36981

ВИБІР СИСТЕМИ ТРУДОВОГО та професійного НАВЧАННЯ

Лабораторная работа

Педагогика и дидактика

Методика трудового та професійного навчання частина І. Проектнотехнологічна система трудового навчання Трудова підготовка в закладах освіти. Формування загально трудових умінь у різних дидактичних системах трудового навчання Трудова підготовка в закладах освіти.

Украинкский

2013-09-23

89 KB

17 чел.

Лабораторна робота №5

Тема:

ВИБІР СИСТЕМИ ТРУДОВОГО та професійного НАВЧАННЯ

Мета роботи: Засвоєння студентами поняття про систему трудового навчання та її елементи.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Д.О.Тхоржевський. Методика трудового та професійного навчання (частина І). -Київ.: РННЦ „ДІНІТ”, 2000.
  2.  Коберник О. М. Проектно-технологічна система трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2003.—№ 4. — С. 8—12.
  3.  Морєєв О. Формування загально трудових умінь у різних дидактичних системах трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2005.—№ 5 — С.2—4.
  4.  Методика трудового навчання і загальнотехнічних дисциплін. / Під редакцією Д.О.Тхоржевського. – М.: Освіта, 1982
  5.  Онищук Л. Організація проектно-технологічної діяльності вчителя і учня \\ Рідна школа. – 2005. - №3. – С. 14-16.
  6.  Методика трудового навчання з практикумом / Під редакцією Д.О.Тхоржевського. – М: Освіта, 1987, гл.4.
  7.  Морєєв О. Формування загально трудових умінь у різних дидактичних системах трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2005.—№ 5 — С.2—4.

ПИТАННЯ, ЩО ОБГОВОРЮЮТЬСЯ:

  1.  Предметна і операційна системи трудового навчання.
  2.  Операційно-предметна система, її переваги та недоліки.
  3.  Система ЦІП (моторно тренувальна).
  4.  Операційно-комплексна система та її використання.
  5.  Конструкторсько-технологічна система трудового навчання і перспективи її використання в школі.
  6.  Проектно-технологічна система та методика її використання в школі.
  7.  Організаційно-методичні умови проектно-технологічної діяльності школярів.

ЗМІСТ ПИСЬМОВОГО ЗВІТУ:

  1.  Система трудового та професійного навчання.
  2.  Дати визначення та характеристику операційної, операційно-предметної, моторно-тренувальної, операційно-комплексної конструкторсько-технологічної та проектно-технологічної систем.
  3.  Характеристика структурно-функціональної моделі проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання.
  4.  Етапи діяльності школярів під час виконання творчих проектів.
  5.  Зміст діяльності вчителя і учнів у процесі проектно-технологічної діяльності.

ПИСЬМОВИЙ ЗВІТ

У педагогічній літературі можна зустріти характеристику перших систем трудового навчання. Проте вона не супроводжується аналізом, спрямованим на розкриття суті самого поняття “система трудового навчання” та не завжди спирається на факти, а тому інколи не позбавлена елементів суб'єктивності.

Дискусія, яка проводилась на сторінках педагогічних журналів показала, що серед педагогів утвердилось трактування поняття “система трудового навчання” у широкому та вузькому розумінні.

Систем трудового навчання може бути декілька, проте немає сумніву, що всі вони повинні відповідати єдиним вимогам. Досвід роботи шкіл, окремі дослідження і пропозиції, висловлені в педагогічній літературі, дають змогу сформулювати основні вимоги, яким повинна відповідати система трудового навчання в старших класах:

Навчання слід будувати з урахуванням завдань політехнічної освіти.

Зміст системи і організація навчання повинні відповідати рівню розвитку та особливостям організації певного професійного виду праці.

Навчання слід будувати на основі продуктивної праці з включенням учнів у систему виробничих відносин.

4.Послідовність у вивченні трудових операцій слід обґрунтовувати з дидактичної точки зору.

