36150

Государственный Русский музей. История создания музея

Реферат

Культурология и искусствоведение

История создания музея В исторической канве хронологических событий культурной жизни России существуют явления имеющие непреходящее значение. К таким несомненно относится учреждение и открытие Русского музея. Идея организации государственного музея национального искусства высказывалась и обсуждалась в образованной среде русского общества с середины XIX века. Уже в конце 1880х годов перед российским обществом встал вопрос о необходимости создания музея русского национального искусства как того требует современное процветание русского...

Русский

2013-09-21

642.71 KB

17 чел.

Государственный Русский музей.

История создания музея

В исторической канве хронологических событий культурной жизни России существуют явления, имеющие непреходящее значение. К таким, несомненно, относится учреждение и открытие Русского музея.

Идея организации государственного музея национального искусства высказывалась и обсуждалась в образованной среде русского общества с середины XIX века. Уже в конце 1880-х годов перед российским обществом встал вопрос о необходимости создания музея русского национального искусства, как того требует «современное процветание русского искусства и высокое положение, занимаемое Россиею в образованном мире» (Записка обер-гофмаршала князя С. Трубецкого Министру Императорского Двора, 1889). Об этом же говорили и писали художественный критик В. Стасов, директор Императорского Эрмитажа  А. Васильчиков, писатель И. Гончаров и многие другие.

В 1889 году вопрос об основании в Петербурге публичного музея национального искусства был, казалось, решен окончательно. Легенда связывает это решение Александра III с картиной И. Репина «Николай Мирликийский избавляет от смерти трех невинно осужденных», приобретенной императором с 17-ой выставки Товарищества передвижников (1889г.). Тогда же, по свидетельству одного из современников, государем и была высказана мысль — основать всенародный музей, в котором сосредоточивались бы все лучшие произведения искусства.

Историческое своеобразие ситуации заключалось в том, что идея «подогревалась» совпадением национально-патриотических устремлений как демократической общественности страны, так и самого правящего монарха. Можно сказать, что существовала объективная необходимость создания в столице нового, государственного музея, который мог бы активно действовать и в сфере исторической, и в сфере современного художественного процесса. Таким призван был стать, и впоследствии стал, Русский Музей императора Александра III, для которого так удачно нашлось подходящее здание — Михайловский дворец, уникальный памятник архитектуры русского классицизма первой трети XIX века.

Осуществил задуманное отцом молодой император Николай II, подписав 13 апреля 1895 года Именной Высочайший Указ № 62 «Об учреждении особого установления под названием „Русского Музея Императора Александра III“ и о представлении для сей цели приобретенного в казну Михайловского Дворца со всеми принадлежащими к нему флигелями, службами и садом„. Указ начинался словами: “Незабвенный Родитель Наш, в мудрой заботливости о развитии и процветании отечественного искусства, предуказал необходимость образования в С.-Петербурге обширного Музея, в коем были бы сосредоточены выдающиеся произведения русской живописи и ваяния». Тогда же была исполнена памятная медаль по случаю учреждения Русского Музея Императора Александра III.

В мае 1895 года организуется «Комиссия по надзору за ремонтом и приспособлением Михайловского дворца для помещения Русского Музея Императора Александра III» и начинается перестройка дворцовых помещений для будущих музейных экспозиций по проекту и под руководством утвержденного Комиссией архитектора В. Ф. Свиньина.

КОЛЛЕКЦИЯ

Этот раздел предыстории будет сравнительно кратким, так как первоначальное собрание живописи, скульптуры, графики и прикладного искусства было невелико и насчитывало к моменту открытия музея всего около полутора тысяч произведений; коллекция христианских древностей содержала примерно пять тысяч экспонатов.

Сегодня, когда в коллекции уже около 370000 экспонатов, эти цифры могут показаться более чем скромными. Но по тем временам "фундамент" для нового музея был заложен весьма основательный.

Основных источников поступлений в формирующуюся коллекцию было не так уж много. Из Эрмитажа и Зимнего дворца поступила практически полностью галерея картин российских живописцев, часть собрания рисунков и акварелей, скульптура. Живопись и скульптура академической школы, акварели, рисунки, гравюры и картины были переданы музеем Академии художеств.

Полностью передала Академия и свой Музей христианских древностей, учрежденный в 1858 году и хранивший не слишком многочисленные, но очень ценные памятники, в том числе и происходящие из Новгорода - иконы, деревянную скульптуру, древние и средневековые произведения прикладного, в основном церковного, искусства.

Коллекция князя А. Б. Лобанова-Ростовского (1824-1896), в которой наибольший интерес представляли портреты государственных деятелей России XVIII - первой половины XIX века, была приобретена императором у наследников владельца и передана в дар Русскому музею. Значительная часть крупнейшей коллекции акварелей и рисунков русских художников, собранная и систематизированная с помощью художника и искусствоведа А. Н. Бенуа, была подарена музею княгиней М. К. Тенишевой.

И, наконец, весомым вкладом стала личная коллекция Александра III из Царскосельского Александровского дворца (вещи, хранившиеся в Аничковом дворце, поступили в музей значительно позднее). Начало ей было положено еще в 1870 году, когда для будущего императора приобрели русскую часть распродававшейся галереи В. А. Кокорева. Затем на протяжении 70-80-х годов коллекция продолжала пополняться, в основном за счет приобретений с выставок Товарищества передвижников, устроителями которых одно время даже было введено правило (на практике нередко нарушавшееся): ничего не продавать до высочайшего посещения экспозиции.

"Девятый вал". Айвазовский. 1850 г.

