3738

Суть фінансів, їх функції та роль

Реферат

Финансы и кредитные отношения

Виникнення та розвиток фінансів зумовлювалися зростанням продуктивних сил у суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного рівня суспільного добробуту. Своїй досконалості й завер...

Украинкский

2012-11-05

65.5 KB

42 чел.

Вступ

Виникнення та розвиток фінансів зумовлювалися зростанням продуктивних сил у суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного рівня суспільного добробуту. Своїй досконалості й завершеності фінанси зобов'язані також появою та прогресом різних видів державних утворень. Тому є підстави стверджувати, що фінанси — це продукт розвитку товарно-грошових відносин і держави. Фінанси можуть успішно функціонувати, активно сприяти економічному та соціальному прогресу лише за активного втручання у ці процеси держави.

Незважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов'язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб'єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектору та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.

Детальніше у рефераті розглянуті питання суті, функції та ролі фінансів.

І. Суть фінансів

Сьогодні важко назвати автора, який почав використовувати термін "фінанси". Але багато дослідників авторство цього терміну залишають за французьким вченим Ж.Боденом, який в 1577р. видає наукову роботу "Шість книг про республіку", де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп. Зустрічається також точка зору, що першим автором праці, присвяченій фінансам, був Ксенофонт (430- 355рр. до н.е). Його робота називається "Про доходи Афінської республіки".

Найвищого розвитку фінанси досягли в XX столітті, коли функції держави розширились і вдосконалились, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Функціонування фінансів визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. А економічне життя постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує діяльність та фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина.

Історично появу терміна "фінанси" більшість дослідників пов'язує з термінами, що застосовувалися в контексті обов'язкової сплати грошей і строку сплати, зокрема, обов'язкової сплати державі податків. Сучасні дослідники, як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, трактують суть фінансів по-різному.

Про розбіжність позицій можна судити хоча б із такого їхнього короткого переліку.

1. Фінанси – це гроші;

2. Фінанси – це застосування різноманітних прийомів та методів для досягнення максимального достатку фірми, або загальної вартості капіталу, вкладеного в справу;

3. Фінанси – система грошових відносин з приводу руху фондів коштів;

4. Фінанси є системою імперативних грошових відносин;

5. Фінанси – це планомірний рух фінансових фондів, що виражають відносини з приводу необхідного, обов'язкового вилучення вартості та їхнього використання в суспільних інтересах.

Перша у наведеному переліку позиція найчастіше властива дослідникам суті державних фінансів. Для останніх характерний ізольований рух коштів за каналами розподілу та перерозподілу. Проте, якщо говорити про всі структурні підрозділи економічної системи та врахувати проведені дослідження суті фінансів, взаємозв'язку та відмінності понять "гроші" і "фінанси", стає зрозумілим, що гроші — це поняття більш загальне. Можна мати гроші і водночас не мати ніякого відношення до фінансів. І навпаки, при відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їхню вартість, можна здійснювати інвестування, виступати співзасновником фірми, тобто мати відношення до фінансово-господарської діяльності фірми.

характерною єдиною ознакою фінансів, яка відрізняє їх від інших економічних категорій, є формування і використання фондів фінансових ресурсів у процесі руху вартості валового внутрішнього продукту. Тому, фінанси - це система економічних відносин, що функціонують у сфері грошового обігу, носять розподільчий характер, пов'язані з формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів у процесі руху вартості валового внутрішнього продукту.

     Із визначення економічної суті фінансів, можна виділити наступні «характерні ознаки»:

• фінанси обслуговують сферу грошового обігу, мають грошову форму вираження;

• фінанси завжди носять розподільчий характер;

• фінанси мають матеріального носія - фінансові ресурси, створюють і використовують доходи і фонди грошових засобів різноманітного призначення у процесі руху вартості валового внутрішнього продукту (є частиною вартості валового внутрішнього продукту).

     Призначення фінансів - забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні. А це досягається шляхом організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного окремого громадянина. Фінанси тісно пов'язані з такими економічними категоріями як гроші, ціна, заробітна плата, кредит, аче мають свої відмінності.

