36677

Моделювання електронних систем методичний посібник

Книга

Информатика, кибернетика и программирование

Дані методичні вказівки призначені для практичних, самостійних робіт, виконання контрольних робіт, підготовки до модульного контролю студентів денного та заочного відділення професійного рівня навчання «Магістр» зі спеціальності «Електронні системи» денної та заочної форм навчання.

Украинкский

2013-09-23

2.66 MB

28 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП          4

1 План дисципліни "Моделювання електронних систем"  5

1.1 Практикум з дисципліни "Моделювання електронних систем"  5

1.2 Тематика та напрями самостійної роботи    6

2 Автоматизований синтез фільтрів      8

3 Параметрична оптимізація вECAD      19

4 Імітаційне моделювання комп'ютерних мереж в системі

NetCracker 3.2         13

4.1 Приклад  моделювання комп'ютерної мережі    14

5 Аналіз ІППН в ECAD        19

6 Моделі елементів пристроїв автоматики в ECAD   20

7 Алгоритми моделювання в ECAD      21

СПИСОК рекомендованої ЛІТЕРАТУРИ    24

ДОДАТОК А –           25

ДОДАТОК Б –           27

ДОДАТОК В –           28

ДОДАТОК Д –           29


ВСТУП

Дані методичні вказівки призначені для практичних, самостійних робіт, виконання контрольних робіт, підготовки до модульного контролю студентів денного та заочного відділення професійного рівня навчання «Магістр» зі спеціальності «Електронні системи» денної та заочної форм навчання.

Предметом дисципліни "Моделювання електронних систем" є математичні моделі, методи та програми моделювання електронних систем.

Метою і завданням дисципліни є опанування студентом основними принципами моделювання електронних систем, як інформаційної, так і енергетичної електроніки.

Дисципліни на яких базується "Моделювання електронних систем":

"Математика", " Моделювання в електроніці ", "Твердотіла електроніка", “Теорія електричних та електронних кіл”, “Обчислювальна математика”, „Програмування”, "Аналіз електронних схем", "Автоматизація схемотехнічного проектування", "САПР пристроїв силової електроніки", "Аналогова схемотехніка”, “Цифрова схемотехніка”.

Після вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

  •  основні моделі та макромоделі  дискретних та інтегральних аналогових та цифрових приладів і пристроїв;
  •  способи отримання математичних макромоделей систем у компактній формі;
  •  етапи формування та розв’язання рівнянь математичних моделей схем;
  •  принципи моделювання електронних систем на схемотехнічному та функціонально-логічному рівнях проектування;
  •  основні поняття та принципи складання нових моделей, в тому числі із підсистемами різної фізичної природи;
  •  методику параметричної оптимізації;
  •  структуру систем та принципи наскрізного проектування;
  •  основні методи підвищення економічності та адекватності моделювання.

Вміти:

  •  вибирати по критеріях необхідне програмне забезпечення для моделювання електронних систем;
  •  розраховувати параметри моделей та макромоделей приладів та пристроїв електроніки;
  •  розраховувати статичні, частотні та динамічні характеристики електронних пристроїв, використовуючи ECAD;
  •  синтезувати математичні моделі електронних систем.

1 План дисципліни "Моделювання електронних систем"

Навчальний матеріал дисципліни "Моделювання електронних систем" розбито на два модулі, які є логічно завершеними частинами даного курсу і впродовж яких проводиться проміжний, а по закінченню — підсумковий модульний контролі знань студентів. Проміжні контролі передбачають написання АКР (перший модульний контроль) та захист індивідуальних домашніх контрольних робіт (другий модульний контроль).

1.1 Практикум з дисципліни "Моделювання електронних систем"

Практикум з дисципліни «Моделювання електронних систем» складається з восьми робіт. Виконання студентом практикуму дозволить йому оволодіти необхідним переліком знань та умінь, передбачених даною дисципліною, а також здобути відповідних навичок.

Теми практичних занять:

  1.  Дослідження макромоделей ІППН та контролерів
  2.  Дослідження макромоделей ліній затримки та пристроїв автоматики.
  3.  Побудова макромоделей пристроїв електроніки засобами CAD.
  4.  Вивчення технології та методики моделювання систем засобами CAD.
  5.  Вивчення технології та методики моделювання систем засобами CAE.
  6.  Методика синтезу аналогових фільтрів.
  7.  Методика параметричної оптимізації.
  8.  Моделювання систем масового обслуговування засобами NetCracker.

В результаті проведення практичних занять студенти повинні знати:

  •  основні моделі імпульсних регуляторів та контролерів;
  •  основні принципи моделювання систем на функціональному рівні;
  •  основні принципи моделювання систем на системному рівні;
  •  основні принципи моделювання систем масового обслуговування;
  •  основні принципи моделювання систем енергетичної електроніки;
  •  основні принципи моделювання систем інформаційної електроніки;
  •  прийоми підвищення адекватності моделювання;
  •  склад та принципи функціонування систем віртуального виробництва;
  •  методику проведення моделювання засобами програм автоматизованого проектування та інжинірингу.

В результаті проведення практикуму студенти повинні вміти:

  •  досліджувати характеристики пристроїв енергетичної та інформаційної електроніки на різних рівнях проектування електронних систем;
  •  вирішувати питання адекватного моделювання приладів, пристроїв та систем засобами програм ECAD, CAE.

1.2 Тематика та напрями самостійної роботи

Кожна тема дисципліни “Моделювання електронних систем” потребує додаткового опрацювання студентами під час самостійної роботи. Метою самостійної роботи є активізація засвоєння студентами теоретичних знань, набуття вмінь та навичок самостійного проведення розрахунків та аналізу результатів для успішного застосування їх у подальшій роботі.

Самостійна робота студентів проводиться за наступними напрямками:

  1.  Вивчення матеріалу лекційного курсу.
  2.  Підготовка до практикуму, оформлення матеріалів робіт.
  3.  Підготовка рефератів та доповідей.
  4.  Написання та захист домашніх та аудиторних контрольних робіт (для денного та заочного відділення).

Теми аудиторних контрольних робіт

  1.  Особливості математичного та програмного забезпечення рівнів проектування і моделювання електронних пристроїв.
  2.  Розвиток методів моделювання електронних схем, їх місце у автоматизованому схемотехнічному, функціонально-логічному та системному проектуванні пристроїв електроніки.
  3.  Сучасні програми математичного моделювання. Ланка СAЕ-СAD-САМ.
  4.  Принципи моделювання систем на структурному рівні засобами  CAD.
  5.  Поведінкові макромоделі систем, ієрархічність моделей,
  6.  Структура типової програми класу ЕCAD.
  7.  Програми синтезу, аналізу, оптимізації.
  8.  Види та методика аналізу в програмах CAE.
  9.  Проблеми точності моделювання.
  10.  Проблема економічності моделювання.

