37678

Щеплення здеревянілими чубуками

Лабораторная работа

Кулинария и общественное питание

Мета заняття. Засвоїти техніку настільного щеплення здеревянілими чубуками па машинах УПВ, ПМ-450 та МП-7А. Ознайомитись з технікою щеплення вручну способом поліпшеної копуліровки та на штифт за допомогою спеціального секатора.

Украинкский

2013-09-25

101 KB

7 чел.

Лабораторна робота  5.

Тема: Щеплення здерев'янілими чубуками.

  1.  Щеплення здерев’янілими чубуками.
  2.  Захист місця з’єднання компонентів щеп від підсихання.
  3.  Стратифікація, загартування та консервація щеп.

Мета заняття. Засвоїти техніку настільного щеплення здерев'янілими чубуками па машинах УПВ, ПМ-450 та МП-7А. Ознайомитись з технікою щеплення вручну способом поліпшеної копуліровки та на штифт за допомогою спеціального секатора.

1. Щеплення здерев’янілими чубуками.

Загальні відомості. При вирощуванні виноградних саджанців на філоксеростійких підщепах щеплення винограду проводять в приміщенні машинами для щеплення, а іноді вручну з наступною стратифікацією, загартуванням та висаджуванням щеп у шкілку чи на постійне місце.

Незалежно від способу зимового щеплення підщепні та прищепні чубуки готують до щеплення однаково.

Підготовка чубуків підщепи. Підщепні лози розрізають секатором на чубуки завдовжки 45 см, при цьому нижній зріз роблять на 5 —7 мм нижче вузла, а верхній — за міркою довжиною 45 см.

Вічка на чубуках осліплюють (видаляють) гострим ножем, а при великих об'ємах щеплень — напівавтоматами ПУГ-1 або МУГ-2. Іноді використовують кріо-, чи радіаційно-біологічне осліплення вічок.

При нарізці чубуки сортують за зовнішнім виглядом, вибраковуючи побурілі, почорнілі, загнилі, підсохлі та скривлені. Вибраковують також менші в діаметрі за 7 мм (якщо вони не потрібні для вирощування кореневласних підщепних саджанців) та більші за 13 мм, з видовженими чи вкороченими міжвузлями, з серцевиною, більшою за 1/2 діаметра чубука. Чубуки калібрують і поділяють на групи за діаметром верхнього зрізу: 7 — 9; 9,1 — 11; 11,1 — 13 мм, зв'язують у пучки по 100 шт., або у дротяні каркас -пакети та вимочують до повного насичення їх водою.

Після вимочування чубуки підщепи обеззаражують у 0,5%-ному розчині хінозолу, трохи підсушують з поверхні і зберігають партіями за сортами і калібрами у холодильнику або прохолодному приміщенні до часу щеплення.

Безпосередньо перед щепленням протягом 5 — 7 днів для своєчасного та активного утворення калюсу проводять прогрівання верхівок підщепних чубуків (підгін, передщепна стратифікація) при температурі 22 — 24°С. Для цього використовують електро-стратифікаційну установку ЕСУ-2М.

Підготовка чубуків прищепи. Перед нарізуванням чубуків прищепи проводять перевірку стану бруньок вічка, для цього відбирають по 50 чубуків кожного сорту з різних місць сховища, гострим лезом роблять поздовжній зріз кожного вічка і візуально оцінюють його. Загиблі бруньки мають бурий або чорний колір, здорові — смарагдово-зелений. Коли більше 10% вічок пошкоджено, чубуки для щеплення можна використовувати тільки після попереднього набрякання вічок.

Аналогічно підщепним, чубуки прищепи сортують за діаметром. Відсортовані по групах чубуки нарізають на одновічкові. При цьому над вічком залишають відрізок міжвузля довжиною 1,5 —2,0 см, а під вічком залишок частини міжвузля по співвідношенню до наступного вічка. Нарізані чубуки вимочують у воді зменшеної жорсткості (дощова, річкова) з температурою 16— 18°С до повного насичення їх водою. Вимочені чубуки трохи провітрюють з поверхні та розміщують в поліетиленові чи прядив'яні етикетовані мішки із зазначенням сорту та діаметра перерізу чубуків. Мішки з прищепними чубуками зберігають у холодильнику або прохолодному приміщенні при температурі 2 — 4°С до часу щеплення.

