35306

Основи цивільного та сімейного права України

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Цивільне право як галузь права – це сукупність встановлених чи санкціонованих державою цивільно-правових норм, що відображають інтереси окремих осіб (громадян, організацій) як членів суспільства, сприяють, на основі їх волевиявлень, досягненню цілей, що не суперечать закону, забезпечують можливість для задоволення духовних потреб громадян, а також захист їх інтересів.

Украинкский

2014-03-24

97 KB

1 чел.

Тема 5. Основи цивільного та сімейного права України.

План

  1.  Поняття, предмет цивільного права України.
  2.  Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3.  Поняття, ознаки, класифікація правочинів. Умови дійсності правочинів. Форма та умови укладання.

  1.  Поняття, предмет, принципи, джерела цивільного права України.

Предметом цивільного права є майнові відносини та особисті немайнові відносини.

Цивільне право як галузь права – це сукупність встановлених чи санкціонованих державою цивільно-правових норм, що відображають інтереси окремих осіб (громадян, організацій) як членів суспільства, сприяють, на основі їх волевиявлень, досягненню цілей, що не суперечать закону, забезпечують можливість для задоволення духовних потреб громадян, а також захист їх інтересів.

 

2. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права.

Фізичні особи як суб’єкти цивільного права

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою, яка в силу закону повинна бути правоздатною та дієздатною. З правової точки зору фізичними особами є не тільки громадяни України, а й іноземні громадяни, й особи без громадянства.

Здатність мати цивільні права та обов’язки в цивільному праві називається правоздатністю (ч.1ст.25 ЦК України), визнається за всіма фізичними особами. Правоздатність виникає з моменту народження людини і припиняється її смертю.

Цивільна правоздатність визнається в рівній мірі за всіма громадянами. Іноземці та особи без громадянства володіють рівною з громадянами України правоздатністю.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями створювати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати і відповідати у випадку їх невиконання. Особа може своїми діями здобувати і здійснювати тільки ті права й обов’язки, можливість яких входить у зміст правоздатності. Зміст дієздатність залежить від віку, стану психіки особи. Для наявності правоздатності ці фактори не мають значення.

З урахуванням вікового фактора закон розрізняє кілька видів дієздатності фізичних осіб:

1) дієздатність осіб, що не досягли 14 років (часткову дієздатність);

2) дієздатність осіб у віці від 14 до 18 років;

3) повну дієздатність (нею володіють особи, які досягли 18 років і прирівняні до неї категорії осіб).

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи. Обмеження дієздатності фізичної особи не впливає на її деліктоздатність.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною.

Юридичні особи як суб’єкти цивільного права

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. 

Ознаки юридичної особи:

  1.  організаційна єдність;
  2.  майнова відокремленість;
  3.  участь у цивільному обігу від власного імені;
  4.  здатність бути позивачем або відповідачем у суді.

 Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Припинення існування юридичної особи відбувається шляхом реорганізації або ліквідації.

 

  1.  Поняття, ознаки, класифікація правочинів. Умови дійсності правочинів. Форма та умови укладання.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Ознаки:

  1.  Правочин є юридичним фактом;.
  2.  Правочином є вольова дія суб'єктів цивільного права, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;
  3.  Правочин — це дія, яка не тільки спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а й породжує такий правовий результат;
  4.  Правочин — це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права;
  5.  Правочином може бути лише правомірна дія. 

Правочини можна класифікувати за рядом критеріїв:

1. за кількістю сторін, які вчиняють правочин:

  •  односторонні;
  •  двосторонні;
  •  багатосторонні.
  1.  за моментом настання цивільних прав та обов'язків: 
  •  консенсуальні.
  •  реальні.

3. за майновим інтересом для сторін:

  •  платні
  •  безоплатні.

4. за значенням підстав (мети) правочину для його дійсності:

  •  каузальні;
  •  абстрактні.

5. за строковістю:

  •  строкові;
  •  безстрокові.

Під дійсністю правочину слід розуміти його можливість породжувати, змінювати або припиняти для його сторін цивільні права та обов'язки.

Під умовами дійсності правочину розуміються такі вимоги закону щодо змісту, дієздатності його сторін, спрямованості волі та відповідності її волевиявленню, а також форми вираження, яким повинен відповідати вчинений правочин.

Відповідно до ст. 203 ЦК правочин для визнання його дійсним має відповідати таким умовам:

  1.  Зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
  2.  Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
  3.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
  4.  Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
  5.  Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
  6.  Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Формою правочину є спосіб вираження волі його сторін. Цивільне законодавство визначає такі форми правочину.

