35816

МЕТОД ПРОЕКТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Перевага проектнотехнологічного методу трудового навчання полягає в тому що учні під час цієї діяльності більш активно залучаються до самостійної практичної планової та систематичної роботи в них виховується прагнення до пошуку шляхів створення нового або більш якісного вдосконалення існуючого виробу матеріального обєкта формується уявлення про його майбутнє застосування розвиваються моральні та трудові якості учня мотиви вибору професії. На цьому етапі учні пропонують різні варіанти конструкції виробу усвідомлюють варіанти...

Украинкский

2013-09-19

63 KB

0 чел.

МЕТОД ПРОЕКТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Останнім часом відбувається процес модернізації освітньої системи. Ці зміні пов’язані, насамперед, з пошуком нових засобів, прийомів і методів формування компетентної та творчої особистості.

Однією з педагогічних технологій, яка спрямована на покращення та розвиток трудового навчання, є метод творчих проектів або проектно-технологічний метод. У програмі з трудового навчання зазначається, що метод проектів є основним методом навчання, який використовується в освітній галузі «Технологія». Це зумовлено тим, що освітні завдання цієї галузі не можуть бути розв’язані тільки традиційними методами навчання.

Під проектно-технологічним методом навчання треба розуміти такий метод навчання, коли учні набувають знань і умінь у процесі планування й виконання самостійних технічно-творчих завдань-проектів.

Навчання ж проектно-технологічній діяльності обумовлюється способом взаємодії з оточуючим світом, тобто формуванням проектно-технологічної культури.

Тому можна зробити висновок, що найбільш оптимальні умови для навчання проектно-технологічної діяльності та використання проектно-технологічних методів можна створити на уроках трудового навчання.

Аналізуючи науково-педагогічну літературу з даної проблеми, виявляється, що на сьогодні питання організації проектної роботи учня та вчителя недостатньо, тобто необхідне більш розгорнуте його висвітлення, насамперед, змісту, мети й етапності проектування. У своїх працях науковці найчастіше розглядають проектування як процес створення й виготовлення об’єкта. Ми ж вважаємо, що проектування — це науково обґрунтоване (визначене) технічно-творче конструювання нового проектного об’єкта, за певною системою параметрів або перетворення існуючого прототипу до якісно нового стану.

Перевага проектно-технологічного методу трудового навчання полягає в тому, що учні під час цієї діяльності більш активно залучаються до самостійної, практичної, планової та систематичної роботи, в них виховується прагнення до пошуку шляхів створення нового або більш якісного вдосконалення існуючого виробу (матеріального об’єкта), формується уявлення про його майбутнє застосування, розвиваються моральні та трудові якості учня, мотиви вибору професії. При цьому слід приділяти увагу стану інтересів учнів до цього процесу, згасання інтересу сигналізує про недоліки в роботі вчителя. Необхідно стежити, щоб учні доводили свої задуми до кінця, особливо на технологічному етапі. Виготовляючи виріб, учень розширює та закріплює свої знання з інших навчальних предметів (математики, фізики, креслення, основ підприємницької діяльності тощо), удосконалює набуті уміння й навички у виконанні технологічних, економічних операцій.

Успішність проектування неможлива без таких взаємопов’язаних цілей:

  •  соціально-економічна ефективність;
  •  соціальна інтегрованість;
  •  соціальна активність;
  •  соціальна керованість.

Але найважливішим чинником виступає правильно визначена й послідовно спланована робота як учня, так і вчителя. А це, насамперед, правильна логічна послідовність дотримання етапів виконання творчих проектів.

Спираючись на наукову літературу з питання теорії та практики проектно-технологічного підходу до трудового навчання, можна визначити структуру й послідовність проектно-технологічної діяльності учнів у такому вигляді:

1.  Етап підготовки та організації проектно-технологічної діяльності. Учні мають вибрати об’єкт праці й поставити перед собою технічно-творчу проблему, визначити значення проектного об’єкта. На цьому етапі учні пропонують різні варіанти конструкції виробу, усвідомлюють варіанти запропонованої конструкції.

