37017
Вивчення команд пересилки (переміщення)
Лабораторная работа
Информатика, кибернетика и программирование
В залежності від того які пристрої беруть участь в пересилці даних розрізняють слідуючі команди: загрузка пересилка і запис в память. Команди пересилки бувають однобайтовими двохбайтовими трьохбайтовими. Всі команди пересилки за виключенням команди POP PSW не міняють вмісту регістра ознак.
Украинкский
2013-09-23
246.5 KB
3 чел.
Лабораторна робота 1
Вивчення команд пересилки (переміщення)
Команди пересилки це команди пересилки з одного місця в інше. До числа областей зберігання інформації відносяться як комірки памяті так і регістри. В залежності від того які пристрої беруть участь в пересилці даних розрізняють слідуючі команди: загрузка, пересилка і запис в пам'ять. Команди пересилки бувають однобайтовими, двохбайтовими трьохбайтовими. Всі команди пересилки за виключенням команди POP PSW не міняють вмісту регістра ознак. Приріст програмного лічильника (PC) рівний числу байтів в команді
1 Теоретична частина
1.1 Пересилка з регістра в регістр
При виконанні даної команди в регістр ri завантажується копія даних, які містяться в регістрі rj . В якості регістрів можуть виступати (А), РОН B, C, D, H, L, які мають свій трьохрозядний двійковий код. Команда виконується за 1 цикл, який містить 5 тактів. В якості одного з регістрів можна вибирати пам'ять (М). В цьому випадку команда виконується за 2 цикли (7 тактів), при цьому дані пересилаються в регістр із комірки памяті, адрес якої міститься в парі регістрів HL
1.2 Безпосередня пересилка
При виконанні цієї команди в регістр ri завантажуються дані, які знаходяться у 2 байті команди. Якщо в якості регістра використовується пам'ять (M) то дані пересилаються в комірку памяті .
1.3 Безпосереднє завантаження пари регістрів
ri - код старшого регістра пари (B,D,H).
При виконанні команди в 16-розрядну пару регістрів BC, DE, HL заносяться дані,які містяться в 2 і 3 байтах команди, при чому дані заносяться відповідно в молодший і старший регістри пари
1.4 Запамятовування/завантаження акумулятора і пари HL
При виконанні команд групи а) і б) вміст акумулятора запамятовується в оперативній памяті за адресою, що зберігається в парі регістрів BC (a) і DE(b) відповідно. По командам групи в), г) виконується протилежна дія .
При виконані команд д) і е) вміст акумулятора запамятовується в комірці памяті, адрес якої приводиться у 2 і 3 байтах команди (д), або ж навпаки(е).
При виконані команд ж),з) виконується передача даних із пари регістрів HL в дві сусідні комірки оперативної памяті(ж) або воберненому напрямку(з). 16 розрядний адрес першої комірки ОЗУ приводиться в самій команді.
1.5 Ввід із пари регістрів в стек
ri - код старшого регістра пари (B,D,H).
При виконанні даної команди за адресою вказівника стека SP запишеться вміст старшого регістра пари РОН (B,D,H), потім вміст вказівника стеку зменшиться на 1 і в сусідню комірку [SP-1] запишеться вміст молодшого регістру, а вказівник стеку знову збільшується на 1.
1.6 Ввід A і F в стек
При виконанні даної команди в комірку памяті з адресою що міститься в SP записується вміст акумулятора, а в комірку памяті з адресою [SP-1] запишеться вміст регістра ознак(F).
1.7 Вибір із стеку пари регістрів
ri - код старшого регістра пари (B,D,H).
Ця команда по дії обернена команді 1.5, при її виконані вміст комірки памяті, адреса якої записана у вказівнику стеку SP+1, перепишеться в молодший регістр пари РОН, після чого вміст вказівника стеку збільшиться на 1 і вміст комірки памяті з цим адресом перепишеться в старший регістр.
1.8 Вибір (А)і (F) із стеку
Ця команда аналогічна попередній команді і відрізняється лише регістрами. Вміст регістру ознак міняється відповідно до коду записаного в стеці слова.
Обмін даними
А) обмін між DE и HL
Б) Обмін вершини стеку з HL.
При виконані команд здійснюється обмін даними між регістрами D H, E L(а) , або між регістрами і комірками памяті, адреса яких вибираються з регістру SP(вказівник стеку).
Пересилка HL
а)
б)
При виконанні цих команд вміст регістрової пари HL передається в регістр SP (a) , або в регістр лічильника команд PC(b).
Контрольні запитання
Приклад лабораторного завдання
Розглянемо приклад простої програми на асемблері звикористанням команд пересилки ( програма 1.1)
Потрібно:
Адрес |
Код команди(машинний код) |
Мнемокод |
Комментарий |
0020 |
01 |
LXI B |
Код команди |
0021 |
45 |
Мол. байт операнда |
|
0022 |
01 |
Ст. байт операнда |
|
0023 |
78 |
MVI А, С |
Пересилка в аккумулятор з регістра операнда |
0024 |
02 |
STAX B |
Завантаження в ОЗУ операнда з акумулятора по адресу, що міститься в ВС |
В результаті виконання програми в комірку ОЗУ з адресою 0145h буде записано операнд 45.
