3591

Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

Научная статья

Педагогика и дидактика

Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі Відомий американський вчений науковець Джон Нейсбіт в минулому виконавчий директор ІБМ (IBM - International Business Machine Corp., одна з найвідоміших корпорацій у світі, яка займається вип...

Украинкский

2012-11-03

114.5 KB

71 чел.

Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

Відомий американський вчений науковець Джон Нейсбіт в минулому виконавчий директор ІБМ (IBM - International Business Machine Corp., одна з найвідоміших корпорацій у світі, яка займається випуском електроної техніки та програмного забезпечення комп'ютерів) та один з основних прогнозистів сучасності, у своїх статтях та роботах розглядає світове суспільство майбутнього як мережне, у якому інформаційні та комунікаційні технології приведуть до змін, як він вважає, практично всіх сфер життя.

Ще у 80-тих роках ХХ століття Елвін Тоффлер (американський соціолог футуролог) у своїй книзі «Третя хвиля» (Toffler A., The third wave.) визначив три хвилі розвитку суспільства: перша - як хвиля революції сільського господарства; друга - промисловий переворот; третя , та, в якій ми зараз опинилися - революція інформаційних комунікаційних технологій, відзначена розвитком електроніки та зображена автором як електронні осередки з віртуальними місцями праці та віртуальним спілкуванням.

В порівнянні з іншими країнами світу по ступеню розповсюдження Інтернет та інших інформаційних технологій Україна знаходиться на 82 місці у світі. П'ятірку лідерів по цим показникам становлять Сінгапур, Ісландія, Фінляндія, Данія та США. Японія знаходиться на 8-му місці, Німеччина - на 14-му місці, Франція - на 20-му місці. Серед країн, які входили до складу СРСР, лідирують країни Прибалтики: Естонія, Литва та Латвія, які займають відповідно 25, 43 та 56 місце у списку. Далі йде Росія - 62 місце. По ступеню розповсюдження інформаційних технологій Росія випереджає Польщу та Болгарію (72 та 73 місця).

Але сьогодні все більше навчальних закладів підключається до мережі Інтернет у рамках різних державних програм. З однієї сторони навчальний заклад задовольняє свою потребу залучення до відкритого інформаційного простору за допомогою мережі Інтернет, з іншої сторони він починає шукати можливості для реалізації освітніх цілей і завдань. Основне ж завдання сучасної вищої школи - це розвиток особистості що вчиться, змін і перетворення його якостей, створення умов для того, щоб студент став повноцінним громадянином світового інформаційного співтовариства.

Активне використання навчальними закладами Інтернет - технологій, телекомунікаційних засобів дозволяють говорити про впровадження ними інноваційних процесів, за допомогою яких у ВНЗ відбуваються зміни різного плану: змінюється мета й зміст навчальних планів, форми й методи навчання.

Мета і завдання Інтернет – технологій на заняттях.

 Які ж інновації можуть бути реалізовані в навчальному закладі за допомогою Інтернет-технологій? Розглянемо основну складову навчального процесу - заняття.

Виділимо кілька моментів для визначення цілей і завдань, заради яких вони використовуються сьогодні на сучасному занятті:

1. Для того щоб використати ці технології на заняттях. Звичайно це відбувається на заняттях інформатики - студенти вчаться працювати з електронною поштою, користуватися пошукачами й знаходити інформацію в мережі Інтернет для своїх рефератів, відповідей на питання викладача, інших завдань. Таким чином, студенти здобувають основні вміння користувача Інтернет, освоюють частину телекомунікацій для своїх потреб.

2. Викладач прагне зробити своє заняття ( лекцію чи практичне ) незвичайним, захоплюючим, на занятті демонструються малюнки з Інтернету, програються мультимедійні файли, що показують виверження вулканів, сонячні затьмарення та ін.. Все більш популярними стають відео-лекції. За рахунок Інтернет-технологій збільшується використання наочності на заняттях, але в основному це реалізація цілей викладача, що освоїв дані технології.

3. Більш «продвинуті» викладачі, що одними з перших освоїли ресурси мережі Інтернет, пропонують студентам на своїх заняттях вирішувати освітні завдання, які ставляться в численних мережних проектах - дослідницьких, пошукових, ін. Звичайно такі проекти ініціюються в рамках проектної форми роботи. У цьому випадку телекомунікації використаються викладачами і студентами в основному для рішення чужих завдань, поставлених керівниками проектів. ( Приклад російська школа дистанційного навчання «Ейдос»).

4. У цей час багато закладів переходять на новий щабель використання Інтернет-технологій, вводячи в свої навчальні плани елементи дистанційного навчання для рішення поставлених освітніх завдань.