  1.  Конклюдентні дії.
  2.  Мовчання.
  3.  Усна (словесна) форма.
  4.  Письмова форма:

- просту письмову;

- нотаріально посвідчену.

Необхідною умовою укладення деяких договорів є їх державна реєстрація. 

За загальним правилом недодержання сторонами простої письмової форми правочину не спричиняє його недійсність. 

Недодержання вимоги закону про нотаріальну форму правочину (договору) має наслідком його нікчемність. Але з цього загального правила існує виняток.

1. Нормативно-правові акти:

  1.  Цивільний процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 18 березня 2004 р. // ВВР України. — 2004.
  2.  Сімейний кодекс України. — К., 2002.
  3.  Господарський процесуальний кодекс України. — К.: Юрінком Інтер, 2003.
  4.  Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб» від 15 травня 2003 р. //ВВР України. — 2003. — Ст. 263.
  5.   Правила опіки та піклування: Затв. наказом Мін'юсту, Міносвіти України № 34/166/131/88 від 26.05.99 // Офіц. вісн. України. -І999. - № 26. - Ст. 1252.

2. Додаткова література:

  1.  Гражданское право: учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: Проспект, 2002.
  2.  Гражданское право Украйни: В 2 ч. / Под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. — Харьков: Основы, 1996.
  3.  Емельянов В. П. Гражданское право Украины: практ. пособие. — Харьков: Консум, 2000.
  4.  Зобов’язальне право. Теорія і практика. /За ред.професора Дзери О.- К. : Юрінком Інтер. - 1998.
  5.  Цивільне право України: У 2 т. /За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2003.
  6.  Цивільне право України. Академічний курс: підручник: У 2 т. / за заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2003.
  7.  Сімейне право України – підручник - / за ред. В.І. Борисової та В.І. Жилінкової – Київ: Юрінком Інтер – 2006.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16076. Мотив і мотивація злочину 928 KB
  НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ А. В. САВЧЕНКО МОТИВ І МОТИВАЦІЯ ЗЛОЧИНУ Київ Атіка 2002 ББК 67.94УКР308 С12 Рекомендовано до друку спеціалізованою Вченою радою Національної академії внутрішніх справ України Науковий редактор Коржанськи
16077. Держава і економіка. Адміністративно-правові аспекти взаємовідносин 1.62 MB
  МВС України Університет внутрішніх справ О.П.Рябченко Держава і економіка: адміністративноправові аспекти взаємовідносин За загальною редакцією доктора юридичних наук професора О.М. Бандурки Видавництво Університету внут...
16078. Державне управління 621 KB
  Глен Райт. Державне управління. К. 1994 Переклали з англійської Василь Івашко Олександр Коваленко Світлана Соколик київ основи Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України ББК 67.30165.050 Р18 У посібнику розг...
16079. Адміністративна деліктологія 317.5 KB
  Подлінув С.Д. Адміністративна деліктологія. Навчальнометодичний посібник призначений для самостійної роботи студентів які вивчають фундаментальну спеціальну дисципліну Адміністративна деліктологія. В посібнику розгляну...
16080. Аграрне право України О.О. Погрібного 2.85 MB
  У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та функціонування субєктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації земельних прав і обмеження прав на землю. Підручник буде корисним для студентів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів, аспірантів та викладачів правознавчих, аграрних, землевпорядних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також широкому колу читачів, які цікавляться проблемами аграрного законодавства і права України.
16081. Порівняльне правознавство 1.71 MB
  ББК67 П41 Підручник підготовлений викладачами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Гриф Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів надано 15.09.2003 рок
16082. Право інтелектуальної власності в Україні 1.26 MB
  О.А. Підопригора О.О Підопригора ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК для студентів юридичних вузів і факультетів університетів Київ Юрінком Інтер 1998 Рекомендовано вченою радою юридичного факультету Київського ун
16083. Право інтелектуальної власності 4.51 MB
  Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно — дещо більше 200 років тому, — термін, з історичної точки зору, мізерно малий. І належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, — творів літератури і мистецтва, а також винаходів.
16084. Законодавство України про інтелектуальну власність 1.52 MB
  В монографії в доступній для широкого читача формі висвітлюються роль і значення інтелектуальної власності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. В ній, зокрема, розкривається процес становлення законодавства України про інтелектуальну власність. В роботі здійснено грунтовий аналіз цього законодавства, розкриті його позитивні якості і риси. Разом з тим виявлені...