36665

Фінансова звітність, її зміст та інтерпретація

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Методика аналізу фінансового стану підприємства на базі звітності. Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників що відображають фінансовий стан підприємства установи організації та результати діяльності за звітний період. Таблиця 1 Призначення компонентів фінансової звітності Компонент Призначення Баланс Інформація про фінансове становище підприємства на певну дату. Звіт про прибутки та збитки Інформація про доходи витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період Звіт про зміни у...

Украинкский

2013-09-23

250 KB

6 чел.

PAGE  10

Лекція за

Тема 2. Фінансова звітність, її зміст та інтерпретація.

План

  1.  Склад, призначення і загальні вимоги до фінансової звітності.
  2.  Зміст та методика складання основних форм фінансової звітності.
  3.  Методика аналізу фінансового стану підприємства на базі звітності.

Питания 1. «Склад, призначення і загальні вимоги до фінансової звітності».

Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства, установи, організації та результати діяльності за звітний період. Фінансова звітність ще зветься бухгалтерською звітністю.

Таблиця 1

Призначення компонентів фінансової звітності

Компонент

Призначення

Баланс

Інформація про фінансове становище підприємства на певну дату.

Звіт про прибутки та збитки

Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період

Звіт про зміни у власному капіталі

Інформація про зміни у власному капіталі звітного періоду

Звіт про рух грошових коштів

Інформація про надходження грошових коштів внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду.

Виклад облікової політики та пояснювальні таблиці

Повне розкриття інформації про діяльність підприємства та обрані ним методи обліку.

Компоненти фінансової звітності пов’язані, оскільки відображають відповідні аспекти господарської діяльності підприємства.

Елементи фінансових звітів - це сукупність однорідної інформації, яка повинна включатися у фінансові звіти.

Річний звіт супроводжується пояснювальною запискою до фінансового звіту.

У більшості країн світу застосовують типові форми фінансової звітності, які розробляються і затверджуються в національному масштабі. Так, для країн Європейського Союзу (ЄС) форми і зміст річного фінансового звіту компаній регулюються Четвертою Директивою ЄС, прийнятою 1978 р. Кожна країна – учасниця ЄС може уточнювати форми і зміст звітності залежно від своїх національних особливостей, зберігаючи загальні  принципи їх побудови.

Проте в деяких країнах типові форми фінансової звітності в національному масштабі не розробляються і не затверджуються (США, Великобританія, Канада тощо). Компанії (фірми) самостійно обирають форму подання звітів (більше чи менше деталізовану) відповідно до національних вимог щодо їхнього змісту та принципів формування.

У більшості країн фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після закінчення календарного (або так званого фінансового) року. Але для внутрішніх потреб вона складається, здебільшого, з коротким інтервалом (щомісячно або поквартально). Підприємства України складають і подають квартальну та річну звітність.

Обов’язкова адреса, куди підприємства повинні подавати звітність, регулюється кожною країною. Підприємства, установи та організації України подають квартальну чи річну фінансову звітність на такі адреси: власникам (учасникам, засновникам); органам, у сфері управління яких перебуває підприємство; державній податковій інспекції; органові державної статистики.

Фінансова (бухгалтерська) звітність складається на підставі даних фінансового обліку.

Для досягнення високого рівня достовірності фінансової звітності слід виконати необхідні вимоги. Насамперед, інформація фінансової звітності повинна грунтуватись на даних синтетичного й аналітичного обліку. До складання звітності в обліку повинні бути відображені всі господарські операції, що мали місце на підприємстві за звітний період.

Важливою вимогою й умовою достовірності інформації, котра подається у звітності, є інвентаризація, яка періодично проводиться на підприємстві, і яка є обов’язковою перед складанням річного фінансового звіту. Саме за допомогою інвентаризації контролюються і уточнюються наявність та вартість активів і пасивів підприємства.

Обов’язковою вимогою до звітності є її порівнянність. Вона повинна забезпечувати порівнянність показників даного звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Тільки на цій основі можна зробити правильні висновки про зміни у фінансовому стані, про тенденції розвитку підприємства.

Фінансова звітність підприємства переважно підлягає аудитуванню, тобто перевірці і підтвердженню незалежною аудиторською фірмою. Фінансова звітність за рік оприлюднюється тільки за наявності аудиторського висновку.

Питания 2. «Зміст та методика складання основних форм фінансової звітності».

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

У загальному вигляді баланс підприємства відображається такою формулою (рівнянням):

АКТИВИ= ЗОБОВ’ЯЗАННЯ + ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

У різних країнах є певні особливості групування статей балансу. В більшості західноєвропейських країн статті активу балансу групуються і розміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарських засобів (активів). Під ліквідністю засобів при цьому слід розуміти їх спроможність перетворюватись, трансформуватись у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час.

