37435

Організація обліку готової сільськогосподарської продукції

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Визначити, класифікувати та описати порядок оцінки готової сільськогосподарської продукції; визначити основні завдання організації обліку готової сільськогосподарської продукції; визначити нормативно-правове регулювання обліку готової сільськогосподарської продукцції; визначити особливості документування господарсьих операцій повʼязаних з випуском готової сілльськогосподарської продукції...

Украинкский

2014-03-28

239.83 KB

38 чел.

3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Київська державна академія водного транспорту

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Факультет економіки транспорту

кафедра обліку та аудиту

Курсова робота

з дисципліни

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ

на тему:

«Організація обліку готової сільськогосподарської продукції»

                                           Виконала:

студентка V курсу

групи 0914

Яремчук Ольга

Керівник роботи

Викладач:

Шпирко О. М.

КИЇВ  2013

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Особливості обліку випуску готової сільськогосподарської продукції……………………………………………………………………………5

  1.  Поняття, класифікація готової продукції та основні завдання її обліку в системі організації……………………………………………………………….5
  2.  Порядок формування первинної вартості готової продукції…………………9
  3.  Нормативно-правові акти, що регулюють порядок організації та ведення обліку готової продукції………………………………………………………15

Розділ 2. Порядок організації обліку готової продукції…………………………19

2.1 Документування господарських операцій повязаних з випуском готової сільськогосподарської продукції………………………………………………….19

2.2 Порядок організації синтетичного та аналітичного обліку продукції на складах і в бухгалтерії……………………………………………………………...26

Розділ 3. Організація бухгалтерського контролю за випуском і збереженням готової сільськогосподарської продукції…………………………………………30

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...38

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..40

ВСТУП

Актуальність теми. Результатом діяльності сільськогосподарського підприємства є випуск готової продукції, виконання робіт або надання послуг. Адже саме завдяки цьому вони і отримують свій основний прибуток. Але щоб отримати цей прибуток необхідно, перш за все, правильно організувати бухгалтерський облік. Тому тема обліку готової сільськогосподарської продукції та її реалізації завжди була і є актуальною.

Метою курсової роботи є дослідження організації обліку сільськогосподарської готової продукції на підприємстві та ефективність їх використання. 

Завдання курсової роботи полягають в наступному:

  1.  визначити, класифікувати та описати порядок оцінки готової сільськогосподарської продукції;
  2.  визначити основні завдання організації обліку готової сільськогосподарської продукції;
  3.  визначити нормативно-правове регулювання обліку готової сільськогосподарської продукцції;
  4.  визначити особливості документування господарсьих операцій повʼязаних з випуском готової сілльськогосподарської продукції;
  5.  дослідити організацію синтетичного і аналітичного обліку готової сільськогосподарської продукції;
  6.  проаналізувати організацію обліку проведення інвентаризації готової сільськогосподарської продукції та правильність відображення результатів;

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань з організації обліку готової сільськогосподарської продукції.

Об’єктом дослідження є процес організації обліку готової продукції на СТОВ «СТЕП, яке займається виробництвом та реалізацією товарної продукції (сировини).  Основними з яких є:

  1.  Пшениця – озима (таких сортів як  −  Смуглянка, Миронівська – 65, Одеська – 267) ;
  2.  Ячмінь – озимий та ярий (озимий  − Достойний, Основа; ярий – Вакула,  Скарлет);
  3.  Соняшник (таких сортів як − Аламо, Каньйон, Красотка).

При написанні курсової роботи були використані закони України та нормативно-правові акти, які регламентують правила зберігання та реалізації готової продукції на підприємстві, а також взаємовідносини між постачальником запасів та їх споживачем. В інформаційну базу взято періодичну літературу, наукові праці і методичні розробки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичні видання.

Останні дослідження. Проблемні питання обліку готової продукції найбільш ґрунтовно розглянуто в працях таких вітчизняних вчених як: Лахтіонова Л.А., Заокіпна Н.С., М. Ф. Огійчук, В. М. Пархоменко, Бутинець Ф.Ф., Войналович О. П., Томашевська І. Л., Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Кадацька А.М., Баранік О.О., Л. Г. Панченко, Свідерський Є.І. Проте ряд важливих проблем обліку готової продукції ще й досі залишилися не дослідженими.

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

  1.   Поняття, класифікація та основні завдання її обліку в системі організації

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю. Готова продукція за характером класифікується наступним чином:

  1.  За формою:
  2.  уречевлена;
  3.  результати виконаних робіт, наданих послуг.
  4.  За ступенем готовнисті:
  5.  готова;
  6.  напівфабрикати;
  7.  неготова (незавершене виробництво).
  8.  За технологічною складністю:
  9.  проста;
  10.  складна (основна, побічна, супутня).

У кожній державі сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства, яка спрямована на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Сільське господарство складається з двохчасток: рослинництва та тваринництва. На рослинництво доводитися у середньому близько 40% валової продукції сільськогосподарського підпріємніцтва. Рослинництво - провідна галузь аграрного виробництва.

Особливе й винятково важливе місце серед галузей рослинництва посідає зернове виробництво, яке становить основу рослинництва і всього сільськогосподарського виробництва.

Сільськогосподарська   продукція   -   актив,   одержаний   в результаті  відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Біологічний актив  -  тварина  або  рослина,  яка  в  процесі біологічних   перетворень   здатна   давати   сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи,  а також приносити в інший спосіб економічні вигоди [8].

До продукції рослинного виробництва відносять: зерно, насіння, сіно, солома, баштанні культури, зелена маса на корм, зелена маса на силос тощо.

Готова продукція рослинництва може мати, а може і не мати кількісні та якісні характеристики (кількість, маса, сорт тощо). Але у всіх випадках продукція повинна мати вартісну характеристику.

При організації обліку продукції її групують за технологічною складністю. Відповідно до цієї класифікації продукцію поділяють на просту и складану. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні параметри визначаються аналогічно основній продукції [16].

Основною є сільськогосподарська продукція, використання якої може приносити найбільші економічні вигоди підприємству, і отримання якої є метою утримання біологічних активів, здатних давати таку сільськогосподарську продукцію (у рослинництві - зерно, овочі, фрукти, насіння соняшнику, виноград, коренеплоди тощо; у тваринництві - молоко в молочному скотарстві, приріст живої маси при вирощуванні і відгодівлі тварин, вовна основного стада овець, мед, товарна риба тощо).

Супутньою є сільськогосподарська продукція, яка одержана від біологічного активу або їх групи одночасно з основною продукцією, відповідає встановленим стандартам або технічним умовам і призначена для подальшої переробки або реалізації (у рослинництві - насіння льону і конопель; у тваринництві - приріст живої маси тварин основного стада, молоко від основного стада овець, віск у бджолярстві тощо).

Побічною є сільськогосподарська продукція, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими (у рослинництві - солома, гичка, бадилля; у тваринництві - гній, пташиний послід тощо) [9].

Спираючись на ПСБО 30 «Біологічні активи» продукцію рослинництва поділяють на довгострокові біологічні активи та поточні (рис.1.1).

Біологічні активи

Поточні біологічні активи

Довгострокові біологічні активи

Зернові та овочеві культури (зерно, зернові відходи, солома, овочі)

Виноградники (виноград)

Сади, дерева в лісі (плоди, деревина ділова, дрова)

Технічні культури (тютюнове листя, насіння соняшнику, цукрові буряки)

Кормові культури (зелена маса, коренеплоди)

Розсадники

Рисунок 1.1 – Класифікація біологічних активів відповідно П(С)БО 30

Довгострокові  біологічні активи - усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами.

Поточні  біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи,
приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує   12   місяців,   а  також  тварини  на  вирощуванні  та відгодівлі [8].

Зерно визнають як сільськогосподарську готову продукцію в момент відокремлення від біологічного активу, яка призначена для продажу, переробки або внутрішньо-господарського споживання.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовують рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» [2].

Основними завдяннями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є:

  1.  систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт та послуг;
  2.  вчасному і правильному документуванні оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг);
  3.  контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями;
  4.  вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) та їх облік.

Виконання цих задач задежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій. 

Отже, готовою продукцією вважається продуція, обробка якої закінченна, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику. Ззавданнями обліку готової продукції є: контроль за випуском продукції, правильне документальне оформленя.

1.2 Порядок формування первісної вартості готової продукції

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись у відповідності до П(С)БО 9 "Запаси" [5] за первісною вартістю. Але оскільки така вартість може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. Для визначення первісної вартості продукції (робіт, послуг) використовується П(С)БО 16 "Витрати" [6]. Порядок формування первісної вартості готової продукції наведений нижче (рисунок 1.2). 

Рисунок 1.2 Порядок формування первісної вартості готової продукції

Витрати на виробництво готової продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничі накладні витрати.

Накладні виробничі витрати можуть бути як змінними, так і постійними. Всі змінні втрати - прямі та накладні - розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності згідно з методом стандартних витрат. Постійні накладні виробничі витрати можуть бути як розподілені, так і нерозподілені.

Розподілені накладні витрати є елементом первісної вартості запасів готової продукції та незавершеного виробництва і представляють собою оцінені витрати, які грунтуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва.

Нерозподілені накладні виробничі витрати виникають лише тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності. В іншому випадку всі накладні виробничі витрати відносяться до собівартості.

Управлінські витрати до складу собівартості готової продукції не включаються. Такі витрати акумулюються на рахунку 92 "Адміністративні витрати" та відображатимуться в тому періоді, в якому виникли.

Поточні біологічні активи рослинництва, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, які не досягли зрілості та технологічний процес їх створення не завершено, відображаються у бухгалтерському обліку і звітності як незавершене виробництво та оцінюються за виробничою собівартістю, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Сільськогосподарська продукція та додаткові біологічні активи при їх первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Сільськогосподарську продукцію та додаткові біологічні активи оцінюють із урахуванням їх якості.

Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання та додаткові біологічні активи, які не беруть участі у сільськогосподарській діяльності (утримуються для продажу, напрями їх подальшого використання не визначені тощо), оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) 9.

Сільськогосподарська продукція після її первісного визнання та біологічні активи, які не використовуються у сільськогосподарській діяльності, відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації [9].

До складу витрат, пов’язаних з біологічними перетвореннями, належать:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати протягом звітного (календарного) року відображаються за статтями калькулювання, перелік і склад яких установлюється підприємством. Примірний перелік статей витрат на СТОВ «СТЕП» наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Примірний перелік витрат на СТОВ «СТЕП»

Статті витрат

У рослинництві

У допоміжних виробництвах

Витрати на оплату праці

+

+

Насіння та посадковий матеріал

+

Паливо та мастильні матеріали

+

+

Добрива

+

Засоби захисту рослин

+

Роботи та послуги

+

+

Витрати на ремонт необоротних активів

+

+

Інші витрати на утримання основних засобів

+

+

Інші витрати

+

+

Загальновиробничі витрати

+

+

За статтею "Паливо і мастильні матеріали" відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо.

До статті “Добрива” включаються витрати на внесені в грунт під сільськогосподарські культури органічні, мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транспортні засоби і розкидачі, вивезення в поле та внесення в грунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і в дану статтю не включаються.

До статті "Засоби захисту рослин" включаються вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослинє

Витрати, пов'язані з обробітком посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносяться на відповідні культури (групи культур) або на багаторічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

У статті "Роботи та послуги" відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами.

До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку виходячи з обсягів робіт, пов'язаних з перевезенням вантажів (в тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро-, тепло- та водопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, одержаних із сторони та вироблених у власному підприємстві.

У вартість послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що на надані сторонніми підприємствами і організаціями послуги не включається вартість отрутохімікатів та добрив.

До складу статті "Витрати на ремонт необоротних активів" включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонт та обкатку машин після ремонту;

б) вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з технічного обслуговування і поточного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання.

До статті "Інші витрати на утримання необоротних активів" включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві.

До складу цих витрат відносяться:

а) витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих в технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

б) вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та самохідних машин з однієї ділянки на іншу;

в) амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури або види тварин).

У статті "Інші витрати" відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не включені і до однієї з вищенаведених статей, а саме:

а) вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів;

д) платежі за страхування майна, урожаю сільськогосподарських культур;

е) інші витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур).

У статті "Загальновиробничі витрати" відображаються бригадні та загальновиробничі витрати.

До бригадних та загальновиробничих витрат відносяться витрати на оплату праці працівників апарату управління; орендна плата; амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів та галузей.

Загальновиробничі витрати розподіляються в кінці звітного (календарного) року на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу, установленої підприємством.

 Сільськогосподарська продукція при  первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Визначення справедливої вартості додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.

Після оприбуткування біологічних активів та сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю необхідно відобразити дохід (витрати) від первісного визнання.

Такі доходи (витрати) визначаються як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, та витратами, пов’язаними з біологічними перетвореннями, що були понесені для отримання біологічних активів та сільськогосподарської продукції. Тобто виникає невідповідність між справедливою вартістю та витратами понесеними на виробництво різних видів біологічних активів.

Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С)БО 9 "Запаси" [5].

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартість (по дебету рахунку 901 "Собівартість реалізації готової продукції"), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції").

Порядок проведення уцінки готової продукції аналогічний порядку проведення уцінки інших запасів. Він визначений Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (затверджено спільним Наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 15.12.1999 р. № 149/300, чинне з 09.01.2000р.). Дооцінка готової продукції може проводитись, але в межах попередньої уцінки.

У П(с)БО 30 [8] надається перевага оцінці сільськогосподарської продукції при її первісному визнанні за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Проте в ряді випадків як альтернативний варіант може застосовуватись оцінка за виробничою собівартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Облікова політика СТОВ «СТЕП» наведена у додатку А.

Отже, первісна вартість готової сільськогосподарської продукції формується відповідно до вимог П(с)БО 16 «Витрати» [6]. Сільськогосподарська продукція оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною н очікувані витрати на місці продажу, відповідно до П(с)БО 9 «Запаси».

1.3  Нормативно-правові акти, що регулюють порядок організації та ведення обліку готової продукції

Організація нормативно-правового забезпеченняи державного регулювання  бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою нормативно-правових документів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики,  Державної податкової адміністрації України, Національного банку України та ін. державних органів.

Державне регулювання обліку в Україні здійснюється з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають користувачів;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.  

Вся система нормативно-правових актів щодо регулювання бухгалтерського обліку витрат у будівництві в Україні може бути представлена 5-рівневою структурою (рис. 1.3).

Рівні законодавства у сфері регулювання

бухгалтерського обліку готової продукції

І. Конституція України

ІІ. Закони та інші підзаконні нормативні акти

ІІІ. Положення бухгалтерського обліку та інші нормативні акти (накази,

інструкції та ін.), що приймаються центральними органами спеціальної

компетенції (Міністерством фінансів України, Держкомстатом України та

іншими відомствами)

ІV. Методичні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку, що

розробляються і затверджуються з врахуванням особливостей та потреб

певних видів діяльності

V. Робочі документи щодо організації та ведення бухгалтерського обліку

та застосування облікової політики, що приймаються власником

підприємства на підставі нормативних документів, розроблених і

затверджених органами держави

Рис. 1.3 -  Структура законодавства, що регулює бухгалтерський облік готової продукції

На рис. 1.3 структуровано законодавчі акти, починаючи від Конституції України на першому рівні, закінчуючи робочими документами підприємства на п’ятому. Якщо норми одного законодавчого акту суперечать нормам іншого, пріоритетом користуються той, що належить вищому рівню структури.

Характеристика нормативно-правових актів регулювання обліку готової продукції наведено в додатку Б.

На сьогодні діє Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV [1]. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації,ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даний нормативно-правовий акт поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Податковий кодекс України встановлює ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. 

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків встановлює відповідальних за проведення інвентаризації, терміни проведення, періодичність проведення інвентаризації.

Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств  розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм і форм власності, включаючи їх допоміжні і підсобні підрозділи.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Ця Інструкція   встановлює   призначення  і  порядок  ведення
рахунків   бухгалтерського   обліку   для   узагальнення   методом подвійного   запису   інформації  про  наявність  і  рух  активів, капіталу,  зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств,  організацій  та  інших  юридичних осіб (крім банків, бюджетних  установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають   фінансову   звітність   за   міжнародними  стандартами фінансової звітності)    незалежно    від    форм    власності, організаційно-правових  форм і видів діяльності, а також виділених на   окремий   баланс   філій,  відділень  та  інших  відособлених підрозділів   юридичних   осіб.   

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» встановлює порядок оцінки готової сільськогосподарської продукції.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» встановлює порядок оцінки біологічних активів, доходи та витрати сільськогосподарської діяльності.

