35393

Основи теорії держави та права

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообовязковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.

Украинкский

2014-03-24

113.5 KB

0 чел.

Лекція 1. Основи теорії держави та права.

План

  1.  Поняття держави та її ознаки.
  2.  Характеристика функцій держави.
  3.  Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави.
  4.  Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави).
  5.  Поняття та ознаки правової держави.

  1.  Поняття держави та її ознаки.

Держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.

 

Ознаки держави: 

  1.  суверенітет - це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах
  2.  територія держави визначається її кордонами. В територію держави входить:
  •  суша;
  •  внутрішні моря;
  •  озера;
  •  ріки;
  •  територіальні води;
  •  континентальний шельф;
  •  повітряний простір в межах кордонів;
  •  дипломатичні представництва;
  •  посольства і консульства;
  •  торгові, пасажирські та військові морські і повітряні судна, літаки і космічні апарати.
  1.  населення.
  2.  монопольне та легальне застосування примусу.

5. механізм, до якого традиційно відносять:

  •  апарат держави;
  •  державні підприємства;
  •  державні установи;
  •  інші державні організації.

 6. здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки.

7. політичний публічний характер влади.

8. наявність власної податкової системи.

 9. наявність власної символіки та атрибутів.

  1.  Характеристика функцій держави.

Функції держави - основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляється її сутність, зміст і соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві.

Підстави для класифікації функцій держави на види:

  1.  За соціальним значенням діяльності держави:
  •  основні; - неосновні.
  1.  За територіальною спрямованістю:
  •  внутрішні; - зовнішні.
  1.  За часом здійснення:

- постійні; - тимчасові.

  1.  За сферами суспільного життя:

- гуманітарні; - економічні; - політичні.

Форми здійснення функцій держави - це спеціальні аспекти її діяльності, за допомогою яких реалізуються державні функції. За правовими наслідками названі форми поділяються на:

  •  правові;
  •  неправові (організаційні).

Існують різні види правових форм здійснення функцій держави - правотворча, управлінська (виконавчо-розпорядча), правоохоронна, правозастосовна ін.

3. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави.

Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні організації. Така система всіх державних організацій, що беруть участь у здійсненні завдань і функцій держави, називається її механізмом.

Механізм держави включає:

  •  апарат держави;
  •  державні підприємства;
  •  державні установи;
  •  інші державні організації (органи спеціального призначення, що контрольними, охоронними та іншими засобами забезпечують можливість реалізації функцій держави).

Державні підприємства - вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва.

Державні установи - вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва.

Апарат держави - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.

Основними принципами державного апарату України є:

  •  демократизм;
  •  національна рівноправність;
  •  законність;
  •  суверенність;
  •  поділ влади;
  •  соціальна справедливість;
  •  гуманізм і милосердя;
  •  поєднання переконання і примусу;
  •  гласність, відкритість і врахування громадської думки тощо.

Первинною клітинкою державного апарату є орган держави - це окремий службовець чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічними засобами, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.

Класифікація державних органів: 

  1.  за місцем у системі державного апарату:

- первинні; - вторинні.

  1.  за змістом або напрямками державної діяльності:

- органи державної влади,

- глава держави,

- органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи,

- судові органи,

- контрольно-наглядові органи;

  1.  за способом утворення:

- виборні; - призначувальні.

  1.  за часом функціонування:

- постійні, - тимчасові;

5. за складом:

- одноособові, - колегіальні;

6. за територією, на яку поширюються їхні повноваження:

  •  загальні, або центральні; - місцеві, або локальні.

Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. До системи державних органів України належать:

законодавчий орган - Верховна Рада України;

виконавчі органиКабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, центральні (міністерства, державні комітети і відомства України та Автономної Республіки Крим), місцеві (обласні й районні, міст Києва і Севастополя, районів у містах Києві й Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їхні відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ); виконкоми й голови сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади.

Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їхні виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадянському суспільстві.

Система судових органів охоплює:

  •  Конституційний Суд України;
  •  загальні;
  •  спеціальні.

У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України:

  •  Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори;
  •  податкові адміністрації,
  •  санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.

4.Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави).

