3602

Креслення – основа політехнічної освіти учнів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Креслення – основа політехнічної освіти учнів Креслення – мова техніки Графічна підготовка учнів — складова частина їх політехнічної освіти — сприяє раціональнішому засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову о...

Украинкский

2012-11-04

6.41 MB

152 чел.

Креслення – основа політехнічної

освіти учнів

Креслення – мова техніки

Графічна підготовка учнів — складова частина їх політехнічної освіти — сприяє раціональнішому засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову об'єктів та засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати.

Необхідність вивчення креслення в середній школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей і самостійності, у формуванні спеціальних умінь і навичок.

Креслення як загальнотехнічний предмет середньої школи розв'язує такі завдання:

навчає учнів свідомо читати креслення, розробляти графічну документацію для виготовлення деталей і виробів, відтворювати образи предметів та аналізувати їх форму і конструкцію;

самостійно користуватися інструментами та приладдям, а також навчальними довідковими засобами;

розвиває технічне мислення, пізнавальну активність та просторову уяву учнів;

ознайомлює учнів з найважливішими правилами виконання креслень, передбачених державними стандартами ЄСКД, з структурою і технологією сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічної думки, з елементами моделювання та конструювання, раціоналізаторства і винахідництва;

формує в учнів елементи інженерно-технічних знань, допомагає їм зрозуміти основний напрям та зміст технічного прогресу, пов'язаного з механізацією, автоматизацією та комп'ютеризацією виробництва;

сприяє розвитку загальної і політехнічної освіти учнів та підготовці їх до практичної діяльності;

впливає на розвиток і виховання в учнів уважності, спостережливості, охайності, точності в роботі, самостійності і планомірності, які є елементами загальної культури праці.

Основне завдання курсу креслення—навчити учнів правильно читати та виконувати креслення, а також розширити їх політехнічний кругозір. Мета політехнічного навчання — ознайомити учнів з основами та структурою сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічного мислення.

Політехнічне навчання учнів повинно здійснюватись на заняттях з трудового навчання та інших предметів, але перш за все треба забезпечити правильне читання та виконання учнями креслень, розвиток їх конструкторських здібностей, технічне мислення тощо. Учні мають усвідомити, яку величезну роль відіграє креслення в сучасному виробництві.

Для розвитку конструкторських здібностей велике значення має розв'язання проекційних завдань і завдань на перетворення зображень. Міцне засвоєння учнями способів зображення просторових форм на площині сприяє правильному читанню складних креслень технічних деталей та пристроїв.

Міжпредметні зв'язки залишаються однією з головних умов підвищення ефективності навчального процесу. Забезпечення міжпредметних зв'язків сприяє формуванню в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду, пізнавального інтересу, свідомого засвоєння знань, поглибленню політехнічних знань. Особливо важливо забезпечити міжпредметні зв'язки при викладанні креслення, математики, трудового навчання, образотворчого мистецтва і фізики, оскільки знання й уміння, набуті учнями при вивченні цих предметів, взаємозв'язані між собою і в цілому створюють в уяві учнів цілісну картину світу.

Креслення і математика тісно взаємопов'язані ще з «Арифметики» Л. Ф. Магницького, хоч креслення й входило до курсу математики як практична геометрія.

У школах нашої країни креслення вивчається як окремий предмет. Зв'язок геометрії і креслення зумовлений тим, що креслення побудоване на теоретичних основах геометрії, а навички побудов, яких учні набувають на уроках креслення, використовують на уроках геометрії для побудови трапецій, паралелограмів, ромбів.

Тому вчителеві креслення треба встановити тісний контакт з учителем геометрії з тим, щоб відповідний теоретичний матеріал був розглянутий на його уроках. Наприклад, такі питання як поділ та побудова кутів за допомогою циркуля і лінійки, побудова взаємно перпендикулярних прямих тощо, яких не розглянуто в підручнику з креслення, мають бути вивчені на уроках математики під час розв'язування геометричних прикладів і задач.

На уроках математики учні набувають елементарних знань і вмінь будувати паралельні прямі, перпендикуляри до прямої, поділу відрізка й кута на дві рівні частини і т. д. Далі закріплюють свої знання й уміння, які потрібні в майбутньому для складніших побудов з креслення і геометрії. У 8—9-х класах графічні знання та вміння формують паралельно на уроках креслення й геометрії, що сприяє кращому засвоєнню їх.

Відомо, що методи паралельних і прямокутних проекцій використовують не тільки в кресленні, а й у геометрії. Незнання цих методів гальмує глибоке засвоєння учнями способів як плоских, так і просторових зображень фігур. Учителям креслення й геометрії треба звернути також увагу на вивчення методів проеціювання.

Як було вже зазначено, креслення і геометрія користуються тими самими теоретичними викладками, правилами і законами. Прикладом цього може бути правило симетрії, яке широко застосовують як у кресленні, так і в математиці. Пропедевтичний зв'язок між цими предметами встановлюють під час вивчення основ якого-не-будь явища поняття з математики для використання цих знань на уроках креслення, наприклад, вивчення масштабу, властивостей тангенсів гострого кута тощо.

З графічних понять і правил, які вивчають на уроках креслення, паралельне і прямокутне проеціювання учитель геометрії використовує при вивченні паралельних проекцій фігур та їх властивостей.

При виконанні креслень треба намагатись, щоб в усіх побудовах учні знаходили їх геометричний зміст. Для цього вивчення креслення має ґрунтуватись на математичній основі. Учитель продумує, який геометричний матеріал доцільно розглядати на уроках і коли та в якому обсязі він вивчався на уроках геометрії. Використання згаданих порад сприятиме підвищенню активності учнів та якіснішому засвоєнню ними знань.

Креслення і трудове навчання. Креслення і праця нерозривно зв'язані між собою. Трудове навчання здійснюється значно раніше, ніж креслення, тому учитель трудового навчання дає перші навички виконання та читання креслень простих об'єктів праці. Ці елементарні знання з креслення учні можуть використовувати для виконання певних завдань. Учитель креслення разом з учителем трудового навчання оцінюють роботи, які учні виконують за кресленнями. Увагу учнів слід зосередити при цьому не тільки на якості роботи, а й на точності виготовлення деталі за кресленням та кількості витраченого матеріалу.

Впроваджуючи в навчальний процес продуктивну працю, учителі креслення і трудового навчання мають разом обирати об'єкти праці, досконало знати програми суміжних предметів.

Креслення та образотворче мистецтво мають багато спільного. Вони формують просторову уяву, розвивають спостережливість, увагу, навчають аналізувати форму та конструкцію зображених предметів, розвивають уміння малювати з натури тощо.