Отже, основними проблемами в організації та здійсненні обліку готової сільськогосподарської продукції є:

  1.  Не чітка визначеність в об’єктах бухгалтерського обліку і відображення у статистичній звітності.
  2.  Не зручне застосування аналітичних рахунків, що призводить до використання субрахунків 2 і 3 порядків.
  3.  Нові форми первинних і зведених документів не набули широкого практичного застосування.
  4.  Організація і ведення обліку здійснюється без використання комп’ютерних технологій.

Розділ 2. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Документування господарських операцій повʼязаних з випуском готової сільськогосподарської продукції

Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітними умовами надходження, зберігання та використання одержаної продукції. Це призводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів. Тому правильна організація обліку продукції рослинництва має особливо важливе значення. М.Ф. Огійчук, вважає, що правильно складені та вчасно надані в бухгалтерію сільськогосподарських підприємств первинні документи дають можливість систематично контролювати виконання завдань, законність та цілісність здійснених господарських операцій, заощадження часу тощо. Ще до початку збирання врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити, як підготовлені місця приймання та збереження продукції, стан вагового господарства, підібрати і проконсультувати матеріально-відповідальних осіб тощо.

Запис у бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів. В ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Облік базується на документуванні всіх госпоперацій на підприємстві. Саме на підставі документів формують бухгалтерські проводки. Лише задокументовані госпоперації фіксують у бухгалтерських регістрах. Первинку складають під час господарської операції або, коли це неможливо, після її проведення. Це роблять на затверджених відповідними органами влади бланках типових чи спеціалізованих форм. Однак відповідно до п. 2.7 Положення № 88 документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. При цьому вони "повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України "Про мови в Україні".

Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову" (п. 1.3 Положення № 88). Водночас із приводу мовного питання цей Закон утратив чинність згідно із Законом України "Про засади державної мовної політики" [4]. А в ст. 18 останнього сказано:

  1.  В економічній і соціальній діяльності державних підприємству установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин.
  2.  В економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови".

 Будь-яка господарська операція, відображена в бухгалтерському обліку і яка є не підтверджена первинним документом, є незаконною.

В бухгалтерському обліку документ є початком та основою його ведення.

Первинна документація грає важливу роль в організації матеріального обліку, яка є його основою.

Перш ніж перейти до форм первинки, подивимося, які етапи містить процес збирання врожаю (рис. 2.1).

Транспортування зерна: відповідальна особа - водій

Приймання зерна: відповідальна особа - вагар

Збирання врожаю: відповідальна особа - комбайнер

Рисунок 2.1 – Етапи процесу збирання врожаю

Кожний із цих етапів має бути задокументований. Для оформлення відправки зерна від комбайнів на зернотоки можна застосовувати:

  1.  реєстри відправки зерна з поля (сільгосп- облік, ф. № 77);
  2.  путівки на вивезення продукції з поля (сільгоспоблік, ф. № 77а);
  3.  талони (сільгоспоблік, ф. №№ 776, 77в, 77г);
  4.  реєстри приймання зерна від водія (сільгоспоблік, ф. № 71а);
  5.  реєстри приймання зерна вагарем (сільгоспоблік, ф. № 78).

Облік збирання врожаю ведуть по-різному. Його документальне оформлення можна проводити із застосуванням:

  1.  талонів;
  2.  реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля;
  3.  путівок на вивезення продукції з поля.

Кожне підприємство вибирає найбільш прийнятний саме для нього спосіб обліку продукції, головне — забезпечити контроль на кожному етапі. На підприємстві СТОВ «СТЕП» використовується другий варіант обліку наджодження зерна, тобто з використанням реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля.

Реєстр відправлення зерна та іншої продукції з поля (сільгоспоблік, ф. № 77), як і путівки (у попередньому варіанті обліку), зшиваються в брошури, нумеруються,у кінці підписуються керівником, головним бухгалтером та скріплюються печаткою підприємства. У них перед видачею бухгалтер з обліку товарно-матеріальних цінностей зазначає найменування сільськогосподарського підприємства, ПІБ комбайнера, номер комбайна. Сама видача реєструється бухгалтерією господарства в спеціальній відомості на видачу.

Приклад Реєстру наведено у додатку В.

На полі при першому завантаженні машини (трактора) комбайнер на кожний транспортний засіб виписує один Реєстр у трьох примірниках, де зазначає: ПІБ водія (тракториста), найменування продукції, бункерну вагу. Перший примірник Реєстру залишається в комбайнера, а другий і третій він передає водієві.

Водій, прибувши на зернотік, надає всі примірники вагареві для запису ваги. Вагар записує до Реєстру вагу брутто, вагу нетто та повертає Реєстри водієві. Після розвантаження зерна водій другий примірник Реєстру з підписом завтоку залишає в себе, а третій передає завідувачеві току або комірникові. Якщо на полі працює кілька комбайнів, то у водія за зміну буде стільки других примірників Реєстрів, скільки комбайнів, від яких він відвозив зерно. Після повернення автомашини під завантаження в примірнику комбайнера записують дат фактичної ваги зерна, визначеної при зважуванні.

Під час наступних завантажень автомобілів зерном комбайнер протягом робочого дня записує до Реестру стосовно кожного водія бункерну масу зерна, і водій розписується про прийняття зерна для перевезення. Водій записує у свій примірник Реєстру на конкретного комбайнера ту саму бункерну масу зерна, і комбайнер затверджує своїм підписом. Далі в Реєстрі на зернотоку проводять записи вагар та комірник аналогічно до першого прикладу.

