36018

Происхождение кириллицы. Буквенный состав русского алфавита, значение букв и принцип функционирования русской графики

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Кирилл взял славянские буквы и 8 греческих и написал кириллицу. Черноризец Хребр черты и резы своеобразные русские буквы. Глаголица 43 буквы кириллица 38. На тот момент в ней было по видимому 43 буквы.

Русский

2013-09-20

35.5 KB

13 чел.

Происхождение кириллицы. Буквенный состав русского алфавита, значение букв и принцип функционирования русской графики.

1755г. – первый рус.универ пригласил. У них – нормандская теория происхождения русского государства. Но! Если есть письменность – есть государство.

Русь – 2 вида письменности. 1. 863г. – кириллица – придумана Кириллом. 2. Глаголица. Европейские учёные считали её вторичной.

Но! Множество фактов – об обратном. 1. Палимпсет – нехватка бумажных носителей. Для экономии один текст писали поверх другого. Кириллица – поверх глаголицы. 2. Могильные, церковные памятники. Сакральные надписи на более древнем языке – глаголице. 2.  Вглаголице последовательно выдерживается соответствие букв и цифр.

Кирилл взял славянские буквы и 8 греческих и написал кириллицу. В Херсоне за 4 месяца он выучил русскую азбуку (житие К.). Черноризец Хребр – черты и резы – своеобразные русские буквы. Кирилл – создатель миссионерской письменности – христианской. Конкуренция 2-х видов письма (были христианские тексты на глаголице). Но кириллица победила как христианская. Глаголица – сложный алфавит – невозможна скоропись, а это тормозило продвижение христианства. За век-полтора глаголица исчезает. Глаголица – 43 буквы, кириллица – 38. Русский алфавит произошёл от древнерусской кириллицы, которая в свою очередь была заимствована у болгар и получила распространение на Киевской Руси после принятия христианства (988 г.).

На тот момент в ней было, по видимому, 43 буквы. Позже добавились 4 новые буквы, а 14 старых были в разное время исключены за ненадобностью, так как соответствующие звуки исчезли. Раньше всего исчезли йотированные юсы (Ѩ, Ѭ), затем большой юс (Ѫ), возвращавшийся в XV веке, но вновь исчезнувший в начале XVII века, и йотированное Е (Ѥ); остальные буквы, порой несколько меняя свое значение и форму, сохранились до наших дней в составе азбуки церковнославянского языка, которая долгое время ошибочно считалась тождественной с русской азбукой. Орфографические реформы второй половины XVII века (связанные с «исправлением книг» при патриархе Никоне) зафиксировали следующий набор букв: А, Б, В, Г, Д, Е (с орфографически отличным вариантом Є, который иногда считался отдельной буквой и ставился в азбуке на месте нынешнего Э, то есть после Ѣ), Ж, Ѕ, З, И (с орфографически отличным вариантом Й для звука [j], который отдельной буквой не считался), І, К, Л, М, Н, О (в двух орфографически различавшихся начертаниях: «узком» и «широком»), П, Р, С, Т, У (в двух орфографически различавшихся начертаниях: ), Ф, Х, Ѡ (в двух орфографически различавшихся начертаниях: «узком» и «широком», а также в составе лигатуры «от» (Ѿ), обычно считавшейся отдельной буквой), Ц, Ч, Ш, Щ, Ъ, Ы, Ь, Ѣ, Ю, Я (в двух начертаниях: IA и Ѧ, которые иногда считались разными буквами, иногда же нет), Ѯ, Ѱ, Ѳ, Ѵ. Иногда в азбуку включались также большой юс (Ѫ) и так называемый «ик» (в виде нынешней буквы «у»), хотя они звукового значения не имели и ни в одном слове не употреблялись.

В таком виде прорусская азбука пребывала до реформ Петра I 1708—1711 гг. (а церковнославянская такова и поныне), когда были ликвидированы надстрочные знаки (что между делом «отменило» букву Й) и упразднены многие дублетные буквы и буквы, использовавшиеся для записи чисел (что стало неактуальным после перехода на арабские цифры).