Для класифікації дидактичних засобів найчастіше використовується почуттєва модальність. У зв'язку з цим можливо виділити такі категорії засобів, які викладач може використати в процесі традиційного навчання або в ході навчання із застосуванням Інтернет - технологій, що дозволяють:

По-перше, використати в роботі соціальні мережі всесвітньої павутини Інтернет (Web 2.0), що дають можливість організації безпечного пошуку інформації, розміщення інформації в блогах, спільного редагування документів, розміщення фотографій, презентацій, реалізація Вік-проектів (Вікіпедія) та ін.:

"Lіvejoumal" ("живий журнал" або "блог"), де кожний мережний житель планети Інтернет може створити й надалі вести свій публічний живий журнал, у якому він може залишати записи про події в його реальному або віртуальному житті, про те, які освітні ресурси він використовує і які проблеми вирішує. Кожне повідомлення, опубліковане в блогах, має свою URL-адресу, по якому можна звернутися й залишити свій коментар у такому мережному щоденнику. Тут можна обговорювати освітні ресурси, проблеми по вивченню певної теми навчального плану, розміщати додаткові матеріали (лекції, завдання та ін.).

"Wіkі" ("Вікі") - це своєрідна колекція взаємозалежних між собою записів. Це інформаційне середовище для швидкої гіпертекстової взаємодії, у якій розташований текст автоматично зберігається як гіпертекст. Суб'єкти навчання мають можливість реалізовувати проект під певною назвою, самостійно розміщати й редагувати власні наробітки, судження, питання. "Вікіпедія" - це своєрідна модель гіпертексту, у якій кожний з його учасників має право на редагування інформації.

"Netvіbes" ("Нетвибсы") - віртуальні комп'ютерні робочі столи для суб'єктів навчання, які кожен студент і викладач формує самостійно, виходячи із власних потреб і звичок. Створений такий інтерфейс, який можна налаштувати для власного комп'ютера та користувача даного сервісу.

"Delіcіo" ("Делишес") - за допомогою даного сервісу можна зберігати закладки на веб-сторінках. Наприклад, весь навчальний клас може пройти реєстрацію й колективно зберігати свої закладки на самих цікавих ресурсах по певній досліджуваній темі навчальної дисципліни, роблячи подорож по Інтернет. Особливо ефективне використання даного сервісу при виконанні проекту, що дозволяє спільно формувати інформаційний вузол.

"Flіckr" ("Фликр") - має соціальне призначення й призначене для зберігання й подальшого спільного використання цифрових зображень (фотографії й картинки по досліджуваній темі). Можливо залишати коментарі, ключові слова й спільно використати в ході навчального процесу.

"Youtube" (Ютьюб") - також має соціальне значення, передбачає зберігання, перегляд, обговорення цифрових відеофрагментів. Дуже значимий сервіс при організації дослідницької, краєзнавчої роботи, обговоренні методичних аспектів організації навчальної діяльності.

По-друге, використовувати сервіси, що базуються на системі протоколів Інтернет (стек протоколів TCP/ІP): поштові (SMTP, POP3, ІMAP4), гіпертекстові (HTTP), телекомунікаційні (Skype), передачі файлів (FTP).

По-третє, використовувати різного роду спеціальне програмне забезпечення: програми обміну швидкими повідомленнями (Mіranda ІM, Jіmm, ІCQ, QІ, Maіl.ru Агент, MSN Messenger, Yahoo, Messenger), організації спілкування відвідувачів веб-сайтів (форум, чат).

Кожен викладач знає засоби навчання, які можливо використовувати в процесі традиційної форми організації навчального процесу. Разом з тим, у більшості вчителів викликають труднощі моделювання уроку із застосуванням Інтернет - технологій. У ході проектування заняття важливо оптимально зробити вибір засобів навчання, які проектуються з урахуванням загальних законів дидактики, рівня підготовленості студента, до сприйняття навчальної інформації й специфіки навчальної дисципліни.

Інтернет до засобів навчання не належить, однак, Інтернет дає можливість використовувати інформаційно-освітнє середовище, необхідне для рішення дидактичних завдань заняття, спрямованих, насамперед , на збільшення часу спілкування викладачів і студентів під час заняття. Інтернет - технології дають можливість викладачу перейти від традиційної розповіді на занятті до обговорення проблем у ході дискусій, організації продуктивної самостійної роботи студентів, залученню додаткових ресурсів на етапі досягнення поставленої мети.

Етапи підготовки заняття з використанням Інтернет - технологій .