Настільне щеплення за допомогою машин МП-7А, УПВ. На столах машин для щеплення розміщують підібрані за діаметром чубуки прищепи та підщепи. Машинне щеплення полягає в тому, що на чубуках методом фрезування вирізають шипи та пази з наступним з'єднанням компонентів щеплення вручну.

Машина МП-7А виконує щеплення на ступінчатий, а ПМ-450 та УПВ — на омегоподібпий шип. При роботі па машині МП-7А правою рукою із піддона беруть прищепний чубук і утримують його пальцями за пеньок вище вічка. За допомогою кругової пилки нижній зріз на ньому оновлюють на відстані 1,5 — 2,0 см нижче вічка. Потім чубук розташовують у направляючий пристрій фрези і рівномірним натискуванням від себе до упора нарізають шип з плоского на жолобчатий бік. Підщепний чубук беруть з піддона лівою рукою. Верхній зріз за допомогою кругової пилки оновлюють на довжину 2 — 3 см. Потім фрезою нарізають пази і шипи, що відповідають шипам і пазам прищепи. Компоненти з нарізаними пазами та шипами з'єднують на з'єднувальній призмі, яка розташована на столі машини для щеплення.

Послідовність робіт на машинах, які виконуть омегоподібпий шип, практично така ж сама. Необхідно підібрати підщепу та прищепу з однаковим діаметром. Потім нарізати на підщепі та прищепі відповідно паз і шип та з'єднати компоненти. Деякі машини цього типу з'єднання компонентів щеплення виконують автоматично.

Техніка щеплення винограду вручну методом поліпшеної копуліровки.

Чубук підщепи беруть у ліву руку, лікоть якої притуляють до тулуба. Ніж знаходиться у правій руці, великий палець якої повинен бути паралельним лезу ножа. Косий зріз на підщепі довжиною в 1,5 — 2,0 діаметра чубука роблять із жолобчатого па плоский при «гармонічному» щепленні та із черевного боку па спинний — при щепленні «на ребро». Зріз виконують з протягуванням, ковзним рухом, що починається від основи леза ножа до його верхівки. Потім на зрізі зарізають язичок таким чином, щоб він починався вище серцевини. Ніж при цьому не повинен бути направлений по вертикальній осі пагона вздовж деревинних волокон, а пересікати їх навскоси під серцевину. Заріз язичка повинен бути майже паралельним до площини косого зрізу і дорівнювати одній третині діаметра чубука. На середніх за товщиною чубуках глибина зарізу язичка повинна бути не більше 5 — 6 мм, а товщина у основи — 1,0 — 1,5 мм. При коротких язичках виникає з'єднання «вдогін», а при довгих — «перегін», яке спричиняє недостатнє співпадання тканин. Правильно виконаний язичок при відгинанні його лезом ножа пружинить, не ламається і не розколює чубук. При вийманні ножа ним відгинають язичок.

Такий же зріз на відстані 5 — 7 мм від вічка, з жолобчатого на плоский бік виконують на прищепі. При цьому великий палець повинен упиратися у вільний кінець чубука та допомагати виконувати зріз. Необхідно, щоб поверхня косих зрізів на підщепі та прищепі була рівною та гладенькою, а довжина — однаковою. Потім вирізають язичок і відгинають його.

У подальшому язички на підщепі та прищепі з'єднують між собою, стежачи, щоб язички не заломлювалися (рис. 29).

Щепа не повинна мати просвіт в місці з'єднання підщепи з прищепою, кора компонентів має бути щільно з'єднаною.

Щеплення «на штифт». Щеплення «на штифт» виконують за допомогою спеціального секатора і штифтів — відрізків алюмінієвого дроту довжиною 2,0 — 2,5 см. Секатор для щеплення «на штифт» має на упорі напівкруглу виїмку діаметром 8 — 9 мм, яка дозволяє звести до мінімуму пошкодження тканин при перерізі підщепних та прищепних чубуків, а також косий паз у основи упора для нарізання штифтів. При нарізці кінці штифтів виконуються загостреними, тому що дріт нарізують навкіс.

