37092

Национальный вопрос в России в начале XX века. Политические партии о путях его решения

Доклад

История и СИД

Исторический путь России в XX в. очевидной стала необходимость преодоления отставания России от передовых индустриально развитых государств во всех сферах жизни общества. Незавершенность индустриальных преобразований сделала аграрный вопрос в России ключевым начавшегося XX в.

Русский

2013-09-23

32.5 KB

61 чел.

Национальный вопрос в России в начале XX века. Политические партии о путях его решения.

Исторический путь России в XX в., в ходе которого решались глобальные задачи цивилизационного рывка, во многом определили события истории страны в начале столетия. Две революции и попытка между ними эволюционного реформаторства образуют единый исторический цикл. Ход этого цикла был обусловлен рядом общих причин.

Уже на рубеже XIX—XX вв. очевидной  стала необходимость преодоления отставания России от передовых индустриально развитых государств во всех сферах жизни общества. Сохранение отживших отношений в деревне (крупное землевладение, малоземелье крестьян, выкупные платежи, функционирование общины, сословное неравноправие) сдерживало процесс модернизации аграрного сектора. Незавершенность индустриальных преобразований сделала аграрный вопрос в России ключевым начавшегося XX в.

Развитие страны сдерживало наличие многих пережитков в политической жизни. Сохранение абсолютной монархии, отсутствие представительных органов власти, политических свобод, легальных партий и профсоюзов в совокупности с имперской национальной политикой усугубляли острые противоречия, образовавшиеся в российском обществе. Необходимы были проведение индустриализации, коренная реформа аграрного сектора, культурная революция и демократизация всех сторон общественной жизни.

Однако царизм не помышлял о реформах, полагая, что только самодержавная  власть является гарантом могущества России. Таким образом, потребность общества в устранении препятствий для товарно-рыночного развития натолкнулась на невозможность его обеспечения в условиях самодержавия. Все это в совокупности с такими революционизирующими факторами, как последствия мирового экономического кризиса привели страну к первой российской революции 1905—1907 гг.

Не разрешенные в ходе революции 1905 — 1907 гг. противоречия, к 1917 г. еще более обострившиеся и усугубленные тяготами длительной войны, привели ко второй российской революции.

Политические партии в ходе I русской революции. Политические партии сформировали три лагеря:

1) Революционный лагерь, в который входили социал-демократы, социалреволюционеры (эсеры), анархисты и различные революционные организации и группы. Они проявили себя решительными противниками самодержавия, выступали за установление республики, ликвидацию частной собственности на землю. Средства борьбы: вооруженное выступление, политический террор, забастовки, демонстрации, митинги, устная и печатная агитация.

2) Либеральный лагерь: политические партии этого лагеря  оформились в ходе революции. Кадеты (конституционные демократы), октябристы (Союз 17 октября), прогрессисты и другие рассчитывали убедить царя пойти на уступки. Выступали за конституционную, парламентскую монархию. Большое значение придавали политическим правам и свободам. Средства борьбы: печать, трибуна Государственной Думы, переговоры с царским правительством.

3) Правительственный  лагерь: в него входили 20 монархических  партий и организаций, среди которых наиболее известны «Союз русского народа» и «Союз Михаила Архангела». Все они сторонники незыблемости самодержавия. Средство борьбы: силовые акции с использованием армии, полиции, жандармерии. При монархических организациях создавались вооруженные отряды из различных слоев общества, которые стали называться «черными сотнями», практиковавшие европейские погромы, разгоны демонстраций, митингов, собраний, убийства активистов революционно-демократических организаций.

Все политические партии стремились выражать интересы широких слоев населения, но обычно опирались на определенные социальные группы.

Лидерами партий являлись: монархистов - В. М. Пуришкевич; октябристов - А. И. Гучков; кадетов - П. Н. Милюков; эсеров — В. М. Чернов; меньшевиков - Г. В. Плеханов; большевиков - В. И. Ленин.

Либеральное и революционное  течения сближало:

- требования политического реформирования России, отказа от самодержавия,  введения  законодательного  парламента и ответственного перед ним правительства;

требование введения политических свобод (свободы слова, собраний, демонстраций и т. д.), создание политических партий и объединений, свободы совести, вероисповедания, национального равноправия, свобода предпринимательства и др.;

- требование аграрных реформ, для крестьян - выхода из общины, распоряжения землей, наделения крестьян дополнительно землей (за счет государства и дворянства);

- разработка и введение различных социальных законов (рабочих, пенсионных и др.).