Дана дидактична модель проведення заняття із застосуванням Інтернет - технологій представлена сімома об'єктами й характеризується наступними аспектами діяльності педагога:

Етап 1. Підготовчий етап. Викладач визначає факт необхідності застосування Інтернет - технологій на занятті певного типу, опираючись на суб'єктивні й об'єктивні фактори, серед яких можуть бути такі:

для викладача звичне використання сучасних освітніх технологій і є досвід використання Інтернет - технологій;

у викладача є досвід використання ресурсів мережі Інтернет в освітній практиці, і з'явилося бажання застосувати Інтернет - технології;

перед викладачем поставлене завдання - дати відкритий урок із застосуванням Інтернет - технологій;

На підготовчому етапі викладач повинен, насамперед , познайомитися з теоретичними аспектами використання Інтернет - технологій, а також з досвідом проведення занять із застосуванням Інтернет - технологій своїх колег у навчальному закладі, регіоні. Наприклад, можна використати педагогічні ініціативи й досвід педагогів Росії ( можливе використання розділу "Досвід педагогів Оренбуржья" на сайті ГУ "Регіональний центр розвитку утворення" (Оренбург) - www.orenedu.ru) .

На цьому етапі педагог повинен оцінити ситуацію по застосуванню Інтернет - технологій: наскільки ефективне застосування Інтернет - технологій? Як вплине застосування Інтернет - технологій на якість навчання? Як вплине застосування Інтернет - технологій на розвиток студентів? Чи потрібен додатковий час на освоєння Інтернет -технологій, обраних для заняття? Чи досить розвинена комунікаційно - технічна складова навчального закладу для проведення заняття?

Етап 2. Аналіз і оцінка. Постановка мети заняття, визначення завдань навчальної дисципліни, передбачити розвиток особистісних і соціальних якостей студентів, формування інформаційної культури суб'єктів навчання в умовах інформаційного суспільства.

Аналіз ситуації припускає знайомство викладача з Інтернет - технологіями, можливості практичного використання їх на етапах підготовки й проведення занять. При виборі Інтернет-технологій важливо враховувати курс на укому навчаються студенти.

Застосування на занятті Інтернет-технологій дозволяє вирішити проблему інтеграції в освітній процес, таким чином, забезпечує розвиток:

умінь одержання нової інформації в предметній області, використовуючи репродуктивну технологію навчання (вивчення електронних освітніх ресурсів, слухання відео-лекції, вивчення нових понять на основі інструкцій викладача або тьютора); з Інтернет-технологій прийнятні web-сайти й освітні портали, електронна пошта, Skype, VPN (Vіrtual Prіvate Network), електронна бібліотека та ін.

алгоритмічного й конструктивного мислення на основі досвіду практичного використання програмних продуктів, ґрунтуючись на репродуктивно-алгоритмічну технологію навчання (конспектування навчального матеріалу, рішення практичних типових завдань, участь у дискусіях і ігрових ситуаціях); з Інтернет-технологій прийнятні пошукові середовища, web-ресурси, форум, ЧАТ, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") та ін.

творчого потенціалу в ході виконання евристичних і дослідницьких завдань, використання моделюючих програмних середовищ, - передбачається використання евристичних технологій навчання (проблемне навчання, ділові ігри, проектування, рішення практичних завдань); з Інтернет - технологій прийнятні Інтернет - семінари, Інтернет - конференції, skype, електронна пошта, ІС, форум, VPN, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") і ін

комунікативних умінь у процесі проектної діяльності й навичок прийняття оптимальних рішень у ході ведення експериментів, використанні тренажерів і моделювання процесів, - передбачається творча технологія навчання (семінари, конференції, проблемні дискусії, дослідження в предметній області, аналіз результатів дослідження й спілкування в процесі навчального процесу); з Інтернет-технологій прийнятні форум, ЧАТ, Інтернет-семінари, Інтернет-конференції, skype, електронна пошта, ІС, VPN, віртуальне середовище навчання, соціальні сервисы web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") та ін.

інформаційної культури й соціальних якостей, - припускає використання соціальної й інформаційної технологій навчання (всебічний розвиток особистості суб'єктів навчання, рішення проблем побутового, виробничого характеру); передбачається використання web-сайтів, форумів, ЧАТОВ, Інтернет-семінарів, Інтернет-конференцій, skype, електронної пошти, ІС, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") та ін.

Ресурси для заняття із застосуванням Інтернет-технологій.

Потрібен аналіз освітніх ресурсів, наявних у вчительській колекції й прийнятних для певного заняття. Необхідно продумати: звідки й на яких умовах залучити додаткові необхідні на занятті ресурси.

