37827

Організація обробки графічної інформації

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

При необхідності за допомогою убудованого редактора EditingChrt компонентові TChrt передаються дані про товщину стиль і колір ліній параметрах шрифту підписів кроках розмітки координатної сітки й інші настроювання. Для уведення вихідних даних використовуються вікна TEdit. З'явиться вікно редагування EditingChrt див. Натискаючи різні кнопки меню познайомитися з іншими можливостями EditingChrt.

Украинкский

2013-09-25

57.5 KB

12 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Тема роботи: Організація обробки графічної інформації.

Мета роботи: вивчити властивості компонента відображення графічної інформації TChart. Створити програму з використанням TСhart.

Рекомендована література:

  1.  Бобровский С. И. Delphi 7. Учебный курс. - С.Пб. Питер, 2004. – 735 с.
  2.  Я. М. Глинский Інформатика. Алгоритмізація і програмування. Книжка 1. -  Львів, 2003. – 198 с.
  3.  Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование:Delphi. – М.: АСТ-Пресс Книга; Издательство «Развитие», 2003. – 368 с.
  4.  Кен Хендерсон. Руководство Разработчика баз данных в Delphi 2. – К. Диалектика, 1997, - 543 с.

Контрольні запитання:

  1.  Які оператори мови Pascal описують процеси з розгалуженням?
  2.  В яких випадках доцільно викоритовувати оператор case?
  3.  Що називають кнопками-перемикачами?
  4.  Які види кнопок-перемикачів Ви знаєте?
  5.  За що відповдає компонент TcheckBox?
  6.  За що відповдає компонент TRadiogroup?
  7.  Що називають оброблювачем подій та як його створюють?

Теоретичні відомості.

Компонент Tchart.

Звичайно результати розрахунків представляються у виді графіків і діаграм. Система DELPHI має могутній пакет стандартних програм висновку на екран і редагування графічної інформації, що реалізується за допомогою візуально відображуваного на формі компонента TСhart (рис.1).

Рис.1

Побудова графіка (діаграми) виконується після обчислення таблиці значень функції y=f(x) на інтервалі [Xmin, Xmax] з даним кроком. Отримана таблиця передається в спеціальний двовимірний масив Seriesk (k-номер графіка) компонента TChart за допомогою методу Add. Компонент TChart здійснює всю роботу по відображенню графіків, переданих в об'єкт Seriesk: будує і розмічає осі, рисує координатну сітку, підписує назва осей і самого графіка, відображає передану таблицю у виді всіляких графіків або діаграм. При необхідності, за допомогою убудованого редактора EditingChart компонентові TChart передаються дані про товщину, стиль і колір ліній, параметрах шрифту підписів, кроках розмітки координатної сітки й інші настроювання. У процесі роботи програми зміна параметрів можливо через звертання до відповідних властивостей компонента TChart. Так, наприклад, властивість TChart.BottomAxis містить значення максимальної межі нижньої осі графіка і при його зміні під час роботи автоматично змінюється зображення графіка (див. нижчеподану програму).

Приклад написання програми.

Завдання: скласти програму, що відображає графіки функцій sin(x) і cos(x) на інтервалі [Xmin..Xmax]. Передбачити можливість зміни розмітки координатних осей, а також кроку побудови таблиці.

Настроювання форми

Панель діалогу програми організується у виді, представленому на рис.6.1.

Для уведення вихідних даних використовуються вікна TEdit. Компонент TChart вводиться у форму шляхом натискання піктограми в меню компонентів Standard.

Робота з компонентом TChart

Рис.2

Для зміни параметрів компонента TChart необхідно двічі клацнути по ньому мишею у вікні форми. З'явиться вікно редагування EditingChart (див. рис.2). Для створення нового об'єкта Series1 клацнути по кнопці Add на сторінці Sеries. У діалоговому вікні, яке з’явилося, TeeChartGalleri вибрати піктограму з написом Line (графік виводиться у виді ліній). Якщо немає необхідності представлення графіка в тривимірному виді, відключити  незалежний перемикач 3D. Після натискання на кнопку ОК з'явиться нова серія з назву Seriesl. Для зміни назви натиснути кнопку Title.

