36647

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Конспект

Информатика, кибернетика и программирование

команда POINT точка команда XLINE конструкційна пряма команда LINE відрізок команда ARC дуга команда PLINE полілінія команда MLINE млінія команда CIRCLE коло команда ELLIPS еліпс команда POLYGON багатокутник команда RECTANG прямокутник команда SPLINE сплайн команда ВHATCH штриховка замкненого контуру команда MTEXT мультитекст. команда _END OF кінцева крапка команда _MID OF середина команда _INT OF перетин команда _APPINT OF уявний перетин команда _CEN OF...

Украинкский

2013-09-23

320.5 KB

15 чел.

PAGE  18

КПМ

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Проектування не є принципово новим видом людської діяльності. Творчі відкриття винахідника чи науковця, створення архітектурних споруд чи художніх творів — це прояв творчості і водночас проектування в певній галузі людської діяльності. Будівництво єгипетських пірамід, зведення Великої Китайської стіни — це ті проекти, що свого часу були не менш значущими, ніж сучасний проект автомобіля без двигуна внутрішнього згоряння.

Проектування як особливий вид діяльності формується на початку ХХ століття і пов’язане насамперед з діяльністю креслярів, необхідністю особливо точного перенесення задуму інженера чи винахідника у вигляді графічного зображення для передавання його виконавцям на виробництві. Однак поступово таку діяльність пов’язують з науково-технічними розрахунками на кресленнях основних параметрів майбутньої технічної системи, її попереднім дослідженням.

Проект (від лат. proect — «кинутий уперед задум») — це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план створення матеріального об’єкта, предмета, різного роду теоретичних продуктів. Проект неможливо створити й реалізувати без творчої діяльності.

Діяльність, під час якої обґрунтовується й розробляється проект, називається проектуванням. Воно спрямоване на здобуття певного результату в заданий проміжок часу і може бути реалізоване за наявності певних ресурсів (матеріальних, людських, фінансових, комп’ютерних).

Нині методика створення й відповідні етапи проектування в умовах серійного виробництва зазнають значного впливу з боку зарубіжного досвіду дизайнерських розробок. Наприклад, у всьому світі дизайнери дедалі більше використовують інформаційні технології на стадії формотворення виробу, яке зазвичай було обмежене лише традиційним креслярським способом. Так, ще зовсім недавно можливість перенесення креслення з паперу на екран комп’ютера порівнювалась із новим відкриттям у проектуванні. Наступним кроком стала поява технології 3D, або проектування об’єкта у тривимірному просторі.

Вже сьогодні світові технології виробничого проектування вступають у нову фазу — так зване цифрове моделювання, коли об’єкт на екрані комп’ютера не лише зображується, а й віртуально функціонує, як це має відбуватись у реальному житті.


1 САПР – СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

 САПР: система автоматизації проектних робіт (англ. CAD: Computer-Aided Design) – це програмний пакет, призначений для проектування (розробки) об'єктів виробництва (або будівництва), а також оформлення конструкторської  документації.

1.1 Історія, сучасний стан, перспективи розвитку САПР

50-і роки – теоретичні дослідження можливості рішення електротехнічних та конструкторських задач на ЕОМ.

60-і роки – розробка методів, алгоритмів, програм для розв’язку окремих задач на різних етапах проектування.

70-і роки – розроблені перші САПР та отримані окремі результати, які показали, що галузь проектування піддається комп’ютеризації.

80-і роки – з’явились масові системи та базові програмні продукти для них. Виявляється тенденція до інтегрування САПР, АСУТП, АСУКП.

90-і роки – усвідомлено багато реальних задач практики, виправлені допущені помилки і САПР почали реально демонструвати свою ефективність у високо технологічних виробництвах, з’явилася необхідність у колективному використанні інформації.

Проблеми розвитку САПР:

  •  необхідність наявності потужної та різноманітної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення;
  •  необхідність правильної організації діяльності крупних колективів, різних спеціалістів та їх навченості;
  •  значний час та об’єм наукових досліджень для розробки методів моделювання та аналізу;
  •  необхідність змін у системі освіт.

Причини розшарування класів САПР:

  •  точність проектування не потрібна усім проектувальникам; їх користувачі – професіонали.
  •  автоматизація для підприємств різного розміру повинна бути різною.
  •  різна вартість програмного забезпечення САПР.

Класифікація САПР на світовому ринку

1. Системи «найлегшої ваги» — служать для виконання простих двомірних креслень без можливостей складного геометричного моделювання. Використовуються, як правило, для створення нарисів, ескізів, презентаційної графіки, деталеровки (IsiCAD, CADKey, Visual CADD).

