36706

Психологічне консультування щодо вибору професії у старшокласників

Курсовая

Психология и эзотерика

Важливим аспектом у розвитку і самореалізації особистості є правильний вибір професії – це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас це й висока продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії – точка, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства

Украинкский

2014-10-18

392.5 KB

12 чел.

ТЕМА: ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЩОДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ  У СТАРШОКЛАСНИКІВ

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….…….3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ……………………………………………………………...…..5

1.1 Психологічна характеристика шкільного психологічного консультування……5

1.2 Психологічні особливості підліткового віку………………………………..…....9

1.3 Професійна орієнтація, як один із основних напрямів шкільного психологічного консультування……………………………………………………..14

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГА…………………………………....20

2.1 Опис групи досліджуваних, організація та процедура дослідження………….20

2.2 Опис використаних методик………………………………..……………………20

2.3 Обробка, аналіз та інтерпретація результатів дослідження………………...….21

2.4 Рекомендації щодо консультацій з профорієнтаційної роботи у школі………33

ВИСНОВКИ………………..……………………………………………………….....42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..….……...44

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасне суспільство потребує всебічно розвинену особистість, яка здатна переконливо та аргументовано доводити власну думку, сформовану готовності учнів до соціального й, зокрема, професійного самовизначення. Психологічний аспект професійного самовизначення людини пов’язаний із установленням меж її професійної придатності. Під цим терміном у психології розуміють вірогіднісну характеристику, яка відображає можливості конкретної людини по оволодінню певною професійною діяльністю. Цього можна досягнути покращенням навчального процесу. Робота шкільного психолога будується не тільки в цілому з метою оптимізації учбового процесу, а й з урахуванням конкретних труднощів, що виникають в формуванні мотивації до учбової діяльності, наладка міжособистісних відносин.

Важливим аспектом у розвитку і самореалізації особистості є правильний вибір професії – це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас це й висока продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії – точка, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів.

Також шкільне консультування охоплює проблеми стосунків учителя й учнів, учнів між собою, питання стосунків учнів з батьками, шкільної успішності, розвитку здібностей, відхилень поведінки тощо. Тому необхідно, щоб дитина, батьки і вчителі не були "ізольовані" один від одного, щоб між ними не було протистояння. Над виникаючими проблемами вони повинні працювати спільно, тому що тільки в цьому випадку можливе оптимальне рішення. Головна задача шкільного психолога полягає не в тому, щоб розв'язати виниклу проблему за них, а в тому, щоб об'єднати їх зусилля для її вирішення.

Мета: дослідити особливості психологічного консультування з проблем профорієнтації.

Завдання:

  •  Теоретичний аналіз аспектів психологічного консультування з проблем профорієнтації.
  •  Здійснити методологічне забезпечення проведення дослідження професійного визначення старшокласників.
  •  Провести обробку, аналіз та інтерпретацію на базі обраних теорій.

Обєкт дослідження – шкільне психологічне консультування.

Предмет дослідження – особливості психологічного консультування з проблем профорієнтації.

Гіпотези:

1. Інтереси старшокласників не завжди співпадають із типом обраних професій.

2. Індивідуальні психологічні особливості старшокласників впливають на вибір типу професії.

Теоретико-методологічна основа. Проблеми професійної орієнтації і шкільного консультування зокрема, досліджували багато вчених. Проблемою вивчення вибору професії в різні часи займалися: О. Вітковська, В.П. Зінченко, Г.І. Клімов, С. Максименко, О.В. Мельник, Є.М. Павлютенков, О.Ф. Пимлипчук, М.С. Янцур, В.В. Ярошенко.

Методи і методики:

  •  Спостереження
  •  Констатуючий експеримент
  •  Анкетування
  •  Тестування за методиками: «диференціально-діагностичний опитувальник» (ДДО), карта інтересів А. Голомшток в модифікації Г. Резапкиной.
  •  Група досліджуваних: 40 осіб віком 16-17 років, з яких 25 дівчата і 15 хлопці.
  •  База проведення дослідження: СЗШ м. Львова.

Структура курсової роботи: вступ, два розділи, висновки, список

використаних джерел.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

1.1 Психологічна характеристика шкільного психологічного консультування

Робота психолога в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа – хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа – це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками. Нерідко в школі працюють декілька фахівців-психологів (психологічна служба), так як поле діяльності психолога досить широке [6].

Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:

Психологічне просвітництво – формування у учнів, вихованців та їхніх батьків, у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні  особистості і розвитку інтелекту.

Психологічна профілактика попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку [3].

Психологічна діагностика поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації. Психологічна діагностика включає проведення фронтальних (групових) і індивідуальних обстежень за допомогою спеціальних методик. Діагностика проводиться по попередньому запиту вчителів або батьків, а також за ініціативою психолога з дослідницькою або профілактичною метою [30, С.29-35].

Психолог підбирає методику, направлену на вивчення здібностей, особливостей дитини, що цікавлять його. Це можуть бути методики, направлені на вивчення рівня розвитку уваги, мислення, пам'яті, емоційної сфери, особливостей особи і взаємостосунків з оточуючими. Також шкільний психолог використовує методики по вивченню дитячо-батьківських відносин, характеру взаємодії вчителя і класу.

Одержані дані дозволяють психологу будувати подальшу роботу: виділити учнів так званої "групи ризику", потребуючих в коректувальних заняттях; підготувати рекомендації для вчителів і батьків по взаємодії з учнями.

Психологічна корекція активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів, психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Коректувальні заняття можуть бути індивідуальними і груповими. В ході їх психолог прагне скоректувати небажані особливості психічного розвитку дитини. Ці заняття можуть бути направлені як на розвиток пізнавальних процесів (пам'ять, увага, мислення), так і на рішення проблем в емоційно-вольовій сфері, у сфері спілкування і проблеми самооцінки. Шкільний психолог використовує вже існуючі програми занять, а також розробляє їх самостійно, враховуючи специфіку кожного конкретного випадку. Заняття включають різноманітні вправи: розвиваючі, ігрові, мальовничі та інші завдання – залежно від поставлених цілей і віку школярів. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, КВК) також входять до компетенції психолога .

Консультативна діяльність надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування [25].

Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров'я. Також характеристика дає повну картину сімейного клімату, інтересів дитини тощо. Консультування в школі відіграє дуже важливу роль: кожен батько чи педагог має право звернутися до психолога з проблемою, або просити про допомогу щодо дитини.

Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

Психолог допомагає дитині засвоїти весь цей досвід через освоєння поведінки, і побудова власної позиції, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу. Багато хто помилково вважає, що психолог займається лише тестуванням, а уроки психології проходять на рівні факультативних занять і не представляють нічого цінного для знань дитини. Головною позицією психолога є створення для дітей умов життєвих систем і вибір цих систем. У дитини, при злагодженій роботі психолога і педагогічного колективу, формуються умови для створення особистісної позиції (усвідомлення власного Я, впевненість і власна думка) [5].

Саме психолог виступає тою організаційною ланкою між дітьми та педагогами, яка необхідна для вирішення інтересів і можливостей  школярів. Від успішної роботи психолога залежать умови формування педагогічних завдань. Психолог може виявити причини неуспішності чи агресивності дітей. Потім робота ведеться з батьками учня. Хто краще може розібратися в поведінці дітей, як не їхні батьки? Успішне співробітництво психолога, батьків та вчителів школи часто призводить до потрібних результатів щодо поведінки дитини.

Бувають ситуації, коли дитині необхідна допомога більш вузького фахівця, ніж шкільний психолог. Тоді психолог в школі може рекомендувати іншого фахівця [28].

Спираючись на дослідження санкт-петербурзьких авторів А.Г. Грецоваї, А.Є. Ангервакс (2000 р.), можна сказати, що у більшості молодших підлітків вже є цілком конкретні уявлення про те, хто такий психолог і що він повинен робити. Але часто ці стереотипні уявлення настільки неадекватні, що краще б їх зовсім не було. Адже змінити вже наявне переконання завжди складніше, ніж сформувати нове. У результаті багато спроб пропаганди психологічних знань серед підлітків виявляються малоефективні, так як будь-яка виходить від психолога або відноситься до нього інформація сприймається підлітками через призму своїх переконань. Автори наводять такі виявлені ними стереотипні подання про представників професії «Психолог»: 47,5% випробуваних сприймають психолога як лікаря, медичного працівника. Найчастіше такий «лікар» займається в поданні підлітків лікуванням психічних порушень («психологічний доктор», «лікує психів», «виліковує людей від неосудних станів», «лікує божевільних»). Деякі підлітки дають недиференційовані відповіді («доктор», «лікує без ліків», «свій час присвячує хворим»), діяльність психолога як лікаря не є в їхньому розумінні вибірково пов'язаної зі сферою психіки; 14%: психолог - це вчений, що займається психікою – «вивчає психологію людини», «вивчає поведінку людей»; 10%: психолог як фахівець, який надає будь-яку психологічну допомогу – «приймає, вислуховує і дає поради», «заспокоює людей»; 6%: психолог як вчитель – «точно такий самий вчитель, але з іншою освітою», «вчитель по психіці»; 22,5%: уявлення про роботу психолога не сформовані або повністю неадекватні. Ці уявлення зазвичай позитивні («хороша людина», «казкар здоров'я», «психолог – це круто!»). Або негативно («психолог – це псих») емоційно забарвлені, рідше байдужі («людина», «знає, у кого які нерви», «перевіряє людини, якщо у нього плоскостопість»).

Ці дані дають зрозуміти, що уявлення про діяльність психологів відсутні менш ніж у 1/4 досліджуваних, у решти певні стереотипи на цей рахунок вже сформовані. Проте вони відносно адекватно відображають суть діяльності практичних психологів лише у 10% досліджуваних. Ще 20% сприймають психолога як ученого або вчителя. Звичайно, у багатьох випадках це вірно, але такий психолог – вже не та людина, до якого можна звернутися з особистими проблемами. Майже половина досліджуваних демонструють найбільш поширений стереотип стосовно психолога – вони сприймають його як лікаря, лікуючого людей з психічними відхиленнями. В якості причин, які могли б спонукати звернутися до психолога, ця група досліджуваних зазвичай вказує порушення психіки [19].

Широке поширення неадекватних соціальних стереотипів щодо психологів, на думку авторів, не може не перешкоджати зверненню підлітків до представників цієї спеціальності. А це тягне за собою неефективність роботи психологічної служби в школі. Одним з виходів з цієї ситуації автори бачать у пропаганді психологічних знань ще в початковій школі, до початку підліткової кризи.

