35825

Економічний аналіз

Шпаргалка

Экономическая теория и математическое моделирование

Зміст експлуатаційної фази життєвого циклу проекту. Концепція беззбитковості інвестиційного проекту. Мета завдання та зміст технічного аналізу проекту. Методологія аналізу динамічності проекту.

Украинкский

2013-09-20

709.5 KB

23 чел.

Каталог по теории

1. Альтернативна вартість та її використання в проектному аналізі.

2. Економічна характеристика факторів, що впливають на вартість грошей в часі.

3. Економічний зміст та класифікація явних затрат за проектом.

4. Економічний зміст та методологія визначення неявних вигод і затрат за проектом.

5. Економічний зміст та методологія розрахунку додаткового грошового потоку.

6. Зміст експлуатаційної фази життєвого циклу проекту.

7. Концепція беззбитковості інвестиційного проекту.

8. Концепція неявних вигод і затрат в проектному аналізі.

9. Концепція та принципи проектного аналізу.

10. Концепція явних вигод і затрат в проектному аналізі.

11. Мета та зміст екологічного аналізу при проведенні проектного аналізу.

12. Мета та зміст економічного аналізу.

13. Мета, завдання та зміст технічного аналізу проекту.

14. Мета, завдання та інструментарій інституціонального аналізу.

15. Мета, завдання та субєкти комерційного аналізу, його зміст.

16. Мета, зміст та задачі фінансового аналізу.

17. Методи зниження ризику, їх сутність та приклади використання(см.43)

18. Методологія аналізу динамічності проекту.

19. Методологія кількісної оцінки проектних ризиків.

20. Методологія якісного та кількісного аналізу проектних ризиків.

21. Місце виробничого лівериджу в управління затратами за проектом.

22. Номінальна та реальна процентні ставки: економічний зміст та методологія розрахунку.

23. Основні ознаки та класифікація проектів.

24. Особливості визначення економічної вартості проекту.

25. Особливості визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень.

26. Особливості врахування інфляційних процесів при визначенні грошового потоку за традиційною та нетрадиційною методикою.

27. Особливості нетрадиційного методу врахування інфляції при визначенні грошових потоків за проектом.

28. Особливості традиційного методу врахування інфляції при визначенні грошових протоків за проектом.

29. Поняття грошового потоку, методика розрахунку та фактори, що впливають на його величину.

30. Поняття та методика розрахунку номінальної та реальної процентних ставок.(см. 22)

31. Поняття та структура життєвого циклу проекту.

32. Поняття та структурна характеристика життєвого циклу проекту.

33. Поняття теперішньої та майбутньої вартості грошей для різних потоків платежів.

34. Поняття явних та неявних вигод та затрат. Визначення вигод і затрат в проектному аналізі.

35. Поняття, основні ознаки та класифікація проектів.

36. Поняття, призначення та методологія розрахунку додаткового та кумулятивного грошових потоків в проектному аналізі.

37. Порівняльна характеристика фінансового та економічного аспекту проектного аналізу.

38. Прикладна характеристика принципів проектного аналізу.

39. Сутність та методологія аналізу проектних ризиків.

40. Сутність та умови застосування неформальних процедур оцінки ефективності проектів.

41. Сутність, основні складові та методологія проектного аналізу.

42. Теоретико-методологічні основи встановлення цінності проекту.

43. Характеристика методів зниження величини проектних ризиків.

44. Характеристика методів нарахування амортизації та їх вплив на формування грошового потоку.

45. Характеристика робіт, що виконуються на інвестиційній фазі життєвого циклу проекту.

46. Характеристика робіт, що виконуються на передінвестиційній фазі життєвого циклу проекту.

47. Характеристика середовища та учасників проекту.

48. Характеристика фінансових критеріїв прийняття проектних рішень.

49. Характеристика явних вигод за проектом.

1. Альтернативна вартість та її використання в проектному аналізі.

Альтернативна вартість – це втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншої, яка притаманна варіанту, найкращому з тих, що лишилися.

Іншими словами альтернативна вартість – це вигода від якої довелося відмовитися при обмеженості ресурсів, це ціна втраченої вигіднішої альтернативи.

Класифікація альтернатив:

  •  взаємовиключні рішення;
  •  заміщувальні рішення;
  •  незалежні рішення;
  •  синергетичні рішення;
  •  взаємодоповнюючі рішення;
  •  умовні рішення.

До взаємовиключних належать такі рішення, прийняття одного з котрих виключає прийняття іншого. За приклад може слугувати рішення щодо створення на конкретній земельній ділянці зони відпочинку чи спорудження металургійного комбінату.

До заміщувальних належать рішення, прийняття яких тим чи іншим чином сприяє досягненню різних цілей. Наприклад, гребля будується і для роботи гідроелектростанції, і для зрошення сільськогосподарських угідь. Але технічні характеристики греблі для досягнення оптимальної роботи станції та для оптимального зрошення різні. Відтак, можливі рішення про технічні характеристики греблі будуть заміщувальними, оскільки вони так чи інакше враховують обидві мети.

До синергетичних належать рішення, прийняття одного з котрих збільшує ефективність прийняття іншого. Наприклад, модернізація залізничного вокзалу та морського порту міста.

До взаємодоповнюючих належать такі рішення, реалізація одного з яких є необхідною умовою реалізації іншого.

До умовних належать рішення, прийняття одного з котрих є можливим лише за умови прийняття іншого. Наприклад, встановлення системи очищення викидів та запуск котельної.

2. Економічна характеристика факторів, що впливають на вартість грошей в часі.

Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність до ліквідності.

Інфляція – це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей.

Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скороченні товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей.

Головними чинниками інфляційних процесів є не зумовлена зростанням товарної маси в обігу емісія грошей, порушення пропорційності виробництва та обігу, а також помилки в політиці ціноутворення.

Ризик – це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож вище цінують ті гроші, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому.

Схильність до ліквідності – це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностями та ризикованими вкладеннями.

Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що й впливає на цінність грошей у часі.

 3. Економічний зміст та класифікація явних затрат за проектом.

Явними називають матеріальні затрати, обумовлені збільшенням витрат або отриманням додаткових витрат, величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту. оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін Вони мають наступну класифікацію:

1). Залежно від можливості відображення в бухгалтерській звітності:

- бухгалтерські .явні витрати, які утворюються під час сплати за ресурси зовнішньому постачальнику.

-економічні. відносять як явні (бухгалтерські), так і неявні витрати, які виникають у разі використання фірмою власних ресурсів.

2). За ступенем динамічності залежно від зміни обсягу виробництва:

- змінні. Мають власні розміри у прямому співвідношенні із змінами обсягів виробництва, (вартість сировини, пряма з/п, оплата електроенергії спожитої устаткуванням під час здійснення виробничого процесу)..;

- постійні. Не пов’язані із змінами обсягів виробництва (амортизація, орендна, страхові платежі, ремонт та експлуатація будівель та споруд)

Поділ витрат на постійні і змінні пов’язаний із причинним механізмом їх змін

3).За періодом здійснення витрат:

- довгострокові, У довгостроковій перспективі витрати мають тенденцію до змін. Так, зміна величини орендної плати; зниження або збільшення заробітної плати; збільшення обсягів виробництва, внаслідок чого зменшуються постійні витрати на одиницю продукції тощо, впливають на зменшення або збільшення загальних витрат. Тобто, довгострокові витрати є більш гнучкими;

- короткострокові витрати не є гнучкими, оскільки вони обмежені умовами існуючої технології та ціновими характеристиками ресурсів.

Поділ витрат на короткострокові та довгострокові пов’язаний зі ступенем мобільності витрат.

4). За ступенем віднесення затрат на одиницю продукції:

-середні; 

- граничні-додаткові витрати, які необхідно здійснити для виробництва додаткової одиниці продукції.

Поділ витрат на середні та граничні пов’язаний з необхідністю визначення доцільності нарощування обсягів виробництва.

5.За походженням витрат:

- експлуатаційні, до них належить величина всіх платежів за матеріальні ресурси, оплата праці, накладні витрати, пов’язані з виробництвом продукції та функціонуванням підприємства.;

- фінансові, до яких відносяться процентні платежі, орендна плата тощо.;

Поділ витрат на експлуатаційні та фінансові пов’язаний з походженням витрат.

6) За ступенем покриття реальної вартості:

6.1. За цінами хронологічно перших купівель (FIFO) – оцінка ресурсів проводиться за зниженими цінами, дозволяє продемонструвати більш високий рівень доходності п-ва в очах інвесторів;

6.2. За цінами останньої партії (LIFO) – дозволяє скоротити податок на прибуток, а також забезпечити можливість п-ва до відтворення оборотних активів.

4. Економічний зміст та методологія визначення неявних вигод і затрат за проектом.

В концептуальному тлумаченні до вигод відносять те, сприяє досягненню цілей проекту, а до затрат – те, що знижує можливість їх досягнення.

До неявних вигод (затрат) відносяться побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов’язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов’язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому.

Методика оцінки неявних вигод і затрат передбачає застосування таких прийомів:

  •  визначення цін товарів і послуг споріднених ринків, на яких дані неявні вигоди і затрати мають кількісний вимір (наприклад, для оцінки незручностей, що викликані шумом та забрудненням автомагістралі можна використовувати ціни на ринку житла);
  •  непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку, що полягає в опитуванні людей, яких стосується проект, на предмет того, чи готові вони заплатити (за отримання вигоди або усунення затрат) або одержати компенсацію (за відмову від вигод або за затрати), якби існував ринок для даних неявних вигод або затрат;
  •  максимальна – мінімальна величина – визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити ( наприклад, можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть вигоди цю суму затрат).

5. Економічний зміст та методологія розрахунку додаткового грошового потоку.

Додатковий грошовий потік (ДГП) – це приріст грошового потоку внаслідок впровадження ситуації „з проектом” у порівнянні з ситуацією „без проекту”.

Існують 2 методи розрахунку додаткового грошового потоку:

1. Метод „аналізу різниць”.

2. Метод урахування фактора часу.

Алгоритм розрахунку ДГП за методом аналізу різниць:

1. Визначається відхилення сукупної виручки від реалізації продукції для ситуації „з проектом” у порівнянні з ситуацією „без проекту”.

2. Визначається відхилення по всіх статтях затрат на виробництво продукції, а також сумарне відхилення за цим показником.

3. Визначається додатковий валовий прибуток як різниця між сумарним відхиленням виручки від реалізації продукції та сумою відхилень у затратах на виробництво.

4. З додаткового валового прибутку вираховується податок (25%) та інші обов’язкові платежі.

5. Розраховується приріст чистого доходу (ΔЧД) як різниця між приростом валового прибутку та податками на цей приріст:

ΔЧД=ЧД „з проектом” – ЧД „без проекту”

6. Визначається податкова пільга на амортизацію:

ППА=ΔАВ*податок на прибуток/100,

де ΔАВ – приріст амортизаційних відрахувань внаслідок впровадження проекту.

7. Визначається ДГП як сума додаткового чистого прибутку та податкової пільги на амортизацію:

ДГП=ΔЧД+ППА.

Одним з недоліків даного методу є те, що при його використанні не враховується фактор часу, між тим як величина окремих розрахункових показників має властивість змінюватись у часі з урахуванням діючої відсоткової ставки та темпів інфляції. Для усунення цього недоліку доцільно користуватися методикою розрахунку додаткового грошового потоку з урахуванням фактора часу.

До можливих додаткових вигод від проекту можна віднести:

1. надходження коштів від продажу застарілих фондів;

2. економія витрат на обслуговування обладнання завдяки зміні застарілих фондів;

3. додаткові амортизаційні відрахування на нове обладнання;

4. пільги з оподаткування при наданні інвестиційного кредиту;

5. додатковий дохід одержаний внаслідок зменшення оподаткування;

6. отримання ліквідаційної вартості з нових основних фондів;

7. зниження собівартості випуску продукції;

8. збільшення обсягу випуску продукції.

До можливих додаткових витрат відносять:

1. витрати на придбання нового обладнання;

2. додаткові щорічні витрати на виробництво продукції;

3. зменшення амортизаційних відрахувань при продажу основних фондів;

4. податки на доходи від продажу застарілих фондів;

5. зростання податків внаслідок підвищення прибутковості підприємства;

6. втрачені доходи, які отримувало підприємство від використання старих основних фондів.

 6. Зміст експлуатаційної фази життєвого циклу проекту.

Експлуатаційна фаза поділяється на наступні стадії:

1.введення в експлуатацію;

2.виробнича експлуатація;

3.остаточна оцінка.

Ця фаза повинна розглядатися з точки зору як короткотермінових, так і довготермінових засад. Короткотермінові стосуються початку виробництва, коли виникають проблеми, що пов’язані із застосуванням технології, роботою устаткування або недостатньою продуктивністю через нестачу кваліфікованого персоналу. Більшість цих проблем виникають на стадії вибору проекту.

Довготермінові засади стосуються обраної стратегії та загальних витрат на виробництво і маркетинг, а також надходжень від продаж продукції за проектом. Ці чинники безпосередньо пов’язані з прогнозом, який здійснено на передінвестиційній фазі. Якщо стратегія та перспективна оцінка являється помилкова, внести нові корективи буде складно і дорого коштувати.

Під час здійснення першої стадії, здійснюється моніторинг-проект, що має на меті ефективність використання виділених коштів, надати допомогу у вирішення проблем, щодо досягнення цілей, зібрати інформацію, яка дозволить реалізувати накопичений досвід у подальших проектах. Формами нагляду кредиторів при моніторинг-проекту є звіт та кінцева оцінка.

На 2 стадії проектоване будівництво виходить на запроектовану потужність.

На 3 стадії здійснюється кінцева оцінка доцільності та ефективності впровадженого проекту.

7. Концепція беззбитковості інвестиційного проекту

Концепція беззбитковості полягає у визначенні обсягу продукції, реалізація якої дозволить підприємству відшкодувати витрати на виробництво.

В межах даної концепції розраховуються наступні показники:

1. Виробничий ліверидж, який дає змогу визначити на скільки відсотків зміниться прибуток підприємства внаслідок зміни обсягу реалізації продукції:

С – сила дії виробничого важелю.

2. Точка беззбитковості, яка дозволяє визначити мінімально можливий для підприємства обсяг виробництва продукції в наступному виразі:

де Впост – постійні витрати на весь обсяг виробництва продукції;

Ц – ціна за одиницю продукції;

Взм – змінні витрати на одиницю продукції.

3. Поріг рентабельності, тобто мінімально можливий обсяг виручки від реалізації продукції при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків:

8. Концепція неявних вигод і затрат в проектному аналізі.

В аналізі інвестиційних проектів розрізняють явні та неявні вигоди і затрати. До неявних вигід (затрат) належать побічні вигоди(затрати), які супроводжують проект .Вони пов’язані, як правило, з економ-ми або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов’язково відображаються в економ-ій оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигід і затрат з точки зору екон-го аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції. + методи оцінки неявних вигод та затрат.

До неявних вигід (затрат) належать побічні вигоди(затрати), які супроводжують проект .Вони пов’язані, як правило, з економ-ми або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затарати) обов’язково відображаються в економ-ій оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигід і затрат з точки зору екон-го аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції. + методи оцінки неявних вигод та затрат.

Методика оцінки неявних вигід і затрат передбачає застосування прийомів:1)визначення цін товарів і послуг споріднених ринків,на яких вонимають кількісний вимір. 2)непряма оцінка,або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку,що полягає в опитуванні людей,яких стосується проект, чи були б вони готові заплатити(за отримання вигоди або усунення затрат)або одержати компенсацію(за відмову від вигід або за затрати),якби існував ринок для даних неявних вигід або затрат.3)максимальна-мінімальна величина-визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити. Можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть вигоди цю суму затрат.Неявні вигоди і затрати досить часто супроводжують проекти із зовнішніми ефектами. Такі побічні витрати оцінюються або: 1)за величиною мінімальної компенсації, яку вони вимагали б для того, щоб відновити попередній рівень добробуту без даного зовнішнього ефекту;2)за тією максимальною сумою яку вони готові заплатити, щоб прийняти цей зовнішній ефект.

 9. Концепція та принципи проектного аналізу.
Концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту. Вона концентрується на з’ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проекту; природного та соціального зовнішнього середовища, визначається різницею між вигодами від впровадження проекту та витратами на його здійснення.
Основними принципами проектного аналізу є: 1)принцип альтернативності, який зумовлює раціональну поведінку, що характеризується вибором найкращого варіанта з наявно можливих з точки зору різноманітних можливостей використання ресурсів та різноманітних шляхів досягнення проектних цілей; 2)принцип обумовленості, сутність якого полягає в тому, що при аналітичних розрахунках оцінка проекту базується на тих грошових потоках, значення яких безпосередньо пов’язано з реалізацією проекту (тобто, зміна значень певних вихідних фінансово – економічних параметрів внаслідок впровадження проекту обумовлює зміну результуючих показників ; 3)принцип маржинальності, або принцип прирісної природи, сутність якого полягає в тому, що в аналізі проекту повинні використовуватися не загальні чи середні величини, а приріст змінної, обумовлений реалізацією проекту; 4)принцип порівняння ситуації „з проектом” з ситуацією „без проекту”. Характерною особливістю якого є врахування очікуваних з часом змін у потоках вигід і витрат як для ситуації з проектом, так і без проекту; 5)принцип визначення строку початку і завершення проекту, оскільки зміна тривалості проекту впливає на доходи та витрати за проектом.

10. Концепція явних вигод і затрат в проектному аналізі.

В концептуальному тлумаченні до вигод відносять те, сприяє досягненфню цілей проекту, а до затрат – те, що знижує можливість їх досягнення.

В аналізі інвестиційних проектів розрізняють явні та неявні вигоди і затрати.

Явними називають матеріальні вигоди (затрати), обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту. оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін.

Явні вигоди від проекту виникають або від збільшення обсягів випуску, що сприяє зниженню собівартості продукції у розрізі постійних витрат, або від можливості підвищення ціни на продукцію, що виробляється.

Збільшення фізичного обсягу виробництва – найбільш типовий вид матеріальних вигод, визначення яких базується на додаткових грошових надходженнях, що виникають завдяки проекту.

В окремих випадках вигоди від проекту можуть виглядати як підвищення якості продукції, що в свою чергу забезпечить збільшення попиту на неї, а, отже, і збільшення обсягу виробництва.

До вигод, що також можуть бути отримані в результаті реалізації проекту відносять такі зміни:

  1.  кваліфікації працівників;
  2.  у часі реалізації;
  3.  місця реалізації;
  4.  виду продукту.

Витратами в аналізі інвестиційних проектів називають такі витрати, які утворюються при розробці та реалізації проекту. Вони мають наступну класифікацію:

1. Залежно від можливості відображення в бухгалтерській звітності: бухгалтерські; економічні.

2. За ступенем динамічності залежно від зміни обсягу виробництва:змінні; постійні.

3. За періодом здійснення витрат: довгострокові;короткострокові.

4. За ступенем віднесення затрат на одиницю продукції:середні;граничні.

5. За походженням витрат:експлуатаційні;фінансові.

11. Мета та зміст екологічного аналізу при проведенні проектного аналізу.

Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екол. помилки у майбутньому. Попереднє ретельне планування може допомогти мінімізувати і навіть уникнути забруднення та незворотних змін у довкіллі.

При оцінці впливу проекту на навколишне середовище (повітря, воду землю) проектний аналіз передусім має враховувати вплив на здоров’я нації і безпеки робочих місць, а також на соціальні культурні цінності суспільства.

Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигод і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формування заходів, необхідних для пом'якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту.

Зміст екологічного аналізу:

1.пошук альтернативних шляхів реалізації проекту, які б наносили мінімальну шкоду навколишньому середовищу. Для цього: підготувати детальну оцінку бази екологічних і природних ресурсів; здійснювати нагляд за змінами навколишнього середовища.

2.розробка проектно-кошторисної документації, яка передбачає: гарантію безпеки навколишнього середовища; аналіз взаємопов’язаних наслідків; мінімізація витрат щодо екологічного аспекту.

3.визначення джерел відшкодування витрат, які пов’язані з подоланням екологічних наслідків.

4.підготовка кадрів, які б могли здійснювати екологічні спостереження.

Успішна розробка проекту передбачає наявність впевненості в тому, що потенційний негативний або несприятливий вплив на довкілля визначатиметься та оцінюватиметься таким чином, що його можна буде уникнути або зменшити шляхом внесення відповідних змін до проекту.

12. Мета та зміст економічного аналізу.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигод меншими витратами. Економічний аналіз має на мeтi оцінити вiдповiднiсть проекту його економiчному середовищу, що регламентує розподiл доходiв, обмеження або стимулювання виробництва й торгiвлi тощо, i безпосередньо впливає на фінансову здiйснюванiсть проекту.

