35863

ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ МАСТИКОВИХ ПОКРІВЕЛЬ

Контрольная

Архитектура, проектирование и строительство

ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ МАСТИКОВИХ ПОКРІВЕЛЬ Мастикові покрівлі улаштовують з бітумних емульсійних паст і мастик полімерних мастик гарячих бітумних мастик бітумногумових мастик. Захист покрівлі Бронювання нанесення на покрівлю алюмінієвого пилу Засипання гравієм або мармуровим щебенем 2мм Бітумні емульсійні матеріали це дисперсні системи з бітуму емульгаторів наповнювачів і води. Комбіновані покрівлі це різновид мастикових. Залежно від похилу конструкцію водоізоляційного килима такої покрівлі утворює один або два шари звичайних...

Украинкский

2013-09-20

320.5 KB

39 чел.

26.ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ МАСТИКОВИХ ПОКРІВЕЛЬ

Мастикові покрівлі улаштовують з бітумних емульсійних паст і мастик, полімерних мастик, гарячих бітумних мастик, бітумно-гумових мастик.

Мастика – медоподібна  композиція, яка має гідрофобне в’яжуче, наповнювачі і добавки. Приводиться до технологічного стану розплавленням (Тмакс=180*С),  водою та розчинниками

Бітум складається з 200 речовин вуглеводів:  масло, смола, асфальтем(шлаки)

Структура процесу

1 Підготовка основи:

--Пробивання карнизного звисання

--Герметизаці пропусків

--Прорізання, конопатка, герметизація температурних швів

--Прибирання (відсмоктування пилососами

--Ґрунтування (мастика + розріджувач 1:4) – для збільшення зхвачування

2. Нанесення шарів мастики (мастика наноситься знизу-вверх пошарово)

--Ручне

--механізоване

3. Захист покрівлі

--Бронювання (нанесення на покрівлю алюмінієвого пилу

--Засипання гравієм або мармуровим щебенем (2мм)

Бітумні емульсійні матеріали - це дисперсні системи з бітуму, емульгаторів, наповнювачів і води. (де емульгаторои -  глина, вапно чи їх суміш з азбестом VII сорту або базальтовим волокном, а наповнювач — азбест VII сорту, попіл відпрацьованого палива ТЕЦ, цементний пил, мелений вапняк ). Якість бітумних емульсійних матеріалів може бути підвищена застосуванням полімерів у вигляді водних емульсій каучуку.

Бітумні емульсійні пасти та мастики готують централізовано і поставляють на будівельний майданчик у спеціальних посудинах.

Технологія влаштування покрівель з  гарячих бітумних і бітумно-гумових мастик передбачає ґрунтування основи і послідовне нанесення мастики, армувальних матеріалів і захисного шару.

Для подавання й нанесення мастики використовують те саме обладнання, що й для гарячих клеїльних бітумних і бітумно-гумових мастик під час улаштування рулонних покрівель, або спеціальні установки НДІБВ.

У разі влаштування покрівель з полімерних мастик перед нанесенням основних шарів обклеюють армувальними скломатеріалами водоприймальні лійки, розжолобки і карнизні звіси.

Мастику подають на покриття і наносять установками високого тиску. Кожний мастиковий шар завтовшки 0,5 — 2 мм наносять після затвердіння нижнього шару.

Комбіновані покрівлі — це різновид мастикових. Залежно від похилу конструкцію водоізоляційного килима такої покрівлі утворює один або два шари звичайних рулонних матеріалів, які склеюють між собою і локально приклеюють до основи, два-три шари бітумних емульсійних мастик і захисний шар.

39. вибір і обґрунтування виду та способу облаштування покрівель

Вплив архітектурних рішень на технологію влаштування покрівель.

Технологія покрівельних робіт визначається насамперед видом покрівельних матеріалів. Найчастіше покрівлі влаштовують з рулонних матеріалів (рулонні покрівлі), рідше — із штучних (азбестоцементні, черепичні та металеві покрівлі) та з мастик (мастикові покрівлі).

Покрівлі без покрівельних матеріалів, де водозахисну роль виконує конструктивний бетон (супербетон) плити покриття, називають індуст­ріальними, а покрівлі, які крім своїх основних функцій виконують і низку додаткових, — багатофункціональними, або експлуатованими.