Наприкінці дня на підставі Реєстрів відправки зерна з поля завідувач току складає Реєстр приймання зерна вагарем (сільгоспоблік, ф. № 78) його складає завідувач току (складу) чи комірник щоденно в одному примірнику за кожним видом і сортом продукції. Кількість зерна підтверджується в цьому Реєстрі підписом водія. Наступного дня підписаний завтоку чи комірником Реєстр потрапляє до бухгалтерії — бухгалтеру з обліку товарно-матеріальних цінностей, який перевіряє правильність оформлення документа та звіряє з первинкою щодо надходження продукції.

Реєстр приймання зерна наведено у додатку Г.

На підставі Реєстрів завідувач току або комірник щодня складає Відомість руху зерна та іншої продукції (сільгоспоблік, ф. № 80) і Книгу складського обліку (ф. №ВЗСГ-10, затверджена наказом № 929). Ця відомість має дві частини. У першій частині записують залишок зерна на початок дня та кількість зерна, що надійшла й вибула за день, та визначається залишок на кінець дня. Дані про кількість вибулого зерна записують на підставі товарно-транспортних накладних, актів на сортування й сушіння продукції.

У другій частині відомості в підрозділі "Реєстраційний листок на продукцію, що надійшла і вибула" завідувач току записує кожне зважування, зазначене в Реєстрах вивезення зерна з поля.

Ця відомість складається щоденно після закінчення робочого дня щодо кожної культури й сорту.

У Книзі складського обліку також для кожної культури й сорту відводять потрібну кількість сторінок, на яких відображають дані про Рух зерна в кілограмах. Підставою для записів у Книзі складського обліку є Відомість руху зерна та іншої продукції.

Наприкінці зміни водій (тракторист) на підставі других примірників Реєстрів (сільгоспоблік, ф. № 77) записує кількість перевезеного зерна до подорожнього листа вантажного автомобіля або тракториста (сільгоспоблік, ф. № 68) та здає всі документи диспетчеру чи до бухгалтерії підприємства.

Комбайнер після закінчення робочого дня на підставі своїх примірників Реєстрів (сільгоспоблік, ф. № 77) заповнює Обліковий лист тракто- риста-машиніста (сільгоспоблік, ф. № 67) і здає його бригадиру або до бухгалтерії.

Бухгалтер з обліку товарно-матеріальних цінностей при отриманні документів від комбайнерів, водіїв, завтоку звіряє кількість перевезеної продукції з подорожніми листами вантажного автомобіля та обліковими листами трак- ториста-машиніста, а також із Відомістю руху зерна й іншої продукції та іншими первинними документами (ф. №№ 77,77а).

Вибуття зерна з току (складу, комори) здійснюється за такими первинними документами:

– внутрішньогосподарське переміщення зерна, переміщення зерна від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої – з току на склад, до іншого місця зберігання чи використання у підприємстві оформляється Накладною внутрішньогосподарського призначення;

– для відправки зерна за межі підприємства в бухгалтерії підприємства виписується Товарно-транспорта накладна;

– після закінчення сівби та приймання цих робіт керівником підприємства чи іншою уповноваженою особою агрономом складається Акт витрачання насіння і садивного матеріалу. Акт є підставою для списання у бухгалтерії сільськогосподарського підприємства витраченого на посів зерна.

Дані документи з обліку відправлення зерна з току на склади, елеватор, на переробку, сушіння і очищення по кожній культурі і сорту записують у Реєстр документів на вибуття продукції.

Для систематизації і повного представлення даної інформації можна скласти таблицю, де вказано деякі первинні документи по обліку зернової продукції (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Первинні документи з обліку готової продукції на СТОВ «СТЕП»

№ п/п

Назва первинного документа

Коротка характеристика

1

2

3

1

Накладна (внутрігосподарського призначення) (форма № ВЗСГ-8)

Спеціалізована форма "Накладна     (внутрігосподарського призначення)", застосовується     для    відпуску    продукції, товарно-матеріальних цінностей  зі  складів сільськогосподарських підприємств  відділенням,  фермам,  бригадам  та  іншим виробничим підрозділам,  при реалізації за готівку своїм працівникам, а також для   оприбуткування   продукції   та  інших  товарно-матеріальних цінностей, що надійшли з виробництва та придбані за готівку.

 У Накладній (внутрігосподарського призначення) вказують назву продукції,  код синтетичного  обліку,  одиницю  виміру,  кількість

відпущених    (прийнятих)    цінностей,    ціну,   суму,   підписи відповідальних осіб, які здійснили господарську операцію і т.д.

2

Акт на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (форма № ПБАСГ-1) [17, с. 70]

Оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва здійснюється на дату складання Балансу. Підставою для оприбуткування є Акт на оприбуткування поточних біолігічних активів, оцінених за справедливою вартістю, який складається експертною комісією з оцінки визнання справедливої вартості рослин.

Продовження таблиці 2.1.

3

Акт на списання поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (на початок збирання врожаю) (форма № ПБАСГ-2) [17, с. 71]

Списання поточних біологічних активів рослинництва здійснюється на момент збирання врожаю та оформляється Актом на списання поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (на початок збирання врожаю). В Акті зазначається назва обєкту, площа в гектарах та справедлива вартість поточного біологічного активу рослинництва.

4

Акт витрати насіння і садивного матеріалу (форма № ВЗСГ-4)

Спеціалізована форма  "Акт  N___ витрати насіння і садивного матеріалу", використовується сільськогосподарськими підприємствами для списання насіння до витрат на вирощування відповідних сільськогосподарських культур. Після завершення сівби (посадки) по окремих ділянках та полях сівозміни  бригадиром  та агрономом в двох примірниках складається «Акт …», записи  здійснюються  за  назвами насіння (садивного матеріалу),  в  розрізі  культур  по  окремих  ділянках (номер  поля),  вказується  площа  та  витрачене насіння (садивний матеріал) за нормою і фактичні витрати  на  1  гектар  та  на  всю площу.