Современная азбука изменилась. Носовые гласные, йотированные – не сохранились. Были буквы не соответствовавшие звуку. Пётр ввёл гражданский шрифт азбуки – 1708-11. Появились прописные и строчные буквы. К 1917 году алфавит пришёл в 35-буквенном (официально; фактически букв было 37) составе: А, Б, В, Г, Д, Е, (Ё отдельной буквой не считалось), Ж, З, И, (Й отдельной буквой не считалось), І, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ъ, Ы, Ь, Ѣ, Э, Ю, Я, Ѳ, Ѵ 1918 – декрет Луначарского – отмена ера. Сейчас – 33 буквы.

Многозначные буквы: с – до 7-8 значений (с зимой, с Щукарём, с Женей и т.д.). Йот – однозначный.

Слоговой принцип русской графики заключается в том, что в русском письме в определенных случаях в качестве единицы письма выступает не буква, а слог. Такой слог, т.е. сочетание согласной и гласной букв, является цельным графическим элементом, части которого взаимно обусловлены. Слоговой принцип графики применяется в обозначении парных по твердости-мягкости согласных. В современном русском языке согласные звуки, парные по твердости-мягкости, имеют фонематическое значение, т.е. служат для различения звуковых оболочек слов. Однако в русском алфавите отсутствуют отдельные буквы для обозначения парных по мягкости-твердости согласных звуков. Это компенсируется наличием в нашей графике двояких начертаний гласных звуков. Так, буквы а, о, у, э, ы указывают на твердость предшествующего согласного, парного по твердости-мягкости, а буквы - я, ё, ю, е, и - на мягкость (ср.: рад - ряд, мол - мёл, тук - тюк, сэр - сер, был - бил).

Слоговой принцип применяется также к обозначению согласного звука [j] (йот), причем это применение осуществляется лишь внутри слов. Согласный звук йот обозначается особой буквой й только в том случае, когда слог заканчивается этим звуком, следующим за гласным, во всех прочих положениях звук йот вместе со следующим гласным звуком обозначается одной буквой.

Но слоговой принцип проводится в русской графике далеко не последовательно. Главнейшее отступление от слогового принципа - обозначение гласных звуков после согласных, непарных по твердости-мягкости (жи-ши). Эти отступления от слогового принципа в современной русской графике сложились исторически. В современном русском языке звуки [ж], [ш], [ц] не имеют мягких разновидностей, а звуки [ч], [щ] - твердых разновидностей. Поэтому твердость и мягкость этих звуков обозначается самими согласными буквами, которые являются однозначными и не требуют обозначения последующими гласными буквами.

Частные случаи отступлений от слогового принципа: 1) написания иноязычных (чаще французских) слов с ьо вместо ё (ср.: бульон - бельем и т.п.); 2) написание сложносокращенных слов с ьо, ьа, ьу и йу (ср. сельокруг, сельаэродром, Дальуголь, стройучасток); 3) написание в начале иноязычных слов йо вместо ё (ср. еж, ёрш - йот, йод, Йоркшир, Нью-Йорк).

Кроме указанной непоследовательности в применении слогового принципа, можно отметить в русской графике отсутствие обозначения ударного слога в слове, а также особой буквы для звука [Ж долгое мягкое'] (ср. дрожжи, визжу, езжу и т.п.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85344. Загальна характеристика інвалідів (людей з обмеженими можливостями) як соціальної групи 40 KB
  У нашій країні якість життя інвалідів як правило нижче решти населення що обумовлено наступним: недостатністю в нашому суспільстві гуманізму і милосердя по відношенню до людей з особливими потребами; нерозвиненістю і непристосованістю соціальної інфраструктури міст і сільських населених пунктів з урахуванням задоволення основних потреб інвалідів; низьким рівнем матеріального забезпечення і соціального обслуговування їх недостатньою гнучкістю; низькою якістю чи відсутністю технічних засобів і пристосувань необхідних для...
85345. Девіантна поведінка. Причини виникнення девіантної поведінки 37.16 KB
  Причини виникнення девіантної поведінки. У соціології девіантної поведінки виділяються кілька напрямків що пояснюють причини виникнення такої поведінки. Мертон причиною поведінки що відхиляється вважає неузгодженість між цілями висунутими суспільством і засобами яке воно пропонує для їхнього досягнення. Особливої гостроти ця проблема набула сьогодні в нашій країні де всі сфери суспільного життя перетерплюють серйозні зміни відбувається девальвація колишніх норм поведінки.
85346. Наукові підходи до проблеми психології людини з обмеженими можливостями 41.76 KB
  Одними із осно вних понять в даній теорії в межах проблеми інвалідності є почуття неповноцінності компенсація комплекс неповноцінності. Він вважав що майже всі люди мають за мету подолання почуття неповноцінності однак це почуття у деяких людей може бути надмірним та пере рости у комплекс неповноцінності. Відомий психоаналітик вважав що комплекс неповноцінності у психоаналізі майже не вживається. Комплекс неповноцінності має глибоко еротичні корені.
85347. Методи корекції в системі психологічної допомоги людям з обмеженими можливостями 41.72 KB
  Одним із способів допомогти здоровим людям краще зрозуміти проблеми дітей з вадами здоровя навчитися надавати їм допомогу є програма Дитина дитині . Завданням цієї програми є навчити дітей шкільного віку та їх вчителів методам збереження свого здоровя й взаємодії з іншими дітьми особливо з тими хто має проблеми зі здоровям. Метою даної програми є допомогти дітям навчитися розрізняти різні види інвалідності і їх прояви; розуміти що незважаючи на те що людина у якої є фізичні вади може не справлятися з якоюсь роботою вона у той же...
85348. Загальні психолого-педагогічні аспекти реабілітації людини з обмеженими можливостями 35.77 KB
  Основними завданнями таких проектів психологореабілітаційного напрямку є відновлення та розвиток інтелектуальних функцій людини її емоційного стану навичок психічної саморегуляції комунікативної культури. Специфічними методами що використовуються у проектах для інвалідів є психологічні тренінги аутотренінг комунікативний тренінг тренінг креативності психотерапія ігротерапія бібліотерапія арттерапія та інше; соціальнокультурним який передбачає активізацію та розвиток творчохудожнього потенціалу дітей і дорослих засвоєння...
85349. Особливості розвитку людини з порушеннями інтелекту і психічними захворюваннями 42.36 KB
  Олігофренія одна з груп розумової відсталості різна за етіологією і патогенезом хворобливих змін обєднаних загальним клінічним проявом недорозвинення головного мозку. Олігофренія характеризується природженим або придбаним в ранньому дитинстві до 3 років загальним психічним недорозвиненням. У більшості з них спостерігалися недорозвинення мови й емоційновольова нестійкість. У структурі інтелектуального дефекту цієї групи дітей переважали недорозвинення зоровопросторових функцій труднощі встановлення послідовних умовиводів у розповідях...
85350. Депривація і особливості розвитку особистості дітей і підлітків із відхиленнями розвитку 38.99 KB
  Якщо подивитися на дітей з відхиленнями в дитинстві то емоційноособистісне спілкування з матірю не стає визначальним у розвитку дитини. Особливість психологічного статусу дитини з невеликими відхиленнями в розвитку це те що на ранньому етапі не залягали передумови становлення його психіки. Якщо не займатися з такою дитиною спеціальним розвитком і навчанням то зміни в емоційновольовій сфері дитини не відбудеться. Стрес повязаний з етапами шкільного життя з підвищенням вимог до дитини викликає певне психологічне напруження що часто...
85351. Основні завдання психологічної реабілітації людей з різними психофізичними порушеннями 39.57 KB
  Друга група завдань вивчення аномалії формування и розвитку конкретних форм психічної діяльності та її психічних процесів у різних груп аномальних дітей тобто вивчення закономірностей формування особистості розумової діяльності мови сприймання памяті. Діагностика психічного розвитку дитини містить у собі: o всебічне клінікопсихологічне вивчення особистості дитини та її батьків системи їхніх відносин; o аналіз мотиваційнопотребностної сфери дитини й членів її родини; o аналіз розвитку сенсорноперцептивних і інтелектуальних процесів...
85352. Методи корекції в системі психологічної допомоги людям із обмеженими можливостями 40.37 KB
  Розвиваючий Розвиток комунікативних навичок особистості o розвиток експресивномовленнєвих якостей; o розвиток соціальноперцептивних особистісних якостей; o розвиток інструментальних якостей. Закріплюючий Моделювання комунікативних навичок в актуальних соціальних для підлітків умовах розвиток комунікативних якостей в умовах навчальної діяльності; розвиток комунікативних якостей в сімейних умовах; розвиток комунікативних якостей в позашкільних умовах. Робота з педагогами та батьками. Просвітницький Розвиток психологічного просвітництва...