Система навчання повинна відповідати психофізіологічним закономірностям формування в учнів трудових умінь і навичок.

У процесі навчання слід створювати умови, що спонукають учнів до участі в технічній творчості і сприяють розвитку відповідних здібностей.

У процесі навчання слід створювати умови для виховання учнів.                                                                                                   

Профорієнтація.

  Якщо порівняти предметну, операційну, операційно-предметну та предметно-операційну системи, то легко переконатися, що вони становлять різні системи навчального предмета.

         Предметна система ставить за мету навчити учнів виготовляти певний ряд  предметів. При цьому враховується, з яких трудових прийомі складається технологічний процес. Предмети (вироби) добираються так, щоб учні могли виконувати спочатку простіші, а потім складні трудові прийоми. Але самі трудові прийоми залишаються на другому плані, формуванню правильних трудових умінь та навичок, пов’язаних з виконанням трудових прийомів, не приділяється належної уваги. Виучуваний трудовий процес не подрібнюється на складові елементи, а засвоюється у вигляді конкретних закінчених технологічних процесів. Діяльність учнів має в зв’язку з цим характер продуктивної праці.

Операційна система ґрунтується на протилежних вихідних позиціях. У центрі уваги – трудовий прийом. У процесі навчання виучуваний трудовий процес поділяється на операції та прийоми, які засвоюються під час виготовлення навчальних виробів.

Предметно-операційна система займає середнє положення між предметною та операційною системами, хоча і тяжіє до другої.

Предметно-операційна система передбачає вивчення окремих трудових операцій та прийомів (що характерно для операційної системи), проте засвоєння навчального матеріалу відбувається тут не на навчальних виробах, а у процесі виготовлення певних суспільне корисних виробів, як у системі предметній. Коли ж ми говоримо про тяжіння предметно-операційної системи до системи операційної то маємо на увазі той факт, який підкреслює А.М.Міккельсен, що вирішальне значення мають вправи, а колекції виробів є лише приблизним зібранням предметів що можуть бути застосовані учнями для оволодіння певними трудовими прийомами.

Операційно-предметна система на першому етапі навчання будується за операційною, а на другому – за предметно-операційною системою.

Порівняння предметної, операційної, предметно-операційної та операційно-предметної систем показує, що всі вони визначають зміст трудового навчання ступінь його подрібнення (прийом, операція та ін.), порядок можливого групування його частин та послідовність оволодіння ними характер діяльності учнів (виконання навчальної роботи, виготовлення суспільно корисних предметів) та дидактичний зв’язок між характером діяльності учня та її змістом. Саме це і є суттєвим спільним для них, становить зміст поняття “система трудового навчання як навчальний предмет”. Разом з тим вони по-різному вирішують ці питання, і це є для них суттєвим відмінним. Кожна з систем має певні переваги, завдяки яким знаходила (або знаходить) застосування. Разом з тим кожна з них має певні недоліки.

Предметна система забезпечує з самого початку включення учнів у продуктивну працю, що підвищує їх інтерес до роботи. Проте тут не приділяється достатньої уваги формуванню практичних умінь та навичок.

Операційна система трудового навчання забезпечує формування трудових умінь та навичок, але при цьому не включає учнів у продуктивну працю. Крім того, тут не враховується, що для виготовлення виробів треба не лише володіти вміннями виконувати окремі операції, а й вміти застосовувати їх у комплексних роботах.

Предметно-операційна система побудована на правильній ідеї про те, що трудове навчання повинне мати предметне начало і в той же час слід створювати найкращі умови для формування практичних умінь та навичок. Проте сама ідея не знайшла ще досить чіткого формулювання, і тому її важко запровадити у будь-яких конкретних умовах.

Операційно-предметна система передбачає на першому етапі послідовне вивчення окремих операцій. В цей час створюються значні труднощі для залучення учнів до продуктивної праці.