Навички малювання не завжди позитивно впливають на виконання технічних креслень. Так, виконуючи малюнок, вертикальні лінії проводять, як правило, зверху вниз, тоді як при виконанні технічних креслень, навпаки, знизу вгору. Переривчастий характер руху руки учня при виконанні малюнка повинен бути замінений безперервним— при виконанні креслень (крім виконання штрихових ліній). Основне завдання — передати всі відомі ознаки предмета (пропорції, кольору тощо), а креслення — зобразити однорідні (просторові)  ознаки предметів. Це добре підтверджується при виконанні учнями малюнка і креслення. Для малюнка характерний процес побудови від цілого до окремого, а для креслення, навпаки — від окремого до цілого.

Отже, в процесі роботи вчитель повинен враховувати особливості креслення й малювання у формуванні практичних навичок.

Фізика і креслення — дві важливі політехнічні дисципліни. На уроках фізики учні за рисунками ознайомлюються з будовою і принципом дії багатьох механізмів і машин, розв'язують різні задачі графічним способом. Креслення і технічний рисунок на уроках фізики розглядають як засіб пояснення певних фізичних законів. Тому не можна миритися з тим, щоб учні в графічних роботах з фізики порушували правила, вивчені на уроках креслення. Про це треба домовлятись з учителем фізики. З другого боку, вчитель креслення замість виконання ескізів і креслень незнайомих деталей і пристроїв може за домовленістю з учителем фізики взяти деякі прилади з кабінету фізики і використати їх як роздатковий матеріал до відповідної теми уроку. Радимо це практикувати особливо при вивченні складальних креслень. Такий захід сприятиме активізації навчальної діяльності учнів на уроках креслення і фізики.

Креслення і географія. На уроках географії учням часто доводиться виконувати різні технічні рисунки і креслення, які відіграють особливо важливу роль у розкритті загальних фізико-географічних понять.  На уроках географії учні будують план класу, шкільної ділянки, місцевості, зображують рельєф місцевості за допомогою горизонталей, визначають азимут по карті тощо. У наступних класах учні, поглиблюючи знання з географії, вивчають картографічні проекції, вимірювальні можливості карт, умовні знаки і позначення на топографічних картах, визначають прямокутні координати точок за допомогою топографічної карти та ін.

Всі названі вище питання в курсі географії вивчаються значно раніше, ніж у курсі креслення, тому треба домовитись з учителем географії, щоб на його уроках застосовувались позначення, прийняті в стандарт їх ЄСКД.

Отже, при вивченні різних предметів у школі учні виконують багато графічних робіт, тому велику роль у вдосконаленні зв'язків креслення з іншими предметами відіграє єдиний шкільний графічний режим, який і зобов'язує педагогічний колектив школи керуватися відповідними науковими принципами та графічними знаннями при вивченні зв'язаних з кресленням предметів. Організатором такого режиму має бути учитель креслення. Для цього він на семінарських заняттях учителів періодично протягом навчального року має ознайомлювати їх з основними правилами виконання та оформлення креслень відповідно до стандартів ЄСКД.

Методичні рекомендації до вивчення деяких тем курсу «Креслення»

Тема «Загальні вимоги до оформлення креслень»

Організація роботи і робочого місця. З перших уроків слід установити певний порядок виконання практичних робіт з креслення в класі і вдома, а саме: всі контрольні роботи у вигляді креслень, наочних зображень і технічних рисунків треба виконувати на креслярському папері формату А4 (297—210 мм), а ескізи — на папері в клітку (із звичайних учнівських зошитів).

Слід пояснити учням, ще незакінчені в класі роботи дома не переробляють, а тільки закінчують. Треба рішуче боротися з намірами учнів виконувати креслярські роботи спочатку в так званих «чернетках», а потім у «чистовиках».

Роботи з креслення, пов'язані з вивченням нового матеріалу або виконанням вправ на закріплення цього матеріалу учні виконують у робочих зошитах від руки. А якщо треба якесь питання теорії перевірити побудовою або виконати домашнє завдання за певними розмірами, то такі креслення в зошитах виконують креслярськими інструментами.

Папір у клітку в робочих зошитах дає змогу швидко проводити прямі взаємно перпендикулярні, взаємно паралельні і під кутом 45° до горизонтальних прямих (ці прямі проходитимуть по діагоналях кліток).

Клітки учнівських арифметичних зошитів мають розмір 5 мм; це дає змогу швидко зображати різні фігури навіть у заданому масштабі.

Зрозуміло, що для закріплення вмінь проводити лінії різного положення креслярським інструментом треба ряд практичних робіт виконати на креслярському папері. Не слід вимагати від учнів оформляти ці аркуші рамкою і штампом. Досить, щоб на такому аркуші справа внизу учень написав прізвище і номер практичної роботи.

Робочі зошити, окремі аркуші креслярського паперу з виконаними вправами і контрольно-практичними роботами краще зберігати в окремій папці, яку треба приносити на уроки. Щоразу учнів попереджають, на чому вони повинні виконувати ту чи іншу роботу і як її виконувати — від руки чи креслярськими інструментами.

На робочому місці кресляра повинні бути: креслярський стіл, креслярська дошка, рейсшина або лінійка, косинці з кутами 45 і 90° та ЗО, 60 і 90°, шкільна готовальня № 7, олівці і гумки. Якщо в школі немає креслярського кабінету, то треба організувати колективне виготовлення креслярських дошок і рейсшин у шкільних або інших майстернях. Дошку спрощеної конструкції з 10-міліметрового дикту учень може виготовити й сам. Учителеві треба тільки простежити, щоб вона мала прямі кути. Рейсшину можна виготовити з лінійки (мал. 1), прикріпивши до неї нерухому головку.

Досвід показує, що придбання зазначених інструментів цілком залежить від вимог учителя. Батьківський комітет, окремі батьки, класні керівники і адміністрація школи завжди допоможуть учителеві в цьому, якщо він своєчасно звернеться до них по допомогу.

Формати креслень. Креслення не можна виконувати на папері довільного формату. Це призводить до зайвої витрати паперу, і, крім того, креслення тоді незручно зберігати. Державний стандарт зобов'язує виконувати креслення на аркушах паперу стандартних розмірів. Основні розміри форматів подано в таблиці.

Формат

А4

А3

А2

А1

А0

Розмір мм

297*210

297*420

594*420

594*841

1189*841

Увагу учнів звертають на те, що подвоєння однієї сторони аркуша дає аркуш наступного формату. У середній школі всі роботи, передбачені програмою, виконують на форматі А4 (297X210 мм).

