3557

Поняття та особливості сільськогосподарського виробництва

Контрольная

Лесное и сельское хозяйство

Сільське господарство розвивається на основі різних форм власності і видів господарювання. Рівень господарювання і характер економічної відокремленості цих господарств визначають специфічні особливості їхніх взаємовідносин з державою і певні відмінності у способах використання механізму дії економічних законів.

Украинкский

2012-11-03

36.41 KB

43 чел.

Поняття та особливості сільськогосподарського виробництва

Сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі2.

Особливості сільськогосподарського виробництва:

1. Сільське господарство розвивається на основі різних форм власності і видів господарювання. Рівень господарювання і характер економічної відокремленості цих господарств визначають специфічні особливості їхніх взаємовідносин з державою і певні відмінності у способах використання механізму дії економічних законів.

2. На відміну від інших галузей матеріального виробництва земля в сільському господарстві є головним і незамінним засобом виробництва. При правильному використанні в процесі сільськогосподарського виробництва властивості землі не тільки зберігаються, а й постійно поліпшуються. Ця особливість землі як засобу виробництва є основою раціональних систем землеробства.

3. Економічний процес відтворення в сільському господарстві тісно пов'язаний і незмінно переплітається з природним процесом, оскільки розвиток і відтворення рослин і тварин (а вони є засобами виробництва) відбуваються за біологічними законами. Для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва потрібно враховувати дію не тільки економічних законів, а й законів природи, зокрема біологічні особливості відтворення рослин і тварин у різних зонах країни. Ця особливість сільського господарства зумовлює специфіку технології виробництва сільськогосподарської продукції.

4. Значна різниця між періодом виробництва і робочим періодом сільськогосподарського виробництва спричинює його сезонний характер. Період виробництва визначається часом перебування продукту у виробництві, а робочий період - лише часом, протягом якого продукт піддається дії праці. Отже, період виробництва включає час безпосередньої дії праці людини, а також час, коли він здійснюється на основі росту і розвитку живих організмів і не потребує трудових затрат.

Сезонний характер сільськогосподарського виробництва зумовлює нерівномірність використання робочої сили, машин і знарядь, одержання продукції та надходження коштів від її реалізації.

5. Сільськогосподарське виробництво просторово розосереджене, що спричинює великі обсяги внутрішньогосподарських перевезень вантажів (зерна, кормів, добрив, пального тощо), а також витрат енергетичних ресурсів і засобів виробництва.

6. На відміну від промисловості, частина одержаної продукції використовується в подальшому виробничому процесі як засіб виробництва. Це насіння, корми, молодняк тварин та інша продукція, частка якої становить понад 20% валової продукції сільського господарства. Тому збільшення обсягів сільськогосподарської продукції залежить не тільки від ефективності промислових засобів виробництва, а й від продуктивності засобів, відтворених у галузі. Оскільки сільськогосподарська продукція не може бути повністю товарною, господарствам необхідно мати спеціалізовані приміщення і сховища для зберігання виробничих запасів.

7. Природні умови є надзвичайно важливим чинником виробництва, великою мірою зумовлюють кінцеві результати і рівень його ефективності. Продукція створюється в процесі виробництва в результаті природного функціонування живих організмів - рослин і тварин. Нестандартність предметів праці ускладнює процес виробництва і ставить особливі вимоги до формування системи машин3.

Отже, специфіка сільськогосподарського виробництва має об'єктивний характер. У зв'язку з цим зберігаються відмінності між промисловою і сільськогосподарською працею, а індустріальний розвиток сільського господарства ніколи не матиме всіх тих рис, які властиві промисловості.

Особливості сільського господарства як галузі народного господарства визначають структуру виробництва, рівень забезпеченості й використання техніки, склад робочої сили, характер поділу праці та форми її організації, зумовлюють нерівномірність надходження коштів від реалізації продукції тощо. Звідси своєрідний характер дії економічних законів у сільському господарстві, специфіка його відтворення і розвитку.

