37384

Малоповерхова житлова будівля

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Правила розміщення, і пристрої протипожежних перешкод установлюються протипожежними нормами в залежності від пожежної небезпеки і поверховості будинку. Запобігти поширення вогню при пожежі можна розділивши будинок на окремі відсіки або установити по горизонталі будинку залізобетонні покриття.

Украинкский

2013-09-24

87 KB

7 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Криворізький національний університет

Кафедра архітектури та містобудівництва

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту № 1:

„Малоповерхова житлова

будівля”

Виконав: ст. гр.БД-09-6

Алєнін Є.К.

Перевірив: д.т.н., проф.,

Тімченко Р.О.

м. Кривий Ріг

2013 р.

Зміст

  1.  Об’ємно – планувальне рішення
  2.  Конструктивне рішення
  3.  Будівельні конструкції

3.1.фундаменти

3.2.стіни

3.3.перегородки

3.4.перекриття

3.5.підлога

3.6.покриття і покрівля

3.7.балкони

3.8.двері, вікна

3.9.сходи

    4. Теплотехнічний розрахунок.

Література


1 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ

Конструктивна схема будинку - без каркасна.

Розміри будинку в плані:

довжина (L) = 21.6 м;    ширина (В) = 18 м;

Загальна висота будинку 11.2 м ;

Кількість поверхів - 2;   Висота поверху - 2.75 м

Клас будинку                            - III

Ступінь довговічності              - III

Ступінь вогнестійкості             - III

Проектований будинок двоповерховий.

Протипожежні заходи.

Правила розміщення, і пристрої протипожежних перешкод установлюються протипожежними нормами в залежності від пожежної небезпеки і поверховості будинку.

Запобігти поширення вогню при пожежі можна розділивши будинок на окремі відсіки або установити по горизонталі будинку залізобетонні покриття.

Орієнтація будинку.

У даному будинку застосовується двостороння орієнтація, де вікна розташовуються по двох фасадах будинку. При такій орієнтації забезпечене наскрізне провітрювання.

Будівельний обсяг будинку обчислюємо по формулі:

              Vбуд. = Vбуд.надз.                                                                                 

      Vбуд. надз.  - будівельний обсяг надземної частини будинку м3 ;

      Vбуд. надз = Sб ∙ H,                                                                                                                              

де Sб - площа будинку (м2);

       Vстр. надз. = 388,8 ∙ 11,2 = 4354,56 м3 ;

       Vбуд. = 4356,56м3 ;

Площа житлового будинку

Sжит = 155,2 м2 ;

Sпідс = 107,6 м2 ;

Sкорисна = Sжит + Sпідс =  262,8 м2 ;

Розрахунок техніко-економічних показників по будинку:

- загальна висота будинку – 11,650 м

- будівельний об’єм (розрахований)

- планувальний коефіцієнт

 k1 = Sжитл  /Sзаг ∙ 100%                                         (1.3)

 k1 = 155,2 / 262,8 ∙ 100% = 59 %.

- об'ємний коефіцієнт

 k2  = Vбуд /Sжитл                                                                                    (1.4)

 k2  = 4356,56 / 155,2 ∙100% = 28%

Результати записуємо в таблицю 1

Таблиця 1.1  –                 Техніко-економічні показники по будинку

Найменування

Методика визначення           

Ед.изм

Знач

1 Загальна корисна

  площа

2 Загальна житлова      

  площа

3 Будівельний обсяг:

  підземної частини

  1.  Планувальний

    коефіцієнт

  1.  Об'ємний  

    коефіцієнт

Sпол - сума площ усіх житлових і підсобних приміщень (включаючи  вбудовані шафи )

Sжил - сума площ житлових кімнат без обліку площі підсобних приміщень і вбудованих шаф

k1 = Sжит  /Sзаг * 100%

k2  = Vбуд. підз /Sжит

м2

м2

м3

м3

%

%

262,8

155,2

4356,56

---

59

28


2   АРХІТЕКТУРНО - КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ Б
УДИНКУ

2.1   Фундаменти

Для проектованого будинку застосовується збірний стрічковий фундамент, що складається з залізобетонних блок - подушок і бетонних стінових блоків.