Оформлення аркуша креслярського паперу формату А4 пояснюють на конкретному прикладі. Для цього підвішують на шнурах до класної дошки учнівську креслярську дошку і прикріплюють до неї кнопками папір так, щоб верхній край аркуша був паралельний робочій кромці рейсшини. Прикріпивши аркуш, креслять лінії обрізу формату, рамку креслення і штамп.

Учням пояснюють, що кожне виробниче креслення повинно мати кутовий штамп. Штамп — це своєрідна характеристика креслення, в якій подано всі найважливіші відомості про нього: назва предмета (вузла, деталі), матеріал, з якого цей предмет виготовлятиметься, кількість деталей тощо. Розміщують штампи звичайно в правому нижньому куті поля креслення. Для більшості шкільних креслень немає потреби писати всі ці відомості, а тому й кутові штампи для них спрощені.

Рекомендується на початку уроку, відведеного на вивчення форматів, пояснити правила проведення ліній різного положення, потім вивчити стандарт «Формати» і побудувати лінії зовнішньої і внутрішньої рамки та штампи на форматі А4 як вправу на закріплення вивченого правила проведення ліній.

Шрифти креслярські. Якість креслень значною мірою залежить від того, як виконано на них написи. Недбало зроблені написи і нечітко проставлені розміри на виробничих кресленнях   часто   призводять до браку деталей.

Написи на кресленнях треба робити відповідно до розмірів креслення. Щоб учні легше й швидше засвоїли написання, шрифт звичайно поділяють на групи відповідно до конструкції букв і цифр, виходячи із спільності їх елементів.

Для написання шрифту звичайно будують сітку, але цим способом користуються лише під час вивчення конструкції букв і цифр. Коли учні вже засвоять їх написання і виконуватимуть написи на своїх кресленнях, треба перейти до написання букв і цифр за допомогою сітки з двох горизонтальних ліній, які визначають висоту шрифту, і двох похилих, що визначають його ширину; для шрифтів № 5 і менших креслять лише дві горизонтальні лінії, що визначають висоту шрифту.

У зв'язку з тим, що стандарт дозволяє виконувати написи і прямим шрифтом, конструкцію букв доцільно вивчати, використовуючи зошити в клітку. Це значно прискорить роботу.

Якщо для написання шрифту використовують папір у клітку, то можна писати також шрифт з нахилом, ураховуючи, що відношення 2 : 7 кліток приблизно дорівнює нахилу 75°.

Букви великих розмірів шрифту можна будувати подвійними лініями, а потім їх «заливати», тобто замальовувати олівцем або тушшю. Такий спосіб написання забирає дуже багато часу, а тому ним користуються порівняно рідко.

Рекомендуємо спочатку побудувати тонкою лінією кістяк букв, а потім обвести його олівцем або тушшю. Якщо обводять напис олівцем, то його застругують «лопаточкою». А коли напис обводять тушшю, то користуються спеціальними перами, на яких зазначено товщину ліній у міліметрах.

Отже, процес написання букв і цифр складається з побудови сітки, написання букв або цифр тонкою лінією і наведення її олівцем або тушшю до потрібної товщини.

Щоб прискорити розмітку і написання чисел та слів і щоб можна було розміщати їх симетрично, користуються трафаретами, які можна виготовити із смужки креслярського паперу. На цій смужці вирізують паралелограми або прямокутники таких розмірів, які дорівнюють висоті і ширині букв, причому треба, щоб на цьому папері були і вузькі і широкі клітки, а також овали. Зручно користуватись трафаретами фабричного виготовлення з пластмаси.

Для найуживаніших шрифтів  (14, 7,5 і 3,5)  зручно заздалегідь виготовити сітки на кальці, а потім з них виготовити синьки і роздати учням.

Коли учні ознайомляться з формою букв, доцільно тренувати їх у написанні шрифту від руки і на око в зошитах для письма в косу лінійку, якими користуються в І і II класах. При цьому треба рекомендувати учням весь час дивитись на зразок шрифту в підручнику. Великі букви прямого шрифту 5 і малі — шрифту 7 доцільно писати в зошиті в клітку.

На класній дошці треба показати послідовність написання букв та цифр і рух руки при цьому.

Програми відводить дуже мало часу на вивчення шрифту. У зв'язку з цим рекомендується на першому уроці ознайомити учнів з конструкцією великих букв і цифр, а на другому — з малими буквами і деякими основними правилами написання слів (відстань між буквами, словами і рядками, написання слів, що складаються з першої великої букви і малих букв).

Значно прискорюється процес написання букв і цифр, якщо висота Н шрифту дорівнює семи кліткам робочого зошита. Це зручно тому, що всі встановлені стандартом коефіцієнти для визначення розмірів букв і цифр мають знаменник 7. Ширина більшості великих букв дорівнює 4/7 h, а букв Ж, Ш, Щ, Ю, Д — 6/7h; букви М і А — 5/7h товщина великих букв — 1/7h т. д.

Висота малих букв має дорівнювати п'яти кліткам, бо за стандартом вона становить 5/7h; ширина більшості малих букв — 3/7h ширина букв Ж, М, Ш, Щ — 4/7 Н.

Не треба намагатись виконувати всі букви і цифри в класі на уроках, їх треба розподілити на групи, написати кістяк двох-трьох букв кожної групи на класній дошці, пояснити, як наводити товщину, а додому дати завдання написати всі інші букви і остаточно їх оформити.

Після вивчення правил написання шрифту і тренування в класі та вдома треба вимагати, щоб учні на всіх практичних роботах робили написи тільки креслярським шрифтом.

За роботи, оформлені не креслярським шрифтом, слід знижувати оцінки. Дуже корисно, коли вчитель на робочому місці учнів показує техніку оформлення штампів креслярським шрифтом.

Тема «Креслення в системі прямокутних проекцій»

Мета вивчення теми—розвинути й закріпити основні теоретичні поняття учнів про спосіб прямокутного проеціювання на одну, дві та три площини проекцій, а також дати учням деякі практичні прийоми виконання креслень у системі прямокутних проекцій.

Учитель має продумати викладання теми із застосуванням відповідних наочних посібників і можливість використання і розширення навичок геометричних побудов на площині та виконання технічних креслень, яких учні набули на уроках математики, трудового навчання і малювання.

Найкраще спочатку пояснити процес проеціювання і поняття «проекція», а потім розповісти про способи проеціювання, демонструючи на навчальній таблиці утворення зображень за допомогою паралельного і центрального способів проеціювання, про переваги паралельного прямокутного проеціювання перед центральним.

