37020

Експрес-метод визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок вічок перед обрізуванням винограду і встановлення навантаження вічками

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Експрес – метод визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок вічок перед обрізуванням винограду. Засвоїти методику швидкого визначення закладання зачатків суцвіть у центральних бруньках способом препарування зимуючих вічок під бінокулярним мікроскопом побудувати графіки розподілення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок і прийняти рішення щодо оптимізації довжини обрізування винограду.Експрес – метод визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок вічок перед обрізуванням винограду.

Украинкский

2013-09-23

2.5 MB

3 чел.

Лабораторна робота № 8

Тема: Експрес-метод визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок вічок перед обрізуванням винограду і встановлення навантаження вічками.

1.Експрес – метод визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок вічок перед обрізуванням винограду.

2. Встановлення навантаження вічками.

Мета заняття. Засвоїти методику швидкого визначення закладання зачатків суцвіть у центральних бруньках способом препарування зимуючих вічок під бінокулярним мікроскопом, побудувати графіки розподілення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок і прийняти рішення щодо оптимізації довжини обрізування винограду.

1.Експрес – метод визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок вічок перед обрізуванням винограду.

Загальні відомості. Одним із найефективніших факторів реалізації потенційної плодоносності бруньок винограду є обрізування кущів. При цьому треба, зокрема, правильно зорієнтуватися щодо довжини пагонів, що зумовлюється різним закладанням зачатків суцвіть. Плодоносність центральних бруньок характеризується величиною коефіцієнтів плодоношення, яка визначається кількістю зачатків суцвіть, що припадають на одну центральну бруньку. Всі ці елементи є складовими урожаю, і формування його необхідно контролювати. Так, при обрізуванні коротше оптимальної довжини, як правило, буде недобір урожаю і часто значний, а при занадто довгому обрізуванні слабшає приріст окремо кожного пагона, погіршується якість ягід, скорочується строк експлуатації виноградників.

Оптимізація довжини ліз при обрізуванні пов'язана насамперед з виявленням і залишенням найбільш плодоносної зони пагонів, її в цілому і плодоносність центральних бруньок окремо можна визначити різними методами. Одним із відомих методів є пророщування одновічкових чубуків до утворення пагонів з відокремленими суцвіттями та вусиками. Але при цьому слід пам'ятати, що умови пророщування зумовлюють різні показники плодоношення пагонів, що може привести до перекручення дійсної ситуації плодоносності бруньок. Крім того, пророщування можливе тільки після попереднього проморожування чубуків або ж після проходження ними глибокого спокою.

Об'єктивна картина про плодоносність установлюється при мікроскопуванні центральних бруньок, яке виконується в будь-яку пору року. Такий аналіз можна починати щорічно з середини вересня. Мікроскопування бруньок може проводитися двома методами. Перший полягає в тому, що кожне зимуюче вічко (комплексна брунька) ділять лезом бритви на декілька паралельних пластинок, які розглядають на предметному склі під мікроскопом. Кількість виявлених зачатків суцвіть відмічають у зошиті. Цей метод ускладнює аналіз, оскільки центральна брунька ділиться на частини і треба провести уявне зворотне складання її після перегляду, щоб мати початковий стан. До того ж треба аналізувати кожну бруньку на пагоні. В цілому на перегляд бруньок по сорту витрачається близько двох робочих днів.