На рис.1. показано групування статей активу балансу за ознакою зростаючої ліквідності.

Рис.1. Групування статей активу балансу за ознакою зростаючої ліквідності засобів

Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори донизу за ознакою скорочення термінів погашення заборгованості (рис.2.).

Рис.2 Групування статей пасиву балансу

В США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу групуються у зворотному напрямку.

Щодо форми подання балансу, то слід сказати, що в міжнародній практиці є дві найвживаніші форми, а саме:

  •  двостороння форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч (актив балансу), а зобов’язання і власний капітал – праворуч (пасив балансу);
  •  одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори донизу, розміщуються актив і пасив балансу.

Для розкриття реального фінансового стану підприємства величезне значення має оцінка статей балансу, тобто активів і пасивів підприємства.

Згідно із загальноприйнятим принципом собівартості оцінка активів, що надходять на підприємство, здійснюється за фактичними витратами на їх придбання чи на власне виробництво. Однак у процесі господарської діяльності активи використовуються і відбувається зміна їхньої вартості. Певний вплив має також коливання цін на товарних і фондових ринках. А тому, відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, активи підприємства необхідно оцінювати і подавати в балансі за принципом чистого (нетто) стану.

Так основні засоби відображаються в бухгалтерському балансі за їхньою первісною або відновною вартістю, сумою амортизації (зносу) та залишковою вартістю. Але у валюту балансу зараховується тільки залишкова вартість основних засобів. Аналогічно відображаються в балансі і нематеріальні активи.

Виробничі запаси оцінюються і подаються в балансі за меншою з двох оцінок: за первісною (фактичною) вартістю або за ринковою ціною на дату складання балансу. Аналогічно оцінюються швидкореалізовувані цінні папери, інвестиції в акції, якщо частка їх у капіталі іншої компанії незначна.

Дебіторська заборгованість оцінюється за поточним грошовим еквівалентом, тобто за фактичною величиною, визнаною кожною зі сторін. В бухгалтерському балансі дебіторська заборгованість відображається розгорнуто: за фактичною сумою, резервом сумнівних боргів і за реальною сумою, можливою до одержання (чиста реалізаційна вартість). Остання зараховується у валюту балансу.

При складанні балансу підприємства здійснюють перерахунок валютних статей (наявної іноземної валюти, розрахунків і зобов’язань) у національну валюту за курсом на дату складання балансу. При цьому визначаються курсові різниці, які обліковуються і відображаються окремо.

В умовах інфляції підприємства періодично збільшують вартісну оцінку свого майна в порядку, передбаченому законодавством та стандартами бухгалтерського обліку.

В таблиці 2. наведено баланс корпорації “АС”.


Таблиця 2

Баланс корпорації "Ас" на 31 грудня 200_ року

Активи

2001

2000

Оборотні активи

Гроші

100000

50000

Ринкові цінні папери

1100000

1800000

Дебітори

1200000

1000000

Запаси

1500000

1100000

Витрати майбутніх періодів

100000

100000

Разом поточні активи

4000000

4050000

Необоротні активи

Інвестиції

500000

0

Основні засоби

Обладнання

1000000

500000

Будівлі

2000000

1000000

Мінус знос

(500000)

(300000)

Земля

1000000

550000

Разом активи

8000000

5800000

Зобов’язання і акціонерний капітал

Поточні зобов’язання

Рахунки, що підлягають оплаті

250000

200000

Поточні зобов’язання по іпотечному кредиту

100000

0

Нараховані витрати

150000

100000

Разом поточні зобов’язання

500000

300000

Довгострокові зобов’язання

Іпотечний кредит

1500000

0

Разом зобов’язань

2000000

300000

Акціонерний капітал

Звичайні акції

100000

100000

Додатковий оплачений капітал

2900000

2900000

Нерозподілений прибуток

3000000

2500000

Разом акціонерний капітал

6000000

5500000

Разом зобов’язання та акціонерний капітал

8000000

5800000

Звіт про прибутки та збитки (звіт про прибутки або звіт про фінансові результати) є обов’язковою формою фінансового звіту підприємства. Основна його мета – надати інформацію користувачам про формування фінансового результату підприємства (про доходи, витрати та фінансові результати).

Як відомо, у фінансовому обліку фінансовий результат діяльності підприємства визначається порівнянням доходів та витрат звітного періоду. При цьому звіт про прибутки та збитки може мати одноступеневий і багатоступеневий формат. Звіт за одноступеневим форматом складається з двох розділів. Перший розділ – це перелік усіх доходів, одержаних підприємством за звітний період. Другий розділ – це перелік усіх витрат підприємства за звітний період. Різниця між загальною сумою доходів та загальною сумою витрат покаже фінансовий результат (прибуток чи збитки).

