37103

Коллективизация сельского хозяйства и ее последствия

Доклад

История и СИД

Коллективиза́ция это процесс объединения единоличных крестьянских хозяйств в коллективные хозяйства колхозы в СССР. объединению подлежало 25 процентов крестьянских хозяйств. Основу аграрного сектора экономики страны составляли мелкие крестьянские хозяйства которые имели полунатуральный характер.

Русский

2013-09-23

19.56 KB

46 чел.

Коллективизация сельского хозяйства и ее последствия.

Коллективиза́ция — это процесс объединения единоличных крестьянских хозяйств в коллективные хозяйства (колхозы в СССР).

Цель коллективизации — установление социалистических производственных отношений в деревне, устранение мелкотоварного производства для разрешения хлебных затруднений и обеспечения страны необходимым количеством товарного зерна.

В республике к 1933 г. объединению подлежало 25 процентов крестьянских хозяйств. Однако практика коллективизации оказалась совсем иной, чем первоначальные представления о ней. Она стала сплошной и насильственной. Сама же перестройка аграрного сектора была объективно необходима. 
В преддверии сплошной коллективизации. Подготовка «великого перелома». Основу аграрного сектора экономики страны составляли мелкие крестьянские хозяйства, которые имели полунатуральный характер. Они располагали ограниченными возможностями для того, чтобы обеспечить устойчивое снабжение развивавшейся промышленности сырьем, а растущего городского населения — продуктами питания. 

В самом конце 20-х гг. в республике было около полумиллиона крестьянских хозяйств, в том числе 110 тысяч бедняцких, более 370 тысяч середняцких и около 20 тысяч, по терминологии того времени, кулацких. Почти одна пятая часть этих хозяйств не имела лошадей. Кроме того, в аграрном секторе насчитывалось 459 колхозов. Они объединяли всего 2,5 процента крестьянских хозяйств и засевали только один процент посевных площадей. Среди сельского населения республики удельный татар составлял около 49 процентов, русских — более 43, чувашей — около 5, мордвы — 1,4 процента, удмуртов — примерно один процент, марийцев — 1,5 процента. Крестьяне в силу целого ряда причин вступать в колхозы не торопились. 
На рубеже 1927-1928 гг. в стране разразился хлебозаготовительный кризис. Из-за низких закупочных цен крестьяне стали придерживать хлеб и в следующем году, пасти встали на путь использования чрезвычайных мер, насильственного изъятия хлеба. 

В начале 1928 г. по всем республикам и областям разверстан жесткий план хлебозаготовок. В случае геаза крестьянина сдать хлеб фактически за бесценок, привлекали к суду. Четвертую часть конфискованого хлеба получали бедняки. В январе — феврале за аботаж» в Татарстане осудили 533 человека. Чрезвычайными мерами удалось обеспечить выполнение плана 112 процентов. 

В начале января 1930 г. ЦК ВКП(б) принимает постановление «О темпе коллективизации и мерах помо-государства колхозному строительству», а в конце же месяца еще одно — «О мероприятиях по лик- кулацких хозяйств в районах сплошной кол-стивизации». Берется курс на «ликвидацию кулаче-ва как класса». Была разрешена конфискация имущества у кулаков и выселение их из районов сплош-эй коллективизации. 
За один только январь 1930 г. в республике было рганизовано более 500 новых колхозов (к 1 декабря 1929 г. в Татарстане было коллективизировано около 18 процентов крестьянских хозяйств). В феврале пленум обкома партии дает установку объединить к весне в колхозы 80 процентов хозяйств, а осенью — все 100 процентов. В середине этого же месяца ЦИК и СНК Татарской АССР приняли постановление «О ликвидации в Татарии кулачества как класса» (документ повторял положения постановления ЦК). 

Число колхозов росло постепенно, крестьяне мало-помалу втягивались в новую колею. 1932-1933 гг. были урожайными, и забота о куске хлеба отошла на второй план. Большим подспорьем гавались крестьянские приусадебные участки. Летом 1933 г. республика вызвала на соревнование едневолжский край, Днепропетровскую и Одесскую эласти Украины. 

