37022

Схема і методика ампелографічного опису морфологічних ознак органів виноградної рослини, що характеризують сорт

Лабораторная работа

Кулинария и общественное питание

Після чого описують морфологічні ознаки: молодого і визрілого пагонів листка середнього ярусу квітки грона ягоди насінини. Технологічна характеристика: механічний склад грона і ягоди вихід сусла механічні властивості ягоди хімічний склад соку і його зміни в процесі достигання використання сорту і характеристика його продукції. Розмір грона визначають за його довжиною від основи до самої верхньої ягоди. Розрізняють дуже щільні якщо ягоди в гроні тісно притиснуті одна до одної і їх неможливо розсунути.

Украинкский

2013-09-23

86.5 KB

3 чел.

Лабораторна робота №10

Тема: Схема і методика ампелографічного опису морфологічних ознак органів виноградної рослини, що характеризують сорт.

Мета заняття. Засвоїти схему і методику ботанічного опису морфологічних ознак, вивчити і знати ботанічну і агробіологічну характеристики столових і технічних сортів винограду.

Схема ампелографічного описування сортів винограду

І. Назва сорту в основному районі його поширення. Синоніми із зазначенням регіону, в якому вони використовуються. II. Походження сорту. Місце походження, автор сорту, вихідний матеріал, вид, еколого-географічна група.

  1.  Історія появи і поширення сорту в Україні.
  2.  Сучасний ареал сорту в Україні.

V. Ботанічний опис. Спочатку дають характеристику місця опису сорту (ділянка, експозиція, грунт, вік насадження винограду, система культури, форма куща, підщепа, зрошення і т. д.). Після чого описують морфологічні ознаки: молодого і визрілого пагонів, листка середнього ярусу, квітки, грона, ягоди, насінини.

VI. Агробіологічна характеристика: вегетаційний період; ступінь визрівання лози; сила росту куща; урожайність; ступінь обсипання квіток і горошкування ягід; кращі запилювачі для сортів з функціонально-жіночим типом квітки; стійкість проти грибних захворювань і шкідників, особливості агротехніки, що зумовлені біологією сорту; підщепи, що рекомендуються; чутливість сорту для умов середовища. Агробіологічна характеристика виконується самостійно як домашнє завдання відповідно до таблиці 26.

VII. Технологічна характеристика: механічний склад грона і ягоди, вихід сусла, механічні властивості ягоди, хімічний склад соку і його зміни в процесі достигання, використання сорту і характеристика його продукції.

VIII. Варіації і клони. Наводять коротку характеристику клонів сорту, що виділені. IX. Загальна оцінка сорту. Наводять загальні висновки про сорт із зазначенням районів, в яких сорт найбільш перспективний для одержання тих чи інших видів продукції.

Молодий пагін. Описують опушення і забарвлення верхівки пагона (коронки) та молодих листочків при довжині пагона 10 — 15 см. Вони можуть бути без опушення, голі, з блиском або з рідким чи густим щетинистим або повстяним опушенням; забарвлення білувате, жовте, жовтувато-зелене, сіро-зелене, золотаво-жовте, оранжеве, світло- і темно-бронзове, рожеве, винно-червоне, червоне, фіолетово-червоне, вишневе.

Однорічний визрілий пагін. Описують забарвлення міжвузлів і вузлів. Міжвузля можуть бути: блідо-рожеві з сіруватим відтінком, вузли — бліди.


Однорічний визрілий пагін. Описують забарвлення міжвузлів і вузлів. Міжвузля можуть бути: блідо-рожеві з сіруватим відтінком, вузли — блідо-жовті, блідо-рожеві з червоними вузлами; блідо-жовті з коричневими вузлами; жовті з іитенсивно-жов-тими вузлами; червоні з інтенсивно-червоними вузлами; міжвузля і вузли темно-коричневі.

Листок. Для описування відбирають найбільш характерні листки середнього ярусу пагонів, з 9— 12-го вузла. Описують такі ампелографічні показники.

Розмір — визначають за довжиною центральної жилки листка, тобто від місця прикріплення черешка до листкової пластинки і до верхівки кінцевого зубця верхньої лопаті. Листки вважають дрібними, коли їх довжина не перевищує 10 см, середніми — до 17 і великими — більше 17 см.

