37356

Основний навчально-програмний матеріал з філософії

Тест

Логика и философия

Періодизація античної давньогрецької і давньоримської філософії. Підперіоди античної філософії. Головний зміст досократичної філософії.

Украинкский

2013-09-24

48.5 KB

1 чел.

Основний навчально-програмний матеріал з філософії

Мінімум І

  1.  Що таке світогляд?

Найзагальніші уявлення про світ і місце людини в ньому.

  1.  Основні історичні форми світогляду.

Міфологія, релігія, філософія.

  1.  Головна відмінна риса міфології.

Космологізм, розуміння космосу як вічної і нествореної синкретичної єдності, а богів як природних стихій.

  1.  Головна відмінна риса релігії.

Ідея створення світу з нічого, надприродний характер богів.

  1.  Що таке філософія?

Теоретична форма світогляду.

  1.  Коли виникла філософія?

На межі VІІ-VІ століть до н.е.

  1.  Де вперше виникла філософія?

Китай, Індія, Греція. В усіх цих регіонах філософія виникла майже одночасно.

  1.  Хто був першим давньогрецьким філософом?

Фалес з Мілета (півострів Мала Азія), засновник Мілетської школи. Перша філософська проблема – співвідношення єдиного і багатоманітного.

  1.  Періодизація античної (давньогрецької і давньоримської) філософії.

VІІ-VІ століть до н.е. – VІ століття н.е.

  1.  Підперіоди античної філософії.

А) Досократичний VІІ-VІ – кін.V ст. до н.е. В) Елліністичний кін. ІV – кін.ІІ ст. до н.е.

Б) Класичний 1-3 чверті ІV ст. до н.е.  Г) Останній І ст. до н.е. – VІ ст. н.е.

  1.  Що таке субстанція?

Першооснова світу, причина самої себе. Гранична основа, що забезпечує єдність різноманітного.

  1.  Головний зміст досократичної філософії.

Пошук субстанції, що розумілась здебільшого як першоречовина (винятки – Піфагор, елеати)

  1.  4 першоелементи.

Вода, Повітря, Вогонь, Земля.

  1.  Зміст вчень елеатів.

Парменід і його учень Зенон Елейський заперечували реальність почуттєво-матеріального світу, тому досліджували проблему вічного, незмінного і нерухомого буття, а не матеріальної субстанції.

  1.  Що таке апорії Зенона?

Способи доведення від супротивного неможливості мислити рух (нині відомі 4 апорії з 40).

  1.  Що досократики вважали субстанцією?

Фалес – вода

Анаксимен – повітря  

Анаксимандр – безмежна (грецьк. “апейрон”) суміш першоелементів.

Піфагор – число

Геракліт – вогонь

Емпедокл – 4 першоелементи + 2 першосили (любов і розбрат)

Анаксагор – гомеомерії (першочастинки, що містять “початки всіх речей”)

Левкіп, Демокріт – атоми


Мінімум ІI

  1.  Значення вчень софістів.

Сприяли розумінню суперечливого і відносного характеру пізнання.

  1.  Головні представники класичного етапу.

Сократ, Платон, Аристотель.

  1.  Головний зміст вчення Сократа.

Заперечив релятивізм (вчення про суто відносний характер пізнання) софістів, проголосив тезу про абсолютно істинний зміст, прихований в загальних поняттях.

  1.  Звідки відомо про вчення Сократа?

Сократ принципово не писав творів, його ідеї описано учнями, зокрема Платоном.

  1.  Головний зміст вчення Платона.

Теорія ідей як сутностей, досконалих першозразків матеріальних речей. Ідеї існують в особливому світі. Душа людини, звільняючись від влади тіла, пригадує істини, які бачила в світі ідей.

  1.  Головний зміст вчення Аристотеля.

Особливого світу ідей немає, сутності існують в самих речах. Створив формальну логіку.

  1.  Основний зміст елліністичної філософії.