Система ЦІП надмірно насичена вправами, які виконуються у штучних умовах.

Операційно-комплексна система, хоч і вважається в наш час однією з основних у системі профтехосвіти, але не позбавлена певних недоліків. Тут так само, як і у операційно-предметній системі, важко забезпечити включення учнів у продуктивну працю. Причому не лише під час вивчення операцій, а й у процесі виконання комплексних робіт. Крім того, вміння, набуті при вивченні перших операцій, частково втрачаються, поки учень знову повертається до них під час виконання комплексних робіт.

Така, в основному, точка зору висловлюється у педагогічній літературі при характеристиці окремих систем трудового навчання та визначенні їх основних недоліків.

 

Етапи діяльності школярів під час виконання творчих проектів

Проектно-технологічна діяльність учнів

1. Організаційно-підготовчий етап

Пошук проблеми; усвідомлення проблемної сфери; вироблення ідей та варіантів; формування параметрів і граничних вимог; вибір оптимального варіанту та обгрунтування; аналіз майбутньої діяльності; прогнозування результатів.

2. Конструкторський етап

Складання ескізу; добір матеріалів; вибір інструментів, обладнання; вибір технології обробки деталей, їх з’єднання, оздоблення; організація робочого місця; економічне та екологічне обгрунтування; маркетингові дослідження.

3. Технологічний етап

Виконання технолоічних операцій; самоконтроль своєї діяльності; дотримування технології, трудової дисципліни, культури праці; контроль якості.

4. Заключний етап

Корегування виконаного виробу порівняно із запланованим; випробування проекту; аналіз підсумків; захист проекту.

Зміст діяльності вчителя і учнів у процесі проектно-технологічної діяльності

№ п/п

Стадія виконання проекту

Зміст діяльності вчителя і учнів

Організаційно-підготовчий етап

1.

Пошук проблеми

Учні    уважно    слухають    вчителя    і    аналізують    його запропоновані проблеми. Вчитель пропонує учням ряд проблем, орієнтовний перелік об'єктів проектування, розповідає їм вимоги, які ставляться до проектів,    якої    необхідної    технології    потрібно їм додержуватися  під  час  виконання  проектів  і  критерії їх оцінювання.

2.

Усвідомлення проблемної сфери

Учні  вибирають одну із запропонованих вчителем проблем, та, що їм до вподоби. Вчитель  надає  поради,  консультації,  допомагає  учневі  в усвідомлені проблеми.

3.

Вироблення ідей та варіантів

Учні спираючись на знання та потребу у відповідних виробах, формують ряд ідей, а згодом і варіанти конструкцій проекту. Вчитель спостерігає, надає консультації, допомагає більш точніше   сформувати   тему   проекту,   надає   поради   щодо
допоміжної літератури.

4.

Формування основних параметрів і граничних вимог

Учні   визначаються   з   основними   параметрами   проекту (розмір, фун-ї і т. п.) та граничними вимогами, які ставляться до майбутнього виробу. Вчитель та здійснює уточнення надає поради та консультації.

5.

Вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту

Учні із  запропонованих  варіантів  конструюють  найбільш вдалий,  вибираючи  із запропонованих  позитивні сторони конструкції. Вчитель   здійснює   контроль,   надає   консультації   надає консультації уточнює, доповнює.

6.

Прогнозування майбутніх результатів

Учні узагальнюють ескіз та оформлення проекту (дизайн, витрати матеріалу, визначаються з часом, що потрібен для виготовлення виробу). Вчитель слухає учнів, надає поради, консультації.

Конструкторський етап

7.

Складання ескізу

Учні розробляють робочий ескіз виробу з описанням. Вчитель контролює, уточнює, допомагає порадами.

8

Добір матеріалів

Учні    визначають    і    записують    декілька    найменувань матеріалів і вибирають те, яке найбільш підходить їм. Вчитель надає поради.