Звіт за багатоступеневим форматом містить інформацію, котра показує послідовний процес формування кінцевого фінансового результату. Крім чистого прибутку, такий звіт містить проміжні показники фінансових результатів: валовий доход (прибуток), прибуток основної діяльності (операційний прибуток), результат фінансових та надзвичайних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток (табл.3.).

Таблиця 3.

Корпорація “АС”

Звіт про прибуток за 20_ рік, дол.

Продажі

10000000

Собівартість реалізованої продукції

8000000

Валовий прибуток

2000000

Операційні витрати

Витрати на збут

100000

Адміністративні витрати

400000

Амортизація

300000

Операційний прибуток

1200000

Витрати на сплату процентів

100000

Прибуток до оподаткування

1100000

Податки

374000

Чистий прибуток

726000

Випущено акцій

100000

Зазначимо, що в країнах ЄС форма звіту про прибутки та збитки затверджується в національному масштабі і є єдиною для всіх підприємств. В таких країнах, як США, Англія, Канада та деяких інших форма звіту довільна щодо переліку доходів, витрат, їх деталізації та групування.

Звіт про рух грошових коштів є обов’язковим у складі фінансової звітності підприємств зарубіжних країн. Його зміст і методика складання регулюються міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 7 “Звіт про рух грошових коштів”.

Головне призначення звіту про рух грошових коштів – надати користувачам інформацію про те, з яких джерел надходили гроші на підприємство, по яких напрямках і на які цілі витрачались гроші, як змінився залишок грошових коштів за звітний період. При цьому рух грошових коштів відображається у звіті по трьох видах діяльності: поточна (основна) діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність (рис.3). Це дає змогу оцінити раціональність використання коштів, напрямки діяльності підприємства, платоспроможність, скласти прогноз подальшого розвитку.

Рис. 3. Принципова схема звіту про рух грошових коштів

У зарубіжній практиці звіт про рух грошових коштів (щодо основної діяльності) складається шляхом коригування, іншими словами, трансформування звіту про прибутки та збитки. Відповідно до міжнародних стандартів облік доходів і витрат ведеться за методом їх нарахування, що знаходить відображення у звіті про фінансові результати. А тому можлива ситуація, коли підприємство має прибутки, але не має реальних грошових коштів.

Є два методи коригування звіту про прибутки: прямий і непрямий. Прямий метод передбачає коригування кожної статті звіту про прибутки, тобто виключення негрошових доходів і негрошових витрат (табл. 4).

Таблиця 4

Корпорація “АС”. Звіт про рух грошових коштів за 200__ рік

(прямий метод), дол.

1. Рух грошових коштів в результаті поточної діяльності

Надійшло від покупців

9800000

Сплачено за матеріали

(8350000)

Сплачені податки і проценти

(424000)

Виплачена заробітна плата та інші операційні витрати

(500000)

Чисті грошові надходження

526000

2. Рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності:

Надійшло від продажу цінних паперів

700000

Сплачено за придбані основні засоби

(2050000)

Вкладено в цінні папери

(500000)

3. Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності:

(1850000)

Разом чисті грошові витрати

Отриманий поточний кредит

1600000

Сплачені дивіденди

(226000)

Чисті грошові надходження

1374000

Разом чисті грошові надходження

50000

Залишок грошових коштів на початок року

50000

Залишок грошових коштів на кінець року

100000

Непрямий метод не передбачає трансформування кожної статті звіту про прибутки та збитки. За цим методом коригування зазнає сума чистого прибутку – вона коригується в суму стану грошових коштів від поточної діяльності (табл. 5).

Таблиця 5

Корпорація “АС”. Звіт про рух грошових коштів за 200__ рік,

(непрямий метод), дол.

1. Рух грошових коштів в результаті поточної діяльності

Чистий прибуток

726000

Корективи

Амортизація

300000

Збільшення запасів

(400000)

Збільшення боргу покупців

(200000)

Збільшення заборгованості кредиторам

50000

Збільшення інших зобов’язань

50000

Чисті надходження в результаті поточної діяльності

526000

2. Рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності:

Надійшло від продажу цінних паперів

700000

Сплачено за придбані основні засоби

(2050000)

Вкладено в цінні папери

(500000)

Разом чисті грошові витрати

(1850000)

3. Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності:

Отриманий іпотечний кредит

1600000

Сплачені дивіденди

(226000)

Чисті фінансові надходження

1374000

Разом чисті грошові надходження

50000

Грошові кошти на початок року

50000

Грошові кошти на кінець року

100000

Звіт про зміни у власному капіталі призначений для надання користувачам інформації про зміни, які відбулися у складі та структурі власного капіталу за звітний період (рік). При цьому зміни розкриваються за складовими власного капіталу: Статутний капітал, Додатковий капітал, Резервний капітал, Нерозподілений прибуток та ін. Джерелом для складання цієї форми фінансової звітності є інформація бухгалтерських рахунків, на яких відображаються складові власного капіталу.

