3585

Електричний струм в електролітах. Застосування електролізу

Конспект урока

Физика

Електричний струм в електролітах. Застосування електролізу Мета: дати учням уявлення про електроліз як окисно-відновний процес: розвивати вміння спостерігати, аналізувати фізичні й хімічні явища, робити висновки; закріпити поняття «електролітична ди...

Украинкский

2012-11-03

39.45 KB

68 чел.

Електричний струм в електролітах. Застосування електролізу

Мета: дати учням уявлення про електроліз як окисно-відновний процес: розвивати вміння спостерігати, аналізувати фізичні й хімічні явища, робити висновки; закріпити поняття «електролітична дисоціація», «окисно-відновні реакції», показати єдність законів фізики і хімії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Електроліз солей», чеканка, позолочені вироби (годинник, ланцюжок), 5 комплектів приладів і матеріалів (джерело струму на 4-12 В, з'єднувальні проводи, 2 електроди, скляна паличка, купрум (II) хлорид (CuCl), склянка з дистильованою водою, терези з важками, годинник).

Методичні поради. Відомо, що матеріал, вивчений у процесі самостійної діяльності, засвоюється значно краще, ніж вивчений пасивно (прочитаний або прослуханий). Найефективнішими є такі уроки вивчення нового матеріалу, на яких роль учителя зводиться до організації активного пізнавального процесу, коли учні самі «відкривають» закони та їхні наслідки.

Робота школярів у малих групах (по 4—5 осіб) дає можливість вирішувати цілу низку педагогічних завдань. По-перше, всі учні залучаються до роботи й активно працюють над пошуком правильної відповіді, усвідомлюють свою причетність до цього процесу. По-друге, стимулюється творче мислення, підтримуються нестандартні ідеї. По-третє, учень може усвідомити й розвинути своє психологічне амплуа (генератор ідей, інтелектуальний лідер, організатор, розумний скептик), а також виявити свої слабкі місця. По-четверте, під час групової роботи можна здійснити диференційоване навчання.

Роботу в групах слід розглядати не як заміну традиційної форми уроку, а як доповнення до неї, оскільки завдання, що вирішуються в рамках цих форм, різні.

Плануючи уроки вивчення нового матеріалу, слід спиратися на логічний ланцюжок гіпотетично-дедуктивного методу науки.

При цьому важливо не лише розкрити етапи побудови теорії тих чи інших явищ, а й визначити їхню роль у цьому процесі.

Слід особливо підкреслити значення узагальнення, яке дає можливість звести в одне ціле результати діяльності груп. Іноді доцільно таке узагальнення запропонувати учням як домашнє завдання.

Основою до уроків є комплекти карток-завдань, які пропонуються групам на І—III етапах.

Середня чисельність учнів у більшості класів становить 20—25 осіб, тому комплект завдань розраховується на 4—5 груп по 4—5 учнів у кожній. Збільшення чисельності групи різко знижує ефективність праці і призводить до пасивності окремих учнів.

Групи комплектуються з урахуванням бажань учнів, учитель лише коригує їхній склад. Важливо простежити, щоб у кожній групі були учні, спроможні виконати завдання.

ХІД УРОКУ

Учитель. Усе те, що ми вивчаємо на уроках хімії й фізики, має неабияке значення в житті людини. Чим же корисний електроліз для людини? Щоб ви могли дати чітку відповідь, нам сьогодні потрібно з'ясувати суть процесу електролізу, тобто визначити, що відбувається з речовинами під час цього процесу, навчитися записувати рівняння реакції електролізу розплавів і розчинів солей.

Щоб знайти відповідь на ці питання, потрібно повторити матеріал теми «Електролітична дисоціація», який вивчався на попередніх уроках. Працюватимемо групами. Кожна група отримує кілька запитань. На обговорення відводиться 3 хвилини. Доповнення оцінюються додатковими балами. Натрете запитання, можливо, вам буде важко відповісти, але будь-яка відповідь буде зарахована.

Учні відповідають на запитання.

Група 1

  1.  Що таке електричний струм? За яких умов він існує?
  2.  Які речовини називають електролітами? Навести приклали.
  3.  Що таке електроліз? Де він використовується?