5

Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма № ВЗСГ-3)

Спеціалізована форма  "Акт N___ про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив  та  засобів  хімічного  захисту рослин", складається керівником структурного підрозділу  та  агрономом  після  внесення мінеральних,   органічних   і бактеріальних  добрив  та  засобів хімічного захисту рослин по кожному  полю  в  розрізі  культур.  В цьому Акті вказується площа,  способи й строки внесення добрив (за видами),  кількість внесених добрив під кожну  культуру  окремо  в

натуральних показниках і в переводі на діючу речовину.  Підписують Акт керівник структурного підрозділу  та  агроном.  Затверджується Акт керівником підприємства.

6

Товарно-транспорта накладна (форма №1 с-г (зерно))

ТН є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Графік документообігу документів представлений у додатоку  Д.

У додатках Е та Є наведено Акти на оприбуткування та списання поточних біологічних активів рослинництва …, відповідно.

2.1 Порядок організації синтетичного та аналітичного обліку продукції на складах і в бухгалтерії

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовують рахунок 26 “Готова продукція”.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Вироблена готова продукція зараховується на баланс за первісною або нормативною вартістю.

За дебетом рахунку 26 “Готова продукція” відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція” сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції на СТОВ «СТЕП» використовується рахунок 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”.

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.

За дебетом рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом — вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад, в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень [18, с. 161].

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

Характеристика рахунків 26 “Готова продукція” та 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” подана в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Характериститка рахунків обліку готової продукції

Назва та шифр

Призначення рахунку

По дебету відображається

По кредету відображається

Облікові регістри

Місце в звітності

1

2

3

4

5

6

26 “Готова продукція

Для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством

Надходження готової продукції власного виробництва за первісною вартістю

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції

Журнал-ордер№ 10

Баланс(ф.№1) р.130

Продовження таблиці 2.2.

27 “Продукція сільськогосподарського призначення

Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції

Надходження сільськогосподарської продукції

Вибуття с/г продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо


№ 11

-

Облік готової продукції у бухгалтерії підприємства здійснюють за допомогою облікових регістрів на відповідних рахунках аналітичного і синтетичного обліку. Його організовують таким чином, щоб забезпечити чіткий взаємозв’язок бухгалтерських операцій аналітичного і синтетичного обліку зі складським обліком матеріальних цінностей.

Складський облік готової продукції на СТОВ «СТЕП» ведуть в книзі складського обліку (ф. № ВЗСГ-10). Вона використовується, щоб забезпечити збереження сільськогосподарської продукції та інших товарно-матеріальних цінностей на складах, у коморах та інших призначених для цього місцях.

Заповнюють книгу матеріально відповідальні особи: зав складів і комірників.

Облік сільгосппродукції та запасів ведуть за їх видами, сортами згідно з правилами їх зберігання.

Бухгалтерія господарства зі складу (току) отримує первинні облікові документи разом зі звітами про рух продукції і матеріалів по кожній матеріально відповідальній особі окремо. Первинні облікові документи в бухгалтерії підлягають обов’язковій перевірці сутності здійсненої операції, правильності та повноти оформлення, наявності підписів і т.д. в обов’язковому порядку кожний документ підлягає таксуванню (перерахунку) за кожним рядком та за кожним документом.

Щомісячно у бухгалтерії формуються окремі папки первинних документів відповідно до узагальнюючих регістрів бухгалтерського обліку.

Усі види сільськогосподарської продукції, виробленої у поточному році в господарстві враховують за плановою собівартістю, яка в кінці року доводиться до фактичної. Інструкція №291 дозволяє використовувати субрахунки, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності та доповнювати їх введенням нових субрахунків“(рахунків 2-го, 3-го порядку) із збереженням кодів субрахунків типового плану рахунків.

На СТОВ «СТЕП» робочим планом рахунків не передбачено аналітики рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського призначення», це призводить до деяких складнощів у обліку продукції. Тому я хочу запропонувати такі субрахунки третього порядку для більш зручнішого та ефективнішого обліку готової продукції, а саме зернової (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 – Аналітика рахунка 27 «Продукція сільськогосподарського призначення»

Синтетичний рахунок

Субрахунки

Кодове позначення аналітичного обліку

1

2

3

Код

Назва

Код

Назва

Код

Назва

27

Продукція сільськогосподарського виробництва

271

Готова продукція

01

Пшениця озима

02

Ячмінь ярий

03

Ячмінь озимий

04

Соняшник

05

Ріпак

06

Кукурудза

272

Насіння

01

Пшениця яра

02

Пшениця озима

03

Ячмінь ярий

04

Ячмінь озимий

05

Соняшник

06

Ріпак

273

Фураж

01

Пшениця

02

Ячмінь

Робочий план рахунків наведено у додатку Ж.

Отже, на СТОВ «СТЕП» для узагальнення та відображення інформації про готову сільськогосподарську продукцію використовують рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», де відображають продукцію призначену для продажу. Аналітичний облік виробництва ведеть за видами продукції.

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИПУСКОМ І ЗБЕРЕЖЕННЯМ ГОТОВОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Усі господарські операції вважаються такими, що відбулися, тільки тоді, коли вони оформлені документально. Жоден рух коштів, засобів виробництва, джерел утворення майна не може бути врахованим, якщо на їх надходження чи вибуття бракує відповідних документів. Але в діяльності підприємства відбуваються й невидимі процеси, що призводять до певної втрати товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які документально зафіксувати не можна. Це так звані природні втрати цінностей під час доставки та зберігання – утруска, усушка, випаровування, розпорошення, розливання. Втрати можуть бути також із суб’єктивних причин: недостача, крадіжка. Ці втрати ТМЦ призводять до невідповідності даних поточного бухгалтерського обліку фактичній наявності майна. Щоб ліквідувати цю невідповідність та впевнитись у забезпеченні належного збереження майна, необхідно періодично проводити інвентаризацію.