1.2 Психологічні особливості підліткового віку

В кожному віці є свої особливості, є свої складнощі. Не виключенням є і підлітковий вік. Це найдовший перехідний період, який характеризується поряд фізичних змін. В цей час відбувається інтенсивний розвиток особи, її друге народження. З психологічного словника: «Підлітковий вік - стадія онтогенетичного розвитку між дитинством і дорослістю (від 11-12 до 16-17 років), яка характеризується якісними змінами, пов’язаними із статевим дозріванням і входженням в доросле життя» [12].

Підліток може гордитися кількістю назв, придуманих для нього дорослими: «перехідний», «критичний», «переломний», «важкий». Вони повною мірою відображають складність і значущість процесів розвитку, які відбуваються у цьому віковому періоді.

Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого школяра. Іноді воно відрізняється твердістю та глибиною, а іноді вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом – характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку – його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги.

В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси – критичності. Підліток не покладається сліпо на авторитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень. Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності [6].

Виховна робота зі школярами середнього віку – важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

За теорією розвитку особистості Еріксона, у якій виокремлюється 8 стадій психосоціального розвитку, підлітковому віку відповідає 5 стадія розвитку особистості. Це вік, коли завершується дитинство, інтенсивно формується ідентичність, базуючись на запереченні та бунті. Вчений називає цей вік віком фізичної зрілості і соціальної незрілості. Дитина значно раніше стає дорослою у фізичному плані, ніж здатною брати на себе соціальні ролі дорослих. Для цього віку характерна емоційна неврівноваженість. Підліток, який щойно переступив вік дитинства, ще немає надійної опори. У стресових ситуаціях він часто повертається до надійної ролі дитини, яка залежна від батьків. Та йому соромно від цієї залежності. Намагаючись ствердити свою незалежність, підліток стає непоступливим, різким і навіть грубим у стосунках з батьками [2].

У цей час на долю батьків та вчителів лягає велике психологічне навантаження, вони мають навчитися розумно реагувати на зміни у взаєминах з підлітком, щоб, з одного боку, надати йому незалежність, до якої він прагне, а з іншого – не втратити реального контролю над його поведінкою, втримуючи її у розумних межах.

Проблема кризи підліткового віку є складною, тому, розкриваючи її, потрібно виходити із єдності біологічних змін, що настають в організмі підлітка, і змін у соціальних умовах його життя, його взаємин з його ровесниками та дорослими. У підлітковому віці розвиток йде у швидкому темпі і по «всьому фронту». За короткий час діти дорослішають фізично, морально, розумово, соціально.

Даючи характеристику психології підліткового віку, треба мати на увазі додаткові обставини. У кожного покоління є характеристики, що належать тільки визначеному віку. Однак більшість цих характеристик у різних поколінь може змінюватися. Є такі характеристики, що властиві саме тільки тому чи іншому поколінню молоді й обумовлені зовнішніми факторами розвитку. У процесі історичного розвитку суспільства окремі характеристики підліткового віку можуть зрушуватися чи донизу чи догори. І, нарешті, як би глибоко і всебічно не намагалися охарактеризувати вікову групу людей, характеристика завжди залишиться лише абстрактною моделлю, тому що різноманіття людських типів настільки велике, що будь-яка загальна характеристика віку в цілому може розглядатися лише як полотно, на якому педагог у кожному конкретному випадку повинний вишити індивідуальний візерунок психології певного учня [20].

У підлітків інтенсивно відбуваються фізіологічні зміни організму: збільшується вага (особливо в юнаків), дуже швидко росте мускульна сила. Більшість юнаків і дівчат уже досягають статевої зрілості. У цьому віці йде велика внутрішня робота із завершення дозрівання різних систем організму, із усунення диспропорцій у їхньому розвитку, викликаних нерівномірністю їхнього дозрівання, що приводить до серйозних перевантажень організму в цілому й особливо нервової системи. Тому поряд з енергією, що б'є через край, у підлітків можна зустрітися із сильно вираженою лінню. Це не та лінь, що стала рисою характеру (хоча звичайно зустрічається і вона), а так сказати органічна лінь. Йде настільки інтенсивний фізичний ріст, що організм прагне заощаджувати сили на всьому іншому й у результаті вони часом можуть багато спати, їм просто фізично важко що-небудь робити [12].

Психологічно цей вік украй суперечливий, він характеризується максимальними диспропорціями в рівні і темпах розвитку. Найважливіша психологічна особливість підлітка – почуття дорослості. Тривалість підліткового періоду часто залежить від конкретних умов виховання дітей. Контрастність дитинства і зрілості, між якими «знаходиться» підліток, утруднює йому засвоєння дорослих ролей і породжує багато зовнішніх і внутрішніх конфліктів.

Підлітковий вік – це вік допитливого розуму, жадібного прагнення до пізнання, вік кипучої енергії, бурхливої активності, ініціативності, спрага діяльності. Помітний розвиток у цей період здобувають вольові риси характеру – наполегливість, завзятість у досягненні мети, уміння переборювати перешкоди і труднощі. Увага підлітка характеризується не тільки великим обсягом і стійкістю, але і специфічною вибірковістю. У цей період уже може бути навмисна увага. Вибірковим, цілеспрямованим, аналізуючим стає і сприйняття. Значно збільшується обсяг пам’яті, при чому не тільки за рахунок кращого запам’ятовування матеріалу, але і його логічне осмислювання. Пам’ять підлітка, як і увага поступово здобуває характер організованих, регульованих і керованих процесів.

Бурхливо розвиваються почуття підлітків. Їхні емоційні переживання здобувають велику стійкість. У підлітка з’являється підвищений інтерес до своєї особистості, потреба усвідомлення й оцінки своїх особистих якостей. Аналізуючи й оцінюючи свою поведінку, підліток поступово порівнює його з поведінкою оточуючих людей, насамперед своїх товаришів [27].

Можливість усвідомити, оцінити свої особисті якості, задовольнити властиве йому прагнення до самовдосконалення підліток все це одержує в системі взаємодії із «світом людей». Підліток чекає від них розуміння, довіри. Якщо ж дорослі не погоджуються з тим, що підліток уже не маленька дитина, то з його боку виникають образи і різноманітні форми протесту – брутальність, упертість, неслухняність, замкнутість, негативізм. Підлітковий період являється одним з ключових етапів у процесі становлення емоційно-вольової регуляції дитини. Переживання підлітка стають глибшими, з'являються більш стійкі почуття, емоційне відношення до деяких явищ життя стає довшим та стійкішим. Для дуже багатьох людей підлітковий період представляє собою вік, коли вплив емоцій на духовне життя стає найбільш очевидним.

Головне завдання підлітка – це формування самосвідомості, ідентичності, які можна розглядати в якості основних психологічних придбань у цьому віці.

Е. Шпрагнер розробив культурно-психологічну концепцію підліткового віку та описав три можливі типи розвитку особистості підлітка [18].

Для першого типу розвитку характерна різка, бурхлива та кризова течія, яка трактується підлітками як друге народження, результатом якого є становлення нового «Я». Розвиток дитини за іншим типом припускає плавні, повільні та поступові зміни підлітка, без глибоких потрясінь та зрушень у власній особистості. Третій тип розвитку припускає активний та свідомий процес самовиховання, шлях самостійного подолання внутрішніх тривог та криз, що можливо за рахунок розвинутих у підлітка самоконтролю та самодисципліни. Е. Шпрагнер вважав відкриття «Я», виникнення рефлексії, усвідомлення підлітком своєї особистості – головними психологічними нововведеннями цього віку.

На фоні всього вище сказаного можна особливо відмітити одну деталь, на якій роблять акцент багато дослідників – це різке погіршення поведінки. Воно проявляється у негативізмі, упертості, протиставленні собі батькам та вчителям. Усі ці дані вказують на те, що підлітки схильні до прояву девіантної поведінки.

Сучасний підліток живе у світі, складному за своїм змістом і тенденціями соціалізації. Це зв'язано, по-перше, з темпом і ритмом техніко-технологічних перетворень, що пред'являють до зростаючого покоління нові вимоги. По-друге, з насиченим характером інформації, що створює масу «шумів», які глибино впливають на підлітка, у якого ще не вироблено чіткої життєвої позиції. По-третє, з екологічними й економічними кризами, що вразили наше суспільство, що викликає у підлітків почуття безнадійності і роздратування. При цьому у молодих людей розвивається почуття протесту, часто неусвідомленого, і разом з тим росте їхня індивідуалізація, що при втраті загально-соціальної зацікавленості веде до егоїзму. Підлітки більше інших вікових груп страждають від нестабільності соціальної, економічної і моральної обстановки в країні, утративши сьогодні необхідну орієнтацію в цінностях і ідеалах – старі зруйновані, нові не створені [6].

1.3 Професійна орієнтація, як один із основних напрямів шкільного психологічного консультування

Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.

Професійна орієнтація – система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Завданнями профорієнтації є ознайомлення учнів з професіями та правилами їх вибору, рекомендованими Міністерством освіти і науки України; виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією; забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості [9].

Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.

Автор популярної сьогодні теорії компромісу з реальністю Є. Гінзберг зазначає, що професійне самовизначення як вибір професії – це процес, що розвивається в часі, й остаточне рішення людини виникає не миттєво, а протягом певного, доволі тривалого періоду. Зокрема, він виділяє в цьому процесі три стадії:

  1.  Стадія фантазії триває до 11 років. У її межах дитина уявляє себе в певній професії безвідносно до реальних можливостей власного життя: здібностей, можливостей одержати кваліфіковану підготовку, роботу за спеціальністю тощо.
  2.  Гіпотетична стадія – від 11 до 17 років, вміщає 4 періоди. Протягом першого періоду інтересу (11-12 років) основою вибору майбутньої професії стають інтереси й схильності підлітка. У період здібностей (13-14 років) підлітки починають замислюватися над вимогами, які та чи інша професія пред’являє до здібностей людини, й порівнювати ці вимоги з власним потенціалом обдарованості. Для періоду оцінки (15-16 років) характерне намагання співвіднести особливості професії з власними ціннісними орієнтаціями й реальними можливостями. А в перехідний період (біля 17 років), який збігається з закінченням загальноосвітнього навчального закладу, відбувається перехід від гіпотетичного до реалістичного підходу у виборі професії.
  3.  Реалістична стадія – від 17 років і старші. У межах цієї стадії молоді люди здійснюють остаточний вибір професії. Тут виділяють період дослідження (17-18 років), спрямований на загальну орієнтацію й здобуття глибоких фундаментальних знань з обраної спеціальності, період кристалізації (19-21 рік), що характеризується звуженням діапазону вибору й визначенням основного напряму майбутньої професії, та період спеціалізації (від 21 року), в межах якого обраний фах уточнюється вибором конкретної, вужчої спеціалізації. Наприклад, студент-психолог приймає рішення стати психологом освіти [25].