Домашня контрольна робота. Зміст та об`єм роботи

  1.  Титульна сторінка із вказанням теми та варіанту розрахунку, оформлена згідно правил.
  2.  Теоретична частина (не менше 5 стор.) містить основні відомості та методики моделювання електронних систем на функціональному та системному рівнях, особливості обраних макромоделей.
  3.  Розрахункова частина (не менше 5 стор.) містить розрахунок частотних та динамічних характеристик імпульсних регуляторів постійної напруги, тип якого обирається за варіантом.
  4.  В розрахунковій частині може бути подані схеми та рівняння моделей, які обираються для моделювання електронних систем за темами кваліфікаційних робіт магістрів.
  5.  Висновки складаються за результатами експериментів, при чому необхідно проаналізувати точність, економічність обраних моделей та їхню універсальність.
  6.  Список посилань у порядку посилань за текстом, оформлений згідно ДСТУ.

Контрольна робота має бути захищена впродовж сьомого та восьмого тижнів першого напівсеместру.

Тематика теоретичної частини контрольних робіт

  1.  Принципи та рівні моделювання електронних  систем.
  2.  Дослідження макромоделей елементів пристроїв автоматики.
  3.  Дослідження принципів побудови макромоделей пристроїв електроніки засобами ЕCAD.
  4.  Засоби та способи підвищення точності моделювання.
  5.  Проблеми моделювання аналогово-цифрових схем в ECAD.
  6.  Методи евристичної оптимізації на системному рівні.
  7.  Проблеми автоматизації етапу синтезу електронних пристроїв.
  8.  Дослідження технологій моделювання систем силової електроніки.
  9.  Моделювання систем інформаційної електроніки.
  10.  Моделювання електронних систем за темами кваліфікаційних робіт магістра.

По першому питанню (теоретична частина) вимагається викласти детально інформацію стосовно отриманого завдання, користуючись при цьому літературою, наведеною наприкінці даних методичних вказівок (або додатковою). Користуватися тільки конспектом неприпустимо. По кожному питанню необхідно скласти висновки, бажана наявність власної думки, узагальнень, визначення тенденцій розвитку апарату моделювання систем і т.п.

По другому питанню вимагається представити схеми заміщення обраних моделей, обґрунтувати свій вибір на основі критеріїв точності, економічності та універсальності, провести необхідний аналіз статичних та динамічних режимів електронної системи (за темою магістерської роботи), або промоделювати імпульсний перетворювач постійної напруги, варіант якого обирається з додатку В.

Для складання звіту по практичній частині, необхідно користуватися правилами складання звітів по лабораторних роботах, але висновки повинні бути більш повними та детальними. Отримані експериментально характеристики представляти на міліметрівці або роздруковувати.

Робота повинна виглядати охайно, із достатньою кількістю графічного матеріалу, підписів та коментарів до них. Об`єм розрахунково-графічної роботи – до 15 аркушів А4, або учнівський зошит.

Номери завдання та строк захисту визначає викладач.

В разі невиконання вимог до оформлення та змісту, контрольна робота не приймається та повертається на доопрацювання.


2 автоматизований сиНтез фільтрів

Фільтри активні та пасивні мають регулярну структуру, будуються на основі обмеженої елементної бази (R, L, C та операційні підсилювачі, тобто мають гомогенний базис, як слідство, на сьогоднішній день етапи структурного та параметричного синтезу для них повністю автоматизований. Математичний апарат синтезу базується на теорії комплексних передатних функцій та методах поліноміальної апроксимації [1-3].

Розглянемо особливості автоматизованого синтезу фільтрів в ECAD. Синтез активних фільтрів в МС8 починається з вибору в меню Design вкладки Active Filter. Вікно завдання параметрів синтезу активних фільтрів представлене на рис. 2.1.

Рисунок 2.1  Вікно синтезу активного фільтра

Розглянемо склад меню.

Перша вкладка (Design). Пропонується  5 типів фільтрів:

Low pass     (низькочастотний)

High pass    (високочастотний)

Bandpass     (смуговий)

Notch           (загороджувальний)

Delay           (фільтр затримки)

Перші 4 типа визначаються по АЧХ, фільтр затримки -  по часовим характеристикам.

Пропонується 5 типів апроксимуючих поліномів: Баттерворта, Чєбишева, Бесселя, Еліптичний, Інверсний Чєбишева. Поліном Бесселя доступний тільки для синтезу фільтрів затримки. Для пасивних фільтрів доступні тільки поліноми Баттерворта и Чєбишева. Поліноміальні функції будуються в залежності від частоти для порівняння із реальними характеристиками та апроксимації методом найменших квадратів.

Mode 1, Mode 2.

Режим 1 дозволяє конкретизувати функціональні особливості фільтра, а саме, обрати значення частот пропускання, загасання, зрізу. Згідно заданим вимогам програма розраховує ступінь апроксимуючого поліному. В режимі 2, навпаки, можливо вказати ступінь поліному, та, відповідно, і кільткість ступіней в синтезованій схемі фільтру.

Poles and Zeros.

Секція призначення для введення та редагування числових значень полюсів, нулів і добротності фільтру для оптимізації амплітуди та чутливості до шуму. Нулі фіксуються та не можуть змінюватися.

При натисканні кнопки Bode Plot програма виводить графіки ідеальних АЧХ, ФЧХ и групової затримки для фільтра, реальний фільтр може мати дещо інші характеристики.

Impulse – програма виводить графік імпульсної характеристики, яка є реакцією схеми на одиничний імпульс.

У вкладці Implementation (Реалізація) програма пропонує обрати вид ступіней для реалізації схеми проектованого фільтра. Для цього необхідно в опції Stage Value клацнути лівою кнопкою мишки по колонці Circuit, з запропонованого списку доступних типів обрати оптимальну:

Sallen-Key                                        (Саллен-Кея)

MFB (Multiple Feedback)                (множинні зворотні зв’язки)

Tow-Thomas                                     (Тау-Томаса)

Fleischer-Tow                                   (Флейшера-Тау)

KHN                                                  (Кервіна-Хьюлсмана-Ньюкомба)

Acker-Mossberg                                (Аккерберга-Мосберга)  

Tow-Thomas 2                                   (Тау-Томаса 2)

DABP (Dual Amplifier Band Pass) смуга пропускання подвійног￿ підсиленн￿)

￿ожна призначати одну ступін￿ для всіх ланцю￿ів, однак не всі ланцюги підходять для будь-якої передавальної функції. Ступені Саллен-Кея є універсальними (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Ступінь Саллен-Кей

Секція Circuit дозволяє обрати, якого виду коло використовувати: стандартне пасивне LC коло чи подвійне.

Секції Resistor Value, Capacitor Value, Inductor Value дозволяють обрати значення резисторів, конденсаторів та котушок індуктивності точно або за існуючими стандартами.

Секція Impedance Scale Factor – задається масштабний коефіцієнт, який множить значення R і L та ділить С, не змінюючи форму характеристики F(p), але дозволяє наблизити значення R C L компонентів до стандартного ряду.

Вкладка Options.

Component Value Format – завдання формату значень компонентів.

Polynomial Format – завдання значень поліноміальних коефіцієнтів.