Форма правління - це організація верховної державної влади, порядок її утворення й діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни.

Відомі дві форми правління: монархія і республіка.

  1.  Монархія - така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії (фараон, король, шах, цар, імператор і т. ін.):
  •  абсолютна (монарх);
  •  обмежена (конституційна, парламентська).
  1.  Республіка - форма правління, де верховна влада в державі належить колегіальним виборним органам і здійснюється ними:
  •  аристократичні (наприклад, рабовласницькі республіки у Стародавніх Афінах, Стародавньому Римі;
  •  демократичні:
    •  парламентські;
      •  призедентські;
        •  змішані.

Форма територіального устрою - національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади.

Теорія права розрізняє просту й складну форми державного устрою.

Проста (унітарна) держава - єдина держава, що не має всередині відокремлених державних утворень, які користуються певною самостійністю. Для державних органів характерна наявність:

  •  єдиної системи державних органів;
  •  єдиного законодавства;
  •  єдиної території;
  •  єдиного громадянства;
  •  єдиної загальнодержавної символіки тощо.

Складна держава - формується з відокремлених державних утворень, що користуються певною самостійністю. До такої форми держави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням деяких авторів - імперія.

Державно-правовий режим - сукупність засобів і способів реалізації державної влади, що відображають її характер і зміст з огляду на співвідношення демократичних і недемократичних засад. Розрізняють демократичний і недемократичний режими.

Основними ознаками демократичного режиму є:

  •  проведення виборів державних органів у центрі і на місцях та органів місцевого самоврядування;
    •  плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;
    •  рівноправність людей, гарантії здійснення ними своїх прав, виконання своїх обов'язків;
    •  демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу тощо.

Отже, демократичний правовий режим - це здійснення державної влади на засадах чинного права з використанням демократичних форм народного представництва, виконавчо-розпорядчої діяльності, правосуддя, контролю і нагляду, рівноправність населення, а також гарантування їхніх прав, свобод, законних інтересів, виконання кожним своїх обов'язків.

Недемократичні режими поділяють на тоталітарні та авторитарні.

Тоталітарний режим - це сукупність таких засобів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства і кожного окремого громадянина (особи) абсолютно регламентована:

  •  влада на всіх рівнях формується закрито однією особою чи кількома людьми з правлячої верхівки, не контролюється населенням;
    •  відсутня будь-яка можливість для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення;
    •  найменші вільності негайно придушуються всіма засобами, аж до прямого насильства;
    •  існує однопартійна система,
    •  звичним є грубе втручання в особисте життя людини і громадянина.

Авторитарний режим - така сукупність засобів і способів реалізації державної влади, за яких вона концентрується в руках правлячої верхівки; допускаються деяке розмежування політичних сил, легальні можливості через представницькі органи чи громадські об'єднання обстоювати інтереси певних верств населення.

5. Поняття та ознаки громадянського суспільства, правової та соціальної демократичної держави.

 Суспільство — це система взаємодії людей, що пов'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в спільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі — юридичних).

 Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я.

Громадянське суспільство — система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конкуренції та солідарності, поза безпосереднім утручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

Ознаки (риси) громадянського суспільства — у його співвідношенні з державою:

  1.  не існує до держави і поза державою;
  2.  не включає державу, розвивається самостійно — без безпосереднього втручання держави;
  3.  складається із суб'єктів — вільних і рівноправних громадян і об'єднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;
  4.  має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;
  5.  справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;
  6.  має право жадати від держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;
  7.  формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого. Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;
  8.  розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб нав'язування державної волі.