Профорієнтаційна робота складається з таких компонентів: професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Професійна інформація – психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, зі змістом трудової діяльності в галузі кожної з них, з вимогами, які ці професії висувають до людини, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки такій допомозі учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами тієї професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.

Професійна діагностика – система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей.

Професійна консультація – надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення.

Професійна консультація має також на меті навчити учнів прийомів самооцінки своїх якостей, щоб встановити їх відповідність вимогам професії. Мріючи про ту чи ту професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Щоб відповісти на це питання, вони мають знати вимоги професії до її носія. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.

Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, змогли певною мірою допомогти їм у цьому. До професійної консультації залучають також медичних працівників школи, які знають перелік медичних протипоказань стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору [9].

Професійний відбір – система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.

Професійний відбір здійснюють навчальні заклади, що висувають до вступників конкретні вимоги, або установи, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі з молодими людьми слід проводити роз'яснювальну роботу. Вони повинні усвідомити: якщо вони мають певні недоліки, що не є відхиленням від абсолютно важливих професійних вимог, то, попрацювавши над собою, можуть їх подолати або згладити й досягнути професійної майстерності.

Професійна адаптація – процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Здійснюється тоді, коли учень уже обрав професію і перебуває на стадії оволодіння нею. Ознаками професійної адаптації є: збереження і розвиток здібностей і схильностей до обраної професійної діяльності, збіг суспільної та особистої мотивації праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адаптація здійснюється разом із суспільною адаптацією, її результативність значною мірою залежить від того, як школа зуміла закласти основи адаптації [26].

Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей виробництва.

У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації [11].

Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Значна їх частина орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.

Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї. Це дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.

Серед форм такої роботи, використовуваних класними керівниками, найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи, що дає їм змогу спостерігати за розвитком у школярів професійних інтересів [30].

Під час орієнтації учнів на конкретну професію можливі такі помилки: а) поділ професій на «престижні» й «непрестижні»; б) ототожнення навчального предмета з професією; в) перенесення ставлення до людини – представника професії – на саму професію; г) вибір професії під чиїмсь впливом; ґ) застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва [11].

Отже, робота психолога у школі є надзвичайно важливою. Адже школа для дитини є центром освоєння соціуму, нових знань тощо. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Лише в цьому випадку школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

Роботу психолога можна поділити на такі напрями: психологічне просвітництво, психологічну профілактику, психологічну корекцію і консультативну діяльність., які мають певні свої цілі і завдання.

Саме психолог виступає тою організаційною ланкою між дітьми та педагогами, яка необхідна для вирішення певних проблем та інтересів школярів. Також психолог може виявити причини неуспішності чи агресивності дітей, які можуть привести до девіантної поведінки учня, що є особливо небезпечним у період підліткового віку. Важливим для психолога є дотримання етичного кодексу, що допоможе йому викликати довіру у школярів.

Одним із основних завдань психолога є проведення профорієнтаційної роботи, тобто ознайомлення учнів з професіями та правилами їх вибору, а також формування у них професійно значущих якостей. Адже правильний вибір професії — це моральне задоволення, висока самооцінка і продуктивність праці.

РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

2.1 Опис групи досліджуваних, організація та процедура дослідження

Група досліджуваних складала 40 осіб віком 16-17 років, з яких 25 дівчата і 15 хлопці. Досліджувані є учнями Львівської загальноосвітньої школи. Усі респонденти добровільно погодились брати участь у дослідженні. Їм було запропоновано відповісти на питання трьох методик і анкети. Для зручності і полегшення обробки результатів усім респондентам були роздані бланки, на яких вони мали фіксувати свої відповіді. Досліджувані проявляли інтерес і більшість поцікавилась результатами.

Дослідження поділялось на три етапи: підготовчий, експериментальний і завершальний.

На підготовчому етапі здійснювався підбір і перегляд літератури, вивчався стан розробленості проблеми дослідження у психологічній, науковій літературі. Було проаналізовано різні підходи до вивчення проблеми підвищення рівня готовності старшокласників до вибору професії.

На експериментальному етапі здійснювалися: дослідно-експериментальна перевірка гіпотез, тестування старшокласників за вибраними методиками, спостереження за виконанням завдань досліджуваними, розроблення розвиваючої програми з метою підвищення рівня готовності старшокласників до вибору професії.

На завершальному етапі перевірялись гіпотези дослідження, здійснювалася обробка, аналіз та інтерпретація результатів дослідження, виконувалася математична обробка результатів. Були розроблені рекомендації та розвиваюча програма для профорієнтаційної роботи із старшокласниками, також підводились підсумки всієї курсової роботи.

2.2 Опис використаних методик

Методика «Диференціально – діагностичний опитувальник інтересів» 

(Е. Клімов).

Диференційовано – діагностичний опитувальник розроблений під

керівництвом Е.А.Клімова (Додаток А) застосовується для визначення інтересів і схильностей людини, використовується у роботі шкільних психологів під час профорієнтаційної роботи із старшокласниками.

Методика складається із 20-ти тестових завдань, у ній виділено пять типів професій:

1. «Людина – людина» (професії педагогічного профілю, юридичного профілю, побутового обслуговування, інформаційно-культурного обслуговування, медичного обслуговування, професії які пов’язані з громадським харчуванням, з обслуговуванням дітей, професії контролерського профілю).

2. «Людина – техніка» (оператори різних профілів, професії пов’язані з обслуговуванням техніки, професії по виробництву і обробці металів, неметалевих виробів, напівфабрикатів, промислових товарів).

3. «Людина – художній образ» (професії які об'єднують використання різних засобів естетичного впливу, співвідношення результатів своєї праці з естетичними почуттями інших людей).

4. «Людина – природа» (професії природокористування, професії природо охорони, професії перетворення природи).

5. «Людина – знакова система» (професії предметом праці яких є умовні знаки, що позначають предмети і їхні властивості).

Методика вивчення інтересів людини до різних сфер діяльності «Карта інтересів».

Опитувальник «Карта інтересів» (Додаток Б) використовують для вивчення інтересів людини до різних сфер діяльності. У методиці виділено такі сфери діяльності як: фізика, математика, електроніка, техніка, хімія, біологія, медицина. географія, історія, філологія, мистецтво, педагогіка, сфера обслуговування, військова справа і спорт. Методика складається із 90 питань, бланку відповідей, бланку дешифратора, таблиці позитивного і негативного відношень до сфер діяльності, таблиця зведених результатів. Вивчення інтересів досліджуваних проводиться індивідуально або колективно. На основі отриманих кількісних даних робиться висновок про те, наскільки сильно проявляється у досліджуваного інтерес до певних сфер людської діяльності. Як сильно він проявляється на різних рівнях оволодіння ними. Також визначаються, ті сфери, ставлення до котрих має негативне емоційне забарвлення. На підставі аналізу цих даних формулюється висновок щодо найбажанішого варіанту профплану для даного досліджуваного.

Тест геометричних фігур (Додаток В)

Тест геометричних фігур використовується для визначення особистісних якостей досліджуваних.

Респондентам пропонується із п'яти фігур (квадрат, прямокутник, трикутник, коло, зігзаг), зображених на аркуші паперу, вибрати одну, яка більше сподобалася. Потім прочитати характеристики людей, що вибрали ту чи іншу фігуру.

Анкета для вивчення професійних нахилів учнів (Додаток Д)

Анкета є додатковим методом дослідження і спрямована на діагностику професійних нахилів старшокласників.

Складається з семи запитань, на які потрібно відповідати «так», «ні» або «не знаю».

2.3 Обробка, аналіз та інтерпретація результатів дослідження

Першою застосовувалась методика «Диференціально – діагностичний

опитувальник інтересів» (Е. Клімова), результати показані у таблиці 2.1

За результатами дослідження тип професії «Людина – природа» виявлено у 7 респондентів (17.5%). Предметом праці для представників більшості професій цієї сфера є живі рослинні організми і тварини, умови їх зростання і життя. Фахівці, що працюють в цій області:

- вивчають і аналізують стан і умови життя рослин або тварин (мікробіолог, агрохімік, гідробіолог, геолог, хімік);

- вирощують рослини і доглядають тварин (лісовод, квітникар, овочівник, агроном, птахівник, бджоляр, зоотехнік, фермер);

- проводять профілактику захворювань рослин і тварин, лікують тварин, борються із шкідниками рослин (агроном по захисту рослин, лікар по карантинній службі, ветеринар).

Таблиця 2.1

Результати дослідження за методикою «Диференціально – діагностичний опитувальник інтересів»

Типи професій

К-ть учнів

Середнє значення (у %)

Людина-природа

7

17.5

Людина-техніка

6

15

Людини-людина

12

30

Людина-знакова система

11

27.5

Людини-художній образ

5

12.5

Успіх роботи фахівців в професіях даного типу залежить від здатності передбачати і оцінювати дуже мінливі природні чинники. Особливість їх діяльності полягає в тому, що її результати виявляються після довгого часу, що обчислюється інколи не лише тижнями, місяцями, але і роками; фахівець зобов'язаний володіти терпінням і наполегливістю; потрібно бути готовим до роботи в скрутних погодних умовах.

До типу «Людина – техніка» мають нахил 6 досліджуваних (15%).

Більшість професій цього типу пов'язані:

- з експлуатацією технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, управляють транспортом, самохідними машинами і механізмами, різними процесами, потоковими лініями, автоматичними системами);

- з ремонтом технічних пристроїв (фахівці виявляють і розпізнають несправності технічних систем, машин, механізмів і приладів, ремонтують, регулюють і налагоджують їх);

- із створенням, монтажем, збіркою (фахівці проектують і конструюють технічні системи і пристрої, розробляють процеси їх виготовлення; з окремих деталей, вузлів, блоків збирають машини, механізми, апарати і прилади, регулюють і налагоджують їх).

Для успішної роботи в області техніки важлива спостережливість, уміння за допомогою слуху, зору та уяви помітити ледве помітні зміни в роботі машин і механізмів; необхідний високий рівень розвитку так званого технічного мислення, розвиток уявлення про хід прихованих від очей технічних процесів.

З результатів, які показані у таблиці 2.1 тип «Людина – людина» набрав 12 учнів (30%). Ця сфера об'єднує професії, відмінною рисою яких є необхідність постійного спілкування з іншими людьми, необхідність безпосередньої дії на них.

Предмет праці: елементи зовнішнього вигляду (зростання, статура, постава, зачіска, одяг і тому подібне); елементи експресії (міміка, пантоміміка, інтонація мови); характеристика соціально-групової приналежності (стать, вік, одна людина, колектив); особистісні якості (відношення до людей, спілкування і соціальні здібності, потреби і інтереси); характеристики психічних станів.

