35305

Основи трудового права України, Поняття, сторони, умови та види трудового договору

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Украинкский

2015-01-18

88 KB

0 чел.

Лекція 3. Основи трудового права України.

План

  1.  Поняття, предмет, принципи, джерела трудового права.
  2.  Поняття, зміст, суб'єкти  трудових правовідносин.     
  3.  Загальні положення та зміст колективного договору.
  4.  Поняття, сторони, умови та види трудового договору.

  1.  Поняття, предмет, принципи, джерела трудового права.

Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Предметом трудового права є суспільні відносини, які виникають в результаті укладення трудового договору.

Трудове право це галузь права, система правових норм, які регулюють власне трудові (це суспільні відносини, засновані на укладеному трудовому договорі) і тісно пов’язані з ними відносини.

Принципи трудового права – основні засади правового регулювання суспільних трудових відносин, на яких ґрунтується право як система норм. До них відносять:

  •  свобода праці (ст. 43 КУ; ст. 2, 51КЗпП України);
  •  рівноправність суб’єктів трудового права (ст. 21 КЗпП України);
  •  поєднання централізованого та договірного характеру праці (ст. 1, 2, 9 КЗпП);
  •  захист працівниками своїх економічних та соціальних інтересів (ст. 44 КУ);
  •  визначеність трудової функції (ст. 21, 29 КЗпП України);
  •  стабільність трудових відносин (ст. 43 КУ, ст. 51 КЗпП України);
  •  матеріальна зацікавленість в результатах праці (ст. 43 КУ);
  •  безпека праці (ст. 43 КУ);
  •  право на працю, захист від безробіття, право на сприяння у працевлаштуванні, на допомогу по безробіттю (ст. 46 КУ);
  •  соціальне партнерство (ст. 2 КЗпП України).

Джерела трудового права – це спосіб вираження норм права, які приймаються державними органами або компетентними органами і призначені регулювати трудові відносини в процесі застосування праці і суспільного захисту людей праці.

Система джерел трудового права -  це склад, співвідношення, внутрішній взаємозв’язок і розташування послідовно всіх актів трудового законодавства  в цілому.  

Види джерел (форм) трудового права:

  1.  Конституція України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
  2.  Міжнародні договори та міжнародні угоди, ратифіковані Верховню Радою України:
  •  Конвенція МОП „Про свободу асоціації та захист права на організацію” № 87 1948 року,
  •  Конвенція МОП „Про захист заробітної плати” № 95 1945 року,
  •  Конвенція МОП „Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів” № 98 1949 року та інші.
  1.  Кодекс законів про працю України (КЗпП України), який був прийнятий 1971 р.). Він регулює весь комплекс суспільних відносин, які входять до предмету трудового права.
  2.  Закони України:

„Про колективні договори та угоди”, „Про зайнятість населення”, „Про оплату праці”, „Про охорону праці”, „Про господарські товариства”, „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” та інші.

  1.  Підзаконні нормативні акти:
  •  Постанови КМУ від 19.03.93 „Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності”, та від 19.03.94 „Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору”, якою було затверджене Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників.
  1.  Локальні правові акти:

колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатні розклади, посадові інструкції, інструкції з охорони праці, положення про преміювання, графіки відпусток тощо.

  1.  Поняття, зміст, суб'єкти  трудових правовідносин.     

Правові відносини – це такі суспільні відносини, які виникають на основі правових норм, а їх учасники наділені суб’єктивними правами та юридичними обов’язками, що забезпечуються державою. Трудові правовідносини – це всі суспільні відносини, які врегульовані нормами трудового права.

Трудові правовідносини виникають з моменту, коли працівник уклав з власником трудовий договір і приступив до виконання своєї трудової функції; припиняються за волевиявленням сторін, у зв’язку з виходом на  пенсію,  внаслідок смерті працівника, та в інших передбачених законом випадках; виступають як форма й умова існування фактичних трудових відносин, є засобом їх конкретизації та закріплення.

Отже, трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладання трудового договору, а також інші відносини що виникають у результаті реалізації здатності до праці, організаційно-управлінського характеру, контрольно-наглядові та процедурно-процесуальні.

Умови виникнення трудових правовідносин передбачають обов’язковість наявності трудової правоздатності та дієздатності у суб’єктів трудових правовідносин; наявність чинних правових норм, що врегульовують окремі суспільні трудові відносини; наявність юридичного факту, з яким чинне законодавство України пов'язує виникнення правових наслідків.

Підставами виникнення трудових правовідносин є укладення трудового договору громадянами; обрання на виборні посади; прийняття адміністративного акту про призначення на посаду, направлення на роботу (призначення державних службовців на посади; направлення на роботу молодих спеціалістів і молодих робітників після закінчення ними навчальних закладів тощо).