  1.  Зміст господарської та фінансової діяльності сільськогосподарського кооперативу

Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня1997р. дає визначення поняття:

Сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об'єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Сільськогосподарський виробничий кооператив - юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.

Фінансові ресурси сільськогосподарського кооперативу формуються за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством.

Дохід сільськогосподарського кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персоналу. Порядок використання доходу кооперативу вста­новлюється статутом. Кооперативні виплати і виплата часток доходу на паї членам кооперативу та асоційованим членам до оплати праці не належать4.

Зміст господарської діяльності сільськогосподарських кооперативів викладено у Розділі VII Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» :

Стаття 28. Основи господарської діяльності кооперативів (об'єднань)

1. Кооператив (об'єднання) відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію.

2. Виробничі кооперативи (об'єднання) реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно або на договірних засадах, якщо інше не передбачено законом.

Обслуговуючі кооперативи (об'єднання) надають послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах окремо для членів кооперативу та інших осіб.

3. Відносини кооперативу (об'єднання) з іншими підприємствами, установами та організаціями, а також з громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів (угод).

Стаття 29. Доход кооперативу (об'єднання)

1. Доход кооперативу (об'єднання) формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманого персоналу.

2. Доход розподіляється на:

податки і збори (обов'язкові платежі) до відповідних бюджетів;

погашення кредитів;

покриття збитків;

проведення відрахувань у фонди кооперативу;

кооперативні виплати;

виплату часток доходу на паї (до 20 відсотків, визначених до розподілу).

3. Порядок використання доходу кооперативу (об'єднання) встановлюється статутом.

Фінансово-господарський механізм (формування, розподілу та використання прибутку) сільськогосподарських виробничих кооперативів не відрізняється від фінансового механізму підприємств інших форм власності. При управлінні фінансами цих структур застосовують традиційні схеми розподілу прибутку5.

Серед ознак сільськогосподарського виробничого кооперативу можна назвати специфічний вид діяльності — виробництво сільськогосподарської продукції, обов'язкову трудову участь членів у його діяльності, а звідси — й участь у ньому лише фізичних осіб. У нормах Закону міститься положення про те, що виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу. Як відомо, поняття та принципи підприємництва закріплені в Законі України «Про підприємництво». Саме отримання прибутку, а не доходу є однією з конститутивних ознак підприємницької діяльності. Та й сама по собі господарська діяльність є ширшою за підприємницьку, бо включає ще й низку організаційно-управлінських моментів. Що стосується сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, то це «кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності». Саме так і говориться у ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». Оскільки діяльність таких кооперативів спрямована на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації, на надання комплексу послуг, пов'язаних із виробництвом, переробкою та збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва й рибальства, то й їх членами передусім повинні бути виробники сільськогосподарської продукції. Серед ознак такого кооперативу можна назвати: особливий вид діяльності (обслуговування сільськогосподарського виробництва, переважно його членів); безпосередня участь товаровиробників сільськогосподарської продукції (як юридичних, так і фізичних осіб); обов'язкова участь у господарській діяльності. Залежно від виду діяльності обслуговуючі кооперативи поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші, тобто цей приблизний перелік не є вичерпним: можливе існування й інших видів таких кооперативів. Основні напрямки діяльності цих підвидів обслуговуючих кооперативів закріплено в Законі «Про сільськогосподарську кооперацію».

Наведена інформація дозволяють зробити висновок, щосільськогосподарський кооператив — це добровільне об'єднання осіб на підставі членства для спільного ведення сільськогосподарської діяльності, засноване на принципах рівноправності членів, обов'язкової їх участі в діяльності такого об'єднання, використання майна, що створене, як правило, за рахунок внесків членів і належить об'єднанню на праві власності для задоволення матеріальних та інших потреб його членів6.

  1.  Тестові завдання
  2.  Відповідно до закону України «Про фермерське господарство», для ведення фермерського господарства надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати:

Б) 50 га ріллі та 100 га усіх земель;

  1.  На яке майно КСП може бути здійснено стягнення за претензіями кредиторів (за рішенням суду, господарського суду)?