Другий метод полягає в препаруванні центральних бруньок під бінокулярним мікроскопом без порушення структури зачатків суцвіть. Він був розроблений в 1973 р. на кафедрі виноградарства Кримського державного аграрного університету (О.П. Дикань). Встановлено, що розподілення значень коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок у винограду па однорічних пагонах як за добре диференційованими зачатками суцвіть, так і за сумою добре і слабо диференційованих зачатків суцвіть, до кінця періоду закладання генеративних органів по біологічному і логіко-математичному змісту відповідає функції квадратичної параболи. Для побудови її лінії необхідно мати три точки, що не лежать на одній прямій. Для середніх і довгих пагонів були взяті перший, восьмий і п'ятнадцятий вузли, які практично охоплюють важливу їх частину при обрізуванні. Щоб визначити значення коефіцієнтів плодоношення в останніх вузлах, необхідно експериментальним способом спочатку знайти значення коефіцієнтів плодоношення тільки в цих вузлах. Спеціальною таблицею визначені множники для останніх вузлів з метою знаходження необхідних коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок. Для одержання проміжних значень у кожному вузлі необхідно експериментально отримані дані значень коефіцієнтів плодоношення помножити на відповідні їх множники і результати додати. Побудовані графіки за знайденими середніми значеннями коефіцієнтів плодоношення бруньок у вузлах дозволяють оптимізувати довжину обрізування сорту.

Перевага запропонованого методу порівняно з відомими полягає в тому, що продуктивність праці при мікроскопуванні бруньок у трьох вузлах підвищується у 15 — 20 разів. Останнє дає можливість охопити більшу частину сортів, мікроділянок, де вони ростуть, а також ділянок, що відрізняються технологією вирощування.

Відбір   пагонів   для   аналізу можна починати з середини вересня як у зоні неукривного, так і укривного виноградарства. Враховуючи, що в цей час вони мають слабке визрівання і непридатні для тривалого зберігання, мікроскопування проводять зразу ж після короткотривалого вимочення або ж декількох днів зберігання в холодильнику. Такий ранній аналіз дозволяє прийняти правильне рішення щодо обрізування винограду в пеукривній зоні, яке розпочинається в кінці листопада - на початку грудня.

Основний же масовий відбір ліз виконують після листопаду. Типові лози з кущів зрізують під саму основу. В тому випадку, якщо навантаження формували за принципом плодової ланки, відбір ліз проводять з сучків заміщення. На ділянці зростання сорту, що характеризується однорідним рельєфом, однаковою формою, віком кущів, доглядом і т. п., відбирається 15 ліз і вимірюється їх середня довжина. Тут же в умовах виноградинка або в лабораторії вирізають 1-й, 8-й і 15-й вузли у вигляді чубуків (у коротких ліз — 1-й, 5-й і 10-й), які пакують окремо в перфорований прозорий поліетиленовий мішечок. У секцію мішечка, в якій будуть зберігатися чубуки першого вузла, вкладається паперова етикетка (з написом назовні) із зазначенням сорту, бригади, клітки, довжини пагонів, дати відбору. Такі упаковки кладуть у воду на 12 — 14 годин. Після цього дають воді стекти, упаковки укладають у загальний поліетиленовий мішок, зав'язують і зберігають у холодильнику до проведення аналізу. Препарують живі центральні бруньки по 10 штук у кожному вузлі. Решту бруньок, що були відібрані як запасні, не використовують.

При підборі чубуків з першим вузлом зріз виконують нижче вічка на 0,5 —0,7 см, а вище нього — на 3 — 4 см. Коли ж заготовляють чубуки з 8-м і 15-м вузлом (або 5-м і 10-м), вище вічка залишають пеньок завдовжки 0,5 — 0,7 см, а нижче — 3—4 см. Такі розміри чубуків не займають багато місця, зручні при транспортуванні, зберіганні і мікроскопуванні.

Рис. 1. Неплодоносна центральна брунька перед закладанням зачатків суцвіть з м'ясистими лусками  (А. Б), зачатками листочків  (В) і волосками (Г).

 

 

Завдання 1. Засвоїти техніку препарування вічок, навчитися виявляти зачатки суцвіть. 1. Одновічковий чубук беруть у ліву руку, а в праву — безпечну бритву. Ковзним рухом виконують зріз 1/5—1/4 частини вічка від вершини до основи і уздовж осі чубука.

2.  Під бінокулярним      мікроскопом (МБС-1  або МБС-2, МБС-9, МБС-10 при 12- кратному збільшенні) і з допомогою препарувальної голки відокремлюють заміщуючи  бруньки  від вузла. З центральної бруньки (рис. 1) видаляють м'ясисті луски і волоски до оголення зачатків суцвіть.