Далі вчитель пояснює принцип утворення креслень на одній, двох і трьох площинах проекцій, що дає йому можливість послідовно сформувати в учнів поняття про побудову зображення на трьох площинах проекцій. За допомогою навчальної таблиці можна показати учням, як утворюється креслення деталі, що має одну проекцію. Після вивчення матеріалу про проеціювання на одну площину проекцій доцільно розглянути креслення деталі в двох проекціях, а потім — у трьох. Така послідовність дає можливість учням  краще зрозуміти  перехід  від  однієї   площини   проекцій  до трьох, тобто до моделі тригранного кута.

 Кожну послідовність утворення зображень учитель повинен демонструвати з використанням однієї, двох і, нарешті, трьох взаємно перпендикулярних площин проекцій. Для пояснення послідовності утворення креслення можна рекомендувати навчальну таблицю або модель тригранного кута. За допомогою цієї моделі можна пояснити учням проеціювання на три взаємно перпендикулярні площини проекцій: фронтальну (V), горизонтальну (Н) і профільну (W), які утворюють тригранний кут з вершиною О. Необхідно показати його та пояснити учням, що для утворення креслення всі три площини проекцій мають бути суміщені в одну. Для цього, залишивши фронтальну площину проекцій у вертикальному положенні, повертають горизонтальну площину навколо осі X, а профільну W навколо осі Z до їх суміщення з фронтальною площиною V Внаслідок таких перетворень три площини сумістилися в одну, що означає утворення комплексного креслення.

На моделі тригранного кута краще пояснювати послідовність утворення креслення, ніж на навчальній, таблиці. Тут учні краще засвоюють тривимірність положення предмета і, крім того, конструкція моделі дає можливість продемонструвати положення предмета як  відносно  площин  проекцій,  так  і   відносно  спостерігача.

Наочні посібники корисно використовувати лише на перших двох уроках, а потім їх роль виконують нескладні технічні деталі, креслення яких будують учні в робочих зошитах, використовуючи осі координат та лінії зв'язку. При цьому увагу учнів звертають на способи побудови третьої проекції за двома заданими, призначення ліній зв'язку та їх використання. Перевагу слід віддати способу прямої креслення , використання якої сприяє зменшенню графічних побудов ліній зв'язку і підвищує швидкість, точність і акуратність виконання учнями креслень.

Спосіб побудови третьої проекції деталі за допомогою прямої креслення

З першого етапу утворення креслень учитель має формувати в учнів уміння уявляти геометричну форму зображеного предмета, а також правильно вибирати головний вигляд. Для цього використовують прості геометричні тіла і нескладні технічні деталі. Крім того, з самого початку учнів треба вчити одночасно будувати всі три проекції предмета, що сприятиме розвитку їхньої просторової уяви.

Оскільки поверхня деталі поєднує в собі прості елементи (грані, ребра, вершини), то учні мають навчитись розчленовувати деталь на окремі геометричні тіла.

Тема «Наочні зображення предметів у системі аксонометричних проекцій»

Мета вивчення теми – дати учням поняття аксонометричного проеціювання і навчити їх будувати геометричні тіла та нескладні технічні деталі в аксонометричних проекціях.

Розглянувши означення і класифікацію аксонометричних проекцій та їх переваги та недоліки процес утворення аксонометричного зображення можна продемонструвати застосувавши модель куба, виготовлену з дроту та джерела напрямленого світла ( настільна лампа, прожектор, фільмоскоп). Таким способом надзвичайно наочно утворюється ізометрична та диметрична проекції.

утворення аксонометричних проекцій а) фронтальна диметрична;

   б) прямокутна ізометрична

Спочатку навчають учнів будувати плоскі геометричні фігури (трикутник, квадрат), геометричні тіла (куб, паралелепіпед, конус), а потім переходять до побудови аксонометричних зображень простих технічних деталей.

Особливу увагу вчитель має звернути на побудову наочних зображень геометричних тіл і технічних деталей, які мають циліндричну і конічну поверхні. Учні мають навчитися будувати проекції кола в ізометричній та диметричній проекціях. Цей процес трудомісткий, тому в навчальних цілях замість еліпса можна будувати овал, який вписується в ромб. Таку побудову можна зробити без розрахунків, що спрощує знаходження великої осі овалу, оскільки вона проходить уздовж великої діагоналі ромба.

Учитель повинен дати учням основні теоретичні відомості щодо застосування того чи іншого виду аксонометричних зображень технічних деталей на практиці, а також розповісти про умовності та спрощення при виконанні розрізів і перерізів, звернувши їх увагу на те, що в аксонометрії лінії штриховки наносять паралельно одній з діагоналей проекцій квадратів, які лежать у відповідних координатних площинах і сторони яких паралельні аксонометричним осям. Слід також пам'ятати, що в аксонометрії на розрізі штрихують ребра жорсткості, спиці маховиків, коліс та інші елементи. При нанесенні розмірів виносні лінії проводять паралельно аксонометричним осям, а розмірні—паралельно вимірюваному відрізку.

Будуючи аксонометричні зображення, учні часто не знають, з чого починати побудову, тому вчитель повинен акцентувати увагу на тому, що спочатку проводять аксонометричні осі, потім будують основу або передню грань деталі, креслять ребра і т. д.

Після вивчення теми в учнів мають бути сформовані теоретичні знання аксонометричного проеціювання та використання його для побудови наочних зображень технічних деталей, уміння виконувати аксонометричне зображення геометричних тіл та нескладних технічних деталей за їх кресленнями. Усе це сприяє розвитку просторової уяви учнів та кращому засвоєнню ними матеріалу з прямокутного проеціювання.

Тема «Виконання та читання креслень предметів»

Мета вивчення теми — дати учням основні відомості щодо складання, виконання  та  читання ескізів і  робочих  креслень деталей.

Насамперед з'ясовують що таке ескіз і робоче креслення, розглядають послідовність виконання креслень. Як відомо, виконання ескізів сприяє розвитку і збагаченню політехнічного кругозору учнів та закріпленню навичок, яких вони набули на уроках математики, трудового навчання і малювання.

Складання ескізів з натури допомагає учням повніше уявити форму предмета, розвиває просторову уяву і зорову пам'ять. їх широко використовують у сучасному виробництві як технічні документи. Ескізи схожі на креслення, але відрізняються від них тим, що їх виконують без застосування креслярських інструментів і додержання масштабу, але в пропорційному відношенні до зображуваного предмета.

Щоб навчити учнів правильно виконувати ескіз, треба спочатку їх навчити правильно аналізувати форму предмета. Для цього створюють такі умови, щоб зображуваний предмет при виконанні ескізу мав статичне положення.

Виконання ескізу з натури має дві стадії: підготовчу та основну.