Цілі праці: управління, оцінювання, контроль, виховання, обслуговування (інформаційне, медичне, соціально-побутове, комунальне ).

Професійно важливі якості: прагнення до спілкування; уміння легко встановлювати контакт з незнайомими людьми; доброзичливість, чуйність; витримка, уміння стримувати емоції; уміння переконувати і робити вплив на інших; здатність розуміти стан людей, ставити себе на місце іншої людини; розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми; здатність управляти мімікою, жестами, інтонацією; акуратність, зібраність, пунктуальність; здатність пам'ятати, зберігати інформацію про багато людей.

- професії пов'язані з навчанням, вихованням, тренуванням (вчитель, викладач, тренер, вихователь дошкільної установи);

- професії, пов'язані з дослідженням особистості і умов її формування і функціонування (слідчий, суддя, інспектор дитячої кімнати міліції, соціолог, профконсультант);

- професії сфери торгівлі і сфери послуг (приймальник ательє, продавець оператор поштового відділення зв'язку, офіціант, страховий агент, соціальний працівник);

- професії, пов'язані з інформаційним обслуговуванням і суспільною діяльністю (лікар-терапевт, стоматолог, хірург, медична сестра, масажист, санітар).

Тип «Людина – знак» спостерігається у 11 респондентів (27.5%).

Більшість професій цього типу пов'язана з переробкою різної інформації.

Вимоги, що пред'являються професіям цього типу до людини, залежать, насамперед, від того, з якими предметами праці має справу фахівець. Ними можуть бути:

- тексти на рідній  або  іноземних мовах  (коректор,  технічний редактор, перекладач, діловод, складач, телеграфіст);

- цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ПК, економіст, бухгалтер, касир);

- креслення, карти, схеми (кресляр, конструктор, картограф, закрійник, лоцман, геодезист, маркшейдер);

- звукові сигнали (радист, гідроакустик, телефоніст, стенографіст).

Вибираючи одну з цих професій, потрібно не боятися роботи з «німими» паперами, володіти посидючістю, терпінням, стійкою увагою. Важлива здібність до тривалого зосередження уваги на (знаковому) матеріалі, швидкість і точність рухів, схильність до роботи поодинці (без приватних контактів з людьми).

Шкала "Людина – художній образ" переважає у 5 досліджуваних

(12.5%). Більшість професій цього типу пов'язані:

- із створенням, проектуванням, моделюванням художніх творів (художник, модельєр, архітектор, письменник, скульптор, хореограф, журналіст, композитор);

- з відтворенням, виготовленням різних виробів по ескізу-зразку в одиничних екземплярах (ювелір, гравер, реставратор, різьбяр по дереву, музикант, актор);

- з відтворенням, копіюванням, розмноженням художніх творів в масовому виробництві (живописець по розпису фарфору; шліфувальник по каменю, кришталі; маляр; друкар).

Якщо проаналізувати свій характер, можна легко знайти собі відповідну професію на все життя.

Наступною проводилась методика вивчення інтересів людини до різних сфер діяльності «Карта інтересів», результати показані у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Результати дослідження за методикою вивчення інтересів людини до різних сфер діяльності «Карта інтересів «.

Напрями проф. д-ті

К-ть учнів

Середнє значення

(у %)

1

Фізика і математика

5

12.5

2

Хімія і біологія

3

7.5

3

Радіотехніка і електроніка

2

5

4

Механіка і конструювання

3

7.5

5

Географія і геологія

4

10

6

Література і мистецтво

5

12.5

7

Історія і політика

4

10

8

Педагогіка і медицина

7

17.5

9

Підприємництво і домоведення

5

12.5

1

Спорт і воєнна справа

3

7.5

З таблиці видно, що шкала фізика і математика переважає у 5 учнів (12.5%). Таку сферу діяльності, інтересів людини як хімія і біологія виявлено у 3 респондентів (7.5%). За результатом тестування напрям радіотехніка і електроніка цікавить лише 2 досліджуваних (5%). Такі нахили як механіка і конструювання, спорт і воєнна справа спостерігається у 3 учнів (7.5%). Сферам географія і геологія, історія і політика надали перевагу по 4 респонденти (10%). Шкали література і мистецтво, підприємництво і домоведення також набрали однакову кількість учнів – 5 (12.5%). Напрям педагогіка і медицина виявився найбільш популярним, до нього мають спрямованість 7 учнів (17.5%)

Третім за послідовністю був проведений тест геометричних фігур, метою якого було визначити особистісні якості кожного учня і їхній вплив на вибір професії. Результати тестування показані у таблиці 2.3.

За результатами тестування квадрат обрали 8 учнів (20%). Люди цього типу дуже витривалі і терпеливі, люблять доводити справу до кінця. Професії їм підходять відповідальні, які потребують високої уваги, але менше креативного мислення.

Таблиця 2.3

Результати дослідження за тестом геометричних фігур

Геометрична фігура

К-ть учнів

Середнє значення (у %)

Квадрат

8

20

Прямокутник

5

12.5

Трикутник

11

27.5

Коло

9

22.5

Зігзаг

7

17.5

Прямокутник обрали 5 респондентів (12.5%). Ця фігура свідчить про невизначеність і не задоволеність способом свого життя. Вони ще шукають своє місце в житті і є відкритими до всього цікавого, легко засвоюють новий матеріал.

Трикутнику надали перевагу 11 досліджуваних (27.5%). Особистісні якості – лідерство, енергійність, прагматичність. Важливою у професійній діяльності є потреба працювати з людьми, тому що вони постійно бажають конкурувати з іншими. Це для них є так званим стимулом вдосконалюватись, самореалізовуватись і досягати поставлених цілей.

Таку геометричну фігуру як коло обрали 9 учнів (22.5%). Ці люди є найбільш доброзичливими, чуйними і відкритими. Вони завжди знаходять спільну мову з іншими людьми і легко згладжують конфлікти. Важливою якістю є емпатійність, яка допомагає їм у професійній спрямованості «Людина-людина»

Зігзаг вибрали 7 респондентів (17.5%). Їм властивий творчий спосіб мислення і професії, які потребують нестандартного, креативного вирішення поставлених задач.

Останнім у дослідженні проводилось анкетування для вивчення професійних нахилів учнів (результати анкетування показані у таблиці 2.4).

При аналізі результатів виявлено, що учні, відповідаючи на питання, деякі з них пропускали. Це може свідчити про невизначеність у виборі професійної діяльності або не бажання приймати участь у дослідженні.

Таблиця 2.4

Результати дослідження за анкетою для визначення професійних нахилів учнів

Р№

Так

Ні

Не знаю

1

17

8

15

2

23

4

12

3

18

6

13

4

16

10

14

5

10

14

20

6

15

5

17

7

14

11

12

З таблиці видно, що 17 досліджуваних вважають свій вибір професії істинним, 8 – тимчасовим або не правильним і 15 – не знають.

23 учні вважають, що стан їхнього психологічного і фізичного здоров’я відповідає вимогам обраної професії, 4 – не відповідає і 12 респондентів не знають.

Щодо відповідності характеру і моральних рис обраній професії, 18 досліджуваних вважають, що вона є в них, 6 – немає і 12 – не знають.

16 учням здібності дозволяють сподіватись на успішне оволодіння певною спеціальністю, 13 – не знають , а 6 досліджуваних думають, що їхніх здібностей є недостатньо. Це можна трактувати як низьку самооцінку.

На думку 10 учнів обрана професія зможе задовольнити їхні духовні потреби, 14 стверджували – не зможе і 20 ще не знають.

Важливою функцією професії є допомогти особистості визначити своє місце в житті. 15 досліджуваних вважають, що допоможе, 5 – ні і 17 – не знають. На жаль, дуже часто батьки вибирають професію для дитини, не зважаючи на її думку і здібності. 14 написали, що їхній професійний вибір збігається з традиціями сім’ї і поглядами батьків, для 11 досліджуваних – ні, а 12 – не знають.

Під час обробки результатів дослідження було здійснено кореляційний аналіз отриманих даних (Додаток Ж). У результаті кореляційного аналізу можна зробити такі висновки:Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між шкалою історія і політика та шкалою хімія і біологія (r=-0.45 при р<0.05), результати показані на рисунку 2.1

 

Рис. 2.1 Кореляційна плеяда діагностичного критерію історія і політика з шкалою хімія і біологія

Цей зв’язок можна пояснити тим, що ці напрями діяльності мають різні спрямованості. Історія і політика відноситься до гуманітарного профілю, хімія і біологія – до природничого.

Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між шкалою «Людина – людина» і шкалою «Людина – техніка» (r=-0.51 при р<0.05). Також виявлений прямий кореляційний зв’язок між шкалою «Людина – людина» і шкалою педагогіка і медицина (r=0.33 при р<0.05). Результати даного кореляційного зв’язок показано на рисунку2.2

 

Рис. 2.2 Кореляційна плеяда діагностичного критерію «Людина- людина» з іншими шкалами

Це можна пояснити тим, що ці шкали відносяться до різних типів професій, тобто шкала „Людина – людина” включає всі професії, які пов’язані із спілкуванням і обслуговуванням людей, шкала „Людина – техніка– технічні професії. Кожна шкала потребує різного типу мислення і особистісних якостей людини.

Можна стверджувати, що прямий кореляційний зв’язок між шкалою «Людина – людина» із шкалою педагогіка і медицина виник тому, що професії, які включають ці типи і напрями діяльності, пов'язані з спілкуванням, навчанням, а також з медичним та інформаційним обслуговуванням.

За результатами аналізу виявлений зворотній кореляційний зв’язок між шкалою «Людина – художній образ» і шкалами «Людина – техніка» (r=-0.32 при р<0.05), механіка і конструювання (r=-0.32 при р<0.05). Зв’язок показано на рисунку2.3

 

Рис. 2.3 Кореляційна плеяда діагностичного критерію «Людина – художній образ» з іншими шкалами

Це пояснюється, що тип професійного спрямування «Людина – художній образ» включає в себе професії творчого характеру, креативного мислення, а «Людина – техніка» та механіка і конструювання пов’язані із створенням, ремонтом і використанням технічних пристроїв. Для успішної роботи в області техніки важлива спостережливість і необхідний високий рівень розвитку так званого технічного мислення

Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між шкалою підприємництво і домоведення і шкалою механіка і конструювання (r=-0.33 при р<0.05). Результати даного кореляційного зв’язок показано на рисунку2.4

 

Рис. 2.4 Кореляційна плеяда діагностичного критерію підприємництво і домоведення і шкалою механіка і конструювання

Підприємництво і домоведення та механіка і конструювання є принципово різними шкалами. Остання потребує строгого виконання послідовних дій, високої зосередженості і монотонності, а напрям підприємництво і домоведення допускає різного вирішення поставлених цілей, можливого нестандартного підходу, водночас присутній контроль діяльності.

Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між шкалою «Людина – знак» і шкалами «Людина – природа» (r=-0.40 при р<0.05), географія і геологія (r=-0.42 при р<0.05). Також прямий кореляційний зв’язок між шкалою «Людина – знак» зі шкалами механіка і конструювання (r=0.37 при р<0.05), фізика і математика (r=0.37 при р<0.05). Результати показані на рисунку 2.5

 

 

Рис. 2.5 Кореляційна плеяда діагностичного критерію «Людина – знак» з іншими шкалами

Шкала «Людина – знак» пов’язана із цифрами, знаками, таблицями, кресленням, тому має прямий кореляційний зв'язок із шкалами фізикою і математикою та механікою і конструюванням, які також з цим мають безпосередній контакт. Ще однією схожістю між шкалами є робота з паперами, необхідністю володіти стійкою увагою, точністю рухів і терпеливістю.

Щодо зворотного зв’язку, то він є очевидним. Адже тип професійного спрямування «Людина – знак» докорінно відрізняється від напряму діяльності географія і геологія та типу «Людина – природа». Останні пов'язані з вирощенням рослин, доглядом за тваринами, дослідженнями географічних особливостей певної ділянки, що не є притаманним типу «Людина – знак».

Також виявлений зворотній кореляційний зв’язок між шкалою спорт і воєнна справа із шкалами історія і політика (r=-0.47 при р<0.05) і підприємництво і домоведення (r=-0.37 при р<0.05). Цей зв’язок показано на рисунку 2.6

Рис. 2.6 Кореляційна плеяда діагностичного критерію спорт і воєнна справа з іншими шкалами

Це можна пояснити тим, що спорт і воєнна справа пов’язані з фізичними загрузками, стриманістю і витривалістю, історія і політика із інтелектуальним аналізом, точністю, стратегією, а підприємництво і домоведення з підприємницьким хистом, пошуком конструктивного вирішення поставлених задач.

Резюмуючи отримані дані можна сказати, що за результатами першої методики тип «Людина – людина» набрав найбільшу кількість (12 учнів – 30%). Відмінною рисою професій, які входять в цей тип є необхідність постійного спілкування з іншими людьми, безпосередньої дії на них. З другої методики напрям педагогіка і медицина виявився найпопулярнішим, до нього мають спрямованість 7 учнів (17.5%). За результатами тесту геометричних фігур трикутнику надали перевагу 11 досліджуваних (27.5%). Особистісні якості – лідерство, енергійність, прагматичність. Щодо анкетування, слід зазначити деяку не сформованість і невпевненість у виборі професії.

За результатами кореляційного аналізу, можна стверджувати, що інтереси старшокласників не завжди співпадають з типом обраних професій. Про це свідчить невелика кількість прямих кореляційних зв’язків, а саме між шкалою «Людина – людина» та шкалою педагогіка і медицина; «Людина – знак» із шкалами фізикою і математикою та механікою і конструюванням.

2.4 Рекомендації щодо консультацій з профорієнтаційної роботи у школі

Перш за все багато фахівців вибір професії рекомендують представити у вигляді рівнобедреного трикутника, сторони якого такі поняття, як «Я хочу», «Я можу» і «Треба».

Хочу – це інтереси і схильності особи, які можуть виявлятися вже в ранньому віці, наприклад, схильність до роботи з людьми, технікою, природою і так далі

Можу - це здібності людини до освоєння і виконання певної професійної діяльності. Причому, виконанню швидкому і якісному.

Треба – це, так би мовити, соціальне замовлення, тобто потреба суспільства в людях певних спеціальностей, попит.

Людина буде задоволена тільки в тому випадку, якщо їй вдасться з'єднати всі ці сторони в струнку геометричну конструкцію. Причому, бажано, щоб сторони дійсно дорівнювали одна одній.

Щоб скоректувати ваш професійний вибір, можна використовувати і інші способи психодіагностики – різні тести, анкети, опитувальники, які допомагають вам визначити, до якого типу особистості ви відноситесь, які якості є вирішальними для тієї або іншої області діяльності.

Профорієнтаційні ігри

Умовно ігри, які використовуються в профорієнтації, можна розділити на 4 групи (типи).

Перший тип: ігри-«загравання», які в строгому сенсі не є профорієнтаційними і використовуються психологом для налагодження контакту з учнями. Прикладом можуть служити ігрові ситуації у тренінгу спілкування і навіть у психотерапії.

Другий тип: ігри, що моделюють професійну діяльність. Мета їх – знайомство учнів з конкретними професіями. Такі ігри більше відповідають ситуації, коли професія (або група професій) вже вибрана і необхідно або уточнити, або перевірити свій вибір. При роботі в класі дані ігри дозволяють моделювати в основному професії типу «людина-людина» (різні ситуації спілкування, взаємини працівників один з одним або з клієнтами).

Третій тип: моделювання самого процесу вибору професії.

Гра «Асоціація»

Мета: виявити істинне ставлення школярів до різних професій і по можливості під коректувати це співвідношення.

Умови гри. Кількість учасників – весь клас (учні VII - VIII класів, а також учні більш старших класів). Час на перше програвання – 15 хвилин, наступні програвання по 5-7 хвилин. Для гри необхідна класна дошка.

Процедура (етапи) гри. Гра починається без явно вираженого підготовчого етапу (входження в гру здійснюється на першому другому етапах).

1. Оголошується назва гри і вибираються 3 головних гравця (ними можуть бути будь-які учні класу).

2. Пояснюються умови гри (інструкція): «Зараз 3 людини вийдуть з класу, а клас загадає яку-небудь професію. Потім 3 людини увійдуть і спробують її відгадати з допомогою асоціативних питань, наприклад: «Якого кольору ця професія? »,« Який запах нагадує? »,« Яка меблі використовуються? »і тощо. Можна запитати в учнів, не грали чи вони в гру «Асоціація», коли замість професії загадується людина.

Досвід показує, що не всі учні відразу розуміють ці питання, тому доцільно потренуватися на одному прикладі. Можна взяти для розбору професію «лікар-терапевт» і показати, що колір цієї професії швидше за все білий, запах щось пов'язане зі спиртом (ліки занадто наводить на відповідь), меблі - скляну шафу або кушетку.

3. Далі ведучий дає інструкцію учням: «Кожен з вас може поставити по 2 таких питання. Зараз ви вийдете в коридор і протягом 2-3 хвилин продумайте свої питання. Коли будете задавати питання, конкретно вказуйте, кому ви їх задаєте. Після цього кожен з вас матиме по одній спробі відгадати професію».

4. Три людини виходять з класу. Клас швидко загадує професію, а ведучий попереджає всіх, що запитати можуть кожного, тому треба бути готовим до правильних, але не на водящих відповідей.

5. Ведучий запрошує трьох осіб, які за черзі задають питання класу. Сам ведучий коротко записує на дошці питання-відповіді, стежить за тим, щоб питання задавалися конкретним учням, а не всьому класу, і стежить за динамікою гри.

6. Коли всі питання і відповіді вимовлені (і записані на дошці), ведучий пропонує протягом однієї хвилини обдумати трьом учням свої відповіді. У цей момент ведучий пропонує класу подивитися на дошку і подумати, чиї відповіді на асоціативні питання були не дуже вдалі.

7. Учні, які відгадують, називають свої варіанти відповідей. Ці відповіді можуть не зовсім співпадати з вигаданою професією. Наприклад, загадана професія «військовий льотчик», а відповіді такі: «космонавт», «міліціонер», «автогонщик». Як видно, воєнний льотчик і космонавт досить близькі. Право визначати, відгадали школярі професію чи ні, повинно бути надано класу. Однак остаточно це питання вирішується після обговорення. Загадана професія називаються.

Обговорення гри (програвання). Окремо обговорюється правильність кожної відповіді на асоціативне питання. Якщо клас не згоден з відповіддю, можна попросити учня, який дав таку відповідь, дати пояснення. Нерідко ці пояснення бувають розумними. Наприклад, в одній грі була загадала професія «міліціонер» і на питання "Якого кольору професія?» Була дана відповідь: «чорно-біла». Виявилося, що школяр мав на увазі міліцейський жезл. При виявленні невдалих відповідей класу пропонується одразу ж придумати відповіді, які більше відповідають загаданій професії. Брати участь у цьому може і ведучий, коригуючи таким чином уявлення учнів про професії.

У відгадуючих можна запитати також, які відповіді краще всього допомогли їм, а які, навпаки, ввели в оману. Після коректування відповідей можна уточнити, хто ж виграв (можливий і нічийний результат) 

Гра «Відгадай професію»

Мета: знайомство школярів з наукової схемою аналізу професії.

Умови гри. Гра розрахована на роботу з класом (учні VII - VIII, а також більш старших класів). Час на перше програвання – 10-15 хвилин, а на наступні – 7-10. У грі активно використовується класна дошка, бажано мати таблицю аналізу професій.

Процедура (етапи) гри. Підготовчий етап. Відразу перед грою школярі повинні ознайомити з «формулою професії». Бажано не тільки розповісти про «формулу», а й проаналізувати з її допомогою кількох професій разом з класом. Перед класом вивішується таблиця з «формулою професії »або зі схемою аналізу професії.

  1.  За бажанням вибирається група з трьох чоловік.
  2.  Дається загальна інструкція: «Зараз 3 людини вийдуть з класу, а клас

загадає професію». Після цього троє входять до клас і спостерігають, а кожен, хто сидить у класі протягом 3-5 хвилин повинен проаналізувати професію за схемою аналізу. Через 3-5 хвилин кожен з тих, хто відгадує, вибирає в класі по одній людині, які протягом 3 хвилин виписують на дошці (місця для цього потрібно небагато) свої варіанти аналізу професії за «формулою». Наприклад, професія «Вчитель математики» аналізується так: предмет праці людина, знак; цілі праці - гностичні, перетворюючі і винахідливі; засоби праці функціональні: умови побутової мікроклімат тощо. Після цього кожен учень, який відгадує, має по одній можливості відгадати професію і через 1 хвилину обмірковування говорить про свій варіант відповіді.

  1.  Якщо з трьох варіантів хоча б один буде правильний команда

перемогла.

  1.  Учасники, які будуть відгадувати, виходять з класу, а клас швидко

загадує професію.

  1.  Ведучий їх запрошує і вони спостерігають за тим, як клас розписує на

листочках загадану професію за схемою аналізу.