2. Системи «легкої ваги»  служать для виконання практично всіх робіт з двомірними кресленнями та мають обмежений набір функцій з тривимірного моделювання. Використовуються для створення креслень окремих деталей (AutoCad LT, Imagineer Technical).

3. САПР «середньої ваги». За можливостями повністю охоплюють САПР «легкої ваги» + дозволяють працювати зі збірками, даючи широкий набір функцій з тривимірного моделювання (Autodesk Mechanical Desktop, Solid Edge, T-Flex CAD, Solid Work).

4. САПР «тяжкої ваги». Застосовуються для рішення найбільш трудомістких задач: побудови великих збірок, моделювання поведінки складних механічних систем у реальному масштабі часу, оптимізуючих розрахунків з візуалізацією результатів, розрахунків температурних полів та теплообміну, підготовки керуючої інформації для верстатів ЧПУ (CATIA, Pro/Ingeneer, Unigraphics, Euclid, Inventor).

За можливостями САПР розрізняються на:

  •  інженерні;
  •  спеціалізовані;
  •  універсальні;
  •  унікальні;
  •  комплексні.

Інженерні САПР представляють собою комплекс апаратних та програмних засобів для вирішення однієї вузької проектної задачі, яку можна розглянути окремо.

Спеціалізовані САПР створюються для конкретних виробів та окремих видів робіт, використовуються у масовому виробництві, базуються на різноманітних засобах обчислювальної техніки, пристосовуються до технологічного обладнання для контролю та виготовлення.

Універсальні САПР створюються для проектування широкого класу об’єктів, розрізняють два типи:

  •  які мають можливість налагоджуватись за рядом характеристик;
  •  які мають «жорстку» структуру, розраховану на визначені характеристики виробів, що проектуються.

Унікальні САПР створюються для проектування об’єктів найвищої складності, виконують задачу забезпечення встановлених термінів створення та якості проекту.

Комплексні САПР — системи для проектування виробів високої функціональної та технологічної складності, у яких значна увага приділяється моделям фізичних процесів, що відбуваються у виробі та бути суміжним з технологічним обладнанням.


2 СИСТЕМА AUTOCAD

AutoCAD — система автоматизованого проектування і розробки конструкторської документації, що широко використовується у всьому світі і є базовою системою в конструкторських і дизайнерських організаціях України та країн СНГ.

Розробником є компанія Autodesk — один з провідних виробників програмного забезпечення для дизайнерів і конструкторів.

AutoCAD з'явився в 1982 році і був однією з перших САПР, розроблених для ПК. Швидко завоював популярність серед проектувальників, інженерів і конструкторів різних галузей промисловості завдяки демократичним цінам.

Система AutoCAD пропонує найдосконаліші засоби для виконання креслень, а також зручні інструменти тривимірного моделювання. Це потужна платформа для побудови САПР різного рівня складності.

Система AutoCAD — це універсальна графічна система автоматизації креслярсько-графічних робіт, в основу структури якої покладений принцип відкритої архітектури, що дозволяє адаптувати і розвивати багато функцій AutoCAD щодо конкретних задач і вимог.

AutoCAD може використовуватися для рішення широкого кола задач:

  •  креслення;
  •  конструювання;
  •  дизайнерських робіт;
  •  створення мульт і слайд фільмів.

Можливості та переваги AutoCAD:

  1.  прискорює щоденну роботу зі створення креслень,
    1.  підвищує швидкість і точність їх виконання.
    2.  забезпечує легке та інтуїтивно зрозуміле створення і редагування твердих тіл і поверхонь.
    3.  легко та швидко створює на основі моделі розрізи та проекції,
    4.  дозволяє ефективно формувати комплекти креслень і керувати ними (групувати їх по розділах проекту та іншим логічним категоріям, створювати переліки листів, керувати видами креслень, архівувати комплекти проектної документації та організовувати спільну роботу фахівців).
    5.  засоби візуалізації (такі як анімація і реалістичне тонування) допомагають виявити будь-які вади на ранніх етапах проектування, а значить до того, як вони зможуть спричинити серйозні проблеми.
    6.  використовуваний в AutoCAD формат DWG є стандартом серед проектувальників різних галузей промисловості, крім того, є можливості експорту і імпорту інших поширених файлових форматів, таких як pdf, що дозволяє ефективно організувати обмін даними між фахівцями.

Графічні редактори AutoCad забезпечують:

  •  інструменти ручного креслення — графічні примітиви;
  •  команди їхнього редагування;
  •  команди установки властивостей примітива;
  •  вибір формату листа і масштабу креслення;
  •  нанесення розмірів у напівавтоматичному й автоматичному режимах;
  •  засоби керування зображенням на екрані;
  •  можливість об'єднання графічного об'єкта в єдиний блок, що зберігається під визначеним ім'ям і вставляється в креслення;
  •  можливість створення зображення окремих елементів креслення чи окремих деталей зборки в різних шарах;
  •  настроювання системи на будь-яку предметну область (настроювання панелей інструментів і панелей меню, створення нових типів ліній і зразків штрихування, створення нових меню, опис у параметричній формі об'єктів, що часто зустрічаються);
  •  моделювання 3D-об'єктів і надання їм фотографічної реальності;
  •  можливість експорту креслення в Internet.