Повинна бути дана реальна оцінка рівня кваліфікації викладача. Причому, важливо розуміти, що кваліфікація педагога повинна бути високої не тільки в області використання ІКТ, він повинен досконало володіти сучасними педагогічними технологіями й досвідом використання Інтернет-технологій.

Не можна зневажати аналізом ситуації про якісний склад навчальної групи: рівень володіння ІКТ, їхні здатності, творчий потенціал, рівень володіння такими методами навчання, як самоосвіта, проектування, дослідження.

 

Етап 3. Вибір Інтернет-технологій для заняття. Педагог, з огляду на аналіз ситуації, повинен прийняти самостійне рішення про те, яка з Інтернет-технологій буде ним використана на занятті. Рекомендуємо не забувати про наступні позиції:

яка мета повинна бути досягнута на занятті із застосуванням Інтернет-технологій;

які освітні ресурси й форма проведення повинні дати оптимальні результати;

які з Інтернет-технологій природно увіллються в сформовану систему навчання й будуть прийняті суб'єктами навчання;

які знання студентів з інших дисциплін будуть опорою на даному занятті;

які форми автоматизованого контролю знань будуть прийнятні на занятті;

які виховні завдання будуть вирішені в процесі заняття.

Етап 4. Проектування заняття. З обліком поставлених навчально-виховних цілей і завдань, а також прогнозованого результату викладач готовить проект (докладний план і конспект) занять по навчальній дисципліні.

Насамперед , він переробляє методичний матеріал по навчальній темі, поетапно звіряючи з ходом заняття. Викладач розробляє або систематизує освітні ресурси теоретичного, практичного, презентаційного, евристичного, діагностуючого, контролюючого, рекомендаційного, методичного характеру.

Етап 5. Реалізація проекту заняття. Перед початком заняття, у процесі й після заняття викладач повинен пам'ятати про поставлені цілі і завдання заняття. Реалізація проекту заняття припускає наступні дії викладача:

обновити навчально-методичні ресурси на сервері й перевірити посилання на Інтернет-ресурси й сервісні програми Інтернет, які повинні бути використані на занятті;

перевірити доступність додаткових освітніх ресурсів, ресурсів для самостійної роботи, практичних завдань;

підготувати й перевірити доступність методичних рекомендацій і інструкцій з використання того або іншого програмного продукту;

усунути бар'єри, що перешкоджають оперативному доступу до необхідних ресурсів;

перевірити працездатність задіяної на занятті матеріально-технічної бази;

продумати й реалізувати консультаційну службу для учасників навчального процесу;

використати по необхідності додатковий кадровий потенціал;

провести діючі предметні семінари (у тому числі віртуальні), Інтернет-конференції по актуальних проблемах, тематичні ЧАТИ й форуми для організації аналізу проблем і досягнень учасників навчального процесу.

Інформаційна безпека - це одне із пріоритетних питань, що повинно бути вирішене на етапі проведення заняття. Проблеми інформаційної безпеки на занятті із застосуванням Інтернет-технологій повинні бути обов'язково розглянуті з учасниками навчального процесу.

Етап 6. Моніторинг якості заняття. Моніторинг якості заняття із застосуванням Інтернет-технологій припускає аналіз відповідності поставлених цілей з реально досягнутими, а також рівень рішення поставлених навчальних ситуацій і реально здійсненних у ході заняття. Вся справа в тому, що не одиничними є випадки навіть у кваліфікованих викладачів , коли фактичний хід заняття не збігся із проектованим. Моніторинг покликаний показати рівень відповідності проекту заняття й реально проведеного, виявити причини , прийняти оптимальне рішення про коректування проекту заняття, якщо реально проведене заняття одержало позитивну оцінку, або виявити проблеми, які не дозволили реалізувати проект заняття. Досвід показує, що розбіжність між проектом й реальним заняттям спостерігається в силу таких причин:

викладач неадекватно оцінив свої вміння й навички у використанні Інтернет-технологій, а також практичні навички студентів у використанні ІКТ;

викладач не передбачив збої роботи Інтернет-мережі, уповільнений доступ до мережних ресурсів в умовах одночасної роботи всієї групи;

Інтернет-технології виявилися складними для використання студентами;

викладачем не передбачена достатня повнота методичних рекомендацій з експлуатації передбачених ресурсів мережного й програмного рівня.

Етап 7. Оцінка результатів. Головне призначення даного об'єкта моделі заняття - дати об'єктивну оцінку ефекту використання обраних Інтернет-технологій на кожному з етапів заняття.

Якими критеріями необхідно користуватися?

