37277

Багатоповерхова каркасна будівля

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Розрахунок та конструювання другорядної балки. Розрахункова схема балки. Статичний розрахунок балки. Конструктивний розрахунок допоміжної балки.

Украинкский

2013-09-24

525.5 KB

3 чел.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Будівельний факультет

Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи

«Багатоповерхова каркасна будівля»

401-БПН.06201.ПЗ

Виконав:

Рубан В. П.

Керівник:

Рожко В. Н.

Полтава 2009


Зміст

[1]
1. Компоновка конструктивної схеми та вибір оптимального варіанту монолітного балочного перекриття

[2]
2. Розрахунок та конструювання плити

[2.1] 2.1. Статичний розрахунок

[2.1.1] 2.1.1. Визначення навантажень, що діють на плиту

[2.1.2] 2.1.2. Розрахункова схема плити

[2.1.3] 2.1.3. Статичний розрахунок плити

[2.2] 2.2. Конструювання плити

[2.2.1] 2.2.1. Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити

[2.2.2] 2.2.2. Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах

[2.2.3] 2.2.3. Конструювання плити

[3]
3. Розрахунок та конструювання другорядної балки

[3.1] 3.1. Статичний розрахунок

[3.1.1] 3.1.1. Розрахункова схема балки

[3.1.2] 3.1.2. Статичний розрахунок балки

[3.2] 3.2. Конструктивний розрахунок допоміжної балки

[3.2.1] 3.2.1. Уточнення розмірів поперечного перерізу балки

[3.2.2] 3.2.2. Розрахунок міцності нормального перерізу

[3.2.3] 3.2.3. Розрахунок міцності по похилим перерізам

[3.2.4] 3.2.4. Побудова огинаючої епюри моментів

[3.2.5] 3.2.5. Побудова епюри матеріалів

[3.3]
Література


1. Компоновка конструктивної схеми та вибір оптимального варіанту монолітного балочного перекриття

Розміщуємо головні балки вздовж будівлі.

Визначаємо середню кількість прольотів головної балки:

Кількість прольотів головної балки: .

Величина прольоту головної балки (в першому наближенні):

;

У цьому прольоті головної балки міститься стільки прольотів плити:

Загальна кількість прольотів плити:

Величину прольоту плити визначимо із рівняння:

Тоді:

Приймаємо: .

Величина крайнього прольоту головної балки:

Величина прольоту головної балки:

Середня кількість прольотів другорядних балок:

Приймаємо: .

Величину прольоту допоміжної балки визначимо з рівняння:

Крайній проліт допоміжної балки:

Остаточно: .

Таким чином:

—  величина прольоту головної балки;

—  величина прольоту допоміжної балки;

—  величина прольоту плити;

—  величини крайніх прольотів відповідно головної, допоміжної балок та плити;

—  кількість прольотів відповідно головної, допоміжної балок та плити;


2. Розрахунок та конструювання плити

2.1. Статичний розрахунок

2.1.1. Визначення навантажень, що діють на плиту

Таблиця 1. Навантаження на 1 м² перекриття

Вид навантаження

Характеристичне значення навантаження,

Розрахункове експлуатаційне значення навантаження

 

Розрахункове граничне значення навантаження

Паркет

175

0,95

1

166,25

1,3

216,125

1 шар пергаміну

3

0,95

1

2,85

1,3

3,705

Дошки

190

0,95

1

180,5

1,3

234,65

Лаги

30

0,95

1

28,5

1,3

37,05

Плита перекриття

1500

0,95

1

1425

1,3

1852,5

Σgser=1803,1

Σg =2344,03

Тимчасове

корисне навантаження

2000

0,95

1

vser=1900

1,2

v=2280

Повне навантаження

q=4624,03

Примітки:

— коеф. надійності за навантаженням для розрахунків за ІІ групою граничних станів.

— коефіцієнт надійності за навантаженням для розрахунків за І групою граничних станів.