Інвентаризація є одним із методів бухгалтерського контролю за наявністю, збереженням та використанням готової продукції на підприємстві.  

Інвентаризація – це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку.

Згідно із Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність стан і оцінка.

Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власниками підприємства, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.

Відповідальність за організацію інвентаризацій несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Інвентаризація проводиться на підставі Інструкцій з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, рахунків та інших статей балансу. Затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України.

Процес проведення інвентаризації готової продукції передбачає: 

  1.  переважування, обмір, підрахунок комісією у порядку розміщення продукції у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу від одного виду продукції до іншого. Якщо вона зберігається в ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями їх зберігання. Після перевірки вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить у наступне приміщення; 
  2.  інвентаризаційні описи складаються на товарно-матеріальні цінності, що перебувають в дорозі, на неоплачені в строк покупцями відвантажену продукцію, що перебуває на складах інших підприємств;
  3.  кількість продукції, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначитися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини визнаних цінностей [19]. 

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Завданнями інвентаризації є: 

  1.  Виявлення фактичної наявності готової продукції. 
  2.  Встановлення надлишків чи недостач цінностей і коштів через порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку. 
  3.  Виявлення ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість чи застаріли, а також матеріальних цінностей та нематеріальних, що не використовуються. 
  4.  Перевірка дотримання умов і порядку зберігання матеріальних цінностей та коштів, а також правил утримання і використання основних засобів.
  5.  Перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, фінансових вкладень, цінних паперів, дебіторської та кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів, фондів, наступних витрат і платежів. 

Для проведення інвентаризації зернових на СТОВ «СТЕП» створюють інвентаризаційну комісію за наказом керівника. З наказом про створення комісії та про проведення інвентаризації ознайомлюють усіх членів інвентаризаційної комісії під підпис. Інвентаризація зерна обов’язкова. Її проводять не рідше одного разу на рік, не раніше 1 жовтня звітного року.

До початку інвентаризації матеріально-відповідальна особа у присутності комісії складає звіт про останні проведені операції та відображає їх у складському обліку і разом з описом докуменів під розписку здає до бухгалтерії. Потім матеріально-відповідальна особа дає розписку комісії, де підтверджують, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії й усі матеріальні цінності, довірені їхньому зберіганню, знаходяться в приміщенні складу та вчасно оприбутковані, а ті, що вибули – списані на видатки. Далі відбувається перевірка фактичної наявності зерна в МВО. Комісія повинна зважувати його в присутності не менше двох членів інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальної особи і відобразити результати у Відомості зважування. У разі виявлення під час інвентаризації псування зерна складають окремий акт (довільної форми) із зазначенням культури, кількості, характеру та причин псування. А від МВО вимагають письмове пояснення цього факту [11, 12].

Дані щодо проведення перевірки фіксують в Інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей. Після закінчення інвентаризації зерна в МВО знову беруть розписку про те, що всі цінності відображені в цьому описі, дійсно перевірені комісією в його присутності та внесені в опис. В розписці зазначають, що цінності, указані в описі, перебувають на відповідальному зберіганні МВО.

Результати проведеної інвентаризації можна визначити за звіряльними відомостями, що складаються в бухгалтерії. В звіряльних відомостях відображаються підсумкові результати, які представляють собою розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів. Правильність виявлених розбіжностей залежить від якості тих показників (за даними обліку і за даними описів), які необхідно порівняти. До початку роботи з порівняння цієї інформації в звіряльних відомостях (до визначення результатів інвентаризації) працівники бухгалтерії підприємства повинні провести ретельну перевірку вихідних даних. В облікових даних залишки повинні бути виведені по всіх поданих прибутково-видаткових документах на дату інвентаризації (навіть якщо це не останній день місяця) [15].

Після складання звіряльних відомостей їх підписують всі члени інвентаризаційної комісії, працівники бухгалтерії, що вносили до звіряльних відомостей облікові дані. На звіряльній відомості МВО робить такий запис: «З виведеними результатами інвентаризації згоден». Відмова МВО, у якої була виявлена нестача, підписати результати інвентаризації, оформляється спеціальним приписом за підписом всіх членів інвентаризації. Порівняння облікових і фактичних залишків дає можливість встановити результати інвентаризації. Ці результати можуть бути, як правило, трьох видів:

-    фактичні залишки дорівнюють обліковим залишкам – позитивний результат інвентаризації;

-    перевищення облікових залишків над фактичними – нестача;

-    перевищення фактичних залишків над обліковими – лишки.

Вони можуть бути наслідком різних обставин, наприклад,  "економії матеріально-відповідальної особи, фактично меншого витрачання продукції порівняно з нормами природного убутку. Найчастіше таке перевищення є наслідком обважування або іншого обману покупців. Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються в одному примірнику і є підставою для відображення інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку, встановлені при інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством, у такому порядку:

-          матеріальні цінності, що виявилися в надлишку, підлягають оприбуткуванню з наступним встановленням причин їх виникнення, винних в цьому осіб;

-          убуток цінностей в межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства . Норми природного убутку можуть застосовуватись лише у разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убуток розглядається як понаднормова нестача.