Метою економічного аналізу проекту є встановлення його національної привабливості, оцiнка його економічної ефективності на підставі альтернативної вapтостi pecypciв, якi використовуються у проектi, i продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Вuзначення економiчноiї цiнностi nроекту засноване на: оцiнцi впливу результатiв проекту на розвиток національної економіки (економічної привабливості); оцiнцi використовуваних pecypciв i результатiв проекту за цiнами, що відображають їх справжню цiннiсть для національної економіки (тiньове ціноутворення); встановленні безпосередніх впливів проекту на eкoноміку країни (зміна попиту i пропозиції на oкpeмi товари, зайнятостi, платiжного балансу, економiчної ситуацiї i т. п.), а також опосередкованого впливу результатiв проекту (розвиток нових галузей, залучення до виробництва недовикористаних потужностей). Вони вiдображаються в економiчнiй оцінці відчутних i невідчутних вигод та витрат проекту.

13. Мета, завдання та зміст технічного аналізу проекту.

Після того, як зібрана по проекту інформація підтвердила наявність ринку і можливість успішної реалізації товарів і послуг, що будуть виготовлені в результаті реалізації проекту, аналітики приступають до аналізу технічної обґрунтованості проекту.

Результати технічного аналізу дозволяють відповісти на запитання: «Який спосіб виробництва обрати для виготовлення продукції проекту та якими витратами цей процес супроводжуватиметься?»

 Завдання ТА: - вибір технології виробництва, яка б відповідала цілям проекту;- визначення ступеня доступності потенціалу, сировини, робочої сили, їх вартісна оцінка; - визначення альтернативності та проблем техн. характеру.

 Метою технічного аналізу є здійснити оцінку з точки зору його технічнічної здійсненності.

Технічний аналіз проекту проводять у кілька етапів.(зміст) Можна запропонувати таку схему виконання робіт з оцінки технічних аспектів проекту: -визначення місцезнаходження проекту та об'єкта його будівництва;

-обґрунтування вибору масштабу підприємства та проектних обсягів виробництва;-вибір технології виробництва та устаткування; -ідентифікація інфраструктури об'єкта проектування;-розробка проектної документації;

підготовка графіка здійснення проекту;-підготовка, освоєння та забезпечення якості виробництва, становлення стандартів і норм виробництва; -оцінка витрат на здійснення та експлуатацію проекту;

-проектування матеріально-технічного постачання проекту;-розрахунок витрат виробництва та збуту продукції проекту.

14. Мета, завдання та інструментарій інституціонального аналізу.

Надання якісної характеристики впливу на проект його зовнішнього середовища, дає можливість успішної реалізації проекту. Для цього в заданих умовах використовують інституційний аналіз.

Метою проведення інституційного аналізу проекту є надання оцінки екон., політ., та правовому середовищу в рамках якого реалізуватися проект.

Завдання :

- виявити і описати фактори екон. і політ. характеру, які впливають на результат реалізації проекту;

- оцінити вплив найважливіших законів, норматив. актів.

- оцінити слабкі та сильні сторони організації, які приймають участь;

- формулювання пропозицій по консультаційному обслуговуванню, підготовці та реалізації проекту.

Інструментарій інституційного аналізу: збір та обробка наявної статистичної інформації стосовно стану зовнішнього середовища, оцінка висновків експертів, щодо можливостей організацій, які приймають участь у проекті.

Зовнішні фактори практично не можуть бути змінені розробниками та менеджерами проекту; фактично вони є системою обмежень, яка повинна враховуватися у процесі підготовки проектних рішень.

Аналіз інституційних характеристик внутрішніх елементів проекту передбачає їх діагностику, оцінку можливого впливу на успішність виконання проекту, а також розробку рекомендацій по підвищенню ефективності менеджменту проекту, якості організаційної структури і, у разі необхідності, розробку програми технічної допомоги при підготовці й реалізації проекту.

15. Мета, завдання та субєкти комерційного аналізу, його зміст.

Метою комерційного аналізу є обгрунтування комерційної спроможності проекту, оцінка можливості реалізації даного продукту на обраному ринку та отримання рівня доходу, що дозволив би покрити витрати за проектом і задовольнити інтереси інвесторів

Маркетинговий аналіз проекту передбачає багатоступеневу методику аналізу ринку:

-аналіз попиту і стратегії його розвитку;

-аналіз ринкового середовища;

-стратерія проекту;

-маркетингова концепція;

-маркетинговий план.

Завданнями комерц. аналізу є :

-визначення ціни продукції за проектом;

-визначення заходів в межах маркетингової діял-ті, які треба здійснити для просування продукту на обраний споживчий ринок;

-визначення ринку на якому буде реалізовуватись продукт проекту, з”ясування всіх хар-к цього ринку.

Суб”єктами комерц. аналізу є:

-Споживачі продукту.

-Конкуренти.

-Коньюнктура ринку.

-Умови руху товарів.

-Якісні характеристики товарів.

Зміст комерційного аналізу зводиться до слідуючих етапів:

1 етап. Аналіз ринкових можливостей, який базується на системах:

а) ринкової інформації

б) аналіз мікросередовища в якому буде реалізовуватися проект

в) аналіз макросередовища

г) аналіз оптового ринку

д) аналіз роздрібного ринку

2 етап. Вибір цільових ринків, передбачає вивчення попиту, сегментування ринку, підбір цільових сегментів, позицірнування товарів, визначення прогнозованого обсягу збуту.

3 етап. Розробка і реалізація маркетингових заходів, яка починається з розробки комплексу маркетингу, який включає в себе:

а) розробку товарів з урахуванням товарної стратегії підприємства, механізму ціноутворення, організації товаропросування, стимулювання збуту.

б) маркетингову ревізію, що являє собою комплекс системних досліджень маркетингової діяльності проекту за такими напрямками: маркетингове середовище, ревізія стратегій маркетингу, ревізія діяльності служб маркетингу, ефективність всієї системи маркетингу.

16. Мета, зміст та задачі фінансового аналізу.

Метою фінансового аналізу є ідентифікація всіх фінансових наслідків проекту, визначення його фінансової життєздатності для прийняття рішень про доцільність інвестування та фінансування проекту.

Умовами позитивної оцінки проекту є його технічна здійснюваність з фінансової точки зору, можливість реалізації проекту в даному соціально-економічному та екологічному середовищі, а також прийнятність часового періоду для осіб, які приймають рішення про інвестування.

Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:

1)дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства "без проекту" і "з проектом";

2)оцінити потребу в фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;

3)визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;

4)оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Результати фінансового аналізу безпосередньо впливають на проектне рішення кожного з учасників проекту: замовників, власників, інвесторів, кредиторів, урядових установ. Приватні підприємці чи урядові установи, які інвестують проект, завдяки фінансовому аналізу отримують інформацію про можливості проекту генерувати явні та неявні вигоди. Раціональні власники капіталу при прийнятті інвестиційного рішення повинні бути впевнені у віддачі вкладених грошових коштів. Комерційні кредитні організації вивчають інформацію фінансового аналізу для визначення доцільності фінансування даного проекту, можливості отримання процентних платежів, що забезпечують прибуток, і повернення боргових зобов'язань. Вивчення руху грошових коштів по роках проекту дозволяє обґрунтувати вибір типу фінансової позички та схеми повернення боргу. Організації, що забезпечують пряму та непряму підтримку проектів шляхом надання субсидій, пільгового кредитування, а також стимулюють розвиток регіонів, галузей чи окремих виробництв, використовують фінансовий аналіз для визначення економічної ефективності та привабливості проекту.

Фінансовий аналіз, як правило, передує економічній оцінці проекту, яка визначає цінність його для суспільства. Тому учасники проекту, які здійснюють його підтримку, отримують з фінансового аналізу інформацію про доцільність і необхідність стимулювання інвестиційного процесу.

18. Методологія аналізу динамічності проекту.

В межах аналізу динамічності проекту розраховуються наступні показники:

1. Запас надійності, який дозволяє визначити максимально можливе зниження ціни на продукцію без шкоди для виробника:

де Ц – ринкова ціна;

Цmin – мінімально можлива ціна, тобто її с/вартість.

2. Запас фінансової міцності, який дозволяє з’ясувати на яку величину (в абсолютному і відносному виразі) можна зменшити виручку від реалізації продукції без шкоди для виробника:

в абсолютному виразі:

в відносному виразі:

19.Методологія кількісної оцінки проектних ризиків.

Методологічною базою аналізу ризику інвестиційних проектів є розгляд вихідних даних як очікуваних значень певних випадкових величин з відомими законами імовірнісного розподілу.

Законом розподілу випадкової величини називається закон відповідності між можливими значеннями випадкової величини та їх імовірностями.

Закон розподілу характеризується кількома показниками:

1.математичне очікування: М = ∑ хіРі

де, хі – кількісне значення події, що досліджується; Рі – імовірність отримання значення хі.

2.дисперсія: D(x)= ∑ (хі-хср)^2Рі

3.середньоквадратичне відхилення: σ (х) = √ D(x)

4.коефіцієнт варіації: V (x) = σ (x) / M (x)

Найчастіше як міру ризику використовують середньоквадратичне відхилення. Чим більше його значення, тим більший ризик.

Якщо порівнюються два проекти з різними очікуваними значеннями NPV, то використовується коефіцієнт варіації, який показує частку ризику на одиницю очікуваного значення NPV.

Основною ідеєю аналізу рівня власного ризику проекту є оцінка невизначеності очікуваних грошових потоків від даного проекту. Цей аналіз може бути проведений різними методами – від неформальної інтуїтивної оцінки проекту до складних розрахункових методів та використання статистичного аналізу й математичних моделей.

Практично всі розрахункові значення грошових потоків, на яких заснований проектний аналіз, є очікуваними значеннями випадкових величин з певними законами розподілу. Ці розподіли можуть мати більшу чи меншу варіацію, що є відображенням більшої чи меншої невизначеності, тобто ступеня власного ризику проекту.

20. Методологія якісного та кількісного аналізу проектних ризиків.

Мета аналізу ризику - дати потенційним партнерам або учасникам проекту потрібні дані для прийняття рішення щодо доцільності участі у проекті та заходів їх захисту від можливих фінансових втрат. Аналізу ризику може бути:

-якісний - визначення показників ризику, етапів робіт, при яких виникає ризик, його потенційних зон та ідентифікація ризику;

-кількісний - передбачає числове визначення розміру окремих ризиків, а також проекту в цілому.

До якісних методів ризику слід віднести експертний аналіз ризиків. Він застосовується на початкових етапах роботи над проектом; його переваги: можливість оцінки ризику до розрахунків показників ефективності, відсутність необхідності у точних первинних даних і сучасному програмному забезпеченні, а також простота розрахунків. Однак експертний аналіз ризиків, як і будь-яка експертна оцінка, достатньо суб’єктивний і не завжди дає змогу дати незалежну характеристику події, що аналізується.

У разі невеликої кількості змінних і можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна скористатися методом дерева рішень, яке будується на основі виділених робіт (подій), що відображають життєвий цикл проекту, визначають ключові події, що впливають на проект, час їх настання і можливі рішення, які можуть бути прийняті в результаті настання кожного ключового виду роботи з визначення ймовірності їх прийняти вартості робіт.

Найбільш відомими методами аналізу ризику є метод чутливості, метод сценаріїв та метод Монте-Карло. Суть аналізу чутливості полягає у вимірюванні чутливості основних результуючих показників проекту (NPV або IRR) до зміни тієї чи іншої змінної величини. Аналіз чутливості надає можливість судити про наслідки невід’ємної невизначеності в проектах.

При аналізі сценаріїв експерт об’єднує всі можливі для невизначених змінних величин у більшу кількість сценаріїв, кожний з яких передбачає тільки одну комбінацію оцінки окремої змінної величини. Метою аналізу сценаріїв є розглянути екстремальні результати та ймовірність розподілу чистої теперішньої вартості проекту.

Метод Монте-Карло здійснюється за допомогою електронних таблиць і полягає у тому, що аналітик визначає вид і ймовірність розподілу масштабів реалізації проекту і методом відбору мір значущості невизначених змінних розраховує можливість розвитку кожної моделі. Метод Монте-Карло можна розглядати як свого роду імітацію майбутнього в лабораторних умовах.

Методологічною базою аналізу ризику інвестиційних проектів є розгляд вихідних даних як очікуваних значень певних випадкових величин з відомими законами імовірнісного розподілу.

Законом розподілу випадкової величини називається закон відповідності між можливими значеннями випадкової величини та їх імовірностями.

Закон розподілу характеризується кількома показниками:

1.математичне очікування: М = ∑ хіРі

де, хі – кількісне значення події, що досліджується; Рі – імовірність отримання значення хі.

2.дисперсія: D(x)= ∑ (хі-хср)^2Рі

3.середньоквадратичне відхилення: σ (х) = √ D(x)

4.коефіцієнт варіації: V (x) = σ (x) / M (x)

Найчастіше як міру ризику використовують середньоквадратичне відхилення. Чим більше його значення, тим більший ризик.

Якщо порівнюються два проекти з різними очікуваними значеннями NPV, то використовується коефіцієнт варіації, який показує частку ризику на одиницю очікуваного значення NPV.

Основною ідеєю аналізу рівня власного ризику проекту є оцінка невизначеності очікуваних грошових потоків від даного проекту. Цей аналіз може бути проведений різними методами – від неформальної інтуїтивної оцінки проекту до складних розрахункових методів та використання статистичного аналізу й математичних моделей.

Практично всі розрахункові значення грошових потоків, на яких заснований проектний аналіз, є очікуваними значеннями випадкових величин з певними законами розподілу. Ці розподіли можуть мати більшу чи меншу варіацію, що є відображенням більшої чи меншої невизначеності, тобто ступеня власного ризику проекту.

21. Місце виробничого лівериджу в управління затратами за проектом.

При управлінні структурою поточних витрат слід враховувати ефект виробничого важеля (лівериджу). Виробничий важіль – це залежність прибутку від структури витрат, яка обумовлена зміною обсягу виробництва; він показує, на скільки відсотків збільшиться прибуток від збільшення виручки на 1%.

Співвідношення між статтями поточних витрат може бути різним і визначається технічною й технологічною політикою, обраною при підготовці проекту. Зміна структури поточних витрат може істотно вплинути на величину прибутку. Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням умовно-постійних та відносним зменшенням умовно-змінних витрат. Однак ця залежність має нелінійний характер, тому знайти її оптимальне поєднання нелегко. Цей взаємозв’язок характеризується категорією виробничого важеля. Його рівень тим вищий, чим вища частка умовно-постійних витрат.

Виробничий важіль показує потенційну можливість впливати на валовий прибуток шляхом зміни структури поточних (валових) витрат та обсягу виробництва (продажів). 

22. Номінальна та реальна процентні ставки: економічний зміст та методологія розрахунку.

Номінальна процентна ставка (і) – це ставка доходу з позиції інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію (τ) та реальну процентну ставку (r):

і=τ+r

Ця формула використовується для незначних темпів інфляції (не більше 10%).

При значних темпах інфляції номінальна процентна ставка визначається за формулою:

і=r+r*τ+τ (формула Фішера),

де (r*τ) – інфляційна премія, тобто премія за інфляційне очікування, яку інвестори додають до реального, вільного від ризиків, рівня доходу.

Реальна процентна ставка (r) – це ставка доходу на капітал без урахування інфляції.

При незначних темпах інфляції:

r=i.

При значних темпах інфляції:

.

23. Основні ознаки та класифікація проектів.

До основних ознак проекту належать:

.кількісна вимірюваність, тобто всі витрати за проектом та вигоди від нього повинні бути визначені кількісно;.часовий горизонт дії, тобто жодний проект не може існувати без обмежень у часі; - цільова спрямованість, тобто проект завжди направлений на досягнення якоїсь конкретної мети, задоволення якоїсь потреби;.життєвий цикл, тобто взаємозв’язок і послідовність виконання фаз, стадій та етапів проекту;.системне функціонування проекту, елементний склад, тобто між елементами проекту існує взаємозв’язок, але склад проекту необов’язково повинен залишатися незмінним; .існування в певному зовнішньому середовищі.

До додаткових ознак проекту належать:

.ресурсні обмеження;

.неповторність, новітність поставлених задач і проблем;

.комплексність;

.необхідність правового та організаційного забезпечення.

Різноманітність проектів, що зустрічаються, можна класифікувати за різними критеріями:

.за класом проекту ( монопроект, мультипроект, мегапроект)

.монопроект – окремий проект різних типів, видів та масштабів;

.мультипроект – комплексний проект, що складається з ряду моно проектів і потребує застосування багато проектного управління;

.мегапроект – цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів;

за типом проекту ( технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані);

за видом проекту ( інвестиційні, інноваційні, дослідження і розвитку, освітні, комбіновані);

за тривалістю (короткострокові – до 3 років, середньострокові – від 3 до 5 років, довгострокові – понад 5 років);

за масштабом проекту ( дрібні – до 10 млн амер. дол.., середні – від 10 до 50 млн ам. дол.., великі – від 50 до 100 млн ам. дол.., дуже великі – більше 100 млн ам.дол.);

за складністю ( прості, складні та дуже складні .)

24. Особливості визначення економічної вартості проекту.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигод меншими витратами. Економічний аналіз має на мeтi оцінити вiдповiднiсть проекту його економiчному середовищу, що регламентує розподiл доходiв, обмеження або стимулювання виробництва й торгiвлi тощо, i безпосередньо впливає на фінансову здiйснюванiсть проекту.

Метою економiчного аналiзу проекту є встановлення його нацiональної привабливостi, оцiнка його економiчної ефективностi на пiдставi альтернативної вapтостi pecypciв, якi використовуються у проектi, i продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Вuзначення економiчноiї цiнностi nроекту засноване на: оцiнцi впливу результатiв проекту на розвиток національної економіки (економічної привабливості); оцiнцi використовуваних pecypciв i результатiв проекту за цiнами, що відображають їх справжню цiннiсть для національної економіки (тiньове ціноутворення); встановленні безпосередніх впливів проекту на eкoноміку країни (зміна попиту i пропозиції на oкpeмi товари, зайнятостi, платiжного балансу, економiчної ситуацiї i т. п.), а також опосередкованого впливу результатiв проекту (розвиток нових галузей, залучення до виробництва недовикористаних потужностей). Вони вiдображаються в економiчнiй оцінці відчутних i невідчутних вигод та витрат проекту.

25. Особливості визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень.

Тривалість проектного циклу, безумовно, не є нормативною величиною і залежить від великої кількості обставин, насамперед від виду проетку та його учасників.

Чітко встановлених норм і нормативів для визначення вартості передінвестиційних досліджень не існує. Ця величина залежить від таких чинників:

1) масштаб та природа проекту;

2) вид, межі та глибина передінвестиційних досліджень;

3) категорія замовника та підрядника досліджень;

4) час і зусилля, потрібні для збирання й аналізу інформації.

Зазвичай вартість таких досліджень оцінюється в потрібних людино-днях або людино-місяцях. Передінвестиційна стадія великих проектів вимагає 2-3 людино-місяців, попередні дослідження – від 6 до 12, а детальна розробка – 12-15. На підставі витрат у людино-днях (людино-місяцях) розраховуються витрати на оплату праці, відрядження, проживання, складання креслень, карт, документів, поштово-телеграфних і кошторисних накладних витрат.

Наявна практика визначення витрат на передінвест. Дослідження свідчить, що вони можуть плануватися у % від вартості проекту.

Витрати на супроводження проекту та його реалізацію значно відрізняються за фазами й стадіями ЖЦ проекту. Так, протягом передінвестиційної фази вони поступово зростають і є найвищими на стадії розробки та експертизи проекту і підготовки оціночного висновку.

Кожна фірма, замовник, інвестор самостійно визначають для себе величину тих витрат, які спрямовують на передінвестиційні дослідження. Суб’єктивні чинники, що впливають на цю величину:

1) досвід експертів, які проводять дослідження;

2) масштаб передбачуваної роботи; 3) складність досліджуваної галузі; 4) конкуренція між консультантами і експертами, умови роботи консалтингових фірм; 5) зацікавленість консультантів у проведенні подальших досліджень і співробітництві із замовником; 6) компетенція у проведенні переговорів з консультантами.

Витрати на передінвест.досл. можуть фінансуватися: інвестором; замовником; сторонніми організаціями, що зацікавлені в реалізації проекту. Часто зустрічається спільне фінансування, яке дозволяє проектним організаціям розподілити ці витрати між замовниками та інвесторами.

 26. Особливості врахування інфляційних процесів при визначенні грошового потоку за традиційною та нетрадиційною методикою.

Існують наступні методи урахування інфляції при визначенні грошових потоків:

1. традиційний;

2. нетрадиційний.

В межах кожного із цих методів визначається величина номінального та реального грошових потоків.

При традиційному методі вважається, що інфляція однаково підвищує вартість вигод і затрат:

τв=τз

Номінальний ГП розраховується за формулою:

Ця формула використовується у випадку, якщо і=τ.

У протилежному випадку, коли і≠τ розраховується реальний грошовий потік за формулою:

Приклади розрахунку номінального та реального ЧГП наводяться відповідно у дод. Ж і З, стор. 58-59 МВ.

При нетрадиційному методі вважається, що інфляція не однаково збільшує величину вигод та величину затрат:

τв≠τз

Алгоритм розрахунку номінального ГП:

1. здійснюється коригування доходів і затрат для кожного року окремо за формулою:

2. розраховується номінальний ЧГП за формулою:

,

тобто в даному випадку і=τ.

Приклад розрахунку – додаток К, стор. 60.