  1.  Кожен вибирає по одній людині з класу, які виписують на дошці свої

варіанти аналізу загаданої професії.

  1.  Після цього ті, що відгадують, оцінюють всі три варіанти за 1 хвилину

і пропонують 3 своїх варіанти відгадки.

  1.  Клас оцінює, відгадали вони професію чи ні, назвавши при цьому

загадану професію.

Обговорення гри (програвання). По кожному пункту схеми аналізу професії ведучий разом з класом визначає по всіх трьох варіантах, виписаних на дошці, правильні і неправильні відповіді. При остаточному підведенні підсумків гри можна визначити і ввести наступний критерій (ще до обговорення): якщо загальна кількість неправилььних відповідей на дошці буде більше десяти, то команда тих, хто загадували професію, програє. Після цього остаточно визначається переможець.

Діагностичні можливості гри. Гра дозволяє з'ясувати знання учнів про конкретної професії, а також визначити рівень оволодіння схемою аналізу професій.

Типові труднощі. Досвід показує, що учні VII-VIII класів легше відгадують професії в грі «Асоціація», ніж в даній грі. Крім того, «Вгадай професію» - більш складна гра по самій організації. Тому якщо проводити багато програвань, в яких учні не знайдуть відповіді, то інтерес до гри може знизитися. Якщо гра виходить погано, більше двох програвань краще не робити.

У випадку, коли загадала складна професія і сам ведучий не може її  охарактеризувати за деякими пунктами схеми аналізу, професію слід або замінити, або аналізувати по інших пунктах.

Перспективи вдосконалення гри. Головна лінія розвитку даної гри полягає в пошуку більш оптимальної (ігровий) схеми аналізу професії. Можливі також деякі процедурні удосконалення: заповнення часу на обдумування стимулюючої музикою тощо.

Гра «Профконсультація» (для роботи з групою в 3-4 людини)

Мета: познайомити учнів з процедурою правильної побудови особистих

професійних планів (ОПП), а також навчити школярів надавати деяку профорієнтаційну допомогу своїм товаришам.

Умови проведення гри. Гра розрахована на учнів VII-X класів. Для гри необхідна окрема кімната. Час на перше програвання – 30-50 хвилин, наступні – 15-40 хвилин. Загальний час гри не повинне перевищувати 1,5-2 години.

Процедура (етапи) гри. Підготовчий етап. Ведучий коротко знайомить учнів з основними елементами ОПП (в простіших випадках - з «трьома китами» вибору професії: «хочу, можу, треба»). На підготовчому етапі важливо розсадити учасників гри за загальним столом. Сам відбір в ігрову групу здійснюється тільки на добровільних засадах.

  1.  Ведучий знайомить учасників з умовами гри (інструкцією): «Зараз у

нашій країні розвивається служба професійної консультації. До фахівців-профконсультантів приходять діти з батьками, щоб порадитися про вибір професії. Мета вашої гри навчитися правильно надати допомогу у виборі професії, тим самим навчитися краще вирішувати свої власні проблеми. Давайте батькам ролі: «профконсультант» (краще вибрати двох), «учень» і його «батьки». «Профконсультант» і «батьки» повинні триматися серйозно, як дорослі, а «учень» нехай буде самим собою. Намагайтеся, щоб у грі кожен сказав своє слово. Якщо немає питань, можете починати гру. Я постараюся не втручатися» (при цьому ведучий трохи відсаджуватися від граючих).

  1.  Школярі самостійно ведуть гру, а ведучий сидить поруч і спостерігає за їх

діями. При організації свого втручання в гру ведучий повинен мати на увазі наступні моменти:

а) спочатку учні, як правило, освоюють незвичні для них ролі і серйозні питання майже не обговорюються. Ведучий не повинен їм заважати;

б) при спробах зразу вирішити виниклі проблеми школярі можуть виявити свою неготовність до розв'язання. Ведучий також не повинен відразу підказувати, а запропонувати учням подумати. При цьому після бурхливого початку гри може виникнути мовчазна пауза. Нерідко школярі після такого обмірковування самі дають готові рішення, висловлюють цікаві пропозиції;

в) якщо конструктивних пропозицій в учнів немає і виникає небезпека припинення гри, ведучий може в дуже стислому вигляді допомогти гравцям (чіткіше сформулювати профорієнтаційну проблему, уточнити інтереси, можливості учня, його уявлення про майбутню роботу, про шляхи придбання професії тощо);

г) ведучий повинен втручатися у наступних випадках:

- Ігровий конфлікт переростає в міжособистісний;

- Будь-хто з учасників (особливо «профконсультант») впевнено говорить абсолютно неправильні речі, а інші гравці з ним погоджуються;

- Гравці самі просять ведучого дати їм інформаційну довідку (який конкурс у той чи інший навчальний заклад, потребується обговорювана професія народному господарству тощо);

- Гравці захопилися обговоренням будь-якого особистого питання;

- Одні гравці ведуть себе дуже активно, а іншим не вдається вставити навіть слово;

- Гравці починають явно дуріти.

Всі втручання ведучого повинні бути мінімальними.

Крім безпосереднього втручання, ведучий може підбадьорювати деяких учасників за допомогою поглядів, жестів.

Не слід очікувати від «профконсультанта» ідеального консультування і обов'язкового вирішення всіх проблем, так як у грі важливо усвідомити проблему і намітити найзагальніші шляхи її вирішення.

Обговорення гри (програвання). При обговоренні ведучий може запитати у «учня» і його «батьків»: «Чи заслуговує «профконсультант» вашої подяки?» Після цього ведучий сам може назвати деякі помилки «профконсультанта», а також помилкові висловлювання «батьків» і «учня» і коротко розповісти або показати, як можна було б діяти більш правильно. При цьому важливо спиратися на загальну схему ОПП.

Після обговорення школярі міняються ролями і відбувається наступне програвання, яке проходить більш динамічно і з меншим числом помилок.

Діагностичні можливості гри. Гра дозволяє визначити готовність учнів працювати з різними елементами ОПП, а також з усією схемою ОПП. Оскільки робота ведеться з невеликою групою, психолог отримує цінну інформацію про кожного учня.

Типові труднощі. Так як школярі роблять у грі чимало помилок, психологу постійно хочеться підказувати, втрутитись у гру, тим самим знижуючи її активізуючий ефект. Дана гра має високу змістовну насиченість, і нерідко буває важко зберегти логіку гри, не дати їй можливість розвиватися стихійно. Особливо часто це проявляється при першому програванні. У грі можуть виникати питання, з якими не знайомий і сам ведучий, тому бажано мати під рукою різну довідкову літературу.

Перспективи розвитку гри. Гра може стати досконалішими при введенні в неї додаткових активізуючих прийомів, при використанні компактних довідників, при більш продуманому підборі ігрових груп. Перспективним є використання спеціальних ігрових протоколів для фіксації ходу гри.

Отже, профорієнтаційну спрямованість у школярів можна і треба розвивати. Для цього є різні методи і способи. Психологи рекомендують вибір професії представити у вигляді рівнобедреного трикутника, сторони якого такі поняття, як «Я хочу», «Я можу» і «Треба». Це дозволити учням розібратись у своїх потребах, можливостях і зобов’язаннях. Не менш ефективними вважають профорієнтаційні ігри, завданням яких є моделювання професії або ж професійного вибору.

ВИСНОВКИ

Консультування в школі відіграє дуже важливу роль: кожен батько чи педагог має право звернутися до психолога з проблемою, або просити про допомогу щодо дитини. Школа для дитини є центром пізнання соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань тощо. Психолог допомагає дитині побудувати власну позицію, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу. Він може виявити причини неуспішності чи агресивності підлітків, які проявляються у негативізмі, упертості, протиставленні собі батькам та вчителям. Ці дані вказують на те, що підлітки схильні до прояву девіантної поведінки. Саме в таких випадках позитивний вплив і безоціночне ставлення дуже необхідне підлітку.

Важливим напрямом роботи психолога є профорієнтація. Вибір професії для кожної молодої людини – це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання і праці. Без перебільшення можна сказати, що для випускників загальноосвітньої  школи – це завжди проблема номер один.. Профорієнтаційна робота повинна здійснюватися на всіх вікових стадіях. Вона повинна служити одній меті – активізувати учня, сформувати у нього прагнення до самостійного вибору професії з урахуванням отриманих знань про себе, своїх здібностях і перспективах їх розвитку. В цьому йому повинні допомогти батьки, вчителі та шкільний психолог. Важливим завданням психолога є надати можливість учню познайомитись зі своєю майбутньою професією, оцінити всі «за» і «проти». Психологи рекомендують вибір професії представити у вигляді рівнобедреного трикутника, сторони якого такі поняття, як «Я хочу», «Я можу» і «Треба». Це дозволити учням розібратись у своїх потребах, можливостях і зобов’язаннях. Не менш ефективними вважають профорієнтаційні ігри.

Дослідження проводилось поетапно і завданням було здійснити теоретичний аналіз аспектів психологічного консультування з проблем профорієнтації, здійснити методологічне забезпечення проведення дослідження професійного визначення старшокласників і провести обробку, аналіз та інтерпретацію на базі обраних теорій. В ході інтерпретації дослідження перша гіпотеза підтвердилась. Інтереси старшокласників не завжди співпадають з типом обраних професій – це підтвердили результати кореляційного аналізу. Щодо другої гіпотези, в якій йдеться, що індивідуальні психологічні особливості впливають на вибір типу професії, то вона підтвердилась частково. Оскільки індивідуальні психологічні особливості – це лише один із чинників, який впливає на професійну орієнтацію школярів. Іншіими не менш важливими чинниками є:

1.Слабка проінформованість молоді зі світом професій. Така обмеженість професійного світогляду пояснюється тим, що різні ланки суспільного життя (радіо, телебачення, преса), заклади освіти, служби зайнятості не ведуть роботи з професійної інформації.

2. Навіть після закінчення школи багато молоді професійно не визначились, що є наслідком недостатньої роботи з різних напрямків професійної орієнтації (починаючи з незадовільної роботи шкільних психологів), інформації, консультації, відбору.

3. Головними мотивами професійного самовизначення є висока заробітна плата, стабільність; мало цікавить випускників можливість розкриття і застосування своїх здібностей, результати роботи.

4. Існує дисбаланс між професійними намірами молоді і попитом на ринку праці (практично вона не обирає класичних професій у промисловості, будівництві, сільському господарстві, сфері культури.

