36083

Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Фактори сприятливості до нововведень. Сприйняття нововведень персоналом. Властивості нововведень та їх вплив на потенціал інновацій. Реалізація мотиваційного механізму розвитку виробництва пов`язана з необхідністю вирішення таких проблем: впровадження мотивів нововведень у виробництво під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів виробництва; сприйняття інновацій виробничою системою; додавання мотиваційного механізму розвитку виробництва властивості самоорганізації під впливом НТП.

Украинкский

2013-09-21

58 KB

4 чел.

Модуль 4. Управління потенціалом підприємства на основі технології інноваційного розвитку.

Лекція 1. Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.

План

  1.  Мотиваційний механізм розвитку виробництва.
  2.  Фактори сприятливості до нововведень.
  3.  Сприйняття нововведень персоналом.
  4.  Властивості нововведень  та їх вплив на потенціал інновацій.

  1.  Мотиваційний механізм розвитку виробництва.

Реалізація мотиваційного механізму розвитку виробництва пов`язана з необхідністю вирішення таких проблем:

  •  впровадження мотивів нововведень у виробництво під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів виробництва;
  •  сприйняття інновацій виробничою системою;
  •  додавання мотиваційного механізму розвитку виробництва, властивості самоорганізації під впливом НТП.

Розвиток підприємства тісно пов`язаний з інвестиційними механізмами, які формуються під впливом науково – технічного рівня виробництва і визначає глибину змін виробничого процесу, тобто воно відноситься як до окремих елементів виробничого процесу, так і розповсюджується на все виробництво. Новація є базовим елементом процесу розвитку виробництва. Розмах і глибина інновації можуть бути визначені радикальність перетворень і режимом. Мала і середня радикальність полягає у безпосередньому введенні інновацій, а перетворюючі нововведення  здійснюються в корінній перебудові виробництва (реконструкція).

Виробнича підсистема складається з двох підсистем, що взаємодіють при виробничому процесі: технологічна і соціальна підсистеми. Вони докорінно відрізняються одна від одної в зв`язку з такими властивостями.

  •  працездатність людини у виробництві;
  •  мотивація діяльності (мотивація праці і науково – технічного розвитку);
  •  здатність до самоорганізації і самостійного розвитку.

На базі властивостей можливе створення ефективних механізмів управління науково – технічним розвитком зі зворотним зв`язком. Мотиви розвитку формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, які діють на виробничу систему:

  •  параметри виробничого процесу (якісні результати процесу, параметри соціальної організації і мотивації праці);
  •  параметри ринкового середовища (конкурентоздатність, прибуток, потреби в нових товарах);
  •  досягнення науково – технічного процесу;
  •  економічними параметрами.

Генерування мотивів інновацій є важливою рисою управління. Наявність у складі механізму управління мотивуючих факторів є запорукою до самоорганізації.

Виділяють такі групи мотивів розвитку виробництва:

  •  задоволення і розвиток потреб суспільства (запит споживачів, наповнення сегментів ринку, створення продукції для задоволення потреб);
  •  мотиви творчості;
  •  мотиви престижу (досягти лідерства, не відставати від інших);
  •  мотиви подолання внутрішніх проблем (залучення кваліфікованих працівників, скорочення плинності кадрів, створення робочих місць,поліпшити управління та ін.);
  •  мотиви задоволення соціальних потреб в оздоровленні екологічного стану виробничого і навколишнього середовища.

  1.  Фактори сприятливості до нововведень.

Розробка і використання інновацій на сучасному етапі розвитку підприємства є дуже складним процесом, який полягає у необхідності створення засобів виробництва і праці яких не існує, або модернізувати наявні, щоб вони перевищували їх. При цьому існує ризик, оскільки не відомо як сприйме споживач інноваційну продукцію і чи буде досягнута економічна ефективність. В розрізі сказаного стає очевидним, що інноваційний процес повинен реально готуватися, починаючи з інноваційної ідеї, розробки інноваційної політики підприємства та  формуватись у відповідність з розвитком інноваційного ринку, пошуком фінансових і матеріальних ресурсів, модернізації продукції, техніки, технології, освоєння нових видів продукції і ринків. Це означає, що створення дійсно інноваційного підприємства потребує, перш за все, формування його структури з динамічними характеристиками. Вирішення цього питання дозволить правильно підібрати творчі колективи, створити атмосферу інноваційного мислення, визначити чіткі цілі.

