36961

Аналіз наукової, теоретичної та методичної літератури

Лабораторная работа

Логика и философия

Поглибити знання з Основ наукових досліджень щодо класифікації використання джерел наукової інформації.Виробити вміння аналізувати джерела наукової інформації та розвивати наукове мислення.Класифікація джерел наукової інформації. Опрацювати одне з джерел наукової інформації на вибір студента за планом: 1.

Украинкский

2013-09-23

62 KB

5 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ТЕМА. Аналіз наукової, теоретичної та методичної літератури.

МЕТА: 1.Поглибити знання з «Основ наукових досліджень» щодо класифікації використання джерел наукової інформації.

2.Виробити вміння аналізувати джерела наукової інформації та розвивати наукове мислення.

Теоретичні відомості

1.Системи класифікації наукової літератури: УДК, ББК.

2.Класифікація джерел наукової інформації.

Практичне завдання

І. Опрацювати одне з джерел наукової інформації (на вибір студента) за планом:

1.Паспорт джерела

2.Вступ (мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза)

3.Методи дослідження

4.Зміст наукового джерела

5.Висновки

6.Список літератури

ІІ. Скласти рецензію

ЛІТЕРАТУРА

1.Лудченко А.Д., Лудченко А.Я., Примак Т.А. Основы научных исследований  / Под ред.. А.Д.Дудченко. – К.: Общество «Знание», КОО, 2000. – 114 с.

2.П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі. Навч. посібник. – К.:2003. – 116 с.

3.Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2007. – 254 с.

4.Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – Київ: РННЦ «ДІНІТ» , 2000. – 260 с.

5.Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник . – К.: Знання, 2005. – 309 с.

6.Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: навч. посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.

7.Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: навч. посібник для студентів ВНЗ, маг., асп., наук. працівників тощо. – К.: Вид. дім «Слово».

8.Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 295 с.

Теоретичні відомості

УДК – універсальна десяткова класифікація. Це система класифікації інформації, яка широко використовується у всьому світі (англійська назва – UDC, Universal Decimal Classification).  Вона служить для систематизації творів літератури, науки і мистецтва, періодичного друку, документів. Також може використовуватися для організації картотек і пошуку інформації. За допомогою УДК організовуються фонди документів по всіх галузях знань в бібліотеках, видавництвах і інформаційних центрах України.

Наявність коди УДК є обов'язковою вимогою. Роботи без цього класифікатора навіть не розглядаються при реєстрації в глобальних базах даних.  Головний складник УДК – це основні таблиці. Ієрархічний принцип побудови системи УДК базується на умовному діленні кожного розділу або підрозділу в межах десяти цифр. Звідси і назва – десяткова.

Завдяки цьому діленню вишиковується ієрархічна система, де всі розділи позначаються арабськими цифрами. Кожен розділ ділиться на десять дрібніших підрозділів за допомогою додавання цифри справа і так далі Це дає можливість виразити кожну, навіть найдрібнішу, область людської діяльності числовим десятковим кодом. При сильній деталізації області код може бути дуже довгим. Проте, система дає можливість легко додавати все нові і нові об'єкти.

В наші дні універсальна десяткова класифікація є інтелектуальною власністю міжнародного Консорціуму УДК (udcc.org). Консорціум об'єднує основних видавців таблиць УДК на різних мовах.

Основний ряд класів УДК    

0. Загальний відділ    

1. Філософські науки. Філософія. Психологія. Логіка    

2. Релігія. Атеїзм    

3. Суспільні науки  

4. Мови    

5. Математика. Природні науки    

6. Прикладні науки. Медицина. Техніка    

7. Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Фотографія. Музика. Ігри. Спорт    

8. Мовознавство. Філологія. Художня література. Літературознавство    

9. Географія. Історія. Біографії .

ББК – бібліотечно-бібліографічна класифікація. Призначена для організації бібліотечних фондів, систематичних каталогів і картотек. ББК – класифікація ієрархічна і складається з основних і типових таблиць. Поєднання цих таблиць дозволяє утворювати велику кількість понять. У ББК використовується логічна буквено-цифрова індексація на основі кирилиці і арабських цифр. Таким чином, це поєднання цифр і чисел, що позначають, до якого розділу можна віднести те або інше видання. За допомогою ББК працівники бібліотек можуть визначити, до якого розділу відноситься книга, не читаючи її.