У однорядковому редакторі, що зявилося, ображуваної функції "sin(x)". Аналогічним образом створити об'єкт Series2 для функції cos(x).

Для зміни напису над графіком на сторінці Titles у багаторядковому набрати: “Графіки функцій".

Для розмітки осей вибрати сторінку Axis і навчитися встановлювати параметри настроювання осей. Натискаючи різні кнопки меню, познайомитися з іншими можливостями EditingChart.

Написання програми обробки події створення форми.

У даному місці програми встановлюються початкові межі і крок розмітки координатних осей. Коли властивість Chart1.BottomAxis Automatic має значення False, автоматична установка параметрів осей не працює.

Написання програм обробки подій натискання на кнопки.

Процедура TForm1.Button1Click обробляє натискання кнопки "Установити осі". Процедура TForm1.Bttnon2CIick обробляє натискання кнопки "Побудувати графік". Для додавання координат крапок (X, Y) з таблиці значень у двовимірний масив об'єкта Seriesk використовується процедура

Series1.AddXY(Const AXValue, AYValue: Double; Const AXLabel: String; AColor: TColor): Longint;

де AXValue, AYValue - координати крапки по осях X і Y;

AXLabel може приймати значення ‘’;

Acolor задає колір ліній (якщо дорівнює clTeeColor, те приймається колір, визначений при проектуванні форми).

Текст програми має вигляд:

Unit Unit1;

Interface

Uses

 Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs, StdCtrls, ExtCtrls, TeeProcs, TeEngine, Chart, Series;

type

 TForm1 = class(TForm)

   Chart1: TChart;

   Button1: TButton;

   Button2: TButton;

   Edit1: TEdit;

   Edit2: TEdit;

   Edit3: TEdit;

   Edit4: TEdit;

   Edit5: TEdit;

   Edit6: TEdit;

   Edit7: TEdit;

   Label1: TLabel;

   Label2: TLabel;

   Label3: TLabel;

   Label4: TLabel;

   Label5: TLabel;

   Label6: TLabel;

   Label7: TLabel;

   Series1: TLineSeries;

   Series2: TLineSeries;

   procedure FormCreate(Sender: TObject);

   procedure Button1Click(Sender: TObject);

   procedure Button2Click(Sender: TObject);

 private

   { Private declarations }

 public

   { Public declarations }

 end;

var

 Form1: TForm1;

 Xmin, Xmax, Ymin, Ymax, Hx, Hy, h : extended;

Implementation

{$R *.DFM}

Procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

 Xmin := 0;

 Xmax := 2 * Pi;

 Ymin := -1;

 Ymax := 1;

 Hx   := pi/2;

 Hy   := 0.5;

 h    := 0.01;

 Edit1.Text := FloatToStr(Xmin);

 Edit2.Text := FloatToStr(Xmax);

 Edit3.Text := FloatToStr(Ymin);

 Edit4.Text := FloatToStr(Ymin);

 Edit5.Text := FloatToStr(Hx);

 Edit6.Text := FloatToStr(Hy);

 Edit7.Text := FloatToStr(h);

 Chart1.BottomAxis.Automatic := False;

 Chart1.BottomAxis.Minimum := Xmin;

 Chart1.BottomAxis.Maximum := Xmax;

 Chart1.LeftAxis.Automatic := False;

 Chart1.LeftAxis.Minimum   := Ymin;

 Chart1.LeftAxis.Maximum   := Ymax;

 Chart1.BottomAxis.Increment := Hx;

 Chart1.LeftAxis.Increment   := Hy;

end;

Procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

var

 x, y1, y2 : extended;

begin

 Series1.Clear;

 Series2.Clear;

 Xmin := StrToFloat(Edit1.Text);

 Xmax := StrToFloat(Edit2.Text);

 h := StrToFloat(Edit7.Text);

 x := Xmin;

 Repeat

   y1 := sin(x);

   Series1.AddXY(x, y1, '', clTeeColor);

   y2 := cos(x);

   Series2.AddXY(x, y2, '', clTeeColor);

   x := x + h;

 Until (x > Xmax);

end;

Procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

 Halt //Exit

end;

end.

