2004.
  5.  Конституційно-правові засади становлення української державності / В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика, О. Г. Данильян та ін. - X.: Право, 2003.
  6.  Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схе - мах: Навч. Посібник .- К.: Атіка, 2002.
  7.  Лінецький С. В., Мельник М. І., Ришелюк А. М. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення). Збірник нормативних актів: У 2 кн. - К.: Атіка, 2004
  8.  Правознавство: Навчальний посібник / За заг. Редакцією П.Д. Пилипенка. – Львів: „Новий Світ-2000”, 2003. - 592с.
  9.  Погорілко В. Ф. , Федоренко В. Л. Конституційне право України . Підручник . – Київ : Наукова думка , 2006.- 335с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62386. Articles (definite, indefinite), nouns (singular, plural), possessives, pronouns 23.88 KB
  Множественное число существительных Основным способом образования множественного числа имён существительных является прибавление окончания s или es к форме существительного в единственном числе. Ряд существительных образуют форму множественного числа особым образом.
62387. Урок немецкого языка. Введение 79.55 KB
  Sie-личное местоимение 3-го лица множественного числа, используется как форма вежливости (пишется всегда с заглавной буквы). sind-3-е лицо множественного числа от глагола-связки sein быть. ja употребляется при утвердительном ответе на вопрос без вопросительного слова.
62391. Роль измерений в физике. Прямые и косвенные измерения 24.38 KB
  А ведь для измерения всех этих величин необходимы измерительные приборы. Ребята а какие измерительные приборы вы знаете И какие физические величины ими измеряются Правильно для каждой физической величины существует определенный измерительный прибор ее измеряющий.