Метою пізнання проголошується пошук індивідуального блаженства, а не самої по собі істини.

  1.  Напрями елліністичної філософії.

Стоїцизм (Зенон Кітійський, Епіктет, Сенека), скептицизм (Піррон, Секст Емпірик), епікуреїзм (Епікур).

  1.  Основний зміст останнього етапу філософії.

Продовження елліністичної тенденції, перетворення філософських вчень на релігійно-містичні. Спроби неоплатоніків систематизувати увесь зміст античної філософії.

  1.  Хронологічні рамки середньовічної філософії.

ІІІ – ХІV ст.

  1.  Підетапи середньовічної філософії.

Патристика (ІІІ-VІІІ ст.)

Схоластика (ХІ-ХІV ст.)

  1.  Підетапи схоластики

Рання (ХІ – ХІІ ст.)

Зріла (ХІІІ ст.)

Пізня (кін. ХІІІ – ХІV ст.)

  1.  Що таке патристика?

Філософські ідеї в творах християнських отців церкви (Василь Великий, Григорій Богослов, Августин, Оріген, Тертуліан, інш.)

  1.  Основні проблеми патристики, до яких застосовувались філософські методи.

Троїстості і єдності божества, двох природ в Христі, напередвизначення і свободи волі, розуму і віри.

  1.  Що таке схоластика?

Християнська філософія, що викладалась в середньовічних європейських школах, згодом – в університетах.

  1.  Основна проблема схоластики.

Проблема універсалій: як існують загальні поняття – в розумі (1), чи об’єктивно (2). Прихильників варіанту (1) називали номіналістами, варіанту (2) – реалістами.

  1.  Головні представники схоластики.

Реалісти – Альберт Великий, Тома Аквінський, номіналісти – Дунс Скот, Вільям Оккам.

Мінімум – ІІІ

1. Основні представники філософії Відродження.

Микола Кузанський, Марсиліо Фічіно, Мішель Монтень, Еразм Роттердамський, Ніколо Мак’явеллі.

2. Що таке “гуманізм” у вузькому значенні (“studia humanitas”)?

Культурно-інтелектуальний рух ХІV–ХVІ ст., що утверджував центральне місце людини в світі, а людську творчість проголошував богоподібною.

3. Хронологічні рамки і основні напрями філософії Відродження.

ХІVXVI століття. – Неоепікуреїзм, неоплатонізм, аристотелізм, натурфілософія, політична філософія, скептицизм.

4. Основний зміст філософії Відродження.

Людина – мікрокосм, центр світу, її свобода і творчість безмежні; Пізнє Відродження визнає обмеженість людини і зосереджується на математично-експериментальному пізнанні природи.

5. Хронологічні рамки філософії Нового часу.

Кін. XVI – кін. XVIII ст.

6. Який тип світогляду породив філософію Нового часу.

Буржуазний; осн. риси: індивідуалізм, еґалітаризм, практичність.

7. Роль Реформації в формуванні філософії Нового часу.

Освячення індивідуалізму як справжньої сутності людини.

8. Значення Монтеня для формування філософії Нового часу.

Скептицизм і всебічна критика традиційної культури.

9. Значення Галілея для формування філософії Нового часу.

Створив математично-експериментальне природознавство, світоглядну легітимацію якого належало забезпечити філософам.

10. Спільноти-носії основних історичних типів філософії.

Античний поліс, церковна спільнота християн, самоврядна буржуазна спільнота.

11. Основні напрями в філософії Нового часу.

Головна проблематика – гносеологічна; основні напрями визнають різні джерела істинного пізнання: емпіризм – будь-який досвід, раціоналізм – розум, сенсуалізм – почуття.

12. Сутність пантеїзму (1), гілозоїзму (2) і деїзму(3).

(1) – Бог тотожний світові; (2) – будь-якій матерії внутрішньо властиве життя; (3) створивши світ, Бог надалі керує ним винятково через природні закони, не вдаючись до надприродного втручання.

