37264

Гуманітарна підготовка в ЗС України

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Розкрити роботу щодо організації гуманітарної підготовки в частинах та підрозділах ЗС України. Проаналізувати основні вимоги порядок підготовки і проведення занять з гуманітарної підготовки . Основна частина 70 Заслуховування доповіді 10 Обговорення відпрацювання першого питання: Організація гуманітарної підготовки в частинах та підрозділах ЗС України. 30 Обговорення відпрацювання другого питання: Основні вимоги порядок підготовки і проведення занять з гуманітарної підготовки 30 3.

Украинкский

2013-09-23

125 KB

12 чел.

11

PAGE  11

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                           О.В. БОЙКО

“____” __________________ 2010 року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення семінарського заняття з навчальної дисципліни

«Військове навчання і виховання»

Т Е М А № 1: «Військове навчання».

Заняття №22: “ Гуманітарна підготовка в ЗС України ”

 

Час: 2 години

Мета заняття:

1. Розкрити роботу щодо організації гуманітарної підготовки в частинах та підрозділах ЗС України.

2. Проаналізувати основні вимоги, порядок підготовки і проведення занять з гуманітарної підготовки .

3. Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності.

4. Формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності.

5. Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

до 10

2.

Основна частина

70

Заслуховування доповіді

10

Обговорення (відпрацювання) першого питання: «Організація гуманітарної підготовки в частинах та підрозділах ЗС України».

30

Обговорення (відпрацювання) другого питання: «Основні вимоги, порядок підготовки і проведення занять з гуманітарної підготовки»

30

3.

Заключна частина

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

                    

                    

1. Литвиновський Є.Ю., Попович О.І., Савінцев В.І., Стасюк В.В. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник, видання ІІ, доповнене, у двох частинах: частина І. – К.: ВГІ НАОУ, 2002. – 207 с.

2. Стратієнко О.Ф., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ: навчально-методичний посібник. – К.: КВГІ, 1998.

3. Войсковой вестник. Сборник учебно-методических материалов. Приложение к военно-публицис-тическому и литературно-художественному журналу “На боевом посту”. – М., 2005.

4. «Военная психология и педагогика», под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р.

5. www.soldiering.ru

6. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ

7. http://psychology.net.ru

8. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

9. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

10. http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять.

Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими темами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом загальними поняттями про психологію спілкування у військовому колективі, а також розкрити сутність, функції та структура спілкування, показати шляхи оптимізація спілкування у військовому середовищі із метою якісного використання цих знань в подальшій діяльності військового керівника.

Спільне життя й діяльність людей передбачає регулювання та спрямування їхніх взаємодій. Універсальним засобом такого регулювання виступає спілкування. Через це воно є одним із центральних проблем у психологічній науці. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно є засобом передавання суспільного досвіду, а його зміст спрямований на інтеграцію людей та координацію їхніх дій, вироблення спільних норм і правил поведінки та діяльності, передання наступному поколінню соціального досвіду, налагодження контактів з іншими людьми, обмін думками та почуттями тощо.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Вимоги чинного законодавства, Державної програми  реформування та розвитку Збройних Сил України потребує посилення  пропагандистської роботи, патріотичного виховання особового складу військ (сил),  формування у нього національної свідомості й культури,  гуманістичного світогляду,  високих  морально-бойових  якостей,  морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.

Процес демократизації українського суспільства, інтеграції України у Європейський Союз і НАТО, її міжнародні зобов’язання та миротворча діяльність, реалізація завдань Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки вимагають вдосконалення інформаційно-пропагандистського забезпечення, впровадження активних форм та ефективних методик організації гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України.

Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє гуманітарна підготовка, яка є одним із головних предметів навчання особового складу, невід’ємною складовою інформаційно-пропагандистського  забезпечення життєдіяльності підрозділів, частин (кораблів) і з’єднань.

Гуманітарна підготовка організується і проводиться у відповідності з вимогами директиви Міністра оборони України від 13 лютого 2006 року № Д–3 “ Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки”.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЧАСТИНАХ ТА ПІДРОЗДІЛАХ ЗС УКРАЇНИ

Особливе місце в системі ІПЗ займає гуманітарна підготовка (ГП) військовослужбовців. Це одночасно і форма ІПЗ, і основна форма роз’яснення політики держави, виключно важливий засіб формування у військовослужбовців патріотизму, громадянської свідомості, морально-бойових якостей, необхідних для виконання конституційного обов’язку захисту Вітчизни.

