36649

Національна економіка та економічна безпека

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Сутність економічної безпеки національної економіки 2. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки 3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки 1. Сутність економічної безпеки національної економіки Економічна безпека визначається таким станом національної економіки за якого забезпечуються національні інтереси стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей суспільства держави.

Украинкский

2013-09-23

189.5 KB

11 чел.

Тема 19: Національна економіка та економічна безпека

1. Сутність економічної безпеки національної економіки

2. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки

3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки

1. Сутність економічної безпеки національної економіки

Економічна безпека визначається таким станом національної економіки, за якого забезпечуються національні інтереси, стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави.

Основними завданнями економічної безпеки є забезпечення пропорційного та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, підвищення якості життя населення, підтримання стійкості національної валюти тощо.

Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формування та обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і механізмів вирішення економічних проблем.

В основу науки про економічну безпеку національної економіки покладена теорія потенційних конфліктів (ТПК). Виходячи з положень ТПК, поява нової незалежної держави на арені світового співтовариства водночас породжує її конфліктність з іншими державами.

У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові:

  •  економічну незалежність,
  •  стійкість і стабільність національної економіки,
  •  здатність до саморозвитку й прогресу.

Економічна незалежність означає, насамперед, можливість здійснення державного контролю за використанням національних ресурсів, спроможність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародній торгівлі.

Стійкість і стабільність національної економіки передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, стримування дестабілізуючих чинників.

Здатність до саморозвитку і прогресу означає спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал. Економіка, яка постійно розвивається, здатна протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам. Надійність та ефективність економічних пропорцій, вертикальних і горизонтальних зв’язків дозволяє пом’якшити наслідки дестабілізуючих процесів.

Основним суб’єктом економічної безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Об’єктами економічної безпеки є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної безпеки.

Національні економічні інтереси відіграють головну роль у системі економічної безпеки. Визначення цих інтересів потребує аналізу поточного стану економіки, з’ясування основних тенденцій розвитку та розробки заходів їх державного коригування.

До пріоритетних економічних інтересів України належать:

створення самодостатньої соціально орієнтованої економіки;

збереження та розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу;

забезпечення економічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;

побудова рівноправних і взаємовигідних економічних відносин з іншими державами.

Для забезпечення стабільного економічного розвитку першочерговими завданнями є усунення загроз економічній безпеці країни.

Загрози економічній безпеці України — це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері.

За характером виникнення їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Сьогодні зовнішніми загрозами економічній безпеці України, за висновками експертів, є:

  •  енергетична залежність національного виробництва;
  •  сировинна орієнтація експорту українських товарів;
  •  імпортна інтервенція товарів на внутрішній ринок та зростання залежності від імпортних поставок;
  •  висока заборгованість міжнародним фінансовим організаціям;
  •  низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світовому ринку.

До внутрішніх загроз економічної безпеки належать:

  •  істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку;
  •  нестабільність фінансової (передусім податкової) та грошово-кредитної політики держави;
  •  зростання дефіциту державного бюджету та внутрішнього боргу.

За ступенем впливу загрози поділяють на:

  •  мінімальний рівень впливу загрози свідчить, що певна проблема зумовлює виникнення несприятливих умов для відтворюваних процесів в економіці;
  •  середній рівень впливу загрози вказує на те, що проблема спричиняє несприятливі тенденції в економіці;
  •  максимальний рівень впливу загрози показує, що проблема породжує необоротні негативні процеси в економіці.

Складовими економічної безпеки України є: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека (табл. 19.1).