Як правило, більша частина викладачів використає неформальний метод оцінки - власне відчуття від спілкування з студентами під час заняття й після заняття, а також помітний стимул або спад інтересу до вивчення предмета.

Можна провести аналіз рефлексивних висловлень студентів після заняття або в процесі заняття у форумі, чаті, блогах або інших середовищах.

Найбільш коректним вважається застосування формалізованого експериментального методу й судження на підставі активності студентів на лекціях. Практичних заняттях, аналізу отриманих оцінок .

Що дає застосування Інтернет-технологій на уроках?

Розвиток навичок проектування свого утворення із застосуванням Інтернет-технологій дозволить студентам разом з педагогом скласти індивідуальний маршрут своєї навчальної діяльності, що сприяє реалізації себе повною мірою , з одного боку, у ході навчання в коледжі, а з іншого боку, - у подальшому навчанні й майбутній професійній діяльності.

Застосування Інтернет-технологій забезпечує інтенсифікацію й ефективність навчально-виховного процесу на занятті на основі поставлених викладачем завдань, серед яких пріоритетними є:

  •  активізація пізнавальної діяльності суб'єктів навчання за рахунок оптимально підібраних Інтернет-технологій для певних етапів навчального процесу й виявлення стимулів активізації при використанні різних Інтернет-технологій;
  •  поглиблення межпредметных зв'язків і диференціація навчання в ході навчально-виховного процесу;
  •  залучення студентів у проектування його освітнього маршруту під час навчання і після закінчення навчального закладу.

Методичні поради викладачу під час занять з

використанням Інтернет – технологій.

У моделі організації заняття з використанням мережі Інтернет, функція викладача на занятті ( мається на увазі практичне або лабораторне заняття) перемикається на виконання наступної системи дій:

1) Допомогти студентам виділяти проблему;

2) Спонукати до формулювання навчальної мети, навчального завдання;

3) Організувати їх на пошук раціонального способу рішення навчального завдання;

4) Забезпечити необмежений доступ до інформації, використовуючи всесвітні бази даних і ресурси мережі Інтернет;

5) Допомогти аналізувати й відбирати достовірну інформацію;

6) Встановити програму дій на основі виділеного способу;

7) Допомагати підбирати засоби для виконання окремих операцій;

8) Допомагати самостійно виконувати діяльність відповідно до складеної програми;

9) Організувати студентів на контроль за правильністю виконання своїх дій;

10) Організувати студентів на створення власного освітнього продукту;

11) Допомогти студентам побачити свій власний внутрішній освітній продукт;

12) Допомагати студентам у публічному захисті створеного зовнішнього освітнього продукту;

13) Спонукати студентів до рефлексії, аналізу отриманого результату, формулюванню висновків і узагальнень;

14) Допомагати студентам сформулювати мету подальшої навчальній діяльності, з опорою на досягнуті результати.

Зазначена система дій викладача конкретизується залежно від навчального предмет

 Які ж креативні вміння й додаткові можливості придбає студент, входячи в систему розподіленого мережі Інтернет ?

  •  вчитися виходити за рамки даного йому на лекції змісту навчального матеріалу, форм навчального розкладу, традиційної структури заняття;
  •  отримує додаткову можливість професійної експертизи своїх творчих здібностей і вмінь;
  •  вчиться використовувати інформаційний простір мережі Інтернет для розширення сфери своєї творчої діяльності;
  •  вчиться порівнювати свій творчий продукт із роботами студентів відповідного рівня обдарованості, може знайти адекватне для себе творче середовище, освітній простір, у якому його якості реалізуються більшою мірою , ніж на заняттях;
  •  одержує можливість мати кілька навчальних планів, курсів, методик, викладачів, отже, у нього є вибір спрямованості своєї освітньої діяльності.
  •  вирішує свої формальні освітні завдання за допомогою дистанційних курсів.

Мною розроблена й експериментально перевірена наступна система дій у використанні нових інформаційних і телекомунікаційних технологій на занятті. Тема практичного заняття «Формування уявлення про історико-етнографічні регіони України».

Система дій викладача:

Оголошення проблеми: розкриття історичного формування і розвитку історико-етнографічних регіонів України;

Підсилити мотивацію студентів до досліджуваного предмета "Історія України";

Знайомлю з алгоритмом проектної діяльності;

Знайомлю студентів з алгоритмами конструкторсько-технологічної діяльності;

Організовую студентів на складання програми дій;

Допомагаю студентам у застосуванні нових інформаційних і телекомунікаційних технологій;

Допомагаю студентам вибрати спосіб пошуку інформації в освітньому просторі мережі Інтернет;

Контролюю виконання студентами самостійної дослідницької діяльності;

Допомагаю студентам провести аналіз зібраної інформації;

Організовую студентів на створення власного інтелектуального продукту у вигляді логіко-структурних схем, логіко-значеннєвих моделей і проектів;

Виконую критичну оцінку проміжних результатів;

Знайомлю з критеріями оцінювання проетку.