Алгоритм розрахунку реального ЧГП:

1. відбувається коригування вигод і затрат за формулою:

2. визначається реальний ЧГП за формулою:

Реальний ЧГП розраховується за умови, якщо і≠τ.

 

 27. Особливості нетрадиційного методу врахування інфляції при визначенні грошових потоків за проектом.

При нетрадиційному методі урахуванні інфляції вважається, що інфляція не однаково збільшує величину вигод та величину затрат:

τв≠τз

Алгоритм розрахунку номінального ГП:

1. здійснюється коригування доходів і затрат для кожного року окремо за формулою:

2. розраховується номінальний ЧГП за формулою при умові і=τ:

,

Алгоритм розрахунку реального ЧГП:

1. відбувається коригування вигод і затрат за формулою:

2. визначається реальний ЧГП при умові, якщо і≠τ за формулою:

28. Особливості традиційного методу врахування інфляції при визначенні грошових протоків за проектом.

При традиційному методі вважається, що інфляція однаково підвищує вартість вигод і затрат:

τв=τз

Номінальний ГП розраховується у випадку і=τ за формулою:

У протилежному випадку, коли і≠τ розраховується реальний грошовий потік за формулою:

29. Поняття грошового потоку, методика розрахунку та фактори, що впливають на його величину.

Грошовий потік – це різниця між кількістю отриманих та витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять на підприємство протягом деякого визначеного періоду часу:

ГПt=ЧДt+ННt або ГПt=ЧДt+АВt 

де ЧД – чистий дохід (чистий прибуток);

НН – наявні надходження на підприємство за період t, до яких відносять амортизаційні відрахування; нараховані, але не внесені податкові платежі; інвестиційний податковий кредит.

Чистий дохід підприємства визначається як різниця між доходами підприємства та витратами на виробництво з урахуванням податкових та інших обов’язкових платежів:

ЧД=(Дохід-Витрати-Податки)

В якості загального доходу розуміють виручку від реалізації продукції (найбільш вагома стаття), вартість проданого обладнання тощо.

Схема розрахунку чистого дисконтованого грошового потоку:

1. Визначається ЧД.

2. Визначаються амортизаційні відрахування.

3. Визначається чистий грошовий потік (ЧГП=ГП)

4. Визначається дисконтований чистий грошовий потік(ЧГПд), який розраховується за формулою:

Основними факторами, які здійснюють вплив на величину грошового потоку є амортизація і інфляційні процеси.

 

31. Поняття та структура життєвого циклу проекту.

Життєвий цикл проекту – це відтинок часу між моментом здійснення перших витрат на проект до моменту отримання останніх вигод від проекту.

Життєвий цикл проекту складається з таких фаз:1.передінвестиційна;2.інвестиційна; 3.експлуатаційна.

Кожна фаза розподіляється на стадії та етапи.

Передінвестиційна фаза включає такі стадії: передідентифікація, ідентифікація, підготовка, розробка та експертиза, детальне проектування.

На стадії передідентифікації робиться оцінка потенційних інвестиційних можливостей.

Ідентифікація – метою якої є формування інвестиційних пропозицій та їх альтернативна оцінка. Складається з двох етапів: 1. макроаналіз (здійснюється ресурсний аналіз, галузевий та регіональний); 2. мікроаналіз (здійснюється діагностика стану окремих суб’єктів господарювання).

На стадії підготовки здійснюється попередня оцінка та додаткові дослідження за проектом. Включає 2 етапи: а) попередня оцінка (здійснюється оцінка інвестиційних пропозицій), б) додаткові дослідження (здійснюється аналіз ризику та вивчення можливості реалізації проекту).

На стадії розробка та експертиза здійснюється детальний аналіз доцільності проекту з паралельним формування джерел фінансування. На цій стадії здійснюється детальний аналіз детальний аналіз та експертиза проекту.

Інвестиційна фаза складається з наступних стадій: 1.детальне проектування; 2.підготовка і проведення тендерів; 3.будівництво. Стадія будівництва включає 3 етапи: будівництво проектованого об’єкту, виробничий маркетинг, набір і навчання персоналу.

Експлуатаційна фаза поділяється на наступні стадії: введення в експлуатацію, виробнича експлуатація, остаточна оцінка.

 32. Поняття та структурна характеристика життєвого циклу проекту.

Як проміжок часу з моменту появи П. до моменту його закінчення може бути представлена у вигляді циклу, який складається з окремих фаз, стадій і етапів. Змінюючи один одного в часі, вони характерні для будь – якого П., незалежно від його виду, складності та об’єму здійснюваних робіт.

ЖЦП – період часу від задуму П. до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за П. (поява П.) і отриманням останньої вигоди (ліквідація П.). ЖЦП є базовим, вихідним поняттям для дослідження проблем реалізації П., функціонування робіт, прийняття рішень про доцільність капіталовкладень та деталізації П.

. Структура ЖЦП:

1.Передінвестиційна фаза включає стадії:передідентифікація;ідентифікація;підготовка;розробка та експертиза;детальне проектування.

2.Інвестиційна фаза:підготовка і проведення тендерів; інженерно – технічне проектування;будівництво;виробничий маркетинг;навчання персоналу.

3.Експлуатаційна фаза:здача в експлуатацію;виробнича експлуатація;заміна і оновлення;розширення та інновації;заключна оцінка П.

33. Поняття теперішньої та майбутньої вартості грошей для різних потоків платежів(ануїтет писать?).

Концепція оцінки грошей в часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норм прибутку на ринку грошей.

Нормою прибутку часто виступає позичковий процент, тобто сума доходу від використання грошей на ринку капіталу.

В процесі порівняння вартості грошей застосовується поняття майбутньої вартості коштів (FV) та теперішньої вартості коштів (PV).

Майбутня вартість грошей являє собою суму інвестованих у теперішній момент часу коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням ставки проценту.

Якщо інвестування здійснюється на короткий проміжок часу, то використовують просту ставку відсотка:

, де і- ставка відсотку; n – період інвестування.

Під ставкою відсотка (і) розуміють вимір часової вартості грошей, суму відсотків на інвестиції, яка може бути отримана за цей період часу.

Якщо інвестування здійснюється упродовж року, то для визначення майбутньої вартості грошей використовують наступну формулу:

де σ – кількість днів кредиту; k – часова база, що приймається для розрахунку.

Розрізняють точне число днів кредиту, тобто за календарем та приблизне число днів кредиту, коли кількість днів у кожному місяці становить 30 днів. Розмір часової бази залежить від характеру відсотків за кредитом. Якщо мова йде про точні відсотки, то часова база приймається у кількості 365 днів, якщо мова йде про звичайні відсотки, то k=360 днів.

Якщо інвестування здійснюється в тривалому проміжку часу, то користуються складними відсотками, сутність яких полягає в тому, що сума нарахованого відсотка не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і в подальшому платіжному періоді також приносить доход: , де  – коефіцієнт компаундування.

Компаундування – операція, яка дозволяє визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних відсотків.

Теперішня вартість являє собою суму майбутніх грошових надходжень, що наведені з урахуванням певної ставки відсотка до теперішнього періоду:

, де  – коефіцієнт дисконтування.

Дисконтування – це процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень з урахуванням коефіцієнта дисконтування.

Розрахунки, які використовуються при відборі проектів досить часто містять необхідність визначення вартості рівновеликих платежів, які здійснюються через однакові проміжки часу упродовж певного періоду, такі платежі називаються ануїтетом.

Майбутня вартість ануїтету (FVAn) – це накопичення певної суми коштів у майбутньому за рахунок щорічних внесків грошових коштів(РМТt).

де n – загальна кількість років інвестування; t- порядковий номер аналізованого року.

При співставленні витрат, які здійснюються у теперішній час і надходжень, які мають бути у майбутньому, використовується оцінка теперішньої вартості ануїтету (PVAn):

.

34. Поняття явних та неявних вигод та затрат(1). Визначення вигод і затрат в проектному аналізі(2).

(1)Явними називають матеріальні вигоди (затрати), обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту. оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін.

До неявних вигод (затрат) відносяться побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов’язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов’язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому.

Методика оцінки неявних вигод і затрат передбачає застосування таких прийомів:

  •  визначення цін товарів і послуг споріднених ринків, на яких дані неявні вигоди і затрати мають кількісний вимір (наприклад, для оцінки незручностей, що викликані шумом та забрудненням автомагістралі можна використовувати ціни на ринку житла);
  •  непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку, що полягає в опитуванні людей, яких стосується проект, на предмет того, чи готові вони заплатити (за отримання вигоди або усунення затрат) або одержати компенсацію (за відмову від вигод або за затрати), якби існував ринок для даних неявних вигод або затрат;
  •  максимальна – мінімальна величина – визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити ( наприклад, можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть вигоди цю суму затрат).

(2)Явні вигоди від проекту виникають або від збільшення обсягів випуску, що сприяє зниженню собівартості продукції у розрізі постійних витрат, або від можливості підвищення ціни на продукцію, що виробляється.

Збільшення фізичного обсягу виробництва – найбільш типовий вид матеріальних вигод, визначення яких базується на додаткових грошових надходженнях, що виникають завдяки проекту.

В окремих випадках вигоди від проекту можуть виглядати як підвищення якості продукції, що в свою чергу забезпечить збільшення попиту на неї, а, отже, і збільшення обсягу виробництва.

До вигод, що також можуть бути отримані в результаті реалізації проекту відносять такі зміни:

1) кваліфікації працівників; 2)у часі реалізації;

3) місця реалізації; 4) виду продукту.

Витратами в аналізі інвестиційних проектів називають такі витрати, які утворюються при розробці та реалізації проекту. Вони мають наступну класифікацію:

1. Залежно від можливості відображення в бухгалтерській звітності: бухгалтерські; економічні.

2. За ступенем динамічності залежно від зміни обсягу виробництва: змінні; постійні .

3. За періодом здійснення витрат: довгострокові; короткострокові.

4. За ступенем віднесення затрат на одиницю продукції: середні; граничні.

5. За походженням витрат: експлуатаційні; фінансові.

6. За ступенем покриття реальної вартості: 1) за цінами хронологічно перших купівель (FIFO); 2) за цінами останньої партії (LIFO). 

35.Поняття, основні ознаки та класифікація проектів.

Проект – це одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

Мета проекту – це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту. Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, наприклад збільшення виробничих можливостей підприємства, створення чи реконструкція ринкової та соціальної інфраструктур, вирішення соціальних і екологічних проблем.

Очевидно, що всі проекти є інвестиційними, але при цьому вони можуть бути комерційними або некомерційними залежно від характеру очікуваних результатів ( прибуток є результатом комерційного проекту; соціальний ефект є результатом некомерційного проекту).

Інвестиційний проект – це пакет інвестицій і пов’язаних з ними видів діяльності, які характеризуються: певною метою; обмеженістю фінансових ресурсів та періоду реалізації проекту; наявністю певних зовнішніх умов; взаємопов’язаністю процесів вкладання ресурсів та отримання результатів.

До основних ознак проекту належать: кількісна вимірюваність, тобто всі витрати за проектом та вигоди від нього повинні бути визначені кількісно; часовий горизонт дії, тобто жодний проект не може існувати без обмежень у часі; цільова спрямованість, тобто проект завжди направлений на досягнення якоїсь конкретної мети, задоволення якоїсь потреби; життєвий цикл, тобто взаємозв’язок і послідовність виконання фаз, стадій та етапів проекту; системне функціонування проекту, елементний склад, тобто між елементами проекту існує взаємозв’язок, але склад проекту необов’язково повинен залишатися незмінним; існування в певному зовнішньому середовищі.

Класифікація проектів:

За класом проекту ( монопроект, мультипроект, мегапроект). Монопроект – окремий проект різних типів, видів та масштабів, мультипроект – комплексний проект, що складається з ряду моно проектів і потребує застосування багато проектного управління, мегапроект – цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів. За типом проекту ( технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані). За видом проекту ( інвестиційні, інноваційні, дослідження і розвитку, освітні, комбіновані). За тривалістю (короткострокові – до 3 років, середньострокові – від 3 до 5 років, довгострокові – понад 5 років). За масштабом проекту ( дрібні – до 10 млн амер. дол.., середні – від 10 до 50 млн ам. дол.., великі – від 50 до 100 млн ам. дол.., дуже великі – більше 100 млн ам.дол.). За складністю ( прості, складні та дуже складні ).

36. Поняття, призначення та методологія розрахунку додаткового та кумулятивного грошових потоків в проектному аналізі.

Додатковий грошовий потік – приріст грошового потоку при впровадженні ситуації "з проектом" в порівнянні з ситуацією "без проекту". Якщо ця величина додатня, то впровадження проекту вважається доцільним.

Існують 2 методи розрахунку додаткового грошового потоку:

1. Метод „аналізу різниць”.

2. Метод урахування фактора часу.

Алгоритм розрахунку ДГП за методом аналізу різниць:

1. Визначається відхилення сукупної виручки від реалізації продукції для ситуації „з проектом” у порівнянні з ситуацією „без проекту”.

2. Визначається відхилення по всіх статтях затрат на виробництво продукції, а також сумарне відхилення за цим показником.

3. Визначається додатковий валовий прибуток як різниця між сумарним відхиленням виручки від реалізації продукції та сумою відхилень у затратах на виробництво.

4. З додаткового валового прибутку вираховується податок (25%) та інші обов’язкові платежі.

5. Розраховується приріст чистого доходу (ΔЧД) як різниця між приростом валового прибутку та податками на цей приріст:

ΔЧД=ЧД „з проектом” – ЧД „без проекту”

6. Визначається податкова пільга на амортизацію:

ППА=ΔАВ*податок на прибуток/100,

де ΔАВ – приріст амортизаційних відрахувань внаслідок впровадження проекту.

7. Визначається ДГП як сума додаткового чистого прибутку та податкової пільги на амортизацію:

ДГП=ΔЧД+ППА.

Одним з недоліків даного методу є те, що при його використанні не враховується фактор часу, між тим як величина окремих розрахункових показників має властивість змінюватись у часі з урахуванням діючої відсоткової ставки та темпів інфляції. Для усунення цього недоліку доцільно користуватися методикою розрахунку додаткового грошового потоку з урахуванням фактора часу.

Кумулятивний грошовий потік показує на скільки вигоди перевищують витрати в конкретний період реалізації проекту:

Алгоритм визначення КГП наступний:

1. Інвестиції. Ця частина представлена витратами, які пов’язані з реалізацією інвестиційних цілей проекту (вартість обладнання; витрати пов’язані з монтажем; інвестиційні податкові пільги). До цієї частини не включаються ті незворотні витрати, які були здійснені підприємством при дослідженні можливостей реалізації проекту.

2. Порівняння ситуації „з проектом” з ситуацією „без проекту”. В цій частині описуються економічні вигоди, які з’являються в результаті здійснення інвестицій (зміни у видатках по експлуатації, комунальних послугах, податку на прибуток тощо). Видатки по експлуатації – це економія або перевитрати по заробітній платі, матеріалах, електроенергії тощо.

3. Коригування грошових потоків. Ця частина містить статті, які додаються або віднімаються від доходів другої частини. Ця частина містить ті статті, які не входять у звіт про доходи, але, які пов’язані з надходженням та видатками готівки.

37. Порівняльна характеристика фінансового та економічного аспекту проектного аналізу.

Проводячи фінансовий аналіз, проект вивчають з погляду фінансової і комерційної привабливості для інвестор них організацій, які його реалізують. Тому всі витрати й доходи, одержані в результаті здійснення проекту, мають явний характер і фінансову відчутність. Критеріями відбору проектів за результатами фінансового аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації проекту, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому середовищі, нормативно-правовому полі, в якому він здійснюватиметься. Його оцінка заснована на узгодженості цілей проекту з корпоративними цілями розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.

Аналіз економічних аспектів, навпаки, покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також, чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід з меншими витратами. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінансову здійснимість проекту. Цілі економічного аналізу вимагають абсолютно іншого аналітичного підходу. Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка говорить, що, оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

38. Прикладна характеристика принципів проектного аналізу.

1. принцип альтернативності - стосується як різноманітних можливостей використання ресурсів, так і шляхів досягнення проектних цілей, вибору найкращих варіантів проектних рішень. Принцип альтернативності зумовлює раціональну поведінку, що характеризується вибором найкращого варіанта з наявно можливих;

2. принцип обумовленості - адекватна оцінка проекту можлива лише при чіткому розмежуванні вигод і витрат, які в свою чергу, зумовлені рішенням про реалізацію проекту чи відмову від нього. Проектний аналіз концентрує увагу на тих змінних, значення яких змінилося внаслідок прийняття проекту чи відмови від нього. Тому при розрахунках оцінка проекту базується на тих потоках грошових коштів, значення яких безпосередньо пов’язано з реалізацією проекту.

3. маржинальний - стосується розгляду кількісного значення впливу змін, які безпосередньо співвідносяться з прийняттям проекту чи його відхиленням. При цьому вимагається, щоб в аналізі проекту використовувалися значення не загальної чи середньої величини, а приріст змінної, обумовлений реалізацією проекту.

4. порівняння “з проектом” та “без проекту” – особливістю принципу є врахування очікуваних з часом змін у потоках вигод і витрат як для ситуації “з проектом” та “без проекту”.

4. визначення строку початку і завершення проекту, а також часу, коли проект почне приносити прибуток - оскільки оцінка очікуваних вигод і витрат проекту нерозривно пов’язана зі зміною цінності грошей у часі, проектний аналіз вимагає встановити часовий горизонт проекту та його тривалість.

 39. Сутність та методологія аналізу проектних ризиків.

Ризик – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв’язків.Ризик проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту.

Основними методами аналізу ризику є: Аналіз чутливості; Аналіз сценарію; Метод Монте-Карло.

Аналіз чутливості дає точну оцінку того, наскільки зміниться ефективність проекту при зміні деяких параметрів проекту. Чим більша ця залежність, тим більший ризик реалізації проекту, тобто навіть незначне відхилення від вихідного замислу буде мати суттєвий вплив на успіх всього проекту.

Аналіз чутливості використовується у наступних випадках: для визначення факторів, які в найбільшій мірі впливають на результати проекту;

для порівняння аналізу окремих проектів.

Алгоритм проведення аналізу чутливості:1. задається взаємозв’язок між вихідним та результуючим показниками у вигляді математичного рівняння;2. визначаються найбільш вірогідні значення для вихідних показників і можливі діапазони їх змін;3. шляхом послідовних змін значень вихідних показників досліджується їх вплив на кінцевий результат (NPV);4. порівнюється чутливість проекту до зміни кожного фактору і визначаються найбільш впливові з них.

Визначення найбільш суттєвих факторів дозволить своєчасно вжити заходів щодо запобігання їх небажаних змін.

Аналіз сценаріїв – це техніка аналізу інвестиційного ризику, що дає змогу врахувати як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.

Для проведення сценарного аналізу аналітик має одержати інформацію про кількісні характеристики „поганої” множини станів (низький рівень продажів, низькі ціни збуту, високі змінні витрати тощо) та „хороші” множини станів.

Метод Монте-Карло найбільш повно відображає всю чашу невизначеності, з якою може зіткнутися реальний проект; в той же час, через задані обмеження враховує усю інформацію, яка є у аналітиків проекту. Ще одна перевага методу полягає в тому, що він дає змогу одержання „інтерактивниххарактеристик показників ефективності проекту.

На практиці метод реалізується тільки з використанням комп’ютерних програм, які дозволяють описувати прогнозні моделі і розраховувати велику кількість випадкових сценаріїв.

Алгоритм методу Монте-Карло:1.Створення прогнозної моделі.2.Визначення ключових факторів, які виступають як змінні, котрі в значній мірі впливають на результати проекту і мають значну імовірність настання.3.Вибирається діапазон коливання змінних: встановлюються мінімальне та максимальне значення, котрі на думку аналітиків можуть приймати ключові фактори і встановлюється вид і параметри розподілу імовірності у середині заданих меж.4.Визначення кореляційних залежностей між змінними. Повинні бути визначені всі залежні змінні і за допомогою коефіцієнтів кореляції описання ступеня цих залежностей.5.Генерування множини випадкових сценаріїв, які засновані на заданих обмеженнях.

6.Статистичний аналіз результатів імітаційного моделювання. Основним критерієм прийняття рішення є наступний: треба вибирати проект з таким розподілом імовірності NPV, який найкращим чином відповідає відношенню до ризику конкретного інвестора.

До речі, метод аналізу ризику обирає також, як правило, інвестор.

40. Сутність та умови застосування неформальних процедур оцінки ефективності проектів.

При проведенні неформальних процедур оцінки проекту досить часто використовують експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей (яке є розвитком відповідних завдань цільового критеріального комплексу), дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур.

Для відбору варіантів проекту та прийняття рішення про його здійснюваність необхідно користуватися неформальними процедурами для врахування значень усіх факторів та взаємозв’язків, що дозволяють зробити висновок про доцільність реалізації проекту. При виборі проекту фірмою-інвестором повинна бути визначена своя система пріоритетів, яка може включати такі можливі варіанти, як суспільна значущість проекту, вплив на імідж компанії-інвестора, відповідність меті інвестора, ринковий потенціал продукту, що створюється, відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора, екологічність і безпечність проекту, рівень ризику тощо. При оцінці даних критеріїв використовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей, дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур.