Таблиця 19.1

Змістова характеристика складових економічної безпеки України

з/п

Елемент економічної безпеки

Зміст

1

Макроекономічна

Стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій

2

Фінансова

Стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

2.1. Бюджетна безпека

Стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного та місцевих бюджетів і ефективності використання їх коштів

2.2 Валютна безпека

Стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи

2.3. Грошово-кредитна безпека

Стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення

2.4. Боргова безпека

Рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи

2.5 Безпека страхового ринку

Рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який давав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування

2.6. Безпека фондового ринку

Оптимальний обсяг капіталізації ринку, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому

3

Зовнішньоекономічна

Стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому поділі праці

4

Інвестиційна

Рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку за належного рівня фінансування науково- технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів

5

Науково-технологічна

Стан науково-технологічного та виробничого потенціалу держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування національної економіки, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів

6

Енергетична

Стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для за- без-печення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного станів

7

Виробнича

Рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення

8

Демографічна

Стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України

9

Соціальна

Стан розвитку держави, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз

10

Продовольча

Рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, сталий та якісний розвиток нації, сім’ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави

2. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки

За сучасною методологією1, рівень економічної безпеки визначається шляхом розрахунку кількісних та якісних оцінок загроз національним економічним інтересам із застосуванням критеріїв та індикаторів економічної безпеки, їхніх оптимальних, порогових та граничних значень.

Зокрема, основним критерієм економічної безпеки країни є здатність її економіки зберігати або, принаймні, швидко відновлювати критичний рівень суспільного відтворення в умовах припинення зовнішніх надходжень товарів і послуг чи загострення кризових ситуацій внутрішнього характеру. В найбільш узагальненому вигляді основні критерії економічної безпеки України можна сформулювати таким чином:

  •  національна економіка має забезпечуватися достатніми обсягами ресурсів та інвестиційних товарів для сталого розвитку;
  •  потрібні достатні обсяги державних резервів і запасів стратегічно важливих видів продукції і товарів, у тому числі товарів критичного імпорту;
  •  потрібен достатній для підтримання науково обґрунтованих рівнів споживання населенням обсяг споживчих товарів;
  •  фінансово-бюджетна і грошово-кредитна системи мають бути в змозі забезпечувати стійкий розвиток національної економіки;
  •  мають бути сприятливі умови для розвитку підприємництва;
  •  необхідно забезпечити випереджальний розвиток науково- технічного й інноваційного потенціалів для підтримання сталого економічного зростання;
  •  інститути державної влади повинні мати можливість здійснювати дієву політику захисту національних економічних інтересів;
  •  має забезпечуватися ефективне включення національної економіки у світогосподарську систему, що поєднує в собі розвиток експортного потенціалу, задоволення потреб внутрішнього ринку, захист вітчизняних товаровиробників і розвиток їх міжнародної конкурентоспроможності;
  •  включення в міжнародні валютно-фінансові відносини має сприяти забезпеченню сталості грошово-фінансової системи.

Індикаторами економічної безпеки країни є найважливіші економічні показники, визначені на основі критеріїв економічної безпеки, які відображають стан та динаміку розвитку економіки країни, а відхилення від оптимальних значень чи перевищення граничних розмірів їх призводить до порушення нормального перебігу відтворювальних процесів, виникнення або посилення негативних явищ і тенденцій суспільного розвитку.

Оптимальні значення таких індикаторів — це інтервали значень, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворювальних процесів в економіці.

Порогові значення індикаторів є кількісними величинами, порушення яких спричиняє несприятливі тенденції в економіці. (Додаток 1)

Граничні значення індикаторів відображають значення показників, порушення яких зумовлює загрозливі процеси в економіці.

Встановлення, зокрема, порогових значень індикаторів економічної безпеки України ґрунтується на врахуванні світового досвіду щодо нормалізації показників економічної безпеки та напрацювань українських вчених. Перелік окремих індикаторів економічної безпеки України та їхні порогові значення, визначені Міністерством економіки України.

Так, нормальний циклічний спад ВВП становить 5–15% від його потенціального значення. Пороговим спадом вважають 30%, за умов вищого спаду втрати можуть бути незворотними. Нормальним рівнем інфляції вважається середньорічний темп зростання цін на 5–6%. У разі інфляції 6– 10% необхідно вживати спеціальних обмежувальних заходів.

