3577

Закріплення букви і. Звуко-буквений аналіз слів. Читання речень

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Закріплення букви «і». Звуко-буквений аналіз слів. Читання речень. Мета: Закріпити звукове значення букви «і», удосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів, вміння читати склади, слова з буквою «і». Продовжувати вчити складати та читати речен...

Украинкский

2012-11-03

41.5 KB

29 чел.

Закріплення букви «і». Звуко-буквений аналіз слів. Читання речень.

Мета: Закріпити звукове значення букви «і», удосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів, вміння читати склади, слова з буквою «і». Продовжувати вчити складати та читати речення. Розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість. Виховувати любов до мови, наполегливість, інтерес до читання.

Обладнання: картки із буквами, звуками, малюнки (гребінець, сніг, ніч, кіт, літак, півень, хліб, ластівка, річка, телевізор, журавлі, очі), скринька.

Хід уроку

І. Психологічна підготовка до уроку.

                          Пам’ятайте, милі діти,

                          І хлоп’ята, і дівчата!

                          Щоб успіхи чудові мати,

                          Треба гарно всім читати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1.  Повторення вивчених букв.
  2.  Бесіда.

─ Діти, з чого складається наше мовлення? Назвіть голосні звуки, які ми вивчили. Яка буква позначає м’якість попередніх приголосних звуків?

     Ірис «Киць-киць», «Фруктовий»,

     Смакують Оля й Вова.

     Ой, як його багато

     Приніс їм нині тато.

─ Так, це буква «і». Назвіть слова із буквою «і». А в яких ще словах є ця буква, ви дізнаєтесь, відгадавши загадки.

(Відгадуючи загадки, діти називають, де в слові знаходиться буква «і»).

  •  Хто зубів багато має,

             Та нікого не кусає? (Гребінець)

  •  На дворі горою, а в хаті водою. (Сніг)
  •  Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)
  •  Має вуса й пишний хвіст

             І негарну звичку:

             Спершу добре він поїсть,

             Після –  вмиє личко. (Кіт)

  •  В синім небі путь моя,

Швидше всіх літаю я.

Маю крила, хоч не птах.

Люди звуть мене … (літак).

  •  По подвір’ю ходить птах

І співає по складах. (Півень)

  •  Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні.

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені. (Хліб)

  •  Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

  •  Блищить, біжить, гадючиться

    І все по низині крутиться. (Річка)

  •  В ящику – вікно,

У вікні – кіно. (Телевізор)

  •  Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають … (журавлі).

  •  Два брати через гору живуть

І ніколи один до одного в гості не ходять. (Очі)

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

─ Отже, сьогодні на уроці ми будемо продовжувати працювати з нашою красунею буквою «і».

IV. Повторення раніше вивченого матеріалу.

  1.  Читання таблиці складів.

ма          мо        му

ми          мі

  1.  Складання слів.

мама      мамо      маму      мами      мамі

  1.  Словниково – логічна гра «Яке слово я задумала?».

(На дошці зліва надруковані слова, а справа – схема).

мама

мамо

маму                                      

           мами

мамі

  1.  Звуко-буквений аналіз слів.

 (Кожен з учнів отримує слово, витягнувши його з скриньки, записує його у зошит, складає  звукову модель, усно відповідає).

5. Фізкультхвилинка.

Щось втомились ми сидіти,

Треба трішки відпочити.

Встаньмо, діти, посміхнімось,

Землі нашій поклонімось,

В різні боки нахилімось,

І до сонця потягнімось,

Веретеном покрутімось,

Сплеснемо в долоні один раз,

За роботу – все гаразд.

6. Повторення скоромовки.

Летів горобчик – сів на стовпчик.

А біг хлопчик – утік горобчик.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

         1. Робота за Букварем.

             а) робота над малюнком;

             б) читання тексту.

         2. Гра «Долоньки».

              (Вчитель називає слова. Учні плескають в долоні, якщо в слові є буква «і».) 

          Сніг, мама, Інна, вікно, м’яч, дорога, квітка, книжка, журавель, сонце, ліжко, ложка, кішка, школа.

VI. Підведення підсумків уроку.

         Яку букву вивчили? Назвіть слова, в яких є буква «і».