Послідовність підготовчої стадії така:

  1.  вивчення деталі під час уважного її розгляду, ознайомлення
    з конструкцією та конструктивними елементами (отвори, приливки,
    фланці,    виступи,    проточки,    канавки),    умовне    розчленування
    деталі на прості геометричні форми;
  2.  з'ясування призначення деталі, її назви, робочого положення
    в механізмі, матеріалу, з якого вона виготовлена;
  3.  визначення   мінімально   потрібної   кількості   зображень   для
    повного з'ясування форми та розмірів деталі;
  4.  вибір   головного   вигляду,   який   повинен   дати   найповніше
    уявлення  про форму і   розміри  предмета.  При  цьому  враховують
    вимоги   технологічного  і   конструктивного   характеру.   Деталі,   які
    виготовляють   на   токарному   верстаті   (осі,   втулки,   вали   тощо),
    розміщують   так,   щоб   їх   осі    мали   горизонтальне   положення.
    Штамповані деталі на головному зображенні розміщують у такому
    положенні,   як   їх   пресують.   Корпусні   деталі,   які   виготовляють
    литтям   (фланці,   кришки,   корпуси   тощо),   розміщують  так,   щоб
    основна   оброблювана   площина   їх   була   паралельна   основному
    напису креслення.

Під   час  основної   стадії   виконують   такі   графічні   побудови: 1)   на   папері   в   клітинку   вибраного  формату   наносять   рамку

і в правому нижньому куті залишають місце для основного напису.

Формат   креслення    компонують   так,   щоб   зображення   зайняло

приблизно половину робочого його поля, а на другій половині наносять розміри і відповідні написи;

  1.  проводять   осі   симетрії,   якщо   зображення   є   симетричною
    фігурою (а);

порядок побудови ескізу

  1.  тонкими суцільними лініями наносять габаритні прямокутники майбутнього зображення  (б)  з урахуванням дальшого
    нанесення  розмірів.   Тонкими  лініями   позначають  також  контури
    розрізів  і   перерізів.   При   цьому   треба   пам'ятати,   що  внутрішня
    поверхня елементів деталі  має  бути  паралельна  зовнішній,  а  осі
    отворів для болтів, гвинтів і шпильок повинні бути перпендикулярними до опорних площин. Центри отворів розміщують, як правило, симетрично відносно осі деталі;
  2.  основними   лініями    зображують    зовнішні    контури   деталі ( в). Тут треба простежити, щоб учні одночасно виконували всі вигляди зображення, тобто зберігали проекційний зв'язок між виглядами;
  3.  усувають   зайві    лінії    (проекційного   зв'язку,    невидимого
    контуру, габаритні прямокутники тощо), перевіряють усі виконані
    зображення і обводять видимий контур суцільною основною лінією.
    Розрізи і перерізи штрихують ( г);
  4.  в   разі    потреби   виконують   додаткові   і    місцеві   вигляди та     виносні     елементи, які повніше розкривають зображену деталь;
  5.  наносять виносні й розмірні лінії   (д).  Розміри  на ескізах   поділяють на три групи: а)  габаритні,  які визначають деталь у цілому;

б)  відносні, які встановлюють взаємне положення окремих   елементів   деталі;   в)   розміри   окремих   елементів   деталі.
Розміри зовнішніх елементів розміщують, як правило, з боку вигляду, а внутрішніх - з боку розрізу;

  1.  вимірюють деталь і проставляють розмірні  числа. При цьому вчитель   нагадує учням про умовні позначення та  написи, які застосовують при   нанесенні розмірів ( є);
  2.  вимірювання лінійних розмірів деталі та формування в учнів навичок   користування  вимірювальними інструментами - кінцевий етап виконання  ескізу. Це роблять тоді, коли нанесено розмірні лінії і перевірено ескіз.  Спочатку вимірюють лінійні розміри, потім діаметри, міжцентрові відстані і, нарешті, радіуси криволінійних поверхонь;
  3.  виконують потрібні  написи, обводять ескіз лінією відповідної товщини і заповнюють основний напис.

Робоче креслення предмета учні мають виконувати за його ескізом, щоб побачити різницю між ними.

Тема «Перерізи та розрізи»

Мета вивчення теми — дати учням поняття про перерізи і розрізи, їх класифікацію, зображення та основні правила виконання на кресленні, сформувати в них уміння уявно розтинати деталі площинами, виконувати прості розрізи нескладних технічних деталей.

В опануванні матеріалу теми значну допомогу може подати організація самостійної пізнавальної діяльності учнів та використання проблемних ситуацій, які створює вчитель перед учнями під час розгляду основних теоретичних положень теми. Демонструванням динамічних таблиць, технічних деталей і моделей, які мають отвори, пази, лиски, канавки та інші заглибини, учитель підводить учнів до необхідності виконання перерізів. Саме тут доцільно показати фрагмент відеофільму «Розрізи і перерізи».

Розглянувши означення перерізів, класифікують їх і показують, як позначають перерізи на кресленнях. Звертають увагу учнів на відмінність у виконанні і позначенні накладених та винесених перерізів. Тут доцільно дати умовне позначення перерізів для матеріалів, які найчастіше використовують на практиці, а також розглянути рекомендації  щодо умовного зображення винесених перерізів для тіл обертання, які мають пази і круглі отвори.

Закріплюють матеріал про перерізи за допомогою завдань, поданих у підручнику. Корисно також використати заздалегідь підготовлені індивідуальні картки-завдання, які містять аксонометричне креслення вала і місцеположення січних площин, де треба зробити перерізи.

На наступному уроці фронтально опитують учнів за такими запитаннями:

  1.  Для чого використовують перерізи на кресленнях?
  2.  Яке зображення називають перерізом?
  3.  Якими  лініями  виконують   накладеш   та  винесені   перерізи?
  4.  Як підписують на кресленні перерізи?
  5.  Коли перерізи не підписують на кресленні?

Учням, які погано засвоїли матеріал, дають прості динамічні моделі і пояснюють всі перетворення при виконанні перерізів.

Потім учитель вивішує на дошці плакат з аксонометричним зображенням вала і дає завдання учням виконати в робочому зошиті два-три перерізи у вигляді ескізу.

Використовуючи комплексний плакат із зображенням перерізу і розрізу об'ємної деталі, вчитель, з метою активізації розумової діяльності учнів, пропонує їм показати, де зображено переріз, а де розріз. Проаналізувавши відповіді учнів, учитель дає означення розрізу, порівнює його з означенням перерізу і підкреслює, що в перерізі показують тільки те, що є в січній площині, а в розрізі — і переріз, і те, що лежить за січною площиною.

У такий спосіб учитель створює проблемну ситуацію і разом з учнями розв'язує її.