В) на все майно, крім землі;

  1.  Починаючи з якого віку громадяни України можуть бути членами фермерського господарства?

В) з 14 років.

  1.  Задача

До міської податкової інспекції надійшли матеріали від акціонерного товариства «Оренда» про обчислення суми земельного податку за надані у його користування приміські землі. Так, за земельні ділянки, зайняті об’єктами виробничого та адміністративного призначення, нараховано плату за ставками, встановленими законодавством за землі у межах населених пунктів. За земельні ділянки на землях лісового фонду, на яких розміщені очисні споруди та об’єкти комунально-складського призначення, плату визначено за ставками за використання лісових угідь згідно з лісовим законодавством.

Начальник міської податкової інспекції повернув матеріали для обчислення земельного податку акціонерному товариству «Оренда».

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи правомірно вчинив начальник податкової інспекції?

Вирішити справу.

Сплата земельного податку - конституційний обов'язок кожного землевласника та землекористувача

Земля - це основне національне багатство України, що перебуває під особливою охороною держави та є об'єктом права власності українського народу. Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України i Автономної Республіки Крим, метою яких є створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю i господарювання, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ i організацій на землю. Джерелом фінансування зазначених заходів є земельний податок.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки i збори в порядку i розмірах, установлених законом.

Суб'єктом земельного податку (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) i землекористувач. Об'єктом обкладання земельним податком є земельна ділянка, земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні громадян. Право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки або земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) i одержання документа, що посвідчує це право (державного акта на право власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, а у разі відсутності у громадян державного акта - рішення відповідної ради про передачу земельної ділянки, земельної частки (паю) у власність або користування).

Нарахування земельного податку громадянам провадиться органами державної податкової служби. Підставою для нарахування є дані державного земельного кадастру, який включає дані стосовно реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, кооперативними її для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно - будівельних і дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і громадян, установлено справляння земельного податку в розмірі 3 відсотків до оми цього податку (сума земельного податку визначається як добуток площі ї ділянки на ставку податку за землі населених пунктів). ; і визначенні розміру плати за землю для земельних ділянок, зайнятих ,фондом, потрібно врахувати, що згідно із ст. 4. Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. І ому в розмірі 3 відсотків суми земельного податку обчислюються лише земельні ділянки, зайняті житловим фондом, а за частину землі під нежилими приміщеннями в жилих будинках податок справляється на загальних підставах. Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми підведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

Податок за земельні ділянки, надані для збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого за землі населених пунктів. Оподаткування земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Податок за землі промисловості, зв'язку та іншого призначення, в межах населеного пункту, сплачується в установлених розмірах на загальних підставах. Цей розмір ставки щорічно уточнюється Законом України "Про державний бюджет".

За межами населених пунктів ставки податку визначаються залежно від категорії землі.

Так, податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, справляється з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, справляється у розмірі 0,02% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справляється виходячи із ставок оподаткування сільськогосподарських угідь.

У разі використання земель залізничним транспортом, Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законодавства України, не за цільовим призначенням податок справляється з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Оподаткування земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного історико-культурного призначення

Податок за земельні ділянки, в межах населених пунктів, на територіях об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратної розмірі суми земельного податку.

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничим культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими]територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язав функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти! відповідного земельного податку:

- міжнародного значення - 7,5;

- загальнодержавного значення - 3,75;

- місцевого значення-1,5.

За межами населених пунктів податок за земельні ділянки, надані в тимчасово: користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історик культурного призначення, справляється у розмірі 50% від грошової оцінки один площі ріллі по області.

Оподаткування земель лісового фонду

Податок за земельні ділянки, в межах населених пунктів, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культури побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і споруда справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. Для земельних ділянок, наданих для потреб лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудам земельний податок справляється у розмірі 3% до суми земельного податку (сум земельного податку визначається як добуток площі земельної ділянки на ставок податку за землі населених пунктів).