Plot – програма будує ідеалізовані характеристики.

Number of Data Points – кількість табличних точок (500).

Show Circuit - показати схему проектованого фільтру.

Save To – дозволяє обрати, куди і в якому вигляді зберігати схему (Circuit – в вигляді схеми заміщення;  Macro – як «білий ящик»).

Опція Opamp Model to Use  –  - обирання моделі ОП з трьох різних за рівнем складності.

Odd Low Pass Stage – обирання останньої ступіні для НЧ фільтра (RC фільтр, RC з неінвертуючим підсилювачем, RC з інвертуючим підсилювачем).

Odd High Pass Stage  – обирання останньої ступіні для ВЧ фільтра.

Аналіз фільтрів показав:

  •  існує протиріччя між крутістю спадання АЧХ і лінійністю ФЧХ, однак фільтри Баттерворта забезпечують компромісне рішення;
  •  пульсації в смузі пропускання відсутні у фільтрів Баттерворта, Бесселя і інверсного Чєбишева;
  •  інверсний фільтр Чєбишева має найбільшу крутість спадання АЧХ;
  •  фільтри Бесселя забезпечують найкращу лінійність ФЧХ в смузі пропускання та групової затримки;
  •  загасання корисного сигналу  в смузі пропускання більше у фільтрів, які реалізовані на RC елементах, ніж на CL елементах;
  •  при однакових параметрах смуги пропускання та обраному типі апроксимації, реалізація ступенями Саллен-Кей дає мінимальну схему;
  •  із ціллю мінімізації схеми фільтру необхідно обирати, якщо дозволяє ТЗ, невелику крутість фронтів АЧХ;
  •  в математичному забезпеченні синтезу фільтрів використовується перехід у комплексну площину за допомогою оператору u

,

де S – оператор Лапласа.


3
Параметрична оптимізація в Micro-Cap 

Параметрична оптимізація [3,4] виконується в програмі Micro-Caр методом Пауелла (Powell) в будь-якому з видів аналізу: аналіз перехідних процесів, малосигнальний АС-аналіз і розрахунок DC характеристик.

Діалогове вікно параметрів оптимізації показане на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 – Діалогове вікно формування завдання на оптимізацію

У цьому діалоговому вікні вводитися наступна інформація.

Знайти (Find) — вибір параметрів, що оптимізуються;

Нижній (Low) — максимальне значення параметра, що оптимізується;

Крок (Step) — крок зміни параметра, що оптимізується;

Струм (Current) — поточне значення параметра, що оптимізується;

Оптимізувати (Optimized) – пошук оптимального значення параметру;

Метод (Method) — вибір методу оптимізації: 

(Standard Powell) — стандартний метод оптимізації Пауелла,

Покроковий Powell (Stepping Powell) — параметри змінюються від значення Low до значення High з кроком Step.

Помилка (Error) — корінь квадратний з сумарної помилки (різниці між цільовою функцією і її фактичною величиною).

Обмеження (Constraints) — обмеження типу нерівностей і рівнянь.

Наприклад: PD(R1)<=100m, V(0ut)>=1.2, VCE(Q1)*IC(Q1)<=200m.

Оптимізувати (Optimize) — початок оптимізації.

Застосувати (Apply) — зміна на схемі значення параметрів відповідно до результатів оптимізації.

Формат (Format) — вибір форми представлення чисел.

Закрити (Close) — завершення режиму оптимізації.

Після заповнення діалогового вікна натисненням на панель Optimize виконують оптимізацію і потім натисненням на панель Apply переносять знайдені оптимальні значення параметрів на схему.

Приведемо методику параметричної оптимізації.

a) Для дослідження пристрою спочатку необхідно створити креслення схему в редакторі схем Circuit Editor.

b) Вибираємо вид аналізу, наприклад, Аналіз – Перехідні процеси… (Alt+1).

c) Пошук напряму для параметричної оптимізації здійснюється багатоваріантними методами, наприклад, Stepping, окремим розрахунком чутливості для визначення складу варійованих/впливаючих параметрів в цільовій функції.

На відмінність від попередніх версій Micro-Cap, восьма версія цієї програми сама проставляє діапазон і крок зміни параметра (можна редагувати).

d) Крім безпосередньої оптимізації в MC8 є можливість проаналізувати схему при випадковому розкиді параметрів елементів. Для цього необхідно виконати розрахунок Monte Carlo.

Після виконання одноваріантного аналізу стає доступним підрежим Monte Carlo, для розрахунку характеристик схем при випадковому розкиді параметрів.

Перед виконанням одноваріантного аналізу необхідно в параметрах елементу задати відсоток розкиду параметрів. Виділення параметрів, що мають випадковий розкид, виконується за допомогою ключових слів LOT и/или DEV. Параметри, що мають ознаку DEV, набувають незалежні випадкові значення, а що мають ознаку LOT – корельовані випадкові значення в межах параметрів одного елементу. Ключові слова мають формат:  [LOT=<розкид>[%]]   [DЕV=< розкид >[%]]. Вказується або абсолютне, або відносне значення розкиду у відсотках (у останньому випадку треба ввести знак %).

Статистична обробка результатів моделювання здійснюється по команді Monte Carlo – Гістограмма – Додати гістограмму. На графіку гістограми по горизонтальній осі відкладаються значення характеристики функції, по вертикалі – вірогідності у відсотках.

e) Наступний етап – оптимізація схеми. Команда ПП – Оптимізация стає доступною тільки після виконання аналізу (наприклад, Перехідні процеси).

Після виконання аналізу Перехідні процеси, запускаємо вікно настройки оптимізації командою ПП – Оптимізація (дозволяє виконувати оптимізацію параметрів компонентів схеми і її моделей по критеріях, вказаних в Додатку А.

При цьому можлива оптимізація по максимальному (Maximizes), мінімальному (Minimizes) або заданому (Equates) значенню вибраного критерію.

Увага! У MC8 графа Обмеження переведена невірно як «Вираз виконуваної функції». Графа Ток означає Поточний, в ній відображається поточне значення варійованого параметра.

Якщо знайдені значення нас влаштовують, то можна натискати на кнопку Застосувати, і знайдені значення перенесуться на схему.


4 Скорочені теоретичні відомості та приклад моделювання комп'ютерної мережі у системі NETCRACKER 3.2

NetCracker® – програмний пакет, розроблений компанією NetCracker Technology [www.netcracker.com], дозволяє створювати проекти обчислювальних мереж різної складності/топології і проводити їх аналіз, використовуючи технологію імітаційного моделювання. Вибір вказаної системи продиктований, перш за все тим, що цей пакет безкоштовно розповсюджується по мережі інтернет, при цьому має достатньо широкі можливості.

Область застосування пакету – створення проекту мережевого рішення, тестування цього рішення і документування остаточного варіанту. База даних устаткування допускає, хоча і з деякими обмеженнями, додавання нового обладнання мережі з характеристиками, що задаються користувачем. Ця можливість, зокрема, в достатній мірі компенсує відсутність устаткування Gigabit Ethernet, яку користувач може створити самостійно. Точність аналізу дозволяє оцінити якісно можливість перевантаження устаткування і каналів передачі даних - знаходити «вузькі місця» проекту.

