36186

Балконы, лоджии и эркеры

Доклад

Архитектура, проектирование и строительство

Устройство балконов лоджий и эркеров повышает комфортность жилых и общественных помещений и в то же время обогащает пластику фасадов зданий. Лоджии в отличие от балконов по боковым сторонам ограждены стенами и могут быть как встроенными в объем здания так и выносными. ОГРАЖДЕНИЯ БАЛКОНОВ Могут выполняться из различных материалов: непрозрачного стекла пластиков древесных материалов волнистой листовой стали на каркасе и т. КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ Конструктивное решение балконов зависит от схемы опирания балконной плиты консольное...

Русский

2013-09-21

23.87 KB

66 чел.

Балконы, лоджии и эркеры.

  1.  Устройство балконов, лоджий и эркеров повышает комфортность жилых и общественных помещений и в то же время обогащает пластику фасадов зданий.

БАЛКОНЫ И ЛОДЖИИ.

Это открытые поэтажные площадки в жилых и общественных зданиях, связывающие внутренние пространства эксплуатируемых помещений с внешней средой. При аварийных ситуациях они могут быть использованы для эвакуации людей.

  1.  Лоджии, в отличие от балконов, по боковым сторонам ограждены стенами, и могут быть, как встроенными в объем здания, так и выносными. Лоджии бывают освещены солнцем меньшее количество времени, чем балконы, а их устройство связано с увеличением площади наружных стен.
  2.  При проектировании необходимо обращать внимание на:
  3.  Зрительное восприятие с улицы
  4.  Степень защиты от ветра, дождя, солнца
  5.  Вид окрестностей, открывающийся с балкона или лоджии
  6.  Расположение относительно соседних домов
  7.  Связь с примыкающими комнатами квартиры
  8.  Балконы и лоджии должны иметь достаточные размеры, быть зрительно изолированными с улицы и защищенными от шума, ветра, дождя и перегрева солнечными лучами. Их местоположение должно быть спроектировано так, чтобы открывающийся с балкона или лоджии вид был максимально красивым.

ОГРАЖДЕНИЯ БАЛКОНОВ

Могут выполняться из различных материалов: непрозрачного стекла, пластиков, древесных материалов, волнистой листовой стали на каркасе и т.д.

КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ

Конструктивное решение балконов зависит от схемы опирания балконной плиты (консольное, балочное, угловое защемление).

 

 Конструктивные схемы установки балконов а КРУПНОПАНЕЛЬНЫХ ЗДАНИЯХ:

  1.  Защемление в конструкции наружной стены
  2.  Устройство консольной плиты перекрытия
  3.  Опирание на приставные железобетонные стойки
  4.  Опирание на наружную стену
  5.  Опирание на консоли внутренних стен или колонн в каркасных зданиях

  В ЗДАНИЯХ С КИРПИЧНЫМИ СТЕНАМИ:

Балконные плиты закрепляются в кладке стены и привариваются при помощи стальных анкеров к закладным деталям железобетонных перемычек и настилов перекрытий.

  В КАРКАСНЫХ ПАНЕЛЬНЫХ ЗДАНИЯХ:

Плиты балконов работают по балочной схеме, опираясь на консоли колонн, благодаря чему исключается передача нагрузки на наружные стены. При проектировании балконов и лоджий необходимо обеспечивать отвод воды от наружной стены.

КОНСТРУКТИВНЫЕ ТИПЫ БАЛКОНОВ:

приставные  пристроенные  навесные

ПРИСТАВНЫЕ – предназначена для проведения работ по реконструкции и реставрации объектов, а также для оборудования фасадов строящихся зданий. Боковые опоры несущего каркаса крепятся к фасаду здания, а лицевые стойки опираются на точечный фундамент. При таком способе монтажа нагрузка равномерно распределяется по всему фасаду, что позволяет оборудовать системами приставных балконов здания высотой до 100м. Приставные балконы могут быть любых конфигураций и размеров.

     17(2)

ПРИСТРОЕННЫЕ – крепятся к фасаду при помощи несущих консолей. При этом часть нагрузки приходится на лицевые металлические стойки, которые опираются на точечный фундамент, устроенный на площадке под балконами. Такая система устройства балконов экономически является наиболее выгодной.