Неформальні процедури відбору проектів базуються на евристичних методах.

До основних показників ефективності проектів в межах даної процедури відносять:

1. показники комерційної ефективності (наслідки реалізації проекту для його учасників);

2. рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату;

3. рівень здібності управлінського персоналу до впровадження і реалізації проекту;

4. рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалізацію проекту.

41.Сутність, основні складові та методологія проектного аналізу.

Проектний аналіз– це методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і приймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів.

Основною метою курсу є надання системного уявлення про принципи, методи і засоби прийняття рішень, що дають змогу раціональніше використовувати наявні ресурси для задоволення суспільних і особистих потреб.

Основними складовими проектного аналізу є:

1)концепція проекту, що визначає його основні особливості як об’єкта дослідження; 2)фази та стадії життєвого циклу; 3)принципи, на яких базується аналіз інвестиційних проектів; 4)критерії відбору і оцінки проектів (стандартні фінансові та неформальні критерії); 5)аспекти аналізу інвестиційних проектів, що містять аналіз ринку, технічний, інституційний, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналіз.

Методологія проектного аналізу передбачає необхідність відповіді на такі питання: 1)якою є мета проекту; 2)на яку перспективу оцінюються вигоди та витрати; 3)який спосіб порівняння проектів припустимо використовувати у варіанті, що розглядається; 4)який часовий горизонт використовується в оцінці вигод і витрат; 5)якими критеріями варто керуватися при ухваленні рішення про відмову або прийняття проекту.

42.Теоретико-методологічні основи встановлення цінності проекту.

Одним з основних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається як різниця між позитивними результатами (вигодами В) та негативними результатами (затратами З):

Цінність проекту = Вигоди – Затрати.

Аналіз вигод і витрат є базою для прийняття проектних рішень, оскільки дозволяє відповісти на наступні питання:

  •  яким є бажаний результат проекту?
  •  хто несе витрати за проектом?
  •  хто скористається позитивними результатами проекту?
  •  коли та яким чином виявляться позитивні результати проекту?
  •  як потрібно порівнювати і підсумовувати вигоди і затрати різного типу, щоб визначити остаточну цінність проекту?
  •  яким чином співвідносяться позитивні результати даного проекту з результатами інших альтернативних проектів?

Згідно із принципом маржинальності, модель цінності проекту будується на основі визначення розміру додаткових вигод від реалізації проекту над додатковими затратами, необхідними для його здійснення . Виникнення додаткових вигод і додаткових затрат обумовлюється порівнянням ситуації „з проектом” та ситуації „без проекту”, тобто , це тип порівняння, який показує, що буде відбуватися упродовж певного періоду часу при реалізації проекту порівняно з тим, що буде відбуватися за його відсутності.

Модель оцінки додаткових вигод базуєься на розрахунку приросту вигод, отриманих завдяки здійсненню проекту:

Додаткові вигоди проекту = В * Р ,

де В – додаткові вигоди, отримані завдяки здійсненню проекту; Р – ціна одиниці додаткової вигоди.

Модель оцінки додаткових затрат ґрунтується на визначенні кількості потрібних додаткових ресурсів:

Додаткові затрати проекту = ОР * Р ,

де ОР – обсяг додаткових ресурсів, необхідних для реалізації проекту; Р – ціна одиниці ресурсу.

Обсяг прирісних, або змінених завдяки реалізації проекту вигод та затрат і визначає цінність проекту:

Цінність проекту = Додаткові вигоди – Додаткові затрати.

Визначення затрат і вигод слід провадити у розрізі кожного року проекту.

Для відображення вигод і затрат у грошовому виразі необхідно:

  •  встановлення якісного складу вигод і затрат;
  •  вимірювання у грошових одиницях зазначених вигод і затрат;
  •  визначення реальних і майбутніх грошових показників, які характеризують вигоди і затрати проекту;
  •  порівняння потоків вигод і затрат на основі критеріїв, прийнятих для даного проекту.

43.Характеристика методів зниження величини проектних ризиків.

Методи зниження ризику потребують 5 підходів:

1. Розподіл ризику між учасниками проекту (фактично реалізується у процесі підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризиків в одного з учасників повинно супроводжуватися адекватною зміною у розподілі доходів від проекту).

2.Страхування ризику (застосовується, коли учасники проекту неспроможні забезпечити реалізацію проекту при настанні тієї чи іншої ризикової події власними силами, по суті є передачею певних ризиків страховій компанії).

3. Створення резервів на покриття непередбачуваних витрат (являє собою спосіб боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту і розміром витрат необхідних для подолання збою у виконанні проекту, створюється достатній запас міцності, що може врахувати такі види ризиків: ризик незавершеного будівництва, ризик тимчасового зниження обсягу продажу продукції проекту, податковий ризик, ризик несвоєчасної виплати з боку замовника ).

4.Зміна цін на ресурси.

5.Позови відносно контрактів.

Існує ряд способів зниження ступеня ризику:

  •  уникнення;
  •  диверсифікація;
  •  страхування;
  •  одержання додаткової інформації під час прийняття варіантів рішень і результатів їх реалізації;
  •  створення запасів та резервів.

Уникнення ризику означає просте відхилення від певного заходу, що обтяжений катастрофічним ризиком. Однак уникнення ризику нерідко означає відмову від прибутку, а це пов’язано з ризиком невикористаних можливостей.

Попередження ризику – це досить ефективний засіб, який в окремих випадках дозволяє знизити ризик в управлінні.

Прийняття, зберігання чи підвищення ступеню ризику – це залишення ризику за суб’єктом, тобто на його відповідальність.

44. Характеристика методів нарахування амортизації та їх вплив на формування грошового потоку.

Амортизація являє собою цільовим відрахуванням, призначення якого полягає у забезпеченні накопичення коштів, в амортизаційному фонді підприємства, для компенсації фізичного та морального зносу основного капіталу.

Позитивний ефект амортизаційних відрахувань полягає в тому, що їх накопичення супроводжується виникненням додаткових коштів для розширення бізнесу, що сприяє підвищенню ділової активності фірми. Таким чином, основними причинами, які роблять амортизацію важливою статтею ГП, є: значна вагомість цієї статті у бюджеті інвестування, зниження податкових зобов’язань, що дозволяє збільшити чисті доходи фірми, а також не грошові витрати, які хоча й належать до витрат, але можуть використовуватися на інші цілі.

Величина амортизаційних відрахувань залежить від трьох чинників:

1. балансової вартості устаткування;

2. передбаченого методу амортизації;

3. встановленого терміну експлуатації устаткування.

Існують наступні методи нарахування амортизації:

1. рівномірний – сутність в тому, що відшкодування вартості устаткування здійснюється рівними частинами на протязі всього періоду експлуатації.

АВ = (БНа)/100%

АВ – річна сума амортизаційних відрахувань

Б – балансова вартість обладнання (первісна)

На – норма амортизаційних відрахувань

На = 100/Т (період експлуатації, в роках)

2. метод урахування цілих значень років значень – сутність в тому, що відшкодування вартості устаткування відбувається нерівномірно в залежності від інтенсивності експлуатації устаткування. Якщо обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби, то і норма амортизації (На) буде більшою в перші роки служби. І навпаки.

АВ = Б(первісна)На

3. метод подвійного залишку – сутність в тому, що відшкодування вартості устаткування відбувається нерівномірно, норма амортизації (На) розраховується як подвоєна величина На для рівномірного методу, а величина АВ визначається

АВ = (Б(залишкова)На)/100%

4. податковий метод – сутність в тому, що основні засоби підприємства групуються у 3 категорії, для кожного з яких законодавчо встановлено На: 1 група ОЗ – 5%, 2 група ОЗ – 25%, 3 група ОЗ – 15%. АВ = (Б(залишкова)На)/100%

5. прискорений – згідно з яким використовуються наступні, встановлені в законодавчому порядку, норми амортизації. 1 рік – 15%, 2 рік – 30%, 3 рік – 20%, 4 рік – 15%, 5 рік – 10%, 6,7 роки – по 5%.

 45. Характеристика робіт, що виконуються на інвестиційній фазі життєвого циклу проекту.

Інвестиційна фаза складається з наступних стадій:

1.Детальне проектування, метою якої є складання календарного графіку інвестицій та будівельних робіт. На цій стадії виконуються наступні роботи:

-остаточний вибір обладнання і технологій;

-календарне будування робіт;

-підготовка будівничої документації;

-календарний план інвестування.

2.Підготовка та проведення тендерів. Здійснюється підготовка тендерної продукції, відбуваються переговори, укладаються контракти, які пов’язані з правовими забов’язаннями що виникають при передачі технології, будівництва споруд, закупівлі та встановленні обладнання, а також при фінансуванні. На цій стадії відбувається підпис угод між підприємством та інвестором з одного боку з іншого фінансовими установами, консультантами, архітекторами, постачальниками сировини.

3.Стадія будівництва включає в себе наступні етапи:

1)будівництво за проектованою роботою:

-здійснення угоди щодо закупівлі земельної ділянки; -підготовка; -здійснюються будівельні та пусконалагоджувальні роботи; -відбувається здача експлуатації.

2)виробничий маркетинг – здійснюється аналіз готовність ринку до прийняття нового товару, визначається критичний рівень цін і розмір поставок даної продукції.

3)набір та підготовка персоналу – проводиться одночасно з етапом будівництва і включає в себе здійснення робіт по проведенню конкурсних заходів, що до відбору запропонованої робочої сили.

Якщо в передінвестиційній фазі головним критерієм в оцінці її успішності є якість і надійність проекту, то в інвестиційній фазі першочергового значення набуває чинник часу, що пов’язано з потребою витримати проект в межах прогнозних даних, що отримуються під час техніко-економічного обґрунтування, тобто під час підготовки проекту.

46. Характеристика робіт, що виконуються на передінвестиційній фазі життєвого циклу проекту. 

Під час передінвестиційної фази проводяться дослідження щодо визначення інвестиційних можливостей проекту, аналізу альтернативних варіантів і поперед вибір одного з них, а також підготовка проекту – попереднє обгрунтув і детал розробка, висновки щодо проекту.

А саме на передідентифікаційній стадії визначаються інвестиційні можливості, що, як правило, пов’язано з отриманням інформації потенційними інвесторами стосовно наступних питань: структура попиту та продукції в країні; наявність природних ресурсів в країні; особливість промислової політики уряду країни; національні пріоритети стосовно розвитку тих чи інших галузей та секторів економіки; природнокліматичні умови; експортно-імпортний баланс країни; наявність природних та матеріальних ресурсів; правове середовище в країні; інвестиційна кон’юнктура в країні. Аналіз, який проводиться на цій стадії має узагальнюючий характер.

На ідентифікац. стадії здійснюється формування інвестиційних пропозицій та їх альтернативна оцінка.Передбачається здійснення макро- та мікроаналізу інвестиційних пропозицій. На етапі макроаналізу здійснюється: -ресурсний аналіз; -галузевий аналіз; -регіональний аналіз. На етапі мікроаналізу відбувається діагностика стану окремих суб’єктів господарювання.

На стадії ідентифікації складається перелік усіх можливих ідей здатних забезпечувати виконання цілей економічного розвитку.

Підготовка – на якій здійснюється попередня оцінка та додаткове дослідження за проектом. Метою стадії є відбір найбільш привабливого проекту.

На етапі попередньої оцінки здійснюється оцінка проектів за наступними критеріями: -технічна здійснюваність проекту; -екологічна допустимість; -фінансова дцільність; -інституційна допустимість; -оцінка альтернатив проекту; -оцінка ризику й невизначеності зовнішнього середовища.

На етапі додаткових досліджень здійснюється вивчення можливості та правомірності реалізації запропонованих ідей проекту.

Розробка та експертиза, мета якої - детальний аналіз доцільності проекту з паралельним формуванням джерел фінансування. На цій стадії здійснюється детальний аналіз та експертиза проекту. На етапі детального аналізу виконуються наступні роботи: -ідентифікація цілей; -комерційний аналіз; -економічний аналіз; -фінансовий аналіз; -технічний аналіз.

На етапі експертизи відбувається оцінка проекту за формальними та неформальними критеріями, яка здійснюється або незалежними організаціями, або зацікавленими особами.

Результатом стадії є прийняття або відхилення проекту.

47. Характеристика середовища та учасників проекту.

Середовище функціонування проекту поділяється на зовнішнє та внутрішнє. До факторів зовнішнього середовища відносять:

  •  політичні (політична стабільність, підтримка проекту урядом, торговий баланс з країнами – учасниками);
  •  економічні (структура національного господарства, види відповідальності та майнові права, тарифи та податки тощо);
  •  соціальні ( умови та рівень життя, рівень освіти, , охорона здоров”я та медицина, ставлення місцевого населення до проекту тощо);
  •  правові (права людини, права підприємництва, права власності, закони та нормативні акти про надання гарантій та пільг);
  •  науково – технічні (рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, інформаційних, промислових та виробничих технологій тощо);
  •  культурологічні (рівень освіченості, історія, культурні традиції, релігія, культурні потреби тощо);
  •  природні та екологічні ( природно – кліматичні умови, природні ресурси, розташування та зв’язок з транспортними системами тощо);
  •  інфраструктурні ( засоби транспорту, зв’язку та комунікацій, перевезення вантажів, комунальні служби, збутова мережа тощо).

Внутрішнє середовище проекту характеризується наступними умовами:

  •  економічні , пов’язані з кошторисом та бюджетом проекту, цінами, податками та тарифами, ризиком і страхуванням, стимулами, пільгами та іншими економічними факторами, що діють всередині проекту і визначають його вартісні характеристики;
  •  соціальні, що характеризуються забезпеченням стандартних умов життя для учасників проекту, рівнем заробітної плати, наявністю комунальних послуг, наданням соціальних умов тощо;
  •  стиль керівництва проектом, тобто визначення психологічного клімату та атмосфери в команді проекту;
  •  організація проекту, яка визначає співвідношення між основними учасниками проекту, розподіл прав, відповідальності та обов’язків;
  •  методи та засоби комунікації, які визначають повноту, вірогідність та оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту.

До основних учасників проекту відносять:

  •  ініціатор, тобто сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій по здійсненню;
  •  замовник, тобто головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;
  •  інвестори, тобто сторони, які вкладають інвестиції в проект;
  •  керівник проекту, тобто юридична або фізична особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту – планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту;
  •  команда проекту, тобто специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту;
  •  контрактор, тобто сторона чи учасник проекту, що вступає у відносини із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт по контракту;
  •  субконтрактор, який вступає в договірні відносини з контактором чи субконтрактором більш високого рівня;
  •  проектувальник, тобто юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту;
  •  генеральний підрядник, тобто юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником і яка несе відповідальність за виконання робіт відповідно до умов контракту;
  •  постачальники, тобто субконтрактори, які здійснюють різні види поставок на контрактній основі;
  •  ліцензори, тобто організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів тощо;
  •  органи влади, тобто сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків від учасників проекту, висуває та підтримує екологічні, соціальні та інші суспільні і державні вимоги, пов’язані з реалізацією проекту;
  •  власник земельної ділянки, тобто юридична чи фізична особа, яка є власником земельної ділянки, залученої до проекту;
  •  виробник кінцевої продукції проекту, який здійснює експлуатацію створених основних фондів та виробляє кінцеву продукцію;
  •  споживачі кінцевої продукції, тобто юридичні та фізичні особи, які є покупцями і користувачами кінцевої продукції;
  •  інші учасники проекту, тобто конкуренти, громадські групи та населення, спонсори проекту тощо.

48. Характеристика фінансових критеріїв прийняття проектних рішень.

До основних фінансових критерії, які використовуються для оцінки ефективності інвестиційних проектів відносять: Чистий приведений дохід (NPV або ЧПД). Якщо доходність вигід і затрат на основі яких визначається ЧПД є однаковою протягом всього періоду здійснення затрат і отримання вигод, то: ЧПД = ∑(Вtt)/(1+і)t. Якщо доходність вигод і затрат є різною у продовж аналізує мого періоду, то ЧПД=(∑ Вt/(1+і)t ) - (∑Зt /(1+і)t ). Якщо проект передбачає значні первісні інвестиції, то для визначення ЧПД використовують формулу: ЧПД=∑ГП/(1+і)t – Іо. Проект є придатним для подальшого розгляду, якщо ЧПД>0. Коефіцієнт співвідношення вигод і затрат (Кв.з). Кв.з. = (Вt/(1+і)t)/ (Зt/(1+і)t), отже проект є ефективним, якщо Кв.з. >0. Внутрішня норма доходності (ВНД). Яка розраховується за наступним рівнянням: ∑(В–З)/(1 + ВНД)=0. цей показник є граничною величиною позичкового %, яка розмежовує ефективні та неефективні проекти, тобто це така величина % ставки при якій ЧПД = 0. Термін окупності (То), який визначається різними методами. Найбільш використовуваним і найбільш простим методом є : То = Іо/В.

Критерієм ефективності проекту за даними показниками буде умова: Тф≤Тнорм

49. Характеристика явних вигод за проектом.

В концептуальному тлумаченні до вигод відносять те, сприяє досягненню цілей проекту. Цілями проекту на мікрорівні може бути максимізація прибутку, диверсифікація діяльності з метою зниження ризику. На макрорівні основною метою може бути підвищення суспільного добробуту, збільшення кількості робочих місць, забезпечення національної безпеки тощо.

Явними називають матеріальні вигоди (затрати), обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту. оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін.

Явні вигоди від проекту виникають або від збільшення обсягів випуску, що сприяє зниженню собівартості продукції у розрізі постійних витрат, або від можливості підвищення ціни на продукцію, що виробляється.

Збільшення фізичного обсягу виробництва – найбільш типовий вид матеріальних вигод, визначення яких базується на додаткових грошових надходженнях, що виникають завдяки проекту.

В окремих випадках вигоди від проекту можуть виглядати як підвищення якості продукції, що в свою чергу забезпечить збільшення попиту на неї, а, отже, і збільшення обсягу виробництва.

До вигод, що також можуть бути отримані в результаті реалізації проекту відносять такі зміни:

1. кваліфікації працівників;

2. у часі реалізації;

3. місця реалізації;

4. виду продукту.

 Тест розрахункового характеру

1. Пiд яку вiдсоткову ставку (простий вiдсоток) доцiльно покласти на депозитний рахунок 250 тис. грн., щоб через 3 роки мати можливість фiнансувати проект вартiстю 370 тис. грн.?

а) 7%; б)10%; в) 16%; г) 21%.

FV=PV*(1+i*n)

370=250*(1+і*3)

(1+і*3)=1,48

і=0,16=16%

Відповідь: в) 16%

2. Рівень інфляції прогнозується на рік в розмірі 200%, ставка по кредитах – 160%. Ви взяли кредит на рік в обсязі 1 млрд.(млн..?) грн. Ви одержите доход (збиток) за рахунок інфляції в розмірі:

а) 40 млн. грн.;

б) 0;

в) – 40 млн. грн.;

г) 60 млн. грн.

Сума кредиту=1000 000 000*(1+(1,60-2,00))=

=600 000 000(грн..)

Доход за рахунок інфляції= 1000 000 000-

-600 000 000=400 000 000(грн..)

3. Постійні витрати за проектом становлять 750 тис. грн., змінні витрати – 600 грн. за одиницю. Виручка від реалізації продукції становить 1620 тис. грн. На який відсоток можна зменшити виручку від реалізації продукції, якщо обсяг виробництва продукції становить 1000 од.?

а) 5,7%; б) 12,5%; в) 26,4%; г) 35,7%.

Рішення:

1. Визначимо поріг рентабельності, тобто мінімально можливий обсяг виручки від реалізації продукції при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків:

2. Визначимо запас фінансової міцності, який дозволяє з’ясувати на яку величину (у відносному виразі) можна зменшити виручку від реалізації продукції без шкоди для виробника:

4. Проектна потужнiсть пiдприємства становить 8 тис. од. продукції на рiк. Постiйнi витрати становлять 1400 тис. грн., а змiннi - 120 грн. за одиницю. Цiна одиницi продукцiї — 320 грн. На який вiдсоток можна зменшити цiну продукцiї без збитку для виробника?

а) 2,5%; б) 5,3%; в) 7,8% ; г) 9,3%.

Рішення:

1. Визначимо мінімально можливу ціну одиниці продукції, тобто її собівартість:

2. Визначимо запас надійності, який дозволяє визначити максимально можливе зниження ціни на продукцію без шкоди для виробника

5. В першому році реалізації проекту планується виготовити 600 од. продукції і реалізувати її за ціною 75 грн. за одиницю. Постійні витрати становлять при цьому 15 тис. грн., а змінні – 33 грн. за одиницю. На скільки відсотків необхідно збільшити обсяг виробництва в 2-му році, щоб збільшити прибуток на 50%?

а) 10%; б) 15%; в) 20%; г) 25%.

Рішення:

1) Прибуток у 1 році=600*75-(600*33+15тис.) = =10200(грн)

2) Прибуток у 2 році = 10200*1,5=15300(грн.)