Необхідно враховувати, що вимоги пакету до продуктивності процесора ростуть у міру збільшення числа заданих потоків даних і на машинах, наприклад, Celeron-500МГц симуляція проекту з числом потоків 15 вже може давати збої, а для нормальної роботи вимагає, принаймні, Celeron-800МГц. Крім того, пакет робить можливим познайомитися з практикою створення найрізноманітніших мережевих рішень майже «живцем» без дорогої тестової лабораторії.

NetCracker використовує технологію імітаційного моделювання мережі [5-7] і дозволяє одержати результати у випадках, коли аналітичні розрахунки громіздкі, украй складні, а нерідко і неможливі.

Нижче приведена універсальна методика проектування комп'ютерних мереж в NetCracker Professional 3.2:

          1.   Вибір розміру мережі (кількість робочих станцій) .

          2.   Вибір топології мережі (кільцева, радіальна, шинна) .

          3.   Вибір типа зв’язку (ethernet, token ring, fddi, atm).

          4.   Визначення та розміщення пристроїв та відстаней між ними.

          5.   Вибір мережевих протоколів (tcp/ip, ipx/spx, appletalk, decnet).

          6.   Визначення трафіку передачі даних з урахуванням розподілу розміру транзакцій та часових відстаней між ними.

Задається розмір блоку даних (транзакції) (англ. Transaction size) і час між пакетами даних (транзакціями) (англ. Time Between Transactions). Оскільки потоки даних мають стохастичну природу, для розміру даних і часу приходу задаються закони розподілу і відповідні статистичні характеристики.

Властивості «обслуговуючого приладу» в NetCracker, на жаль, визначаються не достатньо детально: у вигляді фіксованої затримки обслуговування і абсолютної межі швидкості надходження заявок. Розмір буфера «приладу» задати не можна.

          7.   Моделювання і оптимізація роботи мережі.

4.1 Приклад імітаційного моделювання комп'ютерної мережі кафедри ЕС

Змоделюємо мережу, що існувала на кафедрі Електронних систем на момент 1.06.04, та складалась з 20 робочих станцій, розташованих в двох кімнатах, відстань між якими 20 м. У одній з кімнат розташований файловий сервер, який виходить в інтернет через супутник і міські мережі. Тип зв'язку - Fast Ethernet 100 мбит/с. Структура мережі - зіркова, тобто всі робочі станції сполучені через комутатори.

Створюємо новий проект в програмі NetCracker. У каталозі devices натискаємо на вкладку buildings і поміщаємо в робочу область два об’єкта - будівлі (building). На одному з них в контекстному меню вибираємо expand (розширення). У вікно, що з'явилося, перетягуємо дві кімнати (room). Їх теж розширюємо. З'явилися два вікна, що є двома кімнатами в будівлі.  Відкриваємо вкладку lan workstations. Знизу на панелі зображень з'явиться набір робочих станцій. Перетягуємо в кожну кімнату по 10 звичних станцій (PC) і по одному принтеру з вкладки peripheral equipment/printers.

Відкриваємо вкладку switches/workgroup/ethernet/3com.corp. З панелі зображень перетягуємо в кожну кімнату OfficeConnect Switch 1600. Це 16-портовий комутатор, що підтримує зв'язок Ethernet. Оснастимо кожну робочу станцію мережевим адаптером Fast Ethernet, що здійснює частоту передачі даних 100 мбіт/с з вхідною і вихідною буферизацією розміром в 100 кбайт (рис.4.1).

Рисунок 4.1 – Установка частоти передачі і розмерів буферів пристрою

За допомогою команди link devices (рис. 4.2) сполучаємо кожну робочу станцію  і принтери з комутатором, а також комутатори між собою. Відстань до  комутатора приймаємо рівним 5м, тип кабелю - вита пара (twisted pair).

Рисунок  4.2 - команда link devices

Отримаємо наступну модель лабораторії (рис. 4.3):

Рисунок 4.3 – Модель мережі лабораторії

Вихід в інтернет здійснюється через маршрутизатор, сполучений з комутатором і супутниковою антеною. Натискаємо вкладку routers and bridges і встановлюємо маршрутизатор router у вікно будівлі, з'єднавши його з одним з комутаторів через порт fast ethernet. Router – маршрутизатор – ізолює трафік, утворюючи логічні сегменти за допомогою явної адресації та здійснюють вибір найраціональнішого маршруту з декількох можливих. Існує можливість зв'язувати в єдину мережу підмережі побудовані з використанням різних мережевих технологій.

Кожен пристрій має порти (рис. 4.4),  через які з'єднується з іншими пристроями. Залежно від типу порту і типу кабелю зв'язку передача даних здійснюється з різною частотою (рис. 4.5).  Необхідно виключити перевантаження каналів зв'язку і оптимізувати час очікування даних для кожного трафіку.

    

Рисунок  4.4 – Порти пристрою         Рисунок 4.5 – Типу кабелю зв’язку

Оберемо протокол маршрутизації Rip для протоколу Tcp/ip (рис. 4.6), відкривши в меню global вкладку model settings:

Рисунок 4.6 – Установка протоколів маршрутизації

Встановлюємо тип мережевого протоколу, що використовується кожною робочою станцією - TCP/IP (рис. 4.7), в контекстному меню обираємо вкладку properties:

Рисунок  4.7 – Установка типа протоколу мережі                

Обираємо команду set traffic (рис. 4.8).   Задамо  трафік між робочими станціями та сервером - file server's client, трафік між сервером і другою будівлею -small office.

Рисунок 4.8 - Команда set traffic

Задамо трафік між принтером. Виберемо розподіл розміру транзакцій і паузи між ними (рис. 4.9):

  

Рисунок  4.9- Установка параметрів трафіку

Змоделюємо передачу даних через супутник і міську мережу ATM між двома будівлями, в одному з яких знаходиться наша мережа (рис. 4.10). Для цього встановимо на кожну будівлю супутникову антену з вкладки satellite communication equipment/earth equipment/antennae/generic devices. З'єднаємо першу антену з маршрутизатором через serial порт, а другу з будівлею. Також з'єднаємо з маршрутизатором і другою будівлею міську мережу АТМ. Встановимо супутник з вкладки satellite communication equipment/satellites і з'єднаємо його з антенами. 

Рисунок 4.10 – Модель мережі: верхній рівень

ATM (Asynchronous Transfer Mode – асинхронний режим передачі) – технологія для нового покоління мереж з інтеграцією послуг ISDN. Передача даних у вигляді пакетів, що адресуються, пакети невеликого фіксованого розміру, що зменшує затримки в мережі.

 

Рисунок  4.11 – Втрата даних     Рисунок 4.12 – Завдання часу очікування 

На рис. 4.11 спостерігається втрата даних у вигляді червоного спалаху. Причина - час очікування в каналі менше, ніж час проходу пакетів. Час очікування (timeout) задається за допомогою мережевого протоколу, в нашому випадку - TCP/IP.