В основі класифікації розрізів лежить уявне перетворення січних площин, з яким учні ще незнайомі. Щоб вони зрозуміли цей матеріал, використовують динамічну просторову модель комплексного посібника з двох пінопластових креслень однієї деталі, що має розняття на магнітах для демонстрування всіх типів розрізів.

Поєднання вигляду і розрізу вивчають за допомогою об'ємної моделі або динамічного плаката. Демонструючи таку модель, учитель запитує учнів, які зображення треба використати, щоб виконати її креслення, що можна покласти в основу поєднання тощо. Відповіді учнів обговорюють. Учитель нагадує про використання різних типів ліній на кресленні. Учні доходять висновку, що штрих-пунктирну лінію можна використати як вісь симетрії, а суцільну непряму — як обривну.

Місцеві розрізи використовують для показу внутрішньої будови деталі на окремому, обмеженому місці. Учні повинні засвоїти, що місцеві розрізи деталі відокремлюють від нерозрізаної частини деталі суцільною хвилястою лінією, яка не збігається з суцільно товстою основною або осьовою лінією зображення. Місцеві розрізи на кресленні не позначають.

Продемонструвати місцеві розрізи вчитель може на плакатах з аксонометричним зображенням технічних деталей або за допомогою виконаних на класній дошці креслень простих технічних деталей з отворами різної форми.

Під час вивчення простих розрізів учитель звертає увагу учнів на умовності і спрощення, рекомендовані при виконанні креслень деталей, які мають ребра жорсткості, спиці, тонкі стінки та ін. На кресленнях технічних деталей, що мають ребра, які збігаються з віссю симетрії деталі, пояснюють учням поєднання половини вигляду з половиною розрізу. Далі в посібнику пропонуються цікаві задачі та тестовий матеріал з деяких тем. Сподіваюсь, що наданий матеріал буде корисний для вчителів креслення.

Тестові завдання до теми

«Техніка виконання і правила оформлення креслень»

1.Хто є автором креслення і виготовлення годинника у формі курячого яйця?

а) А. Чохов;

б) І. Кулібін;

в) Д. Менделєєв.

2. Як називається лінійка, з'єднана з поперечною планкою?
а)  косинець;

б)  транспортир;

в) рейсшина.

3. Як загострюють олівець марки Т?

а) на конус;

б) у вигляді лопаточки;

в) навскіс.

4. Як загострюють олівець марки М?

а) на конус;

б) у вигляді лопаточки;

в) навскіс.

5. Який документ визначає правила виконання й оформлення
конструкторських документів у всіх галузях промисловості?

а) "Креслення для всіх видів машинобудування";

б) "Державні стандарти ЄСКД";

в) "Графічні зображення у всіх галузях промисловості".

6. Як позначають розмір формату 210x297?
а)  А4;

б) АЗ;

в) А 2.

7. Якою лінією виконують рамку і графи основного напису на фор
маті?

а) суцільною тонкою;

б) суцільною товстою;

в) штрихпунктирною або хвилястою.

8. Яку лінію використовують як лінію обриву, коли зображення на
кресленні подано неповністю?

а) хвилясту;

б) суцільну тонку;

в) штрихпунктирну з двома точками.

9. Співвідношення між товщиною ліній в межах S/3 до S/2 стосується...

а) суцільної товстої і суцільної тонкої;

б) суцільної тонкої і хвилястої;

в) суцільної тонкої і штрихпунктирної.

10. Що таке розмір шрифту?

а) величина, що визначається висотою малих літер;

б) величина, що визначається висотою великих літер;

в) величина, що визначається шириною малих літер.

11. Яким шрифтом виконується основний напис на навчальному
кресленні?

а) 2,5;

б)3,5;

в) 5;
г)7.

12. Яким розміром шрифту виконується назва креслення в основному написі?

а)  2,5 або 3,5;

б) 5 або 7;

в)  10 або 14.

13. В яких одиницях наносять розміри на кресленні?

а) дециметрах;

б) сантиметрах;

в) міліметрах.

14. На якій відстані від контуру деталі наносять розмірну лінію?
а) 10 мм;

б)11-13мм;

в) 5 мм.

15. Що має бути більшим за розміром у позначенні   R 25?

а) знак R;

б) цифра 25;

в) вони мають бути однакові за висотою.

16. Якщо розмірна лінія вертикальна, де пишуть розмірне число?

а) з правої сторони лінії;

б) з лівої сторони лінії;

   в) або з лівої сторони, або з правої.                                                                   

 17. Що означає позначення «S4»

а) довжина елемента 4 мм;

б) площа елемента 4 мм2;

в) товщина деталі 4 мм.

18. До якого масштабу належить позначення "М 1:2"?

а) масштабу зменшення;

б) масштабу збільшення;

в) кутового масштабу.

19. Що означає відношення лінійних розмірів зображення предмета до дійсних?

а) масштаб;  б) наочність;        в) розмір предмета.

Тестові завдання до теми

«Креслення в системі прямокутних проекцій»

1. Площина, на якій утворюється проекція, - це...

  а) фігурна площина;

 б) центральна площина;

 в) площина проекцій.

2. Яке проекціювання називається центральним?

  а) якщо проектуючі промені виходять з однієї точки;

  б)якщо проектуючі промені сходяться в одній точці;

  в) якщо проектуючі промені паралельні один одному.

3. Яке проекціювання називається паралельним?

 а) якщо проектуючі промені паралельні площині проекцій;

 б) якщо проектуючі промені паралельні один одному;

 в) якщо проектуючі промені паралельні центру проекцій.

4. У якому варіанті відповіді правильно названі позначення площин
         проекцій?

а) V - фронтальна, Н - горизонтальна, W - профільна;

б) V - горизонтальна, W - фронтальна, Н   профільна;

в) Н - горизонтальна, V - профільна, W- фронтальна.

5. Що називають виглядом?

 а) зображення двох сторін предмета;

 б) зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні
         предмета;

      в) зображення повернутих до спостерігача трьох сторін предмета.

  6. Зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета це -...

     а) вигляд спереду;

     б) вигляд зверху;

     в) місцевий вигляд.

7. Чи може на кресленні використовуватись лише один вигляд спереду?

    а) так;  б)ні; в)може лише для плоских деталей.

8. Чи може на кресленні використовуватись лише вигляд зверху?

   а) так; б) ні;   в) може лише для плоских деталей.

9. Чи може на кресленні використовуватись лише вигляд зліва?

     а)так;  б)ні;  в) може лише для циліндричних деталей.

10. Яка кількість виглядів повинна бути на кресленні?