5. Зазначене вимагає застосування нових прогресивних методів профорієнтаційної роботи в закладах освіти; відновлення посад спеціалістів-профконсультантів, психологів, соціальних працівників, які можуть подавати допомогу в питанні професійного самовизначення; розгортання мережі державних агенцій, відділів, профінформації та профорієнтації, де кожний може одержати потрібну інформацію про зміст певної професії, перспективи її здобуття та працевлаштування, пройти психологічне дослідження.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Психологическое консультирование: теория и опыт: учеб. пособие для студ. высш. пед. заведений / Г.С. Абрамова. – М.: 2001. – 238 с.

2. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособ. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб, 1998. – 379 с.

3.Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. Изд-во 2-е, 1999. – 269 с.

4. Бендюков М.А., Соломин И.Л., Черненко Д.С, Ты и твоя профессия. СПб. 2000. – 245 с.

5. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. – М.: Генезис, 2000. – 298 с.

6. Гільбух Ю.З. Учитель і психологічна служба школи / Пер. з рос. – К.: Інт – т психології АПН України, 1994. – 140 с.

7. Глэддинг С. Психологическое консультирование.4-е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 736 с.

8. Документація психолога / Упорядник Т.Гончаренко. – К.: Редакції загально педагогічних газет, 2003. – 12 с.

9. Ендальцев Е.А. Вьібор профессии. Социальньїе, зкономические и педагогические фактории.  К.: Вища школа, 1982.  149 с.

10. Этические принципы и правила работы психолога // Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. – Л., 1990. – 352 с.

11.Зінченко В.П., Янцур М.С. Теорія і практика розбудови системи професійної орієнтації в сучасних умовах // Оновлення змісту і методі психології освіти та професійної орієнтації.  Вип.4, 1998.-С.4-15.

12. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К., 1989. – 308 с.

13. Колесников Г.И. Психологическое консультирование: Учеб. Пособие для вузов. 2-еузд. Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 360 с.

14. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М., 1999 – 483 с.

15. Лидерс А.Г. Особенности позиции психолога-практика по отношению к клиенту // Развитие психологической службы образования. Тезисы докладов научно-практической конференции (24 – 26 октября 1995 г.). – Волгоград, 1995 – 175 с.

16. Лисенко Е.М. Групповое психологическое консультирование: Краткий курс лекций. 2006. – 237 с.

17. Немов Р. С. Психологическое консультирование: Учеб. Для студ. Вузов. ‒ М.: Гуманит. Узд. Центр ВЛАДОС, 2003. ‒ 528 с.

18. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. — 2-е изд., дораб. — М.: «Просвещение», «Учебная литература», 1996. 352 с.

19. Основы возрастно-психологического консультирования / под ред. А.Г.Лидерса. - М., 1991. – 324с.

20. Пайнс З., Маслач К. – Практикум по социальной психологии. СПб. 2000. – 185 с.

21. Пахальян В. Э. Психологическое консультирование: Учебное пособие. ‒ СПб.: Лидер, 2006. ‒ 256 с.

22. Пов’якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення: психологічні механізми та передумови// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України - Гнозис, 1998. – 360 с.

23. Практическая психология образования; Учебное пособие 4-е изд. / Под редакцией И. В. Дубровиной СПб.: Питер, 2004. 592 с.

24. Професійна діагностика /Упорядник Т. Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ.,2004.-120 с.

25. Психологическое консультирование в школе/ составитель Коптева Н.В. - Пермь, 1993. – 230с.

26. Путь к успеху (методические рекомендации для тех, кто хочет реализовать свои способности). – 84 с. – г. Хабаровск, 2005г. Руководитель проекта: генеральный директор КГОУ КДЦ «Созвездие» А.Е. Волостникова

27. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб, 2000. – 452с.

28. Рибалка В.В. Особистiсний пiдхiд у профільному навчанні старшокласників: Монографія / За ред. Г.О. Балла - К.: ІПППО АПН України, 1998. – 160 с.

29. Римас Кочюнас Основы психологического консультирования. М.: Академический проект, 1999. 240 с.

30. Самоукина Н. Практический психолог в школе. – М., 1997. – 547с.

31. Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Навч. посіб. К.: МАУП, 2004. 152 с.

Додаток А

Методика «диференціально-діагностичний опитувальник» (ДДО)

Інструкція: «Передбачимо, що після відповідного вчення ви зможете виконати будь-яку роботу. Але якби вам довелося вибирати лише з двох можливостей, що б ви віддали перевазі?»

Методика призначена для відбору на різних типів професій відповідно до класифікації типів професій Е. А Клімова. Її можна використовувати при профорієнтації підлітків і дорослих.

«Аркуш відповідей» зроблений так, щоб можна було підрахувати число знаків «+» в кожному з 5-ти стовпців. Кожен з 5-ти стовпців відповідає певному типові професії. Випробовуваному рекомендується вибрати того типа професій, який отримав максимальне число знаків «+».

Назва типів професій по стовпцях:

I. «Людина-природа» – всі професії, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством.

II. «Людина-техніка» – всі технічні професії.

III. «Людина-людина» – всі професії, пов’язані з обслуговуванням людей, із спілкуванням.

IV. «Людина-знак» – всі професії, пов’язані з обрахунками, цифровими і буквеними знаками, у тому числі і музичні спеціальності.

V. «Людина-художній образ» – всі творчі спеціальності.

Час обстеження не обмежується. Хоча випробовуваного слід попередити про те, що над питаннями не слід довго замислюватися і зазвичай на виконання завдання потрібний 20–30 хв. Можливе використання методики індивідуально і в групі. Експериментатор може зачитувати питання групі випробовуваних, але в цьому випадку обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли експериментатор повинен працювати в обмеженому тимчасовому інтервалі.

Текст опитувальника

1а.Доглядати тварин. Або

1б. Обслуговувати машини, прилади (стежити, регулювати) .

2а. Допомагати хворим. Або

2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин.

3а. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх листівок, грамплатівок. Або

3б. Стежити за станом, розвитком рослин.

4а. Обробляти матеріали (дерево, тканина, метал, пластмасу і тому подібне). Або

4б. Доводити товари до споживача, рекламувати, продавати.

5а. Обговорювати науково-популярні книги, статті. Або

5б. Обговорювати художні книги (або п’єси, концерти) .

6а. Вирощувати молодняка (тварин якої-небудь породи). Або

6б. Тренувати товаришів (або молодших) для виконання і закріплення яких-небудь навиків (трудових, учбових, спортивних).

7а. Копіювати малюнки, зображення (або набудовувати музичні інструменти). Або

7б. Управляти якою-небудь машиною (вантажним, підіймальним або транспортним засобом) – підіймальним краном, трактором, тепловозом і ін.

8а. Повідомляти, роз’яснювати людям потрібні ним відомості (у довідковому бюро, на екскурсії і так далі). Або

8б. Оформляти виставки, вітрини (або брати участь в підготовці п’єс, концертів).

9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку), житло. або

9б. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках.

10а. Лікувати тварин. Або

10б. Виконувати обчислення, розрахунки.

11а. Виводити нові сорти рослин. Або

11б. Конструювати, проектувати новий вигляд промислових виробів (машини, одяг, удома, продукти харчування і т. п.).

12а. Розбирати спори, сварки між людьми, переконувати, роз’яснювати, карати, заохочувати. Або

12б. Знатися на кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати, упорядковувати).

13а. Спостерігати, вивчати роботу кружків художньої самодіяльності. Або

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів.

14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати. Або

14б. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, ударах, опіках і тому подібне

15а. Художньо описувати, змальовувати події (спостережувані і такі, що представляються). Або

15б. Складати точні описи-звіти про спостережувані явища, події, вимірювані об’єкти і ін.

16а. Робити лабораторні аналізи в лікарні. Або

16б. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування.

17а. Фарбувати або розписувати стіни приміщень, поверхню виробів. Або

176. Здійснювати монтаж або збірку машин, приладів.

18а. Організовувати культпоходи однолітків або молодших в театри, музеї, екскурсії, туристичні походи і тому подібне. Або

18б. Грати на сцені, брати участь в концертах.

19а. Виготовляти по кресленнях деталі, вироби (машини, одяг), будувати будівлі. Або

19б. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти.

20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, з шкідниками лісу, саду. Або

20б. Працювати на клавішних машинах (машинці, що пише, телетайпі, набірній машині і ін.).

АРКУШ ВІДПОВІДЕЙ

I

II

III

IV

V

10а

10б

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

16б

17а

17б

18а

18б

19а

19б

20а

20б

Додаток Б

Карта интересов А. Голомшток в модификации Г. Резапкиной

Инструкция. Данные вопросы касаются вашего отношения к различным направлениям деятельности. Нравится ли вам делать то, о чем говориться в опроснике? Если да, то в бланке ответов рядом с номером вопроса поставьте плюс, если не нравится – минус.

Номера вопросов

Сумма баллов

1

11

21

31

41

 

2

12

22

32

42

 

3

13

23

33

43

 

4

14

24

34

44

 

5

15

25

35

45

 

6

16

26

36

46

 

7

17

27

37

47

 

8

18

28

38

48

 

9

19

29

39

49

 

10

20

30

40

50

 

1.Узнавать об открытиях в области физики и математики.

2.Смотреть передачи о жизни растений и животных.

3.Выяснять устройство электроприборов.

4.Читать научно-популярные технические журналы.

5.Смотреть передачи о жизни людей в разных странах.

6.Бывать на выставках, концертах, спектаклях.

7.Обсуждать и анализировать события в стране и за рубежом.

8.Наблюдать за работой медсестры, врача.

9.Создавать уют и порядок в доме, классе, школе.

10.Читать книги и смотреть фильмы о войнах и сражениях.

11.Заниматься математическими расчетами и вычислениями.

12.Узнавать об открытиях в области химии и биологии.

13.Ремонтировать бытовые электроприборы.

14.Посещать технические выставки, знакомиться с достижениями науки и техники.

15.Ходить в походы, бывать в новых неизведанных местах.

16.Читать отзывы и статьи о книгах, фильмах, концертах.

17.Участвовать в общественной жизни школы, города.

18.Объяснять одноклассникам учебный материал.

19.Самостоятельно выполнять работу по хозяйству.

20.Соблюдать режим, вести здоровый образ жизни.

21.Проводить опыты по физике.

22.Ухаживать за животными растениями.

23.Читать статьи об электронике и радиотехнике.

24.Собирать и ремонтировать часы, замки, велосипеды.

25.Коллекционировать камни, минералы.

26.Вести дневник, сочинять стихи и рассказы.

27.Читать биографии известных политиков, книги по истории.

28.Играть с детьми, помогать делать уроки младшим.

29.Закупать продукты для дома, вести учет расходов.

30.Участвовать в военных играх, походах.

31.Заниматься физикой и математикой сверх школьной программы.

32.Замечать и объяснять природные явления.

33.Собирать и ремонтировать компьютеры.

