37678

Щеплення здеревянілими чубуками

Лабораторная работа

Кулинария и общественное питание

Мета заняття. Засвоїти техніку настільного щеплення здеревянілими чубуками па машинах УПВ, ПМ-450 та МП-7А. Ознайомитись з технікою щеплення вручну способом поліпшеної копуліровки та на штифт за допомогою спеціального секатора.

Украинкский

2013-09-25

101 KB

7 чел.

Лабораторна робота  5.

Тема: Щеплення здерев'янілими чубуками.

  1.  Щеплення здерев’янілими чубуками.
  2.  Захист місця з’єднання компонентів щеп від підсихання.
  3.  Стратифікація, загартування та консервація щеп.

Мета заняття. Засвоїти техніку настільного щеплення здерев'янілими чубуками па машинах УПВ, ПМ-450 та МП-7А. Ознайомитись з технікою щеплення вручну способом поліпшеної копуліровки та на штифт за допомогою спеціального секатора.

1. Щеплення здерев’янілими чубуками.

Загальні відомості. При вирощуванні виноградних саджанців на філоксеростійких підщепах щеплення винограду проводять в приміщенні машинами для щеплення, а іноді вручну з наступною стратифікацією, загартуванням та висаджуванням щеп у шкілку чи на постійне місце.

Незалежно від способу зимового щеплення підщепні та прищепні чубуки готують до щеплення однаково.

Підготовка чубуків підщепи. Підщепні лози розрізають секатором на чубуки завдовжки 45 см, при цьому нижній зріз роблять на 5 —7 мм нижче вузла, а верхній — за міркою довжиною 45 см.

Вічка на чубуках осліплюють (видаляють) гострим ножем, а при великих об'ємах щеплень — напівавтоматами ПУГ-1 або МУГ-2. Іноді використовують кріо-, чи радіаційно-біологічне осліплення вічок.

При нарізці чубуки сортують за зовнішнім виглядом, вибраковуючи побурілі, почорнілі, загнилі, підсохлі та скривлені. Вибраковують також менші в діаметрі за 7 мм (якщо вони не потрібні для вирощування кореневласних підщепних саджанців) та більші за 13 мм, з видовженими чи вкороченими міжвузлями, з серцевиною, більшою за 1/2 діаметра чубука. Чубуки калібрують і поділяють на групи за діаметром верхнього зрізу: 7 — 9; 9,1 — 11; 11,1 — 13 мм, зв'язують у пучки по 100 шт., або у дротяні каркас -пакети та вимочують до повного насичення їх водою.

Після вимочування чубуки підщепи обеззаражують у 0,5%-ному розчині хінозолу, трохи підсушують з поверхні і зберігають партіями за сортами і калібрами у холодильнику або прохолодному приміщенні до часу щеплення.

Безпосередньо перед щепленням протягом 5 — 7 днів для своєчасного та активного утворення калюсу проводять прогрівання верхівок підщепних чубуків (підгін, передщепна стратифікація) при температурі 22 — 24°С. Для цього використовують електро-стратифікаційну установку ЕСУ-2М.

Підготовка чубуків прищепи. Перед нарізуванням чубуків прищепи проводять перевірку стану бруньок вічка, для цього відбирають по 50 чубуків кожного сорту з різних місць сховища, гострим лезом роблять поздовжній зріз кожного вічка і візуально оцінюють його. Загиблі бруньки мають бурий або чорний колір, здорові — смарагдово-зелений. Коли більше 10% вічок пошкоджено, чубуки для щеплення можна використовувати тільки після попереднього набрякання вічок.

Аналогічно підщепним, чубуки прищепи сортують за діаметром. Відсортовані по групах чубуки нарізають на одновічкові. При цьому над вічком залишають відрізок міжвузля довжиною 1,5 —2,0 см, а під вічком залишок частини міжвузля по співвідношенню до наступного вічка. Нарізані чубуки вимочують у воді зменшеної жорсткості (дощова, річкова) з температурою 16— 18°С до повного насичення їх водою. Вимочені чубуки трохи провітрюють з поверхні та розміщують в поліетиленові чи прядив'яні етикетовані мішки із зазначенням сорту та діаметра перерізу чубуків. Мішки з прищепними чубуками зберігають у холодильнику або прохолодному приміщенні при температурі 2 — 4°С до часу щеплення.

