36678

МАРКСИЗМ ТА НЕОМАРКСИЗМ

Лекция

Логика и философия

Виникнення та сутність марксизму. Виникнення та сутність марксизму Класична німецька філософія завершує класичний етап розвитку філософії. Філософія марксизму відрізняється від учень його послідовників: І. Віддаючи належне теорії марксизму яка націлила класову боротьбу пролетаріату на завоювання політичної влади і організацію соціалістичного...

Украинкский

2013-09-23

46.5 KB

8 чел.

PAGE  5

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Кафедра філософії

Опорний конспект лекції

з курсу «ФІЛОСОФІЯ»

на тему:

«МАРКСИЗМ ТА НЕОМАРКСИЗМ»

для студентів ІІ курсів усіх факультетів

Полтава-2009

ТЕМА: МАРКСИЗМ ТА НЕОМАРКСИЗМ

ПЛАН

  1.  Виникнення та сутність марксизму.
  2.  Ленінізм – сталінізм (ХХ ст.).
  3.  Неомарксизм.

  1.  Виникнення та сутність марксизму

Класична німецька філософія завершує класичний етап розвитку філософії. Матеріалізм, який був панівною філософською тенденцією класичного періоду, досягає своєї внутрішньої точки в антропологічному матеріалізмі Фейєрбаха своїм рішучим поворотом до гуманістичної тематики. Проте, оскільки людина Фейєрбаха залишається лише природною істотою (хай і найвищою в природі), антропологічний матеріалізм не зумів вийти за межі світобачення, яке саме природу приймало за єдино істинний образ реальності.

Гегель геніально витлумачивши активність, діяльність як притаманний самому буттю вищий його принцип, як діалектичне само джерело його руху і розвитку, обмежив його чинність лише сферою духу.

На початку 40-х років ХІХ ст.. народжується новий напрям, який, спираючись на здобутки в першу чергу класичної німецької філософії, запропонував якісно новий спосіб філософствування. Його творцями були К.Маркс (1818-1883) та Ф.Енгельс (1820-1895).

Головним у марксизмі є матеріалістичне розуміння історії. Людина, за Марксом, є людською природною істотою, тобто лише походить з природи. Подальша ж історія людини протікає як процес олюднення природи.

Матеріалістичне розуміння історії, послідовно змальовуючи об’єктивну реальність, не лише як дійсність, але й поле можливостей, вперше відкриває об’єктивне царство діалектики. «Філософи тільки по-різному пояснювали світ, але справа полягає в тому, щоб змінити його», – писав він в «Тезах про Фейєрбаха». Втілення гуманістичних принципів у життя марксизм вбачає у комуністичному суспільстві.

Маркс розрізняє два етапи реалізації комуністичного суспільного ідеалу: почали новий етап – «грубий комунізм» (процес «позитивного подолання» приватної власності. Він не вживав ще назву соціалізм). І завершальний етап – «реальний» або «практичний» гуманізм. Через тридцять з лишнім років («Критика Готської програми»). К.Маркс говорить про першу (нижчу) і другу (вищу) «фази» комуністичного суспільства. Подолання приватної власності повинне було сприяти подоланню відчуження в тому числі і на першій стадії комуністичного суспільства.

На тлі величезного успіху, який забув марксизм вже наприкінці ХІХ ст., виникають певні ознаки вульгаризації і навіть деформації його. Творці марксистської теорії час від часу робили застереження щодо недопустимості догматичного чи то вульгарного підходу до їх поглядів.

  1.  Ленінізм – сталінізм (ХХ ст.)

Філософія марксизму відрізняється від учень його послідовників: І.Діцгена, К.Каутського, Ф.Мерінга, П.Лафарга, А.Лабріоли. Відрізняється вона і від філософських поглядів Г.Плеханова, В.Леніна, М.Бердяєва, М.Бухаріна, Й.Сталіна.

Вважають, що Леніну (1870-1924) вдалося віднайти і зрозуміти вихідний гуманістичний пафос марксистської філософії. Віддаючи належне теорії марксизму, яка націлила класову боротьбу пролетаріату на завоювання політичної влади і організацію соціалістичного суспільства, він писав, що не вважає теорію Маркса як щось закінчене, а як загальне керівництво, спрямування, підкреслює, що в кожній країні необхідно втілювати відповідно до специфіки держави.

Формуючи образ гуманного соціалізму, В.І.Ленін звертає увагу (згідно з марксовою характеристикою) на незрілість першої фази комунізму не тільки в економічному, але й у моральному і розумовому відношеннях. Певний ригоризм в питаннях моралі мабуть обумовив ленінську пораду «випровадити професорів і вчених, які проявляли «інакомислення» щодо соціалістичної ідеології». У 1922-23 рр. кількома партіями було вислано за кордон велику групу філософів, економістів, істориків, журналістів тощо (від 160 до 192 чоловік, не рахуючи членів сімей). Серед них відомі філософи М.О.Бердяєв, С.М.Булгаков, М.О.Лосський, С.Л.Франк, Л.П.Карсавін, Ф.О.Степун, І.О.Ільїн, І.І.Лапшин та ін.

