37853

Засоби налагодження програм у DELPHI. Створення програм для циклічних процесів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Мета роботи: вивчити засоби налагодження програм у середовищі DELPHI. Розробити і налагодити програму для циклічного обчислювального процесу.

Украинкский

2013-09-25

223.5 KB

37 чел.

Лабораторна робота №5

Тема роботи: Засоби налагодження програм у DELPHI. Створення програм для циклічних процесів.

Мета роботи: вивчити засоби налагодження програм у середовищі DELPHI. Розробити і налагодити програму для циклічного обчислювального процесу.

Рекомендована література:

  1.  Бобровский С. И. Delphi 7. Учебный курс. - С.Пб. Питер, 2004. – 735 с.
  2.  Я. М. Глинский Інформатика. Алгоритмізація і програмування. Книжка 1. -  Львів, 2003. – 198 с.
  3.  Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование:Delphi. – М.: АСТ-Пресс Книга; Издательство «Развитие», 2003. – 368 с.
  4.  Кен Хендерсон. Руководство Разработчика баз данных в Delphi 2. – К. Диалектика, 1997, - 543 с.

Контрольні запитання.

  1.  Що назівають циклічним процесом?
  2.  Які класичні структури циклів Ви знаєте?
  3.  Які оператори мови Pascal описують цикли?
  4.  Яким чинном виконується компіляція проекту?
  5.  Який характер повідомлень про помилки?
  6.  Як можна виконати програму по крокам?
  7.  Як визначити значення потрібних програмісту змінних?

1. Теоретичні відомості.

У написаній програмі після її запуску, як правило, виявляються помилки. Помилки першого рівня (помилки компіляції) зв'язані з неправильним записом операторів (орфографічні і/або синтаксичні помилки). При виявленні помилки компілятор DELPHI зупиняється напроти першого оператора, у якому виявлена помилка. У нижній частині екрана з'являється текстове вікно, що містить зведення про всі помилки знайдених у проекті. Кожен рядок цього вікна містить ім'я файлу, у якому знайдена помилка, номер рядка з помилкою і характер помилки. Для швидкого переходу до цікавлячої помилки необхідно двічі клацнути на рядку з її описом.

Для одержання більш повної інформації про характер помилки необхідно звернеться до HELP натисканням клавіші F1. Варто звернути увагу на те, що одна помилка може викликати інші, які зникнуть при її виправленні. Тому варто виправляти помилки послідовно, зверху вниз і, після виправлення кожної помилки компілювати програму знову.

Помилки другого рівня - помилки часу виконання. Вони зв'язані з помилками обраного алгоритму рішення або з неправильною програмною реалізацією алгоритму. Ці помилки виявляються в тім, що результат розрахунку виявляється невірним або відбувається переповнення (розподіл на нуль) і ін. Тому перед використанням налагодженої програми її необхідно протестувати, тобто зробити прорахунки при таких комбінаціях вихідних даних, для яких заздалегідь відомий результат. Якщо тестові розрахунки вказують на помилку, то для її пошуку варто використовувати убудовані засоби налагодження середовища DELPHI.

У найпростішому випадку для локалізації місця помилки рекомендується надходити в такий спосіб. У вікні редагування тексту установити курсор у рядку перед місцем, що перевіряється, виділити цей оператор, натисканням мишею на смузі ліворуч від тексту програми, натиснути клавішу F4 (виконання до курсору). При цьому виконання програм буде зупинено на рядку, що містить курсор. Тепер можна побачити, чому дорівнюють значення змінних, які цікавлять. Для цього потрібно помістити на змінну курсор і як підказку на екрані буде висвітлене її значення. В іншому варіанті потрібне натискання комбінації клавіш Ctrl-F7 і в діалоговому вікні, що з'явилося, вказати змінну, яка цікавит програміста (за допомогою даного вікна можна також змінити значення змінної під час виконання програми).