2. Етап технічно-творчого конструювання. Учні складають ескізи виробу, вибирають необхідні матеріали й інструменти, визначаються більш оптимальною технологією виготовлення проектного виробу.

3. Етап технологічного процесу. Учні виконують визначені технологічним процесом операції, проводять самоконтроль власної діяльності. Технологічний етап вимагає від учня дотримання технології, трудової дисципліни та культури праці.

4. Заключний етап. Учні виконують коригування виконаного виробу порівняно із запланованим, здійснюють випробування об’єкта, проводять самооцінку й аналіз підсумків проекту, захищають свій проект.

На кожному з цих етапів учні здійснюють визначену систему послідовних дій при розв’язанні проблемного завдання проекту. При цьому важлива роль, незважаючи на самостійність учня, відводиться вчителеві. Найголовніше його завдання — визначити структурний план роботи, запропонувати учням цікаві й посильні, з урахуванням розвитку рівня їх фізичних, інтелектуальних, творчих здібностей, проектні завдання (об’єкти); допомагати кожному учневі у вирішенні тих чи інших проблем, які виникають як на кожному етапі, і в цілому, наприклад, у виборі раціонального підходу до вирішення проблеми, визначенні оптимального варіанту технології виготовлення матеріального об’єкта.

За змістом етапи організації й підготовки та технічно-творчого конструювання мають такі стадії проектно-технологічної діяльності:

  •  пошук проблеми;
  •  вибір об’єкта;
  •  визначення проблеми;
  •  вироблення ідеї та варіантів щодо розв’язання проблеми;
  •  аналіз і синтез ідей;
  •  вибір оптимального та раціонального варіанта та обґрунтування проекту;
  •  аналіз майбутньої діяльності;
  •  прогнозування майбутніх результатів;
  •  розробка конструкторсько-технологічної документації;
  •  складання ескізів;
  •  вибір матеріалів та обладнання;
  •  вибір технологічної обробки складових деталей їх з’єднання;
  •  оздоблення виробу;
  •  організація робочого місця.

ЗАХИСТ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ

На захист творчого проекту кожен учень (група учнів) готує проектну папку (пояснювальну записку) та виріб.

Рекомендований вміст проектної папки

  1.  Титульний лист
  2.  Зміст
  3.  Обґрунтування вибору теми проекту
  4.  Фотографія виготовленого виробу
  5.  Обґрунтування теми вибраного виробу
  6.  Виявлення традицій і тенденцій
  7.  Банк ідей і пропозицій. Ескізи альтернативних виробів
  8.  Дизайн-аналіз
  9.  Обґрунтування виробу та характеристика використаних матеріалів та обладнання
  10.  Технологічна частина
  11.  Екологічне та економічне обґрунтування проекту
  12.  Діаграма купівельної спроможності
  13.  Джерела інформації
  14.  Приблизна можлива рубрикація пояснювальної записки (проектної папки)

Пояснювальна записка повинна бути акуратно оформлена, написана гарним почерком або надрукована з допомогою ПК на аркушах паперу форматом А4. Вона обов’язково повинна вміщувати такі розділи:

  •  «Обґрунтування теми проекту»
  •  «Конструкція виробу»
  •  «Технологія виготовлення»
  •  «Технічний опис»
  •  «Економічне обґрунтування проекту»
  •  «Рекламний проспект»
  •  «Використана література»

На титульному листі пояснювальної записки пишуться:

  •  назва проекту;
  •  прізвище та ім’я учня та вчителя;
  •  школа;
  •  клас;
  •  рік виконання роботи.

* У випадку виконання проекту групою вказуються прізвища та імена кожного учня групи та їх ролі (дизайнер, майстер, рекламний агент, адміністратор).

На першому аркуші записуються назви розділів з указаними номерами сторінок. Сторінки повинні бути пронумеровані та скріплені.