Головним документом, що до організації і проведенню ГП в ЗС України є Директива МО України від 13.02.2006 року № Д-3 “Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки”. В ній визначені головна мета і засади гуманітарної підготовки; більш конкретизована відповідальність командирів, штабів, органів з гуманітарних питань; вказані порядок організації та проведення занять з ГП, методика проведення занять, порядок підведення підсумків ГП, напрямки її забезпечення.

Система гуманітарної підготовки (ГП) – це сукупність її основних складових, що створює певну організаційно-методичну модель навчання. Вона складається з великої кількості взаємопов’язаних елементів: принципів організації і проведення, мети, завдань, суб’єкту і об’єкту, навчальної інформації, засобів організації управління системою та педагогічної взаємодії, форм і методів взаємодії тощо.

Функції ГП:

Освітня функція. Освітня функція передбачає озброєння слухачів певною системою знань, навичок і вмінь у гуманіт. сфері пізнання.

Виховна функція є невіддільною від освітньої і сприяє формуванню основних властивостей громадянина Української держави, особистості слухача. “Людина без виховання, як тіло без душі”, – підкреслює народна мудрість.

Розвиваюча функція Смисл і ціль ГП полягає у забезпеченні слухачеві постійного розвитку, його духовного становлення, гармонізації відносин з собою та іншими, із соціальним оточенням.

Функція самовдосконалення має забезпечити слухачам навички та вміння постійної самоосвіти, самовиховання, систематичної праці над формуванням навичок і вмінь не тільки навчання, а й військово-професійної діяльності, а також сприяє мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Головною метою гуманітарної підготовки є:

  •  роз’яснення державної політики у галузі оборони, пропаганда національних, військових і культурних традицій українського народу;
  •  виховання у особового складу почуття патріотизму, готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу, інтереси українського народу, поваги до Конституції та законів України, вірності Військовій присязі, гордості за службу у ЗС України, належність до виду ЗС, роду військ, об’єднання, з’єднання, військ. частини;
  •  створення сприятливої морально-психологічної обстановки у військових частинах, підрозділах, установах і ВНЗ МО України;
  •  виховання у військовослужбовців свідомого та відповідального ставлення до оволодіння військовими знаннями, підвищення рівня професійної майстерності;
  •  формування і розвиток у військовослужбовців високої культури й особистих якостей, необхідних для військової служби;
  •  удосконалення психолого-педагогічних знань офіцерського складу, прапорщиків, сержантів і правових знань усіх категорій особового складу.

Головні завдання гуманітарної підготовки:

- формування у кожного військовослужбовця почуття любові до України та її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі й національної свідомості, вірності Військовій присязі та Бойовому Прапору, особистої відповідальності за безпеку Української держави;

- вивчення історії України та її ЗС, актуальних проблем військового будівництва, основ народознавства та культурної спадщини українського народу;

- вивчення положень Конституції України, законів України, статутів ЗС України;

- виховання поваги до армійських традицій, ритуалів, правил поведінки, форми одягу;

- підвищення рівня інформованості особового складу про суспільно-політичний, соціально-економічний стан та духовний розвиток суспільства, міжнародне становище та воєнну політику держави, про життєдіяльність ЗС України.

До суб’єктів ГП разом із командирами, органами з гуманітарних питань входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових ЗМІ, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Об’єктами ГП є: особи призовного віку та допризовна молодь, особовий склад, працівники ЗС України та сім’ї військовослужбовців; конкретні види повсякденної службової, навчальної та бойової діяльності військ (сил), а також різноманітні завдання, які виконують військові колективи тощо.

Під організацією й управлінням гуманітарною підготовкою розуміють систему узгоджених управлінських та організаційних дій, які поєднані єдиним задумом, здійснюються органами військового управління всіх рівнів на підставі відповідних принципів і спрямовані на оптимізацію структури, змісту і технологій інформаційно-психологічного впливу на військовослужбовців.