Таблиця 1 Агробіологічна характеристика європейсько-азіатських сортів винограду

Показник

Сорт

1

Кількість днів від розпускання бруньок до повної стиглості

2

Сума активних температур (вище 10°О від розпускання бруньок до повної стиглості

3

Ступінь обсипання квіток і горошіння ягід

4

Кращі      запилювачі      для      сортів      з (Ііункшонально-жіночим типом квітки

5

Коефіцієнт плодоношення пагонів

6

Коефіцієнт плодоносності пагонів

7

Плодоносні пагони, %

8

Маса грона, г

9

Урожайність, ц/га

10

Цукристість соку ягіл. г/100 мл

11

Кислотність, г/дм"

12

Напрям використання

13

Сила росту кущів

14

Ступінь визрівання пагонів

15

Морозостійкість

16

Стійкість проти хвороб і шкідників: мільдью, оїдіуму, сірої гнилі, філоксери

17

Кращі підщепи

18

Форми кущів, що рекомендуються

Форма — округла (довжина дорівнює ширині), клиноподібна (довжина більша ширини), яйцеподібна, серцеподібна, брунькоподібна.

Розсіченість визначається наявністю на листковій пластинці верхніх і нижніх бокових вирізок і їх глибиною. Залежно від цього пластинка листка буває майже суцільною, нероз-січеною або трилопатевою, п'ятилопатевою, рідше — семилопате-вою.

Поверхня — майже гладенька, блискуча, матова, сітчасто-зморшкувата, коли борозенки, в яких лежать дрібні жилки, глибокі, але ділянки, що обмежені ними, залишаються плоскими; пузирчаста (дрібно- і крупно-), коли ділянки між жилками випуклі у вигляді пухирців.

Зігнутість.Листкова  пластинка може бути рівною.

Квітка, визначають тип квітки — двостатевий, функцюнально-жшочии, функціонально-чоловічий, істинно жіночий; кількість тичинок, їх висоту по відношенню до маточки, яка може бути рівна їй або в 2, 1,5 і 1,25 раза більшою висоти маточки, їх розташування (відходження від маточки) під прямим кутом, гострим кутом чи відхиляються вниз. Указують на форму зав'язі — вузько- і ширококонічна, куляста, циліндрична, сплюснуто-циліндрична; розмір і форму приймочки — маленька, циліндрична, головчаста, велика, широка, плоскоблюдцеподібна, лопатево-розсічена на 2 — З частки, форму стовпчика — циліндрична, конусоподібна, трапецієподібна.

Гроно. Описують характерне для сорту гроно. Розмір грона визначають за його довжиною від основи до самої верхньої ягоди. Якщо довжина грона (без ніжки) не перевищує 10 см, воно вважається малим, до 18 см — середнім, до 26 — великим і більше 26 см — дуже великим.

Форму визначають візуально. Вона може бути циліндрична, якщо по всій довжині від основи до вершини приблизно однакова ширина; конусоподібна — гроно поступово звужується від основи до вершини; крилата, якщо у нього сильно розширена верхня частина за рахунок утворення окремого великого відгалуження (крила); гілляста — утворена декількома відособленими боковими розгалуженнями (крилами), які за своїми розмірами мало поступаються центральній частиш грона.

Щільність. Розрізняють дуже щільні, якщо ягоди в гроні тісно притиснуті одна до одної і їх неможливо розсунути. При цьому ягоди нерідко деформуються. Гроно вважають щільним, якщо ягоди притиснуті одна до одної, але вони недеформовані і форма його залишається постійною незалежно від положення; розсипчасті грона при зміні положення помітно змінюють початкову форму; дуже розсипчасте розгалужене гроно — якщо основні розгалуження вільно розміщуються в одній площині.

Довжину     ніжки вимірюють від місця прикріплення грона до пагона і до першого її відгалуження або вусика. Зазначають також наявність бородавок на подушечці плодоніжки ягоди і їх забарвлення.