Система дій студентів:

Студенти ставлять перед собою освітні цілі, по вивченню історії України, краєзнавству, роботі з історичними джерелами, конструюванню схем, відтворенню картини, досліджуваного часу, установленню причинно-наслідкових зв'язків та ін.;

Створюють різноманітні логіко-структурні схеми, логіко-значеннєві моделі в ході проектно-дослідницької, конструкторсько-технологічної діяльності;

Проводять аналіз історичних джерел і довідкового матеріалу в освітньому середовищі мережі Інтернет (при роботі з розробленим ресурсом застосовуються пошукові системи: yandex.ru, rambler.ru, aport.ru);

Здійснюють рефлексію власної навчальної діяльності;

Формулюють питання керівнику підгрупи, викладачу;

Використовують засоби нових інформаційних технологій і комп'ютерних телекомунікацій у навчальній діяльності;

Розвивають навички пошукової роботи в мережі Інтернет;

Закріплюють вміння працювати з різноманітними історичними джерелами (аналіз, порівняння, узагальнення, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків);

Освоюють алгоритм конструкторсько-технологічної діяльності;

Вчаться захищати результати своєї пошукової діяльності.

При підготовці до занять викладач повинен провести аналіз аспектів навчально-виховного процесу, а саме:

продумати до деталей програму, визначити місце й роль Інтернет-технологіям;

визначити форми навчальних завдань до кожного заняття із застосуванням Інтернет-технологій (лекція, практичний експеримент, дискусія, проблемний семінар, проект та ін.);

продумати особливості взаємодії суб'єктів навчання (викладач - студент) на різних етапах: підготовка заняття, проведення заняття, рефлексія після заняття;

передбачити критерії , за якими буде відбуватись оцінювання знань студентів у ході заняття із застосуванням Інтернет - технологій.

За рахунок організації освітньої телекомунікаційної діяльності студентів на занятті досягається не тільки освітня, але й розвиваюча мета. Студенти засвоюють не тільки самі знання, але й той спосіб, за допомогою якого навчальну проблему можна вирішити, засвоюють, з яких дій ця діяльність складається, і здобувають досвід виконання цих дій, створюють власний освітній продукт. У цьому випадку навчання саме припускає розвиток студентів, результатом навчання стає розвиток пізнавальних здібностей, формування узагальнених засобів навчальної діяльності взагалі, тому що ми не можемо озброїти студента знаннями на все життя, але існує можливість на все життя засвоїти засоби пізнання, вміння організовувати свою навчальну діяльність.

Для конкурентноздатного фахівця будь-якої області необхідно вміти швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, максимально використовуючи весь арсенал пропонованої медіапродукції за допомогою телекомунікаційних мереж, Інтернету, відео, преси й т.д.. Крім суто практичних навичок володіння різними медіа (комп'ютерною технікою, Інтернетом, сучасної відео, аудіоапаратурою та ін.), необхідність яких вже ні в кого не викликає сумніву, значно актуалізується значимість аналізу й синтезу просторово-тимчасової реальності, здатності «читати», інтерпретувати й оцінювати медіатексти, викладені в якому-небудь вигляді або жанрі медіа, здійснювати їхнє декодування, критично осмислювати медійні повідомлення.

Світ Інтернету має як незаперечні переваги, так і менш доступні для спостереження негативи, що потребують вивчення: поряд з тим, що в його просторі, який характеризується відкритістю й незалежністю суб’єкта, існують можливості необмеженого спілкування, цей світ нав’язує свої правила.

Безумовно, широке використання можливостей глобальних комп’ютерних мереж пов’язане з численними труднощами як суб’єктивного так і об’єктивного характеру. Типова проблема, яка виникає в подібних випадках, полягає в обмеженості доступу викладачів, студентів до ресурсів мережі. Це пов’язано з цілим рядом факторів:

  •  Відсутність належного матеріального забезпечення, зокрема, недостатня кількість модемів та персональних комп’ютерів відповідного класу;
  •  Обмеженість часу роботи в мережі;
  •  Відсутність достатньо стійких та надійних каналів зв’язку.