Основними джерелами змісту ГП є типові тематичні плани, програми підготовки відповідних спеціалістів, календарні плани (у яких згідно особливостей тієї чи ін. частини дозволяється зміна до 30% тематики занять).

Зміст гуманітарної підготовки має відповідати таким вимогам:

- забезпечення особистісного розвитку слухачів у навчально-пізнавальній діяльності;

- забезпечення підготовки слухачів з питань наукових знань гуманітарної сфери;

- урахування реальних можливостей організації ГП;

- забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення слухачів;

- урахування специфіки професійної діяльності тієї чи ін. категорії особового складу та формування їх активної життєвої позиції.

Ефективність опанування слухачами змістом ГП також залежить від продуманості керівником заняття змісту кожного заняття та відповідним його методичним забезпеченням.

Керівниками груп ГП призначаються генерали та офіцери, здатні творчо проводити заняття, забезпечувати якісне засвоєння слухачами навчальних планів.

Дозволяється призначати найбільш підготовлених прапорщиків, які мають вищу освіту, керівниками груп ГП військовослужбовців строкової служби.

Кожний офіцер структур з гуманітарних питань до рівня з'єднання повинен проводити заняття з гуманітарної підготовки в одній з груп.

У ЗС склалася певна система ідейно-теоретичної і методичної підготовки керівників груп ГП. Перед початком періоду навчання у частинах, з’єднаннях (гарнізонах) з ними проводяться дводенні збори. Щомісяця у частинах плануються і проводяться інструктивно-методичні заняття з керівниками груп за темами, що вивчаються. На цих заняттях командири (начальники) інформують керівників груп про стан бойової підготовки та військової дисципліни, визначають їм завдання.

Удосконалення змісту ГП є пріоритетним завданням командирів, органів з гуманіт. питань. У зв’язку з цим слід, по-перше, вдосконалити тематичні програми та календарні плани; по-друге, забезпечити сучасними методичними розробками та порадниками; по-третє, обґрунтувати сучасні критерії оцінки ефективності ГП.

В систему управління ГП входять командири (начальники) всіх ступенів, штаби, органи військового управління, органи з гуманітарних питань, керівники груп гуманітарної підготовки.

При цьому:

- командири (начальники) здійснюють керівництво ГП;

- штаби (органи військового управління) разом з органами з гуманітарних питань забезпечують планування та організацію ГП, як складової навчально-виховного процесу;

- органи з гуманітарних питань безпосередньо організовують ГП підготовку та її методичне забезпечення.

Організаційне забезпечення гуманітарної підготовки включає:

- проектування системи ГП;

- якість відпрацювання наказів з організації ГП;

- планування і організація інструктивно-методичних занять, зборів з керівниками груп ГП;

- ефективність діяльності щодо недопущення випадків зриву або переносу занять, відриву особового складу від них;

- організація додаткових занять для військовослужбовців, що пропустили їх з поважних причин;

- наявність та зміст підсумкових наказів про стан ГП;

- наявність та дієвість системи контролю, перевірок занять керівним складом з'єднань, військ. частин.

Важливим компонентом проектування системи ГП та інформування є визначення цілі. Загальна мета визначена директивою. Але її потрібно трансформувати, конкретизувати відповідно до змісту військової діяльності, особливостей та умов проходження служби, морально-психологічного стану особового складу. Також потрібно визначати мету кожного блоку тем, окремої теми, тематики інформування особового складу, навчити керівників груп технології розробки дидактичного проекту заняття.

В наказі з організації гуманітарної підготовки визначаються:

- групи гуманітарної підготовки за категоріями;

- кількість годин, методи і форми проведення занять з кожною категорією;

- терміни підведення підсумків ГП в частині та підрозділах;

- порядок теоретичної та метод. підготовки керівників груп та їх помічників;

- порядок проведення суспільно-політичного та правового інформування, КВПР за категоріями, їх тривалість.

Додатками до наказу вимагається мати:

- список керівників груп, їх помічників та місце проведення занять;

- календарні плани гуманітарної підготовки за категоріями слухачів;

- порядок підготовки керівників гуманітарної підготовки (тематику та терміни проведення інструктивно-методичних занять і зборів з КГГП);

- система контролю за якістю проведення занять;

- список осіб, які звільнені від відвідування занять з гуманітарної підготовки.