Ягода. Указують розмір ягоди, яка може бути дрібна - діаметром до 13 мм, середня - до 18, велика - до 23 і дуже велика -більше 23 мм. Для визначення розміру ягоди з декількох грон сорту беруть не менш 25 — ЗО великих, середніх і дрібних ягід. У кожної ягоди вимірюють довжину від розширеної основи плодоніжки (подушечки) до пупка ягоди (залишок стовпчика, що висох) і ширину в найбільш розширеній частині. Потім визначають середній діаметр виміряної ягоди, для цього складають виміряну довжину і ширину ягоди і суму ділять пополам.

Форму визначають як відношення її довжини до ширини. Умовно вважають, що якщо відношення довжини ягоди до її ширини менше 1, то ягода сплюснута; 1 — 1,1 - кругла; 1,1 -1,3 -овальна; 1,3 - 1,6 - довгаста і більше 1,6 — довга.

Окрім форм, що названі, зустрічаються й інші: яйцеподібна, якщо ягода розширена біля основи ніжки і звужується до вершини, а коли навпаки, то таку ягоду за формою називають обернено-яйцеподібною; однобоко зігнута з гострим кінчиком і випуклими боками та інші.

Забарвлення   визначають візуально в період повної стиглості. Воно

хвилеподібною, воронкоподібною, жолобчастою, невизначеною, коли краї відігнуті вниз або вверх.

Бокові вирізки можуть бути відкриті і закриті. При відкритих вирізках сусідні лопаті не стикаються і не накладаються одна на одну. При закритих — лопаті стикаються або накладаються своїми краями одна на одну. За формою бокові вирізки можуть бути ледь намічені, у вигляді кута, щілиноподібні, ліроподібні, з вузьким устям і дном гострим або загостреним, круглим, плоским, з майже паралельними боками чи то гострим або загостреним округлим, плоским, однозубчастим.

Закриті вирізки бувають майже без просвіту, з просвітом вузькоеліптичним, яйцеподібним, поперечно-еліптичним, з дном — загостреним, округлим, плоским, однозубчастим. Глибину бокових вирізок визначають відгинанням лопатей. Лопать перегинають на рівень дна вирізки і визначають, де розташовується її верхівка. Якщо верхівка досягає тільки середини жилки лопаті, то вирізка вважається мілкою, якщо кінець відігнутої лопаті досягає місця прикріплення черешка до листкової пластинки — середньою, якщо відігнута лопать закриє місце прикріплення черешка до листка, її перегинають ще раз у протилежному напрямку — в цьому випадку вирізка — глибока.

Черешкова виїмка буває закритою майже наглухо з просвітом щілиноподібним, еліптичним, округлим, яйцеподібним, обернено-яйцеподібним, поперечно-еліптичним, з гострим дном, обмеженими жилками і відкритою — ліроподібною з округлим, гострим, плоским або обмеженим жилками дном; склепіичасто-вузь-кою або широкою з округлим і плоско загостреним дном; стрілча-сто-вузькою, рівносторонньою, широкою, зі шпорками з одного або двох боків і двома складними шпорками.

Зубці на кінцях лопатей різноманітні за формою і можуть бути вузькотрикутні з витягнутою у вістря вершиною, трикутні з широкою основою, трикутні із закругленою вершиною зі слабкоопуклими боками, перехідні до куполоподібних, куполоподібні з широкою основою, низькоку полопо д ібні.

Зубчики по краю листка бувають: вузькотри-кутиі, трикутні, прямі, трикутні нахилені або пилкоподібні, трикутні з опуклими боками і гострими вершинами, куполоподібні.

Опушення нижнього боку листка. Може бути відсутнім (листок голий) або слабке, або сильне павутинисте опушення у вигляді довгих, що стеляться і переплітаються між собою, волосків, щетинисте — у вигляді коротких, що стирчать догори, волосків, частіше по жилках, і змішане — повстяне.

Забарвлення листка. Вказують забарвлення листка в період вегетації, яке може бути світло- і темно-зеленим, зеленим і восени перед листопадом воно може бути жовтим, оранжевим, пурпурно-червоним, червоним, темно-фіолетовим.

Розміри ізабарвлєннячерешка. Вказують його довжину по відношенню до листкової пластинки. Черешок може бути коротшим за листкову пластинку, однаковий з нею і довшим від неї. Забарвлення — темно-жовте і від світло-жовтого до зеленого, рожевого і червоного кольорів.


