35863

ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ МАСТИКОВИХ ПОКРІВЕЛЬ

Контрольная

Архитектура, проектирование и строительство

ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ МАСТИКОВИХ ПОКРІВЕЛЬ Мастикові покрівлі улаштовують з бітумних емульсійних паст і мастик полімерних мастик гарячих бітумних мастик бітумногумових мастик. Захист покрівлі Бронювання нанесення на покрівлю алюмінієвого пилу Засипання гравієм або мармуровим щебенем 2мм Бітумні емульсійні матеріали це дисперсні системи з бітуму емульгаторів наповнювачів і води. Комбіновані покрівлі це різновид мастикових. Залежно від похилу конструкцію водоізоляційного килима такої покрівлі утворює один або два шари звичайних...

Украинкский

2013-09-20

320.5 KB

40 чел.

26.ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ МАСТИКОВИХ ПОКРІВЕЛЬ

Мастикові покрівлі улаштовують з бітумних емульсійних паст і мастик, полімерних мастик, гарячих бітумних мастик, бітумно-гумових мастик.

Мастика – медоподібна  композиція, яка має гідрофобне в’яжуче, наповнювачі і добавки. Приводиться до технологічного стану розплавленням (Тмакс=180*С),  водою та розчинниками

Бітум складається з 200 речовин вуглеводів:  масло, смола, асфальтем(шлаки)

Структура процесу

1 Підготовка основи:

--Пробивання карнизного звисання

--Герметизаці пропусків

--Прорізання, конопатка, герметизація температурних швів

--Прибирання (відсмоктування пилососами

--Ґрунтування (мастика + розріджувач 1:4) – для збільшення зхвачування

2. Нанесення шарів мастики (мастика наноситься знизу-вверх пошарово)

--Ручне

--механізоване

3. Захист покрівлі

--Бронювання (нанесення на покрівлю алюмінієвого пилу

--Засипання гравієм або мармуровим щебенем (2мм)

Бітумні емульсійні матеріали - це дисперсні системи з бітуму, емульгаторів, наповнювачів і води. (де емульгаторои -  глина, вапно чи їх суміш з азбестом VII сорту або базальтовим волокном, а наповнювач — азбест VII сорту, попіл відпрацьованого палива ТЕЦ, цементний пил, мелений вапняк ). Якість бітумних емульсійних матеріалів може бути підвищена застосуванням полімерів у вигляді водних емульсій каучуку.

Бітумні емульсійні пасти та мастики готують централізовано і поставляють на будівельний майданчик у спеціальних посудинах.

Технологія влаштування покрівель з  гарячих бітумних і бітумно-гумових мастик передбачає ґрунтування основи і послідовне нанесення мастики, армувальних матеріалів і захисного шару.

Для подавання й нанесення мастики використовують те саме обладнання, що й для гарячих клеїльних бітумних і бітумно-гумових мастик під час улаштування рулонних покрівель, або спеціальні установки НДІБВ.

У разі влаштування покрівель з полімерних мастик перед нанесенням основних шарів обклеюють армувальними скломатеріалами водоприймальні лійки, розжолобки і карнизні звіси.

Мастику подають на покриття і наносять установками високого тиску. Кожний мастиковий шар завтовшки 0,5 — 2 мм наносять після затвердіння нижнього шару.

Комбіновані покрівлі — це різновид мастикових. Залежно від похилу конструкцію водоізоляційного килима такої покрівлі утворює один або два шари звичайних рулонних матеріалів, які склеюють між собою і локально приклеюють до основи, два-три шари бітумних емульсійних мастик і захисний шар.

39. вибір і обґрунтування виду та способу облаштування покрівель

Вплив архітектурних рішень на технологію влаштування покрівель.

Технологія покрівельних робіт визначається насамперед видом покрівельних матеріалів. Найчастіше покрівлі влаштовують з рулонних матеріалів (рулонні покрівлі), рідше — із штучних (азбестоцементні, черепичні та металеві покрівлі) та з мастик (мастикові покрівлі).

Покрівлі без покрівельних матеріалів, де водозахисну роль виконує конструктивний бетон (супербетон) плити покриття, називають індуст­ріальними, а покрівлі, які крім своїх основних функцій виконують і низку додаткових, — багатофункціональними, або експлуатованими.