Програма постійно розвивається, серед можливостей, що з'явилися в 2009 році, можна назвати параметричні взаємозв'язки між об'єктами, створення і редагування об'єктів довільної форми і т. д.

AutoCAD використовується у  дизайні, архітектурі, машинобудуванні і виробництві; вміння працювати в системі AutoCAD стає обов'язковим навиком як і необхідність володіння комп'ютером. AutoCAD стає просто незамінним при проектуванні та підготовці конструкторської документації.

Спеціалізовані програми на основі AutoCAD:

AutoCAD Architecture — версія, орієнтована на архітекторів і містить спеціальні додаткові інструменти для архітектурного проектування і креслення, а також засоби випуску будівельної документації.

AutoCAD Electrical розроблений для проектувальників електричних систем управління і відрізняється високим рівнем автоматизації стандартних завдань і наявністю великих бібліотек умовних позначень.

AutoCAD Mechanical — продукт для промислового виробництва. Він допомагає прискорити процес проектування, дозволяючи в той же час використовувати досвід та проекти, накопичені при роботі в AutoCAD. Має у своєму складі бібліотеки ГОСТ, стандартних деталей і функції автоматизації типових завдань.

AutoCAD Civil 3D — рішення для проектування об'єктів інфраструктури, призначене для землевпорядників, проектувальників генплану і проектувальників лінійних споруд. Крім основних можливостей AutoCAD Civil 3D може виконувати такі види робіт, як геопросторовий аналіз для вибору відповідної будмайданчика, аналіз зливових стоків для забезпечення дотримання екологічних норм, складання кошторису і динамічний розрахунок обсягів земляних робіт.

AutoCAD MEP орієнтований на проектування інженерних систем об'єктів цивільного будівництва: систем сантехніки і каналізації, опалення та вентиляції, електрики та пожежної безпеки. Реалізована побудова тривимірної параметричної моделі, отримання креслень і специфікацій на її основі.

AutoCAD Inventor Suite — основа технології цифрових прототипів Autodesk - дозволяє вийти за звичні рамки 3D моделювання і розробляти цифрові прототипи майбутніх виробів. Ця технологія допомагає створювати точні 3D моделі деталей та виробів і всебічно вивчати їх реальну поведінку ще до виготовлення дослідних зразків, що дозволяє скоротити витрати на проектування і виробництво


ОСНОВИ ІНТЕРФЕЙСУ AUTOCAD. РОБОЧИЙ СТІЛ КОРИСТУВАЧА

  1.  Системне меню;
  2.  Стандартна панель інструментів;
  3.  Рядок властивостей об'єктів;
  4.  Панелі інструментів;
  5.  Робоча графічна зона;
  6.  Командний рядок;
  7.  Рядок стану.

Рисунок 1 – Структура робочого екрану САПР AutoCAD

Робоча графічна зона — область, у якій виконується креслення і яка містить у лівому нижньому куті піктограму системи координат користувача.

Системне меню та панелі інструментів забезпечують створення, редагування зображення і роботу з ним. Бувають плаваючі (float) та закріплені (dock).

Командний рядок призначений для вводу команд та ведення діалогу з системою (вводити команду можливо тільки при наявності запрошення <<Command:>>). Відображує реакцію системи на різні команди.

Системне меню AutoCAD:

Grips Cursor Menu (контекстне меню ручок)

File – призначене для відкриття, збереження, друку, експорту у інші формати креслення, а також виходу з системи

Edit – меню редагування частин креслення в робочій зоні

View (вид) – меню управління екраном, переключення режимів простору листа та моделі, встановлення «точки зору», тонування, фарбування, видалення невидимих ліній, управління параметрами дісплея, а також встановлення необхідних панелей інструментів

Insert – меню команд вставки блоків та об’єктів з інших додатків

Format – меню встановлення границь креслення та одиниць вимірювання, управління стилем текста, розміром, робота з шарами, кольором, типом та товщиною ліній

Tools – меню засобів управління системою, встановленням параметрів креслень, прив’язок та системою координат користувача

Draw – меню команд малювання графічних примітивів;

Modify – меню редагування графічних об’єктів;

Express – бонусні інструменти швидких побудов

Window – стандартне window — меню управління та сортування відкритих файлів

Help – потужна система гіпертекстових підказок.