Оба течения в начале XX в. различались:

- по конечным целям движения: либералы выступали за свободную демократическую Россию (парламентскую монархию или республику), революционеры -за социалистическую республику;

- по методам достижения главных целей: либералы стояли за мирный путь, переговоры с властью, всеобщие выборы; революционеры - за на сильственное свержение самодержавия путем восстания и установления революционной диктатуры;

- по социальному составу:  либералы - в основном из дворянской  и буржуазной интеллигенции, из  средних и высших слоев общества, понимавших неизбежность перемен в стране; революционеры - из разночинцев, рабочих, крестьян, из демократических слоев интеллигенции

2 ноября была принята Декларация прав народов России, ставшая программой — знаменем национально-освободительных движений в окраинных районах страны.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42192. Моделирование процесса измерения основных параметров волоконно-оптических трасс по рефлектометрическим данным 291.5 KB
  Если среда в которой распространяется импульс в данном случае оптическое волокно содержит неоднородности то на рефлектограмме появятся изломы и всплески. Как было сказано выше если неоднородности в волокне отсутствуют то рефлектограмма будет представлять из себя прямую с некоторым наклоном. Ступеньки говорит о наличии неоднородности на которой происходит поглощение мощности светового импульса1. Обычно такие неоднородности наблюдаются в местах сварки оптических волокон.
42193. Электрическая цепь с одним источником питания и смешанным соединением элементов 130 KB
  Основные теоретические положения Основными элементами любой электрической цепи являются: а источники электрической энергии электромашинные генераторы аккумуляторные батареи термоэлементы и т. С помощью закона Ома описывается связь между током напряжением и сопротивлением заданного участка цепи . Согласно 1му закону Кирхгофа алгебраическая сумма токов сходящихся в любом узле цепи равна нулю т. Так как при параллельном соединении все элементы находятся под одним и тем же напряжением то используя закон Ома это уравнение можно...
42194. Вимірювання опорів на постійному струмі 115 KB
  Ознайомлення з основними видами та методами вимірювання активних електричних опорів на постійному струмі. Дослідження методичних похибок основних методів вимірювання опорів та шляхи їх усунення. Завдання на вимірювання опорів кожен студент одержує від викладача.
42195. Калібрування і повірка засобів вимірювання тиску 86 KB
  1 Мета роботи Ознайомитись з будовою і принципом дії технічних засобів для вимірювання тиску. Набути практичних навиків при повірці і калібруванні систем вимірювання тиску.2 Програма роботи Під час заняття студент повинен самостійно ознайомитись з будовою і принципом дії технічних засобів які використовуються в системах для вимірювання тиску.
42196. Обробка результатів прямих багаторазових вимірювань 263.5 KB
  Вивчення методів і набуття практичних навиків в обробці результатів багаторазових вимірювань які містять випадкові похибки. Програма роботи Під час роботи студенти вимірюють активні опори за допомогою універсального цифрового вимірювача Ф 480 так щоб досягти при цьому одержання найбільш точних результатів шляхом визначення і виключення систематичних і випадкових похибок вимірювань параметра з рівноточними значеннями відліку. З цією метою використовується методика багатократного вимірювання однієї і тієї ж величини з...
42197. Вивчення будови, принципу дії амперметрів та вольтметрів. Визначення їх метрологічних характеристик 93 KB
  Якщо статична характеристика лінійна у=кх то коефіцієнт к називається чутливістю вимірювального приладу; ціна поділки ЗВ ; ціна одиниці найменшого розряду числа в показах цифрового приладу ; 2 похибки ЗВ: Абсолютна відносна приведена похибки ЗВ; Похибки поділяються на статичні які виникають при вимірюванні постійних величин динамічні які виникають при вимірюванні змінних величин. До числа характеристик похибок відноситься також варіація вихідного сигналу або варіація показів вимірювального приладу.8485]: метод порівняння з...
42198. Повiрка цифрових та аналогових омметрiв 144.5 KB
  Програма роботи У процесі підготовки до заняття студенту потрібно ознайомитись з методикою повірки омметрів згідно ГОСТ 9. Здійснити повірку цифрових універсальних омметрів типу В7 – 20 та В7 – 16А.1 Будова аналогових омметрів Омметрами називають прилади прямої дії які служать для безпосереднього вимірювання активних опорів. Перевага двохрамочних омметрів у тому що їх покази не залежать від напруги джерела живлення.
42199. Калібрування і повірка термометрів опору 286.5 KB
  Засвоїти методику отримання практичних навиків при проведенні досліджень динамічних характеристик термометрів опору при нагріванні і охолодженні повірці термометрів опору та калібруванні напівпровідникових термометрів опору термісторів.2 Програма роботи Під час заняття студент повинен ознайомитись з будовою та принципом дії термометрів опору. Визначити динамічну похибку термометрів опору типу ТСП і ТСМ.
42200. Систематичні похибки вимірювань та методи їх зменшення 71.5 KB
  У процесі заняття провести вимірювання різних електричних величин різними способами і засобами визначити систематичні похибки ввести поправки до результатів вимірювань обчислити дійсні значення вимірюваних величин і впевнитись у правильності отриманих значень.1 Систематичні похибки вимірювань та методи їх зменшення Процес пізнання матеріального світу відбувається через експериментальне визначення вимірювання кількісних оцінок фізичних величин що характеризують досліджувані процеси явища. Таким чином результат...