Визначальним принципом при систематизації є вміст книги. Таблиці діляться по різних критеріях:      

* об'єкт вивчення     

* метод дослідження     

* мета пізнання     

* структура об'єкту     

* властивості, процеси, стосунки об'єктів і так далі

ББК – перша радянська класифікація. Початковий варіант таблиці фахівці розробили в 1960-1968 роках – він вийшов в 38 томах. У розробці брали участь 800 учених.  Таблиці класифікації можуть бути універсальними або галузевими. Універсальні таблиці діляться на трьох типів:      

* повні     

* середні     

* скорочені.

Повні таблиці ББК не видаються на папері з комерційних міркувань: таке видання коштувало б дуже дорого. Середні і скорочені таблиці регулярно перевидаються із скороченнями. В той же час безкоштовного електронного довідника цих таблиць не існує, що утрудняє тотальне впровадження ББК в бібліотечну систему. Таблиці ББК існують лише в друкарському паперовому вигляді.

2. Класифікація джерел об'єктивно зумовлюється двома головними функціями джерелознавства: евристичною й аналітичною. Евристична функція забезпечує пошук, виявлення джерел, орієнтацію в них (що особливо важливо, зважаючи на їхню різноманітність), вивчення сукупності певних груп історичних пам'яток, що стосуються окремих країн, регіонів або епох. Аналітична функція полягає у розробці методів аналізу історичних джерел, виявлення в них необхідної інформації, перевірки її достовірності.

Якщо розглядати джерельну базу історичного дослідження як систему носіїв інформації, сукупність об'єктів пізнання, то очевидною є необхідність поділу їх на певні класи і підкласи як неодмінної умови наукового аналізу кожного з них. У наукознавстві під "класом" розуміють певний ряд об'єктів чи явищ, що характеризуються спільними ознаками. Групування об'єктів за найбільш суттєвими ознаками або їх сукупністю називають природними класифікаціями. Цим вони відрізняються від "штучних" класифікацій, за основу яких беруться інші ознаки, зумовлені насамперед практичними цілями. Природні класифікації відносять до схем порівняно тривалого застосування в науці чи практичній діяльності.

Стосовно історичних джерел природні класифікації ґрунтуються на виявленні внутрішніх споріднених ознак, що утворюються в результаті дії закономірностей виникнення джерельних об'єктів. Штучні класифікації здійснюються за зовнішніми ознаками, що не відбивають якості об'єктів, але допомагають логічно впорядкувати ці об'єкти (папір, книги за алфавітом у бібліотеках, архівні фонди за номерами тощо).

На перший погляд може видатися, ніби класифікація зводиться до механічного групування джерел і що вона не має суттєвого значення для історика. Насправді, це винятково важлива і відповідальна процедура теоретико-методологічного і логічного характеру, один з дослідницьких методів, що має велике значення як для виявлення, вивчення і використання джерел, так і для організації наступної пізнавальної діяльності дослідника, опанування джерельною інформацією. Отже, особливість класифікації джерел як наукового методу полягає в тому, що вона стосується теорії і практики джерелознавства, охоплює основні етапи роботи з джерелами, ґрунтується на самій природі й характері джерел.

Сучасне джерелознавство розглядає класифікацію джерел як поділ всієї їх маси на групи за певною суттєвою спільною ознакою, характерною для кожної групи. Класифікаційна робота допомагає виявити в джерелах найбільш характерні ознаки, їх повторюваність, встановити певні закономірності й особливості утворення джерел і на цій основі обґрунтувати вибір методів їх опрацювання та використання.