Суб’єктами трудового права є сторони трудових і тісно пов’язаних з ними відносин, які на підставі діючого законодавства наділені трудовою правосуб’єктністю.

Види суб’єктів трудового права:

  •  громадяни;
  •  роботодавці;
  •  трудові колективи;
  •  профспілки;
  •  державні органи;
  •  суспільні організації (всеукраїнські, регіональні, місцеві, міжнародні).

Суб’єкти трудового права мають специфічну властивість – правовий статус.

Зміст правового статусу включає трудову правоздатність; права та обов’язки; гарантії прав та обов’язків; відповідальність за невиконання обов’язків і недотримання прав суб’єктів трудових правовідносин.

Всі елементи правосуб’єктності виникають одночасно. У громадянина – з моменту досягнення встановленого віку (за загальним правилом з 16 років, за згодою одного із батьків з 15 років, як виняток - на період канікул з 14 років).  У організації – з моменту державної реєстрації (в деяких випадках – з моменту створення).

  1.  Загальні положення та зміст колективного договору.

Колективний договір – це правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні і професійні відносини між роботодавцями та працівниками на підприємстві,  установі, організації.

Метою колективного договору є сприяння договірному регулюванню соціально-трудових відносин і узгодженню соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.

Основними принципами укладання колективних договорів та угод є

  •  дотримання норм законодавства;
  •  надання повноважень представникам сторін;
  •  рівноправ’я сторін;
  •  свобода вибору і обговорення питань, що складають зміст колективних договорів та угод;
  •  добровільність прийняття зобов’язань;
  •  реальність забезпечення взятих зобов’язань;
  •  систематичність контролю і передбачена відповідальність за невиконання  умов колективного договору.

Сторонами колективного договору є працівники в особі однієї чи кількох профспілок, вповноваженого органу, трудового колективу підприємства та роботодавець в особі органу, уповноваженого власником підприємства, керівника підприємства, призначеного державою, власника підприємства.

Загальні положення укладання колективних договорів та угод викладені в  Законі Україні “Про колективні договори та угоди”  від 1 липня 1993 року.

Зміст колективного договору:

  •  зміни в організації виробництва і праці;
  •  механізм регулювання оплати праці виходячи із росту цін, рівня інфляції, виконання показників, визначених колективним договором;
  •  установлення гарантій, компенсацій та пільг;
  •  умови й охорона праці;
  •  забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;
  •  забезпечення продуктивної зайнятості;
  •  участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
  •  режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
  •  гарантії діяльності профспілкових або інших представницьких організацій членів трудового колективу;
  •  умови регулювання фондів оплати праці й установлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Умови колективних договорів є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і їх забороняється включати до договорів.

  1.  Поняття, сторони, умови та види трудового договору.

Згідно із ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сторонами трудового договору є працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) та роботодавецьвласник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю;

Зміст трудового договору це сукупність умов, що становлять права та обов’язки сторін.

Умовами трудового договору є істотні (обов’язкові) умови: волевиявлення сторін щодо прийняття на роботу – виникнення трудових правовідносин; визначення місця роботи в певному населеному пункті; визначення трудових функцій працівника; час початку виконання трудових функцій; оплата за працю (розмір, порядок виплати). Та факультативні умови: строк дії договору; випробувальний строк; знання іноземної мови, нерозголошення комерційної таємниці; гарантії додаткових соціально-економічних умов праці: житло, соціальне обслуговування тощо.

Види трудових договорів (за строками дії):

  •  договір укладений на невизначений строк;
  •  строковий договір:
  1.  сезонний договір;
  2.  договір за сумісництвом;
  3.  тимчасовий договір;
  •  договір, укладений на час виконання певної роботи.

Гарантії при прийнятті на роботу

Чинним законодавством передбачені наступні гарантії при прийнятті на роботу:

  •  забороняється безпідставно відмовляти у прийнятті на роботу (ст.22 КЗпП).
  •  забороняється встановлювати будь-які обмеження прав або встановлення прямих або додаткових переваг при прийнятті на роботу (ст.22 КЗпП);
  •  існування норм-гарантій роботи жінок та неповнолітньої молоді (ст.ст. 174-200  КЗпП);
  •  забороняється застосовувати працю жінок на шкідливих і небезпечних роботах (ст. 170 КЗпП);
  •  забороняється приймати на роботу, пов’язану із обслуговуванням товарно-грошових цінностей, осіб, що відмовились укладати договір про повну матеріальну відповідальність;
  •  обмежується сумісна служба на одному і тому ж державному підприємстві, установі, організації близьких родичів, якщо вони знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні один одному (ст. 251 КЗпП);
  •  для деяких категорій працівників передбачено бронювання  на підприємствах з чисельністю понад 20 чоловік до 5 відсотків загальної кількості робочих місць для наступних категорій громадян. 