13. Основний зміст вчення Френсиса Бекона.

Індуктивний метод, вчення про 4 типи “примар” пізнання. Гасло “знання – сила”.

14. Основний зміст вчення Рене Декарта.

Душа і тіло – різні субстанції, пізнання грунтується на вроджених ідеях, гол. теза “cogito ergo sum”.

15. Основний зміст філософії Просвітництва.

Пропаганда істинної філософії виховає гармонійну людину і подолає суспільні вади.

16. Основні представники філософії Просвітництва.

Франція: Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Дідро; Німеччина: Гердер, Лесінг; Америка: Б. Франклін, Т. Пейн.

Мінімум – ІV

1. Основні представники німецької класичної філософії.

Імануїл Кант, Йоган-Ґотліб Фіхте, Фрідріх В.Й. Шелінґ, Георг В.Ф. Геґель, Людвіг А. Фейєрбах.

2. Хронологічні рамки і основний зміст німецької класичної філософії.

80-ті рр. ХVІІІ – сер. ХІХ ст. Розвиток – результат боротьби і єдності внутрішніх суперечностей речей. Світ і його пізнання закономірно розвиваються. Істина суттєво залежить від людської активності.

3. Основний зміст філософії ХІХ століття.

Пізнання обмежене безсвідомими психічними процесами, інтересом суб’єкта, формами матеріальної практики. Кожен суб’єкт намагається накинути іншим вигідний йому тип “істини”.

4. Основний зміст позитивістської філософії.

Справжні знання дають лише окремі науки, філософія не має власного предмета, науку потрібно звільнити від метафізики.

5. Основні представники філософії ХІХ століття.

Позитивізм (Конт, Спенсер), марксизм (Маркс, Енгельс), філософія життя (Ніцше, Дільтей).

6. Основний зміст філософії марксизму.

Свідомість є породженням матерії, історія розвивається через розвиток матеріального виробництва, погляди людей визначаються їхнім класовим інтересом.

7. Філософське значення вчення Фрейда.

Поведінку людини визначає безсвідоме; свідомість є вираженням безсвідомих потягів; культура створюється через витіснення або сублімацію безсвідомого.

8. Основний зміст філософії ХХ століття.

Абсолютної істини не існує, те, що вважають істинами, є лише зручними для людей угодами; людям важлива не істина, а прийнятні умови існування.

9. Основні напрями філософії 10-х – 60-х рр. ХХ століття.

Аналітична філософія (Расел, Вітгенштейн), психоаналіз (Фрейд, Юнг), феноменологія (Гусерль), фундаментальна онтологія (Хайдеггер), екзистенціалізм (Сартр, Камю, Ясперс), релігійна філософія (Жильсон, Тілліх).

10. Основні напрями філософії кін. ХХ – поч. ХХІ ст.

Постпозитивізм (Кун, Фейєрабенд), постмодернізм (Ліотар, Фуко, Дельоз, Вельш), комунікативна філософія (Апель, Габермас), неолібералізм (Ролз), неоконсерватизм (Рормозер, Б’юкенен).

11. Основний зміст філософії постмодернізму.

Віра в єдність істини досягається лише терором і насильством, насправді людському мисленню властиві плюралізм і несхожість, які слід утверджувати і розвивати.

12. Основний зміст комунікативної філософії.