Таблиця 19.2

Окремі показники-індикатори економічної безпеки національної економіки

Назва показника

Нормальне коливання

Порогове значення

ВВП

До 5–15% від потенціального ВВП

30% ВВП

Рівень інфляції

До 5–6%

6–10%

Рівень безробіття

До 10%

10%, в період перетворень 15–20%, але не більше 3–5 років

Розрив   у   доходах   10% найбагатших та 10% найбідніших верств населення

До 6–8 разів

10 разів

Індикатор концентрації доходів (коефіцієнт Джині)

До 0,15–0,17

0,18

Кількість населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум

До 7% населення

8–10% населення

Розрив у річних доходах 10% найбагатших та 10% найбідніших верств населення не повинен перевищувати 6–8 разів. А індикатор концентрації доходів (коефіцієнт Джині) у розвинутих країнах становить 0,15–0,17. Коли частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум, досягає 8–10%, це призводить до тривалої кризи та стагнації.

Рівень економічної безпеки в Україні визначається на основі інтегрального індикатора економічної безпеки, який розраховується щоквартально як у цілому по економіці, так і за окремими сферами економічної діяльності. В основу таких розрахунків закладаються нормалізовані значення вхідних показників за кожним індикатором та їхні вагові коефіцієнти, що вказують на ступінь внеску в забезпечення безпеки кожної складової. Стан економічної безпеки України оцінюється шляхом зіставлення розрахованих індикаторів безпеки з їх пороговими значеннями. Наявність значного відхилення від порогового значення свідчить про позитивний або негативний вплив на інтегральний рівень певної складової економічної безпеки. Якщо інтегральний індикатор не відповідає пороговому значенню — це небезпечна зона, якщо відповідає — безпечна зона. Водночас ступінь впливу залежить від динаміки його зміни (позитивної, негативної). Тобто невідповідність величини індикатора пороговому значенню є негативним внеском в інтегральний рівень, водночас позитивна динаміка в цілому може бути позитивним фактором впливу на нього.

Узагальнений інтегральний індикатор економічної безпеки держави розраховується за формулою

 (19.1)

де І — інтегральний індикатор економічної безпеки України;

bj — вагові коефіцієнти j-ї складової системи економічної безпеки;

Іj — часткові індикатори безпеки j-ї складової економічної безпеки.

Інтегральний індекс економічної безпеки країни за останнє десятиріччя має позитивну динаміку.

Такі оцінки є основою для прийняття управлінських рішень щодо аналізу, попередження та нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам у відповідній сфері діяльності.

3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки

З  метою забезпечення економічної безпеки держава реалізує низку системних заходів, спрямованих на внутрішню і зовнішню стабілізацію.

Основними напрямами державної політики гарантування національної безпеки України в економічній сфері є:

  •  забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки;
  •  прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів;
  •  стимулювання випереджального розвитку наукомістких високотехнологічних виробництв;
  •  удосконалення антимонопольної політики та створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій;
  •  скорочення рівня “тінізації” економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси;
  •  створення гарантій соціальної стабільності у суспільстві.

З метою попередження та ліквідації негативних наслідків економічних криз і природних катаклізмів уряди держав створюють так звані компенсаційні ресурси, які включають:

  •  золотий та валютний запаси;
  •  резерви енергетичних потужностей;
  •  технічні засоби для проведення відновлювальних робіт;
  •  резерви матеріальних запасів.