Задамо більший час очікування (рис. 4.12). Як бачимо, втрата даних припинилася. У решті точок втрата даних не спостерігається  (рис. 4.13). Модель мережі готова.

                             а)                                                                  б)

Рисунок  4.13 Модель мережі: а) – рівень будівлі ЗДІА;

б) – Модель мережі: рівень кімнати л508

За допомогою індикаторів статистики, які встановлюються з контекстного меню каналу зв'язку вкладкою statistics і установкою галочки current utilization, спостерігаємо поточну завантаженість мережевих каналів. Оскільки змодельована нами мережа є невеликою, перевантажень каналів зв'язку не відбувається. Середня завантаженість мережі – в межах 10 %.

Таким чином, були виконані етапи синтезу, аналізу і оптимізації комп'ютерної мережі кафедри Електронних систем ЗДІА.


5 Аналіз ІППН в
ECAD

На сьогоднішній день програми CAD мають в своїх бібліотеках набір макромоделей для ІППН різних типів. Основний розподіл макромоделей – по типу перетворювача, роботу якого вони мають моделювати. Крім макромоделей основних типів ІППН знижувального та підвищувального типів (Buck, Boost, Buck-Boost), до бібліотеки занесено макромоделі й інших перетворювачів (Додаток Б) [8-10].

Дослідження існуючих в бібліотеці МС9 макромоделей показало, що існує два способи моделювання ІППН: за допомогою Switch (ключових) та Averaged (усереднених) макромоделей, на належність до певного типу вказує префікс a_ або  S_  у назвах файлів перетворювачів. В робочих папках CAD-програм вкладено готові для аналізу схеми: в них є навантаження, джерела живлення й перетворювач, представлений «чорним ящиком», схеми яких можна проглянути при переході в інформаційний режим.

Як правило, при проектуванні ІППН спочатку здійснюється аналіз за допомогою усереднених макромоделей, а потім – за допомогою ключових. Розглянемо коротко область застосування цих видів макромоделей.

Switch - макромоделі створені із урахуванням усіх нелінійностей, які властиві транзисторам, вентилям, трансформаторам, дроселям; їхнє використання обмежується режимами розрахунку перехідних характеристик. При моделюванні перехідних характеристик за допомогою ключових макромоделей характерні проблеми незбіжності, що є слідством поганої обумовленості моделі схеми (жорсткості ММС).

В Averaged–макромоделях нема ключових елементів, функціонування пристрою в режимі малого сигналу описано квазістатичним нелінійним рівнянням із параметричними коефіцієнтами, які залежать від коефіцієнту заповнення. Саме ці макромоделі набули найбільшого поширення у зв`язку із високою економічністю, їх використовують для дослідження ІР в частотному діапазоні.

Усереднені макромоделі поділяються на чотири підвиди: по режиму струму на дроселі: безперервного (Continuous Conduction Mode – CCM), або переривчастого (Discontinuous Conduction Mode – DCM) та по режиму контролю: за струмом (current mode – СМ), або по напрузі (voltage mode – VM). Це робить неможливим багатоваріантні аналіз, при якому імпульсний регулятор переходить з одного режиму в інший.

 У моделях перетворювачів центральне місце займають інкапсульовані макромоделі систем управління (СУ) - ядром. У ключових макромоделях кількість виводів СУ дорівнює кількості виводів у реальних мікросхемах, сама модель СУ набагато складніша, ніж в усереднених макромоделях.

Назви файлів із перетворювачами мають інформативний характер та відображають властивості макромоделі згідно наведеної класифікації: наприклад, файл A_BUCK_VM_CCM вміщує усереднену макромодель знижувального перетворювача, який контролюється за напругою та працює у безперервному режимі струму дроселя.

6 Елементи пристроїв автоматики в мс9

В бібліотеці пакету моделювання Micro-CAP наявні макромоделі пристроів, які необхідні для побудови функціональної моделі САР, зокрема, операційні багатополюсними, які можуть виконувати операції інтегрування, диференціювання та всі арифметичні дії та чотирьохполюсники із складними передатними функціями. Перелічимо деякі з них:

  •  ланцюг абсолютного значення - Absolute Value Macro ;
  •  ланцюг підсилення - Amplifier Macro;
  •  ланцюг затримки - Analog delay Macro;
  •  ланцюги суматорів із різним напрямком та кількістю входів для сумування, наприклад, 2-Input Summer Macro;
  •  ланцюги для обчислення різності, результатів множення та ділення сигналів - Subtraction Macro, Multiplier Macro, Divider Macro;
  •  ланцюги інтегрування та диференціювання Integrator Macro, Differentiator Macro;
  •  ланцюг із зоною нечутливості Slip Macro;
  •  триггер Шмидта (ланцюг гистерезиса) Schmitt Macro.

Розглянемо УГО та схеми заміщення деяких макромоделей. На рис.6.1 наведена маромодель елемента, який реалізує затримку сигнала (параметр- затримка в секундах), на рис.6.2 – макромодель елемента із передатною функцією, вид якої зображено на УГО цього двополюсника.

         

 а)      б)

Рисунок 6.1– Ланцюг Analog delay Macro: а – УГО; б – схема заміщення

     

 а)      б)

Рисунок 6.2– Ланцюг СLIP Macro: а – УГО; б – схема заміщення із керованим функціональним джерелом NT

7 Алгоритми моделювання в ECAD

Типове математичне забезпечення для моделювання електронних пристроїв в програмах АСхП (ЕCAD) складається з таких компонентів:

– БМП (бібліотека моделей і параметрів дискретних приладів та інтегральних мікросхем);

– алгоритм формування математичної моделі схеми (ММС);

– чисельні методи розв’язування нелінійних рівнянь ММС;

– засоби візуалізації та обробки отриманих результатів (постпроцесор).

ММС аналогової частини схеми отримується модифікованим методом вузлових потенціалів в формі системи нелінійних неоднорідних диференційних рівнянь. Ці рівняння розв`язуються методами чисельного інтегрування змінного порядку зі змінним кроком; отримані нелінійні алгебраїчні рівняння лінеаризуються за допомогою модифікованого метода Ньютона – Рафсона, на кожній ітерації якого фазові змінні знаходяться методом LU-факторизації. Отримані таблиці результатів (струми особливих гілок та напруги (потенціали) незалежних вузлів) обробляються в постпроцесорі, зокрема, розраховуються нові залежності та методами лінійної інтерполяції будуються графіки.

В  програмах ECAD останніх версій аналогово-цифрові пристрої моделюються по окремих підпрограмах, але в єдиній оболонці, завдяки об`єднуючій ролі універсальних редакторів схем, в яких збираються схеми та компонуються моделі, та постпроцесорів, в яких виконується графічна обробка отриманих в результаті аналізу даних. Програма розглядає пристрій як аналогово-цифровий, якщо в описі схеми присутні макромоделі цифрових елементів і моделі та макромоделі аналогових приладів.