Для того, щоб підвищити рівень теоретичної і метод. підготовки КГГП та їх помічників плануються і проводяться:

- 2-денні інструктивно-методичні збори  перед періодом навчання.

- інструктивно-методичні заняття за темами, що вивчаються. На цих заняттях командири (начальники) інформують керівників груп про стан бойової підготовки та військової дисципліни та визначаються  завдання конкретних занять з ГП.

ІМЗ з керівниками груп гуманіт. підготовки проводяться згідно з планом основних заходів частини на півріччя, місяць.

Періодичність проведення занять з ГП встановлюється за відповідними категоріями військовослужбовців та працівників ЗС України .

ГП організується і проводиться з усіма категоріями військовослужбовців і працівників ЗСУ. Навчання в системі гуманітарної підготовки є обов’язковим. Заняття з ГП проводяться державною мовою. Від відвідування занять дозволяється звільняти осіб, які навчаються стаціонарно або заочно у військ. та ін. навчальних закладах, ад’юнктурах, аспірантурах, докторантурах, а також слухачів університетів українознавства.

Таким чином, як ми з вами бачимо, гуманітарна підготовка є одним із основних видів ІПЗ в Збройних Силах України і спрямовані на формування у військовослужбовців гуманістичного світогляду, ціннісних орієнтацій, активної життєвої настанови, громадянської та національної свідомості, готовності до сумлінного виконання своїх функціональних обов’язків в мирний та воєнний час.

Індивідуальні оцінки з гуманітарної підготовки слухачів, оцінки груп, підрозділів, військових частин визначаються згідно з Критеріями оцінки гумантарної підготовки (додаток до директиви).

2. ОСНОВНІ ВИМОГИ, ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ

Гуманітарну підготовку проводити згідно з типовими тематичними планами на навчальний рік, які розробляються у Генеральному штабі Збройних Сил України згідно з методичними рекомендаціями Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України, погоджуються начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України та затверджуються заступником Міністра оборони України за підпорядкованістю.

Органам з гуманітарних питань під час опрацювання календарних планів враховувати особливості та характер поставлених завдань, спосіб комплектування військової частини, рівень освіти та професійної підготовленості особового складу, ступінь психологічних та фізичних навантажень. За необхідності змінювати черговість вивчення тем, передбачених тематичними планами.

Відповідно до планів підготовки військових частин, особливостей поставлених завдань, важливих подій в Україні та світі, заступникам командувачів, командирів (начальників) з гуманітарних питань (заступникам по роботі з особовим складом) дозволяється включати до типових тематичних планів додаткові теми в рамках резерву часу та визначати методику проведення занять.

Групи гуманітарної підготовки створювати переважно у складі штатних   підрозділів.   Чисельність   слухачів   у  групах має становити до 25 осіб. Керівниками груп, як правило, призначати командирів (начальників) цих підрозділів.

Заняття з гуманітарної підготовки організовувати і проводити з усіма категоріями особового складу Збройних Сил України переважно активними формами (науково-практичні конференції, круглі столи, дискусії, диспути, семінари, співбесіди, рольові ігри, тренінги, конкурси рефератів, діалоги тощо) та з періодичністю:

з офіцерами – щомісячно  до  чотирьох годин лекційним методом            (до 1 години) із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у дні, коли не проводяться заняття з гуманітарної підготовки з іншими категоріями військовослужбовців. Залежно від форми передбачати проведення занять у масштабі частини. Активно розвивати у офіцерів уміння логічно мислити, самостійно робити висновки і знаходити шляхи вирішення проблем, переконувати і вести за собою підлеглих;

з прапорщиками (мічманами) – один раз на тиждень по дві години методом розповіді-бесіди із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у складі визначених груп. Заняття з найбільш складних тем типового тематичного плану можуть проводитися одночасно з усіма прапорщиками (мічманами) військової частини;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом та  військовослужбовцями строкової військової служби – один раз на тиждень по дві години методом розповіді-бесіди із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у складі визначених груп.