3) х*75-(х*33+15тис.)=15300

х=721 – виріб необхідно виготовляти у 2-му році

4)721-600=121

121/600*100=20,16%

Відповідь: в) 20%;

6. Постiйнi витрати за проектом становлять 750 тис. грн., а змiннi витрати — 600 грн. за одиницю. Виручка вiд реалiзацi продукцiї становить 1620 тис. грн. На яку величину пiдприємство може дозволити собi знизити виручку вiд реалiзацi без шкоди власному становищу, якщо обсяг виробництва продукцiї становить 1000 од.?

а) 250 тис. грн.;

б) 370 тис. грн.;

в) 428 тис. грн.;

г) 573 тис. грн.

Рішення:

1. Визначимо поріг рентабельності, тобто мінімально можливий обсяг виручки від реалізації продукції при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків:

2. Визначимо запас фінансової міцності, який дозволяє з’ясувати на яку величину (в абсолютному виразі) можна зменшити виручку від реалізації продукції без шкоди для виробника:

7. Проектом передбачається виробництво продукції у розмірі 10 тис. одиниць. Постійні витрати становитимуть 1500 тис.грн., а змінні витрати – 130 грн. за одиницю. Ціна одиниці продукції – 320 грн. На який відсоток можна зменшити ціну продукції без збитку для виробника?

а) 5,7%; б) 8,4%; в) 12,5%; г) 16,8%.

Рішення:

1. Визначимо мінімально можливу ціну одиниці продукції, тобто її собівартість:

2. Визначимо запас надійності, який дозволяє визначити максимально можливе зниження ціни на продукцію без шкоди для виробника

Відповідь: 12,5%

8. Ви маєте $ 10 тисяч і бажаєте їх ефективно використати протягом року. Їх можна витратити на купівлю акцій компанії „Різноекспорт” (25% на вкладений капітал), купівлю 5 тис. т товару для продажу його по $ 2,4 за тонну, купівлю офісу площею 30 кв. м для здачі його в оренду за $ 80 за 1 кв. м або використати як депозит на рахунок у банку „ІНКО” (22 % річних). Ви обрали найменш ризикований варіант і купили офіс. Альтернативна вартість проекту дорівнює (в $):

а) 100; б) 300; в) 2400; г) 2500.

Рішення:

Визначимо вигоди за альтернативними варіантами:

В1=10*(1+0,25)=12,5(тис.$)

В2=5*2,4=12(тис.$)

В3=30*80=2,4(тис.$)

В4=10(1+0,22)=12,2(тис.$)

Альтернативна вартість проекту=12500-10000=2500$

9. Виручка від реалізації продукції за 6 років становить (тис. грн.) : 1 рік – 0;

2 рік – 7,6;

3 рік – 10;

4 рік – 10;

5 рік – 10;

6 рік – 10; витрати на проект : 1 рік – 3;

2 рік – 7,4;

3 рік – 6,4;

4 рік – 6,9;

5 рік – 6,9;

6 рік – 6,9. Ставка дисконту 0,12. NPV дорівнює (тис.грн.):

а) 0; б) 2,0; в) 4,5; г) 5,3; д) 6,8.

Рішення:

NPV=(0-3)/(1+0,12)1+(7,6-7,4)/(1+0,12)2+

+(10-6,4)/(1+0,12)3+(10-6,9)/(1+0,12)4+

+(10-6,9)/(1+0,12)5+(10-6,9)/(1+0,12)6=

=-1,79+0,16+2,56+1,97+1,76+1,57=6,23(тис.грн.)

10. Життєвий цикл проекту – 2 роки. Перший рік вважається нульовим з коефіцієнтом приведення 1. Вигоди проекту в перший рік – 0, в другий – 2000, витрати відповідно 500 і 1000. Ставка дисконту – 15%. При зростанні витрат у другому році на 5% аналіз чутливості показує, що NPV:

а) зменшиться на 12%;

б) збільшиться на 12%;

в) зменшиться на 20%;

г) збільшиться на 20%.

Рішення:

NPV1=(0-500)/(1+0,15)1+(2000-1000)/(1+0,15)2=

= -435+756=321

NPV2=(0-500*1,05)/(1+0,15)1+(2000-1000*1,05)/(1+0,15)2= -456,75+718,2=261,45

Темп приросту NPV=261,45/321*100-100= -18,7%

12. За проектом передбачається величина постійних витрат 400 тис. грн., а змінних витрат – 350 грн. на одиницю. При цьому планується реалізувати продукцію за ціною 800 грн. за одиницю. При якому обсязі виробництва підприємство уникне збитків, якщо знизить постійні витрати на 10%?

а) 450 од.; б) 570 од; в) 650 од.; г) 800 од.

Рішення: Об = ПВ/(Ц-ЗО) = (400*0,9)/(800-350) = 800 од.

13. При виробництві продукції за проектом змінні витрати в 1-му році становитимуть 20 тис.грн, а постійні – 30 тис.грн. Виручка від реалізації продукції становитиме 60 тис.грн У 2-му році планується збільшення обсягу виробництва продукції на 15%, внаслідок чого прибуток збільшиться на:

а) 35%;б) 40%;в) 60%;г) 65%.

Рішення:

Прибуток збільшиться на 60%.

14. При реалізації проекту величина постійних витрат становить 200 тис.грн, змінних витрат – 250 грн за одиницю, відпускна ціна – 750 грн за одиницю, обсяг виробництва – 1000 од. Мінімально можлива виручка від реалізації продукції становитиме:

а) 100 тис. грн.;б) 250 тис. грн.;в) 300 тис. грн.;г) 400 тис. грн.

Рішення: Виручка = (750-250)*1000-200 000 = 300 000

Визначимо поріг рентабельності, тобто мінімально можливий обсяг виручки від реалізації продукції при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків:

15. На який термін необхідно покласти на депозитний рахунок 300 тис. грн. при діючий відсотковій ставці 15% (простий відсоток), щоб в майбутньому мати можливість фінансувати проект вартістю 450 тис. грн?

а) 2 роки;б) 3 роки;в) 4 роки;г) 5 рокiв.

Рішення: 450=300*(1+0,15*n); 450=300 + 45 n; 45 n = 150; n = 3,33 роки.

16 Визначити цінність проекту модернізації обладнання, якщо без проекту доходи підприємства складатимуть 80 млн. грн., а витрати – 60 млн.грн. У випадку реалізації проекту доходи зростуть до 110 млн.грн., а витрати – до 85 млн. грн.

а) 5 млн.грн.; б) 10 млн.грн.;

в) 20 млн.грн.; г) 25 млн. грн.

Δ доходу =110-80=30млн.грн

Δ витрат =85-60=25млн грн.

Цінність проекту =30-25 =5млн.грн.

17 Якою буде номінальна відсоткова ставка, якщо реальна відсоткова ставка дорівнює 15%, а темпи інфляції – 35%?

а) 15%; б) 25,6%;

в) 55,2%; г) 64,7%.

Так як темпи інфляції більше 10% застосовуємо формулу Фішера :

Ном % =0,15+0,15*0,35+0,35=0,552*100=55,2%

18Витрати на виробництво реалізованої продукції – 200, доходи від здачі окремого майна в оренду – 50, виручка від реалізації продукції – 400, чистий обсяг продажів – 320, платежі в бюджет – 70, податок на додану вартість – 80, чистий прибуток дорівнює:

а) 200; б) 150; в) 100;

г) 80; д) 50.

ЧП=400-200-70-80+50=100

19 Якою буде інфляційна премія, якщо реальна відсоткова ставка дорівнює 15%, а темпи інфляції – 35%?

а) 3,5%; б) 5,2%; в) 6,3%; г) 7,4%.

За формулою Фішера інфляційна премія = (0,15*0,35)*100 = 5,2%

20 Маємо певний сценарій отримання доходу від реалізації проекту. За оптимістичним прогнозом очікується отримати доход 45 млн. грн. з імовірністю 0,25; за стриманим прогнозом – 15 млн.грн. з імовірністю 0,5; за песимістичним прогнозом очікуються збитки у розмірі 5 млн. грн. з імовірністю 0,25. Інтегральний ефект становитиме:

а) 10,5 млн. грн.; б) 17,5 млн. грн.;

в) 25,5 млн. грн.; г) 35,5 млн. грн.

Рішення:

Еі=Σmi*pi

Еі=45*0,25+15*0,5+5*0,25=11,25+7,5+1,25=20(млн..грн.)

21. 

Інвестиції складають 200 тис. грн., короткострокова позика – 40 тис грн., продаж – 400 тис. грн., вартість обладнання – 180 тис. грн., програмні засоби – 30 тис. грн., оплата праці – 80 тис. грн., матеріали – 50 тис. грн., операційні витрати – 70 тис. грн., відрахування на соціальні заходи – 40 тис. грн., амортизація обладнання – 9 тис. грн., амортизація програмних засобів – 1 тис. грн., повернена короткострокова позика – 40 тис. грн., проценти по короткостроковій позиції – 10 тис. грн., податок на прибуток – 25%. Традиційний грошовий потік дорівнює (тис. грн.)

115 ;

105 ;

102;

98.

Рішення:

ТГП=(400-80-50-40-40-10)*0,75-70+200+40 +10-180-30=105

Відповідь: Б.

22. На який термiн необхiдно заключити з банком контракт щодо кредитування проекту, щоб сума боргу не перевищувала 42 тис. грн. за умови нарахування простих вiдсоткiв по ставцi 10% рiчних? Вартiсть проекту 30 тис. грн.

а) не менше нiж на 2 роки;

б) не менше нiж на З роки;

в) не бiльше нiж на 4 роки;

г) на 5 рокiв.

Рішення.

42=30*(1+0,1*х),

Звідси х=4.

Відповідь: в.

23. При реалізації проекту величина постійних витрат становить 200 тис. грн. , змінні витрати – 250 грн за одиницю продукції, відпускна ціна – 750 грн за одиницю. На скільки необхідно збільшити мінімально можливий обсяг виробництва. Якщо зменшити ціну на 25%?

а) 100 од.;

б) 170 од.;

в) 240 од.;

г) 320 од.

Рішення

Тб =200000/(750-250) =400од.;

Тб1= 200000/(750*0,75-250) =640од.;

Δ=640-400=240од.

Відповідь: В.

24. Фірма має такі пасиви: статутний фонд – 1400, спеціальні фонди – 600, довгострокові кредити банків – 500, кредиторська заборгованість – 1500. Структура пасивів під час реалізації проекту зміниться за рахунок довгострокового кредиту на 1000 під 15% річних. Фінансовий ліверидж становитиме:

а) 1,666;

б) 2,22;

в) 2,5;

г) 2,85.

д) 6,66

Рішення

Кзаб =(500+1000)/(1400+600+500+1500+1000)=0,3;

Лф=1/(0,3-0,15)=6,66.

Відповідь: Д. 6,66

25. Виручка від реалізації продукції за 6 років становить: 1 рік – 0; 2 рік – 7,6; 3 рік – 10; 4 рік – 10; 5 рік – 10; 6 рік – 10; витрати на проект: 1 рік – 3; 2 рік – 7,4; 3 рік – 6,4; 4 рік – 6,9; 5 рік – 6,9; 6 рік – 6,9. Ставка дисконту – 0,12. NPV дорівнює:

а) 0;

б) 2,0;

в) 4,5;

г) 5,3;

д) 6,8.

Відповідь:Г.

NPV=(0/(1+0.12)^1+7,6/(1+0,12)^2+10/(1+0,12) ^3+…10/(1+0,12) ^6)-(3/(1+0,12)^2+7.4/(1+0,12)^2…+6,9(1+0,12) ^6)=5,3

Задача. 

4(1). Оцінити економічну привабливість альтернативних проектів А і Б, якщо кількість створених робочих місць за проектом А становить 120 од., за проектом Б –90 од.; темпи розвитку інфраструктури за проектом А - 15%, за проектом Б – 12%; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів за проектом А становить 210 чол., за проектом Б – 190 чол.; доходність проекту А – 12%, проекту Б – 18%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: доходність проекту – 0,4; темпи розвитку інфраструктури – 0,3; кількість створених робочих місць – 0,2; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів – 0,1.

Критерії

Оцінка критерію за проектом

Питома вага

Краще знач. критерію

Інд. кр. за проектом

А

Б

А

Б

1.К-ть р.місць, од

120

90

0,12

120

120/120=1

90/120= =0,75

2.Темпи розвитку інфрастр.

15%

12%

0,3

15

15/15=1

12/15=0,8

3.К-ть квал. кадрів,чол

210

190

0,1

210

210/210=1

190/210= =0,9

4.Доходність

12%

18%

0,4

18

12/18= =0,67

18/18=1

ІА=1*0,12+1*0,3+1*0,1+0,67*0,4=0,788

ІБ=0,75*0,12+0,8*0,3+0,9*0,1+1*0,4=0,82

Отже кращий проект Б.

4(2). Визначити суспільну вартість проекту (в національній валюті), що передбачає поставку імпортної технологічної лінії, вартість якої, за оцінками експертів, становитиме 400 тис. дол. Офіційний курс місцевої валюти завищено на 20% і становить 10:1.

Рішення: Тіньовий курс = Оф.курс*(1+Премія) = =10*(1+0,2)=12 гр.од

Розрахуємо вартість імпортної лінії в еквіваленті національної валюти за тіньовим валютним курсом:

Варт. проекту = 12*400 тис.=4800(тис.гр..од. національної валюти)

4(3). Обрати найбільш економічно привабливий проект серед трьох альтернативних проектів А, Б, В на основі наступних критеріїв: величина необхідних інвестицій на одне робоче місце становить за проектом А 6000 грн., за проектами Б і В – по 14000 грн.; одержати додану вартість за проектом А можливо у розмірі 20%, за проектом Б – 30%, за проектом В – 35%; доходність за проектом А становить 12%, за проектом Б – 18%, за проектом В – 15%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: одержання доданої вартості – 0,5; доходність проекту – 0,3; величина необхідних інвестицій на одне робоче місце – 0,2.

Кри-терії

Питома вага

Оцінка критерію за проектом

Краще знач. критерію

Індекс критерію за проектом

А

Б

В

А

Б

В

Додана вартість,%

0,5

20

30

35

35

0,57

0,86

1

Доходність проекту,%

0,3

12

18

15

18

0,67

1

0,83

Вел. необх. інвестицій на одне р/м, грн..

0,2

6000

14000

14000

6000

1

0,42

0,42

ІА=0,57*0,5+0,67*0,3+1*0,2=0,686

ІБ=0,86*0,5+1*0,3+0,42*0,2=0,814

ІВ=1*0,5+0,83*0,3+0,42*0,2=0,833

Отже найкращий проект В.

4(4). Тіньовий курс місцевої валюти 55 грн. за 1 дол. Її офіційну вартість занижено на 30%. Визначте офіційний курс валюти, величину премії та стандартний коефіцієнт перетворення.

Оф. Курс=55*(1+0,3)=71,5 (грн.)

Премія = (55-71,5)/71,5=0,23

Станд.коеф.перетв. = 1/(1+Премія) = 1/(1-0,23) = 1,3

4(5). Визначити тіньову цінність проекту в національній валюті, якщо поданий проект передбачає імпорт 35% комплектуючих у загальних інвестиційних витратах. Офіційний обмінний курс занижено на 15%, а його величина дорівнює 15 гр. од. За оцінками спеціалістів, проект передбачає інвестиції у розмірі 430 млн. дол.

Рішення

Тіньовий курс = 15грн.*(1+0,15)=17,25 грн.

Вартість проекту в еквіваленті нац.валюти =430 млн. дол.*17,25= 7417,5 млн. грн.

Оскільки витрати на імпорт становлять лише 35% вартості проекту, загальна економічна вартість проекту =7417,5/35*100=21192,857(млн.. грн)

4(6). Оцінити економічну привабливість альтернативних проектів А і Б, якщо кількість створених робочих місць за проектом А становить 100 од., за проектом Б – 120 од.; темпи розвитку інфраструктури за проектом А - 15%, за проектом Б – 12%; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів за проектом А становить 200 чол., за проектом Б – 170 чол.; доходність проекту А – 15%, проекту Б – 14%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: доходність проекту – 0,4; темпи розвитку інфраструктури – 0,3; кількість створених робочих місць – 0,2; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів – 0,1.

Рішення:

Критерії

Питома вага критерію

Оцінка критерію за проектами

Краще значення критерію

Індекс критерію за проектом

А

Б

А

Б

1

Кількість створених робочих місць, од

0,2

100

120

120

0,83

1

2

Темпи розвитку інфра-структури, %

0,3

15

12

15

1

0,8

3

Кількість підготовлених кваліфікованих кадрів, чол..

0,1

200

170

200

1

0,85

4

Доходність проекту,%

0,4

15

14

15

1

0,93

Визначимо середньозважені індекси за проектами:

ІсвА=0,83*0,2+1*0,3+1*0,1+1*0,4=0,966

ІсвБ=1*0,2+0,8*0,3+0,85*0,1+0,93*0,4=0,897

Відповідь: Найбільш економічно привабливим є проект Б, оскільки ІсвБ> ІсвА

4(7). Визначити суспільну вартість проекту (в національній валюті), що передбачає поставку імпортної технологічної лінії, вартість якої, за оцінками експертів, становитиме 300 тис. дол. Офіційний курс місцевої валюти занижено на 20% і становить 10:1.

Рішення:

Тіньовий курс=10*(1+0,2)=12 (грн..)

Економічна вартість проекту=12*300=3600(тис.грн.)

 

4(11). Оцінити економічну привабливість альтернативних проектів А і Б, якщо кількість створених робочих місць за проектом А становить 100 од., за проектом Б – 120 од.; темпи розвитку інфраструктури за проектом А - 15%, за проектом Б – 12%; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів за проектом А становить 250 чол., за проектом Б – 170 чол.; доходність проекту А – 12%, проекту Б – 18%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: доходність проекту – 0,4; темпи розвитку інфраструктури – 0,3; кількість створених робочих місць – 0,2; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів – 0,1.

Рішення:

Критерій

Питома вага критерію

Оцінка критерію за проектом

Краще значення критерію

Індексний критерій за проектом

А

Б

А

Б

Кількість створених робочих місць

0,2

100

120

120

100/120= 0,83

1

Темпи росту інфраструктури, %

0,3

15

12

15

1

0,8

Кількість підготовлених кадрів, чол.

0,1

250

170

250

1

0,68

Дохідність проекту, %

0,4

15

12

15

1

0,8

ЕА=0,83*0,2+1*0,3+1*0,1+1*0,4=0,966

ЕБ=1*0,2+0,8*0,3+0,68*0,1+0,8*0,4=0,828

Найбільш економічно привабливим є проект А оскільки ЕА>ЕБ

4(12). Обрати найбільш економічно привабливий проект серед трьох альтернативних проектів А, Б, В на основі наступних критеріїв: величина необхідних інвестицій на одне робоче місце становить за проектом А 8000 грн., за проектами Б і В – по 9000 грн.; одержати додану вартість за проектом А можливо у розмірі 20%, за проектом Б – 35%, за проектом В – 30%; доходність за проектом А становить 12%, за проектом Б – 18%, за проектом В – 15%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: одержання доданої вартості – 0,5; доходність проекту – 0,3; величина необхідних інвестицій на одне робоче місце – 0,2.

Рішення:

Критерій

Питома вага критерію

Оцінка критерію за проектом

Краще значення критерію

Індексний критерій за проектом

А

Б

В

А

Б

В

Велич необх інвест на 1р м

0,2

8000

9000

9000

8000

1

Додана вартість,%

0,5

20

35

30

35

0,57

1

0,86

Дохідність проекту, %

0,3

12

18

15

18

0,67

1

0,83

Пересчитать!!!

ЕА= 0,2*0,89+0,5*0,57+0,3*0,67 = 0,664

ЕБ=0,2*1+0,5*1+0,3*1=1

ЕВ=0,2*1+0,5*0,86+0,3*0,83=0,879

Найбільш економічно привабливим є проект А так як ЕБ >ЕВ> ЕА

4(13). Визначити суспільну вартість проекту (в національній валюті), що передбачає поставку імпортної технологічної лінії, вартість якої, за оцінками експертів, становитиме 500 тис. дол. Офіційний курс місцевої валюти занижено на 15% і становить 5:1.

Рішення:

Тіньовий курс = 5*(1+0,15)= 5,75грн

Вартість проекту = 5,75*500= 2875 тис.грн.

4(14). Тіньовий курс місцевої валюти 54 грн. за 1 дол. Її офіційну вартість завищено на 15 %. Визначте офіційний курс валюти, величину премії та стандартний коефіцієнт перетворення.

Рішення:

Офіційний курс=54*(1+0,15)=62,1

Премія=(54-62,1)/62,1= - 0,13

Стандартний коеф=1/ (1+ (-0,13))=1,15

4(15). Визначити тіньову цінність проекту в національній валюті, якщо поданий проект передбачає імпорт 45% комплектуючих у загальних інвестиційних витратах. Офіційний обмінний курс завищено на 20 %, а його величина дорівнює 15 гр. од. За оцінками спеціалістів, проект передбачає інвестиції у розмірі 600 млн. дол.

Рішення:

Тіньова ціна = 15*0,8 = 12 грн.

Тіньова цінність = (600*12)/45*100 = 16000 млн.грн..