Настільне щеплення за допомогою машин МП-7А, УПВ. На столах машин для щеплення розміщують підібрані за діаметром чубуки прищепи та підщепи. Машинне щеплення полягає в тому, що на чубуках методом фрезування вирізають шипи та пази з наступним з'єднанням компонентів щеплення вручну.

Машина МП-7А виконує щеплення на ступінчатий, а ПМ-450 та УПВ — на омегоподібпий шип. При роботі па машині МП-7А правою рукою із піддона беруть прищепний чубук і утримують його пальцями за пеньок вище вічка. За допомогою кругової пилки нижній зріз на ньому оновлюють на відстані 1,5 — 2,0 см нижче вічка. Потім чубук розташовують у направляючий пристрій фрези і рівномірним натискуванням від себе до упора нарізають шип з плоского на жолобчатий бік. Підщепний чубук беруть з піддона лівою рукою. Верхній зріз за допомогою кругової пилки оновлюють на довжину 2 — 3 см. Потім фрезою нарізають пази і шипи, що відповідають шипам і пазам прищепи. Компоненти з нарізаними пазами та шипами з'єднують на з'єднувальній призмі, яка розташована на столі машини для щеплення.

Послідовність робіт на машинах, які виконуть омегоподібпий шип, практично така ж сама. Необхідно підібрати підщепу та прищепу з однаковим діаметром. Потім нарізати на підщепі та прищепі відповідно паз і шип та з'єднати компоненти. Деякі машини цього типу з'єднання компонентів щеплення виконують автоматично.

Техніка щеплення винограду вручну методом поліпшеної копуліровки.

Чубук підщепи беруть у ліву руку, лікоть якої притуляють до тулуба. Ніж знаходиться у правій руці, великий палець якої повинен бути паралельним лезу ножа. Косий зріз на підщепі довжиною в 1,5 — 2,0 діаметра чубука роблять із жолобчатого па плоский при «гармонічному» щепленні та із черевного боку па спинний — при щепленні «на ребро». Зріз виконують з протягуванням, ковзним рухом, що починається від основи леза ножа до його верхівки. Потім на зрізі зарізають язичок таким чином, щоб він починався вище серцевини. Ніж при цьому не повинен бути направлений по вертикальній осі пагона вздовж деревинних волокон, а пересікати їх навскоси під серцевину. Заріз язичка повинен бути майже паралельним до площини косого зрізу і дорівнювати одній третині діаметра чубука. На середніх за товщиною чубуках глибина зарізу язичка повинна бути не більше 5 — 6 мм, а товщина у основи — 1,0 — 1,5 мм. При коротких язичках виникає з'єднання «вдогін», а при довгих — «перегін», яке спричиняє недостатнє співпадання тканин. Правильно виконаний язичок при відгинанні його лезом ножа пружинить, не ламається і не розколює чубук. При вийманні ножа ним відгинають язичок.

Такий же зріз на відстані 5 — 7 мм від вічка, з жолобчатого на плоский бік виконують на прищепі. При цьому великий палець повинен упиратися у вільний кінець чубука та допомагати виконувати зріз. Необхідно, щоб поверхня косих зрізів на підщепі та прищепі була рівною та гладенькою, а довжина — однаковою. Потім вирізають язичок і відгинають його.

У подальшому язички на підщепі та прищепі з'єднують між собою, стежачи, щоб язички не заломлювалися (рис. 29).

Щепа не повинна мати просвіт в місці з'єднання підщепи з прищепою, кора компонентів має бути щільно з'єднаною.

Щеплення «на штифт». Щеплення «на штифт» виконують за допомогою спеціального секатора і штифтів — відрізків алюмінієвого дроту довжиною 2,0 — 2,5 см. Секатор для щеплення «на штифт» має на упорі напівкруглу виїмку діаметром 8 — 9 мм, яка дозволяє звести до мінімуму пошкодження тканин при перерізі підщепних та прищепних чубуків, а також косий паз у основи упора для нарізання штифтів. При нарізці кінці штифтів виконуються загостреними, тому що дріт нарізують навкіс.