Покрівельні роботи серед інших будівельних робіт найбільш трудомісткі та найменш механізовані.

Конструктивно-технологічні рішення покрівель залежать від типу та класу споруди; типу та конструкції даху; місця влаштування покрівлі (завод, будівельний майданчик). Вид покрівельних матеріалів залежить передусім від похилу даху (рис. 2.81).

Загороджувальні та несівні конструкції будинків і споруд, які працюють у вологих умовах або постійно контактують з водою, поступово втрачають свої теплофізичні якості та міцність і починають руйнуватися.

47. Технологія влаштування мембранних покрівель.

Покриття l до 100м, шириною 3-12 м, готують основу, виконують покрівельний шар з рулонного мат-лу або піску 10-15см, подають на покрівлю баштовим краном, розтяшують, привантажують гравієм (шар 4-10 см). розтягується по кровлі по периметру, прижимається парапетними плитами, посипається гравієм,

Єврорубероїд – до 40 років експлуатації.

78 Улаштування покрівель із штучних мат.(азбестоцементні, черепичні та металеві покрівлі)

Листи азбестошиферу кладуть правильними рядами знизу вгору пара­лельно карнизу (рис. 2.90). Кожний ряд листів має перекриватися наступним на 150 — 200 мм. У рядах кожний лист має перекривати сусідній на одну хвилю.

До дерев'яних прогонів листи кріплять нержавіючими цвяхами з м'якими шайбами, а до металевих і залізобетонних прогонів — оцинкованими гаками чи скобами. Кожний лист карнизного ряду кріплять трьома цвяхами, крайні листи — двома, а рядкові — одним. Для забезпечення рухливості покрівлі в разі температурних деформацій в азбесто-шиферних листах свердлять отвори для кріпильних деталей, на 2 — З мм більші за діаметр цих деталей.

 

Суцільний настил із дощок покривають шаром пергаміну; на нього крейдою наносять сітку з кроком 225 мм по похилу покрівлі і 235 мм у поперечному напрямку. Вздовж карниза і фронтону кладуть ряди з половинок плиток. Гребінь та ребра покрівлі покривають спеціальними деталями (так само, як і з хвилястими листами). Кожну плитку кріплять до настилу двома цвяхами і противітряною кнопк

Покрівлі з черепиці. Покрівлі з черепиці найдовговічніші (слугують понад 100 років), вогнетривкі, низькотеплопровідні, стійкі проти хімічного впливу.

Під черепичну покрівлю влаштовують лати з дерев'яних брусків, відстань між якими залежить від розмірів черепиці, або суцільний дощатий настил. Металеву черепицю можна класти і по металевому профілю.

Жолобчасту черепицю кладуть її на суцільну обрешітку з дощок або фанери, також можна класти на бетонну основу раніше влаштованого рулонного покриття (під час їх ремонту). До основи листи бітумної черепиці прибивають цвяхами із оцинкованої сталі на відстані 6 — 12 см один від одного (залежно від похилу даху). Перед укладанням черепиці на поверхні розмічають її ряди (або натягують шнур). Перший ряд черепиці кладуть вирізкою догори (рис. 2.95, б). Наступні ряди кладуть вирізкою донизу так, щоб середина сегментів черепиці суміщалась із серединою сегментів нижнього ряду.

Металочерепиця — сталеві або алюмінієві листи зі спеціальним захисним покриттям.

Укладають металочерепицю по обрешітку із дерев'яних брусків, відстань між якими має дорівнювати довжині одної хвилі (в межах 35 см). До брусків листи металочерепиці кріплять саморізами з підклад-ками-ущільнювачами з гуми або пластмаси. Добірними елементами для таких покрівель мають бути: елементи гребеня, розжолобки, накривний фартух, боковий фартух і карнизна планка

Уздовж карнизних і фронтальних звісів черепицю прикріплюють до обрешітки дротяними скрутками. Так само закріплюють черепицю і на покрівлях з похилом понад 50 % (через ряд).

Розжолобки черепичних покрівель виконують із оцинкованої сталі або плоскої черепиці.