Фундаменти розроблені для будівництва на площадці зі спокійним рельєфом при непучинистих ґрунтах з умовним значенням розрахункового тиску на основу під підошвою R0 = 0.2 МПа.

Підземна частина будинку запроектована без підвалу. Фундаментні блок - подушки укладають на піщану чи щебеневу підготовку товщиною - 100 - 150мм, що повинна бути ретельно утрамбована. Фундаментні бетонні блоки укладаються на розчині М200 з обов'язковою перев'язкою швів, товщина яких приймається 20мм. Вертикальні колодязі, утворені торцями блоків, заливаються розчином. Зв'язок між фундаментами подовжніх і поперечних стін забезпечується перев’язкою блоків і закладенням в горизонтальні шви арматурних сіток зі сталі діаметром 6 - 10мм.

У проектованому будинку глибина закладення фундаменту  -2,100. Виконують горизонтальну гідроізоляцію в стіні. Гідроізоляцію виконують із двох шарів рубероя на бітумній мастиці.

3.2    Стіни

Для проектованого будинку застосовуються стіни з глиняної цегли М300 розміром 120 * 65 * 250мм. Марка розчину 200. Товщина зовнішніх стін виконана кладкою в 2 цегли, а внутрішніх у 1,5 цеглу. Внутрішня сторона зовнішньої стіни утеплюється пінополіуретан– 60мм і облицьовується гіпсокартоними  листами – 16мм. Загальна товщина зовнішньої стіни складає – 610мм.

Кладка зовнішньої стінки, проводиться з повним заповненням швів. Надлишку розчину, що видавлюється цеглою назовні, зрізують кельмою урівень зі стінкою. Коли потрібно більш ретельна обробка швів, їм додають опуклу назовні форму, роблять розшивку швів. Кладку внутрішніх стін виконують у пустошовку.  Товщина горизонтальних швів - 12 мм, а вертикальних - 10 мм.

У проектованому будинку цоколь складається із керамічної цегли. Лицьова частина цоколя облицьовується високоякісною лицювальною цеглою.

3.3   Перегородки

У донному будинку перегородки виконані зі звичайної цегли та гіпсокартоних листів.

Кладку перегородки роблять впустошовку, тому що вони будуть оштукатурені. Глибина незаповненої частини шва розчином допускається не більш 15мм.

Марки і склад розчинів застосовують у залежності від необхідної міцності кладки. У даному проекті застосовується розчин марки 100.

Кладка ведеться по трьохрядній системі, при якій три ложкових ряди перекриваються одним тичковим.

Поверхня перегородок повинна бути гладкою, не мати тріщин і щілин.

3.4    Перекриття

У даному проекті задіяні збірні залізобетонні перекриття (настили), складені з однакових елементів, що монтуються в притул один до одного. Утворюючі при цьому подовжні шви замонолічують цементним розчином.

Кінці панелей на зовнішніх стінах анкерують в кладку, а на внутрішніх стінах скріплюються анкерами між собою з метою створення зв'язку перекриття зі стінами для надання їм стійкості і збільшення загальної жорсткості будинку.

У плитах повинні буди передбаченні канали для схованої електропроводки.

3.5   Дах і покрівля

У проекті дах із горищем. Крокви із брусків 80х150мм. Покрівля по дощатому настилу із черепиці.

Горищні дахи влаштовують над будинками невеликої ширини.

Вода з даху від водиться настінними жолобами до зовнішніх ринв.