Сельскому хозяйству пришлось долгие годы преодолевать последствия «великого перелома». Одним из самых негативных последствий создания в деревне жестко регулируемого сверху хозяйства стало крушение нравственных устоев, потеря чувства хозяина земли. Вместе с тем повысился уровень механизации сельскохозяйственного труда, с середины 30-х гг. над деревней перестал витать призрак голода. Постепенно условия существования крестьянства становились более или менее сносными. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52721. Dora, the Explorer 241 KB
  Dora is an adventurous1 who lives inside a computer. Determined, positive, helpful2 and caring, Dora is always ready for adventure. She's filled with a sense of wonder, as she explores her world with her faithful3 Backpack, Map and her best friend Boots.
52722. Сценарій новорічного свята «Зоряна доріжка» 47.5 KB
  Сценарій новорічного свята Зоряна доріжка для учнів початкових класів Ведмедик Мудрійко Зайчик Косько Рисеня Русько Білочка Їжачок Тітонька Сова Вірус 1 Вірус 2 Дракон Змія Снігуронька Святий Миколай Лісова галявина перед головною ялинкою. Їжачок: І взяти її штурмом Білочка: Можна зліпити сніговика Зайчик: А коли замерзне ставок то можна кататися на ковзанах Мудрійко: А головне це Новий рік Рисеня: Це подарунки ялинка хороводи та різні розваги Білочка: А ви вже написали листа Святому...
52724. До майстерності – через передовий досвід 69 KB
  Авторська школа О. Як це починалось Знайомтесь Авторська школа О. Сахнівська школа славилась Літописом надзвичайних справ а саме: майстрували повітряну кулю; майстрували дво чи триступінчасті ракети які запускали зі шкільного Байконуру; створили розумні двері з кодовим замком для контрольних робіт; створили обчислювальні машини Ромашка і Ромашка 2 ; створили Музей бойової слави; будівництво Палацу здоровя; спорудження Криниці совісті; випуск шкільної газети Дівочі гори та інші. І ще...
52725. Створення умов для самореалізації особистості кожного учня на уроках математики 75.5 KB
  Досягти освітньої мети означає озброїти учнів максимумом знань з основ алгебри та геометрії; сприяти формуванню математичних навичок; ознайомити їх з доступними методами сучасної науки математики; показати її місце в суспільнокорисній діяльності. Практичноприкладні цілі передбачають формування в учнів умінь і навичок повязувати теорію з практикою: розвязувати задачі виробничого і життєвого характеру математично осмислювати навколишні явища тощо. Учитель не лише має можливість а і зобовязаний активно формувати в учнів науковий...
52726. Пізнавальний інтерес 269.5 KB
  Так справді нинішній стан навчання учнів молодшого шкільного вікузасвідчує що 80 дітей залишаються пасивними на уроці і ця пасивністьспостерігається упродовж багатьох років навчання в школі. При цьому навчально пізнавальна діяльність організовується так щоб діти шукали різницю між новими та вже отриманими знаннями приймають альтернативні рішення мають змогу зробити відкриття формулювали свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів навчальної співпраці. При цьому ситуативний інтерес який проявляється через позитивні...
52727. Досвід роботи з упровадження інтерактивних і мультимедійних технологій на уроках української літератури як засобу формування компетентної особистості 76 KB
  Моя система роботи будується на сучасних педагогічних технологіях головна мета яких зробити процес навчання творчим особистісно зорієнтованим. Під час етапу цілеутворення та планування роботи учні спільно працюють на уроці з учителем. Продумуючи кожен свій крок надаю перевагу таким формам роботи котрі сприяли б виробленню в учнів психологічних установок на самовдосконалення націлювали б їх на високі моральні цінностівідповідальне ставлення до життя.
52728. Реалізація соціальної, мотиваційної, функціональної компетенцій на уроках української мови та літератури 60 KB
  Насамперед учні мають засвоїти поняття мови і мовлення; стилі мовлення; монологічне і діалогічне мовлення;текст його ознаки; тему та основну думку тексту; типи мовлення. Хто є адресантом а хто адресатом мовлення У чому полягає діяльність адресанта і діяльність адресата Які умови потрібні щоб відбулося спілкування Від чого залежить успішність спілкування 2. Чи добре ви засвоїли зміст слів мова і мовлення Поширте поданий текст вибравши зі слів у дужках ті які підходять за змістом і поставивши їх у потрібному відмінку. Діти засвоюють...
52729. Формування життєвих компетентностей через проектну діяльність 346.5 KB
  Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої конструктивної моделі, орієнтованої на результат. Обновилася функція школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра, формування життєвої компетентності, розвиток соціально - значимих якостей особистості.