3. Розглядають зачатки суцвіть, що являють собою шишковидні, булавовидні та округлі утворення, які відрізняються від загострених листочків.

  1.  Препарування повторюють па 20 — 30-ти вічках.

Завдання 2. Навчитися розрізняти добре і слабо диференційовані зачатки суцвіть у центральних бруньках.

Зачатки суцвіть досягають різного ступеня розвитку, що в подальшому відбивається на урожаї. Слабо диференційовані зачатки суцвіть мають осі першого і другого порядків. У виняткових випадках навесні вони можуть сформуватися в суцвіттях на пагонах і служать додатковим резервом урожаю (рис. 2). Але в основному вони перетворюються у вусики.

                 Рис. 2.

Центральна брунька з зачатками листочків слабо  диференційованим   зачатком суцвіття (А).


         Добре диференційовані зачатки суцвіть мають осі трьох порядків: першого, другого і третього, їх ступінь диференціації найкраще визначити за найнижчим (другого порядку) відгалуженням. Якщо на ньому є додаткові відгалуження (третього порядку), — отже зачаток суцвіття добре диференційований (рис. 3). Такі зачатки суцвіть є основою урожаю.

У зв'язку з вищевикладеним облік зачатків суцвіть різного ступеня розвитку ведуть окремо: добре диференційовані записують у чисельник, слабо диференційовані   —   у знаменник  (наприклад, 2/1; 1/0; 0/1 і т. д.).

Завдання 3. Засвоїти методику побудови кривої зміни значень коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за трьома проміжними значеннями (робота виконується групою на зразках ліз двох сортів).


Рис. 3. Центральна брунька з двома слабо диференційованими зачатками суцвіть (А, Б) і добре диференційованим зачатком суцвіття (б). На осі другого порядку (Г) останнього заклалися нові горбочки - осі третього порядку.

 

Аналіз відібраного зразка пагонів виконують по трьох вузлах: для довгих і середніх ліз використовують вічка 1-го, 8-го і 15-го, для коротких — 1-го, 5-го і 10-го вузлів. По кожному вузлу виконують аналіз десяти живих центральних бруньок. Дані записують в облікову таблицю 1. Проміжні і наступні 2 — 3 значення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок знаходять за допомогою математичних дій. В основі лежить біологічна особливість закладання зачатків суцвіть по довжині пагонів, що описується квадратичною параболою. З цією метою кожне значення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок у вузлах, що досліджуються, слід помножити на необхідні множники (табл. 2,3) і результати додати. І так для кожного вузла. Одержані дані записують у таблицю 4. Це й будуть ряди фактичних значень коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок.  Розрахунки проводять з точністю до 0,01. Потім будують два графіки розподілу цих значень за добре диференційованими зачатками суцвіть і сумою добре та слабо диференційованих зачатків суцвіть. Для визначення середніх величин коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок знаходять суми фактичних значень і ділять їх на кількість додатків — кількість вузлів (табл. 4)*.

                                                                                        Таблиця 1 Таблпця 11

           Визначення закладення і ступеня диференціації зачатків суцвіть у вузлах, що досліджуються

Сорт

Довжина пагонів, см

Діаметр міжвузлів, мм: 1-го, 8-го (5-го), 15-го (10-го)

Використання продукції

Місце відбору

Дата відбору

Лози п/п

Вузли

1-й

8-й

(5-й)

15-й

(10-й)

1

2

.

9

10

Сума добре диференційованих зачатків суцвіть (а) Сума слабо диференційованих зачатків суцвіть (б) Сума центральних бруньок (в) Коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатках суцвіть (а/в) Коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по слабо диференційованих зачатках суцвіть (б/в) Коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по сумі зачатків суцвіть (а+б)/в.