Наслані крокви двосхилих дахів складаються з кроквяних ніг, що спираються на підкроквяні бруси (мауерлат) 100х150мм, вкладенні на зовнішні стіни. Підкроквяні бруси служать для розподілу зосередженого навантаження, переданою кроквяною ногою. Для запобіганні зносу даху вітром, частину кроквяних ніг кріплять до зовнішніх стін  скрутками з дроту, що прив'язується до костилів, забитих в стіну.

Черепицю укладають на решетування – 50х50 з напуском 5 см у напрямку схилу, а в перпендикулярному до нього напрямку  - на 3см. До решетування черепиця прикріплюються оцинкованими цвяхами із шайбами з руберойду. Коник і спуск покривають – черепковими шаблонами особливої форми.   

3.6 Експлікація підлог.

 Таблиця 3.6.1 –             Експлікація підлог.

Схема підлоги

Склад підлоги і товщина шарів, мм

Площа м2

Паркетні дошки –                   15

Шпунтовані дошки –              20

Лаги 50х50 із кроком 500 –    50

Бетонна стяжка –                     50

З/б панель -                              220

Лінолеум –                                4

Мінеральна повсть –                5

Цем-піщ. стяжка –                   20

З/б панель -                              220

Бетон –                                     25

Бетонна підготовка –             100

Поливка гарячим бітумом –  8

Керамзито бетон –                 200

Трамбований щебінь –          150

Ґрунт основа

Керамічна плитка –                 8

Цем-піщ. стяжка –                   20

Поливка гарячим бітумом –   8

Бетонна стяжка –                     50

З/б панель -                              220

3.7 Сходи  

В будівлі запроектовані гвинтові дерев'яні сходи.

За умовами протипожежної безпеки їхнє застосування обмежується переважно одне- і двоповерховими будинками. Проступні розташовуються на косоурах.

Усі частини дерев'яних сходів роблять з першокласного матеріалу (лісу) з вологістю не більш 12%.

Проступи роблять з 3-5 см-х соснових дощок, а проступні із соснових дощок товщиною 2.5 см.

Марші дерев'яних сходів загального користування підшивають знизу тонкими дошками і штукатурять для зменшення небезпеки запалення.

3.8 Вікна і двері

У проектованому будинку застосовуються металопластикові вікна.

Металопластикові вікна мають більший теплозахист, тому що простір між стеклами заповнюється чи аргоном криптоном. Застосовують також суміш цих газів для зменшення собівартості, криптон набагато дешевше аргону, але теплопровідність криптону трохи більше.

При монтажі зазор між стіною і рамою вікна заповнюють монтажною піною, після чого надлишки відрізають ножем. Також потрібно стежити, щоб анкерні болти небилиці перетягнені в запобіганні деформації рами

Заповнення дверного прорізу складається з коробки, що прикріплюється до  стін або до перегородок, і дверної полотнини, що навішується на коробку. Зазор між коробкою і перегородкою закривається лиштвою.

У даному будинку застосовуються одностулкові  дерев’яні двері.


4 ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Вихідні данні:

1 Параметри клімату району будівництва – (ТЗ) температура завнішнього повітря у найхолоднішу п’ятиденку –26˚С.

2 Зона вологості р-ну будівництва I нормальна

3 Температурна зона р-ну будівництва I 

4 Вологістний режим приміщень – нормальний

5 ТВ – температура внутрішня 18˚С.

6 φв – відностна вологість 55%

7 Умови експлуатації огороджуючої конструкції Б.

8 ρоі - щільність матеріалу в сухому стані кг/м3

9 δі - товщина шару огорожі, м.

