37841

РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ТЕРМОЭЛЕКТРОНОВ ПО СКОРОСТЯМ КОНТАКТНАЯ РАЗНОСТЬ ПОТЕНЦИАЛОВ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

РТ21 ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 3 РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ТЕРМОЭЛЕКТРОНОВ ПО СКОРОСТЯМ КОНТАКТНАЯ РАЗНОСТЬ ПОТЕНЦИАЛОВ ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Определить величину и знак контактной разности потенциалов между катодом и анодом при указанных ниже токах накала. Измерить зависимость анодного тока от напряжения изменяя его от 03 до 03 B при напряжениях накала 63; 50; 40 B. Ток накала измеряется амперметром А1. По полученным данным построить график зависимости lnI от U и определить по ним величину и знак контактной разности потенциалов между катодом и...

Русский

2013-09-25

186.94 KB

9 чел.

Левашев  И.  РТ-21

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 3

РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ТЕРМОЭЛЕКТРОНОВ ПО СКОРОСТЯМ

КОНТАКТНАЯ РАЗНОСТЬ ПОТЕНЦИАЛОВ

ЦЕЛЬ РАБОТЫ:  Определить  величину  и знак контактной разности потенциалов между катодом и анодом при указанных ниже  токах накала. Рассчитать по графикам значения температуры катода.

ПЕРЕЧЕНЬ ИСПОЛЬЗУЕМОГО ОБОРУДОВАНИЯ: потенциометр,  электронная лампа, амперметр , микроамперметр, вольтметр, переключатель,  источники напряжений.

КРАТКИЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ  И РАСЧЕТНЫЕ ФОРМУЛЫ.

ПОРЯДОК ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТЫ:

1. Собрать схему для проведения измерений согласно рис. 1.

2. Измерить зависимость анодного тока от напряжения, изменяя его от  -0,3 до +0,3 B при

напряжениях накала 6,3; 5,0; 4,0 B. Изменение полярности анодного напряжения осуществляется

переключателем П1. Ток накала измеряется амперметром А1. При изменении полярности переключателем П1 необходимо изменить полярность вольтметра.

3. По полученным данным построить график зависимости lnIa от Ua и определить по ним величину и знак контактной разности потенциалов между катодом и анодом при указанных выше токах накала. Рассчитать по графикам значения температуры катода.

ХОД ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТЫ:

При U нак=4 В.

U

I

U

I

-0,3

0,8

0

14,5

-0,28

0,9

0,02

17

-0,26

1,2

0,04

19,2

-0,24

1,4

0,06

21,5

-0,22

1,8

0,08

25,1

-0,2

2,1

0,1

28

-0,18

2,7

0,12

32

-0,16

3,3

0,14

36,8

-0,14

4

0,16

40,1

-0,12

5

0,18

45,8

-0,1

5,6

0,2

51,6

-0,08

6,6

0,22

56,9

-0,06

8,3

0,24

63

-0,04

9,2

0,26

72

-0,02

11,2

0,28

76,8

0

13,5

0,3

81,9

При U нак=5 В.

U

I

U

I

-0,3

8,4

0

60,6

-0,28

9,5

0,02

66,4

-0,26

11,4

0,04

71,8

-0,24

13,8

0,06

79

-0,22

15,8

0,08

86,1

-0,2

17,3

0,1

93,5

-0,18

20,2

0,12

103

-0,16

23,1

0,14

108,1

-0,14

26,6

0,16

114

-0,12

30

0,18

122,6

-0,1

32,9

0,2

131,4

-0,08

36,5

0,22

141,5

-0,06

42

0,24

151,5

-0,04

47,8

0,26

158

-0,02

52

0,28

167,3

0

57,4

0,3

178

При U нак=5.5 В

U

I

U

I

I

-0,3

20

0

99

 

-0,28

23,6

0,02

106,7

 

-0,26

27,2

0,04

113,7

 

-0,24

30,5

0,06

121

 

-0,22

34,2

0,08

129,6

 

-0,2

37,2

0,1

137,8

 

-0,18

41,1

0,12

148,6

 