Комп’ютерні технології стають звичними у багатьох українських ВНЗ. Однак тільки викладачі можуть вирішити, чи будуть вони ефективними саме у їхніх навчальних дисциплінах. Яким би не було їх рішення, комп’ютерні технології в кредитно-модульній системі організації навчального процесу є лише одним, хоча й суттєвим елементом успішного викладання у вищій школі. У цьому випадку викладач повинен мати професійно-особистісні якості, необхідні для реалізації принципів педагогіки співпраці, такі як: демократичність, відкритість, альтернативність, діалогічність, рефлективність. Тільки тоді він зможе працювати плідно та творчо.

Модернізація навчально-виховного середовища - передбачає інформаційну діяльність, яка має такі компоненти: збір, систематизація, зберігання, обробка інформації про той чи інший об'єкт, явища, процеси і методичні прийоми; моделювання навчальних ситуацій на основі доступних ресурсів і прийнятних технологій (у тому числі віртуальних); створення нових або адаптація наявних у колекції навчального закладу освітніх ресурсів в умовах навчального процесу; використання можливостей Інтернет для організації інформаційної взаємодії суб'єктів навчання, організації самоосвітньої діяльності, поповнення колекції студента чи викладача новими освітніми ресурсами. Інтернет-технології дозволяють організувати взаємодію з різними інформаційними об'єктами, спираючись на власний досвід, базові знання й можливість оперативно знаходити для рішення певного завдання відсутні ресурси, оцінювати їхню якість і рівень прийнятності, використовувати для рішення практичного завдання навчального або соціального значення.

Важливість такої моделі проведення заняття із застосуванням Інтернет-технологій є важливою для педагогів будь-яких типів освітніх закладів, але особливе значення дидактична модель представляє для сільських шкіл, для інноваційних навчальних закладів, для освітніх закладів, що реалізують профільне навчання.

Поради викладачам при підготовці до комп’ютерного уроку:

1. При підготовці до комп'ютерних занять викладач повинен переглянути й оцінити всі інформаційні ресурси та дані програми (мультимедіа) продукту, скласти вибірку з програмного продукту, створити авторську навчальну програму з дикторським текстом, музичним супроводом, статистичними ілюстраціями, відеовставками, інтерактивною взаємодією студент - комп'ютер; із включенням матеріалів з мережі Інтернету (РІОР).

2. До програмних засобів навчання відносяться навчальні програми, електронні підручники, словники, енциклопедії, тренажери (репетитори), програми дистанційного навчання, що контролюють програми, нарешті, програми освоєння та конструювання навчальних програм, автоматизовані бібліотеки, методичні матеріали для вчителів, викладачів, бібліотеки електронного наочного приладдя (збірники фотографій, музичних записів, відеосюжетів, малюнків, текстів).

3. При підготовці до комп'ютерних занять викладач повинен освоїти елементарні користувальницькі вміння, вивчити програмні можливості мультимедіа-продуктів, навчальних комп'ютерних програм на CD-ROM і практично освоїти їхнє використання, уміти створювати найпростіші комп'ютерні мультимедійні навчальні продукти для супроводу навчально-виховного процесу.

4. Банки мультимедійної інформації випускаються фірмами на CD (наприклад, енциклопедії, словники, подорожі та ін.) і можуть створюватися викладачами на комп'ютері (скановані ілюстрації, схеми, малюнки, скопійовані з різних дисків, книг, кінофільмів, телепередач тощо.). Відібрана інформація складається у відповідних осередках-файлах, легко сортується.

5. Виступаючи, викладач демонструє на екрані план виступу, назви його розділів, тези: нерухомі та рухомі ілюстрації (фотографії, схеми, об'ємні моделі, мультиплікацію). Одночасно можуть звучати музика, коментар до зображення, звукова доріжка відеофільму. Для проведення виступу з використанням мультимедіа необхідні екран і спеціальний («мультимедійний») проектор, підключений до комп'ютера.

6. Для складання власних навчальних і контролюючих курсів викладачу необхідно мати програмне середовище, що дозволяє зробити це без особливих зусиль. Зараз існує кілька таких середовищ, орієнтованих на створення навчальних і контролюючих курсів: КАДІС, АДОНІС, УЧЕНЬ - УЧИТЕЛЬ для DOS або DELPHI та VISUAL BASIC WINDOWS.

7. У Windows є група спеціальних підпрограм, що дозволяють різноманітно використовувати навчальний продукт, але в заданих самим викладачем режимах - презентаціях, представленнях, сценаріях (наприклад, перегляд змісту електронного підручника відповідно до заданої схеми навігації «назад - вперед»).