У миротворчих контингентах, під час тривалих військових навчань, у морських походах заняття з гуманітарної підготовки проводити один раз на тиждень по одній годині.

В органах військового управління оперативно-стратегічної ланки заняття з офіцерами проводити щомісячно по одній годині лекційним методом із залученням до проведення лекцій фахівців відповідних галузей знань.

Лекції для працівників Збройних Сил України проводити з найбільш актуальних тем державного та військового будівництва, визначених типовими тематичними планами на навчальний рік.

Керівникам груп гуманітарної підготовки надавати не менше 2 годин службового часу на тиждень для підготовки до занять.

У підготовчий період заняття з гуманітарної підготовки не проводити.

Активно залучати до проведення занять та навчання керівників груп представників державних установ, вищих навчальних закладів, громадських, ветеранських, релігійних організацій, використовувати можливості музеїв, бібліотек та закладів культури. Забезпечити максимально ефективне використання в гуманітарній підготовці сучасних цифрових та інших технічних засобів виховання.

Наполегливо вести пошук та використовувати найбільш ефективні методи та форми проведення занять. Постійно вивчати, узагальнювати та розповсюджувати передовий досвід кращих керівників груп гуманітарної підготовки.

Порядок залучення лекторів до занять з гуманітарної підготовки здійснювати згідно з діючою нормативно-правовою базою.

Планування та організацію гуманітарної підготовки здійснювати в загальній системі підготовки військ (сил) на навчальний рік.

Від занять дозволяється звільняти слухачів заочної форми навчання вищих військових навчальних закладів, слухачів університетів українознавства при будинках офіцерів, науково-педагогічних працівників.

У підготовчий період в з’єднаннях (гарнізонах) з керівниками груп гуманітарної підготовки   проводити одноденні методичні збори.

Для якісного проведення занять з гуманітарної підготовки, які б забезпечували виконання поставлених перед ними завдань та мети, відпрацьовані відповідні методи їх проведення, та форми забезпечення їх ефективності та впливу на свідомість військовослужбовців.

Для проведення занять використовуються найбільш доступні методи. До них відносяться:

метод розповіді – передбачає усне, живе й образне, емоційне і послідовне викладання переважно фактичного матеріалу в пояснювальній чи оповідальній формі.

метод “розповідь-бесіда” – один із основних універсальних методів проведення занять, який включає діалог між керівником групи і слухачами.

Його основна мета – в живій та привабливій формі глибоко розкривати зміст теми заняття, пов’язуючи її з життям і практичними завданнями, які стоять перед військовим колективом.

Під час інспектувань і підсумкових перевірок військових частин рівень знань з гуманітарної підготовки перевіряти в групах слухачів усіх категорій. При цьому перевірці підлягають усі групи офіцерів. Загальна кількість перевірених груп має бути не менше 10 % загальної кількості груп. Кількість слухачів у групах – не менше 70 % списочної чисельності.

Індивідуальні оцінки з гуманітарної підготовки слухачів, оцінки груп, підрозділів, військових частин визначати згідно з Критеріями оцінки гуманітарної підготовки (додаток до директиви).

Тестові методики для контролю знань слухачів розробляються Генеральним штабом Збройних Сил України.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ

Гуманітарна підготовку військовослужбовця оцінюється:

Відмінно” – опанував програмний матеріал, виявив знання додаткового матеріалу, логічно пов’язує його з суспільно-політичними процесами в Україні, зразково виконує службові обов’язки;

Добре” – опанував програмний матеріал, може його пов’язати з життям країни, Збройних Сил України, військової частини та підрозділу, чітко і логічно висловлює свою думку, не має порушень військової дисципліни;

Задовільно” – в основному опанував програмний матеріал, має незначні зауваження по військовій службі;

Незадовільно” – не засвоїв програмного матеріалу, має порушення військової дисципліни.

Оцінку групам визначати на підставі індивідуальних оцінок тих, хто брав участь у підсумковому занятті:

Відмінно” – якщо не менше 90 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них 50 % – “відмінно”;

Добре” – якщо не менше 80 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них не менше 50 % – “добре” та “відмінно”;

Задовільно” – якщо не менше 80 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки;

Незадовільно” – якщо не виконані попередні умови.