При виконанні щеплення на підщепних та прищепних чубуках оновлюють зрізи: у підщепного чубука верхній, на 2 — 3 см вище вузла, а у прищепного — нижній, відразу під вузлом. Зрізи повинні бути перпендикулярними до осі чубуків. Штифт вводять в серцевину прищепного чубука до упора в діафрагму, а потім прищепу з'єднують з підщепою шляхом вдавлювання вільного кінця штифта у серцевину підщепи. При з'єднуванні щеплених компонентів однойменні сторони на прищепі та підщепі повинні співпадати.

Рис.  1.   Ручне   щеплення   косим  зрізом   з  язичком:   а   -  прищепа;   6 -

    підщепа; в - косі зрізи з язичком на підщепі і прищепі;  г – готове щеплення; д - виконання косого зрізу; є - нарізання язичка.

 

Тема 2. Захист місця з'єднання компонентів щеп

від підсихання

Мета заняття. Ознайомитися з різними способами захисту щеп від підсихання.

Загальні відомості. Для успішного зростання компонентів щеп, збереження їх вологості можна застосовувати такі заходи: розміщення щеп у вологому субстраті (тирса, перліт, торф, пісок, грунт та ін.) (рис. ЗО), обв'язування місця спайки шпагатом, бавовняною або вовняною ниткою, рафією, поліетиленовою плівкою, покривати їх гіпсом,  колодіумом тощо.

В сучасних умовах місце щеплення захищають парафінуванням чи бандажуванням щеп. Парафінування виконують за допомогою парафіпаторів. Воно полягає в занурюванні верхніх кінців (15 — 20 см) щеплених чубуків на 0,8—1,0 см у розтоплений до 95 — 100°С технічний парафін марки Д з добавками 3% бітуму та 2% каніфолі, або 5 — 8% бджолиного воску. При цьому на одну щепу витрачається до 2 г парафіну. Одночасно можна парафінувати 5 — 7 щеп. Під парафінуванням розуміють і використання замість парафіну більш сучасних парафінових сумішей з додатком антисептиків та стимуляторів росту.

Бапдажування полягає в ізоляції місця щеплення гільзою-бандажем. За допомогою бандажера на щепу одягають гільзу завдовжки 13 — 15 см, яка виготовлена з поліетиленової плівки високого тиску завтовшки 25—40 мкм. Шов на гільзі має бути міцний, без отворів. Верхній край гільзи повинен виступати над зрізом прищепи на 1,5 см. Щепу з надітою на неї гільзою-бандажем поміщають на транспортер, який проводить її через робочу зону усадочного електрокалорифера. Під короткочасною дією гарячого повітря з температурою 320 —350°С плівка щільно обтягує місце щеплення, що забезпечує міцність щепи і захист тканин від підсихання.

Рис. 2. Ящик для стратифікації щеп  (а) і схема укладання щеп у стратифікаційний ящик (б).

Технологічна лінія з бандажування має продуктивність 25 —-30 тис. щеплень за зміну.

Тема 3. Стратифікація, загартування та консервація щеп

Мета заняття. Ознайомитись з технологією стратифікації, загартування та консервації щеп.

Загальні відомості. Стратифікація — це стимулювання регенераційних процесів та калюсоутворення в місці з'єднання компонентів щеп для їх швидкого та надійного зростання шляхом утворення умов підвищеної температури, світла та вологості повітря.

В сучасних умовах найбільш розповсюджена — стратифікація на воді, яка дає можливість більш раціонально використовувати площу стратифікаційних камер, візуально контролювати процес стратифікації, змінювати освітлення та вологість в приміщенні, боротися з плісенню, відмовитись від ящичної тари та вологоутримуючого матеріалу (тирси, торфу, перліту тощо), зменшити затрати праці.

Технологія стратифікації. Для стратифікації щеп використовують металеві або дерев'яні піддони, які обладнують засобами для зливу води. Дно піддонів застилають полімерного плівкою. На плівку укладають дерев'яну решітку, на яку встановлюють пакети з щепами. При постійному зануренні базальних кінців Щеп у воду спостерігається відмирання тканин на п'ятках, різко погіршуються процеси коренеутворення. Тому, для нормального коренеутворення щеп, воду з піддонів треба зливати щодобово на 12 — 18 годин. Застосування дерев'яних решіток дозволяє забезпечити відсутність води у зоні п'яток після її зливу.