— коефіцієнт надійності за призначенням будівлі.

2.1.2. Розрахункова схема плити

Плита розглядається як нерозрізна балка шириною 1 м, що спирається на крайні стіни та другорядні балки. За розрахункову схему приймаємо п’ятипролітну балку.

Задаємося розмірами поперечного перерізу другорядної балки:

Визначаємо розміри прольотів плити:

2.1.3. Статичний розрахунок плити

Визначаємо зусилля в найбільш небезпечних перерізах.

Переріз 1–1:

;

Переріз 2–2:

;

Переріз 3–3:

;

Переріз 4–4:

.

Приймаємо:

2.2. Конструювання плити

2.2.1. Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити

Приймаємо значення коефіцієнта армування . Тоді:

де  — розрахунковий опір бетону;  — коефіцієнт умов роботи;  — розрахунковий опір арматури.

Відповідне значення .

Робоча висота перерізу:

Приймаємо діаметр робочої арматури  та товщину захисного шару  й знаходимо висоту перерізу плити:

Приймаємо: .

Остаточно робоча висота:

.

2.2.2. Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах

Знаходимо площу робочої арматури для найбільш навантажених перерізів 1–1, 2–2, 3–3, 4–4.

В першому прольоті (переріз 1–1):

На першій проміжній опорі (переріз 2–2):

Переріз 3–3.

Переріз 4–4.

2.2.3. Конструювання плити

За знайденою площею арматури виконуємо конструювання плити.

Переріз 1–1:

приймаємо 5 стержнів діаметром 8 мм, крок 200 мм;

Переріз 2–2:

приймаємо 4 стержні діаметром 6 мм, крок 250 мм;

Перерізи 3–3, 4–4:

приймаємо 10 стержнів діаметром 6 мм, крок 100 мм;


Таблиця 2.

Позиція

Довжина

стержня, l

м

Крок

стержнів, s

мм

Кількість

стержнів, n

шт.

Маса

одного стержня, m

кг

Маса всіх, Σm

кг

1

1,88

200

254

0,743

188,62

2

2,36

100

508

0,932

473,56

3

1,18

250

1930

0,262

505,69

4

1,315

100

4826

0,292

1408,85

5

0,525

200

742

0,207

153,87

6

1,415

350

418

0,873

365,19

Примітки:


3. Розрахунок та конструювання другорядної балки

3.1. Статичний розрахунок

3.1.1. Розрахункова схема балки

В якості розрахункової схеми приймаємо чотири пролітну нерозрізну балку, опорами якої є головні балки.

При  приймаємо величину спирання другорядної балки на стіну .

Визначаємо розміри поперечного перерізу головної балки:

Довжини розрахункових прольотів другорядної балки:

Інтенсивність прикладеного до балки рівномірно розподіленого навантаження:

3.1.2. Статичний розрахунок балки

Визначаємо значення діючихв перерізах згинальних моментів та поперечних сил.

Переріз 1–1:

Перерізи 2–2, 3–3, 4–4:

Опора А:

Опора В:

Опора С:

3.2. Конструктивний розрахунок допоміжної балки

3.2.1. Уточнення розмірів поперечного перерізу балки

Оскільки другорядна балка і плита з’єднані монолітно, то і працюють вони разом. Це означає, що за розрахунковий переріз другорядної балки в прольотах (переріз 1–1, 3–3) слід брати тавр, оскільки в цих місцях плита опиняється в стиснутій зоні. На опорах (перерізи 2–2, 4–4) розрахунковим перерізом другорядної балки буде прямокутник, оскільки тут плита опиняється в розтягнутій зоні й у роботі перерізу участі не бере.

Визначаємо розміри перерізів.

Робоча висота:

Остаточне значення робочої висоти перерізу:

3.2.2. Розрахунок міцності нормального перерізу

Визначаємо положення межі стиснутої зони бетону:

Оскільки , то межа стиснутої зони бетону проходить в поличці.