-0,16

46

0,14

156,4

 

-0,14

50,7

0,16

164,5

 

-0,12

56,2

0,18

174,2

332

-0,1

61,8

0,2

183,5

352

-0,08

67,8

0,22

194

377

-0,06

74,5

0,24

 

398

-0,04

81,8

0,26

 

423

-0,02

87

0,28

 

447

0

96,3

0,3

 

475

При u нак=6.3 В

U

I

U

I

-0,3

58

0

278

-0,28

64

0,02

293

-0,26

73

0,04

315

-0,24

82

0,06

337

-0,22

93

0,08

366

-0,2

102

0,1

393

-0,18

113

0,12

419

-0,16

129

0,14

440

-0,14

144

0,16

464

-0,12

155

0,18

490

-0,1

171

0,2

519

-0,08

186

0,22

546

-0,06

209

0,24

576

-0,04

229

0,26

597

-0,02

250

0,28

625

0

264

0,3

653

ВЫЧИСЛЕНИЕ ТЕМПЕРАТУРЫ КАТОДА:

Из       выражаем:    получаем

       1)            при

               при

            при

          при


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.
84520. Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції 43.73 KB
  Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції. Хімічна стимуляція секреції здійснюється посередництвом гастрину що виділяється Gклітинами. Основні стимулятори секреції гастрину продукти переварювання білків пептиди олігопептиди амінокислоти особливо триптофан і фенілаланін а також кальцій магній алклголь та кофеїн.
84521. Рухова функція шлунку та її регуляція. Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку 41.86 KB
  Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку. В регуляції моторики шлунку беруть участь нервові та гуморальні механізми. Деякі мязові клітини внутрішнього шару мязової оболонки шлунку мають пейсмейкерну активність тобто періодично генерують ПД з частотою 32 на секунду що спричиняє періодичне підвищення внутрішньошлункового тиску.
84522. Методи дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у людини. Склад і властивості підшлункового соку 44.04 KB
  Основні аніони підшлункового соку – Cl- та HCO3- , катіони – Na+ та K+. На відміну від слини, сік ізотонічний плазмі крові незалежно від ступеня стимуляції. Концентрація катіонів при стимуляції лишається сталою, аніонів – змінюється в протилежному напрямку. Карбонат утворюється в ацинусах у більш високій концентрації, а при проходженні через протоки частково обмінюється на хлор
84523. Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози 44.07 KB
  Секреція підшлункового соку під час цієї фази повязана з реалізацією складнорефлекторних механізмів регуляції тобто умовних рефлексів вигляд запах їжі і з реалізацією безумовних рефлексів подразнення їжею рецепторів ротової порожнини.Обєм соку невеликий 20 від загального обєму соку який виділяється при їді; 3.Сік містить багато ферментів і має високу перетравлюючу силу. Він викликає виділення великої кількості підшлункового соку багатого бікарбонатами але бідного на ферменти так як основна його дія спрямована на протокові...
84524. Методи дослідження жовчовиділення у людини. Склад і властивості жовчі 48.34 KB
  Склад і властивості жовчі. Для збільшення надходження жовчі в дуоденум підшкірно можна вводити гормон ХЦКПЗ або через зонд концентрований розчин MgSO2 яєчний жовток чи глюкозу які стимулюють секрецію та виділення жовчі. В жовчі досліджують вміст жовчних кислот та інших компонентів. Даний метод базується на тому що у випадку порушення функції виділення жовчі в крові та в сечі концентрація жовчних пігментів підвищується а в калі навпаки понижується.
84525. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку 39.8 KB
  Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Механізм жовчоутворення та жовчовиділення: Утворення жовчі іде постійно але збільшується під час травлення під впливом складнорефлекторних механізмів які відносяться до 1ї фази жовчоутворення вигляд запах їжі звуки що супроводжують їду а також нейрогуморальних впливів які діють під час 2ї фази жовчоутворення та жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в дванадцятипалу кишку: Вихід жовчі з жовчного міхура та її рух по жовчовивідних шляхах зумовлений різницею тисків в...
84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.