Група 2

  1.  Чому лише розчини і розплави проводять електричний струм?
  2.  Яка вода проводить електричний струм? Чому? Як дисоціює вода?
  3.  Що таке електроліз? Де він використовується?

Група З

  1.  Що таке іони; аніони; катіони?
  2.  Які речовини називають солями з точки зору електролітичної дисоціації? Навести приклади.

3. Що таке електроліз? Де він використовується? Група 4

  1.  Які реакції* називають окисно-відновними?
  2.  Що називають окисником; відновником?
  3.  Що таке електроліз? Де він використовується?

Група 5

  1.  Що ви знаєте про ряд електрохімічних напруг металів? Чи здатні ці метали окислюватися?
  2.  Що таке катод; анод?
  3.  Що таке електроліз? Де він використовується?

Учитель. Зберемо електричне коло за схемою, перевіримо електропровідність солі купрум (II) хлориду (CuCl). Для цього мідні електроди зануримо в сіль і замкнемо коло. Що показує амперметр? (Сила струму дорівнює нулю.)

- Як ви вважаєте, чому? (Немає струму, оскільки немає носіїв зарядів.)

- Витремо насухо мідні електроди й зануримо їх у дистильовану воду. Спостерігаємо за показаннями амперметра. (Сила струму дорівнює нулю, оскільки немає носіїв зарядів.)

- Всиплемо сіль купрум (II) хлорид у воду, розмішаємо скляною паличкою, замкнемо коло й спостерігатимемо за показаннями амперметра. (Показання є.)

Учитель. Що відбувається з розчином солі купрум (II) хлориду, коли крізь нього пропускати постійний електричний струм?

Обговорюємо це питання і на дошці записуємо алгоритм процесу, який відбувається у розчині солей неактивних металів.

Який же процес спостерігається під час проходження постійного електричного струму крізь розчин солі? (Окисно-відновний)

- Із чим пов'язаний цей процес? (З віддачею або приєднанням електронів іонами)

Електроліз — це окисно-відновні реакції, які відбуваються на електродах або в розплаві електроліту під час пропускання постійного електричного струму, внаслідок І чого на електродах виділяється речовина.

Такі процеси відбуваються і в розплаві солі або лугу. Детальніше ми розглянемо цей процес на наступних уроках та факультативному занятті.

Учитель. Розімкнемо коло. Висушимо електроди і розглянемо їх. Що ми побачимо?

  1.  Катод покрився тонким шаром міді.
  2.  Як визначити масу чистої міді, яка виділилася на катоді?

  1.  А ще як?
  2.  Масу одного іона Си помножити на їхню кількість:

  1.  А як знайти масу одного іона Си?
  2.  Потрібно молярну масу Си поділити на число Авогадро

і знайдений вираз підставити у формулу

— Як же знайти кількість іонів Си в розчині під час проходження крізь нього електричного струму?

  1.  Потрібно загальний заряд іонів поділити на заряд одного іона: Знайдені вирази (3)

і (5) підставимо у формулу (2). — Ми отримали закон електролізу:

— Цей закон відкрив 1837р. англійський фізик Майкл Фарадей. Вам знайоме це

ім'я? Що ви можете про нього розповісти? (Невелике доповнення дає учень, який підготував повідомлення.) Добуток Ne на є називається сталою Фарадея і позначається літерою F:

Величина

/П називається електрохімічним еквівалентом. Тоді закон електролізу можназаписати у такому вигляді:

m=kIt або m=kq (9)

Маса речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, прямо пропорційна до електричного заряду, який пройшов крізь електроліт.

— А зараз визначте масу у вашому досліді. (Учні виконують завдання.)

Учитель. Повернемося до нашого досліду. Нам уже відомо, скільки виділилося чистої міді. А як визначити заряд, який пройшов крізь електроліт?

— Потрібно масу міді поділити на k

q=m/k

- У збірнику задач знайдіть таблицю значень електрохімічних еквівалентів і визначте к для міді

k=0.33 кг/Кл

— Правильно. А як це розуміти?

- Це маса речовини, яка виділилася на катоді під час проходження заряду в 1 Кл крізь електроліт.