Питания 3. «Методика аналізу фінансового стану підприємства на базі звітності».

Фінансова звітність (в основному бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки) аналізуються за такими напрямками: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз та аналіз на основі розрахунку відносних показників.

Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників (статей) балансу підприємства, звіту про прибутки та збитки інших звітів за два суміжні звітні періоди, а також у динаміці за кілька років. Дає змогу визначити тенденції розвитку підприємства та окремих показників його діяльності.

Вертикальний аналіз – це структурний аналіз балансу, звіту про прибутки та збитки чи інших форм фінансової звітності. Він дає змогу вивчити та оцінити структуру активів підприємства, тобто частку оборотних і необоротних активів, грошових коштів, фінансових вкладень, основних засобів, запасів і т.ін. у загальній умі активів.

Аналогічно аналізується структура короткострокової та довгострокової заборгованості і власного капіталу. При структурному аналізі звітності про прибутки і збитки всі показники звіту співвідносяться до обсягу чистого продажу (доходу від реалізації). Перевагою цього виду аналізу є логічна можливість порівняння вираженої у відсотках структури показників фірми зі структурою показників інших фірм  незалежно від їхніх розмірів. Це дає змогу відшукати оптимальну структуру активів та пасивів підприємства для успішного здійснення господарської і фінансової діяльності.

Аналіз фінансового стану підприємства на основі розрахунку відносних показників (коефіцієнтів) є глибшим, грунтовнішим. У систему відносних показників входять показники платоспроможності (ліквідності), оборотності (ділової активності), заборгованості (структури капіталу),прибутковості (рентабельності) тощо. Слід зазначити, що в різних країнах кількість таких показників може бути різна. Крім основних, розраховуються і похідні показники. Крім того, віднесення певного показника до тієї чи іншої групи може мати елемент умовності. Нижче наведені система основних відносних показників фінансового стану підприємства та методика їх розрахунку.

1. Показники платоспроможності (ліквідності).

1.1. Показник поточної (загальної) платоспроможності.

Джерелом інформації для визначення цього показника є баланс підприємства. Кожна фірма повинна знайти найприйнятніший для себе рівень поточної платоспроможності виходячи з особливостей господарської діяльності. В будь-якому разі цей показник має бути вищий за одиницю.

1.2. Показник швидкої платоспроможності.

Швидкореалізуємі – це високоліквідні активи, до яких відносяться грошові кошти, короткострокові фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та інші. На практиці такі активи визначаються різницею між сумою оборотних активів та запасами на складі. Бажано, щоб цей показник незначно перевищував одиницю.

1.3. Показник абсолютної платоспроможності.

До еквівалентів грошових коштів відносяться цінні папери, які можуть бути трансформовані в грошові кошти в термін, не більший трьох місяців. Якщо така аналогічна інформація відсутня, в чисельнику формули слід відображати тільки грошові кошти.

Показник абсолютної платоспроможності частку короткострокових боргових зобов’язань, яка може бути погашена на певну дату грошима.

1.4. Чистий робочий капітал.

Визначається різницею між поточними (оборотними) активами та поточними (короткостроковими) пасивами.

Наявність та зростання чистого робочого капіталу підприємства свідчить про його платоспроможність та про можливості розширяти господарську діяльність.

2. Показники заборгованості (структури капіталу)

2.1. Показник загальної заборгованості

Цей показник відображає частку залучених зі сторони джерел у формуванні активів підприємства. Бажано, щоб показник загальної заборгованості не перевищував 50%. Постійне перевищення 50% і тенденція до його зростання може свідчити про ознаки збанкрутіння підприємства. Найбільш оптимальним та найменш ризиковим цей показник є на рівні 25-30%.

2.2. Показник фінансової незалежності.

Відображає частку власного капіталу у формуванні активів підприємства. Він може бути визначений також різницею між 100% і величиною (в %) показника загальної заборгованості.

2.3. Співвідношення довгострокової заборгованості та власного капіталу.

Цей показник є оцінюючим при вирішенні питання про одержання довгострокових кредитів чи позик. Бажано, щоб рівень показника не перевищував 50%.