У військовій частині оцінка кожній категорії слухачів виводиться як середнє арифметичне оцінок груп за категоріями. Загальна оцінка з гуманітарної підготовки виводиться як середнє арифметичне оцінок усіх категорій слухачів. Вона не може бути вище оцінки з гуманітарної підготовки офіцерів.

Оцінка стану гуманітарної підготовки військової частини визначається з урахуванням загальних оціночних показників, методичного та матеріально-технічного забезпечення занять з гуманітарної підготовки.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

  •  визначаю ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та даю загальна оцінка організації його проведення;
  •  зосереджую увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;
  •  оголошую оцінки курсантів за заняття, відзначаю не тільки кращих, а й тих, хто має гірші результати;
  •  довожу оцінки;
  •  даю відповіді на запитання курсантів;
  •  довожу під запис завдання курсантам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;
  •  оголошую час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими курсантами, які були відсутні на занятті;
  •  записую завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни курсантів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ "гуманітарна підготовка в ЗС України"

1. Вивчити В. Ягупов «Військова психологія» теми 10-11, стор. 256-301, 611-618.

2. Лідерство сержанта та офіцера (психолого-педагогічний аспект): Навчальний посібник. – ЛІСВ, 2009. – С. 63-100.

3. Д. Карнеги Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей.

4. А. Пиз Язык телодвижений.

2. Законспектувати матеріал семінару.

3. Переглянути фільм «Обмани меня» («Теория лжи»).

Розробив:

________________     _____________________________________________       ______

Інженер навчальної лабораторії кафедри МПЗ діяльності військ

ст. лейтенант      А. Підлісний

“____”______________20_____ року


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65047. История правления Тимура 143.5 KB
  Именно в этих странах в середине XIV века возникло государство Тимуридов. Среди всех величайших завоевателей когда-либо создававших мировые империи Тимур основатель этого государства так же как и Наполеон занимает особое место: почти все другие по самому рождению своему имели право на известную власть и начиная...
65048. ОЧЕРКИ ИЗ ЖИЗНИ ГЕРАТСКОГО ОБЩЕСТВА НА РУБЕЖЕ XV—XVI ВЕКОВ 437.5 KB
  Настоящие Очерки представляют собой продолжение моей работы над мемуарами Восифи. Задача критического издания всего текста мемуаров Восифи представляется все более нужной заманчивой и выполнимой.
65049. УЛУСНАЯ СИСТЕМА МОНГОЛЬСКОЙ ИМПЕРИИ В ПАМЯТНИКАХ ПИСЬМЕННОСТИ ИМПЕРСКИХ ЦЕНТРОВ ЧИНГИЗИДСКИХ ХАНСТВ И ДРЕВНЕЙ РУСИ 203 KB
  В связи с этим возникает вопрос о влиянии модели власти зародившейся у монголов на процесс формирования русской государственности. Изучение взаимодействия форм собственности и власти в самой Монгольской империи позволяет таким образом исследовать типологические свойства государственности Московской Руси.
65050. КОЛЛЕКЦИЯ ЗОЛОТООРДЫНСКИХ ДОКУМЕНТОВ XIV ВЕКА ИЗ ВЕНЕЦИИ 1.35 MB
  В наши дни авторы настоящего исследования, тюрколог-источниковед и романист-филолог, подвергли все документы коллекции специальному изучению в отношении истории их создания, полного перевода на русский язык и реконструкции их изначального содержания.
65052. Расстановка политических сил в Западном Дешт-и-Кыпчаке в их взаимосвязи с Северо-Восточной Русью в 30-е - 60-е гг. XV века 36 KB
  Начальный этап взаимоотношений княжеств и земель Северо-Восточной Руси с государствами образовавшимися после распада Золотой Орды на территории европейской части Дешт-и-Кыпчака до сих пор недостаточно полно изучен в историографии. а в сфере русско-ордынских взаимоотношений также...
65054. Золотая Орда как предтеча Российской Империи 79.5 KB
  Истоки феномена российской имперской государственности наглядным олицетворением которой была Российская империя имеют в своей основе симбиоз трех компонентов: древнерусской государственности Киевской Руси импульсом в создании которой стал приход варягов...