Стратифікаційна камера повинна завантажуватись щепами в один день. Після повного завантаження камери щепами в піддони заливають воду так, щоб нижні кінці щеп були занурені у воді; на 2 — 4 см. Протягом 4 — 5 діб температуру у камері підтримують на рівні 28—30°С, вологість повітря — 85 — 90%. Періодичність і термін зливу води з піддонів залежить від сорту підщепи. Поступово температуру у камері знижують до 26°С, а за 2 — 3 доби до закінчення стратифікації — до 23 —24°С. Одночасно проводять інтенсивну вентиляцію камер, знижуючи вологість повітря до 75%. Через 8 — 10 днів від початку стратифікації в камері вмикають технологічне освітлення, якщо не передбачене освітлення сонячним світлом. Процес стратифікації, як правило, продовжується 16 — 20 діб. За цей період 85 — 90% щеп утворюють круговий калюс, вічка набрякають і починають проростати, на підщепі утворюються горбочки коренів.

Сортування щеп після стратифікації полягає у бракуванні зламаних, без напливу калюсу та щеп з загиблим вічком. Одночасно зі щеп видаляють пагони на підщепі та корені на прищепі. У щеп в поліетиленовому бандажі звільнюють набряклі вічка від плівки, які її не пробили.

Щепи з непророслим вічком направляють на додаткову стратифікацію при температурі 28 —30°С впродовж 5 — 6 діб.

Технологія загартування. Перед садінням у шкілку відкритого грунту щепи загартовують протягом 4 — 5 діб під навісами на відкритому повітрі або на верандах. Пакети (пучки) щеп встановлюють базальною частиною в піддони з водою або на вологий субстрат (тирсу) так, щоб п'ятки щеп були занурені у субстрат на 2 — 3 см. Оптимальна температура загартування 14 — 16, але не нижче 5 —6°С.

Консервація щеп дозволяє знизити напругу праці у весняний період, виконати запланований об'єм роботи, почавши щеплення у більш ранні строки без додаткової кількості кваліфікованих робочих, а також краще організувати роботу по щепленню.

Щепи після парафінування чи бандажування зв'язують у каркас-пакети або пучки та встановлюють в мішки із поліетиленової плівки завтовшки 120 — 150 мкм. Мішки герметично зав'язують. Для зручності транспортування, більш повного використання об'єму холодильної камери, а також для запобігання механічного пошкодження щеп мішки зі щепами поміщають у стандартні дерев'яні контейнери, які використовують для транспортування та зберігання плодів чи картоплі. Контейнери зі щепами встановлюють у холодильні камери, де їх витримують при температурі 2 —4°С. Впродовж консервації за рахунок дихання щеп у мішках накопичується 10 — 12% двооксиду вуглецю, який уповільнює інтенсивність їх дихання, окислювання зрізів, пригнічує розвиток патогенної мікрофлори.

Консервацію щеп можна проводити і після стратифікації.

Завдання.

 

1.Засвоїти виконання зрізів та нарізання язичків на чубуках. Виконати щеплення та оцінити його якість.

2.Засвоїти техніку парафінування і банда жування.

3.Засвоїти спосіб стратифікації щеп на воді. Провести спостереження за ними під час стратифікації. Визначити час закінчення стратифікації.

Література: 1, 6, 7, 12, 14.

Матеріали і обладнання.

 

  1.  Колекція зразків щеплень. Набір чубуків підщепи та прищепи. Ножі для щеплення, секатори, бруски, правила, банки з водою, ганчір'я для протирання ножів. Медична аптечка.