Натискаючи клавішу F7 (покрокове виконання), можна по рядкам виконувати програму, контролюючи зміну та або інших змінних і правильність обчислень. Якщо курсор знаходиться усередині циклу, то після натискання F4 розрахунок зупиняється після одного виконання тіла циклу. Для продовження розрахунків варто натиснути мишею на команді <Run> меню Run.

Натискаючи клавішу F8 можна продовжувати налагодження не заходячи усередину процедур і функцій.

Порядок виконання лабораторної роботи.

Завдання: написати і налагодити програму, що виводить таблицю  значень функцій S(x) для значень перемінної х, що змінюються в інтервалі від x1 до x2 із кроком h.

.

Панель діалогу представлена на мал.4.1.

Рис. 4.1.

Текст програми приведений нижче.

unit Unit1;

interface

uses

 Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

 Dialogs, StdCtrls;

type

 TForm1 = class(TForm)

   Label1: TLabel;

   Label2: TLabel;

   Label3: TLabel;

   Label4: TLabel;

   Edit1: TEdit;

   Edit2: TEdit;

   Edit3: TEdit;

   Edit4: TEdit;

   Memo1: TMemo;

   Button1: TButton;

   procedure FormCreate(Sender: TObject);

   procedure Button1Click(Sender: TObject);

 private

   { Private declarations }

 public

   { Public declarations }

 end;

var

 Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

 Edit1.Text := '0';

 Edit2.Text := '2';

 Edit3.Text := '5';

 Edit4.Text := '0,25';

 Memo1.Clear;

 Memo1.Lines.Add('Результати. Студ. гр.2ЭК Іванов А.А.');

  end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

Var

 x1, x2, x, h, a, s : extended;

 N, k, c            : integer;

begin

 x1 := StrToFloat(Edit1.Text);

 Memo1.Lines.Add('x1 = ' + Edit1.Text);

 x2 := StrToFloat(Edit2.Text);

 Memo1.Lines.Add('x2 = ' + Edit2.Text);

 N := StrToInt(Edit3.Text);

 Memo1.Lines.Add('N = ' + Edit1.Text);

 h := StrToFloat(Edit4.Text);

 Memo1.Lines.Add('h = ' + Edit4.Text);

 C := -1;

 X := x1;

 Repeat

   A := 1;

   S := 1;

   for k :=1 to N do

   begin

     a := c*a*x/k;

     s := s + a;

   end;

 Memo1.Lines.Add('nри x = ' + FloatToStr(x, ffFixed, 6, 2) +

                ' сума = ' + FloatToStr(s, ffFixed, 6, 2));

 x := x+h;

 until x>x2;

end;

end.

Після налагодження програми складіть тест (N=2, X1=0, X2=1, h=3), установите курсор на перший оператор (N:= ), натисніть клавішу F4. Після цього натискаючи клавішу F7, виконаєте покрокове налагодження програми і простежите, як міняються всі перемінні в процесі виконання.

Індивідуальні завдання.

Необхідно вивести на екран таблицю значень функції Y(x) і її розкладання в ряд S(x) для х змінюються від x0 до xk із кроком h = (x0-xk)/10. Близькість значень S(x) і Y(x) у всьому діапазоні значень x указує на правильність обчислення S(x) і Y(x).

Таблиця 3.1

S(x)

Y(x)

1

2

3

4

5

6

  1.  

0.1

1

16

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

1

12

  1.  

0.1

1

8

  1.  

0.1

1

14

  1.  

0.1

1

8

  1.  

0.1

1

12

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

1

14

S(x)

Y(x)

  1.  

0.1

0.5

15

arctgx

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

1

8

  1.  

-2

-0.1

16

  1.  

0.2

0.8

12

  1.  

0.1

1

16

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

1

12

  1.  

0.1

1

8

  1.  

0.1

1

14

  1.  

0.1

1

8

  1.  

0.1

1

12

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

1

14

  1.  

0.1

0.5

15

arctgx

S(x)

Y(x)

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

1

8

  1.  

-2

-0.1

16

  1.  

0.2

0.8

12

  1.  

0.1

1

14

  1.  