Гребінь і ребра покрівлі влаштовують із гребеневої черепиці з вико­ристанням розгину й закріплюють до обрешітки дротом. До гребеневого бруска прикріплюють металеві скоби для влаштування ходових містків уздовж скату покрівлі. Карнизну частину покрівлі влаштовують з настінними жолобами із оцинкованої сталі або пластмаси.

Улаштовують металеві покрівлі по основі з дощок (50 х х 200 мм), брусків (50 х 50 мм) або металевому профілю, які укладають на відстані 200 — 300 мм один від одного (залежно від конструкції та товщини металевого листа).

Між собою листи з'єднують за допомогою фальців, які можуть бути лежачими і стоячими, одинарними і подвійними. Як правило, листи (картини) з'єднують між собою одинарними фальцями, лише за малого похилу покрівлі та в місцях збирання води — подвійними. Короткі сторони картин з'єднують між собою лежачими фальцами, а довгі — стоячими. Стоячі фальці розміщують уздовж похилу покрівлі. До основи листи кріплять за допомогою клямерів (металева стрічка завширшки 40 — 50 мм) або спеціальних самонарізних шурупів. Картини карнизних звисів прикріплюють до металевих костилів, а жолоби — до гаків, які кріплять до основи спеціальними шурупами. Послідовність виконання операцій така: встановлення карнизних звисів; укладання настінних жолобів; покривання основних похилів покрівлі; влаштування розжолобків; навішування водостічних труб; покривання всіх виступних частин фасаду

132. Техніка безпеки при влаштуванні покрівель:

  1.  Наявність окулярів
  2.  Прикріплення майстра до захисного поясу
  3.  Каска
  4.  Наявність піску
  5.  Наявність вогнегасника
  6.  Парапет

136Технологія влаштування індустріальних покрівель з супербетону. 

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати навантаження від снігу та вітру, а інколи й технологічні навантаження.

Покрівлі з індустріальних покрівельних елементів. Ефективність цього методу ґрунтується на використанні для гідрозахисту самого матеріалу, з якого виготовлено конструкцію. Так, для захисту бетону від корозії до його складу вводять спеціальні ущільнювальні добавки й обробляють поверхню водовідштовхувальними фарбами та просочу-вальниками. Нині з цією метою плити покриття виготовляють із супербе-тону, в якому цемент є лише як в'яжуче, щебінь має ювелійну поверхню (ідеально рівна поверхня, що утворюється під час розламування каменю), а лицева поверхня бетону вакуумується.

Стики між індустріальними покрівельними елементами роблять так, щоб запобігти потраплянню води через них (рис. 2.101, 2.102).

В природі вода знаходиться в агрегатному стані, а в супербетоні – у вигляді молекул.

Властивості супербетону:

  1.  вода руйнує сама себе, щоб зєднатися з цементом (цемент виступає в ролі в’яжучого);
  2.  щебінь повинен бути з ювілейною поверхнею;
  3.  обов’язково треба використовувати у вакуумуванні.

Бетонну суміш з супербетону потрібно вкладати з дотриманням регламенту. Супербетон повинен проходити мікий режим термообробки ( чим менше води в бетоні, тим краще)

Переваги: висока морозостійкість, довговічність

Технологія улаштування рулонних покрівель (традиційна та сучасна)

-наклеювання рулонних матеріалів

-підплавлення нижнього шару полотнища

-використання самоклеючого руберойду

Матеріали для традиційних дахів: -руберойд, -склоруберойд, -пергамін

Наплавлювані (руберойди вітчизняні  -Славутський руберойд ний завод, Луцький , Харківський)

З МЕМБРАН – полімер бітумні матеріали «СПОЛІ»

Кількість шарів залежить від виду гідроізоляції, нахилу даху та типу будівлі. Марки мастики залежно від району буд-ва

Основи: бетон, азбестоцементний лист, суцільний настил з дошок.

Влаштування пароізоляції, теплоізоляції, захисної або вирівнювальної стяжки, нанесення ґрунтувального шару, влаштування покрівлі.

Наклейка додаткових рулонних шарів у стиках, розжолобках, карнизах.