Покрівельні роботи серед інших будівельних робіт найбільш трудомісткі та найменш механізовані.

Конструктивно-технологічні рішення покрівель залежать від типу та класу споруди; типу та конструкції даху; місця влаштування покрівлі (завод, будівельний майданчик). Вид покрівельних матеріалів залежить передусім від похилу даху (рис. 2.81).

Загороджувальні та несівні конструкції будинків і споруд, які працюють у вологих умовах або постійно контактують з водою, поступово втрачають свої теплофізичні якості та міцність і починають руйнуватися.

47. Технологія влаштування мембранних покрівель.

Покриття l до 100м, шириною 3-12 м, готують основу, виконують покрівельний шар з рулонного мат-лу або піску 10-15см, подають на покрівлю баштовим краном, розтяшують, привантажують гравієм (шар 4-10 см). розтягується по кровлі по периметру, прижимається парапетними плитами, посипається гравієм,

Єврорубероїд – до 40 років експлуатації.

78 Улаштування покрівель із штучних мат.(азбестоцементні, черепичні та металеві покрівлі)

Листи азбестошиферу кладуть правильними рядами знизу вгору пара­лельно карнизу (рис. 2.90). Кожний ряд листів має перекриватися наступним на 150 — 200 мм. У рядах кожний лист має перекривати сусідній на одну хвилю.

До дерев'яних прогонів листи кріплять нержавіючими цвяхами з м'якими шайбами, а до металевих і залізобетонних прогонів — оцинкованими гаками чи скобами. Кожний лист карнизного ряду кріплять трьома цвяхами, крайні листи — двома, а рядкові — одним. Для забезпечення рухливості покрівлі в разі температурних деформацій в азбесто-шиферних листах свердлять отвори для кріпильних деталей, на 2 — З мм більші за діаметр цих деталей.

 

Суцільний настил із дощок покривають шаром пергаміну; на нього крейдою наносять сітку з кроком 225 мм по похилу покрівлі і 235 мм у поперечному напрямку. Вздовж карниза і фронтону кладуть ряди з половинок плиток. Гребінь та ребра покрівлі покривають спеціальними деталями (так само, як і з хвилястими листами). Кожну плитку кріплять до настилу двома цвяхами і противітряною кнопк

Покрівлі з черепиці. Покрівлі з черепиці найдовговічніші (слугують понад 100 років), вогнетривкі, низькотеплопровідні, стійкі проти хімічного впливу.

Під черепичну покрівлю влаштовують лати з дерев'яних брусків, відстань між якими залежить від розмірів черепиці, або суцільний дощатий настил. Металеву черепицю можна класти і по металевому профілю.

Жолобчасту черепицю кладуть її на суцільну обрешітку з дощок або фанери, також можна класти на бетонну основу раніше влаштованого рулонного покриття (під час їх ремонту). До основи листи бітумної черепиці прибивають цвяхами із оцинкованої сталі на відстані 6 — 12 см один від одного (залежно від похилу даху). Перед укладанням черепиці на поверхні розмічають її ряди (або натягують шнур). Перший ряд черепиці кладуть вирізкою догори (рис. 2.95, б). Наступні ряди кладуть вирізкою донизу так, щоб середина сегментів черепиці суміщалась із серединою сегментів нижнього ряду.

Металочерепиця — сталеві або алюмінієві листи зі спеціальним захисним покриттям.

Укладають металочерепицю по обрешітку із дерев'яних брусків, відстань між якими має дорівнювати довжині одної хвилі (в межах 35 см). До брусків листи металочерепиці кріплять саморізами з підклад-ками-ущільнювачами з гуми або пластмаси. Добірними елементами для таких покрівель мають бути: елементи гребеня, розжолобки, накривний фартух, боковий фартух і карнизна планка

Уздовж карнизних і фронтальних звісів черепицю прикріплюють до обрешітки дротяними скрутками. Так само закріплюють черепицю і на покрівлях з похилом понад 50 % (через ряд).

Розжолобки черепичних покрівель виконують із оцинкованої сталі або плоскої черепиці.

Гребінь і ребра покрівлі влаштовують із гребеневої черепиці з вико­ристанням розгину й закріплюють до обрешітки дротом. До гребеневого бруска прикріплюють металеві скоби для влаштування ходових містків уздовж скату покрівлі. Карнизну частину покрівлі влаштовують з настінними жолобами із оцинкованої сталі або пластмаси.

Улаштовують металеві покрівлі по основі з дощок (50 х х 200 мм), брусків (50 х 50 мм) або металевому профілю, які укладають на відстані 200 — 300 мм один від одного (залежно від конструкції та товщини металевого листа).

Між собою листи з'єднують за допомогою фальців, які можуть бути лежачими і стоячими, одинарними і подвійними. Як правило, листи (картини) з'єднують між собою одинарними фальцями, лише за малого похилу покрівлі та в місцях збирання води — подвійними. Короткі сторони картин з'єднують між собою лежачими фальцами, а довгі — стоячими. Стоячі фальці розміщують уздовж похилу покрівлі. До основи листи кріплять за допомогою клямерів (металева стрічка завширшки 40 — 50 мм) або спеціальних самонарізних шурупів. Картини карнизних звисів прикріплюють до металевих костилів, а жолоби — до гаків, які кріплять до основи спеціальними шурупами. Послідовність виконання операцій така: встановлення карнизних звисів; укладання настінних жолобів; покривання основних похилів покрівлі; влаштування розжолобків; навішування водостічних труб; покривання всіх виступних частин фасаду

132. Техніка безпеки при влаштуванні покрівель:

  1.  Наявність окулярів
  2.  Прикріплення майстра до захисного поясу
  3.  Каска
  4.  Наявність піску
  5.  Наявність вогнегасника
  6.  Парапет

136Технологія влаштування індустріальних покрівель з супербетону. 

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати навантаження від снігу та вітру, а інколи й технологічні навантаження.

Покрівлі з індустріальних покрівельних елементів. Ефективність цього методу ґрунтується на використанні для гідрозахисту самого матеріалу, з якого виготовлено конструкцію. Так, для захисту бетону від корозії до його складу вводять спеціальні ущільнювальні добавки й обробляють поверхню водовідштовхувальними фарбами та просочу-вальниками. Нині з цією метою плити покриття виготовляють із супербе-тону, в якому цемент є лише як в'яжуче, щебінь має ювелійну поверхню (ідеально рівна поверхня, що утворюється під час розламування каменю), а лицева поверхня бетону вакуумується.

Стики між індустріальними покрівельними елементами роблять так, щоб запобігти потраплянню води через них (рис. 2.101, 2.102).

В природі вода знаходиться в агрегатному стані, а в супербетоні – у вигляді молекул.

Властивості супербетону:

  1.  вода руйнує сама себе, щоб зєднатися з цементом (цемент виступає в ролі в’яжучого);
  2.  щебінь повинен бути з ювілейною поверхнею;
  3.  обов’язково треба використовувати у вакуумуванні.

Бетонну суміш з супербетону потрібно вкладати з дотриманням регламенту. Супербетон повинен проходити мікий режим термообробки ( чим менше води в бетоні, тим краще)

Переваги: висока морозостійкість, довговічність

Технологія улаштування рулонних покрівель (традиційна та сучасна)

-наклеювання рулонних матеріалів

-підплавлення нижнього шару полотнища

-використання самоклеючого руберойду

Матеріали для традиційних дахів: -руберойд, -склоруберойд, -пергамін

Наплавлювані (руберойди вітчизняні  -Славутський руберойд ний завод, Луцький , Харківський)

З МЕМБРАН – полімер бітумні матеріали «СПОЛІ»

Кількість шарів залежить від виду гідроізоляції, нахилу даху та типу будівлі. Марки мастики залежно від району буд-ва

Основи: бетон, азбестоцементний лист, суцільний настил з дошок.

Влаштування пароізоляції, теплоізоляції, захисної або вирівнювальної стяжки, нанесення ґрунтувального шару, влаштування покрівлі.

Наклейка додаткових рулонних шарів у стиках, розжолобках, карнизах.

2.Експлуатація та ремонт покрівель.

Кровля азбестовий шифер – забити цвяхи з шайбами, само розтріскування  - клей: цементне молоко+ПВА, наклеїти склотканину, фарбування з 2 боків, заповнення пустот, особливо в стиках.

Рулонні – стики в швах мастикою, особливо примикання, захисний шар – пісок, алюмінієва пудра+лак, мармурова крихта.