8. Викладач може створити свій варіант мультимедійного заняття, узявши потрібні йому фрагменти текстів, малюнків, відеозаписів із так званої бібліотеки електронного наочного приладдя (вони є в Інтернеті та продаються на CD). Цей продукт, на жаль, не має навчальної псевдопрограми або мультимедіа-проектів.

9. Мультимедіа - проект - творча робота, у якій задіяні кілька мультимедіа-технологій. Для його створення необхідні програми та пристрої для набору тексту, малювання, креслення, відео- та аудіозапису. Спочатку відбирається потрібний матеріал (текстовий, звуковий, графічний, відео). Потім робиться монтаж цього матеріалу у визначеній послідовності за допомогою програми PowerPoint.

При цьому використовуються:

  •  сполучення текстової інформації та графічних зображень;
  •  псевдографіка (зображення людини, птаха, книги, техніки тощо);
  •  звукові ефекти для супроводу навчальної інформації;
  •  колірна палітра для фарбування зображень;
  •  перехід від статичних зображень до динамічного.

10. Частина матеріалу може переноситися формат гіпермедіа.

11. Обов’язково! Перевірте ті сайти, які ви рекомендуєте для роботи студентам. Щоб бути застрахованим від несанкціонованого доступу негативної інформації.

12. Якщо заняття в мережі Інтернет проходять в комп’ютерному класі навчального закладу, зверніться до викладача інформатики: чи існує програма-фільтр, яка обмежує несанкціонований доступ до сайтів Інтернет за певними ознаками.

Література.

  1.  Дистанционное обучение: Учебное пособие / Под ред. Е.С. Полат. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – (с. 186-187).
  2.  Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська, Л.М. Калініна, В.С.Коваль та ін.; За ред.. В.М. Мадзігона, Ю.О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.
  3.  Пометун та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. Посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред.. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с. : іл.
  4.  Селевко Г.К. Проектуємо комп’ютерний урок // Відкритий урок. – 2006. - № 3-4. – с. 19 -25
  5.  Хуторской А. Практикум по дидактике и современным методикам обучения. – Санкт-Петербург, 2004. – 539 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58674. Краса людини - це багатство. (Урок розвитку звязного мовлення. Підготовка до написання твору-опису за картиною) 62.5 KB
  Повторити з учнями Стилі і типи мовлення; спрямувати їхню увагу на характерних рисах зовнішності та внутрішніх якостях людини; бажання бачити і відчувати прекрасне; спонукати дітей до створення звязного текстуопису; показати їм взаємозвязок української мови з іншими дисциплінами а саме: з інформатикою та наголосити на значенні...
58675. Вибір місця встановлення металевої тимчасової печі, її встановлення 191 KB
  Мета уроку: навчити учнів правильно вибирати місця для встановлення тимчасової печі. Розвити навики та вміння отримані на попередніх уроках теоретичного та виробничого навчання; Виховувати бережне ставлення до інструменту, охайність, відповідальність за виконану роботу.
58676. Подорож по Великій Британії 49 KB
  Цілі: розвиток навичок усної комунікації: в монологічному та діалогічному мовленні, аудіюванні, читанні, письмі; підвищення інтересу до країни вивчаемої мови.
58677. Складывание «Рыбки». Работа с бумагой 43 KB
  Цель урока: познакомить с искусством складывания бумаги оригами. Задачи: формировать навыки сгибания складывания бумаги дать понятие оригами; развивать внимание исполнительские умения мелкую моторику...
58678. Цветочная клумба. Объёмная аппликация 31 KB
  На какие группы мы можем разделить эти цветы. Можем ли мы этими цветами украсить наш класс сделать клумбу Но чтобы сделать клумбу она должна быть на улице и есть ли место в нашем классе чтобы разбить здесь клубу Тогда как же украсить нам наш класс если разбить клумбу...
58679. Преподавание в начальных классах 225 KB
  Издание содержит основные требования к урокам технологии в начальной школе нормы оценок работ учащихся схемы анализа и самоанализа уроков. Этапы планирования урока и подготовки к нему студента Успех пробного урока технологии зависит от своевременной...
58680. Обрывная аппликация. Цыплёнок 41 KB
  Цель урока: Выполнить работу в технике обрывной аппликации Задачи: Образовательная: отработать навыки работы с бумагой клеем. Оборудование урока: для учителя: образцы различных видов аппликаций этапы изготовления цыплёнка шаблоны.
58682. Уроки трудового обучения. Структура урока технологии (труда) 69.5 KB
  Структура урока технологии труда Уроки трудового обучения по своим дидактическим целям содержанию методам обучения могут быть очень разнообразны. Для того чтобы учителю в должной мере овладеть методикой организации и проведения уроков необходимо прежде всего знать общие этапы...