При виконанні щеплення на підщепних та прищепних чубуках оновлюють зрізи: у підщепного чубука верхній, на 2 — 3 см вище вузла, а у прищепного — нижній, відразу під вузлом. Зрізи повинні бути перпендикулярними до осі чубуків. Штифт вводять в серцевину прищепного чубука до упора в діафрагму, а потім прищепу з'єднують з підщепою шляхом вдавлювання вільного кінця штифта у серцевину підщепи. При з'єднуванні щеплених компонентів однойменні сторони на прищепі та підщепі повинні співпадати.

Рис.  1.   Ручне   щеплення   косим  зрізом   з  язичком:   а   -  прищепа;   6 -

    підщепа; в - косі зрізи з язичком на підщепі і прищепі;  г – готове щеплення; д - виконання косого зрізу; є - нарізання язичка.

 

Тема 2. Захист місця з'єднання компонентів щеп

від підсихання

Мета заняття. Ознайомитися з різними способами захисту щеп від підсихання.

Загальні відомості. Для успішного зростання компонентів щеп, збереження їх вологості можна застосовувати такі заходи: розміщення щеп у вологому субстраті (тирса, перліт, торф, пісок, грунт та ін.) (рис. ЗО), обв'язування місця спайки шпагатом, бавовняною або вовняною ниткою, рафією, поліетиленовою плівкою, покривати їх гіпсом,  колодіумом тощо.

В сучасних умовах місце щеплення захищають парафінуванням чи бандажуванням щеп. Парафінування виконують за допомогою парафіпаторів. Воно полягає в занурюванні верхніх кінців (15 — 20 см) щеплених чубуків на 0,8—1,0 см у розтоплений до 95 — 100°С технічний парафін марки Д з добавками 3% бітуму та 2% каніфолі, або 5 — 8% бджолиного воску. При цьому на одну щепу витрачається до 2 г парафіну. Одночасно можна парафінувати 5 — 7 щеп. Під парафінуванням розуміють і використання замість парафіну більш сучасних парафінових сумішей з додатком антисептиків та стимуляторів росту.

Бапдажування полягає в ізоляції місця щеплення гільзою-бандажем. За допомогою бандажера на щепу одягають гільзу завдовжки 13 — 15 см, яка виготовлена з поліетиленової плівки високого тиску завтовшки 25—40 мкм. Шов на гільзі має бути міцний, без отворів. Верхній край гільзи повинен виступати над зрізом прищепи на 1,5 см. Щепу з надітою на неї гільзою-бандажем поміщають на транспортер, який проводить її через робочу зону усадочного електрокалорифера. Під короткочасною дією гарячого повітря з температурою 320 —350°С плівка щільно обтягує місце щеплення, що забезпечує міцність щепи і захист тканин від підсихання.

Рис. 2. Ящик для стратифікації щеп  (а) і схема укладання щеп у стратифікаційний ящик (б).

Технологічна лінія з бандажування має продуктивність 25 —-30 тис. щеплень за зміну.

Тема 3. Стратифікація, загартування та консервація щеп

Мета заняття. Ознайомитись з технологією стратифікації, загартування та консервації щеп.

Загальні відомості. Стратифікація — це стимулювання регенераційних процесів та калюсоутворення в місці з'єднання компонентів щеп для їх швидкого та надійного зростання шляхом утворення умов підвищеної температури, світла та вологості повітря.

В сучасних умовах найбільш розповсюджена — стратифікація на воді, яка дає можливість більш раціонально використовувати площу стратифікаційних камер, візуально контролювати процес стратифікації, змінювати освітлення та вологість в приміщенні, боротися з плісенню, відмовитись від ящичної тари та вологоутримуючого матеріалу (тирси, торфу, перліту тощо), зменшити затрати праці.