Черепиця – заповнення, перевірити проволоку, що прикріпляє.

Метало черепиця – розширення в стиках.

Головне - гідроізоляція

Ремонт покрівель. Основними причинами руйнування покрівель можуть бути: природне старіння матеріалів покрівлі або їх низька якість; недосконалість конструктивних рішень як щодо покрівлі, так і щодо даху; порушення технології влаштування покрівлі; неправильна її експлуатація.

Для висушування утеплювача використовують аератори (рис. 4.13), які мають вигляд циліндра діаметром 50 — 70 мм і завдовжки 200 — 400 мм з козирком і перфорованою нижньою частиною. їх ставлять по поверхні покрівлі в шаховому порядку (один аератор на 50 м2 покрівлі). Через аератори дифундує пара вологи, яка накопичилася в утеплювачі.

Найчастіше використовують такі способи ремонту рулонного покрівельного килима:

• підплавлення покрівельного шару рулонних матеріалів;

• нанесення шару (шарів) бітумно-емульсійних або бітумно-полімерних матеріалів; хімічна модифікація покрівельного шару полімерними гідроізоляційними композиціями («Термабутил», «Бутислан» та ін.);

• напилення на поверхню старої покрівлі поліуретану.

Під час ремонту мастикових покрівель, залежно від їхнього стану, найчастіше виконують такі процеси: заміну або підсилення елементів примикань на карнизних звисах і розжолобках; нанесення додаткових шарів мастикового покриття з ремонтом окремих місць старої покрівлі; нанесення нового захисного шару.

Під час ремонту металевих покрівель найчастіше замінюють кляме-ри; якщо на поверхні покрівлі утворилася іржа, покрівлю вкривають захисним шаром на основі бітумного лаку або епоксидної смоли в суміші з алюмінієвою пудрою; підтягують гайки на кріпленнях профільованих листів до лат; інколи замінюють окремі картини покрівлі. Під час капітального ремонту замінюють окремі елементи конструкції даху, оновлюють на них захисні покриття.

У процесі ремонту азбестоцементних покрівель частіше виконують такі операції: зняття дефектних азбестоцементних листів, підготовка й установлення нових листів з приготуванням ущільнювачів (шайби, розчин), ліквідація тріщин в окремих листах азбошиферу, фарбування покрівлі спеціальними фарбами. Під час капітального ремонту замінюють окремі крокви, лати, азбошиферне покриття (якщо закінчився установлений термін його експлуатації).

Перелік операцій під час ремонту черепичних покрівель залежить від виду черепиці. Так, для покрівель із керамічної (глиняної) та цементно-піщаної черепиці здійснюють заміну окремих пошкоджених плиток, ремонт елементів примикань, ущільнення стиків між окремими рядами черепиці. Під час ремонту покрівель із металочерепиці слід перевірити надійність її кріплення до лат, герметизацію в місцях перелому скату покрівлі, а також фарбування окремих місць, які мають механічні пошкодження.

За потокового ремонту індустріальних покрівель зазвичай замінюють фартухи в місцях примикань і переливних патрубків, нащілинники над стиками збірних покрівельних елементів та захисне покриття.

У процесі ремонту багатофункціональних (експлуатованих) покрівель частіше ремонтують пішохідні доріжки, замінюють окремі елементи примикань між обладнанням і покрівлею, замінюють або підсилюють окремі гідрозахисні елементи покрівлі та захисний шар.

51. Перспектива розвитку технології влаштування покрівель:

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати навантаження від снігу та вітру, а інколи й технологічні навантаження.

Роботи з улаштування покрівель називаються покрівельними

Види покрівель:

Рулонні, мембранні, із штучних матеріалів, індустріальні, багатофункціональні

Покрівля пройшла великий щлях до сьогоднішнього його вигляду і видів. Від соломя них , камя них, пальмових,дерев яних  дахів с природнього матеріалу, потім напівприроднього матеріалу( глина, черепиця і т.д.) ,  до штучних покрівель( азбестоцемент,металіве конструкції.  Технологій прийшла до високого рівня , коли покрівля відіграє роль не лише захусну,гідроізоляційну,звукоізоляційну і т. д., але і декоративну.  Зявляються нові матеріали, технології, можливості.  Створення прозорих( скляних,пластмасових,легких покрівель у сучасному будівництві.). Такі перспективи розвитку технології,щоб покрівля була: довговічна, конкурентноспроможна, економічна, легка у влаштуванні, експлуатації, декоративна( прозора  чи різної форми). І т.д.