Рекомендована література:

  1.  Алексеев С.С. Государство и право. Начальный курс. – М., 1996.
  2.  Венгеров А. Б. Теория государства и права. — М., 1998.
  3.  Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижановський А.Ф. Основи правознавства України: Навчальний посібник. – Х., 2002.
  4.  Коляда І., Лозовий Я. Основи правознавства. – К., 1996.
  5.  Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К., 1999.
  6.  Общая теория права и государства: Учебник / Под. ред. В.В. Лазарева.- М., 1996.
  7.  7.Основи держави і права України: Навч. посіб. / За ред. В.В. Сухоноса (молодшого).- Суми, 2003.
  8.  Основы государства и права / Под. ред. В.В. Комарова. – Х., 1997.
  9.  Правознавство: Навчальний посібник/ За заг. ред. П.Д. Пилипенка. – Львів, 2003.
  10.   Правознавство: Підручник / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
  11.   Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Підручник / Пер. з рос. – Х., 2001.
  12.   Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. – Суми, 2005.
  13.   Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов/ Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.- М., 2000.
  14.   Хропанюк В. Н. Теория государства и права.: Учебное пособие для высших учебных заведений . – М. 1995.
  15.   Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15621. Das Prinzip verum factum: seine theologische Pramisse bei Nikolaus von Kues 41.5 KB
  Das Prinzip verumfactum: seine theologische Pramisse bei Nikolaus von Kues Das Tatsachlichkeit der Wahrheit heutzutage ist etwas dass versteht sich von selbst. Dass die Wahrheit gewissermassen erzeugt ist davon man sagt seitdem am Morgen der Philosophie war klargestellt dass obgleich die Wahrheit von sich selbst existiert denn seine Stellung in die Sprache in dem Urteil von Wahrheit ist. Das bei uns aus Latein angekommende Faktum hat vor langer Zeit derUntersch...
15622. Николай Кузанский и философия эпохи культуры 58 KB
  Николай Кузанский и философия эпохи культуры слишком обширная тема если считать что эпоха культуры это всё Новое время. Я попытаюсь эскизно очертить только один сюжет из этой большой темы правда он один из главных. Речь пойдёт об истоках новоевропейского г
15623. Бог был для мира не сим одним 109.5 KB
  Бог был для мира не сим одним Бог был для мира не сим одним не причиною только бытия но сотворил как благий полезное как премудрый прекраснейшее как могущественный величайшее Василий Великий. Беседы на Шестоднев.1 Всё дальнейшее будет попыткой комментария...
15624. Время событий и событие времени 43.5 KB
  Время событий и событие времени На последней странице Онтологии времени значится учебное издание. Я бы даже сказал учебное пособие. Для меня это учебное пособие по истории философии настоящее и одно из лучших и немногих при наличии кучи учебников плохих и хор...
15625. Принцип verum/factum: его богословские предпосылки У Николая Кузанского 99.5 KB
  Принцип verum/factum: его богословские предпосылки У Николая Кузанского Фактичность истины сегодня нечто само собой разумеющееся. О сделанности истины о том что она какимто образом производится речь идёт с тех пор как на заре философии было выяснено что хотя ист
15626. Cogito как практика себя 85 KB
  Cogito как практика себя Более или менее общим местом историкофилософского дискурса является интерпретация учения Декарта как некой поворотной точки punctum cartesianum в истории западной метафизики с которой начинается новый собственно новоевропейский её период период...
15627. Техники себя и Просвещение 29 KB
  Техники себя и Просвещение Я решил поговорить о техниках себя в связи с Просвещением потому что мне кажется что обсуждение такой темы будет небесполезным для понимания того и что такое техники себя описываемые и разбираемые в Герменевтике субъекта и что такое
15628. Искусство себя в эпоху Просвещения, или Духовные практики и трансцендентальный аргумент 61.5 KB
  Искусство себя в эпоху Просвещения или Духовные практики и трансцендентальный аргумент Выступление моё скептическое в том смысле что я не столько буду пытаться решать вопросы сколько попробую их поставить. Правильно корректно фундаментально поставленный воп...
15629. Das Prinzip verum factum: seine theologische Prämissen bei Nikolaus von Kues 75.5 KB
  Das Prinzip verum/factum: seine theologische Prämissen bei Nikolaus von Kues Die Tatsaechlichkeit der Wahrheit ist heutzutage etwas das von sich selbst verständlich ist. Dass die Wahrheit gewissermaßen erzeugt wird sagt man seitdem als am Morgen der Philosophie klargestellt war dass obgleich die Wahrheit von sich selbst existiert ihre Stellung doch in der Sprache in dem Urteil von der Wahrheit ist. Das bei uns vom Latein ankommende Faktum hat vor langer Zeit der ...