10 λі - розрахункове значення, коефіціент теплопровідності матеріалу кожного конструктивного шару огорожі, Вт/˚С*м

РОЗРАХУНОК

1 Опір теплопередачі

R=Rв+Rз+Rк

Rв – опір теплосприйнятю внутрішньої огороджуючої конструкції, м2˚С/Вт

Rв=1/αв,    αв=8,7,   Rв=0,115 м2˚С/Вт

Rз – опір тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції

Rз = 1/αз,  αз=23,  Rз = 0,043 м2˚С/Вт

Rк = термічний опір огороджуючої конструкції

Rк = δіі ,

2 Нормативний опір теплопередачі RН =2,2 м2˚С/Вт

       1                  2              3      4     5

вапняно-піщана цем. штук., δ1=10мм, λ1=0,7 Вт/˚С*м

кладка із цегли, δ2=510мм, λ2=0,7 Вт/˚С*м

вапняно-піщана цем. штук., δ3=14мм, λ3=0,7 Вт/˚С*м

пінополіуретан, δ4, λ4=0,05 Вт/˚С*м

гіпсокартоннийлист, δ5=16мм, λ5=0,29 Вт/˚С*м

δ4=(R-Rв+Rз-δ11223355)*λ4

δ4= (2,2-0,115-0,043-0,014-0,729-0,043-0,055)*0,05=0,06м=6см

Висновок: по теплотехнічному розрахунку приймаемо утеплювач (пінополіуретан) товщиною 6 см. Зогальна товщина стіни становить 610 мм.


Список літератури

  1.  Акимов Л.Д., Байдин Г.М. Технологія строительного производства. – Киев; Стройиздат, 1987г.
  2.  Бориспанец Ю.В., Геращенко В.Е. Охрана труда в строительстве. – Киев; Стройиздат 1985г.
  3.  Байков В.Н., Сиганов Э.Е. Железобетонные конструкции – Москва; Стройиздат 1985г.
  4.  Галкин С.К. Организация и планирование строительного производства. -  Москва; Высшая школа, 1985г.
  5.  Мандриков А.П. Примеры расчета железобетонных конструкций. – Москва, Стройиздат 1989г.
  6.  Соловей Ю.М. Основы строительного дела. – Москва; Стройиздат, 1989г.
  7.  СНУ-93 Сборник 6 – Бетонные и железобетонные конструкции
  8.  СНУ-93 Сборник 7 – Бетонные и железобетонные конструкции
  9.  СНУ-93 Сборник 8 – Конструкции из кирпича и блоков
  10.  СНУ-93 Сборник 10 – Деревянные конструкции
  11.  СНУ-93 Сборник 11 – Полы
  12.  СНУ-93 Сборник 12 – Кровля
  13.  СНУ-93 Сборник 15 – Отделочные работы