Захист роботи відбувається перед спеціальною експертною комісією, яка складається із 2-4-х осіб (або однокласників, або учнів інших класів). Для виступу кожному учневі дається 5-7 хвилин. Після виступу присутні можуть ставити запитання та висловлювати власну думку. Запитання й пояснення повинні бути по суті проектної роботи. Від учня, який захищає свою роботу, повинні бути отримані всі пояснення зі змісту, оформлення та виконання роботи, аргументовані посилання на джерела інформації. Підсумкова оцінка — рейтингова, яка включає самооцінку, середню колективну оцінку експертів та оцінку вчителя.

ПЛАН ВИСТУПУ НА ЗАХИСТІ

1. Мета проекту:

  •  аргументування вибору теми;
  •  собівартість потреби.

2. Розв’язувані задачі: конструктивні

  •  відповідність конструкції призначенню виробу;
  •  міцність і надійність виробу;
  •  вага, розподілення маси;
  •  зручність у користуванні.

технологічні

  •  витрати матеріалів, їх дефіцитність і довговічність;
  •  стандартність технології, необхідне обладнання;
  •  складність та обсяг виконаних робіт.

екологічні

  •  незабрудненість навколишнього середовища при виробництві;
  •  можливість використання відходів виробництва.

естетичні

  •  оригінальність форми;
  •  декоративність;
  •  кольорове рішення;

економічні та маркетингові

  •  можливість масового виробництва та реалізації.

3. Коротка історична довідка з теми проекту:

  •  час виникнення виробу;
  •  конструкції виробу в минулому та теперішньому часі;
  •  використані матеріали.

4. Хід виконання проекту:

  •  використана література;
  •  конструкторсько-технологічне рішення поставлених задач;
  •  розв’язування проблем, які виникли в ході практичної роботи.

5. Економічна доцільність виготовлення виробу, виходячи з аналізу:

  •  ринкова ціна аналогічного виробу;
  •  розрахункова собівартість виробу;
  •  реальні грошові затрати.

6. Висновки з теми проекту:

  •  досягнення поставленої мети;
  •  результати розв’язання поставлених задач;
  •  аналіз випробування виробу;
  •  можлива модернізація виробу.

7. Власна оцінка роботи над проектом.

Загальна оцінка є середньоарифметичною чотирьох оцінок:

  •  за поточну роботу;
    •  за виріб;
    •  за пояснювальну записку (проектну папку);
    •  за захист проекту.