Хід виконання роботи.

Побудуйте графіки функцій для відповідних варіантів з роботи 3. Таблицю даних одержати шляхом зміни параметра X із кроком h. Висновок вихідних даних організувати через вікна TЕdit. Самостійно вибрати зручні параметри настроювання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19219. Ионное распыление. Диссипация энергии атомных частиц при взаимодействии с твердым телом 288.5 KB
  Лекция № 15. Ионное распыление. Диссипация энергии атомных частиц при взаимодействии с твердым телом. Торможение быстрых частиц в твердом теле. Эмиссия атомных частиц. XV. ИОННОЕ распыление 15.1. Характеристики ионного распыления. Явление распыления твердого ...
19220. ИОНИЗАЦИЯ И ВОЗБУЖДЕНИЕ ЧАСТИЦ В ГАЗЕ 163 KB
  ИОНИЗАЦИЯ И ВОЗБУЖДЕНИЕ ЧАСТИЦ В ГАЗЕ Плазму как среду состоящую из заряженных частиц характеризует степень ионизации или соотношение между количеством заряженных и нейтральных частиц: концентрация электронов конц...
19221. ТЕРМОДИНАМИЧЕСКОЕ РАВНОВЕСИЕ В ГАЗЕ 101.5 KB
  Лекция 2 ТЕРМОДИНАМИЧЕСКОЕ РАВНОВЕСИЕ В ГАЗЕ Одним из известных подходов к описанию плазмы является ее сопоставление с термодинамической системой. При этом состояние плазмы характеризуется такими величинами как температура энтропия и т.д. В термодинамик...
19222. ДВИЖЕНИЕ ЗАРЯЖЕННЫХ ЧАСТИЦ В ГАЗЕ 112.5 KB
  Движение заряженных частиц в газе Ввиду рассмотрения тока в слабоионизованном газе или в низкотемпературной плазме требуется определить основные величины связанные с подвижностью электронов и ионов. Существует ряд экспериментов в которых были найдены значен...
19223. ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ТОК В ГАЗЕ 122 KB
  ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ТОК В ГАЗЕ Одной из первых теорий газовых разрядов явилась теория Таунсенда. Данный вид разряда названный его именем таунсендовский имеет очень слабый ток I=1010105 А и практически не имеет видимого свечения темновой разряд. При увеличении си...
19224. Создание базы данных, состоящей из двух таблиц 187.03 KB
  Оставим Режим таблицы и щелкним по кнопке ОК. Появится пустая таблица, поля которой не определены и не имеют названия. Тип поля будет выбран автоматически в зависимости от введенной информации.
19225. ТЛЕЮЩИЙ РАЗРЯД 87.5 KB
  ТЛЕЮЩИЙ РАЗРЯД Тлеющий разряд имеет свои принципиальные особенности по сравнению с другими видами газовых разрядов. Ввиду этого рассмотрим сравнительную вольтамперную характеристику основных газовых разрядов рис.1. Для получения данной экспериментально
19226. ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЙ СТОЛБ ТЛЕЮЩЕГО РАЗРЯДА 111.5 KB
  Положительный столб тлеющего разрядА Тлеющий разряд открытый еще в XIX веке стал детально исследоваться с появлением основных соотношений физики плазмы для различных процессов свойственных газовым разрядам. К наиболее важным областям разряда наряду с катодной обл
19227. ДУГОВОЙ РАЗРЯД 98 KB
  Дуговой разряд Дуговой разряд является одним из наиболее известных разрядов нашедших большое практическое применение. Первооткрывателем разряда считается российский ученый Петров В.В. который в 1802 г. впервые получил данный разряд на угольных электродах пр...