Ленінський образ гуманного соціалізму і відповідна програма його реалізації далеко не всіма комуністами були сприйняті адекватно. Значна частина більшовиків звикла сприймати командно-адміністративні, насильницькі методи воєнного комунізму як єдино правильні засоби подолання «гідри» капіталізму. Нерозуміння справжньої суті непу було настільки широким , «воєнно-комуністична» психологія настільки «в’їлася» у свідомість багатьох комуністів, що В.І.Леніну доводилося використовувати всю силу свого авторитету для подолання інерції спрощених, часом вульгарних уявлень про революцію і соціалізм. Після смерті В.І.Леніна в керівництві отримали силу тенденції спрощеного (воєнно-комуністичного за походженням) тлумачення соціалізму і шляхів його будівництва.

Десь з середини 20-х років головним теоретиком-марксистом став Й.В. Сталін (1879-1953). На відміну від Леніна він не зміг збагнути гуманістичну суть марксизму. Філософія сталінізму сформувалась на початку 30-х років. Класичним і систематичним викладом цієї філософії вважається стаття Сталіна «Про діалектичний та історичний матеріалізм» (1938р.), яка стала філософською частиною «Історії ВКП(б). Короткого курсу», що давав досить жорсткі й однозначні у своїй догматичності сталінські тлумачення всіх основних проблем «марксистсько-ленінської теорії» і практики. Чого коштує сталінський образ «простої людини», індивіда як «гвинтика» у «великому державному механізмі», як «основи», що тримає «вершину». Фаталістичне тлумачення свободи сприяло формуванню незмірної нікчемності особистісного перед загальним, що в свою чергу легко було використати для виправдання масових репресій і терору, виправдання не тільки дій катів, а й тих, хто змушений був іти з Сталіним, можливо й самих жертв.

Аргументація Сталіна на користь соціалістичного характеру побудованого в нашій країні у 30 – 40-ві роки суспільства (панування суспільної власності, ліквідація експлуатації і експлуататорів, здійснення соціалістичного принципу розподілу «За працею» тощо) формально цілком відповідає марксистським критеріям. Проте, всі ці ознаки набувають характеру справді соціалістичних критеріїв лише за умови, якщо реалізація цих принципів здійснюється в ситуації гуманізації суспільних відношень, що народжуються в процесі названих суспільних перетворень. В противному разі суспільна власність залишається «нічийною», відчуженою від трудящих власністю. Політична влада трудящих теж лише проголошується, тобто так, як і сталося в нашій країні.

Сталінізм є трагедією марксизму і соціалізму, на грунті яких він у певних умовах зростає, але він є «неминучою» долею марксизму і соціалізму.

  1.  Неомарксизм

У 20-ті роки ХХ ст. бере свій початок неомарксизм (західний марксизм), що об’єднує сукупність марксистсько-орієнтованих течій, для котрих характерне критичне ставлення як до капіталізму, так і до «реального соціалізму» 30-80-х років ХХ ст. і його марксистсько-ленінської ідеології. У неомарксизмі виділяють декілька напрямків.

Лукач, Корш, Грамші стали засновниками «діалектико-гуманістичного» або «критичного» напрямку у марксизмі, апелюючи перш за все до проблем відчуження. До цього напрямку належать теоретики Франкфуртської школи Беньямін, Хабермас, фрейдомарксисти Райх, Маркузе, Фромм, екзистенціалістичні марксисти Сартр, Мерло-Понті, представники феноменологічного марксизму Пачі, Піконе, група «Праксис» та інші.

Представники другого – сцієнтистського – напрямку марксизму вважають марксистське вчення про суспільство не достатньо науковим. Альтюсер та його послідовники апелюють перш за все до економічних праць Маркса, матеріалістичної гносеології та аналізу класів. Представники аналітичного або, як його називають, «академічного» марксизму Коен, Елстер, Рьомер та ін. прагнуть переформувати категорії історичного матеріалізму на основі моделювання, функціонального підходу, теорії ігор, структуризації, модальної логіки.

Третя група неомарксистів орієнтована на дослідження проблем «третього світу», аналіз капіталізму, вивчення фемінізму та ін. проблем.