2.Експлуатація та ремонт покрівель.

Кровля азбестовий шифер – забити цвяхи з шайбами, само розтріскування  - клей: цементне молоко+ПВА, наклеїти склотканину, фарбування з 2 боків, заповнення пустот, особливо в стиках.

Рулонні – стики в швах мастикою, особливо примикання, захисний шар – пісок, алюмінієва пудра+лак, мармурова крихта.

Черепиця – заповнення, перевірити проволоку, що прикріпляє.

Метало черепиця – розширення в стиках.

Головне - гідроізоляція

Ремонт покрівель. Основними причинами руйнування покрівель можуть бути: природне старіння матеріалів покрівлі або їх низька якість; недосконалість конструктивних рішень як щодо покрівлі, так і щодо даху; порушення технології влаштування покрівлі; неправильна її експлуатація.

Для висушування утеплювача використовують аератори (рис. 4.13), які мають вигляд циліндра діаметром 50 — 70 мм і завдовжки 200 — 400 мм з козирком і перфорованою нижньою частиною. їх ставлять по поверхні покрівлі в шаховому порядку (один аератор на 50 м2 покрівлі). Через аератори дифундує пара вологи, яка накопичилася в утеплювачі.

Найчастіше використовують такі способи ремонту рулонного покрівельного килима:

• підплавлення покрівельного шару рулонних матеріалів;

• нанесення шару (шарів) бітумно-емульсійних або бітумно-полімерних матеріалів; хімічна модифікація покрівельного шару полімерними гідроізоляційними композиціями («Термабутил», «Бутислан» та ін.);

• напилення на поверхню старої покрівлі поліуретану.

Під час ремонту мастикових покрівель, залежно від їхнього стану, найчастіше виконують такі процеси: заміну або підсилення елементів примикань на карнизних звисах і розжолобках; нанесення додаткових шарів мастикового покриття з ремонтом окремих місць старої покрівлі; нанесення нового захисного шару.

Під час ремонту металевих покрівель найчастіше замінюють кляме-ри; якщо на поверхні покрівлі утворилася іржа, покрівлю вкривають захисним шаром на основі бітумного лаку або епоксидної смоли в суміші з алюмінієвою пудрою; підтягують гайки на кріпленнях профільованих листів до лат; інколи замінюють окремі картини покрівлі. Під час капітального ремонту замінюють окремі елементи конструкції даху, оновлюють на них захисні покриття.

У процесі ремонту азбестоцементних покрівель частіше виконують такі операції: зняття дефектних азбестоцементних листів, підготовка й установлення нових листів з приготуванням ущільнювачів (шайби, розчин), ліквідація тріщин в окремих листах азбошиферу, фарбування покрівлі спеціальними фарбами. Під час капітального ремонту замінюють окремі крокви, лати, азбошиферне покриття (якщо закінчився установлений термін його експлуатації).

Перелік операцій під час ремонту черепичних покрівель залежить від виду черепиці. Так, для покрівель із керамічної (глиняної) та цементно-піщаної черепиці здійснюють заміну окремих пошкоджених плиток, ремонт елементів примикань, ущільнення стиків між окремими рядами черепиці. Під час ремонту покрівель із металочерепиці слід перевірити надійність її кріплення до лат, герметизацію в місцях перелому скату покрівлі, а також фарбування окремих місць, які мають механічні пошкодження.

За потокового ремонту індустріальних покрівель зазвичай замінюють фартухи в місцях примикань і переливних патрубків, нащілинники над стиками збірних покрівельних елементів та захисне покриття.

У процесі ремонту багатофункціональних (експлуатованих) покрівель частіше ремонтують пішохідні доріжки, замінюють окремі елементи примикань між обладнанням і покрівлею, замінюють або підсилюють окремі гідрозахисні елементи покрівлі та захисний шар.

51. Перспектива розвитку технології влаштування покрівель:

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати навантаження від снігу та вітру, а інколи й технологічні навантаження.