Додаток 1

Перелік основних індикаторів економічної безпеки України та їхніх порогових значень

Індикатор, одиниця виміру

Порогове значення

Індикатори та порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки

Рівень “тінізації” економіки, % до ВВП

Не більше 30

Відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС, %

Не менше 75

Валове нагромадження основного капіталу, % до ВВП

Не менше 25

Відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП, %

-1 —+1

Відношення темпу зростання продуктивності праці до темпу зростання заробітної плати, разів

Не менше 1

Частка сектору загальнодержавного управління в наявних доходах, %

Не більше 20

Індикатори та порогові значення індикаторів стану фінансової безпеки

1. Бюджетна безпека

Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, %

Не більше 30

Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, %

Не більше 4

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %

Не більше 30

Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП

Не більше 10— 15

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %

Не більше 20— 30

2. Безпека грошового ринку та інфляційних процесів

Відношення обсягу грошового агрегату МЗ до ВВП (рівень монетизації), %

Не більше 50

Відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швидкість обігу), кількість оборотів

Не більше 2

Обсяг готівки, % до ВВП

Не більше 4

Рівень інфляції (до грудня попереднього року), %

Не більше 107

Рівень середньої відсоткової ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції, %

Не більше 5

3. Валютна безпека

Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара СПІА до показників попереднього періоду, %

Не більше 6

Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації), %

Не більше 25

4. Боргова безпека

Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, %

Не більше 55

Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, %

Не більше 25

Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США

Не більше 200

Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, %

Не більше 30

Індикатори та порогові значення індикаторів стану зовнішньоекономічної безпеки

Частка імпорту у внутрішньому споживанні держави, %

Не більше ЗО

Частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні держави, %

Не більше 25

Відношення обсягу експорту до ВВП, %

Не більше 50

Відношення обсягу імпорту до ВВП, %

Не більше 50

Індикатори та порогові значення індикаторів стану інвестиційної безпеки

Ступінь зношення основних засобів, %

Не більше 35

Відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП, %

Не менше 25

Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП, %

5—10

Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, %

Від 20 до 30

Індикатори та порогові значення індикаторів стану науково-технологічної безпеки

Частка видатків державного бюджету на науку у ВВП, %

Не менше 1,7—2

Частка підприємств, що впроваджують інновації, в загальній кількості промислових підприємств, %

Не менше 50

Коефіцієнт винахідницької активності (кількість отриманих охоронних документів (патентів) на 1 млн осіб)

Не менше 400

Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції, %

Не менше 5

Індикатори та порогові значення індикаторів стану енергетичної безпеки

Енергоємність ВВП, кг ум. п./грн.

Ступінь забезпечення паливно-енергетичними ресурсами, %

Не менше 100

Частка власних джерел у балансі паливно-енергетичних ресурсів держави, %

Не менше 50

Частка домінуючого паливного ресурсу в споживанні паливно-енергетичних ресурсів, %

Не більше 30

Частка імпорту палива з однієї країни (компанії) в загальному його обсязі, %

Не більше 30

Індикатори та порогові значення індикаторів стану соціальної безпеки

Частка населення із сукупними витратами, які нижче 75 % медіанного рівня сукупних витрат (рівень бідності), %

Не більше 25

Частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які є нижчими від прожиткового мінімуму, %

Не більше 40

Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів

Не менше 3

Відношення сукупних витрат 10 % найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого, разів

Не більше 8

Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, %

Не більше 50

Рівень безробіття (за методологією МОП), %

Не більше 10

Наявність житлового фонду в середньому на одну особу, м2

Не менше 25

Коефіцієнт старіння (станом на 1 січня), %

Не більше 18

Демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне, %

Не більше 60

Очікувана тривалість життя при народженні, років

Не менше 70

Індикатори та порогові значення індикаторів стану продовольчої безпеки

Добова калорійність харчування людини, тис. ккал

Не менше 2,7

Споживання м’яса та м’ясопродуктів (за рік/особа), кг

Не менше 83

Споживання молока та молочних продуктів (за рік/особа), кг

Не менше 380

Споживання риби та рибопродуктів (за рік/особа), кг

Не менше 20

Споживання овочів та баштанних (за рік/особа), кг

Не менше 161

Споживання фруктів, ягід, горіхів та винограду (без переробки на вино) (за рік/особа), кг