Після вибору пункта меню система реагує наступним чином:

  •  виводить на екран підменю якщо справа
  •  відкриває діалогове вікно якщо є ...
  •  виконує команду

Панелі інструментів. Існує більш 20 панелей інструментів. Користувач може викликати необхідні панелі, сховувати їх, модифікувати та створювати нові. Діалогове вікно завантаження панелі інструментів знаходиться в системному меню View-Toolbars.

Діалогові вікна містять інформацію про команди та їх опції, при виконанні якої-небудь операції. Для вводу даних в діалогові вікна передбачені наступні елементи управління:

  •  перемикачі – дозволяють вибирати один з декількох взаємовиключних параметрів  (      );
  •  прапорці – дозволяють ввімкнути та вимкнути параметри, які не виключають один одного ( );
  •  командні кнопки – дозволяють виконати ту або іншу дію;
  •  лічильники – дозволяють змінювати числові значення параметрів;
  •  закладки – дозволяють вибирати більш конкретні діалогові вікна, з яких складається загальне вікно;
  •  списки, що розкриваються – призначені для вибору наведених в них параметрів;
  •  текстові поля – дозволяють вводити текстові рядки;
  •  списки – сукупність параметрів, які користувач може вибрати. Відрізняються від списків, що розкриваються тим, що вони завжди відкриті;
  •  вікна перегляду – призначені для відображення поточного тексту.

Налаштування робочого середовища AutoCAD

Перед початком роботи необхідно настроїти робочу середу ACAD, тобто задати розміри робочого поля креслення, одиниці виміру, встановити систему координат. При виборі другого пункту вікна настройки, Ви можете створити нове креслення з параметрами, які ACAD встановлює по замовчанню. При виборі третього пункту вікна ви можете використовувати готові шаблони із списку всіх доступних шаблонів. У шаблоні можна знайти інформацію про розмір робочого поля, одиниці виміру, а також стандартні фрагменти, наприклад рамка та основний надпис. Для створення шаблону необхідно підготувати файл креслення з бажаними установками та фрагментами та зберегти його в папці Template з розширенням *.dwt. При виборі четвертого пункту у вас є можливість виконати швидке або детальне налагоджування. Швидке налагоджування (Quick Setup) проходить у 2 етапи. Спочатку встановлюється 1 з 5 систем лінійних одиниць:

  •  decimal (десяткові);
  •  engineering (технічні);
  •  architectural (архітектурні);
  •  fractional (дрібні);
  •  scientific (наукові).

Далі необхідно встановити за допомогою лічильників межі робочого поля креслення А4 (210х297).

Детальне налагоджування (Advanced Setup) складається з 5 етапів та дозволяє встановити:

  •  тип одиниць виміру лінійних величин та їх точність (decimal, engineering, architectural, fractional, scientific)
  •  формати представлення кутових величин та їх точність (десяткові градуси, гради /хвил /сек, гради, радіани, геодезичні)
  •  базу для відліку кутових величин (схід, північ, захід, південь та ін.)
  •  напрям відліку кутових величин (проти та по годинниковій стрілці)
  •  межі робочого поля креслення.

Зміна параметрів робочого середовища AutoCAD

Виконується за допомогою діалогового вікна Options, яке викликається за допомогою аналогічної команди або шляхом вибору з пункту Tools системного меню. В цьому діалоговому вікні можна змінювати параметри середи AutoCAD, які впливають на конфігурацію інтерфейсу та умови рисування:

  •  колір;
  •  шрифти;
  •  текст на моніторі;
  •  драйвер дигитайзера;
  •  тип пристрою вводу;
  •  розміщення тимчасових файлів;
  •  завантаження зовнішніх посилань за вимогою;
  •  розміщення файлів підтримки та меню.

Це вікно має наступні основні закладки:

  •  Files – забезпечує доступ до директорій AutoCAD; дозволяє задати ім’я файла для автоматичного збереження файла креслення; вибрати файл з меню; задати розміщення тимчасових файлів.
  •  Open & Save – дозволяє задати автоматичне збереження файлу, а також ввімкнути звуковий сигнал, який супроводжує невірну команду або дію.
  •  Display – дозволяє змінювати колір графічної області, графічного курсору, фон текстового вікна, тексту в графічній області; змінювати шрифти, які використовуються в графічному та текстовому вікнах.

Рядок стану – у ньому відображаються координати курсору і кнопки вмикання і вимикання режиму креслення:

SNAP (крок) прив’язка координат до вузлів „невидимої сітки” по якій переміщується курсор;

  •  GRID (сітка прив’язка координат до ортогональної сітки, яка може бути видимою на екрані);
  •  ORTHO (режим ортогональності) режим для малювання ліній паралельних вісям координат;
  •  POLAR (полярна система координат);
  •  OSNAP (об’єктні прив’язки) прив’язка координат до різних точок вже створених об’єктів;
  •  OTRACK (відстеження об’єктних прив’язок);
  •  LWT (дозволяє приховувати або показувати товщину лінії);
  •  PAPER/MODEL (переключає з простору моделі в простір листа).