Таблиця 2

Множники по вузлах довгих і середніх ліз у винограду для емпірично одержаних значень коефіцієнтів плодоношення

Вузол

Для значень

коефіцієнтів плодоношення у вузлах

1-ому

8-ому

15-ому

1

1,00

0,00

0,00

2

0,80

0,27

-0,06

3

0,61

0,49

-0,10

4

0,45

0,67

-0,12

5

0,31

0,82

-0,12

6

0,18

0,92

-0,10

7

0,08

0,98

-0,06

8

0,00

1,00

0,00

9

-0,06

0,98

0,08

10

-0,10

0,92

0,18

11

-0,12

0,82

0,31

12

-0,12

0,67

0,45

13

-0,10

0,49

0,61

14

-0,06

0,27

0,80

15

0,00

0,00

1,00

16

0,08

-0,30

1,22

17

0,18

-0,65

1,47

18

0,31

-1,04

1,73

 

 Таблиця 3

Множники по вузлах коротких ліз у винограду для емпірично

одержаних значень коефіцієнтів плодоношення

Вузол

Для значень

коефіцієнтів плодоношення у вузлах

1-ому

5-ому

10-ому

1

1,00

0,00

0,00

2

0,67

0,40

-0,07

3

0,39

0,70

-0,09

А

0,17

0,90

-0,07

5

0,00

1,00

0,00

6

-0,17

1,00

0,11

7

-0,17

0,90

0,27

8

-0,17

0,70

0,47

9

-0,11

0,40

0,71

10

0,00

0,00

1,00

11

0,17

-0,50

1,33

12

0,39

-1,10

1,71

Таблиця  14

Визначення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок у вузлах пагонів і їх середніх величин

Вузли п/п

По добре диференційованих зачатках суцвіть

По сумі зачатків суцвіть

Складові для коефіцієнтів плодоношення

Коефі-

цієнти

плодо-

ношен-ня

(фак-

тичні)

сума

значень

коефіцієнтів

плодоно-

шення

середні

значення

коефі-

цієнтів

плодоношення

складові для коефіцієнтів

плодоношення

Коефі-

цієнти

плодоношення

(фак-

тичні)

сума

значень

коефіціє-нтів

плодоношення

середні

значення коефіці-

єнтів

плодоно-

шення

по вузлах

по вузлах

1-ому

8-ому (5-ому)

15-ому (10 -ому)

1-ому

8-ому (5-ому)

15-ому (10-ому)

1

2 3 4

5

6

7

8

9 10

11

12

13

14

15

16

17

18

х)

0,00

0,00

х)

х)

0,00

0,00

х)

0,00

х)

0,00

х)

0,00

х)

0,00

х)

0,00

0,00

х)

х)

0,00

0,00

х)

х)

х) Значення, одержані за допомогою мікроскопування в 1-ому, 8-ому, 15-ому (або в 1-ому, 5-ому, 10-ому) вузлах. Решту складових значень одержують за допомогою таблиць 12 і 13.

За знайденими середніми значеннями також будують криві. Одержані таким чином ряди чисел або криві наочно показують динаміку змін середніх значень коефіцієнтів плодоношення залежно від кількості вузлів, що залишаються при передбачуваній довжині обрізування.

Завдання 4. Проаналізувати результати і прийняти рішення щодо довжини обрізування сортів, що аналізуються («програвання» виробничої ситуації).

Проаналізувати результати, прийняти рішення по довжині обрізування пагонів і відкоригувати попереднє навантаження сортів, що розглядаються.

1. Дати оцінку фактичним значенням коефіцієнта плодоношення центральних бруньок у перших трьох вузлах порівняно з вищерозташованими.

2. Знайти на графіку максимальні фактичні і середні величини коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок і вказати вузли, яким вони відповідають.

3. Визначити довжину обрізування пагонів з урахуванням: максимальних середніх значень коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок, діаметра ліз, напрямку використання винограду.

4. Виділити середні значення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок до 15-го вузла (або до 10-го — при коротких

лозах) і порівняти їх з даними минулих років (наприклад, попереднього року або кращого з минулих років).