    а) якнайменша, але достатня для виявлення форми і розмірів предмета;

    б) обов'язково три вигляди;

     в) один вигляд, але головний.

Тестові завдання до теми

«Аксонометричні проекції»

1.  Які проекції об'єднуються спільною назвою - аксонометричні?

   а) фронтальна і профільна;

   б) фронтальна диметрична та ізометрична;

   в) фронтальна і горизонтальна.

2. Які кути між осями фронтальної диметричної проекції?

  а)  45°, 90°, 135°;

  б) 120°, 60°, 120°;

  в) 90°, 135°, 135°.

3. Які кути між осями в ізометричній проекції?

  а) 120°, 120°, 120°;

  б) 120°, 135°, 90°;

  в) 120°, 90°, 120°.

4. В якій проекції при побудові зображень по осі У (і паралельно їй)
     відкладають розміри, зменшені вдвічі?

а) у фронтальній диметричній;

б) в ізометричній;

в) в усіх аксонометричних.

 5.  Ізометричною проекцією кола є крива, яка називається ...

  а) колом;

  б)   еліпсом;

  в)  хвилястою.

6. Зображення виконане від руки за правилами аксонометрії з
       додержанням пропорцій на око - це...

   а) ескіз;

   б) технічний рисунок;
   в) наочне зображення.

7. Вкажіть, у якому варіанті названо геометричні тіла?
а)  куб, сфера, циліндр, коло;

 б) піраміда, конус, трапеція, паралелограм;

в) куб, конус, піраміда, паралелепіпед.

8. Фронтальна проекція тіла - трикутник, горизонтальна - коло,
      профільна - трикутник. Що це за геометричне тіло?

  а) піраміда;

  б) конус;

   в)циліндр.

9. Три проекції геометричного тіла - кола. Що це за геометричне тіло?

  а) циліндр;  б) конус; в) сфера)

10. Якщо ребро предмета перпендикулярне до площини проекцій, воно
         проектується на неї,..

     а) в дійсну величину; б) в точку;  в) спотворено.

11. Якщо ребро предмета паралельне площині проекцій, воно проектується на неї...

     а) в точку; б) спотворено;  в) в дійсну величину.

12. Скільки разів на кресленні зазначають кожний розмір?

     а) один;

     б) два;

     в) в залежності від кількості виглядів.

13. Розміри, які визначають граничні величини зовнішніх обрисів
           предмета, називаються

    а) приєднувальні;

    б) габаритні;

    в) контрольні.

14. Зрізана на конус торцева кромка деталі це -...

     а) заокруглення;

     б) сплющення;

     в) фаска.

15. Запис 2x45° належить до розмірів...

    а) кола;

    б) радіуса;

    в) фаски.

16. Спряження - це...

   а) плавний перехід однієї лінії в іншу;

   б) ізометрична проекція кола;

   в) те ж, що і еліпс, лише виконане від руки.

17. Зображення предмета, виконане за правилами прямокутного
        проекціювання, але від руки, додержуючись на око пропорцій між
        частинами зображуваного предмета,-це...

   а) косокутна диметрична проекція;

   б) ескіз;

   в) технічний рисунок.

Тестові завдання до теми

«Перерізи і розрізи»

1. Переріз - це ...

а) зображення предмета, уявно розсіченого площиною;

б)   зображення фігури, утвореної уявним розсіканням предмета
       площиною;

в) зображення головного вигляду з січною площиною.

2. Що показують на перерізі?

а) тільки те, що бачимо на вигляді спереду;

б) тільки те, що розміщено за січною площиною;

в) тільки те, що розміщено в січній площині.

3. Які бувають перерізи?

а) головні і додаткові;

б) винесені і накладені;

в) фронтальні, профільні і горизонтальні.

4. В яких випадках при зображенні перерізів стрілок і літер не наносять?

а) якщо переріз є симетричною фігурою і   розміщений на продовженні
          лінії перерізу;

б) якщо переріз - несиметрична фігура;

в) якщо переріз розміщений на краю зображення деталі.

5. Розріз-це...

а) зображення фігури, утвореної уявним розсіканням предмета січною
площиною;

б) зображення предмета, уявно розсіченого площиною;

в) зображення предмета з головним виглядом і перерізом.

6. Що зображають на розрізі?

а) те, що лежить в січній площині;

б) невидимі контури всередині предмета;

в) те, що лежить в січній площині і поза нею.

7. Які бувають розрізи?

а) винесені і накладені;

б) фронтальні, горизонтальні і профільні;

в) наочні і симетричні.

9. Де розташовують горизонтальний розріз?

а) на місці головного вигляду;

б) на місці вигляду зліва;

в) на місці вигляду зверху.

10. Де розташовують профільний розріз?

а) на місці головного вигляду;

б) на місці вигляду зліва;

в) на місці вигляду зверху.

11. Який розріз виділяють на вигляді суцільною тонкою хвилястою
         лінією?

а) фронтальний;

б) профільний;

в) місцевий.

12. При поєднанні половини вигляду і половини відповідного розрізу
         їх межею повинна бути ...

а) штрих пунктирна  лінія;

б) хвиляста лінія;

в) штрихова лінія,

13. При поєднанні половини вигляду і половини відповідного розрізу
         останній розташовують ...

а) праворуч від осі симетрії;

б) ліворуч від осі симетрії;

    в) або ліворуч, або праворуч від осі симетрії.

Тестові завдання до тем

«Складальні креслення» та «Будівельні креслення»

1. Які з'єднання деталей називають типовими?

а) які відрізняються від стандартних;

б) зі спрощеними конструкціями;

в) які часто трапляються в механізмах різних машин.

2. З'єднання деталей поділяються на ...

а) прості і складні;

б) стандартні і нестандартні;

в) рознімні і нерознімні.

3.  У якому варіанті правильно названо рознімні з'єднання?

а) болтове, шпилькове, шпонкове;

б) зварне, болтове, заклепкове;

в) заклепкове, гвинтове, штифтове.

4. Як прочитати позначення різьби "М 50x1,5"?

а) М   різьба місцева, 50 - довжина різьби, 1,5 - крок різьби;

б) М - різьба метрична, 50 - зовнішній діаметр, 1,5 - крок різьби;

в) М-різьба машинна, 50 - зовнішній діаметр, 1,5 - розмір фаски.

5. Болтове, шпилькове, гвинтове з'єднання зображують за відносними
      розмірами. Що це означає?

а) величини окремих елементів визначають залежно від зовнішнього
        діаметра
d різьби;

б) величини окремих елементів визначають залежно від кроку Р різьби;

в) величини окремих-елементів визначають залежно від довжини 1-го
         стержня.

6. Що означає запис: болт М 12х 1, 25x60?