Романтические черты творчества Айвазовского особенно ярко сказались в картине "Девятый вал", написанной в 1850 году. Название её взято из народного поверья о том, что в общем ритме накатывающихся волн одна заметно выделяется своей мощью и размерами среди других.

Древние греки считали самой гибельной волной третью, римляне - десятую. В представлениях других мореплавателей самым сокрушительным был девятый вал.

Раннее утро после бурной ночи...

Первые лучи солнца освещают бушующий океан и громадный "девятый вал", готовый обрушиться на группу людей, ищущих спасение на обломках мачт. Зритель сразу же может представить, какая страшная гроза прошла ночью, какое бедствие терпел экипаж корабля и как гибли моряки. Они с честью выдержали испытание, постоянно поддерживая друг друга. Вся группа держится вместе, чтобы в случае чего подбодрить друг друга.

Противостояние людей и стихии - вот тема картины.

Есть смысл в борьбе, в воле человека к спасению, в его вере в то, что, проявляя героизм, своими собственными силами можно спастись, когда по всем законам было суждено погибнуть!

 Айвазовский нашел точные средства для изображения величия, мощи и красоты морской стихии. Несмотря на драматизм сюжета, картина не оставляет мрачного впечатления; наоборот, она полна света и воздуха и вся пронизана лучами солнца, сообщающими ей оптимистический характер. Этому в значительной степени способствует колористический строй картины. Она  написана, Светящаяся на просвет грозовых всполохов вода переливается всеми цветами радуги,  брызги светятся, могучие волны тяжело перекатываются через погибающих людей, грозные скалы сулят гибель.

Яркая, мажорная красочная гамма картины звучит радостным гимном мужеству людей, побеждающих слепые силы страшной, но прекрасной в своем грозном величии стихии.

Кажущийся перебор чувств, в действительности соответствовал трагической ситуации. Такого реализма, проявившегося в картине Девятый вал, и других, никто в его время в изображении морских стихий достичь не мог. В картине соединилось многое из виденного и испытанного самим художником. Особенно памятна была ему буря, которую он пережил в Бискайском заливе в 1844 году. Шторм был столь сокрушителен, что судно сочли утонувшим, и в европейских и петербургских газетах появилось сообщение о гибели молодого русского живописца, имя которого уже было хорошо известно.

Спустя годы Айвазовский вспоминал: «Страх не подавил во мне способности воспринять и сохранить в памяти впечатления, произведенного на меня бурею, как дивною живою картиной».

Эта картина нашла широкий отклик в момент ее появления и остается до наших дней одной из самых популярных в русской живописи. Образ бушующей морской стихии волновал воображение многих русских поэтов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81355. Виконання рішення про обов’язок боржника вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення 23.5 KB
  ісля відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, який зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх учинення, державний виконавець відповідно до статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
81356. Порядок виконання рішення про поновлення на роботі 23.92 KB
  Закону виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно ч. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обовязків на підставі відповідного наказу органу який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником підприємства установи організації або уповноваженим ним органом фізичною особою фізичною особою підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого...
81357. Виконання рішення про відібрання дитини 22.11 KB
  Під час виконання рішень про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії з обовязковою участю особи якій дитина передається на виховання із залученням представників органів опіки і піклування а при потребі представників органів та установ освіти медичних працівників. У разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням про вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу...
81358. Особливості виконання рішення про виселення боржника 26.52 KB
  Щодо справ про виселення державний виконавець надає боржнику термін для добровільного виконання до 15 днів. Відсутність боржника повідомленого про день і час виселення не є перешкодою для виконання виконавчого документа. Якщо виконання здійснюється за відсутності осіб що виселяються то державний виконавець зобовязаний провести разом з описом майна його оцінку.
81359. Особливості виконання рішення про вселення стягувача 26.19 KB
  Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача в приміщення указане у виконавчому документі та його проживання перебування у ньому. Після одержання виконавчого документа про вселення стягувача державний виконавець установлює строк для добровільного його виконання боржником. У разі добровільного виконання рішення про вселення стягувач і боржник підписують акт який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа.
81360. Виконання рішення про заборону діяльності об’єднань громадян 24.42 KB
  Державний виконавець розпочинає виконання рішення про заборону діяльності обєднання громадян за заявою передбаченого законом легалізуючого органу на підставі виконавчого документа про примусовий розпуск даного обєднання громадян. Легалізуючий орган подає цю заяву до державної виконавчої служби після офіційного повідомлення в друкованих засобах масової інформації
81361. Оскарження дій (бездіяльності) державних виконавців та інших посадових осіб Державної виконавчої служби 29.8 KB
  В разі ж порушення прав та інтересів громадян законодавець надав можливість сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження два шляхи оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби: адміністративний до вищестоящої посадової особи та судовий до суду. Стаття 40 Конституції України встановлює основоположні засади адміністративного порядку оскарження дій бездіяльності державних виконавців та передбачає що всі мають право направляти індивідуальні та колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної...
81362. Особливості здійснення виконавчих дій відносно іноземних громадян, осіб без громадянства і іноземних організацій 21.8 KB
  Під час виконання рішень щодо іноземців осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб які відповідно проживають перебувають чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно яким володіють самостійно або разом з іншими особами застосовуються положення цього Закону...
81363. Визнання та виконання рішень іноземних судів і арбітражі 23.62 KB
  Закону порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів встановлюється відповідними міжнародними договорами України цим Законом та іншими законами України. Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду розглядається компетентним судом і після винесення ухвали про визнання та прийняття до виконання рішення іноземного суду на території України виписується виконавчий лист що і є основою для провадження виконавчих дій. Основою для виконання рішення іноземного арбітражу є наказ господарського суду та ухвала...