В цифровій частині схеми моделювання виконується подійне моделювання за правилами п`ятизначної логіки, де дискретні рівні сигналу приймають значення 1, 0, X, F, R (дозволені рівні напруги – алфавіт сигналу).

Програмно розрізняються вузли аналогові, цифрові та А/Ц, Ц/А, у останні автоматично додаються джерела живлення із дискретними рівнями й прилади сполучення (інтерфейси А/Ц, Ц/А), які не відображуються на схемі, але забезпечують обмін даними між підпрограмами моделювання електричних процесів в аналоговій частині ланцюга і п’ятизначного моделювання цифрової частини.

Мінімальне значення кроку інтегрування у цифровій частині визначається кроком дискретизації (частота дискретизації, як правило, 10ГГц), або параметром pin-to-pin Delay. Крок інтегрування у аналоговій частині визначається найменшою постійною часу у схемі. Загальна кількість кроків залежить від значення максимальної постійної часу в схемі, і в аналогово-цифровій схемі значно вища за кількість кроків у аналогових схемах тієї ж розмірності. Звичайно, аналогово-цифрові пристрої моделюються в режимі розрахунку перехідних процесів (Transient), однак інші режими – по постійному (DC) та змінному (AC) струму також доступні при певних спрощеннях схеми.

В додатку Д наведені параметри, які необхідно змінювати для підвищення збіжності та тривкості обчислювальних алгоритмів при аналізі потужних схем та схем із жорсткими ММС.

Методика усунення алгоритмічних збоїв в ECAD

На етапі верифікації ММС можливі наступні збої:

  1.  Видача повідомлення «The circuit missing a ground». Оскільки ММС формується ММУП, то один з вузлів моделі схеми повинний бути заземлений. Якщо на Е3 немає заземлення то необхідно сформувати окрему схему з землею, щоб забезпечити незалежність інших вузлів.
  2.  Видача повідомлення «The matrix is singular»: необхідно усунути в моделі схеми елементів, що приводять до появи топологічних вироджень, або додати такі елементи схеми, що усувають сингулярність, не допускати великих розкидів постійних часу (елементи можуть бути фіктивними, або такими, що емулюють паразитні ефекти).

На етапі численного розв’язку ММС можливі наступні збої:

  1.  Некоректне моделювання генераторних систем – для усунення цього необхідно задати в меню "state varіable edіtor", або в меню компонентів початкові значення струмів, напруг, логічних рівнів.
  2.  Видача повідомлення «Internal time step too small» - пов’язано з малим кроком інтегрування, який призводить до збільшення кількості ітерацій, у випадку нестійкості чисельного методу - до "зависання" системи. Для усунення цього необхідно провести корекцію схеми з метою зменшення її жорсткості, або збільшити параметри ABSTOL, RELTOL; обрати метод Трапецій.
  3.  Осциляції и «провали» характеристик - рекомендується використовувати чисельно більш стійкий метод Гіра (режим Power Default); зменшити крок в меню Analіses Lіmіts в постпроцесорі для інтерполяції.
  4.  Низька точність результату моделювання - рекомендується в якості ведучого елементу вибрати елемент із максимальною абсолютною величиною, пункт PІVTOL діалогового вікна GLOBAL SETTІNG.
  5.  Результати моделювання неадекватні - порядок величин ABSTOL і RELTOL діалогового вікна GLOBAL SETTІNG рекомендується пропорційно збільшувати зі зростанням порядку струмів і напруг, які протікають в моделюємій системі; збільшити кількість ітерацій параметра ІTL1 до 1000.

Рекомендацій для підвищення точності моделювання:

  1.  перевірте використовані вами моделі в статичному режимі;
    1.  моделюйте складні схеми частинами;
    2.  спочатку використовуйте максимально прості моделі;
    3.  прогнозуйте хід та вид характеристик.

 


СПИСОК рекомендованої літератури

  1.   Гаврилов Л. П., Соснин Д. А. Расчёт и моделирование линейных электрических цепей с применением ПК. Учебное пособие для студентов машиностроительных вузов. – М.: СОЛОН-Пресс, 2004. – 448 с.: ил.;
  2.   Фидлер Дж. К., Найтингейл К. Машинное проектирование электронных схем: Пер. с англ. и предисл. Д. И. Панфилова, А. Г. Соколова; Под ред. Г. Г. Казеннова. – М.: Высш. шк., 1985. – 216с., ил.;
  3.  Денисюк С. П. Сучик В. Е. Применение полного структурного синтеза при автоматизированном проектировании вентильных преобразователей // Техн. эл. динамика. – 1984. №3 – С14 – 15.;
  4.   Волков И. В., Губаревич В. Н., Исаков В. Н., Кабан В. П. Принципы построения и оптимизации схем индуктивно-емкостных преобразователей. – К.: Наукова думка, 1981 – 176с.;
  5.  Шеннон Р. Дж. Имитационное моделирование систем - искусство и наука. М.: Мир, 1978 г. - 418 с.
  6.  Васильев А. И. Имитационное моделирование информационных и вычислительных систем с использованием языка моделирования GPSS. – Владивосток: изд. ДВГТУ, 1998. – 48 с.
  7.  Cоветов Б. Я., Яковлев С. А. Моделирование систем. Учебник для ВУЗов. М.: Высшая школа, 1999 г. - 224 с.
  8.  Севернс Р. Блум Г. Импульсные преобразователи постоянного напряжения для систем вторичного электропитания: Пер. с англ. под ред. Л. Е. Смольникова. — М.: Энергоатомиздат, 1988. — 294 с: ил/
  9.  Руденко В.С., Сенько В.И., Трифонюк В.В. Приборы и устройства промышленной электроник. — К.: Техника, 1990. — 368 с.
  10.  Семенов Б.Ю. Силовая электроника: от простого к сложному. — М.: СОЛОН-ПРЕСС, 2006. — 416 с: ил.
  11.  Разевиг В.Д. Система схемотехнического моделирования Мicro-Cap7. –М.: Солон, 2003. – 368 с.
  12.  А.Блихер. Физика силовых биполярных и полевых транзисторов /Пер. с англ. под ред. И.В.Грехова. – Л.:Энергоатомиздат, 1986. – 248 с.
  13.  В.И.Карлащук. Электронная лаборатория на IBM PC. – М.: Солон-Р., 1999. – 506 с.
  14.  Разевиг В.Д. Система сквозного проектирования электронных устройств DesignLab8.0. – М.: Солон, 1999. – 698с.
  15.  Разевиг В.Д. Система проектирования цифровых устройств OrCAD.–М.: Солон, 2000.– 160 с.
  16.  Разевиг В.Д. Система схемотехнического моделирования и проектирования печатных плат Desing Center (PSpice). – М.: СК Пресс, 1996. – 272 с.
  17.  Схемотехника устройств на мощных полевых транзисторах: Справочник / под ред. В.П. Дьяконова. – М.: Радио и связь, 1994. – 280 с.
  18.  Power Specialist’s App Note Book/ Edited by Charles E. Hymowitz. – San Pedro, Ca., intusoft, 1998. – 171 р.
  19.  Литюга А. М., Клиначёв Н. В., Мазуров В. М.  Теоретические основы построения эффективных АСУ ТП: Конспект лекций - Челябинск, 2003.
  20.  Фетисов В.Н. Структурные методы в проектировании систем автоматического управления. Приборы и системы. Управление, контроль, автоматика. - 2000 №10 С.1-7.
  21.  Баранов Н.А. и др. Теория автоматического управления. М.: Высшая школа, 1986.
  22.  Бесекерский В.А., Попов Е.П. Теория систем автоматического регулирования. - M.: Наука, 1975.
  23.  Василенко О.В. Моделювання електронних систем. Конспект лекцій. – Запоріжжя: ЗДІА, 2008. – 84 с.
  24.  А.В.Переверзєв, О.В.Василенко. Моделювання в електроніці. – Запоріжжя, ЗДІА, 2003 р. – 160 с.
  25.  Амелина М.А., Амелин С.А. Программа схемотехнического моделирования Micro-CAP 8. – М.: Горячая линия – Телеком, 2007. – 464с. с ил.
  26.  Переверзєв А.В., Тімовський А.К., Василенко О.В. Моделювання елементів силової електроніки. – Запоріжжя: ЗДІА, 1998. – 117с.
  27.  Переверзєв А.В., Василенко О.В. Конспект лекцій по курсу „Автоматизація схемотехнічного проектування” – Запоріжжя: ЗДІА, 2002. – 72 с.
  28.  Махно А.А. Теория автоматического управления. – Запорожье. ЗГИА, 2005.
  29.  Переверзєв А.В., Василенко О.В. Конспект лекцій по курсу „Аналіз електронних схем” – Запоріжжя: ЗДІА, 2002. – 67 с.
  30.  Переверзєв А.В., Василенко О.В. Моделювання пристроїв силової електроніки. – Запоріжжя: ЗДІА, 1998. – 98 с.
  31.  Василенко О.В., Шмалій С.Л. Пособие по применению системы сквозного проектирования электронных устройств DesignLab8.0. – Запорожье, ЗГИА, 2000. – 50 с.
  32.  Василенко О.В., Переверзев А.В. Пособие по применению системы сквозного проектирования электронных устройств OrCAD 9.2. – Запорожье, ЗГИА, 2000. – 26 с.