4(21). Обрати найбільш економічно привабливий проект серед трьох альтернативних проектів А, Б, В на основі наступних критеріїв: величина необхідних інвестицій на одне робоче місце становить за проектом А 15000 грн., за проектами Б і В – по 14000 грн.; одержати додану вартість за проектом А можливо у розмірі 30%, за проектом Б – 20%, за проектом В – 25%; доходність за проектом А становить 12%, за проектом Б – 18%, за проектом В – 15%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: одержання доданої вартості – 0,5; доходність проекту – 0,3; величина необхідних інвестицій на одне робоче місце – 0,2.

Крит.

Пит.

вага

Оцінка крит

Кращ.

знач.

Індекс Крит.

А

Б

В

А

Б

В

1

Роб.

Місце,тис

0,2

15

14

14

14

0,9

1

1

2

Дод. варт

0,5

30

20

25

30

1

1,5

1,2

3

Дохідність

0,3

12

18

15

18

1,5

1

1,2

ІА=0,9*0,2+1*0,5+1,5*0,3=1,14;

ІБ=1*0,2+1,5*0,5+1*0,3=1,25;

Ів=1*0,2+1,2*0,5+1,2*0,3=1,16.

Відповідь : найбільш економічно привабливим є проект Б, тому що в нього максимальне значення індексу

4(22). Оцінити економічну привабливість альтернативних проектів А і Б, якщо кількість створених робочих місць за проектом А становить 130 од., за проектом Б – 110 од.; темпи розвитку інфраструктури за проектом А - 15%, за проектом Б – 12%; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів за проектом А становить 200 чол., за проектом Б – 180 чол.; доходність проекту А – 12%, проекту Б – 18%. Питома вага кожного з перелічених критеріїв наступна: доходність проекту – 0,4; темпи розвитку інфраструктури – 0,3; кількість створених робочих місць – 0,2; кількість підготовлених кваліфікованих кадрів – 0,1.

Рішення

Крит

Пит.вага

Оцін. крит

Кращ.знач

Індекс крит

А

Б

А

Б

1

К-сть роб.місць

0,2

130

110

130

1

1,18

2

Темп росту інф.

0,3

15

12

15

1

1,25

3

К-ть квал. кадрів

0,1

200

180

200

1

1,11

4

Доходність

0,4

12

18

18

1,5

1

ІА=1*0,2+1*0,3+1*0,1+1,5*0,4=1,2

ІБ=1,18*0,2+1,25*0,3+1,11*0,1+1*0,4=1,122.

Відповідь: кращим є проект А.

4(23). Визначити тіньову цінність проекту в національній валюті, якщо поданий проект передбачає імпорт 55% комплектуючих у загальних інвестиційних витратах. Офіційний обмінний курс завищено на 15%, а його величина дорівнює 55 гр. од. За оцінками спеціалістів, проект передбачає інвестиції у розмірі 530 млн. дол.

Рішення.

Тін. курс =55*(1+0,15)=63,25гр. од.

Тіньова вартість проекту =(530*63,25)/55*100=60950млн.гр.од.

Відповідь: тіньова вартість проекту =60950млн.гр.од

4(24). Визначте офіційний курс валюти, величину премії та стандартний коефіцієнт перетворення. якщо тіньовий курс місцевої валюти становить 58 грн. за 1 дол., а її офіційну вартість завищено(?) на 20 %.

Рішення

Офіційний курс =58*(0,2+1)=69,6;

Премія = (58-69,6)/69,6= - 0,17;

К станд.=1/(1-0,17)=1,204.

Відповідь: 69,6; -0,17; 1,204.

4(25). Визначити тіньову цінність проекту в національній валюті, якщо поданий проект передбачає імпорт 45% комплектующих у загальних інвестиційних витратах. Офіційний обмінний валюти курс занижено на 15%, а його величина дорівнює 25 гр. од. За оцінками спеціалістів, проект передбачає інвестиції у розмірі 730 млн. дол.

Рішення

Тін. курс =25*(1-0,15)=21,25гр. од.

Тіньова вартість проекту =730/0,45*100*21,25=3447222,222млн.гр.од.

Відповідь: тіньова вартість проекту =3447222,222 млн.гр.од

5(1). Обґрунтуйте вибір проекту, який полягає у придбанні обладнання при слідуючих вихідних даних:

П о к а з н и к и

Од.

виміру

Проекти

І

ІІ

1.Ціна обладнання

грн.

28000

20000

2.Експлуатаційні витрати

грн.

3000

4000

3. Термін служби

рік

4

4

4. Дисконтна ставка

%

10

10

Рішення:

Розрахуємо теперішню вартість експлуатаційних витрат

PVA1=3000/(1+0,1)1+3000/(1+0,1)2+3000/(1+0,1)3+ +3000/(1+0,1)4=3000*0,909+3000*0,826+3000*0,751+3000*0,683=9 507 (грн..)

PVA2=4000/(1+0,1)1+4000/(1+0,1)2+4000/(1+0,1)3+ +4000/(1+0,1)4=4000*0,909+4000*0,826+4000*0,751+4000*0,683=12 676 (грн..)

Визначимо затрати за проектами

З1=28000+9 507=37570 (грн.)

З2=20000+12676=32 676(грн.)

Відповідь: оскільки затрати за 2-м проектом менше, ніж за 1-м, то 2-й проект краще.

5(2).(?) Визначити кількість років, на яку необхідно покласти існуючий початковий капітал на рахунок у банк за умов нарахування простих відсотків і ставці 25% річних, щоб вистачало грошей для інвестування коштів в проект, початкова вартість якого у 5 разів перевищує початковий капітал. За прогнозами щорічний темп інфляції складатиме 3%.

Рішення:

FV=PV(1+i*n)

і=r+τ

і=0,25+0,03=0,28

5=1(1+0,28* n)

0,28*n= 5-1

n=4/0,28=14,3 (років)

5(3). Для фінансування проекту Ви прогнозуєте взяти кредит у розмірі 10 млн.грн. терміном на 1 рік, рівень інфляції очікується у розмірі 100% при ставці кредиту – 160% річних. Чи варто Вам займатись цим проектом при вищевказаних умовах, якщо рівень рентабельності проекту становить:

а) 200%; б) 150%.

Рішення:

а) Σ кредиту = 10 млн*(1+(1,6-1))=16 млн. – необхідно буде повернути кредитору

Прибуток = 10 * (200/100)-16 = 4 млн.

б) Σ кредиту = 10 млн*(1+(1,6-1))=16 млн. – необхідно буде повернути кредитору

Прибуток = 10 млн*(150/100)-16=-1 млн.

Відповідь: цим проектом варто займатися, при умові, якщо його рентабельність становитиме 200%

5(4). На депозитному вкладі на Вашому рахунку є певна сума, яка дорівнює 10 000 грн. За умовами договору нарахування відсотків проводиться один раз на рік у розмірі 10% річних. Яку суму Ви можете щорічно знімати з рахунку для фінансування передінвестиційних досліджень за умови, що передінвестиційна фаза триває 3 роки і після закінчення цього терміну на розрахунковому рахунку нічого не залишиться?

Рішення:

(10000-х)*(1+0,1)1+(10000-2х)*(1+0,1)2+(10000-3х)*(1+0,1)3=0

(10000-х)*1,1+(10000-2х)*1,21+(10000-3х)*1,331=0

11000-х+12100-2х+13310-3х=0

36410=6х

х=6068,33(грн..)

5(5). Ви зробили внесок у розмірі 1000 тис. грн. на наступних умовах: перший рік нараховується 6% річних (прості відсотки), в кожному наступному півріччі ставка підвищується на 0,5%. Чи вистачить Вам грошей для фінансування розробки та експертизи проекту вартістю 1200 тис. грн. через 2,5 років ?

Рішення

FV=1000*(1+0,06+(0,06/2+0,005)+(0,06/2+0,005+0,005)+(0,06/2+0,005+0,005+0,05))= 1225 (тис.грн)

Відповідь: Грошей вистачить.

5(6). Чи варто розглядати та приймати проект, який характеризується щорічними чистими грошовими потоками у розмірі 200 тис.грн., якщо початкові інвестиції становлять 300 тис.грн. Проект розрахований на 4 роки, існуюча ставка дисконту – 10%, а нормативний період окупності – 3 роки?

Рішення:

1) Розрахуємо суму дисконтованих чистих грошових потоків за 4 роки:

ЧГПд=200/(1+0,1)1+200/(1+0,1)2+200/(1+0,1)3+200/(1+0,1)4=181,8+165,2+150,2+136,6=633,8(тис.грн.)

2) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПД=633,8-300=333,8(тис.грн)

3) Розрахуємо середньорічний грошовий потік:

ЧГПсер=633,8/4=158,45 (тис.грн.)

4) Розрахуємо термін окупності:

ТО=300/158,45=1,89(років)

Відповідь: проект розглядати варто, оскільки термін окупності є менше, ніж нормативний, а чистий приведений дохід є позитивним і складає 633,8 тис.грн.

5(7). Яка відсоткова ставка може задовольнити учасників проекту, якщо відомо, що його необхідно реалізувати через 3 роки. Вартість проекту – 240 тис. грн., сума щорічних внесків до банківської установи – 60 тис. грн.

Рішення:

FVАn=PMTt*(1+i)n-t

240=60*((1+і)3-1+(1+i)2-1+(1+і)1-1

(1+і)2+1+і+1=4

12+2*1*і+і2+2+і=4

3і+і2=1

і2+3і-1=0

Д=в2-4ас=32+4=9+4=13

і1= =+0,3

і2==-3,3

Відповідь.: Відсоткова ставка повинна дорівнювати 30%.

5(8). По оцінкам аналітиків передінвестиційні роботи коштуватимуть – 2730 тис. грн. Чи вистачить коштів у інвестора, якщо наявна сума грошей на сучасний момент становить 2000 тис. грн., роботи прогнозується проводити через два роки, а існуюча відсоткова ставка дорівнює – 21% річних. Обчислити за умов, якщо темп інфляції складає 5% та:

а) складний відсоток нараховується раз на рік;

б) складний відсоток нараховується раз на півроку;

в) складний відсоток нараховується поквартально.

Рішення:

FV=PV(1+i)n

r=і-τ=0,21-0,05=0,16

А) FV=2000*(1+0,16)2=2692 (тис.грн)

Б) FV=2000*(1+0,16/2)2*2=2720 (тис.грн.)

Б) FV=2000*(1+0,16/4)2*4= 2738(тис.грн.)

Відповідь. Коштів вистачить, однак найбільш вигідним для інвестора є нарахування складних відсотків поквартально.

5(10). Ви – конкуруюча фірма і Вам стало відомо, що Ваш конкурент через термін, який дорівнює періоду кредитування, заплатив банківській установі згідно з документами 3100 тис. грн. Треба з’ясувати, скільки коштує проект, який виконує конкуруюча фірма, за умови, що вартість проекту і сума кредиту – це еквівалентні величини, існуюча ставка річних – 6%. Термін кредиту 180 днів при часовій базі нарахування відсотків – 365 днів.

Рішення:

FV=PV(1+i*σ/к)

РV=3100/(1+0,06*30/365)= 3084,787 (тис.грн.)

Відповідь: проект конкуруючої фірми коштує 3084,787 тис.грн.

5. (11) Кредит для фінансування проекту, що потребує початкових інвестицій у розмірі 120 тис. грн., може бути наданий з 20.01 до 07.09 включно під 8% річних. Рік високосний. Який варіант нарахування оберете:

1) точні відсотки з точним числом днів кредиту;

2) звичайні відсотки з точним числом днів кредиту;

3) звичайні відсотки за приблизним числом днів кредиту?

Відповідь обґрунтуйте розрахунками.

Рішення:

1)FV = 120 * (1+0,08* 232/366) = 126,048 тис.грн;

2) FV = 120 * (1+0,08* 232/360) =126,144 тис.грн;

3) FV = 120 * (1+0,08* 229/360) =126,106 тис.грн.

Кращим є перший варіант, так як за цим варіантом сума повернення кредиту є найменшою.

5(12). Визначити суму щорічного внеску щодо погашення кредиту, який був отриманий для фінансування інвестиційних розробок у розмірі 2 000 тис.грн. терміном – 3 роки на умовах 10% річних.

Рішення:

2000= х(1+0,1)3-1+ х(1+0,1)3-2 + х(1+0,1)3-3;

2000 = 1,21х +1,1х + х;

3,31 х = 2000; х = 604,230 тис.грн.

5(13). Визначити, яка ставка отримання кредиту могла б Вас влаштувати при умові нарахування відсотків один раз на рік, якщо згідно з існуючими об’єктивні умови (інфляція, ріст цін, привабливість продукції проекту, великий попит на неї) дозволяють, щоб за 2 роки номінальна величина кредиту збільшилась удвічі (відсотки прості).

Розвязок:

2=1*(1+х*2); 2=1*(1+2х); 2=1+2х; 2х=2-1; 2х=1; х=0,5

5(14). Визначте, яку щорічну суму ануїтету необхідно платити, щоб через 3 роки вистачило грошей щодо фінансування проекту, початкова вартість якого становить 331 тис.грн Відсоткова ставка – 10% річних.

Рішення:

331= х(1+0,1)3-1+ х(1+0,1)3-2 + х(1+0,1)3-3;

331 = 1,21х +1,1х + х;

3,31 х = 331; х = 100 тис.грн.

5(15). Якою повинна бути відсоткова ставка, щоб щорічний ануїтет 60 гр.од. через 3 роки перетворився на суму 240 гр.од.?

Рішення:

240= 60*(1+ х)3-1+ 60(1+ х)3-2 + 60(1+ х)3-3;

240 = 60*(1+2х+х2) +60+60х+60;

240 = 180+180х+60х2;

3+3х+х2=4; х2+3х+3-4 = 0; х2+3х-1 = 0;

Д= в2-4ас = 9+4 = 13; х1= (-3+3,6)/2 = 0,3; х2= (-3-3,6)/2 =-3,3.

Відповідь: відсоткова ставка повинна дорівнювати 30%.

5(21). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації інвестиційного проекту, якщо він має наступні економічні параметри: величина грошових потоків за роками реалізації проекту – 6; 4; 3; 2 млн.. грн.; капітальні витрати за проектом – 9 млн(???). грн., ставка дисконту – 10%. Для схвалення або відхилення проекту використайте розрахункові значення наступних показників : чистий приведений доход, термін окупності, коефіцієнт „вигоди / затрати”.

Рішення

ЧПД=(6/(1+0,1)^1+4/(1+0.1)^2+3/(1+0.1)^3+ +2/(1+0.1)^4) – 9=5,5+3,3+2,25+1,37-9=3,42

млн.грн.

То=2+(9-3,3)/2,25=4,53років

Коефіцієнт співвідношення вигод і затрат(???):

Проект є ефективним, якщо BCR>1.

5(22). Якою повинна бути річна ставка складних відсотків для того, щоб кредит, який має одержати проектна установа, був привабливим за умови, що існуюча практика надання кредиту передбачає 6%-ву ставку при нарахуванні один раз на квартал.

Рішення

PV(1+0.06)4=PV(1+i)1

1.26=1+i

I=0.26 або 26%

5(23). На який рівень відсоткової ставки за кредитом можна погодитися, щоб проект, який потребує початкових інвестицій у розмірі 100 тис.грн., було визнано придатним для подальшого розгляду, якщо мінімально необхідний рівень рентабельності становить 25%? Дисконтована величина прогнозованих чистих грошових потоків за проектом 30000 грн. На суму боргу нараховуються прості відсотки, часова база 365 днів, кількість днів кредиту – 225.

Рішення

5(24). Знайти точку беззбитковості та поріг рентабельності для проекту, згідно з яким щорічні постійні витрати на виробництво продукції складають 200 тис.грн., змінні витрати на одиницю продукції – 30 грн., ціна одиниці продукції – 50 грн.

Рішення

Тб = 200/(50-30) = 10 тис.од;

(??)

Поріг рентаб.= 200/((50-30)/50) = 500 тис. грн.

Відповідь: мінімальний обсяг реалізації продукції складає 10 тис. од., мінімальна виручка від реалізації 500 тис. грн..

 5(25). На який термін (в роках) необхідно заключити з банком контракт щодо кредитування проекту, щоб борг не перевищував 42 млн. грн. за умови, що на суму боргу нараховуються прості відсотки по ставці 15 % річних? Вартість проекту 30 млн. грн.

Рішення

42=30*(1+0,1*х),

Звідси х=4.

Відповідь: щоб сума боргу не перевищувала 42 млн.грн. необхідно взяти кредит не більше ніж на 4 роки.

6(1). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації інвестиційного проекту на підставі розрахунку терміну окупності та чистого приведеного доходу. Проект характеризується слідуючими даними (тис.грн):

Показник

Рік

0

1

2

3

4

5

Вартість будівлі

80

20

Вартість обладнання

300

Виручка

500

550

700

750

Витрати:

Матеріали

110

120

150

180

заробітна плата

80

82

85

88

соціальні заходи

38

39

40

41

Будівлі мають бути замортизовані за 4 роки прямолінійним методом, а обладнання - кумулятивним методом (передбачається, що обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби) . Нормативний термін окупності 2 роки і 6 місяців. Ставка дисконтування 15%. Ставка податку на прибуток – 25%.

Рішення

1) Розрахуємо амортизацію будівель:

На=100%/4=25%

АВ=(80+20)*0,25=25(тис.грн.)

2) Розрахуємо амортизацію обладнання по рокам:

На 1=4/(1+2+3+4)*100=40%

На2=3/(1+2+3+4)*100=30%

На 3=2/(1+2+3+4)*100=20%

На4=1/(1+2+3+4)*100=10%

АВ1=300*0,4=120(тис. грн..)

АВ2=300*0,3=90 (тис.грн)

АВ3=300*0,2=60 (тис.грн.)

АВ4=300*0,1=30 (тис. грн..)

3) Розрахуємо чистий дохід від реалізації проекту по рокам:

ЧД1=(500-110-80-38)*(1-0,25)= 204(тис.грн.)

ЧД2=(550-120-82-39)*(1-0,25)= 231,75 (тис.грн.)

ЧД3=(700-150-85-40)*(1-0,25)= 318,75 (тис.грн)

ЧД4=(750-180-88-41)*(1-0,25)= 330,75 (тис.грн.)

4) Розрахуємо грошовий потік по рокам:

ГП=ЧД+АВ

ГП1=204+25+120=349 (тис.грн)

ГП2=231,75+25+90=346,75 (тис.грн)

ГП3=318,75+25+60=403,75 (тис.грн.)

ГП4=330,75+25+30=385,75 (тис.грн)

5) Розрахуємо суму дисконтованих чистих грошових потоків за 4 роки:

ЧГПд=349/(1+0,15)1+346,75/(1+0,15)2+

+403,75/(1+0,15)3+385,75/(1+0,15)4=349*0,87+346,75*0,756+403,75*0,658+385,75*0,572=

=1052,0895(тис.грн.)

6) Розрахуємо початкові інвестиції:

ПІ=80+20+300=400 (тис.грн.)

7) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПД=1052,0895-400=652,0895(тис.грн)

8) Розрахуємо середньорічний грошовий потік:

ЧГПсер=1052,0895/4=263,022 (тис.грн.)

9) Розрахуємо термін окупності:

ТО=400/263,022=1,52(років)

Відповідь. Реалізовувати даний інвестиційний проект доцільно, оскільки термін окупності складає півтора року, тобто менше, ніж нормативний. Крім того, чистий приведений дохід є позитивним і складає 652,0895 тис.грн.

 

 

6(2).(?) Визначте доцільність реалізації проекту заміни старого обладнання новим на підставі розрахунку додаткового грошового потоку. Вартість нового обладнання 300 тис.грн. Діюче обладнання було куплене 5 років тому за 200 тис.грн. і підлягало під прямолінійну амортизацію на протязі 10 років. Ціна продажу діючого обладнання 80 тис.грн.

Для амортизації нового обладнання використовується метод прискореного зменшення залишкової вартості. Нормативний термін його експлуатації 5 років. Очікувані щорічні додаткові чисті прибутки від реалізації проекту – 120 тис.грн. Можливо отримати інвестиційну податкову знижку у розмірі 10% від вартості нового обладнання і скористатися банківським кредитом (20% річних), який треба повернути в кінці четвертого року (платежі виплачуються щорічно виплатами від суми боргу). Ставка податку на прибуток 25%. Розмір кредиту визначається, виходячи з необхідної суми щодо купівлі нового обладнання з урахуванням суми, яку отримує фірма від продажу діючого обладнання.

Рішення:

1)Розрахуємо амортизацію обладнання:

На =100%/10=10%

Сума АВ за 5 років складатиме

АВ=(200*0,1)*5=100(тис. грн..)

2) Витрати пов’язані з недоамортизацією старого обладнання = 100 – 80 =20 (тис. грн.)

3)АВ нового обладнання

На=(100%/5)*2=40%

АВ1=(300-0,1*300)*0,4=108 (тис. грн.)

АВ2=(270-108)*0,4=64,8 (тис. грн.)

АВ3=(270-108-64,8)*0,4=38,88 (тис. грн..)

АВ4=(270-108-64,8-38,88)*0,4=23,328(тис. грн.)