Фінанси можуть впливати на ціну: на абсолютну величину і на внутрішню структуру - відрахування по фонду амортизації, до пенсійного фонхду, до фонду соціального страхування, податки, акцизний збір, податок на додану вартість. І фінанси мають більший діапазон розподілу, ніж ціна: первинний розподіл валового внутрішнього продукту, його перерозподіл через бюджетну систему. Крім того, розподіл за допомогою ціни не орієнтований на конкретні цілі. Це досягається за допомогою фінансів шляхом формування й використання фондів фінансових ресурсів, які мають цільове призначення.

Отже, фінанси — це категорія базису, а не надбудови, категорією надбудовною є фінансова політика, зокрема, фінансова політика держави.

ІІ. Функції фінансів

Сутність кожної економічної категорії детально розкривається в її функціях, які характеризують суспільне призначення даної категорії. Призначенням фінансів, як уже зазначалось, є забезпечення діяльності та функціонування юридичних і фізичних осіб та держави. Це забезпечення здійснюється через процеси формування доходів окремих суб’єктів, які, у свою чергу, є результатом розподілу і перерозподілу створеного у суспільстві ВВП чи накопиченого національного багатства. Причому, оскільки ці процеси опосередковуються рухом грошових потоків і відображають суперечливі відносини, вони і потребують, і створюють належні передумови для контролю за діяльністю всіх суб’єктів фінансових відносин. Звідси випливає, що фінанси виконують дві функції:

- розподільну;

- контрольну.

Сутність розподільної функції полягає в тому, що фінанси є цільовим інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно обмежених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю функцію можуть виконувати ціни. Причому перерозподіл відбувається внаслідок так званого перекосу цін, коли на товари і послуги одних галузей вони вищі від вартості, а на інші товари і послуги — нижчі. Тобто перерозподіл за допомогою цін відбуваєть¬ся не тому, що цінам цілеспрямовано властива така функція, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно і неповно виконують функцію вимірювання вартості. На відміну від цін фінанси насамперед призначені для здійснення розподілу вартості ВВП.

Крім того, розподіл і перерозподіл вартості ВВП може відбуватися в результаті кримінальних порушень — крадіжок, зловживань службовим становищем, розкрадання майна підприємств, уникнення від сплати податків та ін. Однак це не економічні методи, і вони є предметом іншої науки — правознавства.

Механізм дії розподільної функції фінансів пов’язаний зі схемою розподілу ВВП. Він включає в себе кілька стадій:

1) первинний розподіл;

2) перерозподіл;

3) вторинний розподіл.

Первинний розподіл — це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВНП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб — заробітна плата, у юридичних осіб — прибуток, у держави — прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті й надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів. За рівнем централізації вони поділяються на загальнодержавні, відомчі й корпоративні. Загальнодержавні включають бюджет і фонди цільового призначення. Відомчі — це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об’єднаннях.

Перерозподіл включає два етапи:

- вилучення частини доходів у одних суб’єктів і формування централізованих фондів. На даному етапі формуються вторинні доходи суб’єктів, що створюють ці фонди;

- використання централізованих фондів і формування доходів окремих суб’єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні доходи — заробітна плата фізичних осіб, зайнятих у бюджетній сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні доходи у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централізованих фондів фізичним особам та асигнувань і виділення коштів юридичним особам.

Вторинний розподіл — це другий етап перерозподілу.

Механізм дії розподільної функції фінансів зображено на рис. 2.1

Рис.2.1 Механізм дії розподільної функції фінансів

 

Сутність контрольної функції полягає в тому, що фінанси — це інструмент контролю за діяльністю суб’єктів обмінно-розподільних відносин. Рух грошових потоків відображає обмін, розподіл і перерозподіл вартості і тому об’єктивно вимагає контролю. У процесі фінансових взаємовідносин різні суб’єкти контролюють один одного. Саме така підконтрольність забезпечує збереження фінансових ресурсів та формування доходів на законній основі. Установлення і здійснення фінансових взаємовідносин автоматично передбачає і взаємний контроль сторін.

У практичній діяльності контрольна функція проявляється у фінансовому контролі. Необхідність контролю випливає з того, що фінансові відносини мають яскраво виражений суперечливий характер, оскільки кожний суб’єкт прагне отримати якомога більше. Саме для того, щоб у процесі розподілу і перерозподілу ВВП окремі суб’єкти не привласнювали неналежну їм частку, необхідний постійний всеохоплюючий фінансовий контроль.