Роботи з улаштування покрівель називаються покрівельними

Види покрівель:

Рулонні, мембранні, із штучних матеріалів, індустріальні, багатофункціональні

Покрівля пройшла великий щлях до сьогоднішнього його вигляду і видів. Від соломя них , камя них, пальмових,дерев яних  дахів с природнього матеріалу, потім напівприроднього матеріалу( глина, черепиця і т.д.) ,  до штучних покрівель( азбестоцемент,металіве конструкції.  Технологій прийшла до високого рівня , коли покрівля відіграє роль не лише захусну,гідроізоляційну,звукоізоляційну і т. д., але і декоративну.  Зявляються нові матеріали, технології, можливості.  Створення прозорих( скляних,пластмасових,легких покрівель у сучасному будівництві.). Такі перспективи розвитку технології,щоб покрівля була: довговічна, конкурентноспроможна, економічна, легка у влаштуванні, експлуатації, декоративна( прозора  чи різної форми). І т.д.

Перспективи:

Відхід від рад. Руберойду, до мембранних, самокелйки, наплавляємих.

Мастикові повертаються. Євро шифер, бітумний шифер, функціональні покрівлі.

55. Улаштування багатофункціональних покрівель

Багатофункціональні покрівлі. Рівень експлуатаційного використання покрівель підвищують поєднанням їхніх функціональних властивостей із властивостями інших конструктивних елементів.

Покрівлі використовують для розміщення різного спеціального обладнання, установ громадського харчування, влаштування ігрових, спортивних і рекреаційних майданчиків. Зелений газон на покрівлі сприяє оздоровленню екологічного стану простору і захищає покрівлю від перегрівання сонцем та інших негативних явищ (див. рис. 2.103).

Улаштування багатофункціональної покрівлі більш трудо- і матеріаломістке, проте кінцевий результат завжди позитивний.

Склад процесів улаштування таких покрівель, послідовність виконання їх, рівень комплексної механізації робіт залежать від конструктивного рішення покрівлі та її функціонального призначення.

а — поперечний переріз; 6 — вузол спирання покрівельної плити на парапетну панель; в — схема стику між покрівельними плитами; 1 — парапетна панель; 2 — залізобетонна покрівельна плита; З — опорні елементи; 4 — водоприймальна лійка; 5 — залізобетонна водозбірна плита; 6 — внутрішній водостік; 7 — залізобетонна плита горища; 8 — утеплювач; 9 — герніт на клею; 10 — цементно-піщана стяжка; // — шар герметизувальної обкладки; 12 — захисне покриття

Більшість додаткових функцій властиві покрівлям з незначним похилом. Тільки за такої умови на площині покриття можна організувати певний виробничий процес або відпочинок людей. При цьому поверхню покрівлі захищають від механічних пошкоджень. Наприклад, у разі розміщення на покрівлі літнього кафе або солярію гідроізоляційний шар захищають за допомогою спеціальних плит (див. рис. 2.103), які відповідають вимогам міцності та зносостійкості як складові елементи підлоги.

Для розміщення обладнання використовують покрівлі з різним похилом, улаштовуючи опорні конструкції під обладнання та доріжки із захисних плит для пересування обслуговуючого персоналу під час експлуатації.

Прикладом такого обладнання є колектори геліосистем, які призначені для перетворення сонячної енергії на теплову або електричну (див. рис. 2.104).

Найефективнішою є така багатофункціональна покрівля, яка суміщає в одному елементі функції огороджування конструкції (покрівлі)

та функції сприймання сонячної енергії і перетворення її на теплову (колектора), а також функції несівної конструкції (панелі покриття). Прикладом такої конструкції є комплексна панель покриття, наведена на рис. 2.104.

Виготовлену в заводських умовах панель монтують на об'єкті в проектне положення за один підйом, значно скорочуючи традиційний перелік процесів улаштування покриття та покрівлі. Залишається лише перекрити стики між суміжними панелями та з'єднати муфтами трубопроводи комунікацій обладнання.

Багатофункціональні покрівлі зазвичай монтують із елементів заводського виготовлення високого ступеня готовності.