Що стосується нестачі понад норми природного убутку, то при віднесені суми нестачі на винних осіб необхідно керуватись Порядком визначення розміру збитків № 116 [13]. Останнім етапом інвентаризаційного процесу є врегулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій відносно прийняття рішень по знайденим порушенням (крадіжкам, халатному відношенню до службових обов’язків). Всі рішення комісія приймає на своєму засідання колегіально і заносять їх до протоколу. При підготовці пропозицій по врегулюванню інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватися Законом України № 996 – ХХV і зокрема, Інструкцією № 69 [1, 11]. До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень встановленого порядку зберігання ТМЦ, лишки, які були виявлено та доведені факти перевитрат, крадіжок ТМЦ, розроблені і проголосовані заходи по порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об’єктами інвентаризації, затверджені заходи по їх недопущенню в майбутньому, вказуються прийняті види покарань конкретних фізичних осіб, рішення про направлення матеріалів інвентаризації до судово-слідчих органів. До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації. Матеріали інвентаризації повинні бути в п’ятиденний строк розглянуті і затверджені керівником підприємства. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. Відображення в обліку результатів інвентаризації відбувається із задіянням сукупності рахунків, серед яких 947, 072, 375, 716, 719, 64. Всі прийняті рішення набувають юридичної сили та стають обов’язковими для виконання всіма працівниками після затвердження керівником підприємства протоколу засідання комісії.

Наказ про проведення інвентаризації наведено у додатку З.

ВИСНОВКИ

Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частини оборотних активів у матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинно мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів. При їх використанні ростуть витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у форму готової продукції.

Проблема організації та удосконалення обліку готової продукції стоїть дуже гостро. В цьому зв’язку особливого значення набувають теоретичні дослідження побудови обліку продукції сільськогосподарського виробництва, на базі чого повинні розроблятися прикладні питання бухгалтерського обліку та контролю готової продукції.

Об’єктом дослідження було обрано СТОВ “СТЕП”  Монастирищенського району, Черкаської області.

Облік готової продукції на СТОВ «СТЕП» ведеться за допомогою рахунка 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Проаналізувавши організацію обліку готової продукції на підприємстві, ми дійшли висновку, що бухгалтерський облік організовано згідно до вимог чинного законодавства, але, разом із тим, існує ряд недоліків, які впливають на точність та об’єктивність облікових даних.

Як результат досліджень, проведених по господарству, можна зазначити, що:

  1.  первинні документи типової форми, що застосовуються в господарстві, іноді заповнюються недбало, без зазначення всіх передбачених у них реквізитів, що є порушенням вимог Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;
  2.  на підприємстві не завжди є в наявності бланки типових форм бухгалтерських документів;
  3.  самі типові форми документів також потребують вдосконалення з погляду на вимоги щодо скорочення різноманітності первинних документів, та їх реквізитів, що вже застаріли;
  4.  регістри аналітичного і синтетичного обліку, такі як Виробничі звіти і Журнали-ордери ведуться на не пристосованих бланках;
  5.  на підприємстві бухгалтерський облік є не автоматизований, тому для  контролю за наявністю, збереженням та реалізацією готової продукції пропонується автоматизувати;
  6.  робочим планом рахунків не передбачено аналітики рахука 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», мною було запропоновано аналітику відповідно до видів продукції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22409. Первообразная и неопределенный интеграл 454 KB
  Корни многочлена. Кратность корней многочлена. Разложение многочлена с действительными коэффициентами на множители. Если a0  0 то число n называется степенью многочлена fx.
22410. Определенный интеграл 635.5 KB
  Определенный интеграл План Определенный интеграл Определение определенного интеграла. Геометрический смысл и физический смысл определенного интеграла. Условия существования определенного интеграла. Свойства определенного интеграла.
22411. Дифференциальное исчисление функций нескольких переменных 860.5 KB
  Дифференциальное исчисление функций нескольких переменных План Функции нескольких переменных Пространство Rn. Функции нескольких переменных. Предел функции нескольких переменных. Непрерывность функции и их свойства.
22412. Кратные интегралы 1.14 MB
  Пусть функция z = fx y = fP задана dв замкнутой области D плоскости Oxy. Разобьем область D на n элементарных областей Di i = 1 2n площади которых обозначим через Si а диаметры наибольшие расстояния между точками области Di через di. Совокупность частичных областей Di назовем разбиением T области D. В каждой области Di разбиения T выберем точку Pixi yi для i = 1 2n.
22413. Множества. Числовые множества 256 KB
  Множества. Числовые множества План 1. Множества. Подмножества.
22414. Отображения. Числовые функции 326.5 KB
  Отображением f множества X в множество Y называется всякое правило которое любому элементу xX ставит единственный элемент y обозначаемый fx. Бинарным отношением f между множествами X и Y называется любое подмножество множества XY. Бинарное отношение f между множествами X и Y называется отображением множества X в множество Y если для любого элемента xX существует один и только один элемент yY такой что x yf . Отображение f множества X в Y называется также функцией определенной на множестве X со значениями в множестве Y.
22415. Числовая последовательность и ее предел 211.5 KB
  Числовая последовательность и ее предел Числовая последовательность и свойства последовательностей. Числовая последовательность и свойства последовательностей. Числовой последовательность или просто последовательность называется функция f определенная на множестве натуральных чисел N значения которой числа действительные или комплексные. Последовательность обозначаем через ее значения : x1 x2 x3 xn или кратко {xn}.
22416. Предел функции 329.5 KB
  Предел функции Предел функции в точке по Коши и по Гейне. Предел функции на бесконечности. Бесконечно малые и бесконечно большие функции и их свойства. Свойства предела функции.
22417. Україна у Другій Світовій війні та першому повоєнному десятиріччі (1939 – 1955 рр.) 49 KB
  Напередодні Другої світової війни населення Західної України становило близько 7 мли осіб. На всіх цих землях панувала іноземна адміністрація, яка проводила колонізаційну політику. Це викликало обурення українців, призводило до спротиву офіційним властям