Фінансовий контроль — це один з найдійовіших видів контролю у суспільстві. На відміну від інших він охоплює все суспільство: кожний суб’єкт перевіряє кожного. Оскільки фінансові показники діяльності виступають результативними, то фінансовий контроль є наскрізним — він фактично охоплює всі аспекти діяльності держави, юридичних і фізичних осіб. Звідси випливають широкі повноваження органів фінансового контролю, їх доступність до будь-яких документів і сфер діяльності. Відповідно і результати контролю підлягають повному оприлюдненню. Фінансова діяльність кожного суб’єкта має бути прозорою, що створює передумови для її законності.

ІІІ. Призначення і роль фінансів

Виконуючи розподільну і контрольну функції, фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони:

~ забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави;

~ забезпечують кругообіг фінансових ресурсів, а відтак безперервність відтворення виробництва;

~ здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами;

~ впливають на інтереси суб’єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку;

~ відіграють провідну роль у системі економічних методів керування економікою країни;

~ утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства;

~ забезпечують всеохоплюючий контроль між суб’єктами обмінно-розподільних відносин за формуванням і використанням фінансових ресурсів та доходів.

Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому. Налагоджені фінансові відносини є запорукою нормальної життєдіяльності.

Призначення фінансів - забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту в державі. Це досягається шляхом створення й використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємців і кожного громадянина.

Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують економічні процеси, є досить різноманітні як за методами створення, напрямками використання, рівнем відображення інтересів, так і за суб'єктами економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевою метою відповідного виду діяльності.

Найважливіша роль належить фінансам на рівні господарських структур. Тут створення й використання фондів фінансових ресурсів спрямовані на підвищення ефективності господарської діяльності, тобто одержання високої норми прибутку на вкладений капітал. Досягнення визначеної мети імовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних фондів через застосування методів прискореної амортизації, забезпечення великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності. Звісно, підвищення якості продукції потребує додаткових затрат фінансових ресурсів, але вони дають значний виробничий ефект і швидко скуповуються.

Роль фінансів найвідчутніше проявляється при розв'язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюджетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ресурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

Проте вирішальна роль у задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. За нинішніх умов у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги є неречовими, нетоварними, але вони істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

Висновок

Виникнення фінансових відносин як і їх відмирання є об'єктивними процесами, які не пов'язані з діяльністю держави. Держава може лише впливати на розвиток фінансових відносин; вводити чи відміняти конкретні види платежів, змінювати форми використання фінансових ресурсів і т.і.

Отже, форми й методи створення та використання фондів фінансових ресурсів потребують постійного удосконалення за такими напрямами:

1. удосконалення методів створення й використання фондів фін-х ресурсів на основі науковообґрунтованих нормативів бюджетної забезпеченості;

2. забезпечення переходу до середньострокового та перспективного фінансового планування фондів фінансових ресурсів на всіх рівнях управління економікою;

3. удосконалення механізму залучення фінансових ресурсів до інвестиційної сфери, у тому числі особистих накопичень громадян, запровадження ефективної системи витрачання коштів бюджету на соціальні потреби суспільства з одночасним посиленням регулятивної ролі бюджету в забезпеченні добробуту населення;

4. створення фондів фінансових ресурсів для підтримки малого бізнесу шляхом розробки й виконання цільових програм;

5. посилення фінансового контролю за діяльністю державних під-в і організацій, підвищення відповідальності керівників державних підприємств за ефективне використання державного майна, дотримання дисципліни;

6. оздоровлення фінансового становища в державі та зміцнення грошового обігу завдяки ліквідації взаємозаліків за платежами до бюджету та усунення бартеризації господарських зв'язків;

7. удосконалення податкової системи, забезпечення оптимального рівня податкових надходжень для формування фондів фінансових ресурсів на загальнодержавному й регіональних рівнях, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності.

Список використаної літератури

1. Грідчіна М.В. «Фінанси. Теоретичні основи»- навчальний посібник, МАУП. - 2004 р.

2. Опарін В.М. «Фінансів: загальна теорія», КНЕУ. – 2007р.