АВ5=(270-108-64,8-38,88-23,328)*0,4=13,99(тис. грн..)

4) Основна сума боргу по рокам=

=(300-80)*(1+0,2)4=456,28(тис.грн.)

Платежі по рокам=456,28/4=114,07(тис.грн.)

5) Визначимо додатковий грошовий потік:

ДГП=∆ЧД+ППА

ДГП1=120-114,07+108*0,25=32,93

ДГП2=120-114,07+64,8*0,25=22,13

ДГП3=120-114,07+38,88*0,25=15,65

ДГП4=120-114,07+23,328*0,25=11,762

ДГП5=120+13,99*0,25=123,4975

Сума додаткового грошового потоку за 5 років=205,9695 (тис.грн.).

Відповідь: Проект реалізовувати доцільно.

 

6(3). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту будівництва нового цеху на підставі розрахунку терміну окупності та чистого приведеного доходу. Проект характеризується слідуючими даними: вартість будівлі цеху 200 тис.грн., вартість обладнання 380 тис.грн., витрати на транспортування і монтаж 20 тис.грн., виручка від продажу продукції 700 тис.грн., витрати на матеріали 120 тис.грн., заробітну платню 50 тис.грн., соціальні заходи 24 тис.грн., витрати на експлуатацію обладнання (без амортизації) 2 тис.грн., цехові – 3 тис.грн., загальновиробничі витрати – 4 тис.грн., позавиробничі витрати – 1 тис.грн. Будівлі мають бути замортизовані за 4 роки прямолінійним методом, а обладнання – кумулятивним методом (передбачається, що обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби) . Нормативний термін окупності 2 роки. Ставка дисконтування 15%. Ставка податку на прибуток – 25%. Очікуваний щорічний темп інфляції 5%. Врахування інфляції відбувається за нетрадиційною методикою.

Рішення:

1) Розрахуємо амортизацію будівель:

На=100%/4=25%

АВ=200*0,25=50(тис.грн.)

2) Розрахуємо амортизацію обладнання по рокам:

На 1=4/(1+2+3+4)*100=40%

На2=3/(1+2+3+4)*100=30%

На 3=2/(1+2+3+4)*100=20%

На4=1/(1+2+3+4)*100=10%

АВ1=(380+20)*0,4=160(тис. грн..)

АВ2=(380+20)*0,3=120 (тис.грн)

АВ3=(380+20)*0,2=80 (тис.грн.)

АВ4=(380+20)*0,1=40 (тис. грн..)

3) Скоригуємо вигоди і затрати на темп інфляції:

В1=700*(1+0,05)1=735(тис.грн.)

В2=700*(1+0,05)2=772,1 (тис.грн.)

В3=700*(1+0,05)3=810,6 (тис.грн.)

В4=700*(1+0,05)4=851,2 (тис.грн.)

Всього затрат на рік=120+50+24+2+3+4+1=204(тис.грн.)

З1=204*(1+0,05)1=214,2(тис.грн.)

З2=204*(1+0,05)2=225,012 (тис.грн.)

З3=204*(1+0,05)3=236,232 (тис.грн.)

З4=204*(1+0,05)4=248,064 (тис.грн.)

4) Розрахуємо реальний грошовий потік(оскільки і≠τ) за нетрадиційною методікою, тис.грн:

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

1. Виручка від реалізації

735

772,1

810,6

851,2

2. Затрати (крім АВ)

214,2

225,012

236,232

248,064

3. Амортизаційні відрах. (будівель+обл..)

210

170

130

90

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

310,8

377,088

444,368

513,136

5. Податок на прибуток

77,7

94,272

111,092

128,284

6. Чистий доход

233,1

282,816

333,276

384,852

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

443,1

452,816

463,276

474,852

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,15)t)

385,304

342,394

304,611

271,498

5) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків:

ЧГПд=385,304+342,394+304,611+271,498= =1303,808(тис.грн)

6)Розрахуємо початкові інвестиції:

ПІ=200+380+20=600 (тис.грн.)

7) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПД=1303,808-600=703,808 (тис.грн)

8) Розрахуємо середньорічний грошовий потік:

ЧГПсер=1303,808/4=325,952 (тис.грн.)

9) Розрахуємо термін окупності:

ТО=600/325,952 =1,84

Відповідь. Реалізовувати даний інвестиційний проект доцільно, оскільки термін окупності менше, ніж нормативний. Крім того, чистий приведений дохід є позитивним і складає 703,808 тис.грн.

6(4). Для реалізації розглядаються два проекти, що характеризуються наступними даними: в цінах нульового року, тис.грн.

Показник

Рік

0

1

2

3

Проект “А”

Інвестиції

400

Виручка

700

750

800

Витрати (крім амортизації)

320

350

400

Амортизація

200

133

67

Проект “Б”

Інвестиції

300

Виручка

600

680

750

Витрати (крім амортизації)

300

360

450

Амортизація

50

100

150

Очікуваний щорічний темп інфляції 4%. Ставка дисконтування 20%. Ставка податку на прибуток – 25%. Застосовується нетрадиційна методика врахування інфляції. Оберіть найменш ризикований проект, якщо витрати (крім амортизації) збільшаться на 15% в кожному з трьох років. За критерій вибору мати чистий приведений доход.

Рішення:

1) Скоригуємо вигоди і затрати за проектом А на темп інфляції:

В1=700*(1+0,04)1=728(тис.грн.)

В2=750*(1+0,04)2=811,5 (тис.грн.)

В3=800*(1+0,04)3=900 (тис.грн.)

З1=320*1,15*(1+0,04)1=382,72 (тис.грн.)

З2=350*1,15*(1+0,04)2=435,505 (тис.грн.)

З3=400*1,15*(1+0,04)3=517,5 (тис.грн.)

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

1. Виручка від реалізації

728

811,5

900

2. Затрати (крім АВ)

382,72

435,505

517,5

3. Амортизаційні відрах.

200

133

67

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

145,28

242,995

315,5

5. Податок на прибуток

36,32

60,74875

78,875

6. Чистий доход

108,96

182,24625

236,625

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

308,96

315,24625

303,625

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,15)t)

257,467

218,921

175,709

2) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків для проекту А:

ЧГПд=257,467+218,921+175,709=652,097(тис.грн)

3) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПДА=652,097-400=252,097 (тис.грн)

4) Скоригуємо вигоди і затрати за проектом Б на темп інфляції:

В1=600*(1+0,04)1=624(тис.грн.)

В2=680*(1+0,04)2= 735,76(тис.грн.)

В3=750*(1+0,04)3= 843,75(тис.грн.)

З1=300*1,15*(1+0,04)1=358,8 (тис.грн.)

З2=360*1,15*(1+0,04)2=447,948 (тис.грн.)

З3=450*1,15*(1+0,04)3=582,188 (тис.грн.)

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

1. Виручка від реалізації

624

735,76

843,75

2. Затрати (крім АВ)

358,8

447,948

582,188

3. Амортизаційні відрах.

50

100

150

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

215,2

187,812

111,562

5. Податок на прибуток

53,8

46,953

27,8905

6. Чистий доход

161,4

140,859

83,6715

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

211,4

240,859

233,6715

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,15)t)

176,167

167,263

135,227

5) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків для проекту Б:

ЧГПд=176,167+167,263+135,227=478,656 (тис.грн)

6) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПДБ=478,656-300=178,656 (тис.грн)

Відповідь. За критерієм чистого приведеного доходу кращим є проект А, оскільки даний проект має значення ЧПДа>ЧПДб.

 6(5). Інвестиційний проект характеризується слідуючими даними (тис.грн.): вартість будівлі цеху 150, вартість обладнання 280, витрати на транспортування і монтаж 20, виручка від продажу продукції 600, витрати на матеріали 90, заробітну плату 30, соціальні заходи – 14, утримання та експлуатацію обладнання (без амортизації) – 2, цехові – 2, загальновиробничі витрати – 3, позавиробничі витрати – 1. Будівлі мають бути замортизовані за 3 роки прямолінійним методом. А обладнання – кумулятивним методом (передбачається, що обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби). Очікуваний щорічний темп інфляції 6%, ставка дисконтування – 16%. Виконайте аналіз динамічності. Якими повинні бути щорічні темпи інфляції, щоб податки за проектом сплачувались за рахунок чисто інфляційного доходу?

Рішення:

1) Розрахуємо амортизацію будівель за 3 роки:

На=100/3=33,33%

АВ=150*0,3333=49,995(тис.грн.)

2) Розрахуємо амортизацію обладнання по рокам:

На 1=3/(1+2+3)*100=50%

На2=2/(1+2+3)*100=33,3%

На 3=1/(1+2+3)*100=16,7%

АВ1=(280+20)*0,5=150(тис. грн..)

АВ2=(280+20)*0,333=99,9(тис.грн)

АВ3=(280+20)*0,167= 50,1(тис.грн.)

3) Розрахуємо реальну ставку відсотку:

r=16%-6%=10%

4) Сукупні затрати=90+30+14+2+2+3+1=142(тис.грн)

5) Розрахуємо реальний грошовий потік за традиційною методикою:

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

1. Виручка від реалізації

600

600

600

2. Затрати (крім АВ)

142

142

142

3. Амортизаційні відрах. (буд. + обл..)

199,995

149,895

100,095

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

258,005

308,105

357,905

5. Податок на прибуток

64,501

77,026

89,476

6. Чистий доход

193,504

231,079

268,429

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

393,499

380,974

368,524

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,15)t)

357,726

314,854

276,877

6) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків для проекту Б:

ЧГПд=357,726+314,854+276,877= 949,458 (тис.грн)

7) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПД=949,458-150-280-20=499,458 (тис.грн.)

8) Для того, щоб податки за проектом сплачувались за рахунок чисто інфляційного доходу, темпи інфляції мають складати: τ=((і*(1-П)-r)/r*100

τ=((0,16*(1-0,25)-0,1)/0,1*100=20%

Відповідь: Протягом 3-х років спостерігається зниження реального грошового потоку, що пов’язано зі зниженням чистого грошового потоку, що в свою чергу, зумовлено зниженням амортизаційних відрахувань.

6(6)(?). Проект купівлі нового обладнання передбачає випуск продукції з першого по третій роки включно в обсязі 200, 250 і 300 одиниць відповідно. Ціна продукції – 1000 грн/од., а виробничі витрати (з амортизацією)(?) складають 600 грн/од. Вартість нового обладнання з витратами на транспортування і монтаж оцінена в 300 тис.грн. і буде сплачена в нульовий рік. Передбачається, що нове обладнання буде замортизоване на протязі трьох років за прямолінійним методом. Альтернативна вартість капіталу в цьому періоді складе 10%. Ставка податку 25%.

Визначте вплив змінних параметрів (за умови їх зміни на 10%) на величину чистого приведеного доходу. Проранжуйте параметри за ступенем їх впливу на кінцевий результат.

Рішення:

1) Розрахуємо амортизацію нового обладнання:

На=100/3=33,33%

АВ=300*0,33=99(тис.грн..)

2) Розрахуємо грошовий потік по рокам:

ГП1=(1000-600)*200*(1-0,25)+99000=159000(грн.)

ГП2=(1000-600)*250*(1-0,25)+99000=174000(грн.)

ГП3=(1000-600)*300*(1-0,25)+99000=189000(грн.)

3) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПД=159000/(1+0,1)1+174000/(1+0,1)2+

+189000/(1+0,1)3-300000=144531+143724+141939-

-300000=130194(грн.)

4) Визначимо вплив змінних параметрів на величину чистого приведеного доходу:

Вплив зміни ціни:

ГП1=(1000*1,1-600)*200*(1-0,25)+99000=

=174000(грн.)

ГП2=(1000*1,1*1,1-600)*250*(1-0,25)+99000=

=190500(грн.)

ГП3=(1000*1,1*1,1*1,1-600)*300*(1-0,25)+99000=

=208650(грн.)

ЧПД=174000/(1+0,1)1+190500/(1+0,1)2+

+208650/(1+0,1)3-300000=158166+157353+156696,15-300000=172215,15(грн..)

Вплив зміни виробничих витрат:

ГП1=(1000-600*1,1)*200*(1-0,25)+99000=

=150000(грн.)

ГП2=(1000-600*1,1*1,1)*250*(1-0,25)+99000=

=150375(грн.)

ГП3=(1000-600*1,1*1,1*1,1)*300*(1-0,25)+99000=

=144315(грн.)

ЧПД=150000/(1+0,1)1+150375/(1+0,1)2+

+144315/(1+0,1)3-300000=136350+124209,75+

+108380,56-300000=68940,31(грн..)

6(7). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту придбання нового обладнання за 300 тис.грн. на підставі розрахунку терміну окупності та чистого приведеного доходу. Проект характеризується наступними даними:

в цінах нульового року, тис.грн.

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

Виручка від реалізації продукції

400

450

450

Витрати (без амортизації)

150

170

170

Обладнання буде замортизоване за кумулятивним методом (передбачається, що обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби). Очікуваний щорічний темп інфляції 10%, ставка дисконтування 20%. Ставка податку на прибуток – 25%.Нормативний термін окупності інвестицій 2 роки. Визначте рівень інфляції, при якому податки будуть покриватися за рахунок чистого інфляційного доходу.

6(8). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту будівництва нового цеху на підставі розрахунку чистого приведеного доходу та терміну окупності інвестицій. Проект характеризується наступними даними (тис.грн. в цінах нульового року):

Показник

Рік

0

1

2

3

4

5

Вартість будівлі цеху

100

50

Вартість обладнання

400

Витрати на транспортування і монтаж

20

Матеріальні витрати

190

220

260

240

Витрати на заробітну плату

60

62

66

63

Витрати на соц.страхування

28,5

29,5

31,4

29,9

Інвестиційна податкова знижка – 10% від суми інвестицій. Випуск продукції за проектом з 2-го по 5-й рік складатиме відповідно 650,700, 850, 800 од. на рік. Ціна одиниці продукції – 900 грн. Будівлі амортизуються за прямолінійним методом, а обладнання – за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Очікуваний щорічний темп інфляції 6%, ставка дисконтування 15%, нормативний термін окупності інвестицій 2,5 роки. Ставка податку на прибуток – 25%. Врахування інфляції відбувається нетрадиційним методом. Визначте, якими повинні бути щорічні темпи інфляції, щоб податки покривалися за рахунок чисто інфляційного доходу.

6(9). Підприємство розглядає можливість реалізації проекту заміни старого обладнання новим. Визначте цінність проекту, якщо ситуації “з проектом” та “без проекту” характеризуються наступними даними:

Ситуація “з проектом”, тис.грн.

Показник

0

1

2

3

4

Вартість нового обладнання

300

Виручка

500

550

650

700

Витрати:

- матеріали

100

110

150

180

- заробітна плата

50

55

60

65

- соціальні заходи

24

26

28

31

Ситуація “без проекту”, тис.грн.

Показник

0

1

2

3

4

Модернізація старого обладнання

150

Виручка

350

400

450

400

Витрати:

- матеріали

80

85

88

85

- заробітна плата

60

62

65

62

- соціальні заходи

28

29

31

29

- амортизація

60

60

60

60

Нове обладнання має бути замортизоване прямолінійним методом за 4 роки. Ставка дисконтування 15%. Ставка податку на прибуток 25%.

6(10). Компанія сподівається одержати за певний період часу такий чистий прибуток, тис.грн.:

Рік

1

2

3

4

5

6

7

Чистий прибуток

50

100

200

250

300

350

400

Підрахуйте чистий приведений дохід та термін окупності інвестицій, якщо активи, що коштують 700 тис.грн. будуть замортизовані:

1) за прямолінійним методом;

2) кумулятивним методом (передбачається, що обладнання інтенсивніше використовується в останні роки служби).

Ставка дисконтування 10%.

Зробіть висновки щодо впливу методу нарахування амортизації на результативність проекту.

6(11). Проект заміни діючого обладнання передбачає виробництво продукції з першого по третій роки включно в обсязі 2000; 2500; 3000 одиниць відповідно. Ціна одиниці продукції становитиме 1000 грн. за одиницю, а витрати на її виробництво (без урахування амортизації) – 600 грн. Вартість нового обладнання становить 280 тис. грн., витрати на транспортування та монтаж обладнання становлять 20 тис. грн. Віднесення вартості обладнання на собівартість продукції передбачається методом прискореного зменшення залишкової вартості. Альтернативна вартість капіталу – 15%. Ставка податку на прибуток – 25%. З’ясувати економічну доцільність впровадження даного проекту на основі розрахунку величини чистого приведеного доходу.

Розвязок:

1.Розрахуємо амортизацію методом прискореного зменшення залищкової вартості

На = 2*(100/3)=0,68

АВ1 = 300*0,68=204; АВ2=(300-204)*0,68=65,28; АВ3=(300-204-65,28)*0,68=20,89

Вартість нового обладнання =280+20=300тис.грн

Показник

Роки

1

2

3

1.Обсяг виробництва,од

2000

2500

3000

2.Ціна за одиницю,грн.

1000

1000

1000

3.Виручка від реалізації, тис.грн

2000

2500

3000

4.Витрати тис.грн

600*2000=

1200

1500

1800

5.Амортизація,тис.грн

204

65,28

20,89

6.Валовий дохід тис.грн

2000-1200-204=596

2500-1500-65,28=934,72

3000-1800-20,89=1179,11

7.Податок на прибуток, тис.грн

596*0,25=149

233,68

294,78

8.Чистий прибуток, тисгрн

596-149=447

701,04

884,33

9.Чистий грошовий потік, тис.гр

447+204=651

766,32

905,22

10 Скоригований ГП,тис.грн

651/(1+0,15)1=

566,087

766,3/(1+0,15)2=

=579,448

905,22/(1+0,15)3=595,187

ЧПД=(566,087+579,448+595,187)-300=1440,722 >0, даний проект впроваджувати доцільно.

6(12). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту будівництва нового цеху на підставі розрахунку терміну окупності, внутрішньої ставки доходності та чистого приведеного доходу. Проект характеризується наступними даними: вартість будівлі – 100 тис.грн., ціна придбання обладнання – 400 тис.грн., витрати на транспортування та монтаж – 20 тис.грн. Будівлі та обладнання підлягають під прямолінійний метод нарахування амортизації протягом 5 років. Щорічний обсяг виробництва продукції 900 одиниць. Ціна за одиницю – 550 грн. Щорічні витрати на матеріали – 95 тис.грн., заробітну плату – 68 тис.грн., соціальне страхування – 28 тис.грн., утримання та експлуатацію обладнання (без амортизації) – 9 тис.грн., цехові витрати – 11 тис.грн., загальновиробничі – 14 тис.грн., позавиробничі – 3 тис.грн. Нормативний термін окупності 2,5 років. Ставка доходу від доступних альтернативних інвестицій – 20%. Визначте обсяг виробництва, що забезпечує нульовий прибуток, запас надійності і запас фінансової міцності.

Розвязок:

1.Початкові інвестиції=400+100+20=520 тис.грн

2.Амортизаційні відрахування річні за прямолінійним методом = 520*(1/5)=104 тис. грн

3.Витрати загальні =104+95+11+14+9+28+68+3=332 тис.грн.

4.Виручка від реалізації=900*550=495 тис. грн.

5.Валовий прибуток=495-332=163 тис. грн.

6.Податок на прибуток=163*0,25=40,75 тис. грн.

7.Чистий прибуток=163-40,75=122,25 тис. грн.

8.Чистий грншовий потік=122,25+104=226,25 тис. грн.

9.ЧГПдза1 рік=226,25/(1+0,2)1=188,75 тис. грн

ЧГПдза2 рік=226,25/(1+0,2)2=157,12 тис. грн

ЧГПдза3 рік=226,25/(1+0,2)3=130,78 тис. грн

ЧГПдза4 рік=226,25/(1+0,2)4=109,3 тис. грн

ЧГПдза5 рік=226,25/(1+0,2)5=90,86 тис. грн

10.ЧГПд заг=188,75+157,12+130,78+109,3+91,86=676,81 тис. грн

11.ЧПД=676,81-520=156,81 тис. грн >0 - доцільно

12.ПОф=520/(676,81/5)=3,84 роки >ПОн=2,5 роки –недоцільно

13. Внутрішня норма доходності (IRR), яка визначається з рівняння:

, тобто це гранична величина позичкового відсотку, яка диференціює ефективні та неефективні проекти і при якій NPV=0. ???????????????

14. Запас надійності, дозволяє визначити максимально можливе зниження ціни на продукцію без шкоди для виробника:

Ц мін= 332000/900=369 грн.; ЗН=(550-369)/550*100=33%

15. Запас фінансової міцності показує на яку величину (в абсолютному і відносному виразі) можна зменшити виручку від реалізації продукції без шкоди для виробника:

Поріг рентабельності (ПР)= (332-95+68+28)/((495-95-68-28)/495)=231,148 тис. грн.

ЗФМ абс=Вир-ПР = 495-231,148 = 263,852 тис. грн.

