37670

Дослідження процеса поздовжнього прокатування

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Теоретичні відомості Сутність усіх видів прокатування полягає в пластичному деформуванні заготовки нагрітої або холодної між валками. Прокатний валок У процесі прокатування валки знаходяться в дуже важких умовах під дією значних зусиль з проковзуванням металу заготовки по контактній поверхні валків в умовах значної зміни температур їх робочих поверхонь. Заготовка 1 втягується у зазор між обертовими валками 2 силою тертя Т і деформується на невеликій ділянці яка переміщується по прокатуваному металу під час руху заготовки у напрямку...

Русский

2013-09-25

180.25 KB

9 чел.

Лабораторна робота № 41

Дослідження процеса поздовжнього прокатування

Мета роботи - вивчити будову прокатного стана; умови захвата заготовки валками; обчислити основні величини деформації при прокатуванні; визначити випередження.

Теоретичні відомості

Сутність усіх видів прокатування полягає в пластичному деформуванні заготовки (нагрітої або холодної) між валками. Розрізняють три види прокатування: поздовжнє, поперечне і поперечно-гвинтове.

При поздовжньому прокатуванні заготовка рухається перпендикулярно до осей валків, які обертаються у протилежних напрямках з однаковою частотою.

При поперечному прокатуванні валки, що обертаються навколо паралельних осей в одному напрямі, обертають заготовку, яка деформується при примусовому переміщенні вздовж валків.

Поперечно-гвинтове прокатування здійснюється при обертанні в одному напрямі валків, розміщених під кутом один до одного.

Обладнання для прокатування називають прокатним станом. Прокатний стан складається з таких основних вузлів (рис.41.1): робоча кліть 1, шестеренна кліть 7, привод 8.

 

      1       2        3           4       5         6          7         8

Рис.41.1. Схема прокатного стана

 Шестеренна кліть призначена для розмноження руху від вала привода на два робочих валка 3 і надання їх обертанню необхідного напрямку. Валки повинні мати однакову частоту обертання, тому шестеренна кліть має передаточне відношення, що дорівнює одиниці. Рух від шестеренної кліті до робочої передається через муфти 5 і шпинделі 6. Прокатні валки служать робочим інструментом і монтуються в підшипниках 4 станини робочої кліті. Зазор між валками змінюють підняттям або опусканням верхнього валка разом з підшипниками, які переміщуються в пазах станини. Піднімається верхній валок пружинами або з допомогою гідравлічного чи пневматичного привода(на рисунку не показано), а опускається натисканням гвинта 2 на обидва підшипника.

Прокатний валок (рис. 41.2) складається з робочої частини 1, яку називають бочкою, шийок 2, що спираються на підшипники, та хрестоподібних хвостовиків (трефів) 3. Валок набуває руху за допомогою муфти 4, яка з'єднує трефи хвостовика та шпинделя 5.

              1                                             2         3                        4          5

Рис. 41.2. Прокатний валок

У процесі прокатування валки знаходяться в дуже важких умовах під дією значних зусиль, з проковзуванням металу заготовки по контактній поверхні валків, в умовах значної зміни температур їх робочих поверхонь. Тому валки повинні мати високі міцність і стійкість до спрацювання. їх виготовляють з вибіленого чавуну, вуглецевих та легованих сталей. Валки малого діаметру виготовляють з металокераміки марок ВК6, ВК8 та ін.

Схема поздовжнього прокатування показана на рис. 41.3 у двох проекціях: а - вид збоку; б - вид у плані.

Заготовка 1 втягується у зазор між обертовими валками 2 силою тертя Т і деформується на невеликій ділянці, яка переміщується по прокатуваному металу під час руху заготовки у напрямку прокатування. Цю ділянку АСС (на рисунку 41.3 заштрихована) називають зоною деформації. Дугу АС, по якій валок контактує з заготовкою, називають дугою захвата, а центральний кут , що спирається на дугу, - кутом захвата. У точках А і  заготовка стикається з валками і між ними виникає взаємодія: з одного боку, сили реакції N валків намагаються відштовхнути заготовку, з іншого, сила тертя Т втримує заготовку між валками.

 

       

Рис. 41.3. Схема поздовжнього прокатування

Заготовка буде надійно захвачена валками, якщо горизонтальна складова нормального тиску N буде меншою від горизонтальної складової Тх сили тертя Т:

 , або T cos > N sin (41.1)

Згідно теорії тертя можна прийняти, що T = fN, де f - коефіцієнт тертя ковзання між металом заготовки та поверхні валків при захваті.