Технологія стратифікації. Для стратифікації щеп використовують металеві або дерев'яні піддони, які обладнують засобами для зливу води. Дно піддонів застилають полімерного плівкою. На плівку укладають дерев'яну решітку, на яку встановлюють пакети з щепами. При постійному зануренні базальних кінців Щеп у воду спостерігається відмирання тканин на п'ятках, різко погіршуються процеси коренеутворення. Тому, для нормального коренеутворення щеп, воду з піддонів треба зливати щодобово на 12 — 18 годин. Застосування дерев'яних решіток дозволяє забезпечити відсутність води у зоні п'яток після її зливу.

Стратифікаційна камера повинна завантажуватись щепами в один день. Після повного завантаження камери щепами в піддони заливають воду так, щоб нижні кінці щеп були занурені у воді; на 2 — 4 см. Протягом 4 — 5 діб температуру у камері підтримують на рівні 28—30°С, вологість повітря — 85 — 90%. Періодичність і термін зливу води з піддонів залежить від сорту підщепи. Поступово температуру у камері знижують до 26°С, а за 2 — 3 доби до закінчення стратифікації — до 23 —24°С. Одночасно проводять інтенсивну вентиляцію камер, знижуючи вологість повітря до 75%. Через 8 — 10 днів від початку стратифікації в камері вмикають технологічне освітлення, якщо не передбачене освітлення сонячним світлом. Процес стратифікації, як правило, продовжується 16 — 20 діб. За цей період 85 — 90% щеп утворюють круговий калюс, вічка набрякають і починають проростати, на підщепі утворюються горбочки коренів.

Сортування щеп після стратифікації полягає у бракуванні зламаних, без напливу калюсу та щеп з загиблим вічком. Одночасно зі щеп видаляють пагони на підщепі та корені на прищепі. У щеп в поліетиленовому бандажі звільнюють набряклі вічка від плівки, які її не пробили.

Щепи з непророслим вічком направляють на додаткову стратифікацію при температурі 28 —30°С впродовж 5 — 6 діб.

Технологія загартування. Перед садінням у шкілку відкритого грунту щепи загартовують протягом 4 — 5 діб під навісами на відкритому повітрі або на верандах. Пакети (пучки) щеп встановлюють базальною частиною в піддони з водою або на вологий субстрат (тирсу) так, щоб п'ятки щеп були занурені у субстрат на 2 — 3 см. Оптимальна температура загартування 14 — 16, але не нижче 5 —6°С.

Консервація щеп дозволяє знизити напругу праці у весняний період, виконати запланований об'єм роботи, почавши щеплення у більш ранні строки без додаткової кількості кваліфікованих робочих, а також краще організувати роботу по щепленню.

Щепи після парафінування чи бандажування зв'язують у каркас-пакети або пучки та встановлюють в мішки із поліетиленової плівки завтовшки 120 — 150 мкм. Мішки герметично зав'язують. Для зручності транспортування, більш повного використання об'єму холодильної камери, а також для запобігання механічного пошкодження щеп мішки зі щепами поміщають у стандартні дерев'яні контейнери, які використовують для транспортування та зберігання плодів чи картоплі. Контейнери зі щепами встановлюють у холодильні камери, де їх витримують при температурі 2 —4°С. Впродовж консервації за рахунок дихання щеп у мішках накопичується 10 — 12% двооксиду вуглецю, який уповільнює інтенсивність їх дихання, окислювання зрізів, пригнічує розвиток патогенної мікрофлори.

Консервацію щеп можна проводити і після стратифікації.

Завдання.

 

1.Засвоїти виконання зрізів та нарізання язичків на чубуках. Виконати щеплення та оцінити його якість.

2.Засвоїти техніку парафінування і банда жування.

3.Засвоїти спосіб стратифікації щеп на воді. Провести спостереження за ними під час стратифікації. Визначити час закінчення стратифікації.

Література: 1, 6, 7, 12, 14.

Матеріали і обладнання.

 

  1.  Колекція зразків щеплень. Набір чубуків підщепи та прищепи. Ножі для щеплення, секатори, бруски, правила, банки з водою, ганчір'я для протирання ножів. Медична аптечка.