НАВЕСНЫЕ – целесообразно использовать в тех случаях, когда под балконами отсутствует свободная площадь, например, над подъездами или парковочными площадками.

  ЭРКЕРЫ.

- часть комнаты, выступающая из плоскости стены, снабженная окном или несколькими окнами или остекленную по всему периметру

Erker – с немецкого – фонарь или выступ в стене.

  1.  Большая часть плановых схем эркеров имеет простые геометрические формы (полукруглую, треугольную, прямоугольную).
  2.  Эркеры увеличивают площадь помещений, улучшают их инсоляцию.
  3.  Каждый эркер имеет основание, воспринимающее усилия от полезной нагрузки пола и ограждений, и передающее их на систему основных несущих конструкций здания.
  4.  Эркеры могут конструироваться как с несущими стенами, так и с ненесущими.

Несущие стены эркеров устанавливают на самостоятельном фундаменте и проектируют аналогично конструкциям наружных стен здания. Несущие наружные стены эркеров опирают на специальные консольные плиты перекрытий, имеющих форму плана эркера и защемленных в стенах с перекрытиями здания.

  1.  Консольные плиты имеют опорные и контурные ребра. Нижние и верхние перекрытия эркеров, являющиеся элементами наружных ограждающих конструкций, утепляют.

 ОСТЕКЛЕНИЕ БАЛКОНОВ И ЛОДЖИЙ.

  1.  Для остекления балконов и лоджий могут применяться деревянные конструкции, ПВХ и алюминиевые профили.
  2.  Рассмотрим систему безрамного остекления, которая специально разработана и успешно применяется для балконов и лоджий.

СИСТЕМА БЕЗРАМНОГО ОСТЕКЛЕНИЯ:

- система представляет собой – сплошную стеклянную стену без рам и вертикальных стоек.

  1.  Отсутствуют импосты.
  2.  Балкон можно полностью открыть, сдвинув полотна стекол в сторону.
  3.  ВАЖНО учитывать: Сопротивляемость ветровым нагрузкам

 Акустический комфорт жильцов

 Безотказность и надежность в эксплуатации

  1.  Ветровые нагрузки воспринимает не само стекло, а место его крепления в профиле
  2.  Позволяют остеклять проем высотой до 3м

ДОСТОИНСТВА:

  1.  Отсутствие стоек, способность пропускать много света, эффективный внешний вид.
  2.  Возможность сдвинуть все створки в сторону и полностью раскрыть проем балкона.
  3.  Легкость мытья открывающихся вовнутрь створок.
  4.  Использование только безопасного закаленного стела.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...
33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.
33065. Натурфілософія 13.62 KB
  ntur природа філософія природи умоглядне тлумачення природи що розглядається в її цілісності що спирається на абстрактні поняття що виробляються в ході виникнення і розвитку філософії. фюсис природа або фюсиологами а перші філософські трактати як правило були присвячені дослідженню природи її пристрої трактати Про природу були написані і Фалесом і Гераклитом і Анаксимандром і Анаксименом і Парменидом. філософія ще не існувала окремо від пізнання природи а знання про природу окремо від філософії. У центрі уваги усієї...
33066. Філософія Сократа 15.29 KB
  Платон. Платон 427347 рр. Учень Сократа Платон у 397 р. Платон долає проблему що зафіксована Сократом завдяки створенню гіпотези про існування специфічних предметів відмінних від речей навколишнього світу.
33067. Філософія Середньовіччя, її особливості 19.96 KB
  Фома Аквінський спрямовує свої зусилля на розмежування суті того у що віримо і що знаємо. Фома описує Бога як першопричину і конечну мету сущого як âчисту формуâ âчисту актуальністьâ або буття. Фома називає таке буття субстанцією. У своїх працях Фома розділяє догмати віри на такі що осягаються розумом Бог існує Бог єдиний душа людини безсмертна і такі що розумом не можуть бути осягнені творення світу трійця першородний гріх тощо.