Регулювати характеристики прив’язок можна в діалоговому вікні Drafting Settings (параметри прив’язки), яке має наступні закладки:

  •  Snap & Grid – для встановлення параметрів курсору та сітки;
  •  Object Snap – для встановлення параметрів об’єктної прив’язки.;

Введення координат:

Ввід координат в AutoCAD може відбуватися двома способами:

  •  безпосередньо з клавіатури шляхом завдання чисельних значень;
  •  з використанням маркера (або курсору).

Вмикати/вимикати відображення координат у рядку можна за допомогою клавіші F6 або Ctrl+D. Системна змінна AutoCAD, яка носить назву COORDS, керує відображенням координат у рядку стану. Значення 0 – статичне відображення;  1 – динамічне відображення;  2 – у вигляді відстань < кут.

Ввід координат можливий у вигляді абсолютних та відносних.

Ввід абсолютних координат відбувається у двох формах:

  •  прямокутних (декартових) координатах;
  •  полярних координатах (r<A), де r – радіус, а A – кут у градусах проти годинникової стрілки.

Відносні координати задають зсув від останньої введеної точки. Їх ввід відбувається аналогічно вводу абсолютних координат, але перед ними ставиться знак @.

Система координат користувача. За замовчанням в AutoCAD використовується світова система координат WCS – World Coordinate System. Для зручності роботи, користувач може визначати свою систему координат UCS – User Coordinate System, яку можна зсунути відносно світової та повернути під будь – яким кутом.

Рядок властивостей об’єктів.

  1.  Make Objects Layer Current (зробити шар об’єкту поточним) – установка поточного шару у відповідності із шаром вибраного примітиву;
  2.  Layers (шари) – виклик діалогового вікна Layers Properties Manager (майстер налагоджування шарів) може виконуватися також шляхом виклику цього вікна з меню Format – Layers;
  3.  Layer Control (управління шаром) – список, що розкривається. Містить набір піктограм управління властивостями шару, ім’я шару, його відображення:
    •   вмикнути/вимикнути;
    •   заморожений/разморожений. Заморозити – це аналогічно параметру видимості, але відрізняється тим, що крім відключення видимості відключається генерація (перерисовка) примітивів, що збільшує швидкість роботи команд Zoom та Pan.
    •   заблокувати/розблокувати. Блокування означає що примітиви залишаються видимими, але їх заборонено редагувати;
    •   параметр, який зв’язаний з вибором стилю друку креслення в залежності від кольору примітива, а також з ввімкненням або вимкненням зображення на даному шарі при друкуванні креслення;
    •   колір даного шару;
  4.  Color Control (керування кольором) – розкривається список визначення кольору;
  5.  Line type Control (вибір типа лінії) створює список типів ліній у вікні Select line type. Дозволяє викликати діалогове вікно Line type manager (майстер типів ліній) для завантаження нових типів ліній;
  6.  Line weight Control (вибір товщини лінії) – розкривається список установки поточної товщини лінії примітива. Для настройки іншої товщини лінії можна використати діалогове вікно Line weight +Settings (встановлення товщини лінії).

Для редагування властивостей об’єктів спочатку необхідно їх виділити, потім викликати за допомогою правої кнопки контекстне меню, з якого вибрати Properties.


Основні команди для створення примітивів  знаходяться в меню
Draw (Рисування), або на інструментальній панелі Draw (Рисування).

- команда POINT (точка),

- команда XLINE (конструкційна пряма),

- команда LINE (відрізок),

- команда ARC (дуга),

- команда PLINE (полілінія),

- команда MLINE (м-лінія),

- команда CIRCLE (коло)

- команда ELLIPS (еліпс),

- команда POLYGON (багатокутник),

- команда RECTANG (прямокутник),

- команда SPLINE (сплайн),

- команда ВHATCH (штриховка замкненого контуру),

- команда MTEXT (мультитекст).

Для забезпечення точності креслення при створенні складних об’єктів з примітивів використовуються прив’язки - панель Object Snap (Захват об’єкта).

- команда _END OF (кінцева крапка),

- команда _MID OF (середина),

- команда _INT OF (перетин)

- команда _APPINT OF (уявний перетин),

- команда _CEN OF (центр),

- команда _QUA OF (квадрант),

- команда _TAN TO (дотик),

- команда _PER TO (нормаль),

- команда _NOD OF (вузол),

- команда _NEA TO (найближча точка).

В процесі створення зображення виникає необхідність його редагування.