Чим вищій ступінь визначення нововведень, тим вище темпи його поширення і впровадження. Сприйняття інновацій визначається властивостями виробничої системи й нововведення. До системи факторів, які зумовлюють сприятливість для нововведення входять фактори технологічної системи, організації і персоналу. Появи форм сприятливості нововведень диференціюються в такий спосіб:

  •  загальносистемна сприйнятливість (нововведення одержує визначення);
  •  сприйнятливість технологічної системи (система готова до нововведення, якщо не потребується перебудови інших ділянок);
  •  сприйнятливість організації (визначення нововведення персоналом).

Виробнича система в цілому визнає нововведення, якщо міра визнання нововведення одними частинами перевищує заперечення інших частин системи.

Технологічна система буде сприйнятна для нововведень в тому випадку, коли вона буде сприймати широкий спектр нововведень. Крім того, чим вища цілісність системи, тим нижча здатність її до нововведень, так як менше число автономних ділянок, на яких можливе введення новизни.

У відособленій системі число автономних ділянок зростає, особливо при зростанні масштабів системи. Але широта нововведень обмежена ділянками і масштабних перетворень у системі не досягається.

У цілісно – відособленій системі число елементів (дільниць) зменшується. При цьому зростає вірогідність збільшення широти впровадження нововведень.

Таким чином, сприйнятливість системи залежить від міри цілісності і відособленості, які визначають частковість нововведень і радикальність змін.

Теж саме, характерно і для технологічної системи, в якій риси цілісності і відособленість визначають сприйнятливість до нововведень.

Слід зазначити,що мірою використання нововведень є показник наукоємності продукції. Наукоємність продукції може бути виражена через:

  •  наявність на підприємстві дослідницьких лабораторій, дослідницьких виробництв, зразків продукції;
  •  можливості залучення і наявність висококваліфікованих наукових і інженерних кадрів;
  •  високий рівень мотивів творчої праці;
  •  наявність пакету раціоналізаторських пропозицій.

Однак, підвищення науково ємності призводить до зростання витрат на нововведення, підвищує складність організації виробництва. Останнє можна подолати шляхом стандартизації, що знижує складність.

Технологія виробництва з погляду мінливості може бути поділеною на такі види: стабільну, плідну, мінливу.

Стабільна технологія залишається незмінною протягом життєвого циклу технологія / попит. Зміни щодо поліпшення при такому типі технології можливо за рахунок модифікації окремих параметрів і конструкцій виробів, тобто при мало радикальних нововведеннях. В умовах стабільного попиту на товар підприємство в змозі отримати зростання прибутку.

Плідна технологія зберігається тривалий час, а виготовлена продукція виготовляється з кращими показниками із покоління в покоління. Освоєння нових товарів є запорукою економічного успіху, а втілення нововведень має широкий діапазон (середня і мала радикальність). Позитивним є й те, що за рахунок відновлення продукції і продовження життєвого циклу, технологія / попит, забезпечується повний цикл попиту.

В умовах застосування конвеєра нововведень (поступового впровадження нововведень по елементам виробництва) для розвитку підприємства, необхідно виконати такі умови:

  •  на кожному місці, кроці нововведень повинне вводитись на дільниці, відокремлений від інших ділянок, і давати приріст ефективності виробництва в цілому;
  •  мати банк даних нових ідей (нововведень), який постійно поповнюється;
  •  при наявності одно типових нововведень вибирати найбільш ефективне.

Мінлива технологія у період того чи іншого життєвого циклу технологія / попит повинна забезпечувати виробництво нових товарів (не модифікацій товару), що зумовлює зміну базової технології. Тому ця система не є відкритою для нововведень радикального типу і потребує зміни на нову.

Сприйняття організацією нововведень залежить не тільки від структурно-організаційної, соціальної, економічної характеристики, але й параметрами системи управління, одним із яких є часта інженерної праці. Висока її частка є запорукою сприйняття нововведень. Доповнюється це мотивами творчої праці.

  1.  Сприйняття нововведень персоналом.

Технологічний розвиток підприємства повинен мати економічні і соціальні цілі. Але, щоб не викликати протиріччя між ними, слід знизити опір персоналу шляхом мотивації соціальних інтересів (підсилення мотивів до праці, задоволення від процесу результатів праці, а не шляхом посилення безробіття, поєднання процесів).

Робітники, для яких праця є цілісність і мають внутрішню потребу в ній, легко сприймають нововведення. Ця мотивація відноситься до внутрішньої.