Завдання класифікації джерел полягає в тому, щоб, по-перше, виробити загальні принципи їх розподілу на класи, типи, роди, види, різновиди; по-друге, виявити специфічні ознаки джерел як критерії їх спорідненості; по-третє, виходячи з цих ознак, звести джерела в певні групи і в такий спосіб забезпечити диференційований підхід до кожної з них, відбір відповідних методів і прийомів опрацювання різних джерел. Виявлення найбільш характерних і повторюваних ознак джерел дає змогу пізнати і встановити закономірності їх утворення.

Основними принципами класифікації джерел є об'єктивність, історизм, науковість, зв'язок з дослідницькою та педагогічною практикою.

Іншими словами, класифікація джерел — невід'ємний елемент їх наукового пошуку і вивчення, який суттєво впливає на повноту джерельної бази, об'єктивність і глибину почерпнутої інформації, її всебічність і достовірність. Водночас вона має прикладне призначення і зрештою не ускладнює, а полегшує роботу дослідника з джерелами, підвищує її ефективність і результативність. Формування джерельної бази кожного конкретного дослідження супроводжується вибором відповідної класифікаційної схеми, яка завжди має ґрунтуватися на загальних принципах класифікації.

У дослідницькій роботі історик повинен уникати спрощених підходів до класифікації, коли за основу беруться другорядні ознаки джерел, часом суто зовнішнього характеру. Нерідко й досі в бакалаврських, дипломних, магістерських, а інколи й у дисертаційних роботах трапляється поділ джерел на архівні й бібліотечні, рукописні, друковані, автохтонні-алахтонні або на вітчизняні і зарубіжні. Така класифікація вказує лише на місце походження або зберігання джерела, на його зовнішній вигляд і не може істотно вплинути на глибину дослідження, здобуття оптимальної інформації, хоча походження інколи суттєво впливає на тенденції формування джерельної бази. Не витримують критики ті з класифікаційних підходів у радянському джерелознавстві, які виходили з поділу джерел за так званим класовим принципом, партійною спрямованістю. Вони створювали штучний водорозділ між джерелами, що відображали події з позицій партії більшовиків й інших політичних сил, абсолютизовували значення праць класиків марксизму-ленінізму.

Таким чином, класифікація джерел є важливим інструментом їх систематизації, внутрішнього поділу за певними ознаками, вона є методом поглиблення їх пізнання, засобом підвищення інформативних можливостей джерел. Класифікація допомагає встановити місце джерела в суспільному житті, з'ясувати, так би мовити, його доджерельний, тобто службовий або функціональний статус. Наприклад, Універсали Директорії УНР перш ніж стати дослідницьким джерелом виконували розпорядчі або нормативно-правові функції в Українській Народній Республіці. Ця обставина (функціональне призначення документів) завжди має враховуватись істориком. Значення класифікації зумовлюється тим, що вона дає можливість утворювати групи споріднених джерел за спільними ознаками і відповідно добирати до них оптимальні методи використання і дослідження.

Практичне завдання

1.Паспорт джерела

Сучасні технології та якість виконання підручників // Зб. наук. пр./ Редкол. : І.А. Зязюн (голова) та ін.- Київ-Вінниця; ДОВ  Вінниця, 2003 .-13с.

2. Вступ (мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза)

Об'єкт — це те, на що спрямований процес пізнання.

Предмет дослідження – це найсуттєвіші, найхарактерніші з практичної чи теоретичної точки зору властивості, особливості, риси об'єкта, які підлягають безпосередньому аналізу, вивченню.

Гіпотеза -є сукупністю теоретично обґрунтованих припущень, істинність яких потрібно перевірити.

Об’єкт

         Стаття спрямована на вивчення та вдосконалення видавничо-поліграфічної галузі.  

Предмет

         Способи, методи, прийоми, процеси, засоби організації культурно-освітньої та інших видів інформаційної діяльності особи і суспільства.

Гіпотеза

      Друк сучасних книг та підручників знаходиться в неналежному стані. Видимість тексту визначається якість  паперу, друку. Зручність читання   визначається характером друкованого тексту, гарнітурою, кольором фарби.

      Сучасні підручники не відповідають стандартам друку.

Недоліки сучасних книг впливають на стан здоров’я учнів.