Якщо зображення має декілька однакових за розмірами або формою елементів, то для зручності роботи можна викреслити один елемент, а інші створювати за допомогою копіювання, переносу, подоби, дзеркального відображення, обертання та ін.

Часто при створенні креслень використовуються конструкційні (необмежені) лінії, частину яких потім треба видалити. Для цього можна використовувати команди обрізки, витягування, видалення.

Ці та інші команди використовуються для редагування помилок креслення, оптимізації його вигляду.

Нижче наведені основні команди для редагування зображення. Ці команди знаходяться в меню Modify (Модифікувати), або на інструментальних панелях Modify, Modify-2, (Модифікувати, Модифікувати-2).

  - команда EXPLODE (руйнування блока);

- команда ERASE (знищити);

- команда MOVE (перенести);

- команда COPY (копіювати);

- команда ROTATE (обертання);

- команда SCALE (масштаб);

- команда MIRROR (дзеркальне відображення);

- команда OFFSET (подоба);

- команда ARRAY (масив);

- команда STRETCH (розтяг);

- команда BREAK (розрив);

- команда TRIM (обрізати);

- команда EXTEND (подовжити);

- команда LENGTHEN (витягнути);

- команда FILLET (скругління);

- команда CHAMFER (фаска);

- команда EDIT (редагування полілінії);

- команда MLEDIT (редагування мультілінії);

- команда SRLINEDIT (редагування сплайну).


Команди оформлення креслення

ШТРИХОВКА

Характеризується двома властивостями:

  •  є блоком;
  •  буває асоціативна та неасоціативна. Асоціативна має зв’язок з межами об’єкту та змінюється зі зміною цих меж. Команда Hatch, яка була вибрана з панелі інструментів (BHatch) створює асоційовану та неасоційовану штриховки; вона виводить на екран діалогове вікно штриховки по контуру Boundary hatch – це вікно дозволяє автоматично визначати контур штриховки, дає можливість попереднього перегляду штриховки, дозволяє виконати підгонку штриховки без виходу з команди.

Штрихова виконується як прямим зазначенням області, так і шляхом вибору об’єктів.

Діалогове вікно Boundary hatch дозволяє виконати наступне:

  •  Type (тип зразка) – дозволяє обирати стандартний (Predefined) або тип користувача (User define);
  •  Patter (зразок) – дозволяє вибрати потрібний зразок штриховки;
  •  Scale (масштаб), Angle(кут) – завдання розтягування/стискування та нахил штриховки;
  •  Attributes – дозволяє вибирати асоціативну або неасоціативну штриховку;
  •  Pick Point (зазначення точок) – для автоматичної побудови контуру штриховки;
  •  Select Objects – для вибору об’єктів штриховки стандартним способом.

Для редагування штриховки необхідно виділити область, визвати контекстне меню та вибрати Properties – Hatch – Boundary Hatch, також можна використати команду Hatchedit.

БЛОК

Блок може мати будь – яку кількість примітивів, які створенні в різних шарах з різними типами та кольором ліній, а AutoCAD сприймає його як один графічний примітив.

  •  BMAKE (створює блок) – визначає блок „на ходу” без видалення об’єктів з креслення;
  •  BLOCK – визначає блок „на ходу” у командному рядку та записані об’єкти видаляються з екрану. Ці команди задають блоки, які доступні тільки в поточному кресленні;
  •  WBLOCK – створює блок, який може бути використаним у інших кресленнях.

В результаті застосування цієї команди з’являється діалогове вікно, яке має назву Block Definition (опис блоку), яке призначене для організації блоку.

Block Definition:

  •  Select Objects – дозволяє вибирати об’єкти, з яких формується блок;
  •  Pick Point (вибір точки) – дає можливість зазначити на базову точку блока, яка при вставці блока в креслення сполучається з вказаною на екрані точкою;
  •  Objects – дозволяє задати три режими відображення початкових об’єктів після створення блоку:
  •  Retain – збереження зображення початкових об’єктів на екрані, але без об’єднання їх в блок;
  •  Convert to Block - збереження зображення початкових об’єктів на екрані та об’єднання їх в блок;
  •  Delete – видалення зображення початкових об’єктів з екрану.

Для вставки блока в креслення використовується команда Insert, яка дозволяє вибрати ім’я блока, встановити координати точки вставки, масштаб по вісям координат та кут повороту блоку.

Можна підірвати блок як при вставці, так і після вставки, використавши команду Explode. Для вставки блока з бібліотеки можна використати кнопку Browse.

Оскільки при вставці ім’я блоку збереглося, то можна далі викликати його прямо з поточного креслення. Якщо блоки, вставлені в креслення, не будуть більше використовуватися, то їх треба видалити, оскільки вона збільшують розмір файлу креслення. Це можна зробити наступним чином: File – Drawing Utilities – Purge – Block – ім’я блоку.