Не менше 90

Споживання хліба та хлібопродуктів (за рік/особа), кг

Не менше 101

Виробництво зерна на одну особу за рік, т

Не менше 0,8

Індикатори та порогові значення індикаторів стану виробничої безпеки

Частка у промисловому виробництві обробної промисловості, %

Не менше 70

Частка у промисловому виробництві машинобудування, %

Не менше 20

Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, %

Не менше 5

Ступінь зносу основних засобів промисловості, %

Не більше 35

1 Методика розрахунку рівня економічної безпеки України : наказ Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60 [Електронний ресурс].  Методика визначення основних індикаторів продовольчої безпеки України : постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1379


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82994. Незвичайний урок малювання 60.5 KB
  Мета: закріпити правила поведінки і безпеки життєдіяльності в комп’ютерному класі. Ознайомити учнів з інтерфейсом графічного редактора «Tux Paint», навчити користуватися інструментами і палітрою кольорів. Розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності. Формувати інформаційну, самоосвітню...
82995. Як зимують птахи взимку? Подорож на ялинку до звірят. Створення аплікації зі рваних різнокольорових серветок 160 KB
  Мета. Продовжувати вчити встановлювати взаємозв’язки між змінами в неживій природі, житті рослин та тварин;розвивати уяву, мислення, пізнавальний інтерес; розширити, узагальнити знання про зимуючих птахів та звірів; розкрити особливість життя птахів та звірів узимку та залежність їх життя...
82996. «Колядники». Колядки. Щедрівки 72 KB
  Розширити знання дітей з української обрядовості, показати, як святкували Різдво, про народні традиції колядування, щедрування; навчати спостерігати, як у віршованих творах зображено святкування традиційних свят українського народу. Викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свята Різдво.
82997. Світ звуків і фарб 1.71 MB
  Пачкуля та Чистюля; костюм Оле Лукойє 7 костюмів гномів різних кольорів; кошик із яблуками; малюнок Пачкулі; два набори шапочок усіх барв веселки; конверт для Білосніжки; книжки із зображенням гномів; баночки з водою альбомні аркуши фарби кисточки серветки палітри; відеозапис м-ф Білосніжка і сім гномів проектор.
82998. Гроші в житті людини 742 KB
  Мета: сформувати уявлення в учнів про такі поняття як гроші та багатство, вчити правильно визначати життєві цінності, обирати правильну життєву позицію, розвивати навички правильного користування здобутою інформацією. Задачі: дати визначення поняття грошей та багатства; дати порівняльну характеристику...
82999. Казка – дитяча опера «Коза Дереза» муз. М. Лисенко, Дніпрова Чайка. Омоніми – слова однакові за написанням, різні за значенням 492.5 KB
  Формування поняття про багатозначність слів в українській мові, виробляти вміння правильно вживати багатозначні слова в мовленні; розширювати уявлення про значення слів; збагачувати словниковий запас, розвивати монологічне та діалогічне мовлення, мислення, самостійність...
83000. ЇЖА, КОРИСНА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я 661.5 KB
  Мета: Розширити уявлення дітей про їжу корисну для здоров’я вчити їх правильно харчуватися виховувати естетичні смаки щодо зовнішнього вигляду страв. Обладнання: Малюнки ілюстрації таблиці слайди до теми предметні малюнки із зображенням продуктів для гри Смачного...
83001. Как животные готовятся к зиме? 107.5 KB
  Цель: Продолжать формировать представления о птицах и зверях, устанавливать взаимосвязь между изменениями в неживой природе, жизни растений и животных; развивать логическое мышление; воспитывать желание беречь родную природу. Оборудование: таблицы, рисунки с изображением птиц и зверей зимой, образцы.
83002. Резание бумаги и картона. Изготовление раздаточного материала для дидактической игры «Рыбалка» 254.5 KB
  Цель: формировать умение резать бумагу прямыми и закругленными линиями; совершенствовать умение вырезать фигуры по шаблону; развивать пространственные навыки воображение фантазию; воспитывать аккуратность. Обвести и вырезать по шаблону верхний нижний плавник.