ЗФМвідн = (Вир –ПР)/Вир*100 = 263,852/495*100=53%

6(13). Обчисліть додатковий та кумулятивний грошові потоки для проекту, що передбачає заміну старого обладнання новим, на підставі таких даних: до проекту одержувані доходи підприємства складали 3 млн.грн., витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання (без амортизації) 500 тис.грн., заробітна плата 600 тис.грн., виплати на соціальне страхування 306 тис.грн., амортизація 320 тис.грн., інші витрати - 100 тис. грн. Після заміни обладнання доходи компанії збільшаться до 3,8 млн.грн., витрати на утримання та експлуатацію знизяться до 450 тис.грн., заробітна плата – до 350 тис.грн., витрати на соціальне страхування – до 178,5 тис.грн., амортизація збільшується до 350 тис.грн., решта витрат не зміняться. Вартість нового обладнання 2800 тис.грн. Старі активи продаються за балансовою вартістю 50 тис.грн. Термін зносу нових фондів 8 років (метод нарахування амортизації прямолінійний). Ставка дисконту 15%. Ставка податку на прибуток – 25%. Зробіть висновки щодо доцільності реалізації проекту

Розвязок:

Показники

До проекту

Після проекту

Відхилення

1.Виручка від реалізації,тис.грн

3000

3800

+800

2.З/п з відрахуваннями

600+306=906

350+178,5=528,5

-377,5

3.Амортизація

320

350

+30

4.Інші витрати

100

100

0

5.ВУЕУ

500

450

-50

6.Валовий прибуток

1174

2371,5

+1197,5

7.Податок на прибуток

293,5

592,88

+299,38

8.Чистий прибуток

1174-293,5= 880,5

1778,62

+898,12

9.Пільга на амортизацію

(350-320)+0,25=7,5

+7,5

10.Грошовий потік

880,5+320=1200,5

2128,62

+921,12

11 Додатковий ГП

7,5+921,12=+928,62

Розрахуємо додатковий грошовий потік

Рисуєм таблицу на 8 лет + 0-й год. Для примера берем 2 года

Показник

0рік

1рік

2рік

1.Інвестиції, тис.грн

-2800

-продаж обладнання, тис.грн.

+50

2.Додатковий доход, тис.грн.

+800

+800

3.Економія ВУЕУ, тис.грн.

+50

+50

4.Амортизаційні відрахування, тис.грн.

-30

-30

5.Величина додаткового валового доходу, тис.гр

+1197,5

+1197,5

6.Податок на додатковий валовий дохід, тис.грн

-299,38

-299,38

7.Додатковий чистий доход

+898,12

+989,12

8.Податкова пільга на амортизацію

+7,5

+7,5

9.Додатковий грошовий потік, тис.грн.

-2750

898,12+7,5=+905,62

+905,62

Продисконтуємо додатковий грошовий потік на кожен рік:

ДГПд0= -2750

ДГПд1= 905,62/(1+0,15)1=787,496;

ДГПд5= 905,62/(1+0,15)5=450,557

ДГПд2= 905,62/(1+0,15)2=686,076;

ДГПд6= 905,62/(1+0,15)6=392,043

ДГПд3= 905,62/(1+0,15)3=595,803;

ДГПд7= 905,62/(1+0,15)7=340,459

ДГПд4= 905,62/(1+0,15)4=517,497;

ДГПд8= 905,62/(1+0,15)8=295,954

Знайдемо кумулятивний грошовий потік (КГП):

КГП0= -2750;

КГП1=787,496+(-2750)=-1962,5; КГП5=450,557+(-163,103)=287,5

КГП2=686,076+(-1962,5)=-1276,4; КГП6=392,043+287,5=679,543

КГП3=595,803+(-1276,4)=-680,6; КГП7=340,459+679,543=1020,002

КГП4=517,497+(-680,6)=-163,103; КГП8=295,954+1020,002=1315,956

6(14) Задача. Початкові інвестиції на здійснення проекту (життєвий цикл якого 4 роки) складають 4 млн.грн. Середньозважена вартість капіталу фірми 15%, ставка оподаткування прибутку 25%. Визначте величину дисконтованого чистого грошового потоку від інвестицій з урахуванням інфляції і без. Зробіть висновки щодо доцільності реалізації проекту. Нормативний термін окупності інвестицій 2 роки 9 місяців. Величина вигод і затрат, одержуваних від реалізації проекту, а також темпи їхньої інфляції подані в таблиці. Метод врахування інфляції нетрадиційний.

Рік

Вигоди, млн.грн.

Затрати, млн.грн.

Темп інфляції, %

Вигод

Затрат

1

10

10

5

8

2

13

10

5

10

3

17

11

6

11

4

20

13

7

12

Щорічні суми амортизаційних відрахувань 1 млн. грн.

Розвязок:

1.Коригування вигод:

В1=10*(1+0,05)1= 10,5 млн. грн; В3=17*(1+0,06)3=20,25 млн. грн.

В2=13*(1+0,05)2= 14,34 млн. грн; В4=20*(1+0,07)4=26,22 млн. грн.

2.Коригування затрат:

З1=10*(1+0,08)1=10,8 млн.грн.; З3=11*(1+0,11)3=15,04млн.грн.

З2=10*(1+0,1)2=12,1млн.грн.; З4=13*(1+0,12)4=20,46 млн.грн.

Показники

1рік

2рік

3рік

4рік

1.Виручка від реалізації

10,5

14,34

20,25

26,22

2.Затрати(крім АВ)

10,8

12,1

15,04

20,46

3.Амортизація

1

1

1

1

4.Валовий дохід (1-2-3)

-1,3

1,24

4,21

4,76

5. Податок на прибуток(25%)

-

0,31

1,05

1,19

6.Чистий дохід (4-5)

-

0,93

3,16

3,57

7.ЧГП (6+3)

-

1,93

4,16

4,57

8.ЧГПд

-

1,46

2,74

3

9.ЧГПн

-

1,32

2,3

2,29

10.ЧГПр

-

1,104

1,8

1,71

8.ЧГПд2=1,93/(1+0,15)2=1,46

ЧГПд3=4,16/(1+0,15)3=2,74

ЧГПд4=4,57/(1+0,15)4=3

9. ЧГПн2=1,46/(1+0,05)2=1,32

ЧГПн3=2,74/(1+0,06)3=2,3

ЧГПн4=3/(1+0,07)4=2,29

10 ЧГПр2=1,46/(1+0,15)2=1,104

ЧГПр3=2,74/(1+0,15)3=1,8

ЧГПр4=3/(1+0,15)4=1,71

ПОф=4 /((1,46+2,74+3)/4)=2,22=2роки та 3місяці (0,22*12=2,7) <ПОн =2роки9місяців

Доцільно

 6(15). Для реалізації розглядається проект, що характеризується наступними даними:

в цінах нульового року, тис.грн.

Показник

0

1

2

3

Вартість нового обладнання

300

Витрати (крім амортизації)

210

260

300

Виручка

400

450

500

Передбачається, що обладнання буде амортизуватися за кумулятивним методом (більш інтенсивніше воно буде використовуватися в перші роки служби). Очікуваний щорічний темп інфляції 10%. Ставка дисконтування 20%. Метод врахування інфляції нетрадиційний. Прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту на підставі розрахунку чистого приведеного доходу та внутрішньої ставки доходності. Ставка податку на прибуток – 25%. Визначте рівень інфляції, при якому податки будуть сплачуватися за рахунок чисто інфляційного доходу.

Розвязок:

1. Визначимо амортизацію:

На1=3/(1+2+3)=0,5 АВ1=300*0,5=150

На2=2/(1+2+3)=0,33 АВ2=300*0,33=99

На3=1/(1+2+3)=0,17 АВ3=300*0,17=51

2.Коригуємо вигоди:

В1=400*(1+0,1)1=440

В2=450*(1+0,1)2=544,5

В3=500*(1+0,1)3=665,5

3. Коригуємо затрати:

З1=210*(1+0,1)1=231

З2=260*(1+0,1)2=314,6

З3=300*(1+0,1)3=399,3

Показники

1рік

2рік

3рік

1.Виручка від реалізації

440

544,5

665,5

2.Затрати(крім АВ)

231

314,6

399,3

3.Амортизація

150

99

51

4.Валовий дохід (1-2-3)

59

130,9

215,2

5. Податок на прибуток(25%)

14,75

32,73

53,8

6.Чистий дохід (4-5)

44,25

98,17

161,4

7.ЧГП (6+3)

194,25

197,17

212,4

8.ЧГПд

161,9

136,9

122,9

9.ЧГПн

147,2

113,1

92,3

10.ЧГПр

134,9

95,1

71,1

8.ЧГПд1=194,25/(1+0,2)1=161,9

ЧГПд2=197,17/(1+0,2)2=136,9

ЧГПд3=212,4/(1+0,2)3=122,9

9. ЧГПн1=161,9/(1+0,1)1=147,2

ЧГПн2=136,9/(1+0,1)2=113,1

ЧГПн4=122,9/(1+0,1)3=92,3

10 ЧГПр1=161,9/(1+0,2)1=134,9

ЧГПр2=136,9/(1+0,2)2=95,1

ЧГПр3=122,9/(1+0,2)3=71,1

11.ЧПД=(161,9+136,9+122,9)-300=121,7 тис. грн.>0 – доцільно

12. Внутрішня норма доходності (IRR), яка визначається з рівняння:

, тобто це гранична величина позичкового відсотку, яка диференціює ефективні та неефективні проекти і при якій NPV=0. ?

13 Рівень інфляції, при якому податки будуть сплачуватися за рахунок чисто інфляційного доходу

τ=((i*(1-П)-r)/r)*100

τ=((0,2(1-0,25)-0,1)/0,1)*100=50%

 6(21). Для реалізації розглядається два проекти заміни старого обладнання новим, що характеризується слідуючи ми даними (в цінах нульового року, тис.грн.):

Показник

Рік

0

1

2

3

Проект “А”

Вартість нового обладнання

300

Виручка від продажу продукції

450

500

550

Витрати (крім амортизації)

200

250

300

Проект “Б”

Вартість нового обладнання

600

Виручка від продажу продукції

800

850

900

Витрати (крім амортизації)

300

360

400

Відповідно до проектів “А” і “Б” обладнання амортизується за кумулятивним методом, але проектом “А” передбачається, що обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби, а проектом “Б” – в останні. Очікуваний щорічний темп інфляції 8%. Ставка дисконтування 18%. Ставка податку на прибуток – 25%. Оберіть найбільш привабливий проект за критеріями чистого приведеного доходу та терміну окупності. Який із запропонованих проектів буде найменш ризикованим, якщо виручка від реалізації продукції зменшиться на 10% в кожному з років експлуатації проектів відповідно. Використовується нетрадиційний метод урахування впливу інфляції на рух капіталу.

Рішення

  1.  амортизація кумулятивним методом:

проект А: К1=3/6; К2=2/6; К3=1/6.

АВ1=300*3/6=150; АВ2=300*2/6=100; АВ=300*1/6=50.

проект Б: К1=1/6;К2=2/6; К3/6;

АВ1=600*1/6=100; АВ2=600*2/6=200; АВ3=600*3/6=300.

2) Скоригуємо вигоди і затрати за проектом А на темп інфляції:

В1=450*(1-0,1)*(1+0,08)1=437,4(тис.грн.)

В2=500*(1-0,1)*(1+0,08)2=486 (тис.грн.)

В3=550*(1-0,1)*(1+0,08)3=534,6 (тис.грн.)

З1=200*(1+0,08)1=216 (тис.грн.)

З2=250*(1+0,08)2=270 (тис.грн.)

З3=300*(1+0,08)3=324 (тис.грн.)

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

1. Виручка від реалізації

437,4

486

534,6

2. Затрати (крім АВ)

216

270

324

3. Амортизаційні відрах.

150

100

50

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

71,4

116

160,6

5. Податок на прибуток

17,85

29

40,15

6. Чистий доход

53,55

87

120,45

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

203,55

187

170,45

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,18)тt)

172,5

134,3

103,74

3) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків для проекту А:-------------------------

ЧГПд=172,5+134,3+103,74=410,54(тис.грн)

3) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПДА=410,54-300=110,54 (тис.грн)

4) Скоригуємо вигоди і затрати за проектом Б на темп інфляції:

В1=800*0,9 *(1+0,08)1=777,6(тис.грн.)

В2=850*0,9*(1+0,08)2= 892,3(тис.грн.)

В3=900*0,9*(1+0,08)3= 1020,6(тис.грн.)

З1=300* (1+0,08)1=324(тис.грн.)

З2=360*(1+0,08)2=419,9 (тис.грн.)

З3=400*(1+0,08)3=504 (тис.грн.)

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

1. Виручка від реалізації

777,6

892,3

1020,6

2. Затрати (крім АВ)

324

419,9

504

3. Амортизаційні відрах.

100

200

300

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

353,6

272,4

216,6

5. Податок на прибуток

88,4

68,1

54,15

6. Чистий доход

265,2

204,3

162,45

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

365,2

404,3

462,45

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,18)t)

309,4915

290,362

281,4613

5) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків для проекту Б:

ЧГПд=309,4915+290,362+281,4613=881,31 (тис.грн)

6) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПДБ=881,31-600=281,31 (тис.грн)

Відповідь: Проект Б – є більш доцільним.

 6(22). Прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту заміни діючого обладнання на підставі розрахунку терміну окупності та чистого приведеного доходу за наступних умов:

 (тис. грн.)

Показники

1 –й рік

2 – й рік

3 – й рік

Виручка від реалізації продукції

400

520

595

Витрати на виробництво (без амортизації)

250

310

350

Вартість нового обладнання становить 300 тис. грн. Віднесення вартості обладнання на собівартість продукції передбачається методом прискореного зменшення залишкової вартості. Альтернативна вартість капіталу – 20%. Ставка податку на прибуток – 25%. Нормативний термін окупності – 2 роки.

Рішення

На=1/3*2=0,67=67%

АВ1р=300000*0,67=201000грн.

ЗВ=300000-201000=99000гнр.

АВ2р=99000*0,67=66330грн.

ЗВ=99000-66330=32670грн.

АВ3р=32670*0,67=21888,9грн.

ЧГПд=((400000-250000+201000)/(1+0,2)^1)+((520000-310000+66330)/(1+0,2) ^2)+((595000-350000+21888,9)/(1+0,2) ^3)= 292500+191895,8333+

+154449,5949=638845грн.

ЧПД=638845-300000=338845(грн..)

Ток=1+(300000-292500)/191895,8333=1,04<2

6(23)

Спрогнозуйте додаткові грошові потоки для проекту заміни старого обладнання новим, розрахуйте дисконтований та кумулятивний додаткові грошові потоки і прийміть рішення щодо доцільності реалізації проекту на підставі наступних даних: ціна придбання обладнання 300 тис.грн., вартість його транспортування та встановлення 20 тис.грн.

Передбачається інвестиційна податкова знижка у розмірі 10% від суми початкових інвестицій. Старе обладнання, придбане п’ять років тому по ціні 200 тис.грн. можливо реалізувати за 100 тис.грн. Метод нарахування амортизації –прискореного зменшення залишкової вартості. В результаті впровадження проекту передбачається збільшення виручки від реалізації продукції на 20 тис.грн. на рік та зменшення витрат електроенергії на 10 тис.грн. на рік.

Скорочення запасів товарно-матеріальних цінностей призведе до зменшення потреб в обіговому капіталі на 5 тис.грн. на другий рік експлуатації нового обладнання. Ставка дисконтування 15%. Ставка податку на прибуток – 25%. Термін експлуатаційної фази проекту 7 років.

Рішення

 6(24). Розглядається проект заміни діючого обладнання, який характеризується наступними даними (ціни нульового року, тис. грн.)

Показники

0 – й рік

1 – й рік

2 – й рік

3 – й рік

Вартість нового обладнання

600

Виручка від реалізації продукції

800

850

900

Витрати на виробництво продукції ( крім амортизації)

300

360

400

Віднесення вартості обладнання на собівартість продукції буде здійснюватися прямолінійним методом. Альтернативна вартість капіталу – 18%, очікуваний щорічний темп інфляції – 8%. Ставка податку на прибуток – 25%. Використовується нетрадиційний метод урахування впливу інфляції на рух капіталу. Визначить доцільність впровадження даного проекту за критеріями чистої приведеної вартості та терміну окупності. Нормативний термін окупності – 2 роки.

Рішення:

1. визначимо амортизаційні відрахування:

Ав = 600/3 = 200

2. Коригуємо вигоди:

В1=800*(1+0,08)1 = 864;

В2=850*(1+0,08)2 = 991,44;

В3=900*(1+0,08)3 = 1133,73.

3. Коригуємо затрати:

З1 = 300*(1+0,08)1=324;

З2 = 300*(1+0,08)2=349,92;

З3 = 400*(1+0,08)3=503,88.

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

1. Виручка від реалізації

864

991,44

1133,73

2. Затрати (крім АВ)

324

349,92

503,88

3. Амортизаційні відрах.

200

200

200

4. Дохід до оподаткування(1-2-3)

340

441,52

429,85

5. Податок на прибуток

85

110,3

107,5

6. Чистий доход

255

331,22

322,35

7. Чистий грошовий потік

(ЧГП=ЧД+АВ)

455

531,22

522,35

8. Реальний ГП (ЧГПр=ЧГПt/(1+0,18)t)

385,59

381,51

317,92

5) Розрахуємо суму дисконтованих грошових потоків для проекту:

ЧГПд=385,59+381,51+317,92=1084,93 (тис.грн)

6) Розрахуємо чистий приведений дохід:

ЧПД=1084,93-600=484,93 (тис.грн)>0 – доцільно

7) визначимо термін окупності

ТО = 1+(600-385,59)/381,51 = 1,56 <2 років

6(25). Прийміть рішення щодо реалізації запропонованого інвестиційного проекту на основі розрахунків додаткового та кумулятивного грошових потоків за наступних умов. Вартість нового обладнання – 300 тис. грн., витрати на його транспортування – 20 тис. грн. Діюче обладнання, яке було придбане п’ять років тому за 200 тис. грн., можна продати за 70 тис. грн. Віднесення вартості обладнання на собівартість продукції здійснюється методом прискореного зменшення залишкової вартості. В результаті впровадження проекту передбачається щорічно зменшення витрат на заробітну плату на 100 тис. грн., збільшення витрат на електроенергію на 10 тис. грн. та виручки від реалізації продукції на 20 тис. грн. Крім цього, в першому році реалізації проекту планується зменшення потреби в обіговому капіталі на 5 тис. грн. Термін експлуатаційної фази проекту – 5 років, ставка дисконтування – 15%. Ставка податку на прибуток – 25%.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81616. Международная Амнистия 38.87 KB
  «Международная амнистия» международная неправительственная организация, которая ставит своей целью «предпринимать исследования и действия, направленные на предупреждение и прекращение нарушений прав на физическую и психологическую неприкосновенность, на свободу совести...
81617. Античная философия как основа европейской культуры 73.09 KB
  Античная философия являет собой последовательно развивавшуюся философскую мысль и охватывает период свыше тысячи лет. Несмотря на все разнообразие воззрений мыслителей этого периода, античная философия вместе с тем есть нечто единое, неповторимо оригинальное и чрезвычайно поучительное.
81618. Понятие марксистской социологии. Диалектический материализм и социология 36.17 KB
  Карл Маркс родился 5 мая 1818 г. в немецком городе Трире в семье адвоката, воспитывался в культурной, доброжелательной среде. Он получил юридическое образование сначала в Боннском, а затем в Берлинском университетах. Вся его жизнь и жизнь близких ему людей была подчинена научному творчеству и революционно-практической деятельности.
81619. Тактики речевого поведения 52.18 KB
  В соответствии с этим специалисты по теории речевой деятельности психолингвисты определяют речевую деятельность как мотивированное определяемое целями сознательное речевое проявление а речевое поведение как лишенное осознанной мотивировки автоматизированное стереотипное речевое проявление..
81620. Формирование и развитие психологических познавательных процессов в онтогенезе человека 60.33 KB
  Согласно теории деятельности высшие психические процессы восприятие внимание память мышление рассматриваются как особые формы внутренних действий для памяти это анемические действия направленные на запоминание материала для мышления это умственные действия направленные...
81621. Імпресіонізм в мистецтві 909.5 KB
  Головне досягнення імпресіонізму це художнє дослідження поведінки кольору і світла в атмосфері, дослідження і передача на полотні їх взаємодії. Вони прагнули показати, що, наприклад, добре освітлений сонцем предмет яскравіше, ніж той же предмет при кімнатному освітленні.
81622. Развивающее обучение дошкольников и школьников 50.78 KB
  Важное место в структуре педагогического процесса занимает процесс обучения в ходе которого усваиваются знания умения и навыки формируются личностные качества позволяющие человеку адаптироваться к внешним условиям и проявить свою индивидуальность.
81623. Анализ тематической группы пословиц и поговорок, включающих в свою структуру личные имена 378.5 KB
  Тематическая группа пословиц с антропонимами, насчитывающая десятки языковых единиц, заинтересовала меня. Я решила исследовать их, изучить, прослеживается ли характеристика конкретного имени в тех пословичных выражениях, в которых употреблено данное имя человека.
81624. Национально-психологические особенности финнов 48.09 KB
  Для любого человека естествен интерес к представителям других народов. Привлекают их необычный внешний облик, специфика действий, поведения и образа жизни. И мы начинаем задумываться об особенностях психологии представителей других этнических общностей, хотим их осмыслить.