5. Відкоригувати попереднє навантаження кущів з урахуванням середніх значень до 15-го (10-го) вузла.

Література: 2, 6, 10, 11.

Матеріали і обладнання. 1. Ділянка виноградинка, на якому будуть відібрані лози двох сортів для аналізу бруньок.

2. Бінокулярні мікроскопи (МБС-1 або МБС-2, МБС-9, МБС-10).

Визначити фактичні і середні значення коефіцієнтів плодоношення можна з допомогою програм для ЕОМ, які складаються на основі рівнянь (див. джерело списку літератури 11, с- 31 — 36).

Для виробничої ситуації необхідно використовувати значення коефіцієнтів плодоношення по добре диференційованих зачатках суцвіть.

3. Вимочені одновічкові чубуки для відпрацювання методики

мікроскопування.

4. Безпечні бритви, препарувальні сталеві голки, фарфорові

чашки або чашки Петрі, шматочки марлі.

5. Лінійки з поділками.

  1.       Плакат «Вічко винограду».

2. Встановлення навантаження вічками

Мета заняття. Вивчити поняття «навантаження кущів вічками», «навантаження кущів пагонами», «довжина обрізування». Засвоїти методи встановлення навантаження кущів вічками.

Загальні відомості. Навантаження куща (гектара) — це кількість залишених після обрізування здорових вічок; сума здорових і загиблих вічок (навантаження вічками); кількість сучків, стрілок, ліз плодоношення; кількість зелених пагонів, залишених після обламування; кількість суцвіть і грон; маса урожаю.

Догляд за виноградом повинен бути таким, щоб щорічно встановлювати оптимальне навантаження на кущі. В таких випадках буде спостерігатися оптимальне співвідношення між ростом пагонів і їх плодоношенням, розвитком надземної і підземної частин, між масою урожаю і його якістю. Оптимальне навантаження буде сприяти довговічності виноградної плантації.

Оптимальне навантаження—це таке навантаження, яке відповідає розвитку кореневої    системи.

Перенавантаження кущів призводить до короткотривалого підвищення урожаю (протягом 2 —3 років), погіршення його якості, зниження приросту пагонів і зменшення довговічності виноградника.

При недовантаженні кущів спостерігається недобір урожаю, жирування пагонів, підвищений розвиток пагонів із сплячих і пасинкових бруньок.

Величина оптимального навантаження може змінюватися в широких межах і залежить від біологічних особливостей сорту, його сили росту, району вирощування, площі живлення, форми кущів, агротехніки, що застосовується.

Початок встановлення навантаження відбувається в процесі обрізування. Довжина обрізування пагонів вимірюється кількістю залишених на них      вічок.  Обрізування буває коротким (1—4 вічка), середнім (5 —7 вічок), довгим (8 і більше вічок). Найбільше застосовують змішане обрізування, коли поєднують коротке, середнє і довге обрізування, що найчастіше буває при формуванні плодових ланок.

У зв'язку з різноякісністю плодових бруньок по осі пагонів, довжина обрізування істотно впливає на величину урожаю. Тому перед обрізуванням проводять визначення плодоносності бруньок для того, щоб встановити зону максимальної плодоносності центральних бруньок і по можливості використати її для навантаження кущів, застосовуючи ту чи іншу довжину обрізування.

Слід також відзначити, що на кущах розвиваються не всі вічка навіть при наявності сприятливих умов. Як правило, зі збільшенням навантаження кущів збільшується і відсоток вічок, що не розпускаються. У всіх сортів винограду спостерігається загальна закономірність, що при горизонтальному підв'язуванні ліз найбільше не розвиваються слабо розвинені центральні бруньки.

Під час перезимівлі частина вічок може загинути, що потім позначиться на навантаженні пагонами. Тому перед кінцевим обрізуванням визначають загибель бруньок. Розрахунок норми збільшення навантаження на кущ у зв'язку з визначеним відсотком загибелі вічок проводять за формулою:

Н = К ■ А/ (100 - А),   Н = К

де Н — навантаження вічками; К — звичайне навантаження; А — загиблі вічка, %.