Переріз 1–1:

Перерізи 2–2, 4–4:

Переріз 3–3:

3.2.3. Розрахунок міцності по похилим перерізам

Приймаємо діаметр хомутів , крок .

— коефіцієнт, що враховує вплив хомутів, установлених конструктивно.

— коефіцієнт, який залежить від виду бетону. Для важкого бетону .

Перевіряємо міцність балки в похилому перерізі на дію головних стискальних напружень в похилій смузі між похилими тріщинами виходячи з умови:

Умова виконується. Міцність балки по похилій смузі між похилими тріщинами забезпечена.

Перевіряємо умову:

— коефіцієнт, який вибираємо для важкого бетону; ;

— розрахунковий опір бетону на розтяг.

Отже умова виконується. Вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.

Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами на дію головних розтягуючих напружень у припущені відсутності хомутів за умовою:

— коефіцієнт, що враховує вплив стиснутих полок таврових, двотаврових елементів; для прямокутних елементів .

Отже умова не виконується, тріщини утворюються. Потрібне врахування хомутів. Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням хомутів, припустивши спочатку, що відігнуті стержні в роботі балки не беруть.

Оскільки:

то:

Поперечне зусилля, що сприймається бетоном:

Поперечне зусилля, що сприймається хомутами:

Перевіряємо умову:

Оскільки умова виконується, то міцність балки за похилими перерізами, армованими хомутами , забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно враховувати.

3.2.4. Побудова огинаючої епюри моментів

Відношення тимчасового корисного навантаження до постійного:

Моменти обчислюємо в табличній формі.


Таблиця 3. Визначення значень ординат огинаючої епюри моментів в перерізах другорядної балки

Проліт

Розрахунковий

переріз

Відстань від лівої опори до перерізу

Значення

коефіцієнта

Згинальні

моменти, кНм

−β

Mmax

Mmin

AB

1

0,2

0,065

23,79

2

0,4

0,090

32,93

0,425

0,0910

33,30

3

0,6

0,075

27,45

4

0,8

0,020

7,32

5

-0,0715

-26,16

BC

6

0,2

0,018

-0,019

10,25

-11,08

7

0,4

0,058

0,016

33,04

9,30

0,5

0,0625

35,60

8

0,6

0,058

0,010

33,04

5,59

9

0,8

0,018

-0,013

10,25

-7,66

10

-0,0625

-35,60

3.2.5. Побудова епюри матеріалів

Проведемо розрахунок у табличній формі.

;

;


Таблиця 4.

Розрахункові перерізи

1-1

2-2

3-3

4-4

5-5

6-6

7-7

8-8

9-9

As факт

628

402

628

402

402

628

628

628

804

As факт '

157

609

157

785

383

383

383

559

383

h0sb

222

222

222

224

222

222

222

222

224

h0sb '

225

224,26

225

223,18

224

224,00

224

222,84

222,00

ξ

0,096

0,062

0,096

0,061

0,062

0,096

0,096

0,096

0,122

ζ

0,952

0,969

0,952

0,969

0,969

0,952

0,952

0,952

0,952

ξ'

0,100

0,388

0,100

0,503

0,245

0,245

0,245

0,359

0,247

ζ'

0,950

0,806

0,950

0,748

0,878

0,878

0,878

0,821

0,877

M

37,16

24,22

37,16

24,44

24,22

37,16

37,16

37,16

48,00

M'

9,40

30,81

9,40

36,71

21,08

21,08

21,08

28,62

20,87


Література

  1.  Конструирование и расчет многоэтажных зданий и их элементов: учебное пособие / А. Н. Павликов, Н. Н. Губий, Ю. М. Руденко. — К.: УМК ВО, 1990. — 244 с.
  2.  СНиП 2.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. — М., 1985.
  3.  ДБН В.1.2.–2:2006. Навантаження і впливи.