9.

Вибір інструментів, обладнання

Учні     визначають     і     записують перелік необхідних інструментів і обладнання.

Вчитель надає поради.

10.

Вибір технології обробки деталей виробу, їх з'єднання, оздоблення

Учні вибирають, аналізують і визначаються: якою раціональною технологією будуть обробляти деталі виробу, який вид з'єднання деталей будуть використовувати, як оздоблять готовий виріб.

Вчитель наглядає, здійснює контроль, надає поради та консультації.

11.

Організація        робочого місця

Учні підбирають і розміщують на робочому місці матеріали, інструменти, провіряють освітленість, дотримання норм і правил поведінки. Вчитель надає допомогу.

12.

Економічне та екологічне

обгрунтування

Учні розраховують собівартість виробу, проводять екологічну експертизу майбутнього виробу. Вчитель надає допомогу, контролює.

13.

Міні маркетингові

дослідження

Учні вивчають попит та пропозицію на зроблену продукцію, здійснюють можливість її реалізації. Вчитель надає поради та консультації

Технологічний етап

14.

Виконання технологічних операцій

Учні   підбирають    режим    обробки    виробу,    коректують послідовність   операцій,    режими    обробки,    послідовність складання виробу. Вчитель     спостерігає,     контролює,     надає     консультації допомогу, слідкує за дотриманням правил техніки безпеки під час роботи.

15.

Самоконтроль своєї діяльності

Учні    здійснюють     контроль    якості     обробки    деталей конструкції, під час виготовлення та складання виробу Вчитель спостерігає, контролює.

16.

Дотримування технолог-гічної, трудової дисцип-ліни, культури праці

Учні слідкують та контролюють за дотриманням дисципліни під час уроку, само виховуються. Вчитель спостерігає та здійснює контроль за поведінкою учнів.

17.

Оцінка якості

Учні оцінюють якість сконструйованого виробу, порівняно до відомих та теоретичного. Вчитель спостерігає, провіряє, обговорює.

Заключний етап

18.

Корегування виконаного виробу

Учні       порівнюють   виконаний   проект   із   запланованим, усувають недоліки та неполадки. Вчитель аналізує, допомагає, надає поради.

19.

Випробовування проекту

Учні здійснюють випробовування готового виробу. Вчитель спостерігає , надає консультації.

20.

Оформлення

Учні   оформляють   проект   із   встановленими    вимогами, розробляють товарний знак, здійснюють пошук пропозицій і можливостей реалізувати виріб. Вчитель надає допомогу, консультації, поради.

21.

Самооцінка проекту

Учні здійснюють самоаналіз вартості, достоїнств і недоліків, самооцінку досягнутих результатів. Вчитель спостерігає, надає консультації.

22.

Аналіз підсумків

Учні   здійснюють   аналіз   проведеної   роботи,   підводять підсумки. Вчитель спостерігає.

23.

Захист проекту

Учні        розробляють    і    оформляють    звіти,    виконують демонстрації, відповідають на запитання. Вчитель здійснює контроль, слухає, бере участь в оцінці проекту.

Висновок: засвоїли поняття про систему трудового навчання та її елементи.