         ─ Продовжте слова: і - … , мі -… , рі - … , ма - … .

         ─ Молодці, гарно попрацювали!

          

        

        


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76822. Нос и его полость 182.92 KB
  Корень носа отделяется от лба переносьем в виде пологой поперечной борозды. Различия носа определяются: формой спинки: выпуклая прямая вогнутая; длиной и положением корня носа: глубокое высокое среднее; направлением ноздрей: кверху книзу горизонтально; очертанием верхушки: тупая острая средняя. Скелет носа образован фиброзной тканью хрящами и костями. Фиброзная перепонка находится в передней части перегородки носа покрыта кожей.
76823. Гортань (ларингс) 183.27 KB
  Скелет гортани образуют хрящи и их соединения между собой. Связки и суставы гортани Орган связывает с подъязычной костью щитовидноподъязычная мембрана состоящая из непарной срединной связки и парных боковых правой и левой. В желудочковой части гортани находятся преддверные и голосовые связки. Эластический конус это фиброзноэластическая мембрана гортани расположенная непосредственно под слизистой оболочкой в нижней части органа т.
76824. Мышцы гортани 181.17 KB
  Гортань лежит на уровне от IV до VIVII шейных позвонков имея спереди и по бокам щитовидную железу поверхностную и трахеальную фасции подподъязычные мышцы; сзади глотку вверху подъязычную кость. Мышцы гортани подразделяются на три группы: расширители дилататоры голосовой щели суживатели констрикторы напряжители тензоры голосовых связок. Мышцырасширители дилататоры.
76825. Трахея и бронхи 184.75 KB
  Она начинается от гортани на уровне VI шейного позвонка заканчивается на уровне IV V грудных позвонков делением на два главных бронха. Приносящие лимфатические сосуды впадают в глубокие шейные лимфатические узлы внутренние яремные а также в трахебронхиальные пред и паратрахеальные узлы. На уровне IVV грудных позвонков трахея образует раздвоение бифуркацию и переходит в правый и левый главные бронхи или иначе обозначая в бронхи первого порядка.
76826. Легкие (пульмо, пневмон) 181.97 KB
  Закладки легких на 6й неделе достигают грудной полости где соматоплевра образует два плевральных мешка и покрывает легкие висцеральным листком. Ритмические сокращения зачатков легких начинаются на 13й неделе эмбрионального развития а с рождением они переходят в дыхательные движения. Сегмент участок доли имеет основание обращенное к поверхностям легких верхушку направленную к корню. Сегментарному строению легких соответствует ветвление бронхиального дерева и легочной артерии.
76827. Корни легких 180.58 KB
  Корень легкого состоит из главного бронха легочной артерии верхней и нижней легочных вен; лимфатических сосудов и узлов нервов переднего и заднего легочного сплетения. Корень располагается в воротах легкого. Они представляют собой овальное углубление на медиальной поверхности легкого которое делит ее на позвоночную и медиастинальную части. В топографии составляющих корня легкого имеется существенное различие.
76828. Плевра - серозная оболочка из соединительнотканной основы покрытой мезотелием 180.66 KB
  Отделы и полость плевры. Границы плевры. Над верхней грудной апертурой выступают правый и левый купола плевры фиксированные связками к первому ребру VII шейному позвонку и длинной мышце шеи. Купола плевры сзади достигают шейки первого ребра а спереди приподнимаются над ребром на 34 см; ключицей на 12 см.
76829. Средостение (медиастинум) 179.77 KB
  Верхнее и нижнее средостение разделены горизонтальной плоскостью проходящей через грудинный симфиз соединение рукоятки и тела и межпозвоночный диск между IV и V грудными позвонками. Нижнее средостение делится фронтальными плоскостями проведенными впереди и позади сердца на переднее среднее и заднее. По Базельской номенклатуре средостение подразделяется на переднее и заднее фронтальной плоскостью проходящей через корни легких и бифуркацию трахеи.
76830. Почки (нефрос, рен) 183.99 KB
  Почки новорожденных располагают бугристым рельефом поверхностей как бы сохраняя дольчатость строения. Подростки к концу периода имеют почки длиною в 1011 см массой в 120 г. С возрастом изменяется топография почки в плане опускания ее на уровень нижних поясничных позвонков.