Додаток А – Параметри, що оптимізуються в МС8(9)

Іллюстрація

Функція

Опис

Rise_Time

Знайти зміни у виразі X коли вираз У збільшується

Fall_Time

Знайти зміни у виразі X коли вираз  Y зменшується

Peak_X

Знайти n-ий локальний максимум у виразі X

Peak_Y

Знайти n-ий локальний максимум у виразі Y 

Valley_X

Знайти n-ий локальний мінімум у виразі X

Valley_Y

Знайти n-ий локальний мінімум у виразі YУ

Peak_Valley

Знайти n-ий локальний пік западини у виразі Y 

Period

Знайти n-ий період у виразі Y.

Frequency

Знайти n-у частоту у виразі Y.

Width

Знайти n-і X відмінності в послідовності крапок, що проходять через рівень Y

High_X

Знайти найбільше значення у виразі X  у виділеній частині

High_Y

Знайти найбільше значення у виразі Y у виділеній частині

Low_X

Знайти найменше значення у виразі X у виділеній частині

Low_Y

Знайти найменше значення у виразі Y у виділеній частині

X_Level

Знайти значення X в n-ом випадку, де вираз Y = вказаному рівню Y

Y_Level

Знайти значення У в n-ом випадку, де вираз X = вказаному рівню X

X_Delta

Знайти різницю X в n-ому випадку діапазону виразу Y

Y_Delta

Знайти різницю Y в n-ом випадку діапазону виразу X

X_Range

Знайти межі Xmin-max в межах n-го випадку вказаного діапазону

Y_Range

Знайти межі Y min-max в межах n-го випадку вказаного діапазону X

Slope

Знайти крутизну нахилу (дельта Y/дельта X) у n-ому випадку вказаного значення X

ДОДАТОК Б

КЛАСИФІКАЦІЯ моделЕЙ імпульсних регуляторів в МС9

Ім’я файла схеми

Тип перетворювача

Модель ядра

S_2FLY_CM

Зворотноходовий двохключевий

2SWITCHCM

S_2FOR_CM

Прямоходовий двохключевий

2SWITCHCM

S_BOOST_CM

Підвищувальний (контроль за струмом)

PWMCM

S_BOOST_VM

Підвищувальний (контроль за напругою)

PWMVM

S_BUCK_CM

Знижувальний із ключем та діодом

PWMCM

S_BUCK_SYN

Знижувальний синхронний із  p- і n-канальн MOSFET

PWMVM

S_BUCK_SYN2

Знижувальний синхронний із  p- и n-канальн MOSFET

PWMCM

S_BUCK_VM

Знижувальний із n-канальним MOSFET і діодом  (контроль за напругою)

PWMVM

S_BUCKBOOST_CM

Знижувальний інвертуючий із ключом та діодом  (контроль за струмом)

PWMCM

S_BUCKBOOST_VM

Знижувальний інвертуючий із ключом та диодом  (контроль за напругою)

PWMVM

S_FLYBACK_CM

Зворотноходовий одноключевий

(контроль за струмом)

PWMVM

S_FLYBACK_VM

Зворотноходовий одноключевий

(контроль за напругою)

PWMVM

S_FORWARD_CM

Прямоходовий одноключевий

(контроль за струмом)

PWMCM

S_FORWARD_VM

Прямоходовий одноключевий

(контроль за напругою)

PWMVM

S_FULL_CM

Мостова із безпосереднім керуванням ключами (контроль за струмом)

FULL_CM

S_FULL_VM

Мостова із безпосереднім керуванням ключами  (контроль за напругою)

FULL_VM

S_FULL_XFMR

Мостова, верхні ключі управляються ч/з трансформатор

PUSH_CM

S_HALF_CM

Напівмостова із безпосереднім керуванням ключами  (контроль за струмом)

HALF_CM

S_HALF_VM

Напівмостова із безпосереднім керуванням ключами  (контроль за напругою)

HALF_VM

S_HALF_XFMR

Напівмостова, верхні ключі керується ч/з трансформатор

PUSH_CM

S_PUSH_CM

Двохтактна прямоходова (контроль за струмом)

PUSH_CM

S_PUSH_VM

Двохтактна прямоходова (контроль за напругою)

PUSH_VM

ДОДАТОК В

Таблиця В.1 – Основні параметри моделювання, які змінюються

для жорстких ММС та потужних кіл

Ім`я параметра

Сенс параметра

ABSTOL

Абсолютна похибка розрахунків струмів у режимі Transіent

CHGTOL

Припустима помилка розрахунку заряду в режимі Transіent

GMIN

Мінімальна провідність (фіктивна) в матриці Якобі

ITL1

Максимальна кількість ітерацій у режимі DC

ITL2

Максимальна кількість ітерацій при розр. передатних функцій в режимі DC

ITL4

Максимальна кількість ітерацій для поточного часу в режимі Transіent

PIVREL

Відносна величина елемента рядка матриці, необхідна для його виділення в якості ведучий елемент