Кут захвата пов'язаний з абсолютним обтиском (H-h) і діаметром валків D (рис. 41.4):

Рис. 41.4. Розрахункова схема прокатування

H - h = D(1 - cos)                      (41.3)

Звідси можна визначити кут захвата:

cos= 1 -                           (41.4)

 Зі збільшенням діаметра валків кут захвата зменшується, і умови захвата поліпшуються. Тому потужність прокатного стана визначається діаметром робочих валків: чим більший діаметр валків, тим більшу товщину заготовки можна прокатувати, і тим потужніший стан.

При прокатуванні всі параметри заготовки змінюються: зменшується висота H, значно збільшується довжина L і незначно –ширина B.

Для характеристики деформації заготовки при прокатуванні користуються абсолютними, відносними величинами та коефіцієнтами:

1) абсолютний обтиск:

h = H – h;              (41.5)

2) абсолютне розширення:

      b = ;           (41.6)

3) абсолютне витягання:

      L = ;            (41.7)

4) відносний обтиск:

      h% =   (41.8)

5) відносне розширення:

      b% = ;  (41.9)

6) показник розширення:

      ;           (41.10)

7) відносне витягання:

      L% = ;  (41.11)

8) коефіціент обтиску:

      ;                    (41.12)

9) коефіціент розширення:

      ;                   (41.13)

10) коефіціент витягання:

      ;                   (41.14)

Разове проходження заготовки в зазор між обертовими валками називають пропуском. Для здійснення наступних пропусків при прокатуванні заготовки зазор між валками кожного разу зменшують і для кожного наступного пропуску вихідними H, В і L будуть значення, отримані при попередньому пропуску.

Залежно від ряду причин (відносного обтиску, коефіцієнта тертя, хімічного складу сталі) швидкість заготовки при виході з валків перевищує їхню колову швидкість на 3-6%. Це явище називають випередженням металу при прокатуванні. Точне значення величини випередження необхідне при визначенні частоти обертання валків безперервного стана, коли заготовка деформується одночасно у кількох робочих клітях. Для визначення випередження дослідним шляхом на бочці валка роблять заглибину (керн) 3 (рис.41.3), яка дає відбитки (мітки) на заготовці. Знаючи відстань між двома сусідніми відбитками і довжину кола валка , можна визначити випередження в процентах:

     (41.15)


Обладнання, інструменти та заготовка

1. Діюча лабораторна модель робочої кліті прокатного стана зі ступінчастими валками (діаметри уступів =77, =79, =80,5, =82, =83,5 мм)

2. Вимірювальний інструмент – штангенциркуль і металічна лінійка.

3. Заготовка з литого свинцю розмірами 12х12х100мм.

Порядок проведення роботи

1. Виміряти початкові розміри H, B і L заготовки і результати записати до табл.. 41.1, графи 2…4 у рядку ”0”.

                                                                                         Таблиця 41.1

Номер пропуска

Розміри заготовки, мм

Відстань між мітками, мм

Величини деформації

Випередження, %

Абсолютні, мм

Відносні, %

Показник розширення

Коефіцієнти

H

B

L

∆h

∆b

∆L

∆h

∆b

∆L

S

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

0

I

II

III

IV

V

2. Виконати прокатування у п’ять пропусків. Після кожного пропуску виміряти H, B і L заготовки і результати записати до табл. 41.1, гр. 2…4 у відповідні пропускам рядки. Додатково у пропусках IV і V виміряти відстань  між мітками (рис. 41.3) і записати у гр. 5 (рядки IV, V).

3. За отриманими даними обчислити за формулами 41.5…41.14 величини деформації і випередження за формулою 41.15 і записати їх у відповідні місця табл. 41.1.

4. Побудувати графіки залежностей показника розширення та випередження:

Від діаметра бочки

Від відносного обтиску

Оформлення звіту

Протокол звіту по роботі повинен містити:

  1.  Номер і назву роботи.
  2.  Мету роботи.
  3.  Рис. 41.1, 41.2 і 41.4 малого масштабу.
  4.  Рис. 41.3 збільшеного масштабу (не менше, ніж на половину аркуша).
  5.  Результати вимірювань і обчислень, занесені до табл.. 41.1.
  6.  Графіки залежностей ; ; .
  7.  Висновки по роботі.