Розв'язання

Наступним етапом уроку є повідомлення учнів про застосування електролізу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75951. Проблемы развития правоохранительной и судебной системы в РФ 17.71 KB
  Это вызвано объективными причинами стремлением подчеркнуть независимость и самостоятельность судебной власти уйти от порочной практики сращивания судебной системы и органов осуществляющих следствие дознание и оперативно-разыскную деятельность. Причины неудовлетворительного состояния судебной и правоохранительной системы РФ имеют многоплановый характер. Отмечают что есть все основания для вывода о полномасштабном кризисе судебной и правоохранительной системы.
75952. Развитие гражданского общества в РФ. Неправительственные организации и их значение 20.29 KB
  Это означает что важнейшим условием существования свободного общества в России является не только раскрепощение частной инициативы но и развитая система социальной поддержки. И в-третьих чувство гражданской ответственности а также цивилизованное поведение и активная гражданская позиция – все это необходимые элементы подлинно гражданского общества. Становление гражданского общества есть в сущности бесконечный процесс совершенствования всех без исключения сторон жизнедеятельности людей.
75953. Россия – федеративное государство. Особенности проявления российского федерализма на современном этапе 17.78 KB
  Образование же Российской Федерации шло совсем иным путем. Эти государства а также национально-государственные образования и были признаны субъектами Российской Федерации. Порядок образования Российской Федерации свидетельствует о том что с момента своего возникновения эта федерация носила конституционно-правовой характер поскольку была создана не в результате заключения договора между ее субъектами а на основе провозглашения ее федерацией в Конституции Республики. В настоящее время субъектами Российской Федерации являются не только бывшие...
75954. Россия к началу 21 века: основные задачи и ресурсы для достижения целей 19.4 KB
  Рост производства означает возможность повышения уровня жизни и благосостояния граждан решения важных социальных проблем. Но для достижения этой цели стало ясно что темпы роста необходимо увеличить с 7 процентов в год за 2002–-2004 гг. Главный источник беспокойства за наше ближайшее будущее заключается в том что экономический рост во многом опирается на высокие цены на нефть. Так за последние годы в стране буквально произошла революция в сотовой связи очень широко распространился кредит бытовой техники мебели автомобилей и пр.
75955. РФ и постсоветское пространство – состояние отношений и основные задачи 22.28 KB
  Интеграция в рамках СНГ стала приоритетным проектом в условиях глобального кризиса 2008–2009 гг. В новой версии Концепции внешней политики РФ прописано что Приоритетными направлениями развитие двустороннего и многостороннего сотрудничества с государствами участниками СНГ дальнейшее укрепление СНГ основы углубления регионального взаимодействия его участников имеющих не только общее историческое наследие но и обширный потенциал интеграции в различных сферах. Россия выстраивает дружественные отношения с каждым из государств ...
75956. Сентябрьско-октябрьский кризис 1993: истоки и пути решения 15.95 KB
  были внесены многочисленные поправки ограничивавшие полномочия президента. на VII съезде народных депутатов заставили президента убрать из правительства Е. Степанков осудили действия президента. пытался отрешить президента от должности но должного количества голосов не набралось.
75957. События 19-21 августа 1991 г. и их историческое последствия 19.25 KB
  Августовский путч попытка отстранения Михаила Горбачева с поста президента СССР и смены проводимого им курса предпринятая самопровозглашенным Государственным комитетом по чрезвычайному положению ГКЧП 19 августа 1991 года. Почему 20 августа – День Путча 20 августа – день подписания подписание нового Союзного договора согласно которому вместо СССР создавалась конфедерация Союз Советских Суверенных Государств ССГ. 22 августа все члены ГКЧИ были арестованы Пуго – самоубийство Приостановлено действие компартии РСФСР Горбаче снимает с...
75959. Становление новых государственных институтов в РФ в конце 20 веке 20.83 KB
  Правительство Российской Федерации. Исполнительную власть Российской Федерации осуществляет Правительство Российской Федерации. Правительство Российской Федерации состоит из Председателя Правительства Российской Федерации заместителей Председателя Правительства Российской Федерации и федеральных министров. Председатель Правительства Российской Федерации назначается Президентом Российской Федерации с согласия Государственной Думы.