3. Ресурси інтернету.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53769. Баскетбол, конспект уроку для 8 класу 44 KB
  Ноги трохи зігнуті, лікоть руки опущений вниз, пальці рук супроводжають м’яч. Відстань між студентами 4 м. пальці рук розставлені. Ведення правою – лівою рукою. Відстань 4 м. Кидок виконується після ведення, кидок м’яча в ціль.
53770. Організовуючі вправи. Загальнопідготовчі вправи. Стрибки зі скакалкою 85 KB
  Стійка ноги 810 Руки розводити долонями нарізно руки за голову. разів догори прогинаючись у 1 поворот тулуба ліворуч попереку голову відводити руки в сторони вдих; 2 в. видих; 3 поворот тулуба праворуч руки в сторони вдих; 4 в. нарізно руки в сторони; разів Ноги поставити 1 нахил уперед руки якнайширше.
53771. Конспект уроку з фізичної культури Для учнів 2-А класу - реферат українською 29.5 KB
  Ходьба: руки за голову навприсядки стрибками на носках на п‘ятках4. Загальнорозвиваючі вправи на місціА Вп руки до плечейКолові рухи руками вперед назад 8р вперед8р назадБ Вп руки в сторониКолові рухи руками вперед назад 1012 раз Руки пряміВ Вп права рука вгорі ліва внизу; 12 переміна положень рук 1012 раз Руки пряміГ Вп руки вперед. Схрещення рук 1012 раз Руки пряміД Вп ноги нарізно руки на поясі 1 нахил вліво 2 – в. 1012 раз Руки опущені ноги пряміІІ.
53772. Організуючі, стройові та ЗРВ. Спеціальні бігові та стрибкові вправи. Рухливі ігри 75 KB
  Стройові вправи: Праворуч Ліворуч Кругом Ліворуч Ліворуч Рівняйсь струнко Ходьба: звичайна навшпиньках на п’ятках з високим підніманням стегна руки перед собою у напівприсіді у повному присіді звичайна. руки на пояс. руки до плечей колові оберти зігнутими в ліктях руками вперед назад. руки в сторони сжаті в кулачки на 123 – розвести руки в сторони на 4 – зігнути руки до...
53773. Ярослав Стельмах. «Митькозавр із Юрківки, або химера лісогвого озера». Характеристика образів Сергія і Митька, їхньої поведінки у складних ситуаціях 48.5 KB
  Мета: Удосконалювати навички визначення рис характеру героїв твору вміння висловлювати свої думки про прочитане; розвивати навички переказу виразного і вибіркового читання спостережливість увагу; виховувати допитливість доброту любов до ближніх. Обладнання: схема з рисами характеру героїв портрет Ярослава Стельмаха. Завдання: учні мають удосконалити навички визначати риси характеру героїв твору і оцінювати їхні вчинки; закріпити вміння переказувати твір віднаходити цитати за поданим завданням висловлювати своє враження про...
53774. Малювання композиції Дерева у лісі 656 KB
  Провести бесіду В художникаграфіка; розвивати умінняспостерігати і виявляти особливості будови дерев різних порід; ознайомити звиразними особливостями ліній різної товщини навчити прийомам роботи зпаличкою пензлем пером або восковими крейдами на вибір учителя ітушшю; формувати уміння заповнювати зображенням усю площину аркушапаперу; виховувати любов до рідної природи дбайливе ставлення до матеріалівта інструментів акуратність під час роботи з тушшю;...
53775. Дієслова майбутнього часу 65.5 KB
  Життя прожити не поле перейти Хочеш знати – не соромся питати Гарно того вчити – хто хоче все знати Щоб довго жити треба працю любити Знайдіть дієслова в неозначеній формі. Чи можна визначити за цими дієсловами коли відбулася дія і хто її виконує Чому Не можна бо неозначена форма дієслова не вказує ні на час ні на особу 2. Запитання вчителя : Що називається дієсловом Частина мови що означає дію предмета і відповідає на питання що робити Що робив Що зробив Що робить Що зробить Що буде робити Яким...
53776. Підготовка до творчої роботи. «Мій улюблений герой казки» 58.5 KB
  Мій улюблений герой казки. Мій улюблений герой казки. Що складає основний зміст більшості казок В основі казки захоплива розповідь про вигадані події і явища які сприймаються і переживаються як реальні. Які різновиди казок ви знаєте Казки про тварин фантастичні побутові...