3. Методи дослідження

4. Зміст наукового джерела

  •  Зазначення об’єкту, предмету  та гіпотези статті
  •  Історичні відомості
  •  Зазначення недоліків в друкуванні сучасних книг
  •  Вимоги до шрифтів, паперу, друку
  •  Висновки

5.Висновки

Сьогодні в Україні назріла актуальна проблема підвищення якості підручників конструкторсько-матеріальними засобами. Вона повинна вирішуватись багатоаспектно,  не лише стихійно-практичному рівні або шляхом контролю і заборони. На нашу думку, важливим аспектом цієї проблеми є організація системи курсів підвищення кваліфікації, де підготовка фахівців для видання навчальної літератури  певного профілю буде вестися на найвищому рівні, із залученням кращого світового досвіду, здобутків як вітчизняних, так і зарубіжних професіоналів у цій галузі. Важливо під час налагодження роботи курсів використати значний потенціал навчальних, наукових та громадських організацій.

Рецензія

на статтю

Ю.Ц. Жидецький

«Сучасні інформаційні технології та якість виконання підручників»

   Автор статті вказує нам на проблеми друкування сучасних книг . Зазначає важливі елементи конструктивно-матеріальних засобів створення  підручника. Вказує учених, які  зробили вагомий  внесок у теоретичні основи змісту книг.

    Позитивним є те, що автор вказує необхідні вимоги до друкування підручників, за стандартом. Пропонує методи покращення випуску книг шляхом : контролю та заборони; проведення курсів підвищення кваліфікації.

Вказує на проблеми токсичності сучасних чорнил та паперу

Рецензент                                                                Славінська Г.В.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80307. Проблеми недійсності правочинів 369.5 KB
  Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону. Правові наслідки недійсності правочину. Шахматовим було введено у юридичну лексику поняття модель протиправного правочину яке заслуговує на його подальше використання. Моделлю протиправного правочину В.
80309. Оплата праці на підприємстві 126.5 KB
  Мотивація - це процес формування в людини або групи людей мотивів до діяльності, спрямованої на досягнення індивідуальних і загальних цілей організації, підприємства.
80310. Витрати виробництва і собівартість продукції підприємства 199.5 KB
  Для визначення витрат на підприємстві використовується термін собівартість продукції до якої зараховують поточні витрати на її виробництво та збут виражені у грошовій формі. Витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості та прибутку. Усі витрати що формують собівартість продукції можна класифікувати за певними ознаками табл.
80311. Ціни та ціноутворення в ринкових умовах 449.5 KB
  Ціни у діяльності промислового підприємства виконують три основні функції: облікововимірювальну стимулюючу розподільчу. Облікововимірювальна функція ціни є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів промислової продукції або надання відповідних послуг. Стимулюючу функцію ціни використовують для мотивації підвищення ефективності підприємницької діяльності забезпечення необхідної прибутковості дохідності кожному з учасників процесу товарообміну.
80312. Фінансово-економічні результати й ефективність діяльності 80 KB
  Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах: витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами та ін.
80313. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції 121.5 KB
  Поняття якості продукції необхідність і значення її підвищення в сучасних умовах Показники і методи оцінювання якості продукції Управління якістю продукції. Стандартизація та сертифікація продукції. Економічна ефективність і шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.
80314. Організаційні основи виробництва 77 KB
  Систематична розробка наукових методів організації виробництва у промисловості почалася наприкінці XIX ст. Особливу роль у розробці наукових основ організації виробництва відіграли роботи Ф.У. Тейлора. Він сформулював принципи організації виробництва і розробив на цій основі систему наукового управління
80315. Впровадження інновацій у сферу виробництва 111 KB
  Процес організації інноваційної діяльності на підприємстві стосується як споживачів інвесторів державних і місцевих органів влади наукових та науковотехнічних організацій постачальників працівників підприємства тощо так і забезпечує вирішення основних завдань підприємства. Сучасне підприємство за певних умов може власними силами розробляти нові вироби здійснювати науководослідні та проектно-конструкторські роботи якщо вони відносно нескладні. Для розробки досить складних виробів проведення довгострокових що потребують значних...