Таким чином, перед тим як встановити обрізкою оптимальне навантаження вічками на кущі, слід визначити плодоносність центральних бруньок, загибель вічок, а також знати кількість їх, що не розпуститься в конкретних умовах вирощування.

Перед кінцевим обрізуванням оцінюють також приріст і пошкодження морозами однорічних пагонів і багаторічних частин (рукавів, кордонів, штамбів). У випадку значного їх пошкодження застосовують спеціальні види обрізування.

Раніше навантаження встановлювали емпірично: при сильному рості пагонів і невисокому урожаї навантаження збільшували, а при слабому рості і підвищеній кислотності ягід навантаження зменшували.

Тепер застосовують кілька методів визначення оптимального навантаження.

А.Т. Цейко запропонував метод («Магарач-СN) визначення навантаження у вічках, беручи до уваги сумарну кількість повноцінних пагонів, що розвинулися на кущі. В скороченому вигляді формула має такий вираз:                                   m = C *N,

де m — навантаження кущів вічками;

С — кратний множник, що дорівнює 1,5; 2; 3; 4; 5...;

N — кількість повноцінних пагонів (довжиною більше 80 см і діаметром більше 6 мм). *

Кратний множник визначають за формулою:

С = Н-Ф/(1-А-В), С = Н -

де Н — кратний коефіцієнт навантаження (співвідношення між усіма пагонами, що розвинулися, і повноцінними. Величина його пов'язана з технологічним напрямком сорту);

Ф   — безплідні пагони, %;

 — плодоносні пагони, %; у частках одиниці

А  - загиблі вічка, %;

В   - вічка, що не розпустилися, %.

Внаслідок багаторічних досліджень було встановлено, що оптимальний режим експлуатації виноградників у Криму є той, коли

Н не перевищує 2,1. Для інших природних умов значення Н необхідно уточнити. Перевагою методу є врахування індивідуальних особливостей кущів шляхом підрахування повноцінних пагонів на кожному з них.

Завдання. 1. Дати визначення поняттям «навантаження кущів вічками», «навантаження пагонами».

2. Оцінити на плодоносній плантації перед обрізуванням пра

вильність встановлення торішнього навантаження. Виділити на

кущах слабкі, середні і сильні пагони.

  1.  Розрахувати навантаження у вічках на кущі методом  А.І. Цейка,  

прийнявши показники загибелі вічок за 30% і їх нерозпускання за 10%. Взяти також конкретні значення для інших параметрів у формулах по довідкових даних для зони. Кращим варіантом є використання даних,

що одержали студенти на попередніх заняттях.

4. Обрізати виноградні кущі з урахуванням визначеного на

вантаження вічками, розподіляючи його з урахуванням довжини  

обрізування на основі раніше встановленої плодоносності бруньок. При  

цьому необхідно додержуватися всіх правил і завдань обрізування.

Мають бути використані форми  кущів, які застосовують у неукривній,

напівукривній і укривній культурі.

Література: 1, 2, 4, 6, 11, 13.

Матеріали і обладнання. 1. Необрізаний промисловий виноградник з різними формами кущів.

2. Довідники з виноградарства.

3. Інструменти для обрізування винограду (секатори, садові

пилки і ножі, різні бруски і т. ін.).