Рис. 2. 103. Один із варіантів багатофункціональної покрівлі: / — профнастил покриття; 2 — пароізоляція; З — утеплювач; 4 — протикоренева перешкода; 5 — гідроізоляція; 6 - фольга; 7 - дренажний захист; 8 — огороджувальна і накопичувальна плівка; 9 - грунт; 10 — рослини; // - залізобетонне покриття; 12 -фільтрувальна плівка


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22680. Фізичне пояснення періодичної системи елементів 41.5 KB
  При заданому n : = 0 sоболонка 1pоболонка 2dоболонка 3fоболонка. S – оболонка – 2 ; р – оболонка – 221=6 d – оболонка – 10 . Якщо оболонка містить максимальну кількість е то вона заповнена ns2 np6 nd10 nf14 Період. іонів n 1 2 3 4 5 оболонка K L M N O макс.
22681. Атоми у зовнішніх полях. Ефект Штарка 507.5 KB
  Ефект Штарка Явище розщеплення в електричному полі енергетичних рівнів і пов’язане з ним розщеплення спектральних ліній називають ефектом Штарка. Розщеплення рівнів спостерігається як в однорідних так і в неоднорідних електричних полях зі складною просторовою конфігурацією.Наявність електричного поля що змінюється з часом також призводить до розщеплення рівнів енергії.Енергетична віддаль між компонентами розщеплення рівня в однорідному електричному полі росте зі збільшенням його напруженості.
22682. Атоми у зовнішніх полях. Ефект Зеємана 340.5 KB
  Суть: розщеплення спектральних ліній обумовлене взаємодією атомів з магнітним полем. Розщеплення спектральних ліній в магнітному полі є наслідком розщеплення енергетичних рівнів. простий ефект : правила відбору: три лінії:лінія двікомпоненти Складний ефект: розглянемо основний і перший збуджений...
22683. Теорія молекули водню. Обмінна взаємодія 72 KB
  Тоді рня Шредінгера для електронів при фіксованих ядрах: Нульове наближення: V΄=0атоми віддалені: R= тоді V=V1 V2 . та теж буде розв΄язком: Ени нерозрізненні тоді тоді буде: сим. Тоді будуть поправки до енергії різні для сим.
22684. Принцип роботи прискорювачів заряджених частинок 42 KB
  2 R – радіус орбіти частинки в магнітному полі m – маса чки c швидкість світла H – напруження магн. Металева сфера заряджена до великого потенціалу і частинки виходять з неї через трубку; енергія частинок десь 28 Мев. Підвищення енергії частинки частинки майже вдвічі можливе при використанні каскадних електростатичних прискорювачів. Циклотрон – складається з секторних електродів дуантів перпендикулярно до яких прикладено сильне однорідне магнітне поле яке потрібне для задання циклічної траєкторії частинки.
22685. Сучасні уявлення про ядерні сили. Моделі атомного ядра 43.5 KB
  Моделі атомного ядра. де І – момент інерції повний момент ядра враховує деформацію ядра при обертанні. В основі моделі лежить припущення про те що нуклони рухаються в самоузгодженому полі – задача стає одночастинковою самоузгодження сили взаємодії між нуклонами замінюють на загально силовий центр тобто вводять середнє для всіх нуклонів ядра поле. Спектр ядра розбитий на групи близьких рівнів з великими проміжками між групами.
22686. Міжнародні комерційні операції 36.5 KB
  Проблеми: відбувається неодночасно тобто одна сторона в багатьох випадках кредитує іншу сторону внаслідок чого виникають ризикові ситуації фірми ризикують отримати непотрібні їм товари. Наприклад Україна експортує до Китаю товари. Китай сплачує ці товари якщо Україна закупить на певну суму виручки товари в Китаї. офсет – подібний до зустрічної закупівлі тим що одна сторона погоджується придбати товари і послуги за певний суми виторгу від початкового продажу.
22687. Принципи ЗЕД 26 KB
  Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва що полягає у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки; праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будьяких формах які прямо не заборонені чинними законами України; виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності. Принцип юридичної рівності і недискримінації що полягає у рівності перед законом всіх суб’єктів...
22688. Облік фінансових вкладень та консолідована звітність 209 KB
  ІНВЕСТИЦІЯ - це актив, яким володіє підприємство з метою збільшення капіталу через розподіл доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), для зростання вартості капіталу або для інших вигод.