Контрольні запитання.

  1.  Які основні вузли прокатного стана?
  2.  Як визначити умови захвата заготовки валками?
  3.  Як розрахувати характеристики деформації заготовки при прокатуванні?
  4.  Як визначається випередження при прокатуванні?
  5.  З яких матеріалів доцільно виготовляти валки?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42751. Изучение и исследование термоэлектрического метода измерения температур 99.5 KB
  При этом студенты овладевают методикой поверки автоматического потенциометра КСП4 в комплекте с образцовым потенциометром УПИП60М градуировки шкалы. магазин сопротивлений R4 R10 и клеммы для подключения образцового потенциометра УПИП60М. Поверка автоматического потенциометра КСП4. Для поверки градуировки шкалы автоматического потенциометра КСП4 собирают схему по рисунку.
42752. Потери напора по длине в круглой трубе 273 KB
  Цель работы экспериментальная иллюстрация формулы ДарсиВейсбаха определяющей связь потерь механической энергии потока жидкости по длине трубы с параметрами трубы и течения: 1 где hдл потери напора на трение подлине м; L длина опытного участка трубы м; d диаметр тубы м; V средняя скорость потока м с; скоростной напор в живом сечении трубы м; λ гидравлический коэффициент трения коэффициент Дарси. м3 с м3 с 1 65 000003 78 0000092 82 000037 0000492 2 62 0000029 80 0000095 0000124 3 16...
42753. Исследование трехфазного асинхронного двигателя методом непосредственной нагрузки 71 KB
  Исследование трехфазного асинхронного двигателя методом непосредственной нагрузки. Цель: Ознакомиться с конструкцией асинхронного двигателя с короткозамкнутым ротором. Произвести испытание асинхронного двигателя под нагрузкой научиться снимать её рабочие характеристики. Ход работы: Теоретический материал: А Асинхронный двигатель это двигатель переменного тока у которого Б Относительное отставание скорости ротора от поля статора называется В Вращающий момент асинхронного двигателя зависит от Г Почему клемму напряжения...
42754. Исследование работы двигателя постоянного тока последовательного возбуждения 59 KB
  Исследование работы двигателя постоянного тока последовательного возбуждения. Цель: Изучить устройство двигателя постоянного тока последовательного возбуждения. а почему не допускается включение двигателя последовательного возбуждения с нагрузкой менее 25 от номинального б что представляет собой рабочие характеристики двигателя последовательного возбуждения в какие способы регулирования частоты применяют для двигателя последовательного возбуждения г чем объясняется свойства двигателя последовательного возбуждения д в чем отличие...
42755. Форматирование абзацев и всего документа 626.5 KB
  Страницы как правило имеют одинаковые размеры. Редактор автоматически разбивает текст на страницы в зависимости от их размеров. Если размеры страницы меняются а это можно делать то автоматически меняются длины и количество строк на странице а также количество страниц. К характеристикам страницы которые могут быть заданы и изменены относятся собственно размеры страницы и поля указывающие расстояние от края листа до границ текста .
42758. Построение циклов с инструкциями „while” и „repeat” 162.5 KB
  Инструкция whiledo Особенность этой инструкции состоит в том что условие проверяется перед входом в тело цикла поэтому цикл while называют еще циклом с предусловием.1 Синтаксис инструкции whiledo В этом описании условие продолжения это выражение логического типа определяющее условие при котором выполняются инструкции тела цикла . В целом инструкция while выполняется следующим образом: Вычисляется значение выражения условие продолжения . Если значение выражения условие равно flse то есть условие не выполняется выполнение...
42759. Динамический режим средств измерений 88 KB
  Ход работы: Спецификация используемых СИ: Наименование СИ Диапазон измерений Характеристики СИ классы точности Рабочий диапазон частот Параметры входа выхода Милливольтметр GVT417B 300 мкВ 100В 12 пределов Приведённая погрешность 3 20 Гц 200 кГц RBх=1 МОм СBх=50 пФ Вольтметр универсальный цифровой GDH8135 На постоянном токе 200 мВ 2 В 20 В 200 В 1200 В Пределы макс. 40 Гц 1 кГц RBx ≥ 10 МОм Осцилогр. 5 мВ дел 3 3 0 20 мГц Rвх = 1 МОм Определение динамической погрешности: β = 03 f0 = 04 кГц Кр = 1 мс дел Uut 178 178...