PAGE   \* MERGEFORMAT1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81775. Роль отцовского завета в судьбах героев произведений отечественной классики 19 века 33.3 KB
  Главный герой Петр Гринев отправляясь на службу получает наказ от отца: Прощай Петр. Петр Гринев являясь главным участником событий повествователеммемуаристом следует завету своего отца. Сын своего отца честного служаки времен Елизаветы который ушел в отставку чтобы не присягать Екатерине продолжает традиции своей семьи построенных на любви к ближним уважении к родителям любви к своей Родине и с честью выходит из всех испытаний. Главная героиня романа Маша Миронова дочь бедных дворян бесприданница олицетворение любви и...
81776. Художественные приемы создания образа Печорина в романе М. Лермонтова «Герой нашего времени» 47.87 KB
  Образ Печорина одно из главных открытий Лермонтова. Изображению и раскрытию образа Печорина как героя особой исторической эпохи и подчинена своеобразная композиционносюжетная структура романа. Одна представляет собою объективное повествование о Печорине извне в записках странствующего офицера Бэла Максим Максимыч Предисловие к Журналу Печорина другая субъективноисповедальное самораскрытие героя изнутри в его Журнале Тамань Княжна Мери Фаталист .
81777. Символизм как литературное направление. Анализ стихотворения одного из поэтов-символистов 47.33 KB
  Бальмонта Ю. В поэтических формулах Бальмонта Сологуба Гиппиус Мережковского отрицается истинность реального мира объявляемого лишь комплексом ощущений творцахудожника: . Бальмонта М. В 90х годах вышли сборники его стихотворений: Под северным небом 1894 В безбрежности 1895 Тишина 1897; в 900е годы в период творческого взлета Бальмонта Горящие здания 1900 Будем как солнце 1903 Только любовь 1903.
81778. Образ метели в произведениях отечественной литературы 32.93 KB
  Все ее действие развертывается на фоне разгулявшихся природных стихий: Ветер ветер На всем божьем свете Ветер хлесткий гуляет свищет и зол и рад Разыгралась чтойто вьюга ох пурга какая спасе Вьюга долгим смехом Заливается в снегах Очевидно что образы ветра метели романтичны и имеют символический смысл. Ветер ветер На ногах не стоит человек. Ветер ветер На всем Божьем свете. Во второй строфе напор стихии как бы смягчается ее действия становятся не гневны а почти нежны и появляются уменьшительноласкательные...
81779. Наука и философия. Статус научной философии 28.69 KB
  Многолетний спор философии и науки о том в чем больше нуждается общество в философии или науке и какова их действительная взаимосвязь породил множество точек зрения обилие возможных трактовок и интерпретаций этой проблемы. Остановимся на основных тезисах раскрывающих суть соотношения философии и науки: Специальные науки служат отдельным конкретным потребностям общества: технике экономике искусству врачевания искусству обучения законодательству и др. Частные науки ограничиваются отдельными частями мира. Философия задумывается о...
81780. Функции науки. Роль науки в современном образовании и формировании личности 28.41 KB
  Роль науки в современном образовании и формировании личности. Проблема связанная с классификацией функций науки до сих пор остается спорной отчасти потому что последняя развивалась возлагая на себя новые и новые функции отчасти в силу того что выступая в роли социокультурного феномена она начинает больше заботиться не об объективной и безличностной закономерности а о коэволюционном вписывании в мир всех достижений научнотехнического прогресса. В качестве особой и приоритетной проблемы выделяют вопрос о социальных функциях науки...
81781. Преднаука и наука. Генезис науки и проблема периодизации её истории 31.74 KB
  Генезис науки и проблема периодизации её истории. Исследуя историю любого материального или духовного явления в том числе и науки следует иметь в виду что это сложный диалектический поступательный процесс появления различий включающий в себя ряд качественно своеобразных этапов фаз и т. Применяя сказанное о периодизации к истории науки следует прежде всего подчеркнуть следующее. Вопрос о периодизации истории науки и ее критериях по сей день является дискуссионным и активно обсуждается в отечественной и зарубежной литературе.
81783. Средневековая наука. Организация науки в средневековых университетах 33.78 KB
  Первый из них факультет свободных искусств trium был наиболее многочисленным и считался подготовительным для трех других факультетов: медицинского юридического и теологического самого малочисленного но обучение на котором было самым продолжительным. Таким образом Парижский университет оказался в плену противоречивых тенденций: превратиться в центр беспристрастных исследований связанных с изучением античного наследия но всегда стоящих перед опасностью впасть в инакомыслие либо подчинить исследование религиозным целям и тем самым...