36437

Эстетическая привлекательность ландшафтов

Доклад

Туризм и рекреация

Современные подходы к оценке эстетической привлекательности ландшафтов. Объективистский подход предполагает выявление объективных критериев эстетической привлекательности кроющихся в физиономических характеристиках самого ландшафта субъективный же указывая на субъективную природу красоты исследует особенности ландшафтноэстетических предпочтений у разных групп людей.Объективистский подход к оценке эстетической привлекательности ландшафтов является в настоящее время наиболее признанным и распространенным. Также к его недостаткам...

Русский

2013-09-22

31 KB

8 чел.

Эстетическая привлекательность ландшафтов

Одно из малоизученных свойств ландшафтов – их способность удовлетворять духовно-эстетические по-требности людей. Известно, что разные ландшафты воспринимаются неодинаково, производя различное впечатление на наблюдателей – от чувства восторга или психологического комфорта до состояния угне-тения и страха.

Современные подходы к оценке эстетической привлекательности ландшафтов. Уже с 1960-х гг . формируются два основных подхода к исследованию феномена пространственного восприятия и эстети-ческой оценке ландшафтов: «объективистский» и «субъективистский». Объективистский подход предполагает выявление объективных критериев эстетической привлекательно-сти, кроющихся в физиономических характеристиках самого ландшафта, субъективный же, указывая на субъек-тивную природу красоты, исследует особенности ландшафтно-эстетических предпочтений у разных групп людей. Объективистский подход основан на предпо-ложении, что благодаря учету значимых для вос-приятия факторов эстетические ресурсы территории можно оценить объективно, привлекая структурно-информационный анализ. Обычно в разработках этой концепции используется компонентный подход, где каждый «значимый фактор» ландшафта (напри-мер, особенности рельефа, растительности, наличие определенных природных или социальных объектов и пр.) оценивается отдельно, обычно по балльной шкале. Затем при сложении полученных частных оце-нок по каждому показателю выводится интегральная оценка природно-территориального комплекса.*Объективистский подход к оценке эстетической привлекательности ландшафтов является в настоящее время наиболее признанным и распространенным. Основные его преимущества – логическая стройность методик, «измеряемость» оценочных показателей, возможность экстраполяции данных с обследованных ключевых территорий на обширные пространства и относительно простой механизм формализации резуль-татов исследований. Однако данный подход рассматри-вает оцениваемый пейзаж чаще всего как совокупность визуально значимых компонентов, а не как единый образ, отражающийся в сознании наблюдателя, что изначально неверно, учитывая закон эмерджентности систем. Также к его недостаткам относится недоучет психологических особенностей процесса восприятия при значительной вероятности того, что при определе-нии оценочных параметров исследователь будет руко-водствоваться не только выявленными объективными закономерностями эстетической привлекательности ландшафтов, но и собственными предпочтениями.

Менее распространен (особенно в России) субъективистский подход к эстетической оценке ландшаф-тов. Он опирается на положение, что пейзаж должен оцениваться как единое целое, а не совокупность отдельных частей. При этом исследователь ориенти-руется на относительно субъективное мнение людей об их впечатлениях касательно эстетической притяга-тельности того или иного пейзажа. В рамках субъек-тивистского подхода к оценке эстетических ресурсов выделяются два направления.

1. В первом используются экспертные методы, когда к оцениванию красоты пейзажей привлекаются специалисты, чья профессио-нальная деятельность в той или иной степени связана с изучением и использованием природно-ресурсного потенциала: географы, биологи и пр. Однако существует мнение, что, даже пройдя спе-циальную подготовку и имея значительный опыт, экс-перты все же остаются людьми со своими взглядами, вкусами, предпочтениями, которые далеко не всегда разделяются большинством людей.

2. второе направление субъекти-вистского подхода, основанное на опросно-анкетных методах, цель которых выявить пейзажные предпочте-ния главных пользователей эстетических ресурсов –рекреантов, местных жителей и т.д. Проводится ин-тервьюирование или анкетирование респондентов на предмет их отношения к тому или иному пейзажу. Роль исследователя сводится лишь к фиксированию оценок респондентов и их дальнейшему обобщению. Для таких массовых опросов обычно выбирают статисти-чески достоверные группы – не менее 50–60 человек, причем, как правило, с учетом их этнокультурной, со-циальной, профессиональной принадлежности, уров-ня образования, возраста и т.д


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80951. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні 36.25 KB
  Програма шкільних курсів історії. У програмі шкільних курсів історії закладено такі пріоритети. Вивчення історії України. Вивчення історії ХХ століття.
80952. Необхідність використання художньої літератури в навчанні історії України 35.92 KB
  Твори художньої літератури рекомендуються у всіх шкільних підручниках з кожного курсу історії художня література є для учнів одним з важливих джерел для ознайомлення з історичним минулим і одним з ефективних засобів їх морального і естетичного виховання. Чому слід використовувати художні твори Тому що Художній образ як правило відрізняється влучністю і переконливістю. Літературні памятники Звичайно це твори створені в ту епоху яку ми вивчаємо тобто твори написані сучасниками описуваних явищ і подій. Твори цієї групи є документами...
80953. Основні компоненти змісту історичної освіти 33.66 KB
  Зміст освіти його основні компоненти: Зміст шкільної історичної освіти один із компонентів процесу навчання історії певна система історичної інформації яка засвоюється у вигляді історичних знань умінь і навичок в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності досвід творчої пізнавальної діяльності у розв\'язанні проблем що вирішувались людством у минулому. Лернером 1 досвід пізнавальної діяльності що відображений у знаннях про природу суспільство техніку мислення і способи діяльності...
80954. План вивчення теми: «Українські землі наприкінці ХУІІ— у першій половині ХУІІІ ст.» (8 клас) 36.43 KB
  Першою темою Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII ст. Метою цього уроку характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII на початку XVIIІ ст.№2 Правобережна Україна наприкінці XVII на початку XVIII ст.
80956. Теоретичний матеріал в історичних курсах 34.9 KB
  Пояснюючий виклад історичних даних теоретичного характеру орієнтує учнів на репродуктивний спосіб роботи на просте відтворення їх з допомогою прийомів якими при викладенні користувався вчитель. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.
80957. Проведення тематичного оцінювання знань учнів з історії України 35.46 KB
  Тема на вибір студента Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знаньумінь і навичок. При цьому оцінювані доцільно використовувати такі форми оцінюванняякі не вимагають від пятикласників довгих розгорнутих відповідей. Тематичне оцінювання розглядають як підсумкову роботу кожного учня.
80958. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу 35.82 KB
  Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень обєкта, що пізнається. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках