37005

Застосування статистичних методів у педагогічному дослідженні

Лабораторная работа

Педагогика и дидактика

Статистичні методи в педагогіці. Організація та методика науководослідницької діяльності: Підручник. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Система методів і методика педагогічного дослідження У відповідності з логікою наукового пошуку здійснюється розробка методики дослідження що є сукупністю теоретичних та емпіричних методів які дають можливість з найбільшою достовірністю дослідити такий складний і багатофункціональний об'єкт яким є освітньовиховний процес. Методи педагогічного дослідження на відміну від методології це власне способи вивчення...

Украинкский

2013-09-23

29.13 KB

10 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

ТЕМА:Застосування статистичних методів у педагогічному дослідженні.

МЕТА: 1. Поглибити знання щодо системи методів, які застосовуються у педагогічних дослідженнях. Ознайомитись з окремими статистиками, які застосовуються у педагогічних дослідженнях.

2.Розширити вміння застосовувати окремі статистики при проведенні педагогічного експерименту.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.Система методів у педагогічному дослідженні.

2.Статистичні методи в педагогіці.

3.Формули для вираховування окремих статистик.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1.Провести уявний педагогічний експеримент.

2.Скласти таблицю результатів контрольної роботи.

3.Провести розрахунки статистик та зробити необхідні висновки.

ЛІТЕРАТУРА

1.Лудченко А.Д., Лудченко А.Я., Примак Т.А. Основы научных исследований  / Под ред.. А.Д.Дудченко. – К.: Общество «Знание», КОО, 2000. – 114 с.

2.П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі. Навч. посібник. – К.:2003. – 116 с.

3.Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2007. – 254 с.

4.Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – Київ: РННЦ «ДІНІТ» , 2000. – 260 с.

5.Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник . – К.: Знання, 2005. – 309 с.

6.Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: навч. посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.

7.Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: навч. посібник для студентів ВНЗ, маг., асп., наук. працівників тощо. – К.: Вид. дім «Слово».

8.Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 295 с.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

  1.  Система методів і методика педагогічного дослідження

У відповідності з логікою наукового пошуку здійснюється розробка методики дослідження, що є сукупністю теоретичних та емпіричних методів, які дають можливість з найбільшою достовірністю дослідити такий складний і багатофункціональний об'єкт, яким є освітньо-виховний процес. Використання цілого ряду методів дозволяє Всебічно вивчити досліджувану проблему, всі її аспекти, параметри.

Методи педагогічного дослідження на відміну від методології - це власне способи вивчення педагогічних явищ, отримання наукової інформації про них з метою визначення закономірних зв'язків, відношень і побудови наукових теорій. Всю їх різноманітність можна поділити на три групи: методи вивчення педагогічного досвіду, методи теоретичного дослідження, математичні методи.

Методи вивчення педагогічного досвіду – це способи дослідження реально створюваного досвіду організації навчально-виховного процесу. При вивченні педагогічного досвіду використовують такі методи, як спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, вивчення письмових, графічних і творчих робіт учнів, документації.

Спостереження – цілеспрямоване сприймання певного педагогічного явища, в процесі якого дослідник отримує конкретний практичний матеріал. Виділяють такі етапи спостереження: визначення мети і завдань (для чого, з якою метою ведеться спостереження); вибір способу спостереження, який найменше впливає на досліджуваний об'єкт і найбільш забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати); вибір способів реєстрації спостережуваного (як вести записи); обробка й інтерпретація отриманої інформації

Розрізняють спостереження, коли дослідник є членом тієї групи, в якій воно здійснюється, і спостереження — "з зовні"; відкрите й приховане (інкогніто); суцільне Й вибіркове. Спостереження — це досить доступний метод, але він має свої недоліки: на його результати впливають особистісні властивості (мотиви, інтереси, психічні стани) дослідника.

Методи опитуваннябесіда, інтерв'ю, анкетування. Бесіда — самостійний і додатковий метод дослідження, який використовується з метою отримання необхідної інформації або пояснення того, що не було достатньо зрозумілим під час спостереження. Бесіда проводиться за заздалегідь визначеним планом з виділенням питань, що потребують пояснення. Вона ведеться у вільній формі без запису відповідей співрозмовника. Різновидністю бесіди є інтерв'ювання, запозичене педагогікою з соціології. Під час інтерв'ю відповіді записуються відкрито.

Анкетування — метод масового збору матеріалу за допомогою анкети. Ті, кому адресовані анкети, дають письмові відповіді. Бесіду й інтерв'ю називають опитуванням "обличчя до обличчя", анкетування — заочним опитуванням. Результативність бесіди, інтерв'ю, анкетування в значній мірі залежить-від змісту й структури запитань.

План бесіди, інтерв'ю і анкети - це перелік запитань. Розробка запитань передбачає визначення характеру інформації, яку необхідно отримати, формулювання запитань, які повинні бути задані; складання першого плану запитань, його попередня перевірка шляхом пробного дослідження й виправлення, їх редагування. Цінний матеріал може дати вивчення результатів діяльності учнів: письмових, графічних, контрольних робіт, малюнків, креслень, зошитів з окремих дисциплін.

Вивчення шкільної документації (особових справ учнів, медичних карт, класних журналів, протоколів зборів, засідань) озброює дослідника деякими об'єктивними даними, що характеризують реально існуючу практику організації навчально-виховного процесу.

Особливу роль у педагогічних дослідженнях відіграє експеримент – спеціально організована перевірка того чи іншого методу, прийому роботи для виявлення його педагогічної ефективності. Педагогічний експеримент - дослідницька діяльність з метою вивчення причинно-наслідкових зв'язків у педагогічних явищах, яка передбачає дослідне моделювання педагогічного явища і умов його функціонування; активний вплив дослідника на педагогічні явища; вимірювання результатів педагогічного впливу і взаємодії. Виділяють такі етапи експерименту:

теоретичний (визначення проблеми, мети, об'єкта і предмета дослідження, його завдань і гіпотез);

методичний (розробка методики дослідження та його плану, програми, методів обробки отриманих результатів);

експеримент – проведення серії дослідів (створення експериментальних ситуацій, спостереження, управління дослідом і вимірювання реакції піддослідних);

аналітичний – кількісний і якісний аналіз, інтерпретація отриманих фактів, формулювання висновків і практичних рекомендацій.

Розрізняють експеримент природний, натуральний (в умовах звичного навчально-виховного процесу) і лабораторний – створення штучних умов для перевірки, наприклад, того чи іншого методу навчання, виховання, коли окремі учні ізолюються від решти. Здебільшого використовується природний експеримент. Він може бути довготривалим або короткочасним.

Педагогічний експеримент може бути констатуючим, що виявляє тільки реальний стан справ і процесів, або перетворюючим (розвиваючим), коли здійснюється цілеспрямована його організація для визначення умов (методів, форм і змісту освіти) розвитку особистості учнів чи дитячого колективу. Труднощі експериментального методу полягають у тому, що необхідно досконало володіти технікою його проведення, тут потрібна особлива делікатність, такт, уміння встановлювати контакт з піддослідними.

Перераховані методи ще називаються методами емпіричного пізнання педагогічних явищ. Вони слугують засобом збору науково-педагогічних фактів, які піддаються теоретичному аналізу. Тому виділяється спеціальна група методів теоретичного аналізу.

Теоретичний аналіз – це виділення й аналіз окремих об'єктів, ознак, особливостей, властивостей, педагогічних явищ. Аналізуючи окремі факти, ми виявляємо в них загальне й особливе, встановлюємо загальний принцип або правило. Аналіз супроводжується синтезом, він допомагає проникнути в сутність педагогічних явищ, що вивчаються.

Індуктивні й дедуктивні методи – це логічні методи узагальнення, систематизації отриманих емпіричним шляхом даних. Індуктивний метод передбачає рух думки від частинних суджень до загального висновку, дедуктивний - від загального судження до частинного висновку.

Теоретичні методи необхідні для визначення проблем, формулювання гіпотез і для оцінки зібраних фактів. Ці методи пов'язані з вивченням літератури, праць класиків з питань людинознавства в цілому і педагогіки зокрема; художньої літератури про школу, виховання, вчителя; довідникової педагогічної літератури, підручників і методичних посібників з педагогіки і суміжних наук. Вивчення літератури дає можливість дізнатися, які факти і проблеми вже достатньо добре вивчені, з яких ведуться наукові дискусії, що вже застаріло, а які проблеми ще не розв'язані. Робота з літературою передбачає використання таких методів, як складання бібліографії — перелік джерел, підібраних для роботи у зв'язку з досліджуваною проблемою; реферування — стислий переказ основного змісту одного чи декілька творів з загальної тематики; конспектування — ведення більш детальних записів, основу яких складають виділення головних ідей і положень твору; анотація — короткий запис загального змісту книги чи статті; цитування — дослівний запис виразів, фактичних чи цифрових даних, що є в літературному джерелі.

Математичні і статистичні методи в педагогіці використовуються для обробки отриманих даних методами опитування й експерименту, а також для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами. Вони допомагають оцінити результати експерименту, сприяють підвищенню надійності висновків, створюють основу для теоретичних узагальнень. Найбільш розповсюджені в педагогіці є математичні методи: реєстрація, ранжирування, шкодування. За допомогою статистичних методів визначаються середні величини отриманих показників: середнє арифметичне; (медіана — показник середини ряду (при наявності 12-ти учнів медіаною буде оцінка 6-го учня в списку, в якому всі учні розподілені за рангом їх оцінок); ступінь розсіювання — дисперсія, або середнє квадратичне відхилення.