ТЕКСТ

Для створення тексту можна використовувати наступні команди:

TEXT – додає до креслення один рядок тексту;

MTEXT – багаторядковий текст або параграф; для MTEXT вводиться прямокутна рамка та викликається діалогове вікно Multiline text editor, яке має 4 закладки:

  •  Character – дозволяє задавати шрифт, висоту та формат символів, а також додавати до креслення спеціальні символи тексту;
  •  Properties – дозволяє вибирати або задавати текстовий стиль, ширину параграфу, поворот тексту та його вирівнювання;
  •  Line Spacing – задає відстань між рядками тексту;
  •  Find/Replace – шукає та заміняє текст.

Створення нового текстового стилю є більш переважним, оскільки при завантаженні системи по замовчанню встановлюється стиль тексту Standart (шрифт .txt), а для надпису на кресленні краще використовувати шрифт ISOPEUR (ГОСТ 2.304-68). Для створення нового текстового стилю необхідно зробити наступне: Format – Text style – діалогове вікно для створення нового стилю.

РОЗМІРИ

AutoCAD передбачає різні команди нанесення розмірів (лінійні, кутові, діаметральні, радіальні, ординатні), простановку ланцюгів розмірів та розміри від базової лінії.

Для простановки розмірів використовується меню, що випадає, або панель інструментів Dimention. Команди постановки розмірів діляться на команди креслення розмірів, стилі розмірів, їх редагування, утиліти.

Основні команди створення розмірів:

  •  Linear dimention (лінійні розміри) – створюють горизонтальні, вертикальні та нахилені стилі;
  •  Aligned dimention (паралельний розмір) – наносить лінійний розмір з розмірною лінією паралельною вказаним початковим точкам виносних ліній;
  •  Baseline dimention (базовий розмір) – проставляє розмір від вибраної бази;
  •  Angular dimention (кутовий розмір) – виконує розстановку розміру за кутом;
  •  Diameter dimention – будує діаметр дуги або кола;
  •  Radius dimention – будує радіус дуги або кола;
  •  Center dimention – креслить маркер центру або лінію вісі дуги або кола;
  •  Ordinate dimention (розмір за ординатою) – показує поточну координату по y.
  •  LEADER (виноска) – будує виносну лінію.

Для автоматизування нанесення розмірів в AutoCAD2000 є новий інструмент Quick Dimention. Для редагування розмірів застосовуються наступні команди:

  •  Edit dimention – зміна тексту та куту нахилу виносних ліній;
  •  Linear dimention text editor – керує положенням та орієнтацією тексту;
  •  Dimention Update (відновлення розмірів) – завдає нове значення змінних розміру;
  •  Tolerance (допуск) – виклик вікно Geometric tolerance, де можна задати допуски форми та розміщення.

Редагування розміру можна виконати за допомогою ручок або за допомогою контекстного меню швидкого редагування. Для зміни стилю розмірів необхідно використати інструмент Dimention Style – Dimention Style Manager. В цьому вікні можна виконати редагування, створення та керування різними розмірними стилями.

  •  Lines and Arrows – встановлює параметри виносних та розмірних ліній та стрілок;
  •  Text – встановлює параметри розмірного тексту: стиль, висота та розміщення;
  •  Fit – опції для управління способом розміщення тексту, якщо він не вміщується між виносними лініями та способом розміщення розмірної лінії;
  •  Primary Units – управління встановленням формату одиниць, округленням розміру та масштабом.

Одним з важливих елементів при створенні креслень є простановка розмірів. Для цього використовуються спеціальні команди. Ці команди знаходяться в меню Dimension (Розмірність), або на інструментальній панелі Dimension (Розмірність).

- команда DIMLINEAR (лінійний розмір) ,

- команда DIMALIGNED (паралельний розмір) ,

- команда DIMBASELINE (базовий розмір) ,

- команда DIMCONTINUE (розмірний ланцюг) ,

- команда DIMANGULAR (кутовий розмір) ,

- команда DIMDIAMETER (діаметр) ,

- команда DIMRADIUS (радіус) ,

- команда DIMCENTER (центровий розмір) ,

- команда DIMORDINATE (координата) ,

- команда LEADER (виноска) ,

- команда DDIM (стиль розмірів) ,

- команда DIMEDIT (редагування розмірів) ,

- команда DIMTEDIT (редагування тексту розміру) ,

- команда DIMOVERRIDE (оновлення величини).


Методика розробки креслення в AutoCAD

1 етап.