34.Строить чертежи, схемы, графики, в том числе на компьютере.

35.Участвовать в географических, геологических экспедициях.

36.Рассказывать друзьям о прочитанных книгах, увиденных фильмах и спектаклях.

37.Следить за политической жизнью в стране и за рубежом.

38.Ухаживать за маленькими детьми или близкими, если они заболели.

39.Искать и находить способы зарабатывания денег.

40.Заниматься физической культурой и спортом.

41.Участвовать в физико-математических олимпиадах.

42.Выполнять лабораторные опыты по химии и биологии.

43.Разбираться в принципах работы электроприборов.

44.Разбираться в принципах работы различных механизмов.

45.«Читать» географические и геологические карты.

46.Участвовать в спектаклях, концертах.

47.Изучать политику и экономику других стран.

48.Изучать причины поведения людей, строение человеческого организма.

49.Вкладывать заработанные деньги в домашний бюджет.

50.Участвовать в спортивных соревнованиях.

Обработка результатов. Десять колонок в бланке – это десять возможных направлений профессиональной деятельности:

1.физика и математика;

2.химия и биология;

3.радиотехника и электроника;

4.механика и конструирование;

5.география и геология;

6.литература и искусство;

7.история и политика;

8.педагогика и медицина;

9.предпринимательство и домоводство;

10.спорт и военное дело.

Подсчитайте число плюсов в каждом столбике. Чем их больше, тем выше

интерес к этим занятиям. Пять баллов говорят о ярко выраженном интересе к предмету или виду деятельности. Это – необходимое, но не достаточное условие правильного выбора профессии. Другое важное условие – способности, или профессионально важные качества. Если сумма баллов ни в одной колонке не превышает двух баллов, значит, профессиональные интересы слабо выражены.

Додаток В

Из п’яти фигур (квадрат, прямоугольник, треугольник, круг, зигзаг), изображенных на листе бумаги, выберите одну, которая вам больше понравилась.

А теперь прочтите характеристики людей, выбравших ту или иную фигуру. Итак, начинаем:

КВАДРАТ:

Трудолюбие, усердие, потребность доводить начатое дело до конца, упорстве, позволяющее добиваться завершения работы,— вот чем знамениты истинные Квадраты. Выносливость, терпение и методичность обычно делают Квадрата высококлассным специалистом в своей области. Квадрат любит раз и навсегда заведенный порядок: все должно находиться на своем месте и происходить в свое время. Идеал Квадрата — распланированная, предсказуемая жизнь, ему не по душе «сюрпризы» и изменения привычного хода событий.

ПРЯМОУГОЛЬНИК:

Временная форма личности, которую могут носить остальные устойчивые фигуры в определенные периоды жизни. Это люди, не удовлетворенные тем образом жизни, который они ведут сейчас, и потому занятые поисками лучшего положения.  Поэтому ведущие качества прямоугольника — любознательность, пытливость, живой интерес ко всему происходящему и смелость. Они открыты, для новых идей, ценностей, способов мышления и жизни, легко усваивают все новое.

ТРЕУГОЛЬНИК:

Эта форма символизирует лидерство. Самая характерная особенность истинного Треугольника — способность концентрироваться на главной цели. Треугольники — энергичные, неудержимые, сильные личности, которые ставят ясные цели, и, как правило, достигают их. Они честолюбивы и прагматичны, умеют показать вышестоящему руководству значимость собственной работы и работы своих подчиненных. Сильная потребность быть правым и управлять положением дел делает Треугольник личностью, постоянно соперничающей, конкурирующей с другими.

КРУГ: Самая доброжелательная из пяти фигур. Он обладает высокой чувствительностью, развитой эмпатией — способностью сопереживать, сочувствовать, эмоционально отзываться на переживания другого человека. Круг ощущает чужую радость и чувствует чужую боль как свою собственную. Он счастлив тогда, когда все ладят друг с другом. Поэтому, когда у Круга возникает с кем-то конфликт, наиболее вероятно, что Круг уступит первым. Он стремится найти общее даже в противоположных точках зрения.

ЗИГЗАГ:

Фигура, символизирующая творчество. Комбинирование абсолютно различных, несходных идей и создание на этой основе чего-то нового, оригинального — вот что нравится Зигзагам.  Они никогда не довольствуются способами, при помощи которых веши делаются в данный момент или делались в прошлом. Зигзаг — самый восторженный, самый возбудимый из всех пяти фигур. Когда у него появляется новая и интересная мысль, он готов поведать ее всему миру! Зигзаги — неутомимые проповедники своих идей и способны увлечь многих.

Додаток Д

Анкета для вивчення професійних нахилів учнів

1. Чи є, на твою думку, твій нахил до обраної галузі праці істинним. Чи він тимчасовий?

2. Чи відповідає вимогам професії стан твого здоровя та фізичного розвитку?

3 Чи відповідають твій характер і моральні риси особистості особливостям обраної професії?

4.Чи дозволять твої здібності сподіватися на успішне оволодіння спеціальністю?

5.Як, на твою думку, зможе задовольнити обрана професія твої духовні потреби?

6. Чи допоможе обрана тобою професія визначити своє місце в житті?

7. Чи збігається обрана тобою професія з традиціями твоєї сімї, поглядами батьків, їхніми планами?

Додаток Ж

Матриця кореляційних зв’язків отриманих результатів дослідження

Шкали

Л-П

Л-Т

Л-Л

Л-З

Л-ХО

Ф і М

Х і Б

Р і Е

М і К

Г і Г

Л і М

І і П

П і М

П і Д

С і ВС

Л-П

1

0,01

-0,29

-0,4

-0,26

0,03

0,12

-0,15

-0,06

0,28

-0,23

0,03

0,03

0,25

0,02

Л-Т

0,01

1

-0,51

-0,09

-0,32

0,04

0,23

0,25

0,27

-0,08

-0,1

-0,06

-0,08

-0,3

0,14

Л-Л

-0,29

-0,51

1

-0,27

-0,04

-0,31

0

-0,23

-0,26

0,3

0,28

-0,07

0,33

0,17

-0,12

Л-З

-0,4

-0,09

-0,27

1

-0,3

0,37

-0,16

0,25

0,37

-0,42

-0,24

-0,07

-0,2

-0,09

0,17

Л-ХО

-0,26

-0,32

-0,04

-0,3

1

-0,11

-0,2

-0,07

-0,32

-0,11

0,31

0,23

-0,14

-0,01

-0,25

Ф і М

0,03

0,04

-0,31

0,37

-0,11

1

0,03

0,19

0,1

-0,18

-0,16

-0,11

-0,25

-0,13

0,06

Х і Б

0,12

0,23

0

-0,16

-0,2

0,03

1

-0,12

-0,02

0,03

0,1

-0,45

0,11

0

0,1

Р і Е

-0,15

0,25

-0,23

0,25

-0,07

0,19

-0,12

1

0,04

-0,08

-0,39

0,12

-0,3

0,11

-0,02

М і К

-0,06

0,27

-0,26

0,37

-0,32

0,1

-0,02

0,04

1

-0,24

-0,12

0,21

-0,1

-0,33

0,19

Г і Г

0,28

-0,08

0,3

-0,42

-0,11

-0,18

0,03

-0,08

-0,24

1

-0,08

-0,13

-0,04

0,07

-0,05

Л і М

-0,23

-0,1

0,28

-0,24

0,31

-0,16

0,1

-0,39

-0,12

-0,08

1

-0,1

0,16

-0,07

-0,05

І і П

0,03

-0,06

-0,07

-0,07

0,23

-0,11

-0,45

0,12

0,21

-0,13

-0,1

1

-0,09

0,02

-0,47

П і М

0,03

-0,08

0,33

-0,2

-0,14

-0,25

0,11

-0,3

-0,1

-0,04

0,16

-0,09

1

0,07

0,04

П і Д

0,25

-0,3

0,17

-0,09

-0,01

-0,13

0

0,11

-0,33

0,07

-0,07

0,02

0,07

1

-0,37

С і ВС

0,02

0,14

-0,12

0,17

-0,25

0,06

0,1

-0,02

0,19

-0,05

-0,05

-0,47

0,04

-0,37

1

Позначення:

Л-П – людина-природа

Л-Т – людина-техніка

Л-Л – людина-людина

Л-З – людина-знак

Л-ХО – людина-художній образ

Ф і М – фізика і математика

Х і Б – хімія і біологія

Р і Е – радіотехніка і електроніка

М і К – механіка і конструювання

Г і Г – географія і геологія

Л і М – література і мистецтво

І і П – історія і політика

П і М – педагогіка і медицина

П і Д – підприємництво і домоведення

С і ВС – спорт і воєнна справа


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55212. Застосування екологічних ігор, головоломок в педагогічній практиці 105.5 KB
  За допомогою гри можна зацікавити учнів викликати в них інтерес до навчального матеріалу. За допомогою ігор можна закріплювати вміння і навички. Захоплюють дітей ігри з картинками загадками про рослини і тварини ігри-вікторини Що в лісі росте Хто в лісі живе Лісові орієнтири...
55214. Функції посилань та масиви, математичні та логічні функції Microsoft Excel (MICROSOFT OFFICE 2010) 570 KB
  Мета: Навчитися створювати формули для обчислення даних в масиві, використовувати математичні та логічні функції, умовне форматування комірок.
55215. Форматування тексту 43.5 KB
  Мета: навчальна: продовжувати формувати знання вміння та форматування тексту; розвивати самостійне логічне мислення працьовитість. Запитання: Яку тему ви опрацювали на сьогоднішній урок Відповідь: Форматування тексту. І звичайний текст набраний на клавіатурі може виглядати яскраво красиво і різноманітно...
55216. Особливості галузевої структури господарського комплексу Придніпровського економічного району України. Його роль в е Територіально-галузева структура економіки 25.34 KB
  сновою промислового комплексу району є енергетика, яка базується на використанні місцевих гідроенергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля.
55219. Зв’язок науки про РПС і регіональну економіку з іншими науками. Роль науки РПС у розвитку економіки регіонів 25.47 KB
  Теорія розміщення продуктивних сил базується на загальних економічних законах. Тому розміщення продуктивних сил повинно здійснюватися за законами, керуючись якими, можна досягти максимального економічного й соціального ефекту при мінімальних витратах. Основним законом, який визначає характер РПС
55220. Наши права и обязанности 35 KB
  Оборудование: карточкизнаки по правам человека; выставка детских рисунков и литературы по правовому воспитанию; индивидуальный раздаточный материал. Учитель: Права ребенка Лишь появиться ребенок И начнет едва дышать У него уже с пеленок Всякие права Он имеет право жить Развиваться и дружить Иметь просторный дружный...