36149

Государственный Русский музей

Доклад

Культурология и искусствоведение

Филиалы музея расположены в Михайловском замке в Мраморном и Строгановском дворце. В ведении музея находятся также Михайловский и Летний сад с Летним дворцом Петра I а также Домик Петра I. Директор музея Владимир Александрович Гусев. К моменту открытия музея его коллекция насчитывала около четырехсот полотен.

Русский

2013-09-21

28 KB

1 чел.

Государственный Русский музей

Госуда́рственный Ру́сский музе́й (до 1917 года «Ру́сский Музе́й Импера́тора Алекса́ндра III»)— самый обширный музей русского искусства в мире. Находится в Санкт-Петербурге, в здании Михайловского дворца. Филиалы музея расположены в Михайловском замке, в Мраморном и Строгановском дворце. В ведении музея находятся также Михайловский и Летний сад с Летним дворцом Петра I, а также Домик Петра I. Директор музея— Владимир Александрович Гусев.

К моменту открытия музея его коллекция насчитывала около четырехсот полотен. Ныне в его коллекции около 15 тысяч произведений живописцев XVIII-XX веков, наряду с произведениями современного искусства классической направленности, музей собирает работы нынешних авангардистов – живописцев, мастеров фотографии, инсталляций, графиков, скульпторов. Около 900 работ насчитывает экспозиция книжной и станковой графики (гравюры А.П.Остроумовой-Лебедевой, акварели Н.А.Тырсы, литографии А.Ф.Пахомова, гравюры В.А.Фаворского, рисунки В.Н.Горяева и др).
Дворцы Русского музея. Михайловский дворец стал тесен для одновременного хранения и показа громадной, постоянно растущей коллекции.
Правительство России и мэрия Санкт-Петербурга передали музею три исторических издания в центре города.

Идея создания музея с середины XIX века. обсуждалась в образованной среде русского общества. Создание музея русского национального искусства подтвердило бы «современное процветание русского искусства и высокое положение, занимаемое Россиею в образованном мире» (Записка обер-гофмаршала князя С. Трубецкого Министру Императорского Двора, 1889). Об этом же говорили и писали художественный критик В. Стасов, директор Императорского Эрмитажа А. Васильчиков, писатель И. Гончаров и многие другие.

(19) марта 1898 года состоялось торжественное открытие «Русского Музея Императора Александра III» для посетителей. Первоначальное положение о Русском музее предусматривало создание в нем трех отделов: отдела памяти Александра III; этнографического и художественно-промышленного; художественного. «Тройственный союз» разнохарактерных отделов оказался несостоятельным. Этнографические собрания впоследствии стали ядром самостоятельного музея. Мемориальный отдел в 1918 был упразднен, а сформированный вместо него историко-бытовой отдел в 1934 частично передан Эрмитажу, став основой его отдела русской культуры.

Таким образом, название Русский музей изначально и традиционно закрепилось лишь за художественным отделом, размещенном в Михайловском дворце.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25145. Mожливості та межі наукового пізнання 32 KB
  Різні види пізнання порізному виконують цю роль. Тому основна задача наукового пізнання вияснити закони у відповідності з якими змінюються та розвиваються обєкти. Орієнтація науки на вивчення обєктів котрі можуть бути включені в діяльність чи актуально чи потенційно як можливі обєкти її майбутнього перетворення і їх дослідження як таких що підкоряються загальним законам розвитку та функціонування складає головну особливість наукового пізнання.
25146. Р. Дж. Колінгвуд Ідея історії 29 KB
  Колінгвуд Ідея історії Ідея Історії безперечно найвідоміша книга Колінгвуда. Колінгвуд вважає що 4 тисячі років тому попередники нашої цивілізації не володіли тим що ми називаємо ідеєю історії. Можна виокремити 4 основні характеристики історії критерії історичної свідомості історичності як такої за Колінгвудом: 1. науковий характер історії.
25147. Поняття та ідеї як форми мислення 27.5 KB
  Копніна при визначенні логіки наукового дослідження проведено визначення поняття та ідей як форм наукового дослідження. Поняття характеризується як структурно складене утворення основу якого складають предмет думки та ознаки що його приписуються. Складеність поняття виявляє можливість відокремлення ознак від одного предмету та встановлення їх відношення до іншого предмету. Оперування поняттями дозволяє через визначення ознак формувати уявлення про ідеальний предмет як носій даних ознак.
25148. Лінійні і циклічні моделі історії 27.5 KB
  Лінійні і циклічні моделі історії Будьяке дослідження історії передбачає вирішення проблем природи історичного процесу його структури рушійних сил напрямку розвитку. Спроби осмислення послідовності наступності конкретних історичних періодів дозволили створити деякі узагальнені структуровані цілісні образи історії. Лінійні моделі це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Найчастіше зустрічається прогресивна лінійна модель історії згідно з якою поступ прогрес...
25149. Аналітична філософія 23 KB
  У широкому сукупність напрямків що характеризуються підвищеною увагою до мови а саме застосуванням методів логічного та лінгвістичного аналізу мови для вирішення філософських проблем. Головні завдання: дослідження мови з метою виявлення структури думки досягнення прозорого співвідношення мови та реальності чітке розмежування значимих та пустих висловлювань осмислених та беззмістовних фраз тощо. Рассел зосередився на аналітичних можливостіх символічної логіки і дослідженню основ математикию Мур же займався аналізом філософських понять...
25150. Поняття проблеми в сучасній методології науки 29.5 KB
  Поняття проблеми в сучасній методології науки Чуйко В. Саме ситуація проблеми є умовою та джерелом самого пізнання оскільки саме пізнання провокується незнанням. Гносеологічне значення поняття проблеми в науці полягає в тому що через неї розгортається висхідне фундаментальне протиріччя процесу пізнання: протиставлення наявного вже досягнутого рівня пізнання і нового.
25151. Поняття трансцедентальної філософії у Канта 28.5 KB
  Виокремлює три здатності людської душі яким відповідають три його критики здатність пізнання критика чистого розуму здатність бажання критика практичного розуму здатність до почуття задоволення і незадоволення критика здатності до судження. В пізнанні не наше уявлення узгоджується з предметом а предмет узгоджується з нашим уявленням тобто людина сама конструює предмет свого пізнання. Трансцедентальне всяке пізнання яке займається не стільки предметами скільки видами нашего пізнання предметів оскільки це пізнання є можливим...
25152. Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії 27 KB
  Проблема інтерсубєктивності в сучасній філософії Інтерсубєктивність умова взаємодії та передачі знання; значимість пізнавального досвіду однієї людини для іншої. Інтерсубєктивність як спільний досвід.
25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра інваріантно статичне ціле утворене взаємозвязком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може зявитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина лише...