Створення свого шаблону або шаблонів. При цьому необхідно:

  •  задати межі креслення та одиниці виміру;
  •  створити шари, встановити для них тип, товщину та колір ліній;
  •  зробити налагоджування опцій для нанесення розмірів;
  •  створити текстовий стиль для надпису на кресленні;
  •  накреслити рамку та основний надпис (штамп);
  •  встановити режим виводу на екран координатної сітки.

2 етап.

Попереднє створення бібліотеки блоків із зображенням найбільш часто використовуємих умовних позначень та елементів.

3 етап.

Виконання креслення:

  •  осьові, додаткові та допоміжні лінії;
  •  обвідка деталі (основні лінії);
  •  штриховка та розміри;
  •  текстові надписи.

4 етап.

Вивід креслення на друк відбувається за допомогою команди Plot з меню File. Діалогове вікно Plot дозволяє вибрати друкуючи пристрої, а також встановити параметри креслення (масштаб, розміщення та орієнтація). В Plot area повинно стояти limits.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27329. Система образования и ее характеристика 23.22 KB
  Ведущую роль в области образования играют принципы государственной политики. Создавать условия для общедоступности образования приспособления системы образования к уровням и особенностям развития и подготовки обучающихся воспитанников. Носить демократический характер образования и допускать автономность обр.
27330. Целостный педагогический процесс 42.13 KB
  Раскрывая вторую характерную черту педагогического процесса усовершенствование он пишет: Усовершенствование же имеет три направления: 1 устранение препятствий с пути естественного развития сил отрицательная сторона; 2 прямое положительное содействие правильному развитию наличных способностей положительная сторона; 3 искоренение недостатков и насаждений ценных свойств усовершенствование в тесном смысле. Понятие структура и функции педагогического процесса Педагогическим процессом называется развивающиеся взаимодействие...
27331. Воспитательный процесс и его характеристика 17.82 KB
  Сложность воспитательного процесса Сложность воспитательного процесса состоит и в том что его результаты не так явственно ощутимы и не так быстро обнаруживают себя как например в процессе обучения. Одна из особенностей воспитательного процесса его непрерывность. Процесс воспитания комплексный что означает единство целей задач содержания форм и методов воспитательного процесса подчиненное идее целостности формирования личности.
27332. Концепция духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России 21.42 KB
  Принципы: Организация социально открытого пространства духовнонравственного развития и воспитания личности гражданина России нравственного уклада жизни обучающихся осуществляется на основе: нравственного примера педагога; социальнопедагогического партнёрства; индивидуальноличностного развития; интегративности программ духовнонравственного воспитания; социальной востребованности воспитания. Нравственность учителя моральные нормы которыми он руководствуется в своей профессиональной деятельности и жизни его отношение к своему...
27333. Воспитательная система школы. Составляющие воспитательной системы школы 21.29 KB
  Воспитательная система школы – это такой способ организации ее жизнедеятельности который предполагает упорядоченность дидактического и воспитательного процессов их взаимопроникновение в соответствии с принятой педагогической идеей совершенствование и изменение характера сложных связей между компонентами системы И. Ее компоненты: цели выраженные в исходной концепции то есть совокупность идей для реализации которых система создается;деятельность обеспечивающая ее реализацию; субъект деятельности ее организующий и в ней участвующий;...
27334. Дидактика как теория обучения (историко-педагогический аспект) 19.72 KB
  Дидактика – теория обучения часть педагогического изучения закономерностей процесса образования и обучения. Задачи дидактики: Установление целей и задач теории Анализ процесса обучения и открытие его закономерностей Обоснование принципов и правил обучения Определение содержания образования Конкретизация форм организации обучения Разъяснение методов и способов обучения Характеристика материальных средств с помощью которых выполняются задачи обучения. Дидактику он трактовал как теорию образования и обучения и как теорию воспитания.
27335. Развитие деятельностного подхода в обучении 22.97 KB
  Дьюи предлагал строить процесс обучения исходя из потребностей интересов и способностей ребенка. Целью обучения должно быть развитие общих и умственных способностей разнообразных умений детей. Структура процесса обучения выглядит так: ощущение трудности в процессе деятельности формулировка проблемы сути затруднения выдвижение и проверка гипотез по решению проблемы выводы и деятельность в соответствии с полученным знанием. Этапы процесса обучения воспроизводят исследовательское мышление научный поиск.
27336. Сущность процесса обучения 18.52 KB
  В этом и сказывается двусторонность процесса обучения: преподавание – деятельность учителя и учение – деятельность учеников предстающих в единстве при передаче последним социального опыта в форме содержания образования. Осуществляясь на разных уровнях процесс обучения носит цикличный характер и важнейшим главным показателем развития циклов учебного процесса являются ближайшие дидактические цели педагогического труда которые группируются вокруг двух основных целей: образовательная – чтобы все учащиеся приобрели определенную сумму знаний...