Зовнішня мотивація сприйняття новацій. Полягає у спонуканні до праці через підвищення доходу (збереження доходу), через полегшення праці.

Таким чином, нововведення зазнає опору,якщо знижуються внутрішні і зовнішні мотиви позитивного характеру і підсилює зовнішні негативні моменти.

Кваліфікований робітник керується внутрішніми і зовнішніми мотивами, тому слід звертати увагу на підвищення кваліфікації персоналу.

Мотивація інженерної творчості (фахівців) полягає у тому, що кращі фахівці сприймають нововведення і якщо присутні мотиви суперництва на підприємстві.

  1.  Властивості нововведень та їх вплив на потенціал інновацій.

Властивостями нововведень є:

  •  новий тип продукції, новий процес виробництва, нова кваліфікація кадрів,нові організаційні форми структури підприємства, організації виробництва, праці, і управління;
  •  рівень (розмах) нововведення: малий (на окремі елементи), середній (група елементів), високий (на весь об’єкт). Він (рівень) може бути: однорідним, різнорідним, комплексним;
  •  поєднання властивостей цілісності й відособленості;
  •  ступінь радикальності (від невеликих змін до радикального перетворення об’єкту);
  •  ступінь видозміни (базова, введенням нововведення удосконалень аж до радикальної зміни);
  •  форма сприйняття нововведень (стандартна, реадаптація або зміни малої широти, складна реадаптація);
  •  відносне значення n – параметрів основних властивостей (при виготовленні одиничного виду продукції максимум розмаху є зміни всіх моделей цього виду, а при наявності декількох видів продукції розмах не є максимальним, а при диверсифікованому підприємстві цей розмах буде малим).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27694. Понятие, признаки и формы соучастия и преступлении. Виды соучастников преступления. Основания и особенности уголовной ответственности соучастников преступления. Эксцесс исполнителя. Соучастие в преступлении со специальным субъектом 42.5 KB
  Виды соучастников преступления. Основания и особенности уголовной ответственности соучастников преступления. 3233 Соучастие в преступлении признается умышленное совместное участие двух или более лиц в совершении умышленного преступления. К общим признакам соучастия относятся:совместность действий соучастников; осознание этой совместности умышленность; совершение соучастниками умышленного преступления; участие в совершении преступления двух лиц и более.
27696. Понятие, содержание и значение субъективной стороны преступления. Её обязательные и факультативные признаки. Субъективное вменение как предпосылка уголовной ответственности 38.5 KB
  Субъективная сторона это внутренняя сторона преступления определяющая психическое отношение виновного лица к совершенному им общественно опасному деянию и к его наступившим общественно опасным последствиям. Субъективная сторона преступления имеет важное юридическое значение: она позволяет отграничить одно преступление от других смежных составов преступлений; субъективная сторона преступления позволяет разграничить составы преступлений сходных по объективным признакам например ст. 105 и 109 УК РФ; субъективная сторона преступления...
27698. Понятие, сущность и признаки уголовного наказания. Цели уголовного наказания и средства их достижения. Понятие эффективности наказания и пути её повышения 30 KB
  Понятие сущность и признаки уголовного наказания. Цели уголовного наказания и средства их достижения. Понятие эффективности наказания и пути её повышения. Признаки уголовного наказания: 1 это особая форма государственного принуждения к лицу виновному в совершении какоголибо преступления предусмотренного уголовным законом; 2 назначается от имени государства и только по приговору суда; 3 имеет всегда строго индивидуальный и публичный характер; 4 носит карательный характер и приводит к существенному ограничению прав и свобод виновного; 5...
27700. Посягательство на жизнь лица, осуществляющего правосудие или предварительное расследование (ст. 295 УК), отличие этого преступления от убийства (ст. 105 УК) 25 KB
  295 УК отличие этого преступления от убийства ст. б 105 преступления против жизни; 295преступления против правосудия. Преступление считается оконченным с момента совершения действий направленных на лишение жизни; 105два главных критерия: деяние в форме действия или бездействия причинная связь между деянием и наступившими последствиями а также время место способ орудие материальный состав преступления считается оконченным с момента наступления общественно опасных последствий смерти; Субъективная сторона: 295характеризуется...
27702. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы и исходные тексты на языке С 2.78 MB
  В криптографической науке есть особенность, отсутствующая в обычных академических дисциплинах: необходимость взаимодействия криптографии и криптоанализа. Причиной этого является отсутствие требований к передаче реальной информации, следовательно, нетрудно предложить систему, которая кажется непогрешимой.