2. Щепи. Парафінатор та парафінова суміш , плівка завтовшки 25 - 40 мкм,

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42730. ЛИНЕЙНЫЕ МЕТОДЫ КЛАССИФИКАЦИИ 178.5 KB
  В данной лабораторной работе мы будем рассматривать способ построения линейного решающего правила на основе обучения одного формального нейрона. Модель нейрона Нейрон представляет собой формализованную модель биологического нейрона.4 – Простейший нейрон В общем виде функционирование нейрона подчиняется следующему выражению: где: – вектор входного сигнала – весовой вектор T – порог f – функция активации. Весовой вектор порог и функция активации определяют поведение нейрона то как он реагирует на входные данные.
42731. РАЗРАБОТКА АВТОМАТИЗИРОВАННОЙ СИСТЕМЫ ДЛЯ РАСЧЕТА ПОТРЕБНОСТИ В КОРМАХ НА ПАСТБИЩНЫЙ ПЕРИОД 70 KB
  Исходя из наличия поголовья сельскохозяйственных животных структуры и организации стада структуры суточных рационов и норм кормления рассчитать потребность в кормах по ферме на пастбищный период в кормовых единицах и физическом весе по видам корма и половозрастным группам. Промежуточными данными должны быть: Поголовье по половозрастным группам; Потребность в кормах в сутки на одну голову кормовые единицы и физический...
42732. Работа с файлами в С# 288.5 KB
  Потоки в С Под файлом обычно подразумевается именованная информация на внешнем носителе например на жестком или гибком магнитном диске. Логически файл можно представить как конечное количество последовательных байтов поэтому такие устройства как дисплей клавиатура и принтер также можно рассматривать как частные случаи файлов.
42733. Простейшие классы 160 KB
  Методы и свойства должны обеспечивать непротиворечивый полный минимальный и удобный интерфейс класса. В программе должна выполняться проверка всех разработанных элементов класса.1 Классы в C Работу с классами рассмотрим на следующем примере. Создайте новое консольное приложение для C и введите следующий текст: using System; nmespce test { Начало класса clss Worker { public int ge=0; public string nme; } Конец класса clss Test { [STThred]...
42734. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ С УНАСЛЕДОВАННЫМ ПРОГРАММНЫМ КОДОМ 167.37 KB
  Очень часто сборки .NET должны успешно взаимодействовать со сложными приложениями, где значительную часть кода составляют классические СОМ- серверы. Код модулей СОМ является двоичным и платформенно-зависимым (в отличие от полностью платформенно-независимого кода IL). СОМ-серверы работают с уникальным набором типов данных (BSTR, VARIANT и т. п.), содержание которых в разных языках программирования сильно различается.
42735. Разработка и использование ActiveX ФОРМ 552 KB
  Шифр скитала многократно совершенствовался в последующие времена Шифрующие таблицы С начала эпохи Возрождения конец XIV столетия начала возрождаться и криптография. В разработанных шифрах перестановки того времени применяются шифрующие таблицы которые в сущности задают правила перестановки букв в сообщении В качестве ключа в шифрующих таблицах используются' размер таблицы; слово или фраза задающие перестановку особенности структуры таблицы. Одним из самых примитивных табличных шифров перестановки является простая перестановка для...
42736. Исследование трехфазного двигателя и однофазном и конденсаторном режимах 61 KB
  Ход работы: Теоретический материал: а Принцип работы однофазного АД основан на б Пусковой момент однофазного АД равен в Фаза смещающий элемент это аппарат предназначенный для г Пусковая емкость предназначена Рабочая емкость предназначена для д Рабочие свойства АД лучше в однофазном или конденсаторном режиме Ознакомиться с конструкцией трехфазного АД и записать паспортные данные. А...
42737. ИССЛЕДОВАНИЕ АНАЛОГОВЫХ КОМПАРАТОРОВ 76.5 KB
  При этом ОУ работает преимущественно в области положительного или отрицательного ограничения выходного напряжения проходя область усилительного режима только вблизи порога. Использование разных входов ОУ для подачи входного сигнала позволяет реализовать фиксацию уровня входного напряжения положительным или отрицательным перепадом напряжения на выходе компаратора.4 приведены схемы детекторов положительного и отрицательного уровней входного напряжения. Пороговый уровень входного напряжения в этих схемах задается величиной напряжения смещения...