Перспективи:

Відхід від рад. Руберойду, до мембранних, самокелйки, наплавляємих.

Мастикові повертаються. Євро шифер, бітумний шифер, функціональні покрівлі.

55. Улаштування багатофункціональних покрівель

Багатофункціональні покрівлі. Рівень експлуатаційного використання покрівель підвищують поєднанням їхніх функціональних властивостей із властивостями інших конструктивних елементів.

Покрівлі використовують для розміщення різного спеціального обладнання, установ громадського харчування, влаштування ігрових, спортивних і рекреаційних майданчиків. Зелений газон на покрівлі сприяє оздоровленню екологічного стану простору і захищає покрівлю від перегрівання сонцем та інших негативних явищ (див. рис. 2.103).

Улаштування багатофункціональної покрівлі більш трудо- і матеріаломістке, проте кінцевий результат завжди позитивний.

Склад процесів улаштування таких покрівель, послідовність виконання їх, рівень комплексної механізації робіт залежать від конструктивного рішення покрівлі та її функціонального призначення.

а — поперечний переріз; 6 — вузол спирання покрівельної плити на парапетну панель; в — схема стику між покрівельними плитами; 1 — парапетна панель; 2 — залізобетонна покрівельна плита; З — опорні елементи; 4 — водоприймальна лійка; 5 — залізобетонна водозбірна плита; 6 — внутрішній водостік; 7 — залізобетонна плита горища; 8 — утеплювач; 9 — герніт на клею; 10 — цементно-піщана стяжка; // — шар герметизувальної обкладки; 12 — захисне покриття

Більшість додаткових функцій властиві покрівлям з незначним похилом. Тільки за такої умови на площині покриття можна організувати певний виробничий процес або відпочинок людей. При цьому поверхню покрівлі захищають від механічних пошкоджень. Наприклад, у разі розміщення на покрівлі літнього кафе або солярію гідроізоляційний шар захищають за допомогою спеціальних плит (див. рис. 2.103), які відповідають вимогам міцності та зносостійкості як складові елементи підлоги.

Для розміщення обладнання використовують покрівлі з різним похилом, улаштовуючи опорні конструкції під обладнання та доріжки із захисних плит для пересування обслуговуючого персоналу під час експлуатації.

Прикладом такого обладнання є колектори геліосистем, які призначені для перетворення сонячної енергії на теплову або електричну (див. рис. 2.104).

Найефективнішою є така багатофункціональна покрівля, яка суміщає в одному елементі функції огороджування конструкції (покрівлі)

та функції сприймання сонячної енергії і перетворення її на теплову (колектора), а також функції несівної конструкції (панелі покриття). Прикладом такої конструкції є комплексна панель покриття, наведена на рис. 2.104.

Виготовлену в заводських умовах панель монтують на об'єкті в проектне положення за один підйом, значно скорочуючи традиційний перелік процесів улаштування покриття та покрівлі. Залишається лише перекрити стики між суміжними панелями та з'єднати муфтами трубопроводи комунікацій обладнання.

Багатофункціональні покрівлі зазвичай монтують із елементів заводського виготовлення високого ступеня готовності.

Рис. 2. 103. Один із варіантів багатофункціональної покрівлі: / — профнастил покриття; 2 — пароізоляція; З — утеплювач; 4 — протикоренева перешкода; 5 — гідроізоляція; 6 - фольга; 7 - дренажний захист; 8 — огороджувальна і накопичувальна плівка; 9 - грунт; 10 — рослини; // - залізобетонне покриття; 12 -фільтрувальна плівка