0.1

1

8

  1.  

0.1

1

12

  1.  

0.1

1

10

  1.  

0.1

0.8

18

  1.  

0.1

1

8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12260. Галактикалар мен жұлдызды жүйелердің эволюциясы 577.5 KB
  Галактикалар мен жұлдызды жүйелердің эволюциясы Галактикалардың құрылымы мен пайда болуы туралы зерттейтін космологиямен ғылымымен қатар космогония грекше: €œгонейа€ – туылу деген мағынаны білдіреді – космостық денелер мен олардың жүйелерінің шығу тегі мен да...
12261. Ғалам эволюциясы идеясының қалыптасуы 44.5 KB
  Ғалам эволюциясы идеясының қалыптасуы Қазіргі таңда бүкіл ғалам эволюциясының идеясы жаратылыстанушы ғалымдардың арасында қарсылық тудырмай қабылдануда. Бірақ бұл жағдай бірден пайда бола салған жоқ. Кезкелген ұлы ғылыми идея секілді ол да ғылымда басты оры
12262. Ғалам эволюциясының моделі 51.5 KB
  Ғалам эволюциясының моделі 1922 жылы А.А.Фридман Эйнштейннің салыстырмалық теориясына сәйкес Әлемнің эволюциялық сипатын ашты. Бұдан кейін В.М.Слайфер галактикалардың көпшілігі өзінің өлшеген 41 ден 36 2000 км/с жылдамдықпен алыстап бара жатқандығын және тек бірнеше гал
12263. Жер планетасының эволюциясы 788.5 KB
  Жер планетасының эволюциясы Жерді Күн жүйесінің планетасы және аспан денесі ретінде қарастырсақ ол диск тәрізді айналып тұрған газды шаңды бұлттан 47 млрд жыл бұрын пайда болған. Қазіргі кезде осы бұлттың температурасына деген көзқарас бойынша зерттеушілердің бі
12264. Жұлдызды аспан көрінісінің жыл бойындағы өзгеруі 44.5 KB
  Жұлдызды аспан көрінісінің жыл бойындағы өзгеруі Координаттардың экваторлық жүйесі. Жер бетіндегі кез келген елді мекеннің географиялық координаталармен бір мәнді белгіленетіні сияқты шырақтардың аспан сферасындағы орны экваторлық координаттармен анықталады. Олар...
12265. Күн жүйесінің эволюциясы 45.5 KB
  Күн жүйесінің эволюциясы Біздің Құс Жолы атты спираль тәріздес галактикамыз шамамен 150 млрд жұлдыздан құралған оның өзінің ядросы мен бірнеше спираль тәріздес тармақтары бар. Оның мөлшері 100 мың жарық жылына тең. Біздің галактикамыздағы жұлдыздардың басым көп
12266. Планетадағы заттардың айналымы. Өзектілік қағидасы 38 KB
  Планетадағы заттардың айналымы. Өзектілік қағидасы Жердің затымен төмендегі негізгі үш түрлі ішкі процестер үнемі жүрген және қазір де орын алып отыр: 1. Біз атқылаған вулкандардан лава түрінде бақылайтын балқыған тау жыныстарының магмалардың ысты
12267. Шолпан планетасы 1.29 MB
  Шолпанның бетін Жерден оптикалық құралмен бақылау қиын өйткені ол бұлтқа оранған. Сондықтан ғаламшардың физикалық сипаттары радиометод және ғарыштық зерттеулермен алынған. Шолпанның массасы Жердің 0815 массасына тең ал оның радиусы R = 6050км немесе Жердің 0950 р
12268. Қазақстанның ауылшаруашылығы кешенінің даму бағыттары 423.5 KB
  Кіріспе Ел экономикасының қуаттылығы оның қазба байлықтары мен минералдық ресурстар базасының көлеміне емес алысты аңғаратын экономикалық реформалар стратегиясының бәсекелестікке қабілетті жоғарғы технологиялық тауар мен сапалы қызмет жасауға жағдай туғызуға...