2. Щепи. Парафінатор та парафінова суміш , плівка завтовшки 25 - 40 мкм,

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28208. Целостность восприятия и законы Гештальта: влияние целого на элементы и факторы объединения отдельного в целое 42.5 KB
  Целостность восприятия и законы Гештальта: влияние целого на элементы и факторы объединения отдельного в целое. ЦЕЛОСТНОСТЬ ВОСПРИЯТИЯ свойство восприятия состоящее в том что всякий объект воспринимается как целое даже если некоторые части этого целого в данный момент не могут быть наблюдаемы например тыльная часть вещи. Каждая часть входящая в образ восприятия приобретает значение лишь при соотнесении ее с целым и определяется им. Сам образ восприятия также зависит от особенностей составляющих его частей.
28209. Культурно-историческая психология (Л.С.Выготский, А.Н.Леонтьев) 50 KB
  Важнейшее отличие деятельности человека от поведения животных заключается в использовании человеком орудий труда для преобразования мира и сохранении этих орудий. Центральный момент возникновение символической деятельности овладение словесным знаком. Процесс формирования высшей психической функции отнюдь не мгновенен он растянут на десятилетие зарождаясь в речевом общении и завершаясь в полноценной символической деятельности. Общение со взрослым овладение способами интеллектуальной деятельности под его руководством как бы задают...
28210. Гуманистическая психология (А.Маслоу, К.Роджерс и др.) 46 KB
  По мнению Маслоу психоанализ обедняет представление о человеке сосредоточившись на больных людях и болезненных проявлениях личности. А где же собственно человеческое в человеке Именно это и призывал изучать Маслоу. Абрахам Маслоу 1908 1970 американский психолог один из основателей гуманистич. Согласно Маслоу эти особенности существуя в виде врожденных потенций актуализируются под влиянием социальных условий.
28211. Екологія. Основи екології 1.36 MB
  Вирішення екологічних проблем людства залишається основним завданням сучасного розвитку. Екологізація економіки передбачає формування нового екологічно орієнтованого мислення. Екологічна освіта стає базовим знанням
28212. Виды ощущений. Сенсорная организация человека (по Б.Г.Ананьеву) 39.5 KB
  Так тактильные вибрационные мышечные вестибулярные ощущения отражают определенные моменты и свойства механического движения различных тел в том числе и тела человека. Интерорецепция вкусовые болевые температурные ощущения специфически связаны с основными явлениями жизнедеятельности биологической формой движения материи. Биологические формы движения интероцептивные болевые вкусовые температурные ощущения В совместной деятельности различных анализаторов имеется объективный порядок постоянных взаимосвязей определяемых общностью...
28213. Психологичсское значение дистантных ощущений. Отражение пространства при парной работе дистантных анализаторов 42 KB
  1 базальные ощущения тактилънокинестетическое осязание 2 ведущие зрение слух от них идет максимальная информация 3 сквозные ощущения кинестетические движение. Дистанционные ощущения в процессе эволюции развились позже контактных: вибро и хеморецепция обоняние слух зрение как повышение адаптивных возможностей организма ОТРАЖЕНИЕ ПРОСТРАНСТВА функция парных анализаторов напр. Бинокулярное зрение. При раздражении несоответствующих диспарантных точек бинокулярное зрение или диссоциируется раздваевается или...
28214. Операциональная природа мышления как процесса отражения связей и отношений. Виды мыслительных операций 45.5 KB
  Операциональная природа мышления как процесса отражения связей и отношений. Виды мышления =стадии развития: 1Нагляднодейственное элементарная форма практического мышления направленного на разрешение элементарных практических задач. Виды мышления: А. Типологические классификации мышления: При построении типологий виды мышления обычно различаются попарно как противостоящие друг другу по тем или иным конкретным характеристикам.
28215. Развитие мышления в онтогенезе: сравнительный анализ эмпирических характеристик допонятийного и понятийного мышления 43.5 KB
  Мышление высший психический процесс обобщенного и опосредованного отражения действительности в ходе ее анализа и синтеза при обязательном участии языка речи. В онтогенезе мышление развивается по пути все большей генерализации признаков и объединения их в более крупные классы.Допонятийное мышление нагляднодейственное через практическое действие с объектом нагляднообразное с помощью образных представлений 2.Понятийное мышление словеснологическое с помощью логических понятий и знаков Допонятийное мышление мышление при...
28216. Понятия «эгоцентризм» и «децентрация» в стадиальной концепции интеллекта Жана Пиаже 36.5 KB
  Пиаже показал что ребенок на определенной ступени развития в большинстве случаев рассматривает предметы такими какими их дает непосредственное восприятие то есть он не видит вещи в их внутренних отношениях. Ребенок думает например что луна следует за ним во время его прогулок останавливается когда он останавливается бежит за ним когда он убегает. Свое мгновенное восприятие ребенок считает абсолютно истинным. Вербальный эгоцентризм ребенка определяется тем что ребенок говорит не пытаясь воздействовать на собеседника и не осознает...