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81509. Распад нуклеиновых кислот. Нуклеазы пищеварительного тракта и тканей. Распад пуриновых нуклеотидов 207.42 KB
  Распад пуриновых нуклеотидов. Далее полинуклеотидная часть этих молекул гидролизуется в кишечнике до мононуклеотидов. В расщеплении нуклеиновых кислот принимают участие ДНКазы и РНКазы панкреатического сока которые будучи эндонуклеазами гидролизуют макромолекулы до олигонуклеотидов. Последние под действием фосфодиэстераз панкреатической железы расщепляются до смеси 3\' и 5\'мононуклеотидов.
81510. Представление о биосинтезе пуриновых нуклеотидов; начальные стадии биосинтеза (от рибозо-5-фосфата до 5-фосфорибозиламина) 183.42 KB
  Сборка пуринового гетероцикла осуществляется на остатке рибозо5фосфата при участии различных доноров углерода и азота: Фосфорибозилдифосфат ФРДФ или фосфорибозилпирофосфат ФРПФ занимает центральное место в синтезе как пуриновых так и пиримидиновых нуклеотидов Он образуется за счёт переноса βγпирофосфатного остатка АТФ на рибозо5фосфат в реакции катализируемой ФРДФсинтетазой. Источниками рибозо5фосфата могут быть: пентозофосфатный путь превращения глюкозы или катаболизм нуклеозидов в ходе которого под действием...
81511. Инозиновая кислота как предшественник адениловой и гуаниловой кислот 253.09 KB
  Первая специфическая реакция образования пуриновых нуклеотидов - перенос амидной группы Глн на ФРДФ с образованием 5-фосфорибозил-1 -амина Эту реакцию катализирует фермент амидофосфорибозилтрансфераза. При этом формируется β-N-гликозидная связь. Затем к аминогруппе 5-фосфорибозил-1-амина присоединяются остаток глицина
81512. Представление о распаде и биосинтезе пиримидиновых нуклеотидов 190 KB
  Образование дигидрооротата. Карбамоилфосфат использующийся на образование пирймидиновых нуклеотидов является продуктом полифункционального фермента который наряду с активностью КФС II содержит каталитические центры аспартаттранскарбамоилазы и дигидрооротазы. Объединение первых трёх ферментов метаболического пути в единый полифункциональный комплекс позволяет использовать почти весь синтезированный в первой реакции карбамоилфосфат на взаимодействие с аспартатом и образование карбамоиласпартата от которого отщепляется вода и образуется...
81513. Нарушения обмена нуклеотидов. Подагра; применение аллопуринола для лечения подагры. Ксантинурия. Оротацидурия 120.73 KB
  Когда в плазме крови концентрация мочевой кислоты превышает норму то возникает гиперурикемия. Вследствие гиперурикемии может развиться подагра заболевание при котором кристаллы мочевой кислоты и уратов откладываются в суставных хрящах синовиальной оболочке подкожной клетчатке с образованием подагрических узлов или тофусов. Поскольку лейкоциты фагоцитируют кристаллы уратов то причиной воспаления является разрушение лизосомальных мембран лейкоцитов кристаллами мочевой кислоты. Это вызывает ингибирование запасных путей спасения усиление...
81514. Биосинтез дезоксирибонуклеотидов. Применение ингибиторов синтеза дезоксирибонуклеотидов для лечения злокачественных опухолей 178.43 KB
  Синтез дезоксирибонуклеотидов идёт с заметной скоростью только в тех клетках, которые вступают в S-фазу клеточного цикла и готовятся к синтезу ДНК и делению. В покоящихся клетках дезоксинуклеотиды практически отсутствуют. Все дезоксинуклеотиды, кроме тимидиловых, образуются из рибонуклеотидов путём прямого восстановления ОН-группы у второго углеродного атома рибозы в составе рибонуклеозиддифосфатов до дезоксирибозы
81515. Биосинтез ДНК, субстраты, источники энергии, матрица, ферменты. Понятие о репликативном комплексе. Этапы репликации 154.76 KB
  Этапы биосинтеза ДНК. Предложен ряд моделей механизма биосинтеза ДНК с участием указанных ранее ферментов и белковых факторов однако детали некоторых этапов этого синтеза еще не выяснены. Основываясь главным образом на данных полученных в опытах in vitro предполагают что условно механизм синтеза ДНК у Е.
81516. Синтез ДНК и фазы клеточного деления. Роль циклинов и циклинзависимых протеиназ в продвижении клетки по клеточному циклу 163.63 KB
  Роль циклинов и циклинзависимых протеиназ в продвижении клетки по клеточному циклу. Все фазы клеточного цикла G1 S G2 M могут различаться по длительности но в особенности это касается фазы G1 длительность которой может быть равна практически нулю или быть столь продолжительной что может казаться будто клетки вообще прекратили деление. В этом случае говорят что клетки находятся в состоянии покоя фаза G0. Клетки эпителия кишечника делятся на протяжении всей жизни человека но даже у этих быстропролиферирующих клеток подготовка к...
81517. Повреждение и репарация ДНК. Ферменты ДНК-репарирующего комплекса 137.99 KB
  Ферменты ДНКрепарирующего комплекса. Процесс позволяющий живым организмам восстанавливать повреждения возникающие в ДНК называют репарацией. Все репарационные механизмы основаны на том что ДНК двухцепочечная молекула т.