3. Показник рентабельності.

Кожне підприємство бажає досягнути якомога вищого рівня рентабельності. Показники рентабельності підприємства в цілому розраховуються за даними фінансової звітності – Звіту про прибутки та збитки і Балансу.

3.1. Рентабельність за валовим прибутком:

3.2. Рентабельність за операційним прибутком:

3.3. Рентабельність за чистим прибутком:

3.4. Рентабельність інвестицій (ROI):

При розрахунку показника (3.4) під інвестиціями слід розуміти всю суму коштів, вкладених в активи підприємства (підсумок суми активів за балансом підприємства).

3.4.1. Строк окупності інвестицій (активів):

3.5. Рентабельність власного (акціонерного) капіталу (ROE):

3.5.1. Строк окупності власного капіталу:

3.6. Дохід на акцію:

4. Показники оборотності (або ділової активності).

Відомо, що чим швидше обертаються господарські засоби, кошти, тим менше їх потрібно для досягнення мети (обсягу реалізації, прибутку), тим успішніше працює підприємство. Кошти повинні обертатися так швидко, як тільки можливо.

4.1. Оборотність запасів:

Визначається відношенням виробничої собівартості реалізованої продукції до вартості виробничих запасів по балансу або до середньої їх вартості за суміжні звітні періоди.

4.1.1. Тривалість одного обороту (в днях):

Якщо аналіз здійснюється за даними квартального звіту, для розрахунку оборотності запасів приймається 90 днів.

4.2. Оборотність дебіторської заборгованості:

4.2.1. Середній період повернення (інкасації дебіторської заборгованості (в днях):

При аналізі квартальної фінансової звітності, для розрахунку середнього періоду інкасації дебіторської заборгованості приймається 90 днів.

4.3. Оборотність основних засобів:

Основні засоби приймаються до розрахунку за їх залишковою вартістю. Цей показник характеризує також фондовіддачу за реалізованою продукцією.

4.4. Оборотність усіх активів:

З іншого боку, цей показник відображає віддачу активів, тобто суму реалізації, що приходиться на 1 дол. основних засобів.

Показники фінансового стану підприємства порівнюються по звітних періодах (в динаміці) для виявлення тенденцій розвитку. Важливе значення має порівняння їх з показниками інших фірм, а також з показниками галузі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69926. Киевская Русь: образование и основные тенденции развития государственности 102 KB
  Вопросы: Происхождение восточных славян их социальная и общественная организация. Индоевропейская семья представлена в нашей стране в основном славянской иранской армянской и греческой группами. Самая большая славянская группа подразделяется на три подгруппы: восточную западную и южную.
69927. КРАТКАЯ ИСТОРИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА, РЕГЛАМЕНТИРУЮЩЕГО ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ 41 KB
  Элементы правового регулирования медицинской деятельности появились одновременно с зарождением медицины. Но уже появляются отдельные указы посвященные вопросам медицинской деятельности. Большую роль в истории правовой регламентации медицинской деятельности сыграл...
69928. Общие понятия истории культуры 99.5 KB
  Когда в средние века появился новый способ возделывания зерновых, более прогрессивный и усовершенствованный, названный латинским словом culture, никто еще не мог догадаться, насколько изменится и расширится понятие этого выражения. Если термин agriculture и в наше время означает...
69929. Искусственный интеллект: основные понятия и история возникновения 73 KB
  Появление ЭВМ работа которых происходит под управлением созданных человеком программ т. При этом важным является то что а вычислительный процесс должен представляться в виде последовательности сколь угодно большой но конечной длины элементарных или рутинных операций...
69930. Теоретико-методологические проблемы истории социальной работы в России 69 KB
  Социальная работа это вид деятельности людей и организаций по оказанию помощи различным слоям населения. Спектр оказания помощи: человек человеку; община человеку; взрослый ребенку сироте; здоровый больному; служба социальной помощи безработному пенсионеру многодетной семье и т.
69933. Предмет и методы науки истории 41.5 KB
  Предмет и методы науки истории. Методы истории. Важнейшая задача истории обобщение и обработка накопленного человеческого опыта. Ключевский писал: Без знания истории мы должны признать себя случайностями не знающими как и зачем мы пришли в мир как и для чего в нем живем как и к чему...
69934. Предмет и задачи психофизиологии. Принципы психофизиологического исследования 41.5 KB
  Принципы психофизиологического исследования В связи с успехами изучения активности отдельных нейронов мозга животных и в условиях клинического обследования у человека психофизиология стала наукой не только о физиологических но и о нейронных механизмах психических процессов состояний и поведения.