37824

Діагностика комп’ютерних мереж

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Головне вікно програми EtherSnoop Для роботи процесу перехоплення пакетів оберіть мережений інтерфейс вбудованої або зовнішньої мережевої карти що обирається за допомогою списку зображеного на рисунку 2. Рисунок 2 – Список для вибору мережевого інтерфейсу Для налагодження режиму перехоплення пакетів виконуються три етапи підготовки: Виділення буферу – розміру пам’яті для збереження інформації про перехоплені пакети рис. Рисунок 3 – Вікно налагодження розміру буфера Рисунок 4 – Вибір фільтру пакетів Рисунок 5 – Вибір...

Украинкский

2013-09-25

866.5 KB

18 чел.

Лабораторна робота № 10

Тема: Діагностика комп’ютерних мереж.

Мета: Навчитися діагностувати і тестувати робочі параметри мереж, визначати мережеві настройки, аналізувати структуру мережевого трафіку.

Теоретичні відомості.

Хід роботи.

Частина 1

  1.  Запустіть програму EtherSnoop. Ознайомтесь з вікном програми, представленим на рисунку 1, системою меню, функціями керування перехоплення пакетів. Схематично відобразіть вікно у звіті з позначенням робочих областей.

Рисунок 1 – Головне вікно програми EtherSnoop

  1.  Для роботи процесу перехоплення пакетів оберіть мережений інтерфейс (вбудованої або зовнішньої мережевої карти), що обирається за допомогою списку, зображеного на рисунку 2. Запуск процесу перехоплення відбувається після натиснення , але попередньо потрібно виконати налагодження параметрів тестового процесу.

Рисунок 2 – Список для вибору мережевого інтерфейсу

  1.  Для налагодження режиму перехоплення пакетів виконуються три етапи підготовки:

Виділення буферу – розміру пам’яті для збереження інформації про перехоплені пакети (рис. 3).

Вибір режиму фільтрування пакетів (рис. 4) – якщо фільтр включено, то вказані типи пакетів перехоплюватися не будуть.

Вибір окремих портів (рис.5 ) - порти визначають протоколи, що використовуються в роботі мережі.

Рисунок 3 – Вікно налагодження розміру буфера

Рисунок 4 – Вибір фільтру пакетів

Рисунок 5 – Вибір портів

  1.  Для отримання пакетів для перехоплення виконайте тестову перевірку («пінгування») будь-якої робочої станції в мережі для створення тестових пакетів і запропонуйте зробити таку ж перевірку користувача цієї станції. В подальшому можна використовувати інші мережеві команди.

  1.  Перед запуском процесу тестування налагодьте порти та фільтри для процесу тестування: оптимальний режим – буфер – 1 Мб, відключені інші пакети (Others), окремі порти для перехоплення не включені.

  1.  Зупиніть процес перехоплення через 1-3 хвилини. У списку перехоплених пакетів оберіть декілька різних типів пакетів (тип пакету визначається полем Type). Для кожного типу пакетів занотуйте структуру пакету, зміст його частин, що вказані в розділі Packet explorer (рис. 6).

Рисунок 6 - Структура перехопленого пакету.

  1.  Визначте різницю між пакетами протоколів різних рівнів.

  1.  Виконайте перехоплення для декількох різних режимів перехоплення.


Частина 2

  1.  Запустіть програму керування і моніторингу мережі - NetView (рис. 7).

Рисунок 7 – Вікно програми NetView

  1.  Проведіть перегляд підключених до мережі хостів (робочих станцій). Для отримання реального переліку потрібно оновити список.
  2.  Відобразіть існуючу мережу у вигляді візуальної карти (рис. 8), побудуйте схему мережі кабінету (рис. 9).

Рис. 8 – Режими відображення хостів

Рис. 9 – Приклад схеми мережі кабінету

  1.  Виконайте наступні операції (інструменти) програми:
  •  монітор підключень (визначте активні з’єднання, історію підключень, «розшарені» ресурси, занотуйте статистику) – рис. 10;
  •  сканер мережі (визначте порти та служби, що їх використовують) – рис. 11. Використовуйте основний хостліст, змінюючи команди сканування та TCP (UDP) порти;
  •  IP монітор (складіть таблицю з’єднань з визначенням протоколів, портів та процесів) – рис. 12;
  •  сканер ресурсів (визначте дерево відкритих ресурсів) – рис. 13;
  •  трасування маршрутів: 127.0.0.1, 192.168.20.101, 192.168.20.51 – рис. 14.

Рисунок 10 – Монітор підключень

Рисунок 11 – Сканер мережі

Рисунок 12 – IP монітор

Рисунок 13 – Сканер ресурсів

Рисунок 14 – Трасування маршрутів

Контрольні питання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1634. Применение синтетических и биологических сред для хранения спермы разных видов животных в зависимости от температурного режима 20.13 KB
  Разбавители могут быть биологическими и синтетическими (искусственными) средами. Из биологических сред использовалось коровье молоко, кокосовое молоко, 7%-ный раствор пчелиного меда, а также томатный сок.
1635. Экономический расчет термостабилизатора 41.53 KB
  Термостабилизатор - устройство предназначеное для автоматического поддержания температуры. Расчет показателей технологичности прибора. Затраты на изготовление и сборку нового объекта. Расчет годовых расходов при эксплуатации базового и нового приборов.
1636. Продвижение и выживаемость спермиев и яйцеклетки в половых путях самок 19.53 KB
  Способность яйцеклеток к оплодотворению сохраняется в течение 2-6 ч после овуляции. У коров и овец наилучшим местом для сохранения (48 ч) спермиев в половых путях является шейка матки, у кобылы и свиньи - участки верхушек рогов матки при переходе в яйцепроводы.
1637. Профилактика задержания последа, маститов и послеродовых заболеваний 22.09 KB
  Профилактика задержания последа. Профилактика маститов у коров. Субинволюция матки. Родильный парез.
1638. Развитие плодных оболочек. Роль и значение околоплодных жидкостей 21.8 KB
  Водная оболочка (амнион). Мочевая оболочка (аллантоис). Сосудистая оболочка (хорион). Амнион у рогатого скота, свиней и животных других видов. Объем мочевой жидкости к концу беременности.
1639. Распространение, экономический ущерб, причиняемый бесплодием, яловостью 18.89 KB
  Бесплодие – это нарушение воспроизводства потомства, вызванное ненормальными условиями существования самок и самцов, неправильным осеменением, болезнями полового аппарата и других органов.
1640. Родовой путь. Мягкая и твердая основа родового пути. Пельвиметрия 20.86 KB
  Полость таза – пространство между входом и выходом; она имеет свод – верхнюю стенку, боковые стенки и дно. Свод таза состоит из крестцовой кости и первых хвостовых позвонков. Боковые стенки таза сформированы безымянными костями и широкими тазовыми связками.
1641. Родовспоможение при неправильном членорасположении плода при головном предлежании 21.2 KB
  Заворот головы на сторону. Опускание головы плода вниз. Сгибание конечности в запястном суставе. Запрокидывание головы плода.
1642. Родовспоможение при несоответствии размеров плода и просвета таза матери 20.25 KB
  Плод извлекают за предлежащие части силой максимум 5—6 человек под строгим контролем руки акушера (во избежание глубоких травм). Родовые пути необходимо обильно смазать вазелином или маслом.