може Оути оіле - всі відтінки оілого, жовтого і зеленого кольорів; рожеве - світло-і темно-рожеве; червоне -червоно-фіолетове, темно-червоне; сіре - димчасто-сіре і брудно-рожеве; чорне - темно-синє, темио-фіолетове.

Шкірочка може бути тонка, ніжна, легко розриватися; груба, щільна з восковим (пруїновим) нальотом або без нього, що визначається візуально і смаковими відчуттями.

М'я к о т ь. її консистенція може бути соковита (тане), м'яси-сто-соковита, хрустка, слизиста (теж визначається смаком).

Забарвлення соку. Він може бути: забарвлений -світло-рожевий, червоний або незабарвлений.

Смак — приємний гармонічний, кисло-солодкий, прісний, простий або неприємний - терпкий, грубий.

Аромат  — мускатний, фруктовий, суничний, пасльоновий.

Насінина. Указують кількість насінин в ягоді, їх розміри, форму і забарвлення. Насінини вважають дрібними, якщо їх довжина не перевищує 5 мм, середніми -до 7 і великими - більше 7 мм.

Форма насінини може бути клиноподібною, овальною, грушоподібною, округлою, довгастою.

Забарвлення — зелене, світло- і темно-жовте, коричневе.

Форма хал аз и   — вдавлена,опукла, овальна, округла.

Положення халази на насінині - центральне, в нижній або верхній частині.

Довжина дзьобика — короткий - до 1,5 мм, середній -до 2 , довгий -більше 2 мм.

Форма   дзьобика — циліндрична, конусоподібна, роздвоєна на кінці.

.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4678. Повышение долговечности ходовой системы гусеничной лесозаготовительной машины 485.5 KB
  Повышение долговечности ходовой системы гусеничной лесозаготовительной машины Общая характеристика работы Актуальность темы. В России 720 миллионов гектаров территорий, покрытых лесом, из них 47% занимают труднопроходимые леса Сибири, Дальнего Восто...
4679. Элегазовый генераторный выключатель 10кВ, 63кА, 8000А 3.16 MB
  Элегазовый генераторный выключатель 10кВ, 63кА,8000А Введение В связи с необходимостью повышения номинальных параметров и надежности высоковольтного коммутационного оборудования для атомных электростанций необходима разработка современных генераторн...
4681. Мотивація, контроль та оцінка діяльності педагогів в шкільному менеджменті 605 KB
  Мотивація, контроль та оцінка діяльності педагогів у шкільному менеджменті Одним із важливих психологічних елементів управлінського процесу є мотивація, тобто спонукання керівником себе та інших до досягнення особистих цілей і цілей організації...
4682. Етика та етичні категорії 831.5 KB
  Походження і зміст термінів етика, мораль, моральність 1. Походження термінів 2. Зміст термінів 1. Термін етика походить від давньогрецького слова етос - дім, гніздо. Пізніше воно стало означати характер явища, його природу. Ари...
4683. Історія становлення філософії науки 38.05 KB
  Історія становлення філософії науки. Філософія і наука − два раціональні теоретичні способи освоєння дійсності. І це їх об’єднує. Однак форми освоєння дійсності у філософії та науці різні...
4684. Філософія та релігія. Курс лекцій 882.5 KB
  Філософія та релігія Розкриває зміст світоглядної проблематики та специфіку філософського і релігійного підходів до неї, становлення та основні етапи розвитку філософії у зв’язку з розвитком релігії в країнах європейської культури, особливості ...
4685. Філософія. Світоглядні та філософські істини. Конспект лекцй 897.5 KB
  Тема І. Предмет філософії та її формування План Філософія та світогляд. Історичні типи світогляду. Структурні елементи системи філософського знання. Філософські ідеї Давнього Сходу. Філософія Давньої Греції. Питання...
4686. Місцеві фінанси 54 KB
  Місцеві фінанси Суть місцевих фінансів, їх роль в економічному і соціальному розвитку територій. Місцеві бюджети, їх зміст і роль. Доходи і видатки місцевих бюджетів. Регіональні позабюджетні фонди. 1. Суть місцевих фінансів, їх роль у економі...