PAGE  9


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42140. ПОДГОТОВКА И АНАЛИЗ ДАННЫХ 444 KB
  Очень часто происходит ситуация когда анализ данных проводимый между этапом сбора данных и собственно эконометрическим моделированием позволяет сократить количество лишней работы связанной с фактическим выбором модели и анализом технической информации во время моделирования. Предварительный анализ данных можно условно разделить на три этапа: графический анализ данных; фильтрация очистка рядов данных; анализ выборочных характеристик рассматриваемых рядов. Эконометрическое исследование проводится как минимум для двух рядов...
42142. Задачі лінійної оптимізації в системі Maple 213 KB
  Задачі оптимізації в Maple розв’язуються за допомогою вбудованих функцій minimize та maximize, що входять до пакету Simplex.Класична задача лінійного програмування записується у такому форматі:minimize (цільова функція, {обмеження}, NONNEGATIVE).Останній параметр вказує на невід’ємність змінних, що входять до математичної моделі задачі. Для геометричної інтерпретації задачі оптимізації необхідно підключити пакет plots і задати систему лінійних нерівностей задачі, використовуючи процедуру inequal.
42143. ПАРНАЯ РЕГРЕССИЯ 338.5 KB
  модель вида yi = 0 1 xi i где yi – значение зависимой переменной для наблюдения i xi – значение независимой переменной для наблюдения i 0 и 1 – коэффициенты регрессии εi – значение случайной ошибки для наблюдения i n – число наблюдений. Оценки коэффициентов парной линейной регрессии и определяются методом наименьших квадратов МНК. Оценки коэффициентов уравнения регрессии полученные МНК могут обладать следующими свойствами: несмещенность состоятельность эффективность. Содержание МНК свойств оценок полученных...
42144. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭЛЕКТРОДВИЖУЩЕЙ СИЛЫ МЕТОДОМ КОМПЕНСАЦИИ 51 KB
  Для существования стационарного тока в цепи необходим какой-нибудь источник энергии электродвижущей силы ЭДС который способен поддерживать электрическое поле. В источнике ЭДС перемещение носителей заряда производится с помощью запасенной энергии. Рассмотрим замкнутую цепь состоящую из источника ЭДС и нагрузки внешней цепи. Таким образом ЭДС это физическая величина численно равная работе сторонних сил по перемещению единичного положительного заряда по замкнутой цепи.
42145. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОПРОТИВЛЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МОСТА УИТСТОНА 81 KB
  Сопротивления R1 R2 R0 Rх называются плечами моста Rх  измеряемое неизвестное R0 – известное R1 R2 – регулировочные сопротивления. Сопротивления плеч моста измеряют и подбирают таким образом чтобы ток гальванометра был равен нулю. Для однородного проводника сопротивления отдельных его участков относятся как их длины.
42146. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕИЗВЕСТНОЙ ЕМКОСТИ КОНДЕНСАТОРА С ПОМОЩЬЮ МОСТА СОТТИ 80.5 KB
  В настоящей работе измерение электрической емкости осуществляется с помощью моста переменного тока  моста Сотти рис. Плечи моста плечо моста – это участок цепи включенный между двумя узлами включают конденсатор неизвестной емкости Сх конденсатор эталонной емкости Сэ и два резистора имеющих сопротивления R1 и R2. В диагональ СD моста включают источник переменного напряжения трансформатор.
42147. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕИЗВЕСТНОЙ ИНДУКТИВНОСТИ С ПОМОЩЬЮ МОСТИКА МАКСВЕЛЛА 73.5 KB
  ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ В настоящей работе измерение индуктивности осуществляется с помощью моста переменного тока  моста Максвелла рис.Плечи моста состоят из эталонной индуктивности L0 неизвестной индуктивности Lх их сопротивлений R R двух резисторов имеющих сопротивления R1 и R2. Принцип измерения индуктивности катушки Lх при помощи мостика Максвелла основан на подборе такого значения отношения сопротивлений при котором ток через гальванометр отсутствует.
42148. ЭЛЕКТРОПРОВОДНОСТЬ МЕТАЛЛОВ 110 KB
  Экспериментальная проверка линейной зависимости тока от напряжения I = f U электросопротивления от длины цилиндрического проводника R = f  и расчет удельного сопротивления проводника. Если внутри проводника создано электрическое поле то каждый электрон ускоряется в течение времени свободного пробега . 5 Рассмотрим цилиндрический участок проводника постоянного сечения dS и длиной udt. Это векторная величина совпадающая по направлению со скоростью упорядоченного...