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81399. Пенсионеры как объект социальной работы и социологического анализа 38.97 KB
  Роуз согласно которой культура становится стержнем объединяющим людей пожилого возраста создает особую близость между ними и в то же время обосабливает их от других возрастных когорт. Эта теория предполагает возрастную дифференциацию наряду с социальной разделяя людей на группы по их образу жизни и материальному положению. Терапевтические модели образующие фундамент практической работы с пожилыми людьми должны использовать 3 принципа: Изучение индивида в его социальной среде Понимание психосоциологического становления и развития...
81400. Социально-демографическая категория пожилых людей. Основные подходы к рассмотрению процесса ресоциализации пожилых людей 39.08 KB
  Основные подходы к рассмотрению процесса ресоциализации пожилых людей. У людей избравших в старости цель сохранения себя как личности важным является сохранение системы социальных связей и передача своего жизненного опыта. Рассматривая данную стратегию старения ученые отмечают что психика пожилых людей в этом случае отличается ориентировкой на настоящее и отсутствием депрессивной проекции на прошедшее.
81401. Принципы социальной работы с пожилыми людьми и основные аспекты социальной поддержки пожилых людей 39.62 KB
  Принципы социальной работы в отношении пожилых граждан следующие: принцип независимости подразумевает что пожилые люди должны иметь: доступ к основным благам и обслуживанию; возможность работать или заниматься какимилибо видами деятельности приносящей доход; участвовать в определении сроков прекращения трудовой деятельности; сохранять возможность участия в программах образования и профессиональной подготовки; жить в безопасных условиях с учетом личных наклонностей и изменяющегося состояния; получать содействие в проживании в домашних...
81402. Основные положения социальной политики в отношении пожилых людей 37.81 KB
  Устойчивое повышение уровня и качества жизни поддержание социально приемлемого образа жизни граждан старшего поколения осуществляется с учетом специфики положения возрастной и иной дифференциации пожилых людей национальных традиций конфессиональных и других различий по следующим основным направлениям: 1. усиление правовой защиты граждан пожилого возраста путем продвижения в действующее законодательство специальных норм способствующих реализации конституционных гарантий их прав осуществления комплексных мер оказания правовой и иной защиты...
81403. Социальное обслуживание пожилых людей 37.36 KB
  Традиционно в нашем обществе сложились три направления деятельности органов социальной защиты населения в том числе пожилых людей и старых людей: социальная помощь представление старым людям льгот и преимуществ; социальное обслуживание; организация пенсионного обеспечения. Для Большинства пожилых людей выход на пенсию это снижение доходов в полтора два и более раз. Отсутствие возможности у пожилых людей самостоятельно или с помощью родственников удовлетворять свои потребности не всегда должно являться основанием для помещения в...
81404. Формы социального обслуживания пожилых людей 35.74 KB
  Обязательным минимумом в работе таких центров является наличие трех отделений: социальной помощи на дому временного дневного пребывания срочной социальной помощи Основными задачами и функциями центров являются: выявление престарелых нуждающихся в социальной поддержке; определение конкретных видов и форм помощи лицам нуждающимся в социальной поддержке; привлечение государственных и общественных организаций для совместной работы; предоставление различных социальнобытовых услуг разового или постоянного характера лицам нуждающимся в...
81405. Инвалиды как объект социальной работы и социологического анализа 40.01 KB
  Социальная защита инвалидов это система гарантированных государством экономических социальных и правовых мер обеспечивающих инвалидам условия для преодоления замещения компенсации ограничений жизнедеятельности и направленных на создание им равных с другими гражданами возможностей для участия в жизни общества. Индивидуальная программа реабилитации инвалидов это комплекс оптимальных для инвалида реабилитационных мероприятий включающий в себя отдельные виды формы объемы сроки и порядок реализации медицинских профессиональных и др....
81406. Основные категории жизнедеятельности, определяющие установление соответствующей группы инвалидности 37.26 KB
  Критериями установления І группы инвалидности является ограничение одной или нескольких категорий жизнедеятельности в значительной степени: ограничение самообслуживания III ст.; ограничение способности самостоятельно передвигаться III ст.; ограничение способности к обучению III ст.; ограничение способности к трудовой деятельности III ст.
81407. Основные институты реализации программы трудоустройства инвалидов. Приведите конкретные примеры 32.89 KB
  Государство обеспечивает дополнительные гарантии гражданам испытывающим трудности в поиске работы путем разработки и реализации программ содействия занятости создания дополнительных рабочих мест и специализированных организаций включая рабочие места и организации для труда инвалидов установления квоты для приема на работу инвалидов а также путем организации обучения по специальным программам и другими мерами. Квота для приема на работу инвалидов устанавливается в соответствии с Федеральным законом О социальной защите инвалидов в...