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79402. Проблема задатков, способностей, одаренности в психологии личности 24.98 KB
  В современной психологии Способности система свойств личности формирующаяся на основе задатков и определяющая успешность выполнения определенных видов деятельности а также овладение знаниями и навыками. По критерию происхождения различают природные и социальные способности. Природные способности обусловлены врожденными свойствами психических процессов.
79403. Проблема самосознания в психологии личности. Самосознание и жизненный путь личности в представлении Рубинштейна 38.03 KB
  Самосознание и жизненный путь личности в представлении Рубинштейна Изучение личности не заканчивается изучением ее психических свойств темперамента мотивов способностей характера. Завершающий этап изучение самосознания личности. Самосознание является необходимым условием существования личности.
79404. Я-концепция как результат социального развития личности 26.7 KB
  Концепция идентичности это понимание своего единого неразрывного целостного протяженного одновременно меняющегося и неизменного в течение всей жизни Я. Яконцепция это познанный аспект Я знание человека о себе как осознанное и артикулированное содержание Я на определенном этапе развития. Поскольку Яконцепция включает в себя как модальное реальное так и идеальное Я к которому добавляются социальные Я проявляющиеся в различных актах взаимодействия и отношениях с другими то следует говорить о структуре Яконцепции.
79405. Проблема характера в психологии личности. Черты личности. Черты характера 28.83 KB
  Черты характера К инструментальным проявлениям индивидуальности как субъекта деятельности относятся характер и способности. По Рубинштейну способ поведения является наиболее существенным и показательным выражением характера но характер определяет и сам способ поведения. Основные проблемы психологии характера К настоящему времени понятие характер признано дискуссионным.
79406. Понятие социализации как процесса формирования личности. Этапы, виды и механизмы социализации 28.33 KB
  Этапы виды и механизмы социализации Социальная роль как элемент структуры личности задаётся тем что попадая в определённую систему отношений с другими людьми в том или ином качестве человек сталкивается с определёнными требованиями которые неизбежно и неминуемо предъявляются тому кто попадает на это место с системой ожиданий что в определённой ситуации он будет вести себя соответствующим образом. Ролевая теория личности это подход к изучению личности согласно которому личность описывается посредством усвоенных и принятых ею или...
79407. Проблема индивидуальности в психологии личности. Специфика индивидуального бытия человека 28.25 KB
  Специфика индивидуального бытия человека В психологии существует несколько традиций понимания индивидуальности. Первая традиция связана с пониманием индивидуальности как единичности. Описание индивидуальности с этой точки зрения это определение линии потенциальных патологических изменений личности.
79408. Понятия и психологические образования индивидуальности 29.21 KB
  Психологические образования личности обеспечивающие человеку возможность совершать поступки позволяющие ему осуществить акт свободного самостоятельного и ответственного выбора отстаивать собственную позицию составляют особый уровень и особую структуру субъективности. С этой точки зрения субъектность человека способности и механизмы его душевной жизни входят в психологические образования личности в качестве их особых предпосылок. Характер также неотделим от личности поскольку реализует главные жизненные устремления человека.
79409. Мотивация развития индивидуальности 24.51 KB
  Преобладание формального чисто динамического описания движущих сил развития личности над содержательным их анализом и отсутствие адекватного подхода к изучению их общественно-исторической обусловленности постулирование положения о подчиненности активности субъекта некоторой конечной заранее предустановленной цели а тем самым и понимание человека как преимущественно адаптивного существа. На принципиально иных позициях строится подход к изучению движущих сил развития личности в советской психологии. Методологические...
79410. Жизненный путь личности 24.74 KB
  Сознание активность зрелось личности рассматриваются Рубинштейном как высшие личностные образования которые выполняют функции организации регуляции обеспечения целостности жизненного пути человека как субъекта деятельности. Рубинштейна выступает активность и творчество личности как организатора и преобразователя своей жизни. Ему принадлежит самое крупное лонгитюдное исследование личности и ее жизненного пути на основе которого была определена возрастная периодизация и онтогенез развития личности: детство юность выбор профессии...