Завдання
1. Освоїти принцип роботи команд пересилки.
2.Підготовити відповіді на контрольні запитання.
3. Ознайомитись з роботою програм на прикладі програми 1.1
4 Виконати завдання відносно варіанту(варіант і завдання буде видано на ЛБ)
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
11423. | РАСШИРЕНИЕ ПРЕДЕЛОВ ИЗМЕРЕНИЯ ЭЛЕКТРОИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПРИБОРОВ | 963 KB | |
Лабораторная работа № 8 РАСШИРЕНИЕ ПРЕДЕЛОВ ИЗМЕРЕНИЯ ЭЛЕКТРОИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПРИБОРОВ ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Овладеть методом расчета шунтов и добавочных сопротивлений. Подобрать шунт и добавочное сопротивление к предложенным приборам. ПРИБОРЫ: 1.Миллиампе | |||
11424. | РЕГУЛИРОВКА ТОКА И НАПРЯЖЕНИЯ В ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ ЦЕПЯХ | 942.5 KB | |
Лабораторная работа № 9 РЕГУЛИРОВКА ТОКА И НАПРЯЖЕНИЯ В ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ ЦЕПЯХ ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Овладеть навыками подбора реостатов для регулировки тока и напряжения в электрических цепях. ПРИБОРЫ: 1. Источник питания РНШ для I части работы. 2. Источник питани... | |||
11425. | ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОРЯДКА ВЕЛИЧИНЫ УДЕЛЬНОГО ЗАРЯДА ЭЛЕКТРОНА | 972.5 KB | |
Лабораторная работа №11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОРЯДКА ВЕЛИЧИНЫ УДЕЛЬНОГО ЗАРЯДА ЭЛЕКТРОНА ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Научиться определять порядок величины удельного заряда электрона по отклонению электронного пучка в магнитном поле. ПРИБОРЫ: 1. Лампа 6Е5С 2. Катушка индуктивности о | |||
11426. | ИССЛЕДОВАНИЕ МАГНИТНОГО ПОЛЯ СОЛЕНОИДА | 1.95 MB | |
Лабораторная работа № 12 ИССЛЕДОВАНИЕ МАГНИТНОГО ПОЛЯ СОЛЕНОИДА ЦЕЛЬ РАБОТЫ: 1. Освоение двух методов измерения магнитной индукции: а измерение магнитной индукции с помощью датчика Холла т.е. с использованием одного из гальваномагнитных явлений; б измерение ... | |||
11427. | ИЗУЧЕНИЕ ЯВЛЕНИЯ МАГНИТНОГО ГИСТЕРЕЗИСА | 1.3 MB | |
Лабораторная работа № 15 ИЗУЧЕНИЕ ЯВЛЕНИЯ МАГНИТНОГО ГИСТЕРЕЗИСА ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Изучить физическую природу намагничивания диа пара и ферромагнетиков и ферритов. Исследовать зависимость величины индукции магнитного поля и величины относительной магнитной ... | |||
11428. | ИЗУЧЕНИЕ ВОЛЬАМПЕРНОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛУПРОВОДНИКОВОГО ДИОДА | 46.5 KB | |
Лабораторная работа № 16 ИЗУЧЕНИЕ ВОЛЬАМПЕРНОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛУПРОВОДНИКОВОГО ДИОДА ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Исследовать униполярную проводимость полупроводникового диода. ПРИБОРЫ: 1. Осциллограф школьный. 2. Выпрямитель ВУП. 3. Вольтметр АСТВ 300 В 4. Вольтметр М 105... | |||
11429. | ИЗМЕРЕНИЕ МАГНИТНОЙ ВОСПРИИМЧИВОСТИ ПАРАМАГНИТНОЙ ЖИДКОСТИ МЕТОДОМ КВИНКЕ | 623 KB | |
Лабораторная работа №17 ИЗМЕРЕНИЕ МАГНИТНОЙ ВОСПРИИМЧИВОСТИ ПАРАМАГНИТНОЙ ЖИДКОСТИ МЕТОДОМ КВИНКЕ ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Овладеть методом Квинке для определения магнитной восприимчивости парамагнитной жидкости. Определить удельную магнитную восприимчивость раст... | |||
11430. | ЗАКОН ОМА В ЦЕПЯХ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА | 329.5 KB | |
Лабораторная работа №18 Часть I ЗАКОН ОМА В ЦЕПЯХ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА ЦЕЛЬ: 1. Овладеть методикой измерения L и С убедиться в выполнимости закона Ома для цепи переменного тока. ПРИБОРЫ: 1. Регулятор напряжения школьный РНШ 55. 2. Вольтметр Э 515 75 600 B. 3. Ампермет... | |||
11431. | ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОЩНОСТИ В ЦЕПИ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА | 257.5 KB | |
Часть II. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОЩНОСТИ В ЦЕПИ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА Цель задания: 1 Овладеть методикой измерения мощности в цепи переменного тока. 2 Определить угол сдвига фаз в цепи переменного тока используя ваттметр. Оборудование: к перечню приборов необходимых для выполн... | |||