PIVTOL

Абсолютна величина елемента рядка матриці, необхідна для його виділення в якості ведучого елементу

RELTOL

Припустима відносна помилка розрахунку напруг і струмів у режимі Transіent

RMIN

Мінімальне значення опору навантаження напівпровідникових приладів

TRTOL

Коефіцієнт, що визначає припустиму помилку апроксимації в режимі Transіent

VNTOL

Припустима помилка розрахунку напруг у  режимі Transіent

Таблиця Д.2 – Значення основних глобальних параметрів

в стандартному режимі та в режимі моделювання жорстких, потужних схем

Параметр

Standard Default

Power Default

ABSTOL

1pA

1uA

CHGTOL

0.01pC

1nC

GMIN

1p

1n

ITL1

100

200

RELTOL

1m

10m

VNTOL

1u

1m

Метод

Trapezoidal

Gear


ДОДАТОК Д

питання до підсумкового модульного контролю

  1.  Мета та завдання дисципліни. Об’єкт дисципліни.
  2.  Рівні проектування і моделювання електронних пристроїв (компонентний, схемотехнічний, функціонально-логічний та системний).
  3.  Особливості математичного забезпечення рівнів проектування і моделювання електронних пристроїв, ієрархічність моделей, програмне забезпечення.
  4.  Розвиток методів моделювання електронних схем, їх місце у автоматизованому схемотехнічному, функціонально-логічному та системному проектуванні пристроїв електроніки.
  5.  Класифікація моделей та макромоделей на різних рівнях проектування.
  6.  Сучасні програми математичного моделювання. Ланка СAЕ-СAD-САМ.
  7.  Програми функціонально-логічного проектування та проектування на системному рівні.
  8.  Розвиток методів та алгоритмів моделювання.
  9.  Макромоделі імпульсних регуляторів
  10.  Класифікація пристроїв автоматики, їхні макромоделі.
  11.  Принципи моделювання систем на структурному рівні засобами  CAD.
  12.  Поведінкові макромоделі систем.
  13.  Модель довгої лінії.
  14.  Види та методика аналізу в програмах СAD.
  15.  Структура типової програми класу ЕCAD.
  16.  Види забезпечення ЕCAD.
  17.  Наскрізне проектування засобами ЕCAD.
  18.  Програми синтезу, аналізу, оптимізації.
  19.  Підготовка технологічної та конструкторської документації засобами ЕCAD.
  20.  Поняття життєвого циклу виробу та віртуального виробництва.
  21.  Види та методика аналізу в програмах CAE.
  22.  Структура типової програми класу CAE.
  23.  Роль CAE програм в системах віртуального виробництва.
  24.  Інструментальні засоби програми CATIA v.5.
  25.  Моделювання систем силової електроніки засобами PSIM.
  26.  Моделювання комп'ютерних мереж засобами NetCracker.
  27.  Поведінкові макромоделі.
  28.  Принципи та методика імітаційного моделювання систем масового обслуговування.
  29.  Проблеми точності моделювання.
  30.  Проблема економічності моделювання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45677. Рекламный текст как коммуникативная единица. Специфика рекламной коммуникации. Методика анализа рекламного текста 41.5 KB
  Рекламный текст как коммуникативная единица. Методика анализа рекламного текста. Сегодня не существует единства понимания что есть рекламный текст. Под рекламным текстом чаще подразумевают только его вербальный компонент.
45678. Разработка концепции и идеи рекламной кампании. Оценка эффективности рекламной кампании 40.5 KB
  Информативная реклама: преобладает на основном этапе выведения товара на рынок когда стоит задача создания первичного спроса. Увещевательная реклама: приобретает особую значимость на этапе роста когда перед фирмой встает задача формирования избирательного спроса. Напоминающая реклама: чрезвычайно важна на этапе зрелости чтобы заставить потребителей вспомнить о товаре. импульсивная подача – СМИ используются периодически через равные интервалы независимо от времени года; неравномерные импульсы – реклама размещается через неравные интервалы...
45679. Рекламная кампания 61 KB
  Итак рекламную кампанию следует планировать в следующей последовательности: Анализ маркетинговой ситуации; Определение целей рекламы; Определение целевой аудитории; Составление сметы расходов на рекламу и контроль за ее выполнением; Выбор средств распространения рекламы; Составление рекламного сообщения или текста. Цель рекламы как правило сводится к тому чтобы убедить потенциальных покупателей в полезности товара и привести к мысли о необходимости купить его. Таким образом исследования играют роль основного рабочего...
45680. Расчет технологической карты на монтаж внутриквартального теплопровода из предварительно изолированных пенополиуретаном труб по грунту 2.88 MB
  Монтаж – это комплексный процесс механизированной сборки сооружений из готовых элементов заводского изготовления, а выполняемые при этом работы – монтажные. Широкое применение сборных конструкций ставит задачу предусмотреть при их проектировании возможность изготовления, транспортирования и монтажа наиболее просто с наименьшими затратами труда и материальных средств.
45681. Понятие коммуникации 31.5 KB
  Понятие коммуникации Коммуникация: Коммуникация – взаимодействие между людьми посредством знаков размещённых в презентационных репрезантационных технических средствах распространяемых по определённым каналам в соответствии с выбранным кодом. Коммуникация для нас – взаимодейсвие субъектсубъектного типа. Коммуникация будет таковой при условии что информации имеет смысл для обоих субъектов=субстанция информационной природы.
45682. Типология социальной коммуникации 40 KB
  Типология социальной коммуникации Социальная коммуникация – это процесс в котором участвуют как минимум 2 социальных субъекта причём наличествует как факт передачи так и факт приёма информации причём со стороны источника передача осуществляется интенционно намеренно вербально невербально а со стороны получателя происходит приём этой информации как в осозновании так и вне осозновании.Неполноценная вырожденная ком.Мин колво участников – 2 – полноценная социальная комм.Природа участников комм.
45684. Понятие и основные хар-ки МК 62.5 KB
  В понимании МК наблюдается тенденция сведения её к СМИ или СМК это обусловлено законом РФ О СМИ. В законе эти средства названы СМИ на практике чаще используется термин СМК. Под этот тип подпадают все СМК работающие без обратной связи с аудиторией. При линейной коммуникации активность участников различна: коммуникатор проявляет свою активность через СМК а реципиент пассивно воспринимает информацию.
45685. Аудитории коммуникации: история, типология, основные подходы 40.5 KB
  А. современного медиа-рынка – совокупность корыстно действ.потребителей, которые платят своим селективным вниманием за тот/иной инф.продукт. Массовая аудитория (с возник. TV, PR). Характеризуется Блумер: рассредоточенность; члены не обязаны знать др.друга; строение меняется всё t; члены лишены чувства общей идентичности; из-за своих размеров и разнородностей не м.дествовать сама...