Методист РМК                                                   Шевчук В.В.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22252. ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ПОСТРАДАВШИХ С СОЧЕТАНОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ 127 KB
  По данным к примеру клиники Военнополевой хирургии Военномедицинской академии за последние 10 лет частота поступления пострадавших с такой характеристикой повреждений составляет около . Анализ исходов течения травматической болезни у этой категории пострадавших свидетельствует о высокой степени неблагоприятных исходов напрямую коррелирующей с тяжестью ЧМТ степенью полисегментарности повреждения выраженностью шоковой реакции организма в целом. Интенсивная терапия пострадавших III группы нетяжелая ЧМТ и...
22253. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ТЯЖЕЛОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ 124.5 KB
  et al: Blood pressure and intracranial pressurevolume dynamics in severe head injury: relationship with cerebral blood now. et al: Ultra early evaluation of regional cerebral blood flow in severely headinjured patients using xenon enhanced computed tomography. et al: Megadose steroids in severe head injury.: Longchain versus medium and longchain triglyceridebased fat emulsion in parenteral nutrition of severe head trauma patients.
22254. ПРОТОКОЛ ДЕЙСТВИЙ ПРИ МАССИВНОЙ ВОЗДУШНОЙ ЭМБОЛИИ 26.5 KB
  Удалить аортальную канюлюудалить воздух из места канюляции аорты. Удалить воздух из артериальной канюли и магистрали. Кровь нагнетается в ВПВ при температуре 20240 С со скоростью 12 л мин или более и воздух вместе с кровью дренируется к помпе из места канюляции в области корня аорты. Во время ретроградной перфузии через ВПВ периодически выполняется компрессия сонных артерий для эвакуации воздуха из позвоночных артерий ретроградным путем.
22255. Черепно-мозговая травма (ЧМТ) 48 KB
  Изучение расстройств дыхания при тяжелой ЧМТ важно прежде всего потому что развиваясь в остром периоде травмы дыхательная недостаточность ДН не только усугубляет тяжесть состояния больных но и является одной из причин летального исхода. Велико социальное значение ЧМТ. Оно обусловлено: преимущественным поражением лиц в возрасте до 50ти лет наиболее активных в социальном и трудовом отношении; как причина смертности и инвалидности у лиц молодого возраста ЧМТ опережает сердечнососудистые и онкологические заболевания; 3 полное...
22256. АНАТОМИЯ, КЛИНИЧЕСКАЯ ФИЗИОЛОГИЯ ЦНС 51 KB
  Содержимое супратенториальной части представлено большими полушариями головного мозга которые функционально чрезвычайно важны. Важную роль во вторичном повреждении головного мозга отводят фальксу и вырезке тенториума что связано с дислокацией и вклинением структур мозга более подробно. даление при увеличении лобной доли вклинение под фалькс результат: cingulate gyrus ишемия в бассейне ПМА вырезка намета мозжечка стволовые отделы сознание ножки мозга с чувствительными и двигательными путями глазодвигательный нерв проксимальный...
22257. АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ У БОЛЬНЫХ С ЦЕРЕБРАЛЬНЫМИ АРТЕРИАЛЬНЫМИ АНЕВРИЗМАМИ 115.5 KB
  Эта патология имеет врожденную этиологию однако аневризмы могут возникать и как приобретенная патология развиваясь вторично при дегенеративных процессах; часто встречаются у гипертоников [II] 21 больных с церебральными артериальными аневризмами АА имеют более чем одну аневризму [7]. Примерно 1 3 больных погибают или остаются глубокими инвалидами после первого же кровоизлияния а из оставшихся больных только 1 3 остаются функционально полноценными [9]. предложили клиническую систему градации состояния больных с САК.
22258. ПРИНЦИПЫ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ ОСТРЫХ СУБАРАХНОИДАЛЬНЫХ КРОВОИЗЛИЯНИЯХ НЕТРАВМАТИЧЕСКОЙ ЭТИОЛОГИИ 127 KB
  Cerebral arterial spasm: a controlled trial of nimodipine in patients with subarachnoid hemorrhage. Clinical vasospasm after subarachnoid hemorrhage: response to hypervolemic hemodilution and arterial hypertension. Intracerebral hemorrhage more than twice as common as subarachnoid hemorrhage. Aspects of the medical management in aneurysmal subarachnoid hemorrhage.
22259. КОРРЕКЦИЯ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ В ПРАКТИКЕ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ С ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ И СОСУДИСТЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ГОЛОВНОГО МОЗГА 73.5 KB
  Повышенное АД традиционно считается неблагоприятным фактором для прогноза заболеваний головного мозга что объясняется несколькими причинами. Кроме того ряд авторов рассматривают артериальную гипертензию как пусковой фактор вазогенного отека мозга изза развития феномена роскошной перфузии . Эти исследователи предполагают что избыточный кровоток в церебральных сосудах может приводить к транскапиллярному переходу жидкой части крови в интерстициальное пространство развитию отека и дислокации мозга [2122].
22260. Лечение постперфузионной энцефалопатии 26 KB
  У каждого больного после искусственного кровообращения страдает церебральная ауторегуляция и происходит ишемия и отек головного мозга.В первые пять суток после развития потери сознания или судорог терапия должна быть направлена на поддержание нормального давления крайне нежелательна и даже губительна гипертензия и на максимально возможное подавление функциональной активности головного мозга. Падение ликворного давления на 34 сутки может являться результатом вклинения ствола мозга и декомпенсации отека.