1. Нормативно-правові акти:

  1.  Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. - К.: Юрінком Інтер,2005. — 1040 с.

2. Основна література:

  1.  Основи трудового права України: Курс лекцій / За ред. доктора юридичних наук, професора П.Д. Пилипенка. – 3-тє вид., виправл. і доп. – Львів: „Магнолія плюс”, 2004. – 238 с.
    1.  Правознавство: Навчальний посібник / За заг. редакцією П.Д. Пилипенка. – Львів „Новий Світ-2000”, 2003. – 592 с.
    2.  Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 564 с.
    3.  Трудове право України: Навч. посібник для студ. спеціальностей вищих навчальних закладів / Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 536 с.
    4.  Трудове право України: Навч. посібн.: схеми: Для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.М. Короленко, В.П. Пастухов, М.О. Міщук, Ю.М. Щотова; За ред. проф. В.П. Пастухова. – К.: Школа, 2004. – 320 с.

3. Додаткова література:

  1.  Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 382 с.
    1.  Голенко Е.Н., Ковалев В.И. Трудовое право: Схемы и комментарии / Под ред. к.ю.н. проф. В.Е. Шаркова. – 2-е  изд., переаб. и доп. – М.: Юриспруденция, 2000.
      1.  Карпенко Д.О. Основи трудового права: Навч. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 656 с.
      2.  Киселев И.Я. Сравнительное международное трудовое право. – Учебник для вузов. – М.: Дело, 1999. – 728 с.
      3.  Основи трудового права України: Курс лекцій / За ред. доктора юридичних наук, професора П.Д. Пилипенка. – 3-тє вид., виправл. і доп. – Львів: „Магнолія плюс”, 2004. – 238 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55244. Сценарий «Праздник бабушек» 34.5 KB
  Ведущий: Наш праздник мы сегодня посвящаем самым Ученик: любимым Ученик: добрым Ученик: ласковым Ученик: терпеливым Ученик: мудрым Ученик: красивым Ученик: умелым Ученик: милым Ученик: обаятельным Ученик: и очень привлекательным Все вместе: Нашим бабушкам...
55245. В некотором царстве, в музыкальном государстве. Инсценированный праздник 48 KB
  Праздник является итогом Недели музыки. Действующие лица: Учитель Скрипичный ключ Ведущая нотки Королева музыки Учитель. Встречайте королеву музыки.Чайковского входит королева музыки.
55246. Неразлучные друзья – взрослые и дети 51.5 KB
  По ступенькам мы идём Мой город. У каждого человека должен быть свой дом своя семья. А что такое семья Как появилось слово семья Учитель. Все: Так на земле появилась семья Учитель.
55247. ПРАЗДНИК «ПОСВЯЩЕНИЕ В ЧИТАТЕЛИ» 79 KB
  Ты из какой сказки сбежала Баба-Яга: А почему вы решили что я сбежала Мне Кащей Бессмертный на ушко шепнул что сегодня у ребятишек здесь праздник. Королева: Ну раз ты уж здесь Баба-Яга помоги нам праздник интересно провести.
55248. Путешествие в страну правильной и красивой речи 182 KB
  Всех нас зовет она Надо всем детям научиться 2 раза Правильно говорить В эту страну мы все умчимся Будем всегда там жить Сцена 2 Под музыку выбегает звукомор Звукомор: Ага так вот где находится страна правильной и красивой речи Ничего ничего после моей работы здесь не останется ни одного слова ни одной буквы и даже звука Под музыку выходит Фея Фея: Это кто...
55249. Посвящение в юные читатели. Праздник для первоклассников 48 KB
  Как зовется эта книжка Как зовется сам мальчишка Буратино Буратино: Кто тут меня вспоминает Как здесь много мальчиков и девочек Шел в театр и услышал что меня ктото зовет. Учитель: Ребята давайте попробуем объяснить Буратино зачем нужно учиться.Ответы учеников Буратино: Ну и оставайтесь здесь учиться а я лучше пойду а театр. Учитель: Покажи Буратино свой билет.
55252. Транспортний комплекс України, основні види. Роль і значення транспорту у виробництві та народному господарстві 25.69 KB
  Транспорт – найважливіша ланка у сфері економічних відносин. Транспорт – це комплекс, який складають окремі його види: наземний, водний, трубопровідний та повітряний.