Податок за земельні ділянки, за межами населених пунктів, надані на земля лісового фонду, за винятком сільськогосподарських угідь, справляється як плата використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні /ділянки, що входять до складу земель лісового фонду зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарським будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3% від грошової оцінки одиниці: площі ріллі по області.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до умов нашої задачі, начальник міської податкової інспекції правомірно повернув матеріали для обчислення земельного податку акціонерному товариству «Оренда», так як за земельні ділянки на землях лісового фонду, на яких розміщені споруди та об’єкти комунально-складського призначення, необхідно було визначити плату за ставкою податку за земельні ділянки, в межах населених пунктів, на територіях об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі суми земельного податку.

Список використаної літератури

  1.  Закон України «Про стимулювання розвитку сільського

господарства на період 2001-2004 років» від 26.06.2001.

  1.  Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» остання версія - Редакція від 18.12.2011.
  2.  Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; За ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.
  3.   Крупка Ю. М. Аграрне право України: Навч. посіб. / За наук. ред. Н. Р. Малишевої.— К.: Університет «Україна», 2006.— 160 с.
  4.  Аграрне право України : Підручник / За ред. О. О. Погрібного. — К.: Істина, 2007. — 448 с.

2Закон України «Про стимулювання розвитку сільського
господарства на період 2001-2004 років» від  26.06.2001

3 Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; За ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.

4Закон України  «Про сільськогосподарську кооперацію»  остання версія - Редакція від 18.12.2011

5Крупка Ю. М. Аграрне право України: Навч. посіб. / За наук. ред. Н. Р. Малишевої.— К.: Університет «Україна», 2006.— 160 с.

6Аграрне право України : Підручник / За ред. О. О. Погрібного. — К.: Істина, 2007. — 448 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63773. Медицинская этика и деонтология 32.5 KB
  Основными аспектами медицинской деонтологии являются: врач и больной врач и общество взаимоотношения между врачами медицинским персоналом врачебная тайна врачебные ошибки этическая оценка эксперимента.
63774. Здравоохранение зарубежных стран, типы 39 KB
  ВОЗ определила системы и виды здравоохранения по уровню управления: централизованные учреждения здравоохранения подчиняются местным органам здравоохранения; частичной децентрализации учреждения и местные органы здравоохранения не подчиняются центральным органам...
63775. Всемирная организация здравоохранения 26.5 KB
  ВОЗ это крупнейшая международная медицинская организация. Основной целью ее деятельности является достижение всеми народами возможно высшего уровня здоровья.
63776. Контроль качества медицинской помощи. Компоненты качества 25.5 KB
  Компоненты качества В последние годы вопросы контроля качества медицинской помощи являются наиболее острыми для российского здравоохранения. Отрасль в целом и каждое ЛПУ в отдельности заняты не только поиском дополнительного финансирования но и путей снижения...
63777. Система обеспечения качества медицинской помощи 31 KB
  Система обеспечения качества медицинской помощи состоит из 3х элементов. Законодательная база к числу участников контроля качества медицинской помощи относит: медицинские учреждения; общественные объединения потребителей; органы управления здравоохранением...
63778. Контроль качества медицинской помощи. Средства 30.5 KB
  В последние годы вопросы контроля качества медицинской помощи являются наиболее острыми для российского здравоохранения. Отрасль в целом и каждое ЛПУ в отдельности заняты не только поиском дополнительного финансирования но и путей снижения...
63779. Социальная медицина (СМ) 29 KB
  Социальная медицина СМ наука о здоровье общества о социальных проблемах медицины. Вопросам профилактической медицины уделяли много внимания Боткин Захарьин Остроумов. Первую кафедру Социальной медицины организовал в Берлинском университете...
63780. Здоровье 26 KB
  факторам относятся: условия труда жилищные условия условия питания культура образование состояние здоровья. Показатели определяющие здоровье населения: медико-демографические рождаемость смертность естественный прирост...