Для таких підрахунків є відповідні формули, застосовуються довідники і таблиці. Результати, оброблені за допомогою названих методів, дозволяють відобразити кількісну залежність у вигляді графіків, діаграм, таблиць. В педагогічній науці існує ще багато невиявлених зв'язків і залежностей, де є можливість виявити свої наукові здібності й можливості молодим дослідникам.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

У ході педагогічного експерименту нами було проведено контрольне опитування в експериментальному і контрольному класах. Результати проведеного опитування  подані в таблиці.

Експериментальний клас

Контрольний клас

Учень

Результат в 4-х

бальній системі

Результат в

20-ти бальній системі

Учень

Результат в 4х  

бальній системі

Результат в

20-ти бальній системі

1

5

18

1

5

14

2

4

14

2

3

10

3

4

13

3

3

11

4

3

19

4

4

15

5

5

17

5

2

8

6

4

15

6

5

17

7

3

14

7

2

8

8

5

18

9

5

19

10

5

17

Проведемо  статичну оцінку результатів

  1.  Розрахунок середніх арифметичних

  1.  Розрахунок показників варіації

  1.  Знаходження міри варіації або дисперсії

  1.  Розрахунок статичної похибки середньо арифметичної

  1.  Оцінка генерального параметру

=19,2081,960,267=19,2080,523

  1.  Визначення критерію Стьюдента

Висновки: Порівнявши обраховане значення критерію Стьюдента з табличним , можна зробити висновки , що робоча гіпотеза доведена, оскільки t  розрахункове (2,4) має значення в межах 2<t<3.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6672. Суточное мониторирование артериального давления (СМАД) 23.56 KB
  Суточное мониторирование артериального давления (СМАД). Артериальное давление в норме и у лиц с артериальной гипертензией изменяется в течение суток, и поэтому большое значение для определения тяжести АГ, назначения антигипертензивной терапии, оптим...
6673. Генетические аспекты регуляции артериального давления и развития артериальной гипертензии 20.21 KB
  Генетические аспекты регуляции артериального давления и развития артериальной гипертензии На основании результатов полногеномного сканирования к настоящему времени выявлено более 30 локусов на разных хромосомах, имеющих отношение к регуляции артериа...
6674. Моногенные формы артериальной гипертензии 21.72 KB
  Моногенные формы артериальной гипертензии Большое количество информации по генетике артериальной гипертензии было получено при выявлении нарушений в отдельных генах, благодаря которым были охарактеризованы Менделевские (моногенные) формы гипертонии....
6675. Полигенные формы артериальной гипертензии 22.58 KB
  Полигенные формы артериальной гипертензии Эссенциальная артериальная гипертензия является мультифакторным расстройством, обусловленным сочетанием генетических, демографических факторов и факторов окружающей среды. Существенная роль в патогенезе арте...
6676. Гены, регулирующие функцию рецепторов на тромбоцитах 22.59 KB
  Гены, регулирующие функцию рецепторов на тромбоцитах Функционирование системы гемостаза осуществляется взаимодействующими между собой компонентами стенок кровеносных сосудов, клеток крови (в первую очередь тромбоцитами) и плазмы крови. Функционально...
6677. Гены, регулирующие синтез фибриногена 20.73 KB
  Гены, регулирующие синтез фибриногена. Наряду с тромбоцитами маркером сердечно-сосудистой и цереброваскулярной патологии является повышенный уровень фибриногена. Одной из причин, приводящих к изменению концентрации фибриногена в крови, могут быть ст...
6678. Цель изучения биологии в медицинском вузе 18 KB
  Цель изучения биологии в медицинском вузе Уметь интерпретировать универсальные биологические явления, основные свойства живого (наследственность, изменчивость, раздражимость, обмен веществ и т. д.) в применении к человеку. Знать эволюционные свя...
6679. Диалекта материалистического понимания жизни. Уровни организации живой природы 19.73 KB
  Диалекта материалистического понимания жизни. Уровни организации живой природы. Все живые организмы избирательно относятся к окружающей среде. Состав химических элементов живых систем отличаются от химических элементов земной коры. В земной коре O,S...
6680. Клеточная теория. Биология клетки 23.44 KB
  Клеточная теория. Биология клетки. Конец XIX века - возникновение цитологии 1665 - англ. Роберт Гук, рассматривая срез пробки, увидел целлюлозные оболочки и ввел термин клетка. 1838 - 1839 - М. Шлейден и Т. Шванн предложили клет...