Всіх неомарксистів об’єднує намагання доповнити і реформувати марксизм з урахуванням нових історичних релігій. Популярність марксизму на Заході протягом останніх тридцяти років відмічена декількома злетами: це і інтерес «нових лівих» до марксизму, і рух «шестидесятників», і «академічна марксистська субкультура», що виникла на основі ідей представників «бунту молоді». Марксистсько орієнтовані течії модифікуються тепер з урахуванням нових проблем постіндустріального й інформаційного суспільства. Вони інтегруються з базовими концепціями в соціології, що виявляють зацікавленість у цінностях егалітаризму, емансипації людини.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42311. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОНЦЕНТРАЦИИ РАСТВОРОВ С ПОМОЩЬЮ КРУГОВОГО ПОЛЯРИМЕТРА 301 KB
  Исследование процесса поляризации света при прохождении его через растворы определение концентрации оптически активного раствора по величине угла поворота плоскости поляризации. Если колебания светового вектора происходят только в одной проходящей через луч плоскости свет называется плоско или линейно поляризованным. Это приборы которые свободно пропускают колебания параллельные плоскости поляризатора и полностью или частично задерживают колебания перпендикулярные его плоскости. Поляризатор частично...
42312. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КАЧЕСТВА ОБРАБОТКИ ПОВЕРХНОСТИ С ПОМОЩЬЮ МИКРОИНТЕРФЕРОМЕТРА 672.5 KB
  Теория и опыт неопровержимо свидетельствуют что свет представляет собой электромагнитные волны диапазона 040106 – 076106 метров. Электромагнитные волны – поперечные характеризуются колебанием двух векторов: напряженности электрического поля и магнитной индукции . Колебания электрической и магнитной составляющих поля световой волны происходят в одинаковых фазах во взаимно перпендикулярных плоскостях. Как показывает исследование векторы и единичный вектор направления вдоль которого происходит распространение волны образуют...
42313. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГРАНИЦ СПЕКТРА БЕЛОГО СВЕТА С ПОМОЩЬЮ ДИФРАКЦИОННОЙ РЕШЕТКИ 1.49 MB
  Волновая поверхность падающей волны плоскость щели и экран параллельны друг другу. Поскольку щель бесконечна картина наблюдаемая в любой плоскости перпендикулярной к щели будет одинакова. Разобьем открытую часть волновой поверхности на параллельные краям щели элементарные зоны ширины . Ее можно найти проинтегрировав по всей ширине щели : .
42314. ИЗУЧЕНИЕ ДИСПЕРСИИ СВЕТА 735.5 KB
  Наблюдение дисперсии света определение зависимости показателя преломления от длины волны светового излучения для конкретного вещества. КРАТКИЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ Одним из наиболее давно известных человеку оптических эффектов является преломление света заключающееся в том что при переходе через границу двух сред луч света скачком меняет свое направление как бы претерпевает излом. Преломление света характеризуется относительным показателем преломления.
42315. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЗОНАНСНЫХ ЯВЛЕНИЙ В ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ ЦЕПЯХ 735.5 KB
  Падение напряжения на конденсаторе . Для тока в катушке имеем: сдвиг фаз между током в контуре и напряжением на конденсаторе составляет π 2 ток опережает по фазе напряжения на конденсаторе на π 2 рис. Для напряжения закон изменения имеет вид: При колебаниях происходит периодический переход электрической энергии конденсатора в магнитную энергию катушки . Для определения напряжения на конденсаторе разделим 1 на С имеем Чтобы найти закон изменения силы тока продифференцируем 1 по времени: Обозначим...
42316. ОСНОВЫ ЦИФРОВОЙ ТЕХНИКИ 2.89 MB
  Заготовки отчетов должны содержать цель работы далее по каждому пункту задания: функции реализуемые цифровым устройством представленные в аналитической или и табличной форме их преобразования поясняющие процесс проектирования; схему спроектированного узла или устройства; в случаях оговоренных в описании временные диаграммы поясняющие работу цифрового устройства; таблицы для записи результатов экспериментов; Исследуемые цифровые узлы и устройства собираются на одном и том же закрепленном за бригадой универсальном...
42317. ДОСЛIДЖЕННЯ РЕЖИМIВ РОБОТИ ГРАФОПОБУДУВАЧА 31.5 KB
  Ознайомитися з принципом дї та системою команд графопобудувача HPGLдод. Дослiдити роботу графопобудувача в режимі емуляції. Принципи дiї та основнi команди графопобудувача.
42318. Использование шаблонов при создании презентаций 191 KB
  На панели задач щелкните на кнопке Пуск Strt. В стартовом диалоговом окне щелкните на кнопке выбора Шаблон презентации Templte и затем на кнопке ОК. Примечание: Если вы продолжаете сеанс работы после предыдущего урока щелкните на меню Файл File и затем на команде Создать New. Щелкните на вкладке Дизайны презентаций Presenttion Designs.
42319. Информационные системы и системы управления базами данных 2.77 MB
  Информационные системы и системы управления базами данных Введение Информационные системы взаимодействия видов транспорта ИСВВТ отличаются от других информационных систем ИС в основном решаемыми задачами. Поэтому в основе любой из них лежит среда хранения обработки и доступа к данным база данных;  информационные системы ориентируются на конечного пользователя не обладающего высокой квалификацией в области применения вычислительной техники. Системы управленя базами данных Любая ИС оперирует информацией о той...