Єдність істини досягається не пізнанням світу, а штучно встановленими цінностями, що забезпечують людське спілкування і взаєморозуміння.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27527. Понятие и структура правосознания 25 KB
  Выделяют следующие основные черты правосознания: 1 является одной из форм общественного знания; 2 состоит из идей теорий чувств эмоций настроений и других компонентов; 3 носителями компонентов правосознания являются различные субъекты права; 4 обращено не только к настоящему но и к прошлому и к будущему; 5 является формой права в отдельные периоды развития общества; 6 ориентирует субъектов права в социальноправовых ситуациях позволяет им делать соответствующий не всегда правомерный выбор и принимать юридически значимые решения....
27528. Понятие, признаки и виды правомерного поведения 29 KB
  Понятие признаки и виды правомерного поведения Правомерное поведение личности это поведение соответствующее предписаниям юридических норм т. законопослушное социальное поведение облеченное в юридическую форму. Правомерное поведение очень широко по своему диапазону и весьма неоднородно по характеру. Активное правомерное поведение.
27529. Понятие, стадии, способы и типы правового регулирования 31.5 KB
  Понятие стадии способы и типы правового регулирования Правовое регулирование целенаправленное результативное юридическое воздействие права на общественные отношения осуществляющееся при помощи совокупности юридических средств норм права правоотношений и актов реализации составляющих его механизм механизм правового регулирования. Метод правового регулирования представляет собой специфический способ совокупность способов правового воздействия на регулируемые общественные отношения. Он складывается из комбинации следующих способов...
27530. Правовая культура, понятие и структура 26 KB
  Правовая культура понятие и структура. Существует несколько подходов к понятию культуры: 1 антропологические согласно которым культура это совокупность всех благ созданных человеком в отличие от того что создала природа; 2 социологические согласно которым культура это совокупность всех духовных ценностей; 3 философские согласно которым культура это исторически определенный уровень развития общества творческих сил и способностей человека. Таким образом правовая культура это совокупность всех ценностей созданных человеком в...
27531. Правовое отношение: понятие и признаки, состав 25 KB
  Правоотношения это охраняемые государством общественные отношения возникающие как правило вследствие воздействия норм права на поведение людей и характеризующиеся наличием субъективных прав и юридических обязанностей у их участников. Признаки: 1 разновидность отношений общественных; 2 возникают на основе норм права; 3 характеризуются наличием у их участников субъективных прав и юридических обязанностей; 4 волевые отношения это означает что помимо нормы права которая сама по себе уже выражает определенную волю для возникновения...
27532. Преемственность в праве: понятие, виды и значение 28.5 KB
  Преемственность в праве заимствование правом того или иного государства положения прошлых либо современных правовых систем заимствование наилучших моделей элементов конструкций описания механизма правового регулирования с целью совершенствования правовых систем и правовой культуры Правопреемственность это необходимый элемент закона отрицания отрицания. Главным фактором обусловливающим преемственность является необходимость нормативного регулирования ряда общественных отношений вытекающая из потребностей самого общества и...
27533. Презумпции и фикции в праве 27.5 KB
  Все приёмы законодательной техники делятся на 2 группы: 1 юридические средства это допустимые правом предметы и явления с помощью которых обеспечивается достижение поставленных целей и получения результатов юридические термины и понятия; юридические конструкции; юридические символы; перечисления; юридические презумпции; юридические фикции; 2 юридические способы пути достижения намеченных целей с помощью конкретных юридических средств и при наличие условий и предпосылок законодательной практики способы структуризации; способы...
27534. Приведите примеры юридических фактов-действий 30 KB
  Юридический факт конкретные социальные обстоятельства события действия вызывающие в соответствии с нормами права наступление определенных правовых последствий возникновение изменение или прекращение правовых отношений. Классификация: 1 по характеру наступающих последствий: а правообразующие поступление в вуз; б прамоприменяющие перевод с очной формы на заочную; в правопрекращающие окончание вуза; 2 по связи с волей участников правоотношений: а события обстоятельства независящие от воли субъекта стихийное бедствие...
27535. Принципы права: понятие, классификация и значение 28 KB
  Принципы права исходные нормативноруководящие начала императивные требования определяющие общую направленность правового регулирования общественных отношений. Принципы права обусловлены рядом факторов: уровень экономического развития; особенности политической системы; социальноклассовые природы государства. Принципы российского права: 1 принцип справедливости; 2 принцип равноправия равенство перед законом и судом; 3 единство прав и обязанностей; 4 гуманизм основан на уважении человека его достоинства и прав; 5...