а) болт з метричною різьбою, висота головки - 12мм, крок різьби -
       1.25 мм, довжина різьбової частини стержня - 60 мм;

б) болт з метричною різьбою -12 мм, крок різьби - 1,25 мм, довжина
         стержня-60 мм;

в) болт механічний - 0.12 мм, різьба з кроком - 1,25 мм, нарізана на
        60 мм стержня.

7. Що означає запис: шпилька М 10x60?

а) шпилька має метричну різьбу - 10 мм і довжину - 60 мм (до
       вгвинчуваного кінця);

б) шпилька має метричну різьбу - 0,10 мм, загальна довжина - 60 мм;

в) шпилька машинна - 10мм, довжина різьби з двох кінців   60 мм.

8. Скільки деталей містить шпилькове з'єднання?

а) три плюс з'єднувані деталі;

б) два плюс з'єднувані деталі;

в) чотири плюс з'єднувані деталі.

9. Якою лінією зображають внутрішній
        діаметр різьби стержня на кресленні?

 а) товстою суцільною;

 б) штрих пунктирною;

 в) тонкою суцільною.

10. Що таке специфікація в складальному кресленні?

а) таблиця, яка містить відомості про кількість виглядів, масштаб, назву
         деталі та матеріалу якого виготовлено деталь;

б) таблиця, яка містить основні відомості про деталі, що входять до
        виробу:

в) окреме креслення кожної деталі із складального креслення.

4. Як прочитати позначення різьби "М 50x1,5"?

а) М   різьба місцева, 50 - довжина різьби, 1,5 - крок різьби;

б) М - різьба метрична, 50 - зовнішній діаметр, 1,5 - крок різьби;

в) М-різьба машинна, 50 - зовнішній діаметр, 1,5 - розмір фаски.

5. Болтове, шпилькове, гвинтове з'єднання зображують за відносними
     розмірами. Що це означає?

а) величини окремих елементів визначають залежно від зовнішнього
        діаметра d різьби;

б) величини окремих елементів визначають залежно від кроку Р різьби;

в) величини окремих-елементів визначають залежно від довжини 1-го
        стержня.

6. Що означає запис: болт М 12х 1, 25x60?

а) болт з метричною різьбою, висота головки - 12мм, крок різьби -
       1.25 мм, довжина різьбової частини стержня - 60 мм;

б) болт з метричною різьбою -12 мм, крок різьби - 1,25 мм, довжина
        стержня-60 мм;

в) болт механічний - 0.12 мм, різьба з кроком - 1,25 мм, нарізана на
        60 мм стержня.

7. Що означає запис: шпилька М 10x60?

а) шпилька має метричну різьбу - 10 мм і довжину - 60 мм (до
        вгвинчуваного кінця);

б) шпилька має метричну різьбу - 0,10 мм, загальна довжина - 60 мм;

в) шпилька машинна - 10мм, довжина різьби з двох кінців   60 мм.

8. Скільки деталей містить шпилькове з'єднання?

а) три плюс з'єднувані деталі;

б) два плюс з'єднувані деталі;

в) чотири плюс з'єднувані деталі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67861. Релігія як феномен духовної культури 73.5 KB
  Деномінація (лат. denominatio – наділення спеціальним ім’ям) – релігійне об’єднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення; перехідний тип організації, яка має характеристики церкви( централізація, ієрархічні принципи управління, відмова від ізоляціонізму) та секти (визнання своєї виключності...
67862. Первісні вірування, ранні та пізні національні релігії 68.5 KB
  Особливості ранніх національних релігій об’єктами поклоніння були вже не духи, а боги, які, мали антропоморфний і деколи зооморфний характер; послідовний політеїзм (poly-багато, teoc – Бог), виникають ієрархії богів, на їх чолі стоять, як правило, боги Сонця чи Неба, або ж боги-деміурги...
67863. Буддизм. Організаційна структура буддизму 48.5 KB
  Буддизм є особливою світовою релігією: не знає Богатворця не визнає існування Бога у вигляді персоніфікованої могутньої особи; стверджує що матеріальний світ ілюзорний постійне коливання ідеальних частинок – дхарм із яких комбінуються існуючі речі; вважає що людина позбавлена душі; тісно пов’язаний...
67864. Християнство: витоки, еволюція і сучасний стан 90.5 KB
  Засновник: ІCУС ХРИСТОС. Священні книги: Біблія, Священний переказ. Географічне поширення: країни Європи, Північно-Східної Євразії, Північної та Південної Америки, Австралії, Африки на південь від Сахари. Виникнення християнства звичайно пов’язується із початком нашої ери.
67865. Іслам – наймолодша світова релігія 45 KB
  Особливості релігійно – культурних традицій ісламу: злиття духовного і світського початків, політичної адміністрації і релігійної влади; в жодній мусульманській державі не існувало організованої церкви, яка б до того ж протистояла державі; це сприяло абсолютизації релігійного...
67866. Basic formulas of combinatorial analysis 50.91 KB
  A reliable (universal) event is an event that necessarily will happen if a certain set of conditions S holds. For example, if a vessel contains water with a normal atmospheric pressure and temperature 20 degrees, the event «water in a vessel is in a liquid state» is reliable.
67867. О ГРАЖДАНСКО-ПРАВОВОМ СОДЕРЖАНИИ ПОНЯТИЯ «МЕДИЦИНСКАЯ УСЛУГА» 97.5 KB
  Понятие услуги имеет принципиальное значение для определения существенного условия гражданских правоотношений складывающихся в сфере медицинского обслуживания – их предмета. Услуги по определению К. Маркса представляют собой особую потребительскую стоимость поскольку...
67868. ФОРМЫ (ВИДЫ) ОГРАНИЧЕНИЙ ОСНОВНЫХ ПРАВ И СВОБОД И ИХ КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОЕ ЗАКРЕПЛЕНИЕ 95.5 KB
  Малько применимая к характеристике видов общеправовых ограничений не годится для анализа видов конституционно-правовых ограничений или может быть использована частично. Виды ограничений он классифицирует по следующим основаниям признакам: – по способу формулирования в законе на прямые...
67869. МЕСТО ПРАВА НА ЛИЧНУЮ НЕПРИКОСНОВЕННОСТЬ В СИСТЕМЕ ОСНОВНЫХ ПРАВ И СВОБОД ЧЕЛОВЕКА И ГРАЖДАНИНА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 167 KB
  Право на личную неприкосновенность занимает одно из ведущих мест в системе личных конституционных прав и свобод человека. Личные права и свободы составляют первооснову правового